Педагоги не можуть успішно когось учити,
якщо в цей же час ретельно не вчаться самі.
Алі Апшероні
Педагогічний словник так визначає поняття «самоосвіта»:
«Самоосвіта, ціленаправлена пізнавальна діяльність,
керована самою особистістю; придбання систематичних
знань у будь-якій галузі науки, техніки, культури,
політичному житті й т.д. В основі самоосвіти лежить
цікавість того, хто навчається, в поєднанні з самостійним
вивченням матеріалу»
Важливою рисою самоосвіти
вчителя є те, що
результатом його роботи
виступає не лише власне
самовдосконалення в
особистісному й
професійному плані, а й
розвиток учнів (вихованців).
Учитель повинен сам досягти
успіху, щоб його досягли учні.
Результатом його
роботи виступає
поліпшення якості
викладання предмета,
якості виховної
роботи, підвищення
рівня знань,
вихованості і
розвитку учнів.
Самоосвітню діяльність вчителя можна розглядати як
сукупність вісьмох «само»:
- самооцінка – вміння оцінювати власні можливості;
- самооблік – вміння брати до уваги наявність в себе певних
якостей;
- самовизначення – вміння вибрати своє місце в житті,
суспільстві, усвідомлювати свої інтереси;
- самоорганізація – вміння знайти джерело пізнання й адекватні
своїм можливостям форми самоосвіти, планувати,
організовувати робоче місце та діяльність;
- самореалізація – реалізація самою особистістю своїх
можливостей;
- самокритичність – вміння критично оцінювати перевагу та
недоліки власної роботи;
- самоконтроль – здатність контролювати свою діяльність;
- саморозвиток – результат самоосвіти.
Основні вимоги до самоосвіти педагога:
зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога;
систематичність і послідовність самоосвіти, неперервний
характер роботи, постійне ускладнення змісту та форм
самоосвіти;
комплексний підхід до відбору змісту й організації обраної
теми з самоосвіти;
індивідуальний характер самоосвіти не виключає і
колективних форм роботи;
гласність і наочність результатів самоосвітньої роботи в
педагогічному колективі школи, району, області;
створення в школі певних умов, що спонукають звертання
педагогів до нових наукових досягнень і фактів передового
педагогічного досвіду;
завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі.
Самоосвітня діяльність
включає:
науково-дослідницьку роботу
за проблемою;
вивчення наукової,
методичної та навчальної
літератури;
участь у колективних і
групових формах методичної
роботи;
вивчення досвіду своїх колег;
теоретичну роботу і
практичну апробацію
особистих матеріалів
Види діяльності в процесі самоосвіти:
систематичний перегляд певних телепередач;
читання конкретних педагогічних періодичних видань;
читання методичної, педагогічної і предметної літератури;
огляд в Інтернеті інформації з предмету, що викладається,
педагогіки, психології, педагогічним технологіям;
рішення завдань, вправ, тестів, кросвордів та інших завдань
по своєму предмету підвищеної складності, або
нестандартної форми;
відвідування семінарів, тренінгів, конференцій, уроків колег;
дискусії, наради, обмін досвідом з колегами;
вивчення сучасних психологічних методик в процесі
інтерактивних тренінгів;
вивчення іноземних мов для читання інформації про
досягнення світової педагогіки;
систематичне проходження курсів підвищення кваліфікації;
проведення відкритих уроків для аналізу з боку колег;
організація гурткової та позакласної діяльності з предмета;
вивчення інформаційно-комп'ютерних технологій;
відвідування предметних виставок і тематичні екскурсії з
предмета;
написання статей у періодичну пресу та фахові журнали;
спілкування з колегами в школі, районі, місті і в Інтернеті;
ведення здорового способу життя, заняття спортом,
фізичними вправами. Хвороби - велика перешкода для
професійного зростання.
З появою в роботі вчителя
комп'ютера та Інтернету значно
підвищуються можливості
вчительського самоосвіти.
З'являються нові теми, цікаві
завдання та способи їх реалізації.
Нагадаємо, що мета і в цьому
випадку залишається незмінною -
підвищення ефективності навчання.
Які нові способи самореалізації
відкриваються перед вчителем за
умови використання комп'ютера та
Інтернету?
розробка комплекту електронних уроків, об'єднаних
предметною тематикою або методикою викладання;
розробка пакету тестового матеріалу в електронному
вигляді;
розробка пакету стандартного поурочного планування
з теми чи групи тем;
комплект дидактики з предмета (самостійні, практичні
і контрольні роботи);
розробка комплекту роздаткового матеріалу з
предмета (картки, завдання і питання з предмету);
створення електронного підручника;
створення термінологічного словника з предметної
теми, розділу;
база даних методик навчання;
пакет матеріалів за однією з педагогічних технологій
(інтерактивних, диференційоване, блочне,
випереджальний та ін. навчання);
проект особистої методичної веб-сторінки;
пакет сценаріїв уроків із застосуванням
інформаційних технологій;
створення електронної бібліотеки творів художньої
літератури згідно загальноосвітньою програмою;
ведення предметного гуртка з використанням медіа-
ресурсів.
Підводячи підсумок вищесказаного,
можна стверджувати, що чим
більше інформації, методів та
інструментів у своїй роботі
використовує вчитель, тим
більшим буде ефект від його
роботи. Але яким би сучасним
комп'ютером і найшвидшим
Інтернетом не забезпечити
вчителя, найголовніше - це бажання
вчителя працювати над собою і
його здатність творити, вчитися,
експериментувати і ділитися своїми
знаннями та досвідом, набутими у
процесі самоосвіти.
СХОДИНКИ ДО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ
не знаю,
не використовую
знаю, не
використовую
прагну
опанувати
знаю,
використовую
знаю,
використовую,
ділюся досвідом

Бурмеха І.С.

  • 2.
    Педагоги не можутьуспішно когось учити, якщо в цей же час ретельно не вчаться самі. Алі Апшероні Педагогічний словник так визначає поняття «самоосвіта»: «Самоосвіта, ціленаправлена пізнавальна діяльність, керована самою особистістю; придбання систематичних знань у будь-якій галузі науки, техніки, культури, політичному житті й т.д. В основі самоосвіти лежить цікавість того, хто навчається, в поєднанні з самостійним вивченням матеріалу»
  • 3.
    Важливою рисою самоосвіти вчителяє те, що результатом його роботи виступає не лише власне самовдосконалення в особистісному й професійному плані, а й розвиток учнів (вихованців). Учитель повинен сам досягти успіху, щоб його досягли учні.
  • 4.
    Результатом його роботи виступає поліпшенняякості викладання предмета, якості виховної роботи, підвищення рівня знань, вихованості і розвитку учнів.
  • 5.
    Самоосвітню діяльність вчителяможна розглядати як сукупність вісьмох «само»: - самооцінка – вміння оцінювати власні можливості; - самооблік – вміння брати до уваги наявність в себе певних якостей; - самовизначення – вміння вибрати своє місце в житті, суспільстві, усвідомлювати свої інтереси; - самоорганізація – вміння знайти джерело пізнання й адекватні своїм можливостям форми самоосвіти, планувати, організовувати робоче місце та діяльність; - самореалізація – реалізація самою особистістю своїх можливостей; - самокритичність – вміння критично оцінювати перевагу та недоліки власної роботи; - самоконтроль – здатність контролювати свою діяльність; - саморозвиток – результат самоосвіти.
  • 6.
    Основні вимоги досамоосвіти педагога: зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога; систематичність і послідовність самоосвіти, неперервний характер роботи, постійне ускладнення змісту та форм самоосвіти; комплексний підхід до відбору змісту й організації обраної теми з самоосвіти; індивідуальний характер самоосвіти не виключає і колективних форм роботи; гласність і наочність результатів самоосвітньої роботи в педагогічному колективі школи, району, області; створення в школі певних умов, що спонукають звертання педагогів до нових наукових досягнень і фактів передового педагогічного досвіду; завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі.
  • 7.
    Самоосвітня діяльність включає: науково-дослідницьку роботу запроблемою; вивчення наукової, методичної та навчальної літератури; участь у колективних і групових формах методичної роботи; вивчення досвіду своїх колег; теоретичну роботу і практичну апробацію особистих матеріалів
  • 8.
    Види діяльності впроцесі самоосвіти: систематичний перегляд певних телепередач; читання конкретних педагогічних періодичних видань; читання методичної, педагогічної і предметної літератури; огляд в Інтернеті інформації з предмету, що викладається, педагогіки, психології, педагогічним технологіям; рішення завдань, вправ, тестів, кросвордів та інших завдань по своєму предмету підвищеної складності, або нестандартної форми; відвідування семінарів, тренінгів, конференцій, уроків колег; дискусії, наради, обмін досвідом з колегами; вивчення сучасних психологічних методик в процесі інтерактивних тренінгів;
  • 9.
    вивчення іноземних мовдля читання інформації про досягнення світової педагогіки; систематичне проходження курсів підвищення кваліфікації; проведення відкритих уроків для аналізу з боку колег; організація гурткової та позакласної діяльності з предмета; вивчення інформаційно-комп'ютерних технологій; відвідування предметних виставок і тематичні екскурсії з предмета; написання статей у періодичну пресу та фахові журнали; спілкування з колегами в школі, районі, місті і в Інтернеті; ведення здорового способу життя, заняття спортом, фізичними вправами. Хвороби - велика перешкода для професійного зростання.
  • 10.
    З появою вроботі вчителя комп'ютера та Інтернету значно підвищуються можливості вчительського самоосвіти. З'являються нові теми, цікаві завдання та способи їх реалізації. Нагадаємо, що мета і в цьому випадку залишається незмінною - підвищення ефективності навчання. Які нові способи самореалізації відкриваються перед вчителем за умови використання комп'ютера та Інтернету?
  • 11.
    розробка комплекту електроннихуроків, об'єднаних предметною тематикою або методикою викладання; розробка пакету тестового матеріалу в електронному вигляді; розробка пакету стандартного поурочного планування з теми чи групи тем; комплект дидактики з предмета (самостійні, практичні і контрольні роботи); розробка комплекту роздаткового матеріалу з предмета (картки, завдання і питання з предмету); створення електронного підручника; створення термінологічного словника з предметної теми, розділу;
  • 12.
    база даних методикнавчання; пакет матеріалів за однією з педагогічних технологій (інтерактивних, диференційоване, блочне, випереджальний та ін. навчання); проект особистої методичної веб-сторінки; пакет сценаріїв уроків із застосуванням інформаційних технологій; створення електронної бібліотеки творів художньої літератури згідно загальноосвітньою програмою; ведення предметного гуртка з використанням медіа- ресурсів.
  • 13.
    Підводячи підсумок вищесказаного, можнастверджувати, що чим більше інформації, методів та інструментів у своїй роботі використовує вчитель, тим більшим буде ефект від його роботи. Але яким би сучасним комп'ютером і найшвидшим Інтернетом не забезпечити вчителя, найголовніше - це бажання вчителя працювати над собою і його здатність творити, вчитися, експериментувати і ділитися своїми знаннями та досвідом, набутими у процесі самоосвіти.
  • 14.
    СХОДИНКИ ДО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ незнаю, не використовую знаю, не використовую прагну опанувати знаю, використовую знаю, використовую, ділюся досвідом