1. «Якщо розум і досвід у чому-небудь збігаються,
то для мене не грає ролі те, що це суперечить
думці більшості»
Г. Галілей
2. Галілео Галілей - італійський фізик, механік,
астроном, філософ і математик, що зробив значний
вплив на науку свого часу. Він першим використав
телескоп для спостереження небесних тіл і зробив
ряд видатних астрономічних відкриттів. Галілей засновник експериментальної фізики. Своїми
експериментами він переконливо спростував
умоглядну метафізику Аристотеля і заклав
фундамент класичної механіки.
3. «Відкриття, зроблене Галілеєм, і
застосування ним методів
наукового міркування були
одним з найважливіших
досягнень в історії людської
думки, і воно відзначає дійсний
початок фізики ...»
А. Ейнштейн
4. 1. Азархін В.А., Горський В.С. Коперник. Бруно. Галілей /В.А. Азархін,
В.С. Горський. – К.: Наукова думка, 1974. – 196 с.
2. Ахутин А.В. История принципов физического эксперимента. От
античности до XVII века /А.В. Ахутин. – М.: Наука, 1976. – 290 с.
3. Боголюбов А.Н. Механика в истории человечества /А.Н. Боголюбов. – М.:
Наука, 1978. – 150 с.
4. Бублейников Ф.Д., Минченков Е.Я. Очерк развития классической механики
/Ф.Д. Бублейников, Е.Я. Минченков. – М.: Гос. учебно-педагогическое изд.
мин. просвещения РСФСР, 1961. – С. 90-102
5. Галилей Г. Сочинения. Т.1: Беседы и математические доказательства
касающиеся двух новых отраслей науки относящихся к механике и
местному движению /Г. Галилей; пер. С.Н. Долгова. – М.: Гос. техникотеоретич. изд., 1934. – 695 с.
Работа напечатана в Лейдене в 1638 г. Этой книгой
Галилей открыл новый путь для прогресса
механики. Однако эта работа не доставила Галилею
столько славы, сколько открытия произведенные в
области астрономии.
5. 6. Григорьян А.Т. Механика от античности до наших дней /
А.Т. Григорьян. – М.: Наука, 1971. – С. 113-120
7. Зацаринный В.П. Атланты держат небо /В.П. Зацаринный,
А.И. Акопов. – М.: Знание, 1979. – 176 с.
8. Кириллин В.А. Страницы истории науки и техники /
В.А. Кириллин. – М.: Наука, 1986. – С. 133-148
9. Кудрявцев П.С. Галілей та його боротьба за новий світогляд //
Історія фізики. Т.1.: Від античноЇ фізики до Менделєєва /
П.С. Кудрявцев; під ред. А.К. Тімірязєва. – К.: Рад.шк., 1951. –
С. 95-120
10. Кузнецов Б.Г. Пути физической мысли /Б.Г. Кузнецов. – М.:
Наука, 1968. – 348 с.
11. Цейтен Г.Г. Історія математики в XV I - XVII віках /Г.Г. Цейтен;
пер. з нім. П.Новікова. – К.: Рад.шк., 1936. – С. 211-214
6. «Я побачив оком те, в чому мій
розум не сумнівався й раніше»
Г. Галілей
7. 1. Баев К.Л. Создатели новой астрономии. Коперник. Бруно.
Кеплер. Галилей /К.Л. Баев. – М.: Гос. учебно-пед. издат. мин.
просвещения РСФСР, 1948. – С.82-114
2. Берри А. Краткая история астрономии / А.Берри; пер. с англ.
С.Г. Займовского. - М.: ОГИЗ гос. издат. техникотеоретической лит-ры, 1946. – 362 с.
3. Галилей Г. Диалог о двух главнейших системах мира
птолемеевой и коперниковой /Г. Галилей; пер. А.И. Долгова. –
М.: ОГИЗ гос. изд. технико-теоретической лит-ры, 1948. –
378 с.
«Диалог» был опубликован в 1632 г. В этой
книге 3 собеседника обсуждают различные
доводы в пользу 2-х систем мира –
геоцентрической и гелиоцентрической.
Полемизируя с устарелым мировоззрением
Аристотеля -Птолемея, Галилей дает
подробное и точное изложение учения
Коперника. За эту книгу Галилей был
привлечен к суду инквизиции.
8. 4. Гадомский Я. Шеренга великих астрономов / Я. Гадомский. –
Польша: Наша ксенгарня, 1969. – С. 33-35
5. Ивановский М. Дороги к звездам / М. Ивановский. – Л.:
Мол.гвардия, 1950. – С. 19-23
6. Гуреев Г.А. Системы мира от древнейших времен до наших дней /
Г.А. Гуреев. – М.: Московский рабочий, 1950. – 394 с.
7. Колчинский И.Г. Астрономы: биографический справочник /
И.Г. Колчинский, А.А. Корсунь, М.Г. Родригес. – К.: Наукова думка,
1977. – С. 59-61
8. Кузнецов Б.Г. Этюды об Эйнштейне. Заметки об Эпикуре и
Лукреции, Галилее и Ариостотеле, Эйнштейне и Достоевском /
Б.Г.Кузнецов. – М.: Наука, 1970. – 496 с.
9. Куницкий Р.В. Развитие взглядов на строение солнечной системы:
краткий исторический очерк /Р.В. Куницкий. – М.: ОГИЗ гос. изд.
технико-теоретической литературы, 1952. – С. 45-54
10. Разбитная Е.П. Лекции по астрономии: пособие для студентов
пединститута / Е.П. Разбитная. – Владимир, 1968. – С. 61-64
11. Струве В.Я. Этюды звездной астрономии /В.Я. Струве; пер.
М.С. Эйгенсона. - М.: Изд-во АН СССР, 1953. – 222с.
12. Фламарион К. История неба /К. Фламарион. – СПб., 1879. – 521 с.
13. Хабаков А.В. Об основных вопросах истории развития поверхности
Луны / А.В. Хабаков. – М.: Гос. изд-во географич. лит-ры, 1949. – С. 13
9. Народився 15 лютого 1564 в Пізі.
Помер - 8 січня 1642 Арчетрі.
Італійський фізик, механік, астроном, філософ і
математик.
Зробив значний вплив на науку свого часу.
Першим використав телескоп для спостереження
небесних тіл і зробив ряд видатних астрономічних
відкриттів.
Засновник експериментальної фізики. Своїми
експериментами він переконливо спростував
умоглядну метафізику Аристотеля і заклав
фундамент класичної механіки.
Людство не може жити без великих людей: того ж
дня, коли помер Мікеланджело, народився Галілео
Галілей. Читати далі
http://to-name.ru/biography/galileo-galilej.htm
http://beyond.ua/galileo-galiley/
11. Галілео Галілей. Художній фільм (1968):
http://www.ex.ua/10678506
Галілео Галілей – боротьба за небо. Документальний
фільм (200):
http://www.ex.ua/17112023
Євтушенко Е. Кар'єра . Вірш. (чит. Е.Кіндінов):
http://www.staroeradio.ru/audio/21938
МУЗЕЙ Галілео Галілея (MUSEO GALILEO)
Флоренція, Італія:
http://www.liveinternet.ru/users/4184717/post208245691/
Брехт Б. Жизнь Галилея [Электронный ресурс]: пьеса /Б. Брехт.Режим доступа:
http://bookz.ru/authors/breht-bertol_d/breht2_5/1-breht2_5.html
Бертольд Брехт. Життя Галілея історія вистави :
http://taganka.theatre.ru/history/performance/life_of_galilei/
12. Олександр Володимирович
Головін
народився 11 червня 1988 року
в Бердянську. Закінчив школу
№ 16, музичну школу.
Навчався в Київському
національному університеті
імені Тараса Шевченка.
Працює в головній
астрономічній обсерваторії
при Академії Наук України.
Прочитати
