Розкриваюється взаємозвязок між податковим плануванням на різних рівнях управління. Систематизовано можливі економічні наслідки від завищення чи заниження прогнозних розрахунків податкових надходжень бюджету. Джерела невизначеності, що впливають на ефективність податкового планування та прогнозування. Розкривається сутність основних джерел невизначеності, які впливають на якість податкового планування та прогнозування

1. ПОДАТКОВЕ ПЛАНУВАННЯТА
ПРОГНОЗУВАННЯ В УМОВАХ
НЕВИЗНАЧЕНОСТІТА ЩОРІЧНИХ ЗМІН
Сибірянська Юлія Володимирівна
к.е.н., доцент, старший економічний аналітик
Офісу фінансового та економічного аналізу у Верховній раді України,
доцент кафедри фінансівДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
м. Одеса, 28 серпня 2017 року

2. Податкове прогнозування – це науково обґрунтоване
міркування про можливий стан якісних і кількісних
параметрів у сфері оподаткування в майбутньому:
• про обсяг податкових надходжень,
• про рівень податкового навантаження,
• про режим оподаткування,
• про співвідношення різних видів податків у податковій
системі та доходах бюджету.
Планування податкових надходжень
для держави для платника
мають надійти до бюджетів різного
рівня протягом певного терміну
необхідно буде сплатити до бюджетів
різного рівня протягом певного терміну
виходячи із діючих правил оподаткування
визначення конкретних сум податкових надходжень, які
Мета - максимізація чистого прибутку та мінімізація
ризиків діяльності при заданих параметрах
податкового середовища і ринкової кон’юктури.
Мета – забезпечення стабільності податкової та
бюджетної політик держави, зниження рівня
невизначеності в державному менеджменті
Нереалістичні прогнози податкових
надходжень несумісні з основними
принципами прозорості та
зменшують публічну підзвітність
фіскальних операцій

3. Чому неефективне прогнозування доходів бюджету може впливати на діяльність СГД?
Бюджет держави – це її головний фінансовий
план на найближчий рік, основним джерелом
наповнення якого є податки та обов'язкові платежі.
Необґрунтовані або недостатньо
вірогідні прогнози доходів бюджету:
o є однією із причин низької
ефективності державного
управління, у т.ч. в фіскальній
сфері
o некоректно формують
очікування населення і бізнесу
щодо майбутніх змін у
економічному середовищі
o дезінформують потенційних
зовнішніх інвесторів та донорів
492
592
727
928
225
299 340
496
46%
50%
47%
53%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
90%
100%
0
100
200
300
400
500
600
700
800
900
1,000
півріччя 2014 півріччя 2015 півріччя 2016 півріччя 2017
млрдгрн
Річний план доходів бюджету
Фактичні доходи бюджету за І півріччя
Рівень виконання річного плану доходів
приріст фактичних
показників
Рис. 1. Показники виконання плану доходів ЗБУ, млрд грн

4. У 2017 році основними чинниками є:
- переплати по податках та одноразові
надходження від конфіскованих за
корупційні дії коштів (у сукупності 16%
доходів бюджету).
- зростання заборгованість платників
перед бюджетом (її рівень
еквівалентний 20% податкових
надходжень).
Станом на 01.07.2017 р загальна сума
переплат по всіх податках становила
51 млрд грн (або 13% податкових
надходжень ЗБУ І півріччя).
За вирахуванням переплат податків,
рівень виконання річного плану у І
півр 2017 року становив би лише 43%.
492
592
727
928
225
299 340
496
46%
50%
47%
53%
0%
20%
40%
60%
80%
100%
0
200
400
600
800
1,000
півріччя 2014півріччя 2015півріччя 2016 півріччя 2017
млрдгрн
Річний план доходів бюджету
Фактичні доходи бюджету за І півріччя
приріст фактичних
показників
Рис. 1. Показники виконання плану доходів ЗБУ, млрд грн

5. • невідповідність між зобов’язаннями держави та
можливостями їх виконання;
• збільшення розміру дефіциту державного бюджету;
• необхідність перегляду бюджету протягом бюджетного
року;
• падіння рівня довіри громадян та бізнесу до
фіскальних органів та уряду в цілому;
• збільшення податкового навантаження через
запровадження компенсаційних заходів податкової
політики
• зростання адміністративного тиску на платників
податків з метою виконання плану доходів бюджету
• може свідчити про нездатність уряду контролювати
результативність роботи податкових органів
• створення ілюзії підвищення
ефективності роботи фіскальних
органів
• створення ілюзії успіху проведених
податкових реформ;
• корупційні ризики, пов’язані з
перерозподілом надлишкового
фінансового ресурсу;
• невключення в бюджет програм, які
могли б бути профінансовані за умови
якісного прогнозу податкових
надходжень.
Якщо прогнози та плани податкових надходжень
занижені
можливі економічні наслідки:
завищені

6. Рис. 2 Динаміка виконання плану надходжень ППП до ЗБУ та
переплат, податкового боргу, втрат бюджету від надання
податкових пільг, млрд грн48
59
58
41
41
53
63
55
56
55
40
39
60
35
14
15
19
25
26
20
21
-5 -4 -4
-9 -11
-15-15 -15 -19 -22
-28
-75
-20
-100
-80
-60
-40
-20
0
20
40
60
80
2011 2012 2013 2014 2015 2016 7/1/2017
план ППП Надходження ППП
Переплати по ППП податковий борг по ППП
Втрати від податкових пільг
86%
69%
61%
37%
32%
75%
115%
95% 94%
99% 96%
113%
0%
20%
40%
60%
80%
100%
120%
0
20
40
60
80
100
120
2011 2012 2013 2014 2015 2016
млрдгрн
Планові надходження податку, млрд грн
Фактичні надходження податку, млрд грн
Фактичні надходження за вирахуванням переплат
податку, млрд грн
Відсоток виконання плану за умови вирахуванням сум
переплат податку, %
Відсоток виконання плану по фактичних
надходженнях, %
Рис. 3 Виконання плану надходжень податку на
прибуток підприємств

7. У ринковій системі господарська діяльність апріорі здійснюється в умовах
невизначеності та мінливості економічного середовища, а будь-яке планування
чи прогнозування завжди пов’язані з невизначеністю та ризиками.
Джерела невизначеності, що впливають на ефективність
податкового планування та прогнозування:
1. Невизначеність економічного розвитку держави на середньострокову та довгострокову
перспективу
Запровадження з 2017 року середньострокового бюджетного планування.
Прийняття в 2017 році середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року
Метою КМУ є забезпечення зростання рівня життя громадян і
підвищення його якості в результаті сталого економічного розвитку.
Стратегічним планом уряду, в якому визначаються
пріоритетні напрямки бюджетної та податкової
політик, короткострокові та середньострокові урядові
цілі є бюджетна резолюція.
за 5 останніх бюджетних років жодна з
бюджетних резолюцій не була прийнятою
Верховною Радою України
Прогноз Державного бюджету в останні роки здійснювався в умовах відсутності затвердженої Державної
програми соціально-економічного розвитку України на середньо та довготривалу перспективу

8. 3. Часті зміни податкового законодавства, недотримання процедури внесення податкових змін та
прийняття річного фінансового плану держави
2. Відсутність чіткості в постановціи довгострокових та середньострокових цілей, неконкретність
формулювання завдань для їх досягнення
Шляхи реалізації головних принципів Основних напрямках бюджетної політики на
2018-2020 рр. сформульовані нечітко та мають розмитий характер:
- забезпечення «справедлива система соціального захисту»,
«гідна оплата праці працівників»,
- проведення «кардинальної реформи» чи «поглиблення реформи».
Дата прийняття Закону про Державний бюджет на відповідний рік:
Державний
бюджет на
Дата
прийняття
Дотримання стоків
2017 21 грудня 2016 Не дотримано
2016 25 грудня 2015 Не дотримано
2015 28 грудня 2014 Не дотримано
2014 16 січня 2014 Не дотримано
2013 6 грудня 2012 Майже дотримано
2012 22 грудня 2011 Не дотримано
Державний
бюджет на
Дата
прийняття
Дотримання
стоків
2011 23 грудня 2010 Не дотримано
2010 27 квітня 2010 Не дотримано
2009 26 грудня 2008 Не дотримано
2008 28 грудня 2007 Не дотримано
2007 19 грудня 2006 Не дотримано
2006 20 грудня 2005 Не дотримано

9. Принцип стабільності податкового законодавства не виконується:
Податковий кодекс було прийнято 4 грудня 2010 року
зміни до будь-яких елементів податків і
зборів не можуть уноситися пізніше, як
за 6 міс до початку нового бюджетного
періоду, у якому діятимуть нові правила
та ставки
податки та збори, їх ставки, та
податкові пільги не можуть змінюватися
протягом бюджетного року
У 2011 році до ПКУ зміни вносились 17 раз,
з яких 12 раз після 01.07
У 2012 році 22 рази, з яких 15 раз після 01.07
У 2013 році 9 раз, з яких 9 раз після 01.07
У 2014 році 26 раз, з яких 12 раз після 01.07
04.07.2014 прийнято Закон про оподаткування пасивних
доходів, який вступив в дію вже з 01.08.2014 (!) року
28.12.2014 прийнято Закон № 71-VIII
(податкова реформа 2015)
У 2015 році 26 раз, з яких 16 раз після 01.07
24.12.2015 р.
прийнято Закон
№909-VIII (податкова
реформа 2016)
У 2016 році 8 раз, з яких 5 раз після 01.07
У 2017 році вже 4 рази, з яких 1 раз після 01.07
Станом на 28.08.2017 до ПКУ внесено 112 змін

10. Інші приклади «неочікуваних» змін в сфері оподаткування:
Правила трансфертного ціноутворення вперше вступили в дію з
01.09.2013 року. Проте з 01.01.2015 (через 1 рік і 4 місяці) - були
суттєво змінені Законом № 72-VIII від 28.12.2014.
• Такі «шоки» і неочікувані зміни правил в оподаткуванні негативно
позначаються на бізнес кліматі і підприємницькій активності в країні.
• Реальні ефекти впливу податкових новацій на діяльність суб’єктів
господарювання не оцінюються
• Податкові зміни більше переслідують короткострокові фіскальні цілі
З метою легалізації тіньових заробітних плат та зниження
навантаження на роботодавця по ЄСВ, з 2015 було «реформовано»
механізм нарахування ЄСВ (28.12.2014)
У березні 2015 року умови були змінені на нові. Всі новації стосувались СГД, які
виплачували з/п на рівні мінімальної. Інтереси сумлінних платників до уваги не брались
З 01.01.2016 року механізм нарахування ЄСВ зазнав чергових змін

11. • Економіка найкраще функціонує не в тих країнах, де
найнижчі податки, а в тих, де податкова система із року в
рік не зазнає суттєвих змін
• Відсутність прямого зв’язку між рівнем податкового
навантаження на економіку та рівнем тінізації діяльності в
країні
Світовий досвід функціонування різних податкових систем свідчить:
4. Низька якість і кількість базової інформації, що використовується при прогнозуванні та
прийнятті управлінських рішень
По-перше, похибка у прогнозуванні податкових надходжень обумовлена:
на 82–84 % неточністю вхідних даних,
на 14–15 % – вибором математичної моделі
на 2–3 % – неточністю методу, що використовується
По-друге, досі відсутня єдина інформаційна база даних ДФС України, Мінфіну, ДКСУ, створення
якої було одним із завдань ще з 2000-х років
пересічні громадяни та підприємці
мають можливість реально
прогнозувати свої доходи й
витрати на декілька років вперед, а
не лише «на завтра».

12. 01.01.2013 01.01.2014 01.01.2015 01.07.2015
За даними ЄДР (Укрдержреєстр) 1357,9 1405,1 1455,1 920,0
За даними ЄДРПУ (Держстат) 1341,8 1372,2 1331,2 1095,8
За даними ДФС України 1205,8 1238,2 1266,8 1281,7
Кількість СГД юридичних осіб на обліку, тис одиниць
За даними РПУ
Неякісним є облік платників та об'єктів оподаткування
В ДРФО
зареєстровано
близько 98%
населення України.
Збільшення надходжень податків
від фізосіб забезпечується не через
покращення адміністрування та
податкового контролю, а за
рахунок залучення до
оподаткування пасивних доходів
населення та розширення бази
оподаткування
Рис. 4. Динаміка зміни рівня податкового навантаження на доходи
громадян у формі заробітної плати (ПДФО+ЄСВ+ВЗ).
1 МЗП 2 МЗП 3 МЗП 5 МЗП 10 МЗП 15 МЗП
2013 10.6% 18.1% 18.1% 18.1% 18.1% 18.7%
2014 12.1% 19.6% 19.6% 19.6% 19.6% 20.2%
2015 12.1% 19.6% 19.6% 19.6% 19.6% 21.0%
2016 10.5% 19.5% 19.5% 19.5% 19.5% 19.5%
2017 19.5% 19.5% 19.5% 19.5% 19.5% 19.5%
0%
5%
10%
15%
20%

13. Значні масштаби тіньової економіки вносять викривлення в офіційну статистику щодо реальних
макроекономічних та мікроекономічних тенденцій Це позначається на якості прогнозування
як платників, так і держави
За даними МВФ:
- серед європейських країн Україна посідає перше місце за обсягом готівки в обігу до
ВВП, що підтверджує високий рівень тінізації національної економіки.
- в Україні спостерігається висока концентрація зарплат на рівні, нижчому за 2 МЗП.
Факти:
• У 2016 р. майже 60% працівників
отримували заробітну плату меншу за 5
тис. грн/місяць.
• За оцінками Конфедерації роботодавців
України, «в тіні» працюють близько 5–7
млн. українців.
• У 2011-2016 рр. близько 60% штатних
працівників отримували ПСП, 90% з яких
користувались правом на «звичайну» ПСП
Рис. 5. Відсоток громадян, які отримували ПСП у 2016-2017 рр.
38 35 34 33 30 27
73 67 67 66 61 57
0
20
40
60
80
100
2011 2012 2013 2014 2015 2016
Відсоток отримувачів ПСП до кількості населення працездатного віку, %
Відсоток отримувачів ПСП до середньооблікової кількості штатних поацівників, %

14. Інші фактори, що впливають на якість податкового планування в Україні:
- інфляція та інфляційні очікування
Із звіту Рахункової палати:
Доходи державного бюджету 2015 року перевищили плановий обсяг на 2,6 млрд грн, або 0,5%, що зокрема
забезпечено за рахунок інфляційного чинника і незапланованих надходжень.
Водночас сума надміру сплачених грошових зобов’язань платників податків за 2015 рік збільшилася на 4,6
млрд гривень. При цьому обсяги надходження окремих доходів державного бюджету суттєво нижчі від
запланованих показників, що свідчить про недоліки їх прогнозування.
55 56 55
40 39
60
53 53 52
31
21
29
0
10
20
30
40
50
60
70
2011 2012 2013 2014 2015 2016
Номінальні надходження податку, в поточних цінах
Надходження податку в цінах 2010 року
Рис. 6. Динаміка надходжень ППП до ЗБУ, млрд грн
51 58 65 69
56 48
60
0
20
40
60
80
100
120
140
160
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
млрдгрн
Надходження ПДФО та військового збору (у фактичних
цінах)
Надходження ПДФО (у фактичних цінах)
Надходження ПДФО (у цінах 2010 року)
Рис. 7. Динаміка надходжень ПДФО до ЗБУ, млрд грн

15. - Недосконале нормативно-правове забезпечення прогнозування податкових надходжень
- Низький рівень публічності прогнозів податкових надходжень
- Переважно короткостроковий характер прогнозів податкових надходжень
В Україні відсутня офіційна методика прогнозування доходів бюджету
В Україні прогнози здійснюються виключно на наступний бюджетний рік
У Німеччині – середньострокова оцінка на 3 роки, що сприяє формуванню стійкого макроекономічного середовища
В Австралії – мають середньострокову фіскальну стратегію, розрахунки на поточний та 3 наступних роки
У Новій Зеландії – середньостроковий прогноз на 5 років
У Великобританії – складають 5-ні прогнози та надають оцінку ефектів усіх заходів у податковій сфері,
анонсованих урядом
Чехія – в прогноз включають фактичний рік, поточний (оціночний) рік та 3 наступні.
У Німеччині – оприлюднюються 2 рази на рік (травень і листопад)
В Австралії – оприлюднюються 2 рази на рік + надають розширений коментар до розрахунків
У Новій Зеландії, Великобританії - оприлюднюються 2 рази на рік
Казахстан, Чехія – прогнози високо публічні.

16. - Підготовка прогнозу податкових надходжень здійснюється виключно державними
організаціями без залучення незалежних експертів та неурядових установ
Доцільно створити при Мінфіні та ДФСУ громадські ради, які б висловлювали власну думку
стосовно об’єктивності прогнозу уряду.
Залучати до процесу прогнозування незалежні наукові організації та експертів, що підвищить
рівень незалежності прогнозів від можливого впливу та маніпулювання з боку уряду
У 2017 році до обговорення бюджетної резолюції на 2018-2020 роки були залучені експерти,
профспілкові організації, міжнародні партнери.
У Німеччині прогноз здійснює незалежний орган – Робоча група з прогнозування податкових
надходжень, до якої входять 3 університети, рада економічних експертів, рада німецьких міст,
статистичне управління
В Австралії та Новій Зеландії прогноз здійснює Казначейство (консультативний орган Уряду)
У Великобританії – Служба доходів і митних зборів ЇЇ Величності та Управління бюджетної
відповідальності (створене в 2010 році для забезпечення незалежного та авторитетного аналізу
державних фінансів. Є офіційним органом незалежного фіскального контролю)

17. У розвинених країнах (Великобританія, Нідерланди, Нова Зеландія
та Японія) до прогнозування податкових надходжень найбільш
широко використовується регресійний аналіз.
багатофакторний регресійний аналіз
ставить високі вимоги до обсягів та
якості вхідних даних.
До незначних з фіскальної т.з. податків або податків, що слабо корелюють з макроекономічними
показниками в Австралії, Новій Зеландії застосовують прямі методи прогнозування (метод
екстраполяції та аналіз часових рядів)
- Використання простих тенденційних методів прогнозування
Мінфін використовує в основному трендові моделі (екстраполяція, темпи росту до попереднбого
періоду, середньорічні темпи росту), а також:
- Метод прямого рахунку.
- Експертний метод
- Метод прогнозування за питомими вагами у ВВП
Економіко-математичне моделювання не застосовується
В Німеччині, Австралії прогноз здійснюють по кожному податку окремо за різними моделями, універсальних
методів немає. В основі економетричне моделювання та макропрогнози.
В Чехії: статистичний аналіз, макро моделювання, експертні оцінки, у т.ч. моделювання поведінки фірм,
домогосподарств, держсектору, зовнішнього середовища
Прогнози, отримані із застосуванням
економетричних моделей, є майже в два, а
подекуди і в чотири рази точнішими від
офіційних прогнозів Міністерства фінансів.

18. Основні використані джерела літератури
• Дєдушева М.В. Трансформація системи прогнозування податкових надходжень в Україні / Дисертація на
здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук . – Ірпінь, 2016
• Уряд схвалив бюджетну резолюцію на 2018-2020 рр. / Урядовий портал. Отримана дата 16.06.2017 р. з
http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=250067274
• ЗВІТ РПУ про результати аналізу стану виконання повноважень органами виконавчої влади щодо повноти
обліку платників податків // Затверджено рішенням Рахункової палати від 01 грудня 2015 року № 10-6)
• UKRAINE: SELECTED ISSUES (2017). Country Report No. 17/84. International Monetary Fund, Washington, D.C. – April
2017: http://www.imf.org/en/Publications/CR/Issues/2017/04/04/Ukraine-Selected-Issues-44799
• Бочі А., Поворозник В. Тіньова економіка в Україні: причини та шляхи подолання.// А. Бочі, В.Поворозник -
Міжнародний центр перспективних досліджень, 2014// [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://icps.com.ua/assets/uploads/files/t_novaekonom_kaukra_ni.pdf
• Офіційні дані ДФС України
• Офіційні дані Державної казначейської служби України
• Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством
з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Додаток ХХVIII Глава 4 «Оподаткування» : від
27.06.2014 р. : http://www.kmu.gov.ua/docs/Agreement/Annex_XXVI_to_XLIII_to_Agreement.pdf