Назаревич Наталія, Некрасова Тетяна,
ФЕтаУ, 5 курс, ЕСМ-505, n_nataliia@ukr.net, tanyanek@ukr.net
(науковий керівник: Гребешкова О.М., к.е.н., доцент)
КРОС-КУЛЬТУРНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ СТІЙКИХ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ КОМПАНІЙ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕПОХИ
Назаревич Наталия, Некрасова Татьяна
КРОСС-КУЛЬТУРНЫЙ МЕНЕДЖМЕНТ КАК ИНСТРУМЕНТ ФОРМИРОВАНИЯ УСТОЙЧИВЫХ КОНКУРЕНТНЫХ ПРЕИМУЩЕСТВ КОМПАНИЙ ПОСТИНДУСТРИАЛЬНОЙ ЭПОХИ
Nazarevych Nataliia, Nekrasova Tetiana
CROSS-CULTURAL MANAGEMENT AS A FORMING TOOL OF THE SUSTAINABLE COMPETITIVE ADVANTAGES OF THE POST-INDUSTRIAL COMPANIES
http://conference.spkneu.org/2015/12/kros-kul-turnij-menedzhment-yak-instrument-formuvannya-stijkih-konkurentnih-perevag-kompanij-postindustrial-noyi-epohi/
2. Актуальність. У відповідь на нові виклики
сучасного економічного світу виникає та активно
впроваджується на підприємствах такий метод
управління як крос-культурний менеджмент. Саме
за допомогою цього інструменту стає можливе
успішне залучення вітчизняних компаній до
міжнародної бізнес-спільноти.
Постановка проблеми. Метою нашого
дослідження є комплексне та всебічне вивчення
поняття крос-культурного менеджменту у
теоретичному та практичному аспектах, а також
визначення принципів його ефективного
впровадження на вітчизняних підприємствах.
2
3. Крос-культурний
менеджмент
Ділова культураТісний зв’язок
3
Кожна країна має стійку усталену
культуру, що сформувалася під
впливом історичних факторів і,
безумовно, до неї значно легше
пристосуватися, аніж спробувати
змінити.
— це складова системи
управління людськими
ресурсами, що забезпечує
розроблення технологій навчання
ефективного ведення бізнесу в
умовах розмаїття культур з метою
запобігання міжкультурних
конфліктів [1, с.119].
4. 4
Як свідчить практика, вітчизняним компаніям найлегше знайти спільну мову на рівні бізнес-
партнерства з такими країнами як Болгарія, Румунія, Польща, Туреччина, Мексика, адже
саме їх культура найближча до української. Найбільше відрізняються від нашої культури
Великобританія, Австрія, Швеція, Ямайка та Данія, тому формувати з ними ділові зв’язки
вкрай складно та потребує значних зусиль.
5. 5
Голландський дослідник Герд
Хофстеде на основі
анкетування 117 тис.
працівників компанії IBM у 40
країнах світу визначив чотири
найважливіших параметри, за
якими відрізняються ділові
культури:
Співвідношення індивідуалізму
та колективізму
США та
Велика
Британія –
особистий
успіх,
благополуччя
Франція,
Іспанія,
Португалія,
Чилі – групова
солідарність
Японія, Греція
– особиста
безпека,
старанна
робота
Крайни
Північної
Європи та
Нідерланди –
міжособистісні
взаємини
Дистанція влади
Співвідношення мужності і
жіночності в діях
Ставлення до
невизначеності
За результатами дослідження Г. Хофстеде
створив так звану «культурну карту світу»,
згрупувавши країни за типами провідних
цінностей у чотири блоки [2]:
6. 6
На основі дослідження сутності крос-культурного
менеджменту та культурних особливостей різних країн
пропонуємо власне трактування даного поняття
Крос-культурний менеджмент – це сучасний
управлінський інструмент, що ґрунтується на
глибокому вивченні специфічних культурних аспектів
різних країн та реалізації можливостей налагодження
стійких ділових зв’язків з партнерами –
представниками різних культур, наслідком чого є
формування (підвищення) в організації крос-
культурної компетентності та створення сприятливої
для результативної взаємодії атмосфери в
міжнаціональному колективі.
8. 8
1) всебічно вивчати культурне різноманіття націй
2) створювати та підтримувати атмосферу поваги
по відношенню до іншої культури
3) використовувати всі переваги міжнародного
партнерства
4) перед тим, як входити на іноземні ринки, спершу
слід дослідити їх специфіку стосовно споживчого
попиту
Для ефективного впровадження крос-культурного
менеджменту в практику вітчизняних компаній, пропонуємо
дотримуватись наступних принципів:
9. 9
Висновки. Таким чином, можна стверджувати, що на
сьогоднішній день застосування крос-культурного менеджменту є
необхідною умовою успішного та результативного ведення
міжнародного бізнесу. Для ефективної співпраці недостатньо
ставити перед працівниками лише спільні цілі, необхідно
враховувати також релігійні, мовні, поведінкові особливості
різних національностей. Саме це допоможе компанії набути
стійких конкурентних переваг на світовому рівні та дасть їй
можливість розширити свій бізнес та освоїти нові перспективні
ринки збуту.