Микола Руденко

Микола РуденкоМикола Руденко
На березі вічностіНа березі вічності
– ,Я інструмент– ,Я інструмент
на якому граютьна якому грають
…Сонце і вітер…Сонце і вітер
.Кохання і смерть.Кохання і смерть

'На хвилях памяті'На хвилях памяті
Человек начинается не тогда, когда он рождается, а тогда, когда рождаетсяЧеловек начинается не тогда, когда он рождается, а тогда, когда рождается
его память, когда он начинает помнить о себе и о том, как он увидел мир...его память, когда он начинает помнить о себе и о том, как он увидел мир...
Микола РуденкоМикола Руденко
Подивився у вікно, і його огорнув такий
безмежний, глибокий спокій, якого давно не
відчував. Космічний, «Одвічний»…
Тоді на передовій у блокадному Ленінгра-
ді, поранений розривною кулею, він пережив
те саме…
Сказав дружині , яка клопоталася ліками ,
лікарнями , що не треба, що все суєта, --
прийшла і його пора…
“Я не боюся помирати , свою місію на
цьому світі я виконав… Все, що міг , написав,
і відчуваю себе щасливою людиною”.

«Чи можна було прожити інакше?»«Чи можна було прожити інакше?» -- часто запитував-- часто запитував
сам себе. Мабуть, ні, такою буласам себе. Мабуть, ні, такою була йогойого дорога:дорога:
Я йшов не сам. Літа пророчіЯ йшов не сам. Літа пророчі
Мене вели не навмання.Мене вели не навмання.
Спасибі вам, безсонні ночі,Спасибі вам, безсонні ночі,
За смутки й радість пізнання…За смутки й радість пізнання…
Я бачив далеч невимовну :Я бачив далеч невимовну :
Вона така ж , як ми, -- жива;Вона така ж , як ми, -- жива;
Торкав зорю, загадок повну ,Торкав зорю, загадок повну ,
Де смерті зроду не бува.Де смерті зроду не бува.
А темрява, протерши очі ,А темрява, протерши очі ,
Співала пісню не одну…Співала пісню не одну…
Я славлю вас, безсонні ночі,Я славлю вас, безсонні ночі,
За мудрість вашу потайну.За мудрість вашу потайну.
Чому потайну? --Чому потайну? -- Не кожен прагне, не кожномуНе кожен прагне, не кожному
відкривається мудрість болючих роздумів і сумнів.відкривається мудрість болючих роздумів і сумнів.
Можна було прожити спокійне життя , « на пасіці поміжМожна було прожити спокійне життя , « на пасіці поміж
валками сіна, Щасливий від червневого тепла, На сонці ,валками сіна, Щасливий від червневого тепла, На сонці ,
вигріваючи коліна, Я б споглядав, як трудиться бджола».вигріваючи коліна, Я б споглядав, як трудиться бджола».
А « міг не прийти із далекого бою ,А « міг не прийти із далекого бою , де кров моя вмиладе кров моя вмила
узлісся квітчасте…, міг би померти у камері Стуса—Дляузлісся квітчасте…, міг би померти у камері Стуса—Для
цього робилося все необхідне..»цього робилося все необхідне..» Міг би…Міг би…
Єдину бачу правду і мету —Єдину бачу правду і мету —
Своє тепло з людськимСвоє тепло з людським
з'єднати…з'єднати…
Поетичний щоденникПоетичний щоденник

• Пригадується (і сміх і гріх ) , якось у квітні 1981 рокуПригадується (і сміх і гріх ) , якось у квітні 1981 року
на засланні дивився з «соузниками» кінохроніку.на засланні дивився з «соузниками» кінохроніку.
“Дивлюсь – очам не вірю, мов справді бачу“Дивлюсь – очам не вірю, мов справді бачу
•
сон:сон:
Майнули білі коні—тачанки кулеметні,Майнули білі коні—тачанки кулеметні,
• На вороних за ними рушає ескадрон.На вороних за ними рушає ескадрон.
• На Мавзолеї Сталін. У нього давня звичка:На Мавзолеї Сталін. У нього давня звичка:
• Простий кашкет , шинеля…Простий кашкет , шинеля…
• Мовляв, одна сім'я.Мовляв, одна сім'я.
• В шерензі вісімнадцять у білих рукавичках.В шерензі вісімнадцять у білих рукавичках.
• Догадуюсь потроху, що то між ними я !..Догадуюсь потроху, що то між ними я !..
• Це ж ледь не півстоліття! Це ж довоєнніЦе ж ледь не півстоліття! Це ж довоєнні
• роки --роки --
• Неначе з того світу дивлюсь на світ земний...Неначе з того світу дивлюсь на світ земний...
• Згасили телевізорЗгасили телевізор — і я не розумію:— і я не розумію:
Як той кіннотник юнийЯк той кіннотник юний
• Попав сюди за дріт?..Попав сюди за дріт?..
• Кажу молодшим зекам: то ж сам я на екрані.Кажу молодшим зекам: то ж сам я на екрані.
• Сміються хитрувато: авжеж! Бреши! Бреши!»Сміються хитрувато: авжеж! Бреши! Бреши!»

Скільки я чинив тяжких дурниць, –
То лише сьогодні розумію.
•
• Не брехав зроду. Вірив, помилявся, таНе брехав зроду. Вірив, помилявся, та
не брехав. Був сталіністом . Вірив, щоне брехав. Був сталіністом . Вірив, що
Сталін – бог, що партія не помиляється,Сталін – бог, що партія не помиляється,
що “Мандрівка в молодість” Максимащо “Мандрівка в молодість” Максима
Тадейовича — націоналістична ,Тадейовича — націоналістична ,
антипартійна, антинародна річ. Соромноантипартійна, антинародна річ. Соромно
перед пам'яттю покійного й досі…перед пам'яттю покійного й досі…
•
• Прозріння прийшло по війні, колиПрозріння прийшло по війні, коли
Корнійчук, найкращий друг Берії,Корнійчук, найкращий друг Берії,
помстився Зінаїді Тулуб засланням допомстився Зінаїді Тулуб засланням до
Казахстану, звідки вона , хвора, просилаКазахстану, звідки вона , хвора, просила
допомоги у Спілки письменників, недопомоги у Спілки письменників, не
розуміючи, чому заборонені “Людолови” ,розуміючи, чому заборонені “Людолови” ,
чому вона ворог народу; коли почаличому вона ворог народу; коли почали
обливати брудом людину, яку я вважавобливати брудом людину, яку я вважав
своїм учителем – Леоніда Первомайськогосвоїм учителем – Леоніда Первомайського
, коли вимагали написати негативні, коли вимагали написати негативні
характеристики на єврейськиххарактеристики на єврейських
письменників Ріву Баляскера, Григоріяписьменників Ріву Баляскера, Григорія
Полянкера, Матвія Талалаєвського.Полянкера, Матвія Талалаєвського.
• Відмовився. Та дорога до правди , доВідмовився. Та дорога до правди , до
себесебе
була довгою…була довгою…
Собі поети право залишають ,Собі поети право залишають ,
Всі інші відкидаючи права:Всі інші відкидаючи права:
Належати до тих, когоНалежати до тих, кого
вбивають,вбивають,
А не до тих , хто холодноА не до тих , хто холодно
вбивавбива..
Л.

В ДОНЕЦЬКУ
Для чого? Можливо, заради прощання
Мене повернула година остання
На землю, з якої для рим і думок
Життя мого витік нерівний струмок.
І що це за фокуси, що це за жарти?
Я звідси на крила здіймався без варти –
Шахтарська дитина, палкий піонер-
Чому ж мені руки за спину тепер?..
Крізь грати, крізь мури виходжу на волю.
Рушаю додому по рідному полю —
Туди, де вітрець павутину снує.
Додому — в далеке дитинство моє.
Біжу, поспішаючи несамовито,
На тік, де гарманять під хатою жито.
Де кінь, що недавно заорював лан,
Тягає по колу ребристий гарман.
Матуся лякається:
— Звідки ти, синку?..—
В кутку помічаю шахтарську бензинку.
Це батькова — він у могилі лежить,
А нам по-селянському випало жить.
Тут пахне домівкою — потом і гноєм,
Та зіллям із лугу, та щедрим надоєм.
А волики наші — рудий, половий —
Мене зустрічають: господар живий!
Усе тут надійне, усе — як годиться:
І збіжжя в коморі, і в відрах водиця,
Молотникам стане ураз веселіш,
Коли на тринозі поспіє куліш.
Мов скіф після бою, в щасливій
утомі.
Під небом нічним на духмяній
соломі
Лежу і дивлюсь на далеку
зорю,
І щось їй своє, потайне
говорю.
Душа моя стиха співає і
плаче.
Єднання із Всесвітом —
перше, дитяче…
Нараз прокидаюсь –
дитинства нема:
Хропе та викашлює смуток
•Луганщина мого дитинства —Луганщина мого дитинства —
•це шахтарі і хлібороби,це шахтарі і хлібороби,
• це мати й батько,це мати й батько,
• що згорів живим од вибуху метану,що згорів живим од вибуху метану,
• тільки тоді я зрозумів, що таке батько…тільки тоді я зрозумів, що таке батько…

•
• Писав рапорт за рапортом наркомові зПисав рапорт за рапортом наркомові з
• проханням направити на фронт . Потім –проханням направити на фронт . Потім –
Ново - Петергоф, курси політруків,Ново - Петергоф, курси політруків,
передова блокадного Ленінграда .передова блокадного Ленінграда .
• 4 жовтня 41-го поранення4 жовтня 41-го поранення
• дум-дум , довге (цілий рік !) лікуваннядум-дум , довге (цілий рік !) лікування
(ніхто й не вірив, що буду жити, буду(ніхто й не вірив, що буду жити, буду
• ходити). Знову -- на фронт інструкторомходити). Знову -- на фронт інструктором
• пропаганди у польовому шпиталі.пропаганди у польовому шпиталі.
• Сказати б, тяжко поранений , не піду —Сказати б, тяжко поранений , не піду —
• маю право , та цемаю право , та це не моя дорогане моя дорога ::
•
ЯЯ
жив не такою вірою,жив не такою вірою,
•
Щоб спати вЩоб спати в
гойданні лози.гойданні лози.
Залізо ношуЗалізо ношу
попід шкірою, --попід шкірою, --
•
Хоч наХоч на
переплавку вези.переплавку вези.
У 39 - му батькові друзі після закінченняУ 39 - му батькові друзі після закінчення
десятирічки прийняли кандидатом у членидесятирічки прийняли кандидатом у члени
ВКП(б), у 41- му послали вчитися до КиївськогоВКП(б), у 41- му послали вчитися до Київського
університету. Студентом пробув лише місяць –університету. Студентом пробув лише місяць –
війна.війна.
Призвали до армії. Два роки в дивізіїПризвали до армії. Два роки в дивізії
особливого призначення ім. Дзержинськогоособливого призначення ім. Дзержинського
(охороняли Кремль, Мавзолей, членів уряду.(охороняли Кремль, Мавзолей, членів уряду.
дачі Сталіна). Блакитні вершники, блакитнийдачі Сталіна). Блакитні вершники, блакитний
вершник…вершник…
Було право не йти на фронт. Та як сидіти вБуло право не йти на фронт. Та як сидіти в
тилу, коли йдуть бої, горить рідна земля .тилу, коли йдуть бої, горить рідна земля .

’Пам ять серця, ,Лагідним чистим спогадом серед ран
-крові тих літ є образ медсестри
.ленінградки :
, :Ти пробач ленінградко
За купами справ
,Я не знав і збагнути не міг
.Скільки щастя папір цей для мене беріг
,Скільки літ
,скільки зим
скільки весен
!пройшло
!Як давно це було
…Як давно це було
' ,Я із пам яті викличу свідків тих літ
, .Що вкарбовані в неї неначе в граніт
Знов згадається блиск перевтомлених віч
Біля ліжка мого у зав''южену ніч
,І пурга що брела за полярним вікном
, .Із пустель заполярних закованих сном
–Сніг на склі мов космічний розвіяний
.пил
.У далеких загравах дрижить небосхил
,Чом ти ,сестро ?..стоїш у кутку
Підійди
…І долоню мені на чоло поклади
!Як давно це було
…Як давно це було
І тільки серце в добрім сподіванні
Твій сміх іскристий
.берегло
Минуло скільки літ
,Чому ж чому моя рука
гаряча
Шукає руку трепетну
…твою

Я бачу, сину, ордени Тебе цікавлять в цю хвилину. Ні ,ти торкнися сивини—ВонаЯ бачу, сину, ордени Тебе цікавлять в цю хвилину. Ні ,ти торкнися сивини—Вона
прийшла раніше , сину. Коли б типрийшла раніше , сину. Коли б ти міг ,міг , ти б прочитав По ній , немов по вірній книзіти б прочитав По ній , немов по вірній книзі
• І скільки я ночей не спав,І скільки я ночей не спав,
• І скільки їх проспав на кризі.І скільки їх проспав на кризі.
• В снігу вологому, в багні,В снігу вологому, в багні,
• Під зливами і на нічнім морозі,Під зливами і на нічнім морозі,
• І скільки випало меніІ скільки випало мені
• Утратить друзів на дорозі…Утратить друзів на дорозі…
• Я мерз і спрагою горів,Я мерз і спрагою горів,
• Я помирав , щоб знов ожитиЯ помирав , щоб знов ожити
• Під стогін степових вітрівПід стогін степових вітрів
• В золі від спаленого жита.В золі від спаленого жита.
• Я брів убрід і плив уплав.Я брів убрід і плив уплав.
• Вгорі кружляли смерті крила.Вгорі кружляли смерті крила.
• Не раз у піні переплавНе раз у піні переплав
• Мене кривава крига крила…Мене кривава крига крила…
Та знов я ладен у боюТа знов я ладен у бою
Прорвати сотню вражих ліній,Прорвати сотню вражих ліній,
Аби наАби на голову твоюголову твою
Не впав оцей дочасний іній…Не впав оцей дочасний іній…

• Дивно, “та лихо ступає за радістю
слідом.
Щастя в собі переховує муку…”
• Мрія, щастя, які ви мінливі , іноді щастя
—жити.
41-й здійснив мою дитячу мрія—
побачити океан, відтоді “ щось велике
осягнуло душу, Те, що довіку в грудях не
засне”; відтоді образ океану-Всесвіту
живе в моїй поезії.
“Щасливий , хто бачив ущерблений
місяць в імлі поранковій , Хто чув
шарудіння берези і клекіт в гаю
солов'їний , І в пісні південного вітру
привіт розпізнав з України… Щасливий ,
хто в спеку опівдні, забувши походну
утому, З солдатської сумки, діставши
зім'ятий листок паперовий, Схилявся на
пень кострубатий листа написати додому
З далеких лісів білоруських, що він ще
живий і здоровий…” 1943 р.
… Серед тихих білоруських нив
Я кров свою напровесні пролив.
А нині , ґрунт прорізавши твердий ,
Тут звівся колос житній молодий.
І я торкнув свій ледь помітний вус.
Тепер і я навіки білорус.
1946 р.

•
Не скажу , що не марив теплом наНе скажу , що не марив теплом на
нічнім перегоні, Що діставши тверді, якнічнім перегоні, Що діставши тверді, як
промерзла земля, сухарі, Не сутуливсяпромерзла земля, сухарі, Не сутулився
я біля пічки в холоднім вагоні Ія біля пічки в холоднім вагоні І світанкусвітанку нене
ждав, ласки сонця не ждав на зорі. Неждав, ласки сонця не ждав на зорі. Не
скажу… Це було , як зупинки в степускажу… Це було , як зупинки в степу
неминучі На розбитих мостах у шаленунеминучі На розбитих мостах у шалену
грудневу пургу, Де сушили солдатигрудневу пургу, Де сушили солдати
вологі обмотки й онучі, Засинали ввологі обмотки й онучі, Засинали в
воронці на талім снігу”. Не скажу.воронці на талім снігу”. Не скажу.
Це було. Та до цього додати я мушу:Це було. Та до цього додати я мушу:
Коли рота у землю вмерзала, я щироКоли рота у землю вмерзала, я щиро
хотів, Щоб узяв старшина моє серце іхотів, Щоб узяв старшина моє серце і
душу , Якби ними він міг обігрітидушу , Якби ними він міг обігріти
братів…братів…

Довго я виходив із війни ,Довго я виходив із війни ,
Пробивав духовне скам'янінняПробивав духовне скам'яніння..
Відсалютувала перемога. За час війни дослуживсяВідсалютувала перемога. За час війни дослужився
до капітана і був нагороджений Орденом Червоноїдо капітана і був нагороджений Орденом Червоної
зірки, Вітчизняної війни 1 ступеня і шістьмазірки, Вітчизняної війни 1 ступеня і шістьма
медалями.медалями. Член Спілки письменників України зЧлен Спілки письменників України з
1947 р. Перша поетична збірка – „З1947 р. Перша поетична збірка – „З
походу”. Редакція газети «Радянськийпоходу”. Редакція газети «Радянський
селянин» , з 1947-50 рр. –редактор відділуселянин» , з 1947-50 рр. –редактор відділу
поезії видавництва «Радянський письменник»,поезії видавництва «Радянський письменник»,
відповідальний редактор журналу«Дніпро»,відповідальний редактор журналу«Дніпро»,
секретар партійного комітету Спілкисекретар партійного комітету Спілки
письменників України, член Київськогописьменників України, член Київського
міськкому КПУ. Автор величної поеми проміськкому КПУ. Автор величної поеми про
Сталіна «Слово о полководце» (1949). ЧерезСталіна «Слово о полководце» (1949). Через
незгоду з критикою «космополітів» і цькуваннянезгоду з критикою «космополітів» і цькування
єврейських письменників поступово витіснено зєврейських письменників поступово витіснено з
керівних постів,-- так напишуть прокерівних постів,-- так напишуть про
нього пізніше. Та це буде не скоро.нього пізніше. Та це буде не скоро.
•
Із окопних часів, із важких лихоліть,Із окопних часів, із важких лихоліть,
Не зумівши миритись на хлібі легкому,Не зумівши миритись на хлібі легкому,
Я дерусь по драбині, що в грудях стоїть,Я дерусь по драбині, що в грудях стоїть,
Хоч високих щаблів і не видно нікому.Хоч високих щаблів і не видно нікому.

• Справжнім творцем капіталу є Сонце – воноСправжнім творцем капіталу є Сонце – воно
джерело фотосинтезу, мати зела, зело даєджерело фотосинтезу, мати зела, зело дає
життя травоїдним, вони, в свою чергу,життя травоїдним, вони, в свою чергу,
годуютьлюдину й збагачують землю,годуютьлюдину й збагачують землю, ґрунтґрунт ;;
а значить, безгосподарність, варварськеа значить, безгосподарність, варварське
ставлення до землі й до селянина,ставлення до землі й до селянина,
перенаселення планети призведуть доперенаселення планети призведуть до
голоду на Землі.голоду на Землі.
ХХ з'їзд партії , зірвані маски з БезсмертногоХХ з'їзд партії , зірвані маски з Безсмертного
Вождя.Вождя.
Стало питання руба : як так сталося,Стало питання руба : як так сталося,
що мільйони були заручниками волі однієїщо мільйони були заручниками волі однієї
людини?людини?
Де відповідь? – В ідеології!Де відповідь? – В ідеології!

Біда була в тому, що тодішнє нашеБіда була в тому, що тодішнє наше
суспільство взагалі забуло про смаксуспільство взагалі забуло про смак
правди.правди.
• А бюрократична теорія вартостіА бюрократична теорія вартості
зробила родючий ґрунт усьогозробила родючий ґрунт усього
лиш одним із засобівлиш одним із засобів
виробництва, тобто — заводськимвиробництва, тобто — заводським
конвеєром. Але жконвеєром. Але ж гумус—живагумус—жива
дитина Сонця! Звідси — і хліб, ідитина Сонця! Звідси — і хліб, і
виноградний сік, і—людство!”виноградний сік, і—людство!”

Не сприйняли й не зрозуміли,
оголосили хворим , майже
божевільним.
• 1974 за критику марксизму
виключений з КПРС, 1975 — з
СПУ. Мусив продати машину,
дачу, влаштуватися нічним
сторожем.

ПоетичнийПоетичний щоденникщоденник
Образ пекучі брили ніс у зацькованій душі.Образ пекучі брили ніс у зацькованій душі.
Ну що ж ,Ну що ж ,
Ви знали, що творили,Ви знали, що творили,
Колеги і товариші…Колеги і товариші…
• На душі було так , як зимою без снігу,як у сльоту,На душі було так , як зимою без снігу,як у сльоту,
“ніби знов мені треба ріллею курною Вирушати під“ніби знов мені треба ріллею курною Вирушати під
кулі в холодну траншею “, оголилась людськакулі в холодну траншею “, оголилась людська
байдужість до своєї землі , до природи , до Бога…байдужість до своєї землі , до природи , до Бога…

І я повстав… Зневаживши чини,І я повстав… Зневаживши чини,
Та премії, та неживі газети,Та премії, та неживі газети,
Я викинув замки і ордениЯ викинув замки і ордени
До їхнього чиновного клозету…До їхнього чиновного клозету…
• Поміж столів навшпиньки ходить зло,Поміж столів навшпиньки ходить зло,
• Вишукуючи сильних і здорових.Вишукуючи сильних і здорових.
Принюхується пильно до думок.Принюхується пильно до думок.
• Збирає анекдоти й пересуди,Збирає анекдоти й пересуди,
• І , серце вийнявши, важкий замокІ , серце вийнявши, важкий замок
• З ключем в'язничним заклада у груди.З ключем в'язничним заклада у груди.

Я обрав для себе гірку роль радянської
Кассандри …
• «Вважав своїм громадянським
обов'язком писати в ЦК про
згубну небезпеку, що
насувається з найближчих
десятиліть. Я обрав для себе
гірку роль радянської
Кассандри. Мене лякало не
стільки падіння імперії, що
демагогічно називала себе
союзом вільних республік,
скільки трагедії мільйонів
людей. Бо, на жаль, імперії
падають не так, скажімо, як
розвалюється скирта соломи. Як
правило, імперії своїм падінням
калічать і винищують цілі
покоління. Відомо, чим
завершилися мої звернення до
ЦК,-- нещадною розправою!»
• «Розпочата
Горбачовим перебудова
приречена на поразку.
Насправді то є шлях до
хаосу, а не порятунку. І
хаос не обіцяє бути
поміркованим -- він
принесе в собі суспільні
бурі і криваві шторми...”

На хвилях пам'ятіНа хвилях пам'яті
• Андрій СахаровАндрій Сахаров
Незабутня зустріч з АндріємНезабутня зустріч з Андрієм
Сахаровим, Петром Григоренком.Сахаровим, Петром Григоренком. УУ
листопаді 1976 року разом з Олексоюлистопаді 1976 року разом з Олексою
Тихим та Левком Лук'яненком підписавТихим та Левком Лук'яненком підписав
тексти двох правозахисних документів:тексти двох правозахисних документів:
«Декларацію Української Громадської«Декларацію Української Громадської
Групи Сприяння ВиконаннюГрупи Сприяння Виконанню
Хельсінських Угод» та «Меморандум №Хельсінських Угод» та «Меморандум №
І». Наступного року письменникаІ». Наступного року письменника
заарештовують, і 27 червня Миколузаарештовують, і 27 червня Миколу
Руденка й Олексу Тихого судять у містіРуденка й Олексу Тихого судять у місті
Дружківці, об'єднавши їхні справи в одну.Дружківці, об'єднавши їхні справи в одну.
Чому суд відбувся саме в Дружківці?Чому суд відбувся саме в Дружківці?
Можливо тому, що саме тут мешкав іМожливо тому, що саме тут мешкав і
працював правозахисник О. Тихий?працював правозахисник О. Тихий?
Вірогідніше, керівництво УкраїниВірогідніше, керівництво України
боялося реакції столичної громадськостібоялося реакції столичної громадськості
на цю злочинницьку розправу надна цю злочинницьку розправу над
патріотами.патріотами.
Судилище в Дружківці одміряло поетуСудилище в Дружківці одміряло поету
сім років ув'язнення у тюрмі та в таборахсім років ув'язнення у тюрмі та в таборах
і п'ять — заслання в райони Півночі.і п'ять — заслання в райони Півночі.

• Скоро були опубліковані її Декларація і Меморандум №1, у розділі “Типові порушення правСкоро були опубліковані її Декларація і Меморандум №1, у розділі “Типові порушення прав
людини” були дані про голод 1933 р., про репресії 30-х років, знищення УПА, репресії протилюдини” були дані про голод 1933 р., про репресії 30-х років, знищення УПА, репресії проти
шістдесятників, список політичних таборів і українських полів’язнів.шістдесятників, список політичних таборів і українських полів’язнів.
• 23-24 грудня 1976 у Р. був проведений обшук, під час якого підкинули 39 доларів США. 05.02.77 Р.23-24 грудня 1976 у Р. був проведений обшук, під час якого підкинули 39 доларів США. 05.02.77 Р.
заарештований у Києві й етапований літаком у СІЗО м. Донецька, де було порушено справу протизаарештований у Києві й етапований літаком у СІЗО м. Донецька, де було порушено справу проти
нього і О.ТИХОГО. (Дозвіл на арешт лідерів Московської, Української і Литовської Гельсінкськихнього і О.ТИХОГО. (Дозвіл на арешт лідерів Московської, Української і Литовської Гельсінкських
груп Ю.ОРЛОВА, Р. і Т.ВЕНЦЛОВУ дало Політбюро ЦК КПРС на клопотання Ґенеральногогруп Ю.ОРЛОВА, Р. і Т.ВЕНЦЛОВУ дало Політбюро ЦК КПРС на клопотання Ґенерального
прокурора СРСР Р.Руденка та Голови КДБ Ю.Андропова).прокурора СРСР Р.Руденка та Голови КДБ Ю.Андропова).
• Суд відбувся 23 червня — 1 липня 1977 в “ленінській кімнаті” контори “Змішторгу” в м. ДружківкаСуд відбувся 23 червня — 1 липня 1977 в “ленінській кімнаті” контори “Змішторгу” в м. Дружківка
Донецької обл., на що “були процесуальні підстави” — О.ТИХИЙ народився і жив поблизу. ЗДонецької обл., на що “були процесуальні підстави” — О.ТИХИЙ народився і жив поблизу. З
контори зняли вивіску. Допитаних свідків у залі не залишали. Одним зі свідків звинувачення уконтори зняли вивіску. Допитаних свідків у залі не залишали. Одним зі свідків звинувачення у
справі виступав професор Ілля Стебун, якого колись захищав від звинувачень у “космополітизмі”.справі виступав професор Ілля Стебун, якого колись захищав від звинувачень у “космополітизмі”.
• Був засуджений на 7 р. таборів суворого режиму і 5 р. заслання за ст. 62 ч. 1 КК УРСР.Був засуджений на 7 р. таборів суворого режиму і 5 р. заслання за ст. 62 ч. 1 КК УРСР.
Публіцистичні статті, художні твори, усні висловлювання Р. кваліфіковані як наклепницькі. СудПубліцистичні статті, художні твори, усні висловлювання Р. кваліфіковані як наклепницькі. Суд
обмежився тільки констатацією цього. Наприклад, з приводу “Енерґії проґресу” у вироці сказано,обмежився тільки констатацією цього. Наприклад, з приводу “Енерґії проґресу” у вироці сказано,
що працящо праця “має ворожий характер, у ній наведені вигадки, які паплюжать радянський державний і“має ворожий характер, у ній наведені вигадки, які паплюжать радянський державний і
суспільний лад”суспільний лад”. У ній Р.. У ній Р. “робить спробу зганьбити революційні завоювання радянського народу і“робить спробу зганьбити революційні завоювання радянського народу і
його авангарду — комуністів”. “У своїх художніх творах Р., виходячи з ворожих націоналістичнихйого авангарду — комуністів”. “У своїх художніх творах Р., виходячи з ворожих націоналістичних
позицій, вустами виведених ним персонажів зводить наклепницькі вигадки на радянськийпозицій, вустами виведених ним персонажів зводить наклепницькі вигадки на радянський
державний і суспільний лад”.державний і суспільний лад”. Нема у вироці й доказів, що Р. ставив за мету підірвати радянськийНема у вироці й доказів, що Р. ставив за мету підірвати радянський
лад.лад.
• Спеціальним розпорядженням Головліту УРСР у 1978 були вилучені з обігу (бібліотек і торгівлі)Спеціальним розпорядженням Головліту УРСР у 1978 були вилучені з обігу (бібліотек і торгівлі)
всі твори Р. — усього 17 назв.всі твори Р. — усього 17 назв.
• Р. відбував покарання в таборі ЖХ-385/19 (сел. Лєсной) і ЖХ-385/3 (сел. Барашево, Мордовія).Р. відбував покарання в таборі ЖХ-385/19 (сел. Лєсной) і ЖХ-385/3 (сел. Барашево, Мордовія).
Спочатку як інваліда війни 2-ї групи Р. не залучали до тяжкої фізичної праці. Але після того, як вінСпочатку як інваліда війни 2-ї групи Р. не залучали до тяжкої фізичної праці. Але після того, як він
на побаченні передав на волю через дружину Раїсу свої вірші, його у вересні 1981 етапували вна побаченні передав на волю через дружину Раїсу свої вірші, його у вересні 1981 етапували в
ВС-389/36, що в сел. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл.ВС-389/36, що в сел. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл.

Руденко відбував покарання в таборі ЖХ-385/19 (сел. Лєсной) і ЖХ-Руденко відбував покарання в таборі ЖХ-385/19 (сел. Лєсной) і ЖХ-
385/3 (сел. Барашево, Мордовія). Спочатку як інваліда війни 2-ї групи Р.385/3 (сел. Барашево, Мордовія). Спочатку як інваліда війни 2-ї групи Р.
не залучали до тяжкої фізичної праці. Але після того, як він нане залучали до тяжкої фізичної праці. Але після того, як він на
побаченні передав на волю через дружину Раїсу свої вірші, його упобаченні передав на волю через дружину Раїсу свої вірші, його у
вересні 1981 етапували в ВС-389/36, що в сел. Кучино Чусовського р-нувересні 1981 етапували в ВС-389/36, що в сел. Кучино Чусовського р-ну
Пермської обл.Пермської обл.
Колишні друзі стали ворогами…Колишні друзі стали ворогами…
О , з них лихі бувають вороги !О , з них лихі бувають вороги !
Ну навіщо стільки заліза –Ну навіщо стільки заліза –
Нари , двері , ґратовані рами ?Нари , двері , ґратовані рами ?
Все одно я зненацька пролізуВсе одно я зненацька пролізу
Крізь щілину тюремної брами .Крізь щілину тюремної брами .
Все одно я піду на волю –Все одно я піду на волю –
Духом вийду , якщо не тілом.Духом вийду , якщо не тілом.
Обійму , мов сестрицю тополю ,Обійму , мов сестрицю тополю ,
Навтішаюся світом білим.Навтішаюся світом білим.
Помолюся до зір серед жита,Помолюся до зір серед жита,
Заночую в копиці сіна –Заночую в копиці сіна –
І піду , щоб у людях житиІ піду , щоб у людях жити
Доти , доки живе Україна.Доти , доки живе Україна.

Чи тобі хоч раз довелося
Пережити полон самоти,
Коли тліє твоє волосся,
Що у мозок вбирає світи?..Знов насувається зима,
Лягає паморозь на луки.
Давно мені листів нема —
Мовчать сини, мовчать онуки.
Як видно, рід мій нетривкий:
Все рідшає круг мене парість.
За що життя — за гріх який
Мене оголює на старість?
Відірве друга, відбере —
І вже назад не повертає.
Я — ніби дерево старе,
Яке на вітрі облітає.
Лишилась тільки ти одна,
Немов берізка на галяві.
Нас віхола не обмина —
Чи ми у славі, чи в неславі.
Як нам не схибити в житті?
Як вберегти надійну руку,
Де навіть рідні душі — й ті
Одне одному чинять муку?
20.X.80, Мордовія

““Хропе та викашлює смутокХропе та викашлює смуток
тюрма…”тюрма…”
• Пліч-о-пліч з колишнім поліцаєм,
• Що наше військо зрадив у бою.
• Частенько він мене частує чаєм —
• І дивно: я не відмовляюсь — П’ю.
• І поліцай — колишній кат і вбивця — тут,
• виявляється в пошані,
• чекісти навіть обдаровують його чаєм
• (а це чи не найбільші ласощі в зоні,
“табірний коньяк”),
• По-табірному він, звичайно, сука,
• Та я його за барки не візьму.
Окопного поета-політрука
Під пильний нагляд віддано йому.
• За склянкою не так похмуро й тісно.
Чаїнки ворухнулися внизу…
Співає поліцай полтавську пісню,
А я ковтаю київську сльозу.

'На хвилях памяті'На хвилях памятіПоетичний щоденникПоетичний щоденник
•
Знов , як на війні , окраєць хліба, простаЗнов , як на війні , окраєць хліба, проста
цибулина “дорожча була за троянди йцибулина “дорожча була за троянди й
жоржини розкішні”,жоржини розкішні”,
• дружба з колишнім ворогом –дружба з колишнім ворогом –
бандерівцями , очікування дружини ,бандерівцями , очікування дружини ,
сумніви і невідомість за її долю:сумніви і невідомість за її долю:
• Я в собі ношу круті безодніЯ в собі ношу круті безодні
• І не завше відчуваю крила ,І не завше відчуваю крила ,
• Мовби всюди сутінки холодні,Мовби всюди сутінки холодні,
• А на грудях -- стопудова гиря.А на грудях -- стопудова гиря.
• Стомлений від болю та розпуки ,Стомлений від болю та розпуки ,
• Образ твій покличу на розмову ,--Образ твій покличу на розмову ,--
• І тоді твої маленькі рукиІ тоді твої маленькі руки
• Дух мій до життя повернутьДух мій до життя повернуть
знову.знову.
• В грудях розмикаються безодні ,В грудях розмикаються безодні ,
І відступлять чорніІ відступлять чорні
землетруси ,--землетруси ,--
• Є лиш сонце , як оце сьогодні ,Є лиш сонце , як оце сьогодні ,
• Рідні очі і голівка руса.Рідні очі і голівка руса.

• , ? .Скажи мені які у тебе очі Ідуть літа
,Ловлю себе на тім
, ,Що образ твій мов свічка серед ночі
.Вгасає в ореолі золотім
• , ?Скажи мені які у тебе руки
’ .Наснись і вгаслу пам ять розбуди
На протилежних берегах розлуки
, , .Два вогнища два серця дві біди
• ,Скажи з дубів так само облітає
?..Торішній лист у гомін ручая
—Лише про душу я не запитаю
, : .Бо відчуваю вірую моя
,Філософе з чарівними очима
!Із добротою в глибині зіниць
, , ,Ще є в нас люба крила за плечима
.Що не дозволить нам упасти ниць
, ,Які кохана в тебе ніжні, ,Які кохана в тебе ніжні
,руки,руки
!І як у мене серце вироста !І як у мене серце вироста

Алтайський крайАлтайський край
Арешт дружини , наше звільнення , життя на поселенні…Арешт дружини , наше звільнення , життя на поселенні…
«Ходили в гори, гарно там було, але ми все боялися,«Ходили в гори, гарно там було, але ми все боялися,
що нам можуть пришити порушення. І виявилося, що нас ужещо нам можуть пришити порушення. І виявилося, що нас уже
в травні 1987 року звільнили, але ми нічого не знали, далів травні 1987 року звільнили, але ми нічого не знали, далі
відбували заслання. І тільки в жовтні нам повідомили, щовідбували заслання. І тільки в жовтні нам повідомили, що
Горбачов нас помилував чи як там, не знаю, чи звільнив. ЦеГорбачов нас помилував чи як там, не знаю, чи звільнив. Це
помилування було в травні місяці, а нам тільки в жовтніпомилування було в травні місяці, а нам тільки в жовтні
повідомили про це, і далі спостерігали за нами. Може, вони йповідомили про це, і далі спостерігали за нами. Може, вони й
не спостерігали, але ми продовжували відбувати заслання,не спостерігали, але ми продовжували відбувати заслання,
ми не могли поїхати в Горно-Алтайськ, нам не вільно було,ми не могли поїхати в Горно-Алтайськ, нам не вільно було,
хоч там було якихось кілометрів дванадцять. Тобто ми нехоч там було якихось кілометрів дванадцять. Тобто ми не
могли вільно себе почувати». Із спогадів Р. Руденко.могли вільно себе почувати». Із спогадів Р. Руденко.

'На хвилях памяті'На хвилях памяті 2Частина2Частина
• «Так у жовтні сказали – а куди їхати? В Україну? Цей обласний кагебіст«Так у жовтні сказали – а куди їхати? В Україну? Цей обласний кагебіст
подзвонив у Київ, відповіли, що ні, в Україну ви не можете їхати. Ми все-такиподзвонив у Київ, відповіли, що ні, в Україну ви не можете їхати. Ми все-таки
написали листа. З київського КГБ нам повідомили, що квартиру ми вам ненаписали листа. З київського КГБ нам повідомили, що квартиру ми вам не
повернемо (бо після мого арешту забрали квартиру), що як приїдете,повернемо (бо після мого арешту забрали квартиру), що як приїдете,
влаштуєтесь на роботу, то квартиру зможете отримати на загальних підставах.влаштуєтесь на роботу, то квартиру зможете отримати на загальних підставах.
Ну, ви уявляєте собі: Руденко пенсіонер, а щоб стати на чергу, треба булоНу, ви уявляєте собі: Руденко пенсіонер, а щоб стати на чергу, треба було
мінімум п'ять років пропрацювати, щоб тільки на чергу стати, а потім 25 роківмінімум п'ять років пропрацювати, щоб тільки на чергу стати, а потім 25 років
простояти в черзі, щоб отримати квартиру – тобто нереально. І що робити? Апростояти в черзі, щоб отримати квартиру – тобто нереально. І що робити? А
тоді цей начальник обласного КГБ Горно-Алтайського каже: «Нам із Москвитоді цей начальник обласного КГБ Горно-Алтайського каже: «Нам із Москви
подзвонили і сказали, що ви можете виїжджати за кордон». Та як же ми виїдемо,подзвонили і сказали, що ви можете виїжджати за кордон». Та як же ми виїдемо,
як навіть наші листи нікуди не доходять, куди ми посилали... "Ну, теперяк навіть наші листи нікуди не доходять, куди ми посилали... "Ну, тепер
напишіть, то дійдуть". Ми послали телеграму Галі Горбач у Німеччину, що намнапишіть, то дійдуть". Ми послали телеграму Галі Горбач у Німеччину, що нам
потрібен виклик. І ми отримали з Німеччини виклик, нам сказали, що випустять.потрібен виклик. І ми отримали з Німеччини виклик, нам сказали, що випустять.
Але ж ми не можемо до Москви доїхати, нема грошей. Пишу в Москву, щоб намАле ж ми не можемо до Москви доїхати, нема грошей. Пишу в Москву, щоб нам
гроші вислали, бо ми не можемо виїхати. Там була Лідія Чуковська, вислала намгроші вислали, бо ми не можемо виїхати. Там була Лідія Чуковська, вислала нам
гроші на дорогу.гроші на дорогу.

• Ми приїхали в Москву, жили трохи у знайомих, але скільки можна у знайомихМи приїхали в Москву, жили трохи у знайомих, але скільки можна у знайомих
жити, у кожного ж своя сім'я, свої проблеми, це кому ж потрібні такі нахлібники?жити, у кожного ж своя сім'я, свої проблеми, це кому ж потрібні такі нахлібники?
То я пішла там, понапозичала гроші у знайомих у Москві, пішли ми в готель. УТо я пішла там, понапозичала гроші у знайомих у Москві, пішли ми в готель. У
готелі ми добули, поки візу оформлювали. Виїхали.готелі ми добули, поки візу оформлювали. Виїхали.
На першому нашому виступі в Німеччині люди зібрали скількись там грошей.На першому нашому виступі в Німеччині люди зібрали скількись там грошей.
Перші гроші, що нам дали, я відправила в Москву, щоб борги повіддавати, хочПерші гроші, що нам дали, я відправила в Москву, щоб борги повіддавати, хоч
там були такі люди, що казали: не треба, ми вам так дали, не треба боргитам були такі люди, що казали: не треба, ми вам так дали, не треба борги
віддавати, але, я думаю, все-таки краще віддати борги. То перше, що я зробила,віддавати, але, я думаю, все-таки краще віддати борги. То перше, що я зробила,
то це вислала всі борги, повіддавала, у кого позичала.то це вислала всі борги, повіддавала, у кого позичала.
У Німеччині ми пробули майже два місяці. Перші виступи, потім трошкиУ Німеччині ми пробули майже два місяці. Перші виступи, потім трошки
заспокоїлося, і Руденко зразу сів працювати і написав "Шлях до хаосу". Чому вінзаспокоїлося, і Руденко зразу сів працювати і написав "Шлях до хаосу". Чому він
це написав? Бо в Німеччині журналісти, представники влади питали: «Що вице написав? Бо в Німеччині журналісти, представники влади питали: «Що ви
думаєте про цю перестройку?» То він зразу всім казав, що нікуди вона недумаєте про цю перестройку?» То він зразу всім казав, що нікуди вона не
приведе, ця перестройка, бо її неправильно роблять. Він казав, що цеприведе, ця перестройка, бо її неправильно роблять. Він казав, що це
економічна криза, цю перестройку ніколи би не робили, якби не економічнаекономічна криза, цю перестройку ніколи би не робили, якби не економічна
криза. А тоді сів і написав свій "Шлях до хаосу", бо напрошувалася така праця,криза. А тоді сів і написав свій "Шлях до хаосу", бо напрошувалася така праця,
він відповідав цією працею на питання, які йому задавали.він відповідав цією працею на питання, які йому задавали.
( Із спогадів Раїси Руденко.)( Із спогадів Раїси Руденко.)

Пішла на курси англійської мови, походила місяць, трошки вивчила.Пішла на курси англійської мови, походила місяць, трошки вивчила.
А тут якраз у редакції газети "Свобода" є місце, і запрошують РуденкаА тут якраз у редакції газети "Свобода" є місце, і запрошують Руденка
А Руденко сказав, що не піде в редакцію працювати, але Раїса пішла б. Ну, а ми ж живемо уА Руденко сказав, що не піде в редакцію працювати, але Раїса пішла б. Ну, а ми ж живемо у
людей, українка пустила нас до себе в хату.людей, українка пустила нас до себе в хату. Але скільки ж можна жити у чужих людей, треба жАле скільки ж можна жити у чужих людей, треба ж
уже своє мати. Нам сказали, що як я там буду працювати, то зможемо квартиру дістати в будинкууже своє мати. Нам сказали, що як я там буду працювати, то зможемо квартиру дістати в будинку
поряд з роботою. Поставили нас на чергу на ту квартиру.поряд з роботою. Поставили нас на чергу на ту квартиру. Працювала, і квартиру нам дали доситьПрацювала, і квартиру нам дали досить
швидко, місяців через чотири. (Р. Руденко )швидко, місяців через чотири. (Р. Руденко )
• Український Дім, тут Ґудзон,
• а тут World Tride Center.
• І отут же, де я живу, де мої вікна,
• мій балкон виходив прямо на Манхеттен.
• На оці будинки, пробиті літаками,
• під час терористичного акту… (11
вересня 2001 )

Прошусь тобі до серця , Україно, --
Почуй мене у шумі яворів:
Не ті сини, що моляться уклінно,
Стають підпорою для матерів.
• Так я з тим і лишилися, зТак я з тим і лишилися, з
американськимамериканським
паспортом, попаспортом, по
сьогоднішній день.сьогоднішній день.
Минуло тих два роки, яМинуло тих два роки, я
пішла, щобпішла, щоб
мені продовжили ще намені продовжили ще на
два роки, а потім ще надва роки, а потім ще на
п'ять років, а вони меніп'ять років, а вони мені
вже дали постійне правовже дали постійне право
на мешкання в Україні,на мешкання в Україні,
поставили штамппоставили штамп
"Постійно". Видно,"Постійно". Видно,
боялися, що я поскаржусябоялися, що я поскаржуся
ще комусь, може, доще комусь, може, до
Кучми піду або куди, тоКучми піду або куди, то
вже поставили і мені вжевже поставили і мені вже
не треба продовжуватине треба продовжувати
цей статус. Але в Україніцей статус. Але в Україні
я маю статус ная маю статус на
мешкання, а в Америцімешкання, а в Америці
маю громадянство. Імаю громадянство. І
тепер в Америку мене частепер в Америку мене час
від часу викликають длявід часу викликають для
участі в суді присяж-них.участі в суді присяж-них.
Там же судять когось, тоТам же судять когось, то
викликають по черзівикликають по черзі
громадян. Інколигромадян. Інколи
викликають і мене туди навикликають і мене туди на
суд. То треба їхати, бо, яксуд. То треба їхати, бо, як
не явишся, тоне явишся, то
оштрафують.оштрафують.
В.Овсієнко: Тут правоВ.Овсієнко: Тут право
голосу маєте?голосу маєте?
Р.Руденко: В Україні ні, аР.Руденко: В Україні ні, а
в Америці – так. В Українів Америці – так. В Україні
я маю всі права, крімя маю всі права, крім
голосу, голосувати не маюголосу, голосувати не маю
права .права .
•В.Овсієнко: А скажіть людям, чогоВ.Овсієнко: А скажіть людям, чого
ви в Америку досі їздите?ви в Америку досі їздите?
Р.Руденко: Я вам скажу, чого. ВжеР.Руденко: Я вам скажу, чого. Вже
не їжджу, але їздила, тому що, по-не їжджу, але їздила, тому що, по-
перше, там же залишалися речі,перше, там же залишалися речі,
наша бібліотека, то слід булонаша бібліотека, то слід було
потрошку поперевозити сюди, щопотрошку поперевозити сюди, що
треба, а решту там повикидати, щобтреба, а решту там повикидати, щоб
звільнити квартиру. А крім того, язвільнити квартиру. А крім того, я
ще деякий час жила в Україні, аще деякий час жила в Україні, а
працювала для газети "Свобода".працювала для газети "Свобода".
Потім уже не могла працювати, бо вПотім уже не могла працювати, бо в
мене так: мама тут захворіла,мене так: мама тут захворіла,
паралізована, і чоловік осліп. І такапаралізована, і чоловік осліп. І така
ситуація була, що мені треба булоситуація була, що мені треба було
між двома хворими крутитися, я неміж двома хворими крутитися, я не
могла вже працювати, мусиламогла вже працювати, мусила
покинути працю. А в Україні подалапокинути працю. А в Україні подала
документи ще в дев'яностодокументи ще в дев'яносто
першому – на українськепершому – на українське
громадянство, а мені сказали: «Вигромадянство, а мені сказали: «Ви
втратили право на українськевтратили право на українське
громадянство, тому що ви під часгромадянство, тому що ви під час
розвалу Союзу не були на територіїрозвалу Союзу не були на території
України, то тепер ви можетеУкраїни, то тепер ви можете
набувати громадянство нанабувати громадянство на
загальних підставах, як іноземці».загальних підставах, як іноземці».
Хоч у мого чоловіка є документи,Хоч у мого чоловіка є документи,
що він у Києві прописаний, що цещо він у Києві прописаний, що це
мій чоловік, всі документи є – ні.мій чоловік, всі документи є – ні.
Якби він був одружений зЯкби він був одружений з
китаянкою, їй би зразу даликитаянкою, їй би зразу дали
українське громадянство, а мені − ніукраїнське громадянство, а мені − ні
в яку.в яку.

«У череві дракона»
• Роман «У череві дракона» — своєрідний пам'ятник
мужнім синам України, які поклали свої кістки в
холодну сибірську землю: «...мордовські табори
перемололи не менше двохсот тисяч відбірних
українських вояків. Вони повстали проти Гітлера, але
не склали зброї й тоді, коли на них посунули сталінські
чекісти, їх звинувачували у зраді Батьківщини, хоча
насправді вони були її хоробрими захисниками. Якщо й
можна їх у чомусь звинуватити, то лише в тому, що
їхньою Батьківщиною була Україна.
• Часом мені здавалося: навіть мордовські ялини,
які виросли на українських кістках, володіють
українською мовою».(М. Руденко.)

Особливого резонансу набули наукові праці М. Руденка,Особливого резонансу набули наукові праці М. Руденка,
зокрема “Енергія прогресу “ та філосорфсько-зокрема “Енергія прогресу “ та філосорфсько-
космологічне дослідження “Гносис і сучасність”космологічне дослідження “Гносис і сучасність”
• Руденко підтверджуєРуденко підтверджує
справедливість теорії Монад,справедливість теорії Монад,
• яку ґрунтує на універсально-яку ґрунтує на універсально-
• сті фізичних законів існуван-сті фізичних законів існуван-
• ня Всесвіту як цілісності ,ня Всесвіту як цілісності ,
охоплює Буття від атома доохоплює Буття від атома до
Метагалактики.Метагалактики.

Перед очима Всесвіту стою,Перед очима Всесвіту стою,
дивуючись феномену людинидивуючись феномену людини
• Де , як вони вміщаються в мені –Де , як вони вміщаються в мені –
• Сонця, сузір'я і оці тополі ?Сонця, сузір'я і оці тополі ?
• МожливоМожливо,, тільки звуком на струнітільки звуком на струні
• Вони існують у всесвітнім полі ?Вони існують у всесвітнім полі ?
• А може , й сам я звук ,що дотеперА може , й сам я звук ,що дотепер
• Летить астральним зойком над лісами ?..Летить астральним зойком над лісами ?..
• В живій гармонії космічних сферВ живій гармонії космічних сфер
• Проміння й звуки – споконвік те жПроміння й звуки – споконвік те ж
• саме.саме.
•
• Отож повірте : тіла в нас нема –Отож повірте : тіла в нас нема –
• Є душі й згущене проміння.Є душі й згущене проміння.
• А простір – це матерія сама ,А простір – це матерія сама ,
• Це чарівництво можності й уміння.Це чарівництво можності й уміння.
• О творчосте на зоряних вітрах ,О творчосте на зоряних вітрах ,
• Жадання мук і озорінь миттєвих !..Жадання мук і озорінь миттєвих !..
• Чи варто жити в цоканні годинЧи варто жити в цоканні годин
• Кухонно – спальним щастям невисоким?Кухонно – спальним щастям невисоким?
• У цьому світі сенс лише одинУ цьому світі сенс лише один

““Найбільше диво – життя “– одна з останніх праць,Найбільше диво – життя “– одна з останніх праць,
книга спогадів , книга пам'яті.книга спогадів , книга пам'яті.
• Фантастика , публіцистика , поезія – це щире послання до людей, послання-пророцтво,
послання-любов, послання-гнів і застереження.
Поезія — не жарт…
Вона —
Це теж космічна битва.
Вона і мати, і жона,
Присяга і молитва…
Є тіло, розум і душа —
І все це прагне руху.
Поезія для нас лиша
Живі кристали духу.
І кожен отакий кристал —
Не паперовий клаптик:
У кім вогню астральний шал,
Зародження галактик.
Якщо серед нових машин
Поезії не буде, —
До кібера зведеться син,
До автоматів —
Люди.
Моїм трьом синам —
Юрієві, Олегові та Валерієві,
—
щоб жили дружно.
Автор

Голос поезіїГолос поезії
• Моїх чуттів розвіяна руїнаМоїх чуттів розвіяна руїна
Нагадує в пісках померлу річку.Нагадує в пісках померлу річку.
Та є ще Бог…Та є ще Бог…
І є ще Україна…І є ще Україна…
Для них я збережу у грудях свічку.Для них я збережу у грудях свічку.

• Немов би світлий дух приходить з неба,Немов би світлий дух приходить з неба,
• Сповняє груди подихом добра.Сповняє груди подихом добра.
• Я поза дротом лиш тому ,Я поза дротом лиш тому ,
• Що треба –Що треба –
• Для Сонця…Для Сонця…
• Для Говерли…Для Говерли…
• Для Дніпра…Для Дніпра…
Ми на болото їдем по руду,Ми на болото їдем по руду,
Щоб з неї в кручі виплавить залізо.Щоб з неї в кручі виплавить залізо.
Пильнуй, де густо плаває іржа —Пильнуй, де густо плаває іржа —
То водяник її підняв, до речі.То водяник її підняв, до речі.
Нас чаклунами навіть князь вважа —Нас чаклунами навіть князь вважа —
І ми стосовно цього не перечим.І ми стосовно цього не перечим.
Я смикаю важкого держака,Я смикаю важкого держака,
Бо шкіряні міхи–легені горна.Бо шкіряні міхи–легені горна.
Коваль бере з полиці молотка —Коваль бере з полиці молотка —
І полилась мелодія мажорна.І полилась мелодія мажорна.
До полудня роботи вистача,До полудня роботи вистача,
Відтак спочити ляжем під березу.Відтак спочити ляжем під березу.
Помре лиш той, хто замовляв меча ,—Помре лиш той, хто замовляв меча ,—
Але ж не той, хто викував це лезо.Але ж не той, хто викував це лезо.
Можливо, хтось пізнає гострий жальМожливо, хтось пізнає гострий жаль
І люто лясне по халяві пліттю,І люто лясне по халяві пліттю,
Бо не “кузнєц” на лезі, а “коваль”--Бо не “кузнєц” на лезі, а “коваль”--
Хоч меч прийшов з десятого століття..Хоч меч прийшов з десятого століття..
Хто б ти не був — шукай слова незліХто б ти не був — шукай слова незлі
І знай, що ми не помираєм доти,І знай, що ми не помираєм доти,
Допоки нас тримають на земліДопоки нас тримають на землі
Рука і слово коваля Людоти.Рука і слово коваля Людоти.
27. ІV.8127. ІV.81
Коваль ЛюдотаКоваль Людота
Не треба мумій. Наших дум снагаНе треба мумій. Наших дум снага
Не їх шукає в зоряну годину.Не їх шукає в зоряну годину.
Від тління слово нас оберіга:Від тління слово нас оберіга:
Якщо є слово — маємо людину.Якщо є слово — маємо людину.
А слів бракує — не твоя вина:А слів бракує — не твоя вина:
Людська душа не помирає доти,Людська душа не помирає доти,
Допоки не вмирають імена —Допоки не вмирають імена —
Як напис на мечі: “Коваль Людота”.Як напис на мечі: “Коваль Людота”.
Іржавий меч знайшли серед полівІржавий меч знайшли серед полів
(Руків’я срібне зблиснуло під плугом) —(Руків’я срібне зблиснуло під плугом) —
І вже мені не треба інших слів:І вже мені не треба інших слів:
Я поріднився з ковалем, як з другом.Я поріднився з ковалем, як з другом.
Людота свитку зодяга рудуЛюдота свитку зодяга руду
(Ледь–ледь кулак в її рукав залізе) —(Ледь–ледь кулак в її рукав залізе) —

,Понад щирість людську понад слово правдиве,Понад щирість людську понад слово правдиве
, …Ані радості в мене ні щастя нема, …Ані радості в мене ні щастя нема
• Безсмертя нації — у слові,Безсмертя нації — у слові,
А слово — Бог земних віків.А слово — Бог земних віків.
Лише нікчемні й безголовіЛише нікчемні й безголові
Зрікаються старих батьків.Зрікаються старих батьків.
• Не робітництво, неНе робітництво, не
селянство,селянство,
Не щирий, праведний народ,Не щирий, праведний народ,
А так собі — тупе міщанство,А так собі — тупе міщанство,
Ходячий шлунок, жуйний рот.Ходячий шлунок, жуйний рот.
• Та, незважаючи на втрати,Та, незважаючи на втрати,
На лайку й дорікання злі,На лайку й дорікання злі,
Я слово буду гранувати,Я слово буду гранувати,
Щоб стало долею землі.Щоб стало долею землі.
• Щоб за освяченим порогом,Щоб за освяченим порогом,
Де ера займеться нова,Де ера займеться нова,
Воно й насправді сталоВоно й насправді стало
Богом,Богом,
Який у серці ожива.Який у серці ожива.
• 19721972

Моєму народовіМоєму народові
• Народе рідний, степова стихіє,Народе рідний, степова стихіє,
Безхитрісна, довірлива душа!Безхитрісна, довірлива душа!
Чому тебе, святого гречкосія,Чому тебе, святого гречкосія,
Так часто Божа ласка полиша?Так часто Божа ласка полиша?
•
Нелегко вжитись у твої потреби:Нелегко вжитись у твої потреби:
Ти витворив республіку в часи,Ти витворив республіку в часи,
Коли вона хіба що лиш на небіКоли вона хіба що лиш на небі
Могла здобути сили та яси.Могла здобути сили та яси.
•
Погасла Січ, як вогнище в негоду,Погасла Січ, як вогнище в негоду,
І не воскресла в полум’ї новім.І не воскресла в полум’ї новім.
Понад усе шануючи свободу,Понад усе шануючи свободу,
Ти опинився в рабстві віковім.Ти опинився в рабстві віковім.
• Та є твоєї долі власний човник,Та є твоєї долі власний човник,
Що напрямку ніколи не ламав:Що напрямку ніколи не ламав:

•Пишайся тим, що ти не завойовник —Пишайся тим, що ти не завойовник —
В неволі ще нікого не тримав.В неволі ще нікого не тримав.
•
Землі чужої не топтавши зроду,Землі чужої не топтавши зроду,
Свою стеріг із косами в руках.Свою стеріг із косами в руках.
Пишайся цим, мій праведний народе,Пишайся цим, мій праведний народе,
Бо то найвищий подвиг у віках.Бо то найвищий подвиг у віках.
•
Не той здолав, хто вилив більше кровіНе той здолав, хто вилив більше крові
Чи напустив на душі туману —Чи напустив на душі туману —
Твоя могутність у твоїй любовіТвоя могутність у твоїй любові
До колосків на рідному лану.До колосків на рідному лану.

• Орали землю, сіяли жита.Орали землю, сіяли жита.
Рушали в бій до Змієвого валу.Рушали в бій до Змієвого валу.
І нива пращурів — земля свята.І нива пращурів — земля свята.
Сто сотень поколінь прогодувала.Сто сотень поколінь прогодувала.
Та скільки ж нас, що схоплені в житах,Та скільки ж нас, що схоплені в житах,
Кістками арматурили бетониКістками арматурили бетони
І гинули в північних болотах —І гинули в північних болотах —
За те, що автохтони!..За те, що автохтони!..
Помовчимо. Бо є колючий дріт.Помовчимо. Бо є колючий дріт.
Є те болото, про котре ідеться.Є те болото, про котре ідеться.
І є вкраїнський споконвічний рід —І є вкраїнський споконвічний рід —
Невже ж переведеться?..Невже ж переведеться?..

Думайте , люди!..Думайте , люди!..
• Думає Сонце житом –пшеницею,Думає Сонце житом –пшеницею,
• Думає туча рясними дощами;Думає туча рясними дощами;
• Думає скеля живою криницею,Думає скеля живою криницею,
• Що жебонить ручаєм між кущами.Що жебонить ручаєм між кущами.
• Думає осінь кленовим золотом,Думає осінь кленовим золотом,
• Думають весни вербовим пухом;Думають весни вербовим пухом;
• Думає кузня ковадлом і молотом,Думає кузня ковадлом і молотом,
• Думає колесо вічним рухом…Думає колесо вічним рухом…
Коли ми навчились літати ,Коли ми навчились літати ,
Перегнавши і вітер , і звук ,Перегнавши і вітер , і звук ,
Мудрість вийшла із нашої хати ,Мудрість вийшла із нашої хати ,
Не лишивши своїх запорук.Не лишивши своїх запорук.
Ми живем у такій штовханині ,Ми живем у такій штовханині ,
Що втрачаємо власні сліди.Що втрачаємо власні сліди.
Легше в небо піднятися нині ,Легше в небо піднятися нині ,
Аніж очі підняти туди.Аніж очі підняти туди.

• Усе пізнавши й переживши ,Усе пізнавши й переживши ,
• Стою безгрішний ,мов Адам,Стою безгрішний ,мов Адам,
• З криниць небесних водуЗ криниць небесних воду
пивши ,пивши ,
• Що я нащадкам передам ?Що я нащадкам передам ?
• Хіба лиш те , що для могилиХіба лиш те , що для могили
• Є в кожного своя земля,Є в кожного своя земля,
• Що ми планету обліпили ,Що ми планету обліпили ,
• Мов гілку яблунева тля.Мов гілку яблунева тля.
• Хоч десь поза окрайцемХоч десь поза окрайцем
неба,неба,
• Світи кружляють голубі ,Світи кружляють голубі ,
• Ми , наче тля , --Ми , наче тля , --
• самі длясамі для
себе.себе.
• І як вонаІ як вона,, ––
• самі собі.самі собі.
• Жбурляємо ракетні стрілиЖбурляємо ракетні стріли
• В небесну далеч без пуття ,В небесну далеч без пуття ,
• А власний дух ще не зумілиА власний дух ще не зуміли
• З'єднати з подихом Буття…З'єднати з подихом Буття…
Гірко бачити берег, неначе в корості, –
Геть завалений склом та брудними пляшками.
Десь кублиться воно в небезпеці тривалій,--
Зло , яке ми думками наплодим,--
Мов скляні різаки, що лежать між конвалій,
Щоб когось покалічити нині чи згодом…
Що вам сказати, мамо,
Праведнице безталанна?..
Темрява ходить не прямо —
В неї душа захланна.
Всюди пекельне рало,
Що вимагає покори,
Навіть шляхи заорало,
Навіть обстригло гори.
Маємо власну домівку —
Отже, Всевишній з нами…
Вже ми навчились корівку
Пасти попід тинами.
Ріки пересушили.
Переробили природу —
Тільки б нам душі лишили
Не вкоротили роду!
Темрява ходить не прямо —
Є в неї пишне гасло…
Горщика ставте, мамо,
Доки в печі не згасло.
12.ІІ.74

• ІсторіяІсторія
• Вставали , мужні і прямі ,Вставали , мужні і прямі ,
• Сини віків , сини планетиСини віків , сини планети..
• Щоб не конати у ярмі ,Щоб не конати у ярмі ,
• Ішли на списи й кулемети.Ішли на списи й кулемети.
• А десь в обозі торохтівА десь в обозі торохтів
• Той, хто війну вважає грою –Той, хто війну вважає грою –
• Хто завтра надішле катів,Хто завтра надішле катів,
• Щоб голову зітнуть герою.Щоб голову зітнуть герою.
• Ви й не помітите й самі ,Ви й не помітите й самі ,
• Як запанує він усюди.Як запанує він усюди.
• І знов застогнете в ярмі ,І знов застогнете в ярмі ,
• Що назви іншої здобуде.Що назви іншої здобуде.
• І все повториться колись –І все повториться колись –
• Нові бої , нові поразки…Нові бої , нові поразки…
• Лише історик , вчений лис ,Лише історик , вчений лис ,
• Заслужить орденів і ласки.Заслужить орденів і ласки.
• З подій відмивши сльози й кров ,З подій відмивши сльози й кров ,
• Він факти виглянцює строго ,--Він факти виглянцює строго ,--
• Неначе млин оцей моловНеначе млин оцей молов
• Криваве мливо лиш для нього.Криваве мливо лиш для нього.
ЧЕРНИЦІЧЕРНИЦІ
Здригнеться гай гіллям напругим,Здригнеться гай гіллям напругим,
Повіє запахом суниць…Повіє запахом суниць…
Концтабір там, де в тридцять другімКонцтабір там, де в тридцять другім
Вбивали молодих черниць.Вбивали молодих черниць.
Де підіймали їх на лезаДе підіймали їх на леза
Ґвалтівники тупі, брудні…Ґвалтівники тупі, брудні…
До дроту тягнуться берези —До дроту тягнуться берези —
Чернички в білому вбранні.Чернички в білому вбранні.
Ні, їх оплакувать не варто:Ні, їх оплакувать не варто:
Вони нас бачать крізь дроти.Вони нас бачать крізь дроти.
Вони зійшлись на Божу варту,Вони зійшлись на Божу варту,
Щоб наші душі вберегти.Щоб наші душі вберегти.
Щоб вгамувати біль розлукиЩоб вгамувати біль розлуки
І відігнати смуток наш…І відігнати смуток наш…
Зелені коси, білі рукиЗелені коси, білі руки
І незнищенний Отченаш.І незнищенний Отченаш.
10.I.8010.I.80

Микола Руденко

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to Микола Руденко

Similar to Микола Руденко (20)

More from Nataliya_Byzova

More from Nataliya_Byzova (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (6)

Микола Руденко

Editor's Notes