про виховання дітей у Косачів

1. Традиції виховання
у родині Косачів
Діти - се наш дорогийскарб,
се нашанадія, се - молода Україна.
Олена Пчілка

2. Атмосфера в сім’ї Ольги та Петра Косачів формувалася на
основі взаєморозуміння, щирості, відвертості, дружби та поваги
один до одного, між батьками та дітьми. Втім, у вихованні Олена
Пчілка керувалася не фанатичною любов’ю, а діяльною і мудрою
любов’ю матері, яка бачила перед собою конкретну мету: виховати
дітей повноцінними особистостями, сильними духом, гідними
громадянами рідної землі.
Діти в сім'ї виховувались на українських національних традиціях.
Зокрема, Олена Пчілка прищеплювала дітям любов до рідного
слова, рідної землі, одягала їх у національний одяг. Прагнучи
створити дітям український мікросвіт, Олена Пчілка дбала про
відповідне дитяче товариство, а для цього спеціально возила дітей
до волинських сіл, щоб вони могли поспілкуватися з селянськими
дітьми, знайомитися з побутом селян, поліським фольклором,
волинськими ремеслами, незайманою природою. Вона вводила
своїх дітей у стихію народної обрядової пісні, казки, оповідки,
звичаю, народного узору, вишивки. Олена Пчілка всіляко дбала,
щоб її діти, а особливо старші Мишко й Леся, слухали їх з уст
народу, розумілися в них, прилучалися до безпосереднього
збирання зразків народної творчості.
Ольга Петрівна дбала, щоб її діти мали освіту на рівні
європейської. Діти ішли до гімназії із знанням кількох іноземних мов:
латинської, грецької, французької, німецької, володіли музичними
інструментами, вивчали світову історію, культуру, літературу.
Особливо це стосувалося Лесі, яка ніколи в школі не вчилася (бо
хворіла), але завдяки матері та домашньому навчанню стала
високоосвіченою людиною із світовим ім'ям.
Олена Петрівна вчила дітей “цінити в людях – людину, себто її
голову і совість, а не шапку і чоботи”. Діти Косачів, спілкуючись і
товаришуючи з селянськими дітьми, ніколи не виділялись серед
сільських ровесників ні одягом, ні поведінкою.
Мудрість народної педагогіки підказували Олені Пчілці: дітей
змалку треба привчити, що все на землі створюється і дається
працею. Найперші уроки праці дітям повинна дати мати. Ольга
Петрівна доводила це власним прикладом, адже діти завжди бачили
матір в якійсь роботі.
Прокидалися діти Косачів біля дев’ятої години, одягалися, пили
чай, ішли гуляти. Повернувшись з прогулянки, самостійно
розпочинали навчання. У дітей виховувалась глибока свідомість
того, що навчання – це щоденна, систематична, наполеглива праця.
Олена Пчілка постійно заохочувала дітей до трудової діяльності.
Вони працювали в саду, на городі, порядкували біля квітників,
змалку вчилися шити і вишивати. Праця поєднувалася з грою і
творчістю: “Квіти висівалися не як попало – то сонечком, то місяцем
чи ще якимось іншим способом”. Змалечку кожна дитина Косачів
була призвичаєна до сприймання та розуміння природи як
прекрасного, величного, таємничого світу. Але водночас і світу,
надзвичайно спорідненого з самою людиною.
Олена Петрівна і Петро Антонович були надзвичайно уважними
до нахилів та уподобань дітей, завжди підтримували виявлені ними
інтереси до музики, живопису, літератури. Це завдяки старанням
батьків в літературу увійшли троє старших їхніх дітей - Михайло
Обачний, Леся Українка, Олеся Зірка.
Олена Пчілка вважала, що виховання дітей - це не лише особиста
справа батьків, а й їхній громадський обов’язок. Саме в родині мають
сформуватися ті основні поняття, погляди, почуття, звички, норми
моралі, які згодом стануть підвалинами духовного становлення
особистості. І ці думки Олена Петрівна підтверджувала на ділі.