Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»
Дітям про перемогу у Другій Світовій Війні
1.
2. В дні травневі, мріями багаті,
Коли щастя хлюпає з пісень,
Ми щороку зустрічаєм свято —
Перемоги радісної день.
3. Сьогодні ми ще раз переглянемо сторінку
історії, яка і через роки поломеніє кров’ю. Ми
спробуємо душею доторкнутися до великого
подвигу нашого народу.
Окреслюючи перспективи майбутнього, ми
повинні вдивлятися в минуле, черпати з нього
той безцінний скарб, що не дасть загубити
головне, розчинитися серед дрібних проблем.
Спробуймо поставити себе на місце наших
хоробрих прадідів, які ціною свого життя
захистили Батьківщину, і дамо собі відповідь
на питання: чи зміг би я?
4. Щороку 9 травня в Україні відзначають
ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ над нацизмом у
Другій світовій війні.
Святкувати цю подію у ЗДО передбачає
Програма національно-патріотичного
виховання, розроблена згідно з чинною
Стратегією національно-патріотичного
виховання та Концепцією національно-
патріотичного виховання в системі
освіти України.
5. Основна цінність демократичного суспільства — життя
людини. Не честь, не слава, не багатство, не країна,
не ідея, а людське життя.
Саме визнання високої цінності людського життя,
скорбота та туга за тими, хто віддав його задля
мирного сьогодення, підтримка і приєднання до
переживань людей, які пережили і постраждали від
жахіть війни — гідний спосіб вшанувати подвиг
українських захисників, висловити їм повагу.
Крім цього, у такому варіанті відзначення Дня перемоги
міститься не лише визнання страждань, пов’язаних із
війною, що саме собою є терапевтичним, а й вагомий
виховний потенціал.
Сумування замість святкування може стати
«щепленням» для наступного покоління, завдяки
якому діти в майбутньому робитимуть усе можливе,
щоб не було нової війни.
6. Є герої, відомі всім, є герої маловідомі, а є
взагалі нікому невідомі. Але ж значення
подвигу, його цінність вимірюються не
популярністю.
Про це ніхто з героїв у ті моменти й не
згадував. Просто вони знали й завжди
собі повторювали: «Якщо не я, так хто
ж…» І з молитвою на губах, з ім’ям
матері, дружини чи дитини солдати
здійснювали неймовірні подвиги.
7. День 9 травня 1945 року знає весь світ.
Ми йшли до тебе, Перемого, довгих 4
роки. І коли прийшли — були вражені.
Тихо! Як тихо стало на землі! Лише
співають солов’ї, та проростає крізь
руїни трава. Швидше додому!