Recommended
More Related Content
Viewers also liked
Similar to укр мова 7 клас
Similar to укр мова 7 клас (20)
укр мова 7 клас
- 1. Узагальнення іУзагальнення і систематизаціясистематизація вивченого на урокахвивченого на уроках на уроках українськоїна уроках української мовимови 7 клас7 клас
- 2. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ КОМУКОМУ НЕНЕ СТАВЛЯТЬСТАВЛЯТЬ ПОЄДНАНІПОЄДНАНІ НЕПОВТОРЮВАНИМИНЕПОВТОРЮВАНИМИ СПОЛУЧНИКАМИСПОЛУЧНИКАМИ Із хати виходжуІз хати виходжу іі йду зайду за околицю.околицю. В.Гетьман.В.Гетьман. НЕ ПОЄДНАНІНЕ ПОЄДНАНІ СПОЛУЧНИКАМИСПОЛУЧНИКАМИ ПОЄДНАНІПОЄДНАНІ ПРОТИСТАВНИМИПРОТИСТАВНИМИ СПОЛУЧНИКАМИСПОЛУЧНИКАМИ А, АЛЕ, ТАА, АЛЕ, ТА ПОЄДНАНІПОЄДНАНІ ПОВТОРЮВАНИМИПОВТОРЮВАНИМИ СПОЛУЧНИКАМИСПОЛУЧНИКАМИ СестраСестра відійде,відійде, усміхнетьсяусміхнеться Г.Чубач.Г.Чубач. Усе пішло уУсе пішло у свій несвій не весняний,весняний, аа осінній цвіт.осінній цвіт. Є.Гуцало.Є.Гуцало. БулиБули іі річка,річка, іі дорога.дорога. В.ЧерепковВ.Черепков КОМУ СТАВЛЯТЬКОМУ СТАВЛЯТЬ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИРОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИРОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ
- 3. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВС –ВС – вставне слововставне слово СХЕМА РЕЧЕННЯСХЕМА РЕЧЕННЯ Може,Може, буде гроза?буде гроза? (В.Сосюра).(В.Сосюра). НавколоНавколо, будь ласка,, будь ласка, скоріш подивіться.скоріш подивіться. (А.Костецький).(А.Костецький). А як тебе зовутьА як тебе зовуть, пробач?, пробач? (Д.Луценко)(Д.Луценко).. ВСВС РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВСТАВНИХ СЛОВАХ ,…,………...(?)(!)ВСВС ….., ,……(?)(!)ВСВС ……………, . (?)(!)ВСВС
- 4. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ -- звертаннязвертання СХЕМА РЕЧЕННЯСХЕМА РЕЧЕННЯ Бабусенько!Бабусенько! Скажи мені, де я?Скажи мені, де я? (Т.Шевченко).(Т.Шевченко). Мамо,Мамо, ви чуєте?ви чуєте? (А.Малишко).(А.Малишко). Не забудьНе забудь, мій сину,, мій сину, жнивнежнивне полеполе (П.Перебийніс).(П.Перебийніс). Вставайте,Вставайте, батькубатьку((В.Затуливітер).В.Затуливітер). Ти чого задививсяТи чого задивився, юначе?, юначе? (З.Кучерява).(З.Кучерява). ЗВЗВ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІРОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ …......,...... ? (!)ЗВЗВ ….……, ….. ! ……(?) (!) ,..…,…(?) (!) ЗВЗВ , ….. .(?) (!)ЗВЗВ ЗВЗВ ….. ЗВЗВ .
- 5. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ УСУС – УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВО– УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВО ОЧРОЧР – ОДНОРІДНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯ– ОДНОРІДНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯ СХЕМА РЕЧЕННЯСХЕМА РЕЧЕННЯ Ясніли осінніЯсніли осінні квітиквіти:: айстриайстри,, гвоздикигвоздики,, королів цвіткоролів цвіт.. (С. Васильченко)(С. Васильченко) : , ,: , , .. ЛозиЛози,, кручікручі,, лісліс –– усеусе блищить.блищить. (О.Довженко).(О.Довженко). , ,, , - .- . УСУС УСУСОЧРОЧРОЧР ОЧР ОЧР ОЧР РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХРОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХРОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХРОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХ
- 6. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ
- 7. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ КОМУ СТАВЛЯТЬ, ЯКЩОКОМУ СТАВЛЯТЬ, ЯКЩО СХЕМА РЕЧЕННЯСХЕМА РЕЧЕННЯ частини складного реченнячастини складного речення з’єднанніз’єднанні без сполучника;без сполучника; ,, частини складного речення, з’єднанічастини складного речення, з’єднані сполучникомсполучником і, та, а, але,і, та, а, але, ..проте,проте, однак, чи, що, щоб, бо, тому щооднак, чи, що, щоб, бо, тому що та ін.та ін. або сполучним словомабо сполучним словом коли, який, хто,коли, який, хто, деде та ін.та ін. ,ТА,ТА КОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯКОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯКОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯКОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
- 8. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ - ПРЯМА МОВА -СЛОВА АВТОРА- ПРЯМА МОВА -СЛОВА АВТОРА СХЕМАСХЕМА Я попросила в землі:Я попросила в землі: “Дай мені квітку з“Дай мені квітку з поля”поля”(М.Чумарна).(М.Чумарна). : “ ”.: “ ”. Сурмлять ранкові голуби:Сурмлять ранкові голуби:“Життя“Життя люби!”люби!”(Д.Кремінь).(Д.Кремінь). : “ !”: “ !” Я думав:Я думав: “Де ж я прихилюсь?”“Де ж я прихилюсь?” (Т.Шевченко)(Т.Шевченко).. : “ ?”: “ ?” ““Спинись”,Спинись”, - кажу собі- кажу собі (Л.Процик).(Л.Процик). “ ”“ ”,- .,- . ““Добрий вечір!”Добрий вечір!” – кажіть урочисто– кажіть урочисто (Г.Чубач).(Г.Чубач). ““ !”- .!”- . ““Що приніс мені сьогодні, тату?”Що приніс мені сьогодні, тату?”-- радісно питає дитинчарадісно питає дитинча (Д.Луценко).(Д.Луценко). ““ ?”- .?”- . ПМПМПМПМСАСА РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ПРЯМОЮ МОВОЮ ПМПМПМПМСАСА ПМПМПМПМСАСА ПМПМПМПМ САСА САСАПМПМПМПМ ПМПМПМПМ ПМПМПМПМ САСА САСА
- 9. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ - РЕПЛІКА- РЕПЛІКА - СЛОВА АВТОРА- СЛОВА АВТОРА СХЕМАСХЕМА Учитель каже Миколі:Учитель каже Миколі: - Ти знову спізнився.- Ти знову спізнився. :: - . (!?)- . (!?) - На мене напали озброєні бандити, -- На мене напали озброєні бандити, - пояснює той.пояснює той. - , - .- , - . - Що вони у тебе забрали?- лякається- Що вони у тебе забрали?- лякається вчитель.вчитель. - ? - .- ? - . - Домашнє завдання! – бідкається- Домашнє завдання! – бідкається Миколка.Миколка. - ! - .- ! - . РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ДІАЛОЗІ РДРД САСАСАСАРДРД САСАСАСА САСАСАСА САСАСАСА САСАСАСА РДРД РДРД РДРД
- 10. ПОВТОРЕННЯ ТАПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯУЗАГАЛЬНЕННЯ ІМЕННИКІМЕННИК ПРИКМЕТНИКПРИКМЕТНИК ЗАЙМЕННИКЗАЙМЕННИК САМОСТІЙНІСАМОСТІЙНІСАМОСТІЙНІСАМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИЧАСТИНИ МОВИЧАСТИНИ МОВИЧАСТИНИ МОВИ СЛУЖБОВІСЛУЖБОВІСЛУЖБОВІСЛУЖБОВІ
- 11. БУКВЕНІБУКВЕНІ НЕБУКВЕНІНЕБУКВЕНІ вибір написаннявибір написання словаслова (певної букви) з ряду(певної букви) з ряду можливих варіантівможливих варіантів за умови однаковоїза умови однакової вимовивимови написання слівнаписання слів разом, окремо,разом, окремо, через дефіс,через дефіс, апостроф, переносапостроф, перенос слів, скороченняслів, скорочення слівслів ЧЧЕЕРГОВИЙ, БОРОРГОВИЙ, БОРОТЬТЬБА,БА, ССППИИТАТИТАТИ НЕНЕХТУВАТИ, СУЗІРХТУВАТИ, СУЗІР’’Я,Я, СИНЬОСИНЬО--ЖОВТИЙЖОВТИЙ ОРФОГРАМИ БУКВЕНІ ТА НЕБУКВЕНІОРФОГРАМИ БУКВЕНІ ТА НЕБУКВЕНІОРФОГРАМИ БУКВЕНІ ТА НЕБУКВЕНІОРФОГРАМИ БУКВЕНІ ТА НЕБУКВЕНІ ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ
- 12. ДІЄСЛОВОДІЄСЛОВО ДІЄСЛОВО - самостійна частина мови, що називає діюДІЄСЛОВО - самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питанняабо стан предмета і відповідає на питання що робити? шо зробити?що робити? шо зробити? що роблять? що зроблять? що зробили?що роблять? що зроблять? що зробили? і под.і под. ДІЄСЛОВО МОЖЕ ОЗНАЧАТИ СТАНВИЯВ ОЗНАКИ РЕАЛЬНУ ДІЮ ПРОЦЕСПРОЦЕС МИСЛЕННЯМИСЛЕННЯ МОВЛЕННЯМОВЛЕННЯ
- 13. ДІЄСЛОВОДІЄСЛОВО ЬЬ ЬЬ Дієслова наДієслова на --ть,ть, ––тьсяться пишутьпишуть із міз м’’яким знаком:яким знаком: навчаюнавчаюттьь,пишаю,пишаюттььсяся.. ДДієслова наієслова на ––ш, -шсяш, -шся пишуть безпишуть без м’якого знакам’якого знака:: навчаєнавчаєшш, пишає, пишаєшсяшся Х НАПИСАННЯ Ь У ДІЄСЛОВАХНАПИСАННЯ Ь У ДІЄСЛОВАХ
- 14. ДІЄСЛОВОДІЄСЛОВО ДІЙСНИЙДІЙСНИЙ УМОВНИЙУМОВНИЙ НАКАЗОВИЙНАКАЗОВИЙ ДієсловаДієслова дійсногодійсного способуспособу означають дію,означають дію, якаяка відбувається,відбувається, відбуласьвідбулась або відбудетьсяабо відбудеться реально.реально. ДієсловаДієслова наказовогонаказового способуспособу виражаютьвиражають прохання,прохання, побажання,побажання, спонуканняспонукання або наказ.або наказ. ДієсловаДієслова умовногоумовного способуспособу означають діюозначають дію не реальну,не реальну, а бажану абоа бажану або можливуможливу за певних умовза певних умов.. СПОСОБИ ДІЄСЛІВСПОСОБИ ДІЄСЛІВСПОСОБИ ДІЄСЛІВСПОСОБИ ДІЄСЛІВ
- 16. ДІЄСЛОВОДІЄСЛОВО НЕОЗНАЧЕНАНЕОЗНАЧЕНА ФОРМАФОРМА ВІДПОВІДАЄ НА ПИТАННЯ ЩО РОБИТИ? ЩО ЗРОБИТИ? НАЗИВАЄ ДІЄ АБО СТАН ЯК ПРОЦЕС НЕ ВКАЗУЄ НІ НА ОСОБУ, НІ НА РІД, НІ НА ЧАС, НІ НА ЧИСЛО НА КІНЦІ МАЄ СУФІКС -ТЬ (-ТИ) Є ПОЧАТКОВОЮ ФОРМОЮ ДІЄСЛОВА МОЖЕ БУТИ БУДЬ-ЯКИМ ЧЛЕНОМ РЕЧЕННЯ НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВАНЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА
- 17. ДІЄСЛОВОДІЄСЛОВО ЗА ОСОБАМИЗА ОСОБАМИ1 ЗА ЧИСЛАМИ2 ЗА ЧАСАМИЗА ЧАСАМИ3 У ФОРМІ МИНУЛОГО ЧАСУ ЗА РОДАМИ 4 ОСОБОВІ ДІЄСЛОВАОСОБОВІ ДІЄСЛОВАОСОБОВІ ДІЄСЛОВАОСОБОВІ ДІЄСЛОВА У РЕЧЕННЯХУ РЕЧЕННЯХ ОСОБОВІОСОБОВІ ДІЄСЛОВАДІЄСЛОВА ЄЄ ПРИСУДКАМИПРИСУДКАМИ ОСОБОВФ ОСОБОВФ ЗМІНЮЮТЬСЯ: ЗМІНЮЮТЬСЯ: ОСОБОВ ОСОБОВ ЗМІНЮЮТЬСЯ: ЗМІНЮЮТЬСЯ:
- 18. ДІЄСЛОВОДІЄСЛОВО ПИШЕТЬСЯПИШЕТЬСЯ РАЗОМРАЗОМ ПИШЕТЬСЯПИШЕТЬСЯ ОКРЕМООКРЕМО якщо безякщо без нене дієслово недієслово не вживається:вживається: ненавидіти,ненавидіти, нехтувати, незчутися;нехтувати, незчутися; якщо дієслово має префіксякщо дієслово має префікс недонедо:: недонедочувати,чувати, недонедобачатибачати в усіх інших випадках:в усіх інших випадках: нене цвісти,цвісти, нене встигати,встигати, нене допомагати,допомагати, нене здужати,(здужати,(нене змогти)змогти) НЕНЕ З ДІЄСЛОВАМИЗ ДІЄСЛОВАМИ
- 19. ДІЄСЛОВОДІЄСЛОВО ВИДИ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВОДІЄСЛОВО МАЄМАЄ ДВАДВА ВИДИВИДИ ДЕЯКІ ДІЄСЛОВА МАЮТЬДЕЯКІ ДІЄСЛОВА МАЮТЬ ВИДОВІ ПАРИ:ВИДОВІ ПАРИ: ДЕЯКІ ДІЄСЛОВА МАЮТЬДЕЯКІ ДІЄСЛОВА МАЮТЬ ВИДОВІ ПАРИ:ВИДОВІ ПАРИ: ДІЄСЛОВА ДОКОНАНОГО ВИДУ означають вже завершену дію та відповідають на питання що зробити?що зробити? що зробив?що зробив? що зроблю?що зроблю? ДІЄСЛОВА НЕДОКОНАНОГО ВИДУ означають дію, незавершену, необмежену в часі та відповідають на питання щощо робити? що робив?робити? що робив? що роблю?що роблю? що буду робити?що буду робити? що робитиму?що робитиму?
- 20. ДІЄСЛОВОДІЄСЛОВО ДієвідміниДієвідміни ІІ ІІІІ Закінчення дієслів у 3Закінчення дієслів у 3 особі множини (вони)особі множини (вони) -уть ,-ють.-уть ,-ють. Н.: ведуть,пасуть,Н.: ведуть,пасуть, сіють, миють.сіють, миють. Закінченя дієслів у 3Закінченя дієслів у 3 особі множини(вони)особі множини(вони) -ать,ять.-ать,ять. Н.:косять,носять,Н.:косять,носять, бачать, мовчать.бачать, мовчать.
- 21. ДІЄСЛОВОДІЄСЛОВОДієвідмінювання Алгоритм визначення Поставити слово у Н.ф. Наявність суф. –и- , -і-, -ї- У І ос.одн.суфікс випадає ІІ відміна Н.:бачити-бачу-бачать.
- 22. ДІЄСЛОВОДІЄСЛОВО ПерехідніПерехідні і неперехідні дієсловаі неперехідні дієслова ПЕРЕХІДНІПЕРЕХІДНІ Р.в.— частина від цілого Означають таку дію, що переходить на інший предмет Означають таку дію, що переходить на інший предмет З.в. без прийменника Р.в. з часткою НЕ
- 23. виражає ознаку предмета за дієювиражає ознаку предмета за дієювиражає ознаку предмета за дієювиражає ознаку предмета за дією ДієприкметникДієприкметникДієприкметникДієприкметник ДієсловоДієслово ПрикметникПрикметник ВИД (ВИД (ДОКОНАНИЙ НЕДОКОНАНИЙДОКОНАНИЙ НЕДОКОНАНИЙ),), ЧАС, АКТИВНІ І ПАСИВНІЧАС, АКТИВНІ І ПАСИВНІ ВІДМІНОК ,РІД,ЧИСЛОВІДМІНОК ,РІД,ЧИСЛО ЯкеЯке ??ЯкаЯка?? ЯкийЯкий ?? Синтаксична рольСинтаксична рольСинтаксична рольСинтаксична роль
- 24. ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ АКТИТВНІАКТИТВНІ ПАСИВНІПАСИВНІ МИНУЛИЙМИНУЛИЙМИНУЛИЙМИНУЛИЙ МИНУЛИЙМИНУЛИЙМИНУЛИЙМИНУЛИЙТЕПЕРІШНІЙТЕПЕРІШНІЙТЕПЕРІШНІЙТЕПЕРІШНІЙ -уч-, -юч-, -ач-,-яч- читаючий, лежачий -л- Згорілий, замерзлий -н-,-ен-,єн- -т- писаний, битий, саджений
- 25. Не з дієприкметникамиНе з дієприкметникамиНе з дієприкметникамиНе з дієприкметниками окремо 1.Коли є заперечення 2.Коли є пояснювальне слово 3Коли виконує роль присудка Разом 1.Коли дієприкметник без не не вживається 2.Коли немає поясню- вального слова
- 26. ДІЄПРИСЛІВНИКДІЄПРИСЛІВНИК ДієсловоДієслово прислівникприслівник Що роблячи?Що роблячи?Що зробивши?Що зробивши? СинтаксичнаСинтаксична роль – обставинароль – обставинаВид, час, перехід-Вид, час, перехід- ністьність Школярі жартували, крокуючи вулицею.Школярі жартували, крокуючи вулицею.Школярі жартували, крокуючи вулицею.Школярі жартували, крокуючи вулицею. -учи-учи -ючи-ючи -ачи-ачи -ячи-ячи -вши-вши -ши-ши
- 27. ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ АКТИТВНІАКТИТВНІ ПАСИВНІПАСИВНІ МИНУЛИЙМИНУЛИЙМИНУЛИЙМИНУЛИЙ МИНУЛИЙМИНУЛИЙМИНУЛИЙМИНУЛИЙТЕПЕРІШНІЙТЕПЕРІШНІЙТЕПЕРІШНІЙТЕПЕРІШНІЙ -уч-,-юч-, -ач-,-яч- читаючий, лежачий -л- Згорілий, замерзлий -н-,-ен-,єн- -т- писаний, битий, саджений
- 28. Дієприслівниковий зворотДієприслівниковий зворотДієприслівниковий зворотДієприслівниковий зворот Дієприслівник разом із залежними словами утворює ДІЄПРИСЛІВНИКО- ВИЙ ЗВОРОТ Н.: Повільно згасаючи, зоря ховалася за обрій. Одиничний дієприслівник не виділяється комою, якщо стоїть після присудка і відповідає на питання як? яким способом? Н.: Вона пішла плачучи. Одиничний дієприслівник не виділяється комою, якщо стоїть після присудка і відповідає на питання як? яким способом? Н.: Вона пішла плачучи.
- 29. ПрислівникПрислівник Прислівник – самостійна незмінна частина мови,Прислівник – самостійна незмінна частина мови, що виражає ознаку дії чи стану,ознаку іншої ознакищо виражає ознаку дії чи стану,ознаку іншої ознаки рідше –ознаку предмета.рідше –ознаку предмета. СПОСОБУСПОСОБУ ДІЇДІЇ РОЗРЯДИРОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВПРИСЛІВНИКІВ МІРИМІРИ ІІ СТУПЕНЯСТУПЕНЯ ЧАСУ МІСЦЯМІСЦЯ ПРИЧИНИПРИЧИНИ МЕТИМЕТИ
- 30. ПРИСЛІВНИКПРИСЛІВНИК Ступені порівнянняСтупені порівняння ВищийВищийВищийВищий НайвищийНайвищийНайвищийНайвищий ПростаПроста СкладенаСкладена ПростаПроста СкладенаСкладена Форми Форми Суфікси -ш- -іш Більш, менш Префікси Най-,що-, Як-. Найбільш, найменш Важливо, важливіше,більш важливо,найважливіше,Важливо, важливіше,більш важливо,найважливіше, найбільш важливонайбільш важливо Важливо, важливіше,більш важливо,найважливіше,Важливо, важливіше,більш важливо,найважливіше, найбільш важливонайбільш важливо
- 31. НЕ З ПРИСЛІВНИКАМИНЕ З ПРИСЛІВНИКАМИ РР РАЗОМРАЗОМ 1.Якщо прислівник1.Якщо прислівник безбез нене не вжива-не вжива- ється(незабаром)ється(незабаром) 2.Якщо прислівник2.Якщо прислівник можнаможна замінити близьким зазамінити близьким за значенням словом.значенням словом. (недалеко-близько)(недалеко-близько) ОКРЕМО 1.Якщо є протиставлення (не близько,а далеко) 2.Якщо прислівник разом із часткою не виражає ступінь ознаки (не дуже , не зовсім) НІНІ з прислівниками завжди пишемо разомз прислівниками завжди пишемо разом Виняток: фразеологізми (ні так ні сяк)Виняток: фразеологізми (ні так ні сяк) НІНІ з прислівниками завжди пишемо разомз прислівниками завжди пишемо разом Виняток: фразеологізми (ні так ні сяк)Виняток: фразеологізми (ні так ні сяк)
- 32. ПрислівникПрислівник ДЕФІС У ПРИСЛІВНИКАХДЕФІС У ПРИСЛІВНИКАХ 1.УТВОРЕНІ ВІД ПРИКМЕТНИКІВ І1.УТВОРЕНІ ВІД ПРИКМЕТНИКІВ І ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮЗАЙМЕННИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРЕФІКСА ПО-ПРЕФІКСА ПО- І СУФІКСІВ –ОМУ,-ЕМУ,-ЄМУ, -ИІ СУФІКСІВ –ОМУ,-ЕМУ,-ЄМУ, -И ПО-БРАТНЬОМУ,ПО-БРАТНЬОМУ, ПО-НАШОМУ,ПО-НАШОМУ, ПО-ВОВЧИ,ПО-ВОВЧИ, ПО-ЛАТИНІПО-ЛАТИНІ 2.УТВОРЕНІ ВІД ПОРЯДКОВИХ2.УТВОРЕНІ ВІД ПОРЯДКОВИХ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮЧИСЛІВНИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРЕФІКСА ПО- І СУФІКСА –Е(-Є)ПРЕФІКСА ПО- І СУФІКСА –Е(-Є) ПО-ПЕРШЕ,ПО-ПЕРШЕ, ПО-ДРУГЕ,ПО-ДРУГЕ, АЛЕ ПО ДВОЄАЛЕ ПО ДВОЄ З ЧАСТКАМИЗ ЧАСТКАМИ БУДЬ-,НЕБУДЬ-,КАЗНА-,БУДЬ-,НЕБУДЬ-,КАЗНА-, ХТОЗНА-,-БО,-НО,-ТО,-ОТ,-ТАКИХТОЗНА-,-БО,-НО,-ТО,-ОТ,-ТАКИ БУДЬ-ДЕ,ХТО-НЕБУДЬБУДЬ-ДЕ,ХТО-НЕБУДЬ ХТОЗНА-ЯК,ЯКОСЬ-ТОХТОЗНА-ЯК,ЯКОСЬ-ТО 4.УТВОРЕНІ СКЛАДАННЯМ4.УТВОРЕНІ СКЛАДАННЯМ ОДНАКОВИХХ ЧИ БЛИЗЬКИХ ЗАОДНАКОВИХХ ЧИ БЛИЗЬКИХ ЗА ЗНАЧЕННЯМ СЛІВЗНАЧЕННЯМ СЛІВ ДАВНО-ДАВНО,ПЛІЧ-ДАВНО-ДАВНО,ПЛІЧ- О-ПЛІЧ, АЛЕО-ПЛІЧ, АЛЕ ДЕНЬ У ДЕНЬДЕНЬ У ДЕНЬ
- 33. СЛУЖБОВІ ЧАСТИ НИ МОВИСЛУЖБОВІ ЧАСТИ НИ МОВИ СЛУЖБОВІСЛУЖБОВІ ЧАСТИНИЧАСТИНИ МОВИМОВИ ПРИЙМЕННИКПРИЙМЕННИК СПОЛУЧНИКСПОЛУЧНИК ЧАСТКАЧАСТКА
- 34. ПРИЙМЕННИКПРИЙМЕННИК Виражає залежність іменника,числівника і займенникаВиражає залежність іменника,числівника і займенника від інших слів у словосполученні й реченнівід інших слів у словосполученні й реченні Прийменник як частина мовиНезмінністьНезмінністьНезмінністьНезмінність Не є членомНе є членом реченняречення Не є членомНе є членом реченняречення Разом з іменником ,числівником або займенникомРазом з іменником ,числівником або займенником У формі непрямих відмінків укзує на обУ формі непрямих відмінків укзує на об’’єкт дії,напрям,єкт дії,напрям, Час,місце,причину,мету та інші значенняЧас,місце,причину,мету та інші значення
- 35. ПРИЙМЕННИКПРИЙМЕННИК ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ, УТВОРЕНІ ВІД ПРИСЛІВНИКІВ ТА ІМЕННИКІВ ПРИЙМЕННИКИ, УТВОРЕНІ ПОЄДНАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ З, ІЗ З ІНШИМИ ПРИЙМЕННИКАМИ ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ, УТВОРЕНІ ПОЄДНАННЯМ ПРИСЛІВНИКІВ ТА ІМЕННИКІВ З НЕПОХІДНИМИ ПРИЙМЕННИКАМИ ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ ОКРЕМОЧЕРЕЗ ДЕФІСРАЗОМ Поруч, навкруги, внаслідок Під час, згідно з, незалежно від З-під, з-над,З-під, з-над, із-за, із-надіз-за, із-над
- 36. ПРИЙМЕННИКПРИЙМЕННИК Похідні Непохідні Складаються з кіль- кох непохідних прийменників : посеред– по+серед; З-за—з+за. Походження прий- меників визначити неможливо: в,на, від,до,при,під, з,за,над,через та ін. Переходять із одних частин мови в інші: Край,близько,коло. Утворені шляхом поєднання самостій- них частин мови з непохідними прийменниками : на відміну від
- 37. СПОЛУЧНИКСПОЛУЧНИК УЖИВАЄТЬСЯ ДЛЯ ЗВУЖИВАЄТЬСЯ ДЛЯ ЗВ’’ЯЗКУ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВЯЗКУ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ ЧАСТИН СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ АБО ОКРЕМИХ РЕЧЕНЬЧАСТИН СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ АБО ОКРЕМИХ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІУ ТЕКСТІ Сполучник Як частина мови Незмінне словоНезмінне словоНезмінне словоНезмінне слово Не має лексич-Не має лексич- ного значенняного значення Не має лексич-Не має лексич- ного значенняного значення Не виступає в ролі членів реченняНе виступає в ролі членів речення
- 38. СПОЛУЧНИКСПОЛУЧНИК ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ СУРЯДНОСТІГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ СУРЯДНОСТІ ЗА ЗНАЧЕННЯМЗА ЗНАЧЕННЯМ ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ СУРЯДНОСТІГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ СУРЯДНОСТІ ЗА ЗНАЧЕННЯМЗА ЗНАЧЕННЯМ ПРОТИСТАВНІПРОТИСТАВНІПРОТИСТАВНІПРОТИСТАВНІ РОЗДІЛОВІРОЗДІЛОВІРОЗДІЛОВІРОЗДІЛОВІ ЄДНАЛЬНІЄДНАЛЬНІЄДНАЛЬНІЄДНАЛЬНІ ПротиставленняПротиставлення абоабо зіставленнязіставлення ПротиставленняПротиставлення абоабо зіставленнязіставлення ПоєднанняПоєднання або приєднанняабо приєднання ПоєднанняПоєднання або приєднанняабо приєднання Чергування явищЧергування явищ абоабо несумісністьнесумісність понятьпонять Чергування явищЧергування явищ абоабо несумісністьнесумісність понятьпонять І(й),ТА(У ЗНАЧ І ) ТАКОЖ, НЕ ТІЛЬКИ…А Й, НІ…НІ А,АЛЕ,ТА(У ЗНАЧ. АЛЕ),ПРОТЕ,ЗАТЕ ОДНАК АБО,ЧИ,ТО..ТО, АБО..АБО, НЕ ТО..НЕ ТО, ЧИ..ЧИ
- 39. СПОЛУЧНИКСПОЛУЧНИК ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ПІДРЯДНОСТІГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ПІДРЯДНОСТІ ЗА ЗНАЧЕННЯМЗА ЗНАЧЕННЯМ ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ПІДРЯДНОСТІГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ПІДРЯДНОСТІ ЗА ЗНАЧЕННЯМЗА ЗНАЧЕННЯМ ПРИЧИНОВІПРИЧИНОВІПРИЧИНОВІПРИЧИНОВІ ЧАСОВІЧАСОВІ МЕТИМЕТИ ЧАСОВІЧАСОВІ МЕТИМЕТИ УМОВНІУМОВНІУМОВНІУМОВНІ ДОПУСТОВІДОПУСТОВІ ПОРІВНЯЛЬНІПОРІВНЯЛЬНІ ДОПУСТОВІДОПУСТОВІ ПОРІВНЯЛЬНІПОРІВНЯЛЬНІ ЗЗ’’ЯСУВАЛЬНІЯСУВАЛЬНІЗЗ’’ЯСУВАЛЬНІЯСУВАЛЬНІ ТОМУ ЩО,БО,ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО,У ЗВ’ЯЗКУ З ТИМ ЩО КОЛИ.ЩОЙНО,ЯК ТІЛЬКИ,ЛЕДВЕ,ПІСЛЯ ТОГО ЯК ЩОБ,ДЛЯ ТОГО ЩОБ, АБИ,З ТИМ ЩОБ ЯКЩО,КОЛИ,КОЛИ Б,ЯК ХОЧА,НАЗВАЖАЮЧИ НЕ ТЕ ЩО,ДАРМА ЩО,ХАЙ ЯК,ЩО ЯК,МОВ,МОВБИ,НЕМОВ,НЕМОВБИ,НІБИ,НАЧЕ,НЕНАЧЕБТ О
- 40. СПОЛУЧНИКСПОЛУЧНИК ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ ПРОСТІ СКЛАДНІ СКЛАДЕНІ Не розкладаються на частини : а, але, і, та, бо, як, поки. Утворені внаслідок об’єднання в одне слово двох частин мови: що + б = щоб, як + би=якби, не + мов + би = немовби Складаються з двох або більше слів : для того щоб, у зв’язку з тим що, через те що Щоб добре жити , треба чесно робити..Щоб добре жити , треба чесно робити.. Кінь знає про те , який на нім вершник.Кінь знає про те , який на нім вершник. б не намагалася вона починати робити , все випадало з рб не намагалася вона починати робити , все випадало з р Тісний будинок , проте коли власний—найкращий.Тісний будинок , проте коли власний—найкращий.
- 41. ЧАСТКАЧАСТКА Розряди часток за значеннямРозряди часток за значенням СловотворчіСловотворчі формотворчіформотворчі модальнімодальні ФормотворчіФормотворчі Частка -службова частина мови,Частка -службова частина мови, яка надає словам або реченнямяка надає словам або реченням додаткових смислових чи емо-додаткових смислових чи емо- ційних відтінків , а також служить дляційних відтінків , а також служить для творення нових слів та граматич-творення нових слів та граматич- них формних форм
- 42. ЧАСТКАЧАСТКА СловотворчіСловотворчі СЛУЖАТЬ ДЛЯ ТВОРЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ,ПРИСЛІВ НИКІВ,ЗВОРОТНИХ ДІЄСЛІВ, СПОЛУЧНИКІВ,ЧАСТОК БУДЬ-, НЕБУДЬ-, ХТОЗНА-, КАЗНА-, АБИ-,ДЕ-, -СЯ,-СЬ, -ЖЕ(-Ж), НЕ-,НІ-, Б-,(БИ-) Будь-хто, який- небудь, хтозна-що, казна- де, абиякий, атож, спуститись, невже, неначе, якби, ніколи, якийсь
- 43. ЧАСТКАЧАСТКА ФормотворчіФормотворчі Для творення форм Умовного способу та 3-ї особи наказового способу дієслова: Би (б), хай , нехайХотів би, робив би, міг би, полетіла б, нехай зроблять
- 45. ЧАСТКАЧАСТКА Правопис часток Окремо Через дефіс РазомРазом 1.Чим би то , все ж таки, 2.Хоча б ,що за, навряд чи 3.Сказав би, хай цвіте, 4.Написав же, швидко й пішли Зробили-таки, такі-от, ходім-бо, казна-чий, хтозна-коли, будь-що, бозна-що, будь-де Якнайкраще, чимшвидше, абиколи, щоб, якби, отже,осьде, онде, немовбито
- 48. Правопис частки НЕ з різними частинами мовиПравопис частки НЕ з різними частинами мови РазомРазом 1.З усіма словами, що без не не вживаються: немовля, невід, неволити. 2.З іменниками, прикметниками, прислівниками тоді, коли утворюється нове слово, яке можна замінити синонімом без НЕ : недовіра-підозра, недобре-погано. 3.Коли частка входить до складу префікса НЕДО: недосяжний. недогляд, недобачати, недоконаний. 4.З дієприкметником без залежних від нього слів: Незасіяне поле чекало на дбайливі руки господаря. 5. З дієприкметниками і прикметниками, якщо при них є слова дуже, вельми, надзвичайно , що збільшують ступінь якості : надзвичайно неправдива історія .
- 49. Написання НЕ з різними частинами мовиНаписання НЕ з різними частинами мови ОкремоОкремо 1.1. З числівниками, займенниками, займенниковимиЗ числівниками, займенниками, займенниковими прислівниками, службовими словами :прислівниками, службовими словами : Не три, не такий, не який-небудь.Не три, не такий, не який-небудь. 2. З дієсловами, дієслівними формами та деякими2. З дієсловами, дієслівними формами та деякими прислівниками :прислівниками : Не хотів, не розуміючи, не гаразд.Не хотів, не розуміючи, не гаразд. 3. З іменниками , прикметниками, прислівниками,3. З іменниками , прикметниками, прислівниками, дієприкметниками, при протиставленні:дієприкметниками, при протиставленні: Він працював не швидко, а повільно.Він працював не швидко, а повільно. 4. З дієсловами з префіксом ДО , якщо вказує на4. З дієсловами з префіксом ДО , якщо вказує на закінчення дії або додатковий процес:закінчення дії або додатковий процес: Не досолить – не доїсть.Не досолить – не доїсть. 55.Якщо в реченні є заперечення :Якщо в реченні є заперечення : Чи не рано я прийшов?Чи не рано я прийшов? 6. З прислівниками :6. З прислівниками : не до лиця, не до смаку.не до лиця, не до смаку.
- 50. Написання НІ з різними частинами мовиНаписання НІ з різними частинами мови РазомРазом 1.1. У заперечних займенниках, якщо після НІУ заперечних займенниках, якщо після НІ немає прийменника :немає прийменника : Нічий,ніякий,ніхто.Нічий,ніякий,ніхто. 2.У заперечних прислівниках:2.У заперечних прислівниках: нізвідки, ніде, ніскільки,нітрохи.нізвідки, ніде, ніскільки,нітрохи. 3.У словах, які без НІ не вживаються :3.У словах, які без НІ не вживаються : нівечити, нікчемний.нівечити, нікчемний.
- 51. Написання НІ з різними частинами мовиНаписання НІ з різними частинами мови ОкремоОкремо 1. Якщо НІ заперечує наявність дії, ознаки предмета:1. Якщо НІ заперечує наявність дії, ознаки предмета: ні людини, ні кроку.ні людини, ні кроку. 2. У складі фразеологізмів:2. У складі фразеологізмів: ні той ні цей; ні риба ні мні той ні цей; ні риба ні м’’ясо; ні туди ні сюди.ясо; ні туди ні сюди. 3. Якщо НІ виступає як повторюваний сполучник:3. Якщо НІ виступає як повторюваний сполучник: немає в мене ні грошей, ні хати, ні путнього вбрання.немає в мене ні грошей, ні хати, ні путнього вбрання. 4. У займенникових сполученнях, якщо після НІ є4. У займенникових сполученнях, якщо після НІ є займенники з прийменником:займенники з прийменником: ні до чого, ні з ким , ні до кого.ні до чого, ні з ким , ні до кого.
- 52. Виражає почуття, емоції,Виражає почуття, емоції, волевиявлення, але неволевиявлення, але не називає їх;називає їх; звуконаслідуваннязвуконаслідування Розряди Емоційні Волевиявлення Звуконаслідувальні слова Етикетні Вид за походженням Непохідні Ох,ех,гей Похідні : Матінко,браво, леле,жах
- 53. КомаКома !! Якщо стоїть на початкуЯкщо стоїть на початку або в серединіабо в середині речення:речення: О, як горить душа мояО, як горить душа моя тривожнатривожна Якщо стоїть наЯкщо стоїть на початку речення іпочатку речення і вимовляється звимовляється з підвищеноюпідвищеною інтонацією:інтонацією: Ой! Як тут гарно.Ой! Як тут гарно. Розділові знаки у вигукахРозділові знаки у вигуках
- 54. Розділові знаки у вигукахРозділові знаки у вигуках КОМУКОМУ НЕНЕ СТАВЛЯТЬСТАВЛЯТЬ 1,Якщо вигук стоїть перед1,Якщо вигук стоїть перед особовим займенником :особовим займенником : Ой ти дівчино, з горіха зерня.Ой ти дівчино, з горіха зерня. Після НУ ,ОЙ,АХ, ужитихПісля НУ ,ОЙ,АХ, ужитих длядля Підсилення та О,ОЙПідсилення та О,ОЙ перед звертаннями:перед звертаннями: Ну що б,здавалося, слова …Ну що б,здавалося, слова … Ой Музо! Ся пісняОй Музо! Ся пісня двосічна,мов зброя..двосічна,мов зброя..