2. Англійський педагог і методист
Майкл Уест – автор близько 100 робіт,
присвячених навчанню читанню,
усному мовленню, а також складанню
навчальних словників.
Майкл Уест підкреслював, що
іноземної мови неможливо навчити, їй
можна тільки навчитися. Створити
найкращі умови для навчання і для
того, щоб учень або студент дійсно
захотів навчитися мови, – головна
функція викладача, виконувати яку
неможливо без володіння методикою
найкращої організації учіння тих, хто
навчаються, у мовному курсі на
високому рівні.
3. Англійська мова, на думку М.
Уеста, є єдиною мовою, яка може
претендувати на світове значення,
оскільки, стверджує Уест, нею написана
найбільша кількість книг. Тому
найважливішу задачу він вбачає у
навчанні читання англійською мовою,
оскільки через книжки можна найбільш
повно сприйняти британську, а через
неї – світову культуру.
4. М. Уест сконцентрувався на методиці навчання читання. Він
вважав, що саме читання виучуваною мовою, причому читання
екстенсивне, тобто таке, коли ті, хто навчаються, читають без
особливих зусиль великі обсяги текстів, здатне забезпечити значно
більшу, ніж усне мовлення, практику в іншомовному спілкуванні,
яка уможливить мимовільне опанування великих обсягів нової
лексики і мовного матеріалу, що, у свою чергу, гарантує оволодіння
автоматизмами, навичками та вміннями іншомовної мовленнєвої
комунікації.
5. Для досягнення цього, тексти для
читання тими, хто навчаються, мають бути
особливим чином підготовленими.
По-перше, вони повинні бути
цікавими, тому М. Уест пропонував
використовувати як матеріали для читання
пригодницьку літературу англійською мовою.
По-друге (і це є, мабуть,
найважливішим), тексти мають бути досить
легкими для безперекладного розуміння і без
використання словника. Для цього їх потрібно
адаптувати (тобто спрощувати за мовною
формою), залишаючи на одній сторінці не
більше 5-6 незнайомих слів, щоб їх значення
було легко зрозуміле з контексту.
6. Автоматизми, навички та вміння, за М. Уестом,
виникають через мовленнєву практику, тому головний
висунутий ним лозунг для навчання іноземної мови був:
«Вчіться говорити розмовляючи, а читати –
читаючи!».
7. Основна заслуга Уеста полягає в тому, що він створив серію
навчальних посібників, що представляють собою тексти, складені на
раніше відібраних лексичних одиницях з урахуванням поступовості
введення нових слів і їх повторюваності (одне незнайоме слово,
уведене на 50 відомих, фігурує не менш трьох разів в абзаці, можливо
частіше в іншій частині уроку).
8. Мету навчання іноземних
мов Уест вбачає у вільному читанні
про себе із загальним охопленням
змісту, у процесі якого читець не
заглиблюється у деталі.
Майкл Уест зробив значний
внесок у методику навчання
читання. Він уперше розробив
завершену систему навчання
читання про себе на іноземній
мові. Багато його рекомендацій
застосовуються і в наші дні в
рамках різноманітних методів для
навчання так званого
екстенсивного читання.
9. М. Уест розрізняє два основні типи читання:
вивчаюче читання, в процесі якого той, хто читає, фіксує свою увагу на
кожному (чи майже кожному) слові, не прогнозуючи основного смислу
речення;
пошукове читання, при якому той, хто читає, рухає очима пo тексту, шукаючи
певну інформацію. При цьому він не читає окремо кожне слово, а охоплює
очима уривки, що складаються з декількох слів, і зупиняється лише тоді, коли
знайдено певну думку. М. Уест називає такий тип читання вільним, швидким.
10. М. Уест наводить також доводи психолінгвістичного й
методичного порядку на користь побудови курсу навчання
іноземної мови, який він пропонує.
Психологічним обгрунтуванням цієї системи стали
положення:
навчати читати можна окремо від усного мовлення, у всякому
разі не на його основі;
читання – легший вид діяльності, ніж говоріння;
читання на будь-якому рівні розвитку має практичну
цінність, а пов'язане з цим відчуття успіху підвищує інтерес
учнів до іноземної мови;
читання є основним шляхом залучення до культури народу,
мова якого вивчається;
в результаті читання великої кількості текстів у учня
розвивається відчуття іноземної мови, завдяки чому
послаблюється негативний вплив рідної, що полегшує та
прискорює подальший розвиток усного мовлення.
11. З двох видів рецептивного володіння іноземною мовою (читання
і слухання) читання іноземною мовою, на думку М. Уеста, є більш
легким, оскільки тут немає необхідності сприймати різні варіанти
вимови, читати можна в доступному темпі і перечитувати те, що
незрозуміло.
12. Система Майкла Уеста є насправді дуже
корисною і дієвою. За допомогою читання книг
англійською мовою можна дійсно непогано засвоїти
нову лексику. Вчитись розуміти значення слів із
контексту дуже допомагає розуміти усне мовлення в
реальному житті.
До недоліків у цілому дуже плідної системи
навчання читання Уеста, яка поки що не має аналогів
у вітчизняній та зарубіжній методиці, можна віднести
помилкове ототожнення зрілого читання та читання із
загальним розумінням змісту, яке є лише одним з
окремих проявів зрілого читання. Розуміння тексту,
як і засвоєння всього мовного матеріалу, має
здійснюватися, за системою Уеста, інтуїтивно, на
основі здогадки, без застосування елементів будь-
якого аналізу, що є неприпустимим при читанні
серйозних текстів.
Твердження Уеста про те, що читання є
легшим від говоріння, справедливе лише частково.
Рецепція легша остільки, оскільки упізнавання за
своєю природою є простішим, ніж відтворення.
Проте навряд адекватне розуміння серйозних
текстів є легшим від розмови на побутові теми на
елементарному рівні.