Бюджетна політика: прагматичні підходи до стратегічних рішень
1.
2. Основні напрями бюджетної політики
мають забезпечити:
• ПРОЗОРІСТЬ
• АНТИКОРУПЦІЙНІСТЬ
• ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВЛАДИ
3. ПРОБЛЕМИ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ
• ігнорування стратегічних документів у бюджетній політиці – Основних напрямів
бюджетної політики прогнозу Державного бюджету на наступні за плановим два
бюджетні періоди
• закони про державний бюджет подаються та ухвалюються з хронічним
запізненням і без належного опрацювання, у пакеті з іншими законодавчими
актами, які суттєво змінюють податкове середовище чи засади діяльності
розпорядників бюджетних коштів
• надходження до бюджету залежать не від можливостей економіки, а від потреб
бюджету. Результат: впроваджені плани для ДФС по збиранню податків, що
тиснуть на бізнес;
• неефективність витрачання коштів у бюджетному секторі, що завищує
його потреби у фінансуванні. Приклад: висока частка видатків соціального
характеру в структурі бюджету не забезпечує належний соціальний захист
• відсутність належної взаємодії між центром та регіонами, що стає на заваді
ефективному впровадженню механізмів децентралізації
• низька прозорість у плануванні, формуванні та виконанні бюджетівНИЗЬКА
ПРОЗОРІСТЬ
НИЗЬКА ЯКІСТЬ
ПЛАНУВАННЯ ТА ВИКОНАННЯ
БЮДЖЕТУ
ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ПОЛІТИЧНОЇ
ТА ЕКОНОМІЧНОЇ КОН`ЮНКТУРИ
4. НАСЛІДКИ
ДЕФІЦИТ ТА БОРГ
Хоча в переважній більшості випадків дефіцит
державного бюджету знаходився в визначених
законом межах, і був не «надто великим»,
існування «прихованого» дефіциту нівелювало
всі намагання упорядкувати бюджетний процес
Неспівставність підходів у бюджетній та борговій
політиці, неврахування можливих стресів на
фінансовому ринку та нехтування аналізом
процесів в економіці стало наслідком зростання
боргу
Можливість уникнути такої ситуації – була, і
залежала від якості планування та прогнозування
РЕЗУЛЬТАТ: БОРГОВА ПАСТКА
5. ЩО РОБИТИ?
Двоступеневе прийняття державного
бюджету: влітку – основні параметри
бюджету; восени – встановлення
призначень
Закон
про стратегічне
планування
Реформування органів влади,
які відповідають за формування
і виконання бюджету
Посилення участі місцевих
громад у бюджетному процесі,
реформування фонду
регіонального розвитку
Гарантування чітких механізмів
та строків проходження
бюджетного процесу
6. БЮДЖЕТ МАЄ СТАТИ ІНСТРУМЕНТОМ ВТІЛЕННЯ РЕФОРМ ЧЕРЕЗ
ЕФЕКТИВНИЙ ПРОЕКТНИЙ МЕХАНІЗМ ФІНАНСУВАННЯ ВИДАТКІВ РОЗВИТКУ
Структура видатків зведеного бюджету за
економічною класифікацією
7. МЕТА БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ
Забезпечення гідного життя людини
Створення умов для добробуту людини
Покращення якості життя людини
8. ПРИНЦИПИ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ
Принцип 1:
Справедливості
• means testing
• верифікація
Принцип 2:
Адресності
• «гроші ходять за людиною»
• монетизація пільг і субсидій
Принцип 3:
Субсидіарності,
• делегування повноважень
• демонополізація соціальної сфери
• підвищення соціальної відповідальності
бізнесу
Принцип 4:
Ефективності
використання коштів
• деінституціалізація
• оптимізація функцій органів
соціальної сфери
• електронне урядування
Принцип 5:
Стійкості
• диверсифікація джерел фінансування соціальної сфери, а саме:
запровадження обов язкового накопичувального рівня системи᾿
пенсійного забезпечення, медичного страхування
9. КОНФЛІКТИ ЦІЛЕЙ УЧАСНИКІВ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ
Фіскальна консолідація
(Мінфін)
Макроекономічна стабілізація
(НБУ)
Структурні реформи
(МЕРТ, секторальні відомства)
Розвиток регіонів
(Органи місцевого самоврядування)
Неможливість стратегування бюджетної
політики
Фіскалізована, хронічно дефіцитна
депресивна економіка
Потреба фіскальної консолідації
10. Що має знати суспільство?
1) макроаналіз та макропрогноз:
• ВВП, інфляція, курс;
•рівень заробітних плат, пенсійних та соціальних виплат, зайнятість
населення;
•тарифи та субсидії;
•дефіцит та борг;
2) цілі розвитку;
3) пріоритети у фінансуванні впровадження реформ;
4) індикатори успіху.