3. ЗМІСТ
Передмова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
Оцінювання якості трудової підготовки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
Календарно-тематичне планування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Розділ 1. Проектування виробів (5 годин)
Урок № 1
Вступ. Перспективи розвитку та вдосконалення технологій.
Відомості про автоматизацію, комп’ютеризацію
технологічних процесів, застосування промислових роботів.
Повторення правил безпечної праці, організація робочого
місця, санітарно-гігієнічних вимог під час роботи в шкільній
майстерні. Ознайомлення зі змістом програми трудового
навчання для учнів 9 класу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
Урок № 2
Об’єкти технологічної діяльності.
Методи проектування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
Урок № 3
Художнє конструювання виробів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
Урок № 4
Технічне конструювання. Основні відомості про
складальне креслення як вид проектної документації.
Особливості виконання складальних креслень. . . . . . . . . . . . . . 53
Урок № 5
Деталювання за складальним креслення різних
видів з’єднань конструкційних матеріалів. Застосування
комп’ютерної техніки в роботі конструктора . . . . . . . . . . . . . . . 66
Розділ 2. Техніка і технологічні процеси (14 годин)
Уроки № 7–10
Техніка. Застосування автоматичних приладів
на виробництві й у побуті. Класифікація сучасних
автоматичних приладів. Загальні відомості про
застосування комп’ютерної техніки в сучасних
технологічних процесах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76
Урок № 11–16
Технологічні процеси ручної та механічної
обробки деталей виробів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
4. 4 Усі уроки трудового навчання (хлопці) 9 клас
Уроки № 17–18
Оздоблення виробів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110
Урок № 20
Професійна діяльність людини та її вибір . . . . . . . . . . . . . . . . 147
Розділ 3. Електротехнічні роботі (4 години)
Урок № 21–22
Елементи автоматики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153
Урок № 23
Елементи електроніки. Напівпровідниковий діод та його
застосування. Випрямляч змінного струму. Схеми випрямлення.
Згладжувальні фільтри. Поняття про стабілізатори. . . . . . . . . . . 169
Урок № 24
Складання місткової схеми випрямляча і перевірка
його роботи. Читання та визначення різних схем випрямлення.
Вивчення властивостей напівпровідникового діода . . . . . . . . . . . 184
Розділ 4. Охорона довкілля (4 годин)
Урок № 25-26
Основи планування садиби. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 188
Урок № 27
Охорона навколишнього середовища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 199
Урок № 28
Робітничі професії галузей виробництва і первинної
переробки продукції сільського господарства . . . . . . . . . . . . . 207
Розділ 5. Основи економічного аналізугоподарської діяльності
(5 годин)
Урок № 29-30
Основи господарської діяльності в умовах
ринкової економіки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 218
Урок № 31–32
Основи планування виробництва і реалізації продукції. . . . . 230
УРОК № 33
Принципи визначення собівартості продукції і витрат на
виробництво. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 238
Урок № 34
Основи підприємництва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 253
Урок № 35.
Тематичне оцінювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 264
Інструкції з правил техніки безпеки при роботі в майстернях
Правила електробезпеки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 270
5. 5Зміст
Пожежна безпека в навчальних майстернях. . . . . . . . . . . . . . . 271
Правила техніки безпеки при роботі ручними
столярними інструментами. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 275
Правила техніки безпеки при обробці металів ручними
інструментами. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 277
Правила техніки безпеки під час токарної обробки
деревини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 279
Правила техніки безпеки при роботі на токарно-
гвинторізному верстаті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 281
Правила техніки безпеки при роботі на фрезерному
верстаті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 283
Правила техніки безпеки під час роботи на
свердлильному верстаті. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 285
Правила техніки безпеки під час роботи на заточному
верстаті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 287
Правила техніки безпеки при роботі на циркулярному
верстаті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 289
Правила техніки безпеки при роботі на дерево-
фугувальних верстатах. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 291
Правила техніки безпеки при литті металів у шкільних
майстернях. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 293
Правила техніки безпеки при електричному паянні . . . . . . . . 295
Правила техніки безпеки при роботі з електричними
інструментами (рубанок, дриль, трансформатор,
шліф-машинка, пилка тощо) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 297
Правила техніки безпеки при виконанні електро-
монтажних робіт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 299
Правила техніки безпеки під час пиляння слюсарною
ножівкою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 308
Правила техніки безпеки під час обпилювання металу . . . . . . 310
Правила техніки безпеки під час рубання металу. . . . . . . . . . . 311
Правила техніки безпеки під час ручного довбання
деревини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 312
Правила техніки безпеки під час стругання деревини
ручними інструментами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 314
Правила техніки безпеки під час пиляння по деревині
ручними інструментами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 316
Правила техніки безпеки під час оздоблення виробів. . . . . . . 318
6. 6 Усі уроки трудового навчання (хлопці) 9 клас
Передмова
Посібник складено відповідно до навчальної програми «Трудове
навчання» 9 клас (12-річна школа) для груп хлопчиків, затвердженої
Міністерством освіти і науки України.
Видання містить орієнтовне календарно-тематичне оцінювання,
критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів і розробки
уроків інваріантної частини програми.
Пропоновані розробки уроків містять кросворди та тести, які
допоможуть учителям трудового навчання під час проведення фрон-
тального та індивідуального опитування дев’ятикласників.
У розробках уроків містяться сучасні вимоги до проведення уро-
ків трудового навчання відповідно до нового змісту освітньої галузі
«Технологія» та інструкції з правил техніки безпеки при роботі в май-
стернях.
Даний посібник підготовлено для вчителів трудового навчання
загальноосвітніх шкіл і студентів педагогічних навчальних закладів.
Оцінювання якості трудової підготовки
Оцінювання якості трудової підготовки здійснюється у двох аспек-
тах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити
в процесі усного чи письмового опитування, та якість практичних
умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу
під час виконання лабораторно-практичних і практичних робіт. Тому
критерії оцінювання навчальних досягнень учнів носять комплекс-
ний характер.
До них належать:
рівень передбачених програмою теоретичних знань та уміння за-••
стосовувати ці знання в практичній роботі;
уміння користуватися різними видами конструкторсько-••
технологічної документації та іншими джерелами інформації;
дотримання технічних вимог у процесі виконання робіт (якість ви-••
робу);
уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок на••
ньому в процесі роботи;
рівень сформованості трудових прийомів і умінь виконувати тех-••
нологічні операції;
дотримання правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних ви-••
мог;
дотримання норм часу на виготовлення виробу;••
7. 7Передмова
рівень самостійності в процесі організації і виконання роботи (пла-••
нування трудових процесів, самоконтроль тощо), виявлення еле-
ментів творчості.
Рівні
навчаль-
них до-
сягнень
Бали Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень
1. Почат-
ковий
1 Учень може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити
деякі його елементи. З постійною допомогою вчителя
виконує тільки фрагменти практичних завдань. Виго-
товлений виріб (виконана робота) повністю не відповідає
якісним показникам. Учень допускає значні відхилення
від установлених вимог при виконанні більшості тех-
нологічних операцій та прийомів роботи. В організації
робочого місця є постійні суттєві порушення. Система-
тично допускаються порушення правил техніки безпеки
та санітарно-гігієнічних вимог
2 Учень фрагментарно відтворює незначну частину
навчального матеріалу, має поверхові уявлення про
об’єкт вивчення, виявляє здатність елементарно висло-
вити думку. Практичні завдання виконує лише з допо-
могою вчителя. Виготовлений виріб (виконана робота)
повністю не відповідає якісним показникам. Переважна
частина робіт виконана з помилками в прийомах роботи
та технологічних операціях. В організації робочого міс-
ця є значні відхилення від прийнятих вимог. Система-
тично допускаються порушення правил техніки безпеки
та санітарно-гігієнічних вимог
3 Учень відтворює менше половини навчального мате-
ріалу, з допомогою вчителя виконує елементарні зав-
дання. Виготовлений виріб (виконана робота) містить
велику кількість грубих відхилень від установлених
якісних показників. Значна частина робіт виконана
з помилками в прийомах роботи та технологічних опера-
ціях. В організації робочого місця є значні відхилення
від прийнятих вимог. Періодично допускаються пору-
шення правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних
вимог
8. 8 Усі уроки трудового навчання (хлопці) 9 клас
ІІ. Серед-
ній
4 Учень знає близько половини навчального матеріалу,
здатний відтворювати його не в повному обсязі відпо-
відно до тексту підручника або пояснення вчителя.
Практичні завдання виконує під керівництвом учителя.
Виготовлений виріб (виконана робота) містить багато
суттєвих відхилень від установлених якісних показни-
ків, проте можливе їх виправлення. Майже половина
технологічних операцій виконується з помилками
в прийомах і способах роботи. Є незначні порушен-
ня в організації робочого місця. В окремих випадках
допускаються порушення правил техніки безпеки та
санітарно-гігієнічних вимог
5 Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний
визначити поняття, але при цьому допускає помилки.
З допомогою вчителя може відтворити значну частину
матеріалу, частково обґрунтувати та проаналізувати
її, зробити висновки. Виготовлений під час виконання
практичних завдань виріб містить суттєві відхилення
від установлених якісних показників, але виріб може
бути використаний за призначенням. Частину техноло-
гічних операцій виконує з помилками в прийомах і спо-
собах роботи. Є незначні недоліки в організації робочого
місця. В окремих випадках допускаються окремі пору-
шення правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних
вимог
6 Учень виявляє знання і розуміння основних положень
навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але
недостатньо осмислена. З допомогою вчителя може ана-
лізувати навчальний матеріал, порівнювати та робити
висновки, виправляти допущені помилки. Виготовле-
ний виріб (виконана робота) має окремі відхилення від
якісних показників. Виконує практичну роботу з пев-
ною кількістю помилок у прийомах та технологічних
операціях. В окремих випадках допускаються пору-
шення правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних
вимог, а також недоліки в організації робочого місця
9. 9Передмова
ІІІ. Дос-
татній
7 Учень виявляє знання і розуміння переважної більшості
навчального матеріалу. З епізодичною консультацією
вчителя застосовує знання при виконанні практичних
завдань. Користується необхідною конструкторсько-
технологічною документацією. Виготовлений виріб
(виконана робота) достатнього рівня якості, але має
окремі відхилення від установлених вимог. Правильно
виконує переважну більшість технологічних операцій,
є несуттєві відхилення в прийомах і способах роботи.
Організація робочого місця відповідає вимогам. Дотри-
мується вимог правил техніки безпеки та санітарно-
гігієнічних вимог
8 Знання учня є достатньо повними, він вільно застосо-
вує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, уміє
аналізувати, робити висновки. Відповідь його повна,
логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями.
Самостійно застосовує теоретичні знання при вико-
нанні практичних завдань. Користується необхідною
конструкторсько-технологічною документацією. Виго-
товлений виріб (виконана робота) хорошого рівня якос-
ті, але є незначні відхилення від установлених норм.
Правильно виконує всі прийоми і технологічні операції
в межах визначених норм часу. Організація робочого
місця відповідає вимогам. Дотримується вимог правил
техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог
9 Учень правильно володіє вивченим матеріалом, застосо-
вує знання в дещо змінених ситуаціях, уміє узагальню-
вати і систематизувати інформацію. Самостійно застосо-
вує знання для виконання практичних завдань. Корис-
тується всіма видами конструкторсько-технологічної
документації, що передбачена програмою. Виготовле-
ний виріб (виконана робота) хорошого рівня якості, але
є несуттєві відхилення від установлених норм. Правиль-
но виконує всі прийоми і технологічні операції в межах
норм визначеного часу. Організація робочого місця від-
повідає вимогам. Дотримується вимог правил техніки
безпеки та санітарно-гігієнічних вимог
10. 10 Усі уроки трудового навчання (хлопці) 9 клас
IV. Висо-
кий
10 Учень володіє глибокими, міцними знаннями і здат-
ний використовувати їх у нестандартних ситуаціях.
Самостійно визначає окремі цілі власної навчальної
діяльності. Виявляє елементи творчого підходу в про-
ектуванні, конструюванні, моделюванні та виготовленні
виробів. Правильно виконує всі прийоми і технологічні
операції в межах визначених норм часу. Виготовлений
виріб (виконана робота) високого рівня якості. Забез-
печує зразкову організацію праці та дотримання правил
техніки безпеки і санітарно-гігієнічних вимог
11 Учень володіє узагальненими знаннями з предмета,
виявляє творчий підхід у проектуванні, конструюванні,
моделюванні та виготовленні виробів. Користується різ-
ними видами конструкторсько-технологічної докумен-
тації, використовує додаткові джерела інформації. Пра-
вильно й упевнено виконує всі прийоми і технологічні
операції в межах визначених норм часу. Виготовлений
виріб (виконана робота) високого рівня якості. Забез-
печує високий рівень організації праці та дотримання
вимог правил техніки безпеки і санітарно-гігієнічних
вимог
12 Учень має системні знання, виявляє здатність при-
ймати творчі рішення при виконанні теоретичних
і практичних завдань. Вільно володіє різними видами
конструкторсько-технологічної документації, уміє само-
стійно розробляти окремі її види. Систематично корис-
тується додатковими джерелами інформації. Бездоганно
виконує всі прийоми і технологічні операції в межах
визначених норм часу. Виготовлений виріб (виконана
робота) високого рівня якості. Самостійно і система-
тично забезпечує зразкову організацію праці й робо-
чого місця, дотримання вимог правил техніки безпеки
і санітарно-гігієнічних вимог
11. 11Передмова
Календарно-тематичне планування
Розділи, теми
Кількість
годин
Дата Клас
Вступ 1
Розділ 1. Проектування виробів (5 годин)
Тема 1.1. Об’єкти технологічної діяльності.
Методи проектування
1
Тема 1.2. Художнє конструювання виробів 1
Тема 1.3. Технічне конструювання 2
Тема 1.4. Конструкційні матеріали і їх вибір 1
Тематичне оцінювання
Розділ 2. Техніка і технологічні процеси (14 годин)
Тема 2.1. Техніка 4
Тема 2.2. Технологічні процеси ручної і механіч-
ної обробки деталей виробів
6
Тема 2.3. Оздоблення виробів 2
Тема 2.4. Оцінка об’єктів і процесу технологіч-
ної діяльності
1
Тема 2.5. Професійна діяльність людини і її
вибір
1
Тематичне оцінювання
Розділ 3. Електротехнічні роботи (4 години)
Тема 3.1. Елементи автоматики 2
Тема 3.2. Елементи електроніки 2
Тематичне оцінювання
Розділ 4. Охорона довкілля (4 години)
Тема 4.1. Основи планування садиби 2
Тема 4.2. Охорона навколишнього середовища 1
Тема 4.3. Робітничі професії галузей виробни-
цтва і первинної переробки продукції сільського
господарства
1
Тематичне оцінювання
Розділ 5. Основи економічного аналізу господарської діяльності (7 годин)
Тема 5.1. Основи господарської діяльності в умо-
вах ринкової економіки
2
Тема 5.2. Основи планування виробництва і реа-
лізації продукції
2
Тема 5.3. Принципи визначення собівартості
продукції і витрат на виробництво
1
Тема 5.4. Основи підприємництва 1
Тематичне оцінювання 1
Усього 34
12. РОзділ І. проектування виробів
УРОК № 1
Тема. Вступ. Перспективи розвитку та вдосконалення техно-
логій. Відомості про автоматизацію, комп’ютеризацію тех-
нологічних процесів, застосування промислових роботів.
Повторення правил безпечної праці, організація робочого
місця, санітарно-гігієнічних вимог під час роботи в шкільній
майстерні. Ознайомлення зі змістом програми трудового
навчання для учнів 9 класу
Мета:
закріпити знання про перспективи розвитку й удосконалення тех-••
нологій, автоматизацію, комп’ютеризацію технологічних проце-
сів, застосування промислових роботів;
розвивати пам’ять, уяву, просторове та логічне мислення, форму-••
вати інтерес до професії верстатника широкого профілю;
виховуватипочуттяпрекрасного,охайність,повагутакультурупраці.••
Основні поняття: ЧПУ, промислові роботи.
Міжпредметні зв’язки: біологія, ОБЖД.
Обладнання: дошка, додатки А, Б.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Очікувані результати навчальної діяльності
Учні характеризують перспективи розвитку й удосконалення тех-
нологій на основі автоматизації, комп’ютеризації технологічних про-
цесів, застосування промислових роботів; дотримуються правил без-
печної праці, організації робочого місця, санітарно-гігієнічних вимог
під час роботи в шкільній майстерні.
Структура уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація знань і мотивація навчальної діяльності учнів
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
13. 13Розділ І. Проектування виробів
План
1. Перспективи розвитку та вдосконалення технологій.
2. Промислові ро′боти.
3. Ознайомлення зі змістом програми трудового навчання для учнів
9 класу з технічного виду праці.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
V. Підсумки уроку
VІ. Домашнє завдання
Хід уроку
I. Організаційна частина
Перевірка присутності учнів та призначення чергових.
II. Актуалізація знань і мотивація навчальної діяльності учнів
Фронтальне опитування
1. Що називають продуктивністю праці?
2. Що називають санітарно-гігієнічними вимогами? Для чого вони
потрібні?
3. Для чого потрібно вивчати правила ТБ у шкільній майстерні?
III. Вивчення нового матеріалу
1. Перспективи розвитку й удосконалення технологій
Перед промисловістю України стоять складні завдання, насам-
перед значне підвищення продуктивності праці. Це завдання вирі-
шується завдяки впровадженню сучасних технологій на основі вико-
ристання досягнень науки і техніки, застосування сучасного висо-
копродуктивного обладнання, передусім верстатів із числовим про-
грамним управлінням (ЧПУ). Для обслуговування новітньої техніки
в умовах упровадження передових технологій різко зростають вимоги
до знань, умінь і здатності обслуговуючого персоналу засвоїти прин-
ципово інші способи праці. Нові форми організації машинобудівного
виробництва зумовлюють пошук резервів підвищення продуктивнос-
ті праці, наприклад завдяки розширенню сфери трудової діяльності
14. 14 Усі уроки трудового навчання (хлопці) 9 клас
робітників-верстатників, що привело до появи професії верстатник
широкого профілю. Основна вимога до представника цієї професії —
володіти знаннями та вмінням з ряду спеціальностей, що, з одного
боку, ускладнює процес навчання через значне розширення обсягу
навчального матеріалу, а з іншого, дає змогу полегшити процес засво-
єння різного матеріалу завдяки виявленню загального, здавалося б,
у принципово різних питаннях.
Верстатник широкого профілю — професія, яка поєднує кілька
верстатних професій. Формування основних професійних знань від-
бувається переважно під час вивчення спеціальної технології.
2. Промислові рóботи
Значимість промислових роботів полягає в тому, що за їх допомо-
гою вдалося поєднати розрізнене технологічне устаткування в комп-
лексні гнучкі автоматизовані виробничі системи машин і приладів.
Саме таким системам належить майбутнє. Прийде час, коли без
промислової робототехніки уявити собі і виробництво, і побут буде
настільки ж важко, як сьогодні без автомобіля або телевізора.
Застосування сучасних промислових роботів збільшує продуктив-
ність праці і випуск продукції, поліпшує її якість, заміняє людину на
монотонних і важких роботах, допомагає заощаджувати матеріали
й енергію. Крім того, роботи достатньо гнучкі, що дає можливість
використовувати їх при випуску продукції середніми і малими пар-
тіями, тобто в тій області, де традиційні засоби автоматизації неза-
стосовні. Дрібносерійна продукція має великий ринок. Дослідження
показують, що переважна більшість деталей, закуповуваних навіть
військовими організаціями, були випущені партіями менш ніж 100
штук, а у Великій Британії приблизно 75 % усіх металевих деталей
випускалося партіями менш ніж 50 штук.
Рóботи не мають якостей, властивих людині, наприклад, не здатні
до розумного реагування на непередбачену обстановку і зміну робочо-
го середовища, до самонавчання, до використання тонкої координації
системи «рука — очі». Роботи із захватами чи подібні їм механізми
застосовуються для виконання маніпуляційних операцій: лиття, очи-
щення злитків, кування, термообробки, точного лиття, обслуговуван-
ня верстатів на навантаженні-розвантаженні, формування, упакуван-
ня, розміщення деталей у палети і складування.
Рóботи замість захватів можуть оснащуватися різними інструмен-
тами для виконання багатьох робіт: фарбування розпиленням, нане-
сення клейових і ізоляційних покриттів, свердління, зенкування,
15. 15Розділ І. Проектування виробів
закручування гайок, шліфування, піскоструминне очищення. Крім
того, рóботи можна використовувати для крапкового і дугового зва-
рювання, теплової обробки і різання за допомогою лазера чи полум’я,
а також при очищенні за допомогою водяних струменів.
Слід зазначити, що первісні ілюзії про можливість створити універ-
сальний робот, здатний виконати майже будь-яку роботу — від зборки
до точкового зварювання, тепер у значній мірі розвіяні. У даний час
рóботи здобувають спеціалізацію, стаючи рóботами для фарбування,
для зварювання, для складання тощо. Стосовно потенційної заміни
робітників «сталевими комірцями» варто пам’ятати, що робот може
замінити тільки того, хто «працює, як робот». Однак недалеко той
час, коли рóботи зможуть звільнити людей не тільки від стомлюючої,
монотонної, важкої праці, але й від виконання робіт, які вимагають
вправності, що, як вважалося раніше, здобувається з досвідом. Тому
цілком зрозуміло, що в багатьох людей поширення роботів викликає
занепокоєння через можливе зростання безробіття. Якщо ж стримува-
ти прогресивні зміни, людству загрожуватиме деградація.
ІІІ. Ознайомлення учнів зі змістом програми з трудового
навчання
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Запитання
Які ви знаєте верстати із ЧПУ?••
Яке значення промислових роботів?••
Де використовують промислових роботів?••
V. Підсумки уроку
1. Рефлексія із застосуванням інтерактивної методики «Мікрофон»
Запитання
Що сподобалось чи не сподобалось на уроці?••
Чи дізнались про щось нове, цікаве?••
Чого навчились?••
Що очікували від себе та інших?••
Яких результатів досягли?••
Що вдалось, а що ні?••
Чи взяли з цього уроку щось корисне для себе?••
16. 16 Усі уроки трудового навчання (хлопці) 9 клас
Чи застосовуватимете набуті знання в майбутній практичній ді-••
яльності?
2. Оцінювання навчальних досягнень. Виставлення оцінок у щоден-
ники.
3. Контроль за прибиранням робочих місць.
VІ. Домашнє завдання
Повторити конспект, записаний у зошиті.
Додаток А
Правила безпечної праці в шкільних майстернях
У майстерню входити організовано з дозволу вчителя.••
Надати спецодяг.••
Зайняти своє робоче місце.••
Підготуватися до уроку.••
Без дозволу вчителя не відходити від робочого місця.••
Виконувати вимоги правил техніки безпеки.••
Слідкувати за своєю робочою позою.••
Бережливо поводитись з обладнанням та інструментами.••
Слідкувати за чистотою і порядком на робочому місці.••
Під час перерви виходити з майстерні.••
Наприкінці занять прибрати своє робоче місце.••
Додаток Б
Слово праця означає корисну роботу людини в процесі трудової
діяльності. Процес праці охоплює три елементи: саму працю, предмет
праці (заготовки, деталі), засоби праці (інструменти, пристрої,
верстати).
Праця на заняттях у навчальних майстернях відрізняється від
праці дорослих тим, що дорослі створюють матеріальні й духовні цін-
ності, а школярі в процесі праці тільки вчаться створювати їх.
Слово організація означає взаємне розміщення і взаємозв’язок
окремих частин чогось цілого. Із цього випливає, що організація
праці — це способи впорядкування засобів, предметів та умов праці
людини в технологічному процесі.
Наукова організація праці відрізняється від звичайної організації
тим, що спирається на перевірені дані науки. Наприклад, учені вста-
новили, що висота робочого місця має відповідати ростовим даним
17. 17Розділ І. Проектування виробів
учня. Висота стільця має дорівнювати довжині гомілки плюс ще 5 см.
Або раціональна висота токарного верстата має становити 60 % зросту
учня, що працює на ньому. Отже, науковою організацією праці перед-
бачено використання всіх наукових даних у комплексі.
Під керівництвом учителя ви будете організовувати працю
в шкільній майстерні — розставляти своїх товаришів по робочих
місцях, доручати кожному практичні завдання. Навчитесь визначати
параметри робочого місця, висоту верстата, робочу зону, правильність
освітлення, розміщувати заготовки та інструменти.
Конкретну роботу ви будете виконувати, застосовуючи різні види
поділу праці. Поділ праці передбачає розподіл практичних завдань
між виконавцями в процесі праці. У шкільних майстернях розрізня-
ють такі види поділу праці:
1) основні роботи — обробка матеріалів, виготовлення виробів,
інструментів і пристроїв;
2) допоміжні роботи — налагодження верстатів і пристроїв, ремонт
обладнання та інструментів, підготовка матеріалів і всього потріб-
ного до наступного заняття;
3) технологічний поділ — це розчленування всього процесу праці на
токарні, фрезерні, свердлильні та ручні роботи;
4) поопераційний поділ — виконання одним учнем однієї операції,
наприклад обпилювання або свердління на верстаті.
Поділ праці передбачає її кооперацію. Це об’єднання зусиль
усіх працюючих, які виконують окремі операції або практичні зав-
дання для виконання великого обсягу робіт. Для цього ви будете
об’єднуватись у пари, ланки або бригади. Наприклад, у групі учнів
дві бригади: одна з них працює над виконанням практичних завдань,
друга готує пристрої, інструменти і заготовки до наступного заняття.
Один учень-бригадир організовує роботу своїх товаришів, другий —
підготовку інструментів і заготовок. Бригада складається з кількох
ланок, а ланка — з кількох пар учнів.
Залежно від завдань, що виконуються в процесі праці, можна
об’єднати учнів у три групи:
1) одна виконує навчально-виробничі завдання;
2) друга обслуговує обладнання, стежить за його справністю, заточує
інструменти та готує пристрої;
3) третя чергує, контролює якість виробів і прибирає майстерню.
Для успішного виконання практичних завдань у шкільних май-
стернях потрібна правильна організація робочих місць: їх зручне
18. 18 Усі уроки трудового навчання (хлопці) 9 клас
планування, оснащення засобами праці й обслуговування матеріала-
ми та інструментами. Чим зручніше організоване робоче місце, тим
менше учні втомлюються і тим вищою буде продуктивність їх праці.
Наприклад, ви виконуєте операцію проточування на токарно-
му верстаті. Інструменти й матеріали розміщені в горизонтальній
і вертикальній площинах робочого місця. У межах досяжності про-
стягнутої і зігнутої в лікті руки у вертикальній площині враховують
траєкторію руху очей (рис. 1).
Рис. 1
Особливістю організації робочого місця біля токарного верстата
є те, що з перших днів ви вчитесь розміщувати інструменти і заго-
товки в дальній та ближній робочих зонах так, щоб діставати їх,
зберігаючи правильну робочу позу. Заготовку обточуєте різцем за
допомогою рукояток керування. При цьому правою рукою тримаєте
маховик подовжньої каретки, а лівою — поперечного супорта. У про-
цесі роботи контролюєте правильність проходу різця. Закінчивши
проточування, зупиняєте верстат, контролюєте точність обробки
деталі. Потім розкріплюєте заготовку в токарному патроні і ключ
кладете в ближню робочу зону лівої руки, тобто в лотік передньої
бабки. Виточену деталь берете правою рукою, оглядаєте її і кладете
в ближню зону правої руки. Вимірювальний інструмент розташова-
ний на інструментальній тумбочці в дальній робочій зоні, щітка для
прибирання — у дальній робочій зоні ліворуч.
19. 19Розділ І. Проектування виробів
Під час роботи на токарному верстаті ви розміщуєте заготовки
на пересувному столику, а частину заготовок (дрібні — по 5 штук,
великі —по1або2) —у ближнійробочійзоніліворуч.Такаорганізація
праці на робочому місці дає змогу економити час, підвищувати
продуктивність праці.
У процесі організації праці велике значення має вибір найкращих
способів і прийомів виконання роботи. Для цього доцільно
застосовувати спеціальні технологічні пристрої, що дають змогу
об’єднувати операції або обробляти кілька заготовок одночасно.
Складовою частиною організації праці є правильний розпорядок
дня, чергування роботи і відпочинку, тобто режим праці. Праця
в шкільній майстерні пов’язана з фізичним напруженням.
У процесі виконання навчально-трудових завдань основне наван-
таження несуть м’язи рук, ніг і тулуба. М’язи спини, потилиці і пле-
чового суглоба перебувають у статичному напруженні. Нерівномірний
розподіл навантажень призводить до швидкої втомлюваності.
Під час мікропауз виконуйте фізичні вправи (рис. 2), які знімають
напруження працюючих м’язів і активізують непрацюючі м’язи.
Руки опущені, ноги на ширині плечей; рух рук до плечей і вгору;
розслабивши м’язи, руки швидко опустити вниз; потрушуючи рука-
20. 20 Усі уроки трудового навчання (хлопці) 9 клас
ми, нахилити тулуб вперед. Повернутись у вихідне положення. Вико-
нати в повільному темпі два–три рази.
Руки на поясі: ліву ногу поставити на носок і зробити два пружи-
нячі рухи лівим коліном убік, не відриваючи носка ноги від підлоги;
максимально розслабивши м’язи, повторити той самий рух правою
ногою; повернутись у вихідне положення. Виконати в середньому
темпі два рази.
Розвести руки в сторони й назад, повернути тулуб управо; зробити
вдих; на видиху повернутись у вихідне положення, розслабити м’язи,
зробити те саме в другий бік. Темп повільний.
Ходьба на місці. Дихання помірне. Тривалість — 1 хв.
Якщо вам доводиться читати креслення, виконувати точні і дрібні
роботи, тобто дуже напружувати зір, бажано періодично давати від-
починок очам. Можна подивитись навкруги себе, розслабитись, поси-
діти 1–2 хв, подивитись у вікно, на предмети обстановки в майстерні,
після чого знову приступити до роботи.
Умови праці поділяються на три групи: психофізіологічні,
санітарно-гігієнічні й естетичні.
Психофізіологічні умови праці визначаються факторами,
пов’язаними з пам’яттю, сприйманням, увагою, емоційною сферою
і мисленням, фізичними зусиллями (м’язове навантаження), статич-
ним навантаженням (робочі пози) і динамічною роботою.
Крім того, психофізіологічні умови праці характеризуються таки-
ми факторами:
монотонність роботи (тривалість операцій і зміст праці);••
темп роботи (кількість рухів рук, ніг, голови, корпуса за одиницю••
часу);
режим праці і відпочинку (виражається в правильному викорис-••
танні перерв та організації відпочинку).
Санітарно-гігієнічні умови характеризують навчально-виробниче
середовище. Вони включають: метеорологічні умови, різні випромі-
нювання, повітряне середовище, освітлення, виробничий шум і вібра-
цію.
Мікроклімат навчально-виробничого середовища визначається
вологістю, рухливістю, температурою повітря та впливом теплово-
го режиму на організм людини. Усе це впливає на терморегуляцію,
тобто здатність організму регулювати температуру тіла залежно від
умов навколишнього середовища. Особливо велике значення має тем-
пературний режим. Наприклад, при низькій температурі рухи стають
21. 21Розділ І. Проектування виробів
слабкокерованими, скованими, а при підвищеній — відбувається
додаткова витрата енергії, оскільки організм бореться з перегріван-
ням. Крім того, висока температура повітря несприятливо впливає
на серцево-судинну систему, порушує сольовий і водний обміни, що
швидко призводить до втоми. Сприятливою температурою в шкіль-
них майстернях для організму є температура 16–18°С, а швидкість
руху повітря — 0,2–0,5 м/с.
Освітлення в майстернях повинно бути комбінованим, тобто
загальне і місцеве. Загальне створює загальний світловий фон у май-
стерні. Воно може бути природним і штучним. Природне освітлення
має переваги над штучним. Воно сприятливо впливає на організм
людини, позитивно діє на психіку, створює приємні відчуття і най-
більш гігієнічне. Штучне здійснюється, як правило, електричними
світильниками з лампами розжарювання або люмінесцентними лам-
пами.
У шкільних майстернях використовують верстати, пристрої та
інструменти ударної дії. Шум і вібрація верстата, біля якого працює
учень, сприймається ним нормально. Але заважає шум інших верста-
тів і шум, який з’являється раптово.
Наприклад, сильний удар молотка, поломка деталей верстата,
неохайне кидання заготовок, крик, гучна розмова. Знизити вироб-
ничий шум і вібрацію в майстернях можна за рахунок застосування
буферних пристроїв, оббивочних матеріалів, пом’якшення ударів
гумовими прокладками.
Для попередження шуму верстати установлюють на «плаваючу»
підлогу з застосуванням пружин і різних прокладок.
У навчальних майстернях шум частково відбивається (відштовху-
ється) від стін, стелі, поверхонь обладнання, а частково поглинається.
Щоб якомога більше звуків поглиналося, стіни в майстернях роблять
шорсткими (за рахунок пофарбування), облицьовують їх шумопогли-
наючими плитками, застосовують спеціальні мастики.
Шум і вібрація є сильними подразниками нервової системи. Вони
негативно впливають на роботу й самопочуття людини, призводять до
стомлюваності, захворювань слухового апарату, знижують гостроту
зору і концентрацію уваги. Шум уважається помірним, якщо мову
учнів чути на відстані 2,5 м. При підвищеному шумі мову чути на від-
стані 2 м, при сильному шумі — на відстані 1–1,5 м.
У поліпшенні естетичних умов праці значна роль належить спецодя-
гові. Він повинен бути сучасним, гарним, зручним, відповідати вимогам
22. 22 Усі уроки трудового навчання (хлопці) 9 клас
безпечної праці, гігієнічним та естетичним. Як прикраси можна вико-
ристовувати емблеми, виготовлені в гуртках технічної творчості.
Основні економічні поняття
Наукова організація праці (НОП) тісно пов’язана з економікою,
плануванням, нормуванням, продуктивністю праці, собівартістю і рен-
табельністю виробництва.
Слово «економікс» означає науку про господарство, про те, як пра-
вильно його вести: бережливо, ощадливо, виготовляти більше продукції
з найменшими затратами фізичних сил і засобів.
Планування відображає шляхи розвитку економіки. Це складання
плану роботи на місяць, рік, перспективу і т. д. План роботи на пер-
спективу є вихідним для складання плану на коротший строк: на один
день, на тиждень або квартал. План складають з урахуванням розвитку
науки і техніки: упровадження нових машин і автоматів, прогресивних
пристроїв, вивчення нових прийомів роботи. У перспективних пла-
нах обов’язково враховують види продукції і матеріали, засоби праці
й інструменти, кількість виконавців та умови праці. У процесі плануван-
ня визначають строки, порядок і технологію виконання виробів.
Нормування праці — це визначення норми праці на виготовлення
одного виробу (деталі) за одиницю часу, в оптимальних умовах органі-
зації та оснащення робочих місць. Норма праці має кілька видів: часу,
виробітку та обслуговування.
Норма часу — це час, потрібний для виготовлення одного виробу
(деталі). Визначається в секундах, хвилинах, годинах. Наприклад, на
виготовлення одного гладенького штифта 8 х 30 мм визначили норму
часу 5 хв.
Норма виробітку — кількість деталей, які треба виготовити за пев-
ний час. Робітникові на підприємстві — за зміну, учневі в шкільній май-
стерні — за одне заняття (приблизно 60 хв). Її визначають за формулою:
Нвир. = Нчас.зан. / Нчас.дет.,
де Нчас.зан. — норма часу на заняття, хв;
Нчас.дет ≈ 5 — норма часу на одну деталь, хв.
Нвир. = 60 / 5 = 12.
Норму обслуговування застосовують тоді, коли неможливо визна-
чити норму часу або норму виробітку, наприклад при обслуговуванні
ткацьких верстатів.
Норма обслуговування — це кількість верстатів, які пови-
нен обслужити один робітник або бригада за певний час. Напри-
23. 23Розділ І. Проектування виробів
клад, норма обслуговування наладчика — 12 верстатів за
зміну.
Продуктивність праці — це економічний показник ефективності
праці, який вимірюється кількістю виробів за певний час. Напри-
клад, учень за 2 години виготовив 80 деталей, отже, продуктивність
праці дорівнюватиме 80 : 2 = 40 деталей за 1 годину.
Продуктивність праці залежить від трудомісткості — кількості
часу, затраченого на виготовлення однієї деталі. Якщо учень вигото-
вив 40 деталей за 1 годину, трудомісткість однієї деталі дорівнювати-
ме 60 : 40 =1,5 хв.
На підвищення продуктивності праці впливають такі фактори:
науково-технічний прогрес, упровадження нової технології, про-••
дуктивного обладнання, автоматизація виробничих процесів;
поліпшення організації та умов праці, її кооперація і поділ, під-••
вищення кваліфікації працівників, упровадження передового до-
свіду;
матеріальне і моральне стимулювання (заробітна плата, премію-••
вання, підвищення в посаді тощо).
При підвищенні продуктивності праці треба забезпечувати високу
якість продукції.
Собівартість продукції — це сума всіх витрат підприємства на
виготовлення одиниці продукції та її реалізацію. При цьому врахо-
вують витрати на сировину, матеріали, паливо, утримання і ремонт
обладнання, упровадження нової техніки, заробітну плату, реаліза-
цію виробів. Собівартість продукції треба знижувати, скорочуючи
матеріальні затрати на її виготовлення, витрати на обслуговування
обладнання, економно витрачаючи матеріали й інструменти, знижу-
ючи брак у роботі.
При зниженні собівартості підвищується рентабельність підпри-
ємства. Працювати рентабельно — це не тільки окупати витрати на
виробництво продукції, а й одержувати прибуток.
24. 24 Усі уроки трудового навчання (хлопці) 9 клас
Урок № 2
Тема. Об’єкти технологічної діяльності. Методи проекту-
вання
Мета:
ознайомити учнів з об’єктами технологічної діяльності та метода-••
ми проектування;
розвивати уяву, просторове та логічне мислення;••
виховувати почуття прекрасного, повагу та культуру праці.••
Основні поняття: об’єкти технологічної діяльності, методи про-
ектування.
Міжпредметні зв’язки: креслення, фізика.
Обладнання та література: підручники, каталоги, довідники,
журнали.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Очікувані результати навчальної діяльності
Учні характеризують сутність застосування теорії розв’язання
винахідницьких задач у процесі проектування нових виробів, облад-
нання тощо; виявляють недоліки проектованого об’єкта; пропонують
шляхи вдосконалення об’єкта через використання винахідницьких
задач.
Структура уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація знань і мотивація навчальної діяльності учнів
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
ІV. Практичні роботи.Виготовлення моделі паротурбінної
установки. Прилад для демонстраціі короткого зами-
кання
V. Підсумки уроку
VІ. Домашнє завдання
25. 25Розділ І. Проектування виробів
Хід уроку
І. Організаційна частина
Перевірка присутності учнів та призначення чергових.
ІІ. Актуалізація знань і мотивація навчальної діяльності учнів
Фронтальне опитування
1. Назвіть перспективи розвитку й удосконалення технологій.
2. Як ви розумієте, що таке автоматизація та комп’ютерізація техно-
логічних процесів?
3. Поясніть, де застосовують промислових роботів?
4. Які основні правила безпечної праці ви знаєте?
5. Як потрібно доглядати за робочим місцем?
6. Яких санітарно-гігієнічних вимог потрібно дотримуватися під час
роботи в шкільних майстернях?
7. Що називають робочим місцем? Яким є його призначення?
Узагальнюючи відповіді учнів, учитель повідомляє, що на уроці
вони ознайомляться з теорією розв’язання винахідницьких задач та
їх застосуванням у процесі проектування нових виробів, обладнання,
з технологічними процесами, з основними евристичними перетворен-
нями на етапах розвитку техніки.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Технічною моделлю називається відтворення машини, механізму,
приладу або споруди для експериментальної або навчальної мети.
Об’єкт моделювання називають оригіналом. Співвідношення роз-
мірів оригіналу й моделі залежить від умов і завдання моделюван-
ня. У більшості випадків модель відтворює оригінал у зменшених
розмірах, але часто її виготовляють значно більших розмірів. Так,
наприклад, якщо треба наочно показати на моделях взаємодію частин
механізму ручного годинника, пружинного манометра, затвора фото-
апарата тощо, то, зрозуміло, що ці частини слід зробити в кілька разів
більшими, ніж оригінали. Але модель екскаватора треба зменшити
в 10–20 разів порівняно з оригіналом. В окремих випадках розміри
моделі й оригіналу можуть бути однаковими (наприклад, модель дри-
ля, двигуна, літака, судна тощо.)
Виготовляючи модель або користуючись уже готовою, можна кра-
ще засвоїти принцип дії машини, механізму, приладу, краще зрозумі-
26. 26 Усі уроки трудового навчання (хлопці) 9 клас
ти і засвоїти суть фізичних явищ, на основі яких вони діють, наочно
простежити взаємодію частин і роботу об’єкта в цілому.
За будовою і призначенням навчальні технічні моделі можна
умовно поділити на три групи.
До першої групи надежать моделі, за якими вивчають конструк-
цію або робочий процес машин і механізмів. Ці моделі бувають недію-
чими (за ними вивчають лише конструкцію) — їх зазвичай називають
макетами — і діючими (за ними, крім конструкції, можна вивчати
робочий процес машини або механізму). Характерною особливістю
моделей цієї групи є ідентичність (ідентичний — від лат. іdеntіcus —
однаковий) конструкцій моделі й оригіналу, однакове співвідно-
шення розмірів однойменних частин і елементів, однакове взаємне
розміщення деталей і частин, інакше кажучи, модель і оригінал
є геометрично подібними.
Рис. 1. Моделі літака
Рис. 2. Модель двигуна внутрішнього згорання
27. 27Розділ І. Проектування виробів
До другої групи належать виключно діючі моделі, призначені
для демонстрування робочих процесів, що відбуваються в оригіналі,
принципу його дії, суті окремих фізичних явищ тощо. Особливістю
моделей другої групи є спрощена, схематична конструкція порівняно
з оригіналом, мінімальна кількість частин і деталей при чітко вира-
женій наочності принципу-дії оригіналу або фізичної суті виучувано-
го явища.
На рис. 1 зображено дві моделі літака: перша з них — модель-
макет (рис.1а) — дає уявлення про конструктивні форми одного
з типів навчально-тренувальних літаків; друга — літаюча модель (рис.
1б) — дає уявлення про принцип дії гвинтових літаків. Ця модель не
має другорядних деталей, але такі характерні деталі, як повітряний
гвинт, несучі площини — крила і хвостове оперення — збережені.
Повітряний гвинт приводиться в дію гумовим двигуном, завдяки
чому модель відтворює рух літака в повітрі.
До третьої групи належать динамічні моделі, які є проміжними
між діючими і недіючими. Ці моделі призначені для наочного від-
творення взаємодії частин машин і механізмів під час роботи. Особ-
ливістю динамічних моделей є те, що в них частини рухаються не
внаслідок відтворення робочого процесу машини або механізму, як
у моделей першої групи, а за допомогою ручного або механічного при-
вода.
Прикладом моделі третьої групи є показана на рис. 2 модель чоти-
ритактного двигуна внутрішнього згоряння. При обертанні рукоятки
14 обертається жорстко з’єднаний з нею колінчастий вал, який при-
водить у дію шатун 2 і поршень 5. Мале зубчасте колесо 15, насаджене
на колінчастому валі, входить у зачеплення з колесом 10, передає
через нього рух колесам 9 і 11. Ці колеса приводять у дію кулачки 3
і 8, що керують всмоктуючим 4 і вихлопним 7 клапанами. Електричні
затискачі 13 і 16 призначені для вмикання батареї, яка подаватиме
струм на лампочку 6. При наближенні поршня до верхнього положен-
ня при такті стиску рухомий контакт 12 замикає електричне коло,
і лампочка засвічується, показуючи момент запалювання робочої
суміші.
Підготовка до моделювання
Починаючи виготовляти модель тієї чи іншої машини або прила-
ду, треба насамперед добре розібратися в їх будові, роботі і призначен-
ні, з’ясувати фізичні закони і явища, покладені в основу їх дії.
28. 28 Усі уроки трудового навчання (хлопці) 9 клас
Вивчення будови і фізичних основ об’єкта моделювання слід почи-
нати зі спостереження його в дії. Потім, якщо можливо, треба розібра-
ти його, вивчити будову і взаємне розміщення всіх основних частин
і деталей. При цьому на всі деталі, які мають бути виготовлені, треба
зробити ескізи з указівками про матеріали й обробку, проставити роз-
міри тощо.
Після закінчення підготовчих робіт переходять до складання
робочого проекту моделі і розробки конструкції її деталей. Насам-
перед вибирають розміри моделі, ураховуючи наявність матеріалів,
обладнання навчальних майстерень, умови її складання, зберігання
й експлуатації. Установивши приблизно габаритні (зовнішні) розміри
моделі, визначають її масштаб, тобто співвідношення розмірів моделі
й оригіналу.
При побудові моделей першої групи (для демонстрування кон-
струкції) треба дотримуватися прийнятого масштабу для всіх частин
і деталей, бо інакше порушуватимуться їх відносні розміри і модель
неможливо буде скласти.
При конструюванні і побудові моделей другої групи (для демон-
стрування принципу дії машини або механізму) немає потреби дотри-
муватися однакового масштабу для всіх частин і деталей.
Основними матеріалами для моделювання є: жерсть, листова
сталь, стальний і мідний дроти, алюміній, пластмаси, металеві й скля-
ні трубки, деревина липи, берези, сосни, бука, фанера, клей столяр-
ний, казеїновий і БФ-2, цвяхи, гвинти, фарби і лаки. Крім того, при
моделюванні застосовують готові деталі (наприклад, зубчасті колеса,
осі, підшипники, ходові гвинти, пружини тощо). Ці деталі можна
взяти з непридатних годинників, фізичних і технічних приладів,
а також з набору «Конструктор».
При організації пошуку технічних ідей у процесі розробки тех-
нічної задачі широко використовують евристичні прийоми пошуку
технічних рішень.
Одним з найдоступніших і найпоширеніших евристичних методів
є метод «мозкового штурму». Застосування його вимагає попередньої
підготовки. Інший евристичний метод — метод «морфологічного
ящика» відомий так само, як і метод «чорного ящика». Суть його
полягає в тому, що учням відразу називають кінцевий результат дії
якого-небудь пристрою, який необхідно отримати, наприклад, для
передачі руху. Відомий вхід і виходи. Необхідно визначити, що пови-
нно бути там, усередині «ящика». Потім треба вибрати відповідний
29. 29Розділ І. Проектування виробів
варіант вирішення. Особливості застосування цього методу в роботі
з учнями полягають у тому, що учням часто потрібна підказка для
подолання інерції мислення. У даному разі підказка може бути запро-
понована у вигляді переліку робочих принципів, використаних при
визначенні змісту «ящика».
Без цієї підказки багато учнів обмежуються тільки відомим їм
принципом механічних пристроїв, а іноді електричних. Ящик з пере-
ліком («підказка») завжди сприяє різкому зростанню кількості про-
понованих варіантів розв’язання завдань. При цьому учні не тільки
демонструють практичну спрямованість, знання з основ наук, а й
переконують в їх політехнічному змісті і одержують навички пошуку
рішень.
ІV. Практична робота №1.Виготовлення моделі паротурбін-
ної установки.
Схему моделі подано на рис. 3. Вертикальний котел 11 з жаровою
трубою 4, пароперегрівником 10, водомірним склом 2 і запобіжним
клапаном 3 призначений для вироблення пари. Джерелом теплоти
є спиртівка. Продукти горіння відводяться по димовій трубі 5. Щоб
заливати котел водою, у верхньому днищі 8 передбачена горловина
з пробкою 7.
Рис. 3. Модель паротурбінної установки
30. 30 Усі уроки трудового навчання (хлопці) 9 клас
Рис. 4. Котел і жарова труба
Пара з котла крізь звужений кінець однієї з трубок паропере-
грівника — сопло 6 — подається на лопасті робочого колеса 12 тур-
біни і приводить його в дію. Робоче колесо обертається разом з валом
13 в підшипниках 14, прикріплених болтами 15 до кронштейнів 16.
На прикладі цієї паротурбінної установки розглянемо процес
виготовлення деталей, складання окремих вузлів і моделі в цілому.
Циліндричну частину котла (рис. 4а) виготовляють з листової ста-
лі, надаючи їй форми циліндра діаметром 65–75 мм і висотою 100–120
мм. Поздовжній шов його старанно пропаюють по всій довжині.
Нижнє днище — плоске з буртиком заввишки 4–5 мм по периме-
тру з одним отвором у центрі для жарової труби і двома отворами для
трубок пароперегрівника — виготовляють з листової сталі.
Верхнє днище може бути плоским, як і нижнє, або конічної форми
з центральним отвором для жарової труби і двома бічними: для водо-
наливної горловини і запобіжного клапана. Для виготовлення коніч-
ного днища треба зробити шаблон заготовки, ураховуючи припуски
на одинарний фальцовий шов (10–12 мм) і буртики (4–5 мм) для
з’єднання. Потім за шаблоном з покрівельної або оцинкованої сталі
вирізують заготовку кришки. Шов слід добре пропаяти.
Жарова труба (рис. 4б) може бути виготовлена з готової тонкостін-
ної стальної труби діаметром 30–40 мм і завдовжки 140–160 мм або
з того самого матеріалу, що й циліндрична частина котла. Виготовля-
31. 31Розділ І. Проектування виробів
ючи трубу, треба насамперед вирізати відповідну заготовку. Узявши
діаметр труби 30 мм, визначаємо ширину заготовки з урахуванням
припуску (шириною, припустимо, 5 мм) на одинарний фальцовий
шов:
30 – 3,14 + 3 – 5 = 109,2 мм.
Заготовку треба вирізати точно за розмірами, розмітити місця
перегинів для шва, відбортувати краї під шов і зігнути на круглій
оправці. Оправка для згинання повинна бути значно меншого діа-
метра, ніж внутрішній діаметр труби. Коли шов буде виготовлено,
трубу треба виправити на оправці, яка має розмір, близький до роз-
міру внутрішнього діаметра труби. Шов слід старанно пропаяти по
всій довжині.
Щоб з’єднати жарову трубу з днищем котла, у нижній частині
її треба зробити буртик завширшки 3–4 мм, а для пропуску трубок
пароперегрівника у верхній частині — паз, ширина якого дорівнює
діаметру трубки пароперегрівника. Для виготовлення паза трубу
треба надіти на дерев’яну оправку і просвердлити за розміткою ряд
отворів свердлом діаметром, який дорівнює діаметру трубки паропе-
регрівника. Потім зайвий метал треба вирізати ножицями або вируба-
ти зубилом, вирівняти верхній край труби і обпиляти паз напилком.
Рис. 5. Пароперегрівник
32. 32 Усі уроки трудового навчання (хлопці) 9 клас
Рис. 6. Горловина з пробкою
Пароперегрівник виготовляють з тонкостінних мідних трубок діа-
метром 5–6 мм. Щоб трубки легко згинались, їх відпалюють (нагріва-
ють до темно-червоного кольору розжарення й охолоджують у воді).
Трубки згинають у два прийоми: спочатку внизу (рис. 5), а потім,
після встановлення і закріплення їх на місцях, відгинають верхні від-
води. Для утворення сопла звужують на конус праву трубку (за рисун-
ком). Потім злегка сплющують кінець лівої трубки і припаюють до
правої трубки, у якій завчасно просвердлено й оброблено відповідний
отвір. Сопло й усі елементи з’єднань треба підготувати до встановлен-
ня трубок на місце, а поверхні, які паятимуться, завчасно залудити.
Горловину з пробкою (рис. 6) для заливання котла водою виточити
на токарному верстаті. В останньому випадку для виготовлення гор-
ловини треба взяти кусок мідної трубки довжиною 20–25 мм із вну-
трішнім діаметром 9 мм і зовнішнім 12 мм, нарізати в ній внутрішню
різьбу М10 х 1. Щоб виготовити пробку, підготовляють мідний або
стальний стержень діаметром 9,7–9,8 мм і довжиною 25–30 мм.
Потім нарізають зовнішню різьбу на довжину 20 мм і підганяють
до різьби в трубці. Після цього виготовляють шайбу діаметром 14 мм
і товщиною 1,5–2,0 мм, нарізають у ній внутрішню різьбу, нагвинчу-
ють на стержень. Потім укручують стержень із шайбою в підготовле-
ну трубку, пропилюють напилком невелику канавку навколо стержня
на рівні верхньої площини шайби, добре пропаюють місце з’єднання
шайби зі стержнем.
На закінчення випилюють напилком вороток (рукоятку пробки)
за розмірами, проставленими на рисунку.
33. 33Розділ І. Проектування виробів
Рис. 7. Запобіжний клапан
Запобіжний клапан (рис. 7) складається з клапана 3, корпусу 1,
кронштейна 7, серги 6, важеля 5, стержня 4, тягаря 2. Клапан розра-
ховано на граничний тиск у котлі 0,2 атмосфер. Розрахунок клапана
зводиться до визначення ваги тягаря 2 при заданих розмірах деталей
і тиску в котлі. Під час виготовлення розміри і вага деталей можуть
бути не додержані, тому слід зробити повторний розрахунок і в кож-
ному окремому випадку уточнити вагу тягаря. Для проведення розра-
хунку треба зважити клапан і стержень і відняти їх вагу від величини
сили тиску пари на клапан. Вагою важеля при цьому нехтують. Після
цього проводять розрахунки.
Особливо старанно виготовляють клапан і його гніздо, тобто
корпус. Для гнізда треба підібрати кусок мідної трубки діаметром
10 мм завдовжки 20–25 мм; один торець трубки обробити на токарно-
му верстаті. Заготовку клапана також виточити на токарному верста-
ті, потім обережно, щоб не пошкодити поверхні, що має притиратися,
пропиляти напилком чотири канавки для проходження пари між
напрямними ребрами.
34. 34 Усі уроки трудового навчання (хлопці) 9 клас
Готовий клапан старанно притирають до гнізда, використовуючи
для цього спеціальну притиральну пасту. Установивши клапан на
місце, перевіряють щільність притирання.
Заготовкустержнявиточуютьнатокарномуверстаті.Потіму голов-
ці стержня пропилюють паз для важеля. Важільну систему можна
виготовити зі штабок сталі завтовшки 1,5–2,0 мм.
Після виготовлення всіх деталей вузол запобіжного клапана скла-
дають.
Рис. 8. Водомірне скло
Водомірне скло (рис. 8), як і запобіжний клапан, слід повністю
скласти в готовий вузол, а потім після перевірки щільності з’єднань
установити на котлі. Для виготовлення водомірного скла треба підго-
тувати скляну трубку із зовнішнім діаметром близько 5 мм і довжи-
ною 55 мм, два відрізки мідної трубки 2 з діаметром отвору 5 мм
і довжиною 15–17 мм, а також два прямокутних відводи 3 з мідної
