1. ІСТОТНІ УМОВИ
ГОСПОДАРСЬКОГО ДОГОВОРУ
Київ 2014

2. Важливість правової категорії
«істотні умови договору»
 Досягнення згоди сторонами договору щодо всіх його
істотних умов в установленій законодавством формі є
складним юридичним фактом (юридичним складом), з
яким пов‘язується виникнення договірних відносин та
набуття договором законної сили. Не випадково від якості
правового регулювання істотних умов багато в чому
залежить стабільність та ефективність договірних
відносин.

3. З якого моменту договір вважається укладеним, тобто
таким документом, що породжує для сторін визначені
права і обов'язки?
 Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній
формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.
638 ЦК України).
 Господарський договір вважається укладеним, якщо між
сторонами у передбачених законом порядку та формі
досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (ч.2 ст. 180
ГК України).

4. Види істотних умов:
визначені законом
(названі в законі або інших правових актах як
істотні)
необхідні для договорів даного виду
на вимогу однієї із сторін
«Істотні умови - це умови договору, визнані істотними за законом і необхідні
для договорів підряду в капітальному будівництві, а також умови, щодо
яких на вимогу однієї із сторін досягнуто згоди» (Про затвердження Загальних умов
укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві//Постанова КМ України від
01.08.2005 №668 )

5. Пойменовані істотні умови
 Частина 3 ст. 180 ГК України передбачає, що при укладенні
господарського договору сторони зобов‘язуються у будь-
якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відтак, умови про предмет, ціну та строк договору фактично
визнаються ГК України пойменованими істотними умовами,
тому мають дотримуватись при укладенні будь-яких
господарських договорів, причому незалежно від їх виду.

6. ПРЕДМЕТ
господарського договору
Найменування (номенклатура, асортимент)
Номенклатура - перелік товарних груп: соки, цукерки, крупи и т.п.
Асортимент - перелік найменування всередині товарних груп: сік - томатний,
апельсиновий; цукерки - шоколадні, карамель; крупи - гречана, вівсяна.
 Кількість
конкретизація і деталізація вимог до кількості, якості особливо важливі в
договорах щодо передачі майна (поставка, купівля-продаж тощо),
проведення робіт (капітальне будівництво, проектні і дослідницькі роботи).
 Якість
вимоги щодо якості предмета договору визначаються обов'язковими для
сторін нормативними документами, а у разі їхньої відсутності — у
договірному порядку. При цьому повинні бути дотримані умови, які
забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

7. ЦІНА
господарського договору
 визначається:
 в порядку, встановленому ГК України, іншими законами, актами КМ
України (ч.4 ст. 180 ГК України)
 за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України)
 регулюється:
 Антимонопольним комітетом при порушенні вимог антимонопольно-
конкурентного законодавства
 уповноваженими органами державної влади або органами місцевого
самоврядування у випадках, встановлених законом
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на
умовах, встановлених договором або законом.
Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

8. СТРОК ДІЇ
господарського договору
Строк дії господарського договору – час, впродовж якого існують
господарські зобов‘язання сторін, що виникли на основі цього
договору (ч.7 ст. 180 ГК України).
Відповідно до ч.2 ст.631 ЦК України договір набуває чинності з моменту
його укладення. Проте сторони можуть встановити, що умови договору
застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення
(ч.3 ст.631 ЦК України.)
На зобов‘язання, що виникли у сторін до укладення ними
господарського договору, не поширюються умови укладеного договору,
якщо договором не передбачено інше.
Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від
відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

9. ЗАХИСНЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
особливий різновид договірних умов
Застереження може бути умовою господарського договору (у т. ч.
зовнішньоекономічного), що використовується для розподілу/нейтралізації
підприємницьких ризиків.
 Застереження, що стосуються ціни: валютно-цінові, мультивалютні,
товарно-цінові, застереження про більш вигідну купівлю та про більш
вигідний продаж;
 Застереження що стосуються відповідальності: застереження про
форс-мажор, про ускладнюючі обставини, про спеціальні ризики;
 Застереження, що стосуються кількості товару – застереження
про можливість відступу від зазначеної у договорі кількості товару;
 Застереження, що стосуються якості товару – застереження про
допустиме відхилення якості товару.

10. РЕГУЛЮВАННЯ ІСТОТНИХ УМОВ
у Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-
продажу товарів (Віденська конвенція 1980 р.)
У Віденській конвенції положення про істотні умови
договору міжнародної купівлі-продажу товарів
розглядаються в рамках регулювання питань
укладення договору (частина II).
Прямо про них йдеться у п. 1 ст.14, згідно з якою пропозиція про
укладення договору, адресована одній або кільком конкретним особам,
є офертою, якщо воно досить виразно і висловлює намір оферента
вважати себе зв'язаним у разі акцепту. Пропозиція є достатньо
виразною, якщо в ньому зазначено товар і прямо або опосередковано
встановлюються його кількість і вартість або передбачено порядок їх
визначення.

11. ПРОБЛЕМАТИКА
регламентування істотних умов ГК України
Всі господарські договори повинні містити поіменовані
(обов'язкові) умови про предмет, ціну та строк дії договору (ч.3
ст.180 ГК України). Жодних виключень не передбачено!
 Тому, наприклад, в договорі позички, суб'єкти господарювання
змушені зазначати ціну безоплатної послуги. Ситуація є
абсурдною!
 Далеко не у всіх без винятку господарських договорах сторони
можуть визначити конкретний предмет на момент укладення
такого господарського договору.
Відповідно, у такий спосіб ГК України надає певні правові підстави
для визнання господарського договору, в якому невизначений або
нечітко визначений предмет, неукладеним.

12. ПРОБЛЕМАТИКА
регламентування істотних умов ГК України
 В господарській практиці є непоодинокими випадки укладення
господарських договорів, щодо яких неможливо однозначно
визначити строк їх дії.
 Наприклад, в договорі купівлі-продажу майна передача майна
та сплата грошей відбувається одночасно. З огляду на те, що
зобов'язання сторін виконуються одномоментно, відпадає
необхідність зазначати строк дії такого договору. Тим часом, ГК
України зобов'язує це робити!
Висновок: положення ч. 3 ст. 180 ГК України обмежують принцип
свободи договору, передбачений статтями 3, 6 ЦК України, оскільки
імперативно «змушують» в будь-якому господарському договорі
визначати предмет, ціну та строк.

13. ВИСНОВКИ
 На мою думку, умови щодо предмету, ціни та строків мають бути
обов'язковими лише стосовно тих господарських договорів, у яких їх
можна чітко визначити. У таких випадках зазначені умови цілковито
прийнятно охоплюються поняттям «пойменовані» чи «непойменовані»
умови.
 Штучне обмеження свободи договірної діяльності, запроваджене ч. 3 ст.
180 ГК України, негативно позначається на захисті прав та інтересів
сторін господарського договору.
 Вбачаю за доцільне виключити зі статті 180 ГК України третю частину як
таку, що суперечить визначеним ЦК України загальним засадам
регулювання приватноправових відносин.

14. ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:
 Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV/
Відомості Верховної Ради України від 02.05.2003 р., № 18
 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV/
Відомості Верховної Ради України від 03.10.2003 № 40
 Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-
продажу товарів від 11 квітня 1980 р.,/Офіційний вісник
України від 26.04.2006, № 15, код акту 35973/2006
 Постанова КМ України від 01.08.2005 р. № 668 «Про
затвердження Загальних умов укладення та виконання
договорів підряду в капітальному будівництві»/Офіційний
вісник України від 19.08.2005, № 31, код акту 33268/2005