Презентація "Святий Миколай Чудотворець"

1. День Святого Миколая
19 грудня в Україні відзначається День Святого
Миколая — одне з найсвітліших і найрадісніших
свят усього християнського люду. У цей
день кожен з нас, згадуючи дитинство,
сподівається на якесь маленьке диво, здійснення
заповітної мрії, котра під силу лише Святому
Миколаю. Колись у давнину Святий Миколай
започаткував добру традицію – таємно
обдаровувати дорослих і дітей. За цим прикладом
батьки почали таємно класти подарунки своїм
дітям, які вірили, що це — подарунки від Святого
Миколая. Ось чому діти з особливим нетерпінням
чекають Дня Святого Миколая.

2. Святий Миколай - це духовна істота, яка відвідує тих людей, які потребують його
допомоги. Святим він став не зразу. Коли він жив на Землі, як проста людина, то дуже
любив допомагати людям.Маленьким хлопчиком допомагав своїм товаришам так, що
вони не здогадувались, хто це їм допомагає. А коли виріс, то працював у церкві, став
архиєпископом і продовжував допомагати людям. Бідні вдови з діточками,
безприданиці знаходили під порогом свого житла несподівані дари в той час, коли
дуже потребували такої допомоги. Миколай любив допомагати у справах просвіти,
мистецтва й науки. Працьовиті студенти, наполегливі вчені отримували несподівану
фінансову допомогу, коли вони опановували науку і намагалися винайти хороші речі
для людей
Особливо, Миколай любив знаходити дітей, які багато працювали, щоб опановувати
навчання та різні вміння. А коли це були щирі чемні діти, тоді Миколай постійно
піклувався, щоб з них виростали хороші люди і чудові професіонали. Коли ж
прийшов кінець його земного життя і Миколай став перед Богом, то за добрі діла Бог
визначив йому вічне духовне життя і спитав, в якому матеріальному вигляді Миколай
бажає приходити на Землю до людей. Миколай сказав, що він дуже хоче приходити в
день свого народження з подарунками до дітей, які були щирими, чемними і з
великим старанням опановували знання та вміння. І сказав тоді Бог, що так і буде. І це
так є, і так буде завжди.
Святий Миколай Чудотворець

3. Про малого Миколая
Народився Святий Миколай в 234
році в місті Патара, в Лікії. Зараз
це територія Туреччини.
Розповідають, що будучи ще
немовлям Миколай був настільки
набожним, що в дні посту (середу
та п'ятницю) ссав материнське
молоко лише один раз на день. А
коли його уперше віднесли до
купелі, він устав на ноги і сам
стояв.

4. Великий Чудотворче, явись в наш рідний край,
Нас українських діток від зла оберігай.
Ми і батьків шануємо, і мову величаємо,
І добрими зростаємо, Святий наш Миколаю.
Молитви шлемо до тебе дорослі і малі,
Щоби жили у мирі всі люди на землі.
Любов цвістиме всюди, мов диво-самоцвіти,
Під благодатним небом ростимуть любі діти.
Для тебе, Чудотворче, співаємо пісні,
Твоєї з’яви ждемо, як сонця навесні.
Святий наш Миколаю, дарунків в тебе просимо,
Які для чемних діток під подушки приносиш.
Покровитель дітейСвято є особливо бажаним для дітей. За традицією, в ніч з18 на 19 грудня Святий Миколай приносить
дітям подарунки і кладе їх під подушку. Серед дітей на західній Україні встановилася традиція писати
Святому Миколаєві листа, у якому дитина вказує, що хорошого та поганого вона вчинила протягом року і
просила подарунки. Для цього діти пишуть листи Святому, але не відправляють їх, а прикріплюють
текстом до скла на вікнах, щоб Миколай з неба бачив, що дитина хоче отримати в подарунок.

5. В Україні здавна існує традиція
приносити дітям подарунки на День Святого
Миколая. Зранечку малеча очікує знайти під
подушкою подарунки. На це свято найбільше
чекають діти, бо саме їм батьки, бабусі та
дідусі готують Миколайчики - подарунки. Їх
кладуть під подушку, щоб і сон був міцним, і
прокинутися можна було з гарним настроєм.
Так заведено майже в кожній сім’ї. У ніч із 18
на 19 грудня Миколай кладе подарунки
слухняним дітям під подушку або до черевика
біля порога чи глиняного полумиска, який
увечері перед сном малеча ставить на
підвіконня. Подарунки одне одному іноді
готують і дорослі. Насамперед – тим, хто
протягом року не скупився на добрі діла.
Подарунки

6. Миколайчики
Кажуть, що напередодні свята
Миколай всю ніч пече печиво для
дітлахів. Саме тому ті солодощі,
знайдені малюками під подушкою, і
називають «Миколайчиками».
Миколайчики— традиційне солодке
печиво або пряники, які печуть до Дня
Святого Миколая і дарують дітям.
Печиво може мати різну форму, від
простих (зірочки, сонце, місяць) до
складніших (півники, рибки, коники,
ангели). Також поширена форма у
вигляді дідуся — у свиті, з бородою.

7. В Україні з давніх-давен шанували Святого Миколая. У
кожній родині були ікони з ликом покровителя хліборобів,
повелителя земних і небесних стихій, захисника бідних і
знедолених. Святкувати Миколая починали від дня Святої
Варвари (17), продовжували на Святого Сави (18) і
завершували 19 грудня. Здавна відома приказка: ’’Варвара
постелить, Сава погладить, а Микола стукне’’
Діти знають, що за їхню слухняність,
старанність, працьовитість Святий принесе
їм безліч подарунків і покладе їх під подушку
чи у чобіток біля порога. А неслухняним
дітлахам Святий приносить різочки й лишає
їх у куточку.

8. Він вважався покровителем
землеробства і скотарства,
господарем земних вод,
захисником від усіх бід і нещасть,
заступником дітей.
Все життя допомагав людям:
зцілював хворих, мирив ворогуючих,
захищав невинно засуджених.
Ще за життя був долучений до лику
Святих.
Покровитель, захисник і заступник

9. Народні традиції, прикмети
На зимового Миколая придивлялися до погоди, і коли день був
морозним, землю й дерева встеляв іній чи падав сніг, сподівалися
на добрий урожай хліба і городини. Який день на Миколу
зимового, такий і на Миколу літнього.
У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває
холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
Як впаде великий іній — на гарний врожай хліба.
Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
Морозяний день — на уроду хліба й городини.
З цього дня підходять другі морози — Миколині: на Студеного
Миколу снігу навалить гору.
’’Після Миколи пшениця вкриє поле’’, - приказували наші
пращури, поглядаючи на зелений озимий клин. Помічали, що
коли в ніч перед святом випаде сніг, то лежатиме довго. Народні
прикмети - важливий пласт культури, який корисно знати, бо він
близький до народного етичного кодексу. Вважається, що День
Святого Миколая - останній в році, коли можна розрахуватися з
боргами. Наші предки говорили: «Коли ти мені не віддаси до
Миколи, то вже не віддаси ніколи».

10. Резиденція Святого Миколая
Під час свята діти зможуть погрітись біля вогнищ, скуштувати гарячого чаю з чебрецю,
з`їсти печатних медових пряників, спечених у хатній печі, що у резиденції Святого
Миколая; покататись на крижаній ковзанці або гойдалці, або ж покататись спільно з
козаками на запряжених кіньми санях чи возі; взяти участь у різноманітних дитячих
забавках та іграх.Всі охочі також зможуть відвідати резиденцію Святого Миколая, що в
хаті Титаря, поруч із козацькою церквою.
Ласкаво просимо на свято Миколая до витоку річки Либідь.

11. Мощі Святого
Спочатку Святого Миколая було поховано у церкві в Мирах
(сучасне Демре в Туреччині). У травні 1087 італійськими
купцями мощі святого було перевезено до Італії і сьогодні
знаходяться в крипті базиліки Святого Миколая в місті Барі
(Італія).
У 2009 групою з Манчестерського університету було
реконструйовано обличчя святого за його черепом . А це
завдяки проведеному в 1953 відкриттю гробу з мощами
Святого. Відкриття гробу провів Луїджі Мартіно . Робота
показала наступні результати: У Миколая були карі очі, випнуті
вилиці та підборіддя, визначено зріст святого:близько 167–168
см . Було визначено також вік Святого під час смерті:65-70
років, а відомо що помер він у 342 , це й дозволяє визначити
дату народження : 272-277 рік . Але кажуть від тієї
реконструкції «не йде світла і сяйва істинного обличчя, яке ішло
від обличчя Миколая, схожого на Мойсеєве» .

12. Свято Миколая
церква відзначає двічі на рік:
22 травня - «Микола весняний»
і 19 грудня – «Микола зимовий».