Алчевська досвід

1. Борзнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
імені Христини Алчевської
Борзнянської районної ради Чернігівської області

2. 2
Заступник директора школи
з навчально-виховної роботи
Михальченко Світлана Іванівна
Використання педагогічної спадщини Х. Д. Алчевської в
методичній роботі Борзнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені
Христини Алчевської
Багату і велику культурну спадщину має Україна. Немале
місце в цій скарбниці займає педагогічна спадщина. Тільки в
наш час в усій своїй величі постали перед народом дорогі для
нас, безсмертні педагогічні ідеї Шевченка, Франка,
Грабовського, Лесі Українки, Ушинського тощо. Поряд з цими
іменами постає світла постать просвітниці, мемуариста,
дитячої письменниці, педагога , яка все життя віддала справі
народної освіти в повному розумінні цього слова, Христини
Данилівни Алчевської.
Майже шість десятиліть свого життя Христина Данилівна
Алчевська присвятила справі народної освіти: від учительки
до керівника недільної школи та віце-президента
Міжнародної ліги освіти, від автора першого науково-
практичного дослідження проблеми сприймання і розуміння
народом класичних творів до керівника великих творчих
колективів зі створення всесвітньо відомих навчально-
методичних посібників.
Христина Данилівна Алчевська, у дівоцтві Журавльова,
народилася 16 квітня 1841 р. в м. Борзна Чернігівської
губернії у дворянській родині. Батько – Данило Журавльов –
викладач міського училища, мати – дочка героя війни 1812 р.
генерала Вуїча. Освіту здобула самотужки. Юність вона
провела в Курську, куди переїхала її родина. Тут, навчаючи
письма селянських дітей, уперше випробувала свої сили на
ниві народної освіти.
У 1862 році Христина Данилівна одружилася з відомим
підприємцем і меценатом Олексієм Алчевським і переїхала до

3. 3
Харкова. Тут молода жінка стала активним членом
товариства ―Громада‖, діячі якого ставили перед собою мету
відновити єдність інтелігенції з народом, сприяти народному
просвітництву.
Христина Данилівна склала іспит на право викладати і у
1862 році заснувала приватну безплатну недільну школу для
жінок. У цьому навчальному закладі в різний час здобули
освіту майже 17 тис. жінок. Керована Алчевською школа була
навчальним закладом, який давав освіту значно ширшу, ніж
звичайна недільна школа, крім того вона була методичним
центром початкової освіти дорослого населення в Російській
імперії.
Викладачі-«недільники» на чолі з Х.Алчевською у своїй
практиці використовували передові освітні методики. В
Харківській приватній жіночій недільній школі апробувався
та популяризувався звуковий метод навчання грамоти,
розроблений К.Ушинським, метод бесіди, пояснювального та
позакласного читання, центром якого була шкільна
бібліотека, видавалися розроблені у школі ―Програми з усіх
предметів навчання в недільній школі для дорослих і
малолітніх учнів‖. Для поповнення бібліотеки існувала
особлива ―Комісія з розгляду нових книг‖. Від перших же днів
діяльності школи запроваджено чіткий порядок видачі і
прийому літератури: працівники бібліотеки (всього 24 особи) з
метою визначення придатності книги для читання,
з’ясування її переваг та недоліків обов’язково проводили з
ученицями бесіди. Поряд з уроками в недільній школі
Х.Алчевської великого значення надавали позакласній роботі,
особливо ж проведенню шкільних свят. Новорічні ялинки,
прогулянки за місто, відвідування театрів, музично-
театралізовані вистави були ефективними складовими
виховного процесу.
Унікальним явищем у діяльності Харківської приватної
жіночої недільної школи став музей наочних посібників
(таблиць, картин, альбомів, історичних та географічних карт,
манекенів, чучел тощо) – єдиний у своєму роді, якого не мала
жодна початкова школа Російської імперії.
До Алчевської приїздили педагоги з України, Кавказу,
Росії вчитися, як організувати школи такого типу й вести в

4. 4
них заняття. У її салоні часто збиралися визначні діячі науки
й мистецтва. Серед них – літератори Г. Хоткевич, Олександр
Олесь, Михайло Обачний (М. Косач), П. Куліш, Т. Рильський,
М.Вороний. Христина Алчевська неодноразово виступала в
ролі ініціатора та співорганізатора освітянських виставок, у
тому числі й міжнародних. Робота школи була представлена
на всесвітніх форумах у Москві, Нижньому Новгороді, на
Брюссельській, Чиказькій і двох Паризьких міжнародних
педагогічних виставках.
У 1879 році Христина Данилівна влаштувала на власні
кошти подібну до Харківської недільну школу в селі
Олексіївці на Катеринославщині, в якій вчителював і
письменник Борис Грінченко. Вона домагалася відкриття на
Харківщині жіночих безплатних шкіл, збереження
українських книг у бібліотеках та присвоєння парафіяльним
школам імені Т.Г.Шевченка. Алчевська була однією із
засновників Харківського товариства поширення в народі
грамотності , а також Першої безплатної народної бібліотеки-
читальні.
Поряд з просвітницькою, Христина Данилівна
займається літературною і науково-педагогічною,
бібліографічною діяльністю. З ініціативи Алчевської та під її
керівництвом було видано тритомний рекомендаційний
покажчик книг ―Что читать народу?‖ (1884–1906), який на
виставках в Чикаго і Парижі отримав найвищі нагороди. У
ньому понад 4 тис. рецензій, відгуків, анотацій близько 80
авторів (учителів, викладачів, професорів і просто читачів) на
твори зарубіжної, російської та української літератури. Сама
Алчевська написала 1150 анотацій. Авторський колектив на
чолі з нею підготував також 3-томний посібник ―Книга
взрослых‖ (1899–1900), що протягом 1899–1917 рр. витримав
40 видань. Вона – авторка мемуарів ―Передуманное и
пережитое‖ (1912), методичних статей з навчання дорослих,
укладач ―Каталога книг‖ та ―Програм викладання у недільних
школах‖. Друкувала оповідання в журналі ―Детское чтение‖.
Педагогічна діяльність Алчевської здобула всесвітнє
визнання на Міжнародному конгресі приватної ініціативи у
справі народної освіти (Франція, 1889). Її було обрано віце-
президентом Міжнародної ліги освіти. Багато освітніх

5. 5
товариств обрали видатного педагога своїм почесним членом,
вона удостоєна найвищих нагород – золотих та срібних
медалей Московського й Петербурзького товариств
поширення в народі писемності, почесних дипломів.
Вся діяльність Христини Данилівни була прикладом
служіння своєму народові, його мові. Незважаючи на
заборону, вона відстоювала українську мову, народну пісню,
пропагувала твори Т.Г. Шевченка. В садибі Алчевських у
Харкові (тепер будинок Центру громадських зв’язків) у 1899
році з ініціативи Христини Данилівни було встановлено
перший у світі пам’ятник Кобзареві. Крім того, Друге
Харківське повітове училище, попечителем якого була
Алчевська, з її ініціативи стало першим навчальним закладом
Росії, якому було присвоєно ім’я Т.Г.Шевченка. Вона
зустрічалася й листувалася з І.Франком, М.Павликом,
Л.Толстим, Ф.Достоєвським, І.Тургенєвим, А.Чеховим,
В.Короленком, Г.Успенським.
Алчевська була відома своєю просвітницькою і
педагогічною діяльністю не лише в Україні, а й далеко за її
межами, містила у собі рідкісний дар теоретика,
експериментатора, педагога. Вважаючи народну освіту
одним із головних факторів розвитку суспільства, Алчевська
намагалася використати її на благо культурного і духовного
відродження рідного краю.
В умовах відродження духовності українського народу,
який завжди дорожив вихованням підростаючих поколінь,
педагогічна та методична спадщина Христини Алчевської,
ім’я якої носить наша школа, має особливу неоціненну
вартість. Сьогодні є актуальними ті методики, до яких
вдавалася відома просвітителька. Сучасні педагоги так само
звертаються до проблем: чому вчити і як учити підростаюче
покоління?
Вивчаючи методичну спадщину Христини Алчевської,
педагогічний колектив нашої школи з успіхом використовує її
ідеї щодо використання в навчально-виховному процесі
принципів послідовності та наступності. На думку Христини
Алчевської навчальний процес повинен відзначатися
застосуванням найефективніших прийомів, форм і методів
навчання, що також відповідає вимогам сучасності.

6. 6
Оскільки в системі Алчевської багато уваги приділялось
практиці, то у недільній школі використовувались, як і
сьогодні, словесні і практичні методи навчання, високо
цінувались самостійні судження, висновки, пошуки.
Уже в перші роки офіційного існування Харківської
недільної школи її вчителі наполегливо працювали над
виробленням програм викладання. Так, у 1885 р. вчителі
школи Х.Д. Алчевської здійснили перше видання вироблених і
апробованих ними «Програм з усіх предметів навчання в
недільній школі для дорослих і малолітніх учнів».
За цими програмами, згодом, майже три десятиліття
велося викладання у більшості недільних шкіл України. Цей
успіх пояснюється тим, що програми були складені на основі
дидактичних принципів і передового педагогічного досвіду.
Насамперед рекомендувалися найкращі посібники, за якими
передбачалося вести навчання: «Рідне слово», «Дитячий світ»
К.Д. Ушинського, «Нова азбука» Л. Толстого та ін.
Одночасно Х.Д. Алчевська, будучи послідовником
Ушинського, педагогічну спадщину якого ми сьогодні також
широко використовуємо, застосовує в недільній школі
звуковий метод навчання, розроблений К.Д. Ушинським.
У Харківській недільній школі Алчевської було
започатковано метод пояснювального читання і бесіди. З
багатьох предметів були розроблені і апробовані
безпосередньо в школі програми бесід та методичні вказівки
щодо їх проведення.
Учителі школи Х. Д. Алчевської широко популяризували
принцип наочності навчання. Рекомендувалися наочні
посібники, які слід використовувати на тому чи іншому уроці
з того чи іншого предмету. Започатковані багато років тому
педагогічні принципи та ідеї Алчевської сьогодні знаходять
відображення в практичній діяльності нашого педагогічного
колективу, який з гордістю носить ім’я відомої
просвітительки.
Зосереджуючи увагу на особистості учня, виявленні її
потенційних можливостей до освіти і самоосвіти,
педколектив школи на чолі з Х.Д. Алчевською спирався на
передові погляди Я. А. Коменського, К.Д. Ушинського,
М.І. Пирогова, Л.М. Толстого, на їхні новаторські принципи

7. 7
виховання і навчання, серед яких можна назвати науковість,
доступність, наочність, послідовність, свідомість, активність,
індивідуалізацію освітнього процесу. Отже розумова і
виховна діяльність, в процесі якої поряд із загальними
здібностями і особистісними якостями в учнів формувались
специфічні, індивідуальні потреби і здібності, сприяла вияву
старанності, уваги, фантазії, вольової напруги, активності,
самостійності з боку учнів, що розширювали і поглиблювали
їхню загальну освіченість та культуру.
Як і більшість прогресивних вітчизняних і зарубіжних
педагогів, Х.Д. Алчевська вважала, що успіх навчально-
виховного процесу певною мірою залежить як від
організаційних форм і засобів, так і від рівня освіченості і
підготовки вчителя. Тому вона дбала про забезпечення
власної школи добре підготовленими вчителями. Доведено,
що серйозним аналізом своїх стосунків з учнями, критичним
осмисленням своєї поведінки, подоланням душевної
черствості, чутливим реагуванням на ситуацію, що
складалася, викладачі Харківської недільної школи здобули
авторитет у своїх вихованців.
Завдяки вмінню Х.Д. Алчевської створювати бажані
умови по формуванню колективу педагогів, члени якого
володіли твердим характером, міцною волею, високою
громадською активністю і в той же час не пригнічували
особистість вихованця, Харківська недільна школа стала тим
закладом, в якому не було нічого примусового: до неї учні
йшли з бажанням учитися, а викладачі - з бажанням учити.
Школа Х.Д. Алчевської дійсно стала неповторним центром
педагогічної творчості і продуктивних методичних надбань.
А природний хист Х.Д. Алчевської до педагогічної праці, її
організаторські здібності до об'єднання навколо освітньої
справи колег-однодумців, дали змогу відпрацювати та
впровадити самодостатній комплекс напрямків роботи її
методичного центру.
Важливою складовою частиною загальної системи
навчання в школі Алчевської була критико-бібліографічна
робота, керівним центром якої виступала бібліотека. Все це
стало передумовою для розробки і вдосконалення методів і
прийомів:

8. 8
- позакласного читання;
- проведення бесід і складання відгуків на прочитані книжки;
- створення критико-бібліографічного покажчика « Що читати
народові?»;
- створення численних каталогів, рекомендаційних списків
літератури.
Таким чином, Х.Д. Алчевська стала творцем нового
методу в справі керування навчанням учнів - методу
перепитування прочитаного, який
давав подвійний результат: крім прямої мети - перевірки
прочитаного, - вивчення читача. Х.Д. Алчевська також
відіграла велику роль у становленні системи «педагогічні
збори», на яких розв'язувались усі питання, що виникали у
житті навчального закладу.
Виховна робота в недільній школі була невід'ємною
частиною процесу навчання. Одним з найефективніших
засобів у виховній роботі вчителі вважали шкільні свята.
Особливої уваги надавали святкуванню ювілейних дат
письменників. Також практикувалися прогулянки на
природу, відвідування театру. Це не тільки збагачувало
світогляд учнів, але й прищеплювало високо естетичні
почуття.
Цінним зерном педагогічної спадщини Христини
Алчевської є те, що у Харківській недільній школі великого
значення надавали самоосвіті вчителів, що на сьогодні є
також дуже актуальним. З цією метою, поряд із бібліотекою
для учнів, у школі з перших днів її існування ретельно
комплектувалася бібліотека для вчителів. Самоосвіті педагогів
сприяло також читання і обговорення на зборах педагогічних
щоденників, до яких у школі Х.Д. Алчевської ставились
надзвичайно уважно: «Довіряючи педагогічному щоденнику
свої промахи і удачі, свої погляди і міркування,
спостереження і висновки, учителька звикає ставитись до
справи розумно, критично; вона завжди тоді матиме під
рукою матеріал, який дасть можливість порівняти минуле з
сучасним, відчутно перевірити рух вперед - як власний, так
стосовно до своєї справи. Щоденник повинен допомагати
з'ясовувати ставлення вчителів до школи, до учениць,
нарешті, він допоможе виявити характер, здібності,

9. 9
індивідуальні якості кожної учениці», - з'ясовувала Христина
Данилівна.
Значну увагу Алчевська приділяла творам українських
письменників. У третьому томі покажчика «Що читати
народові?» є спеціальний розділ «Видання для народу
українською мовою». У цьому розділі, як і в усій своїй
діяльності, Алчевська відстоювала «самосвідомість і любов до
рідної мови, до рідної пісні». Тут рекомендувалися твори
І.П. Котляревського, Г.Ф. Квітки-Основ'яненка, Є.П. Гребінки,
Т.Г. Шевченка, Марка Вовчка, Ю. Федьковича, Панаса
Мирного, П. А. Грабовського, В.С. Стефаника тощо.
Найчастіше у цьому покажчику рекомендувалися твори
Т.Г. Шевченка. Його Христина Данилівна називала - «наш
народний геній», оповідання про його життя, його твори
рекомендувала гаряче і повсюдно.
Будучи педагогом-практиком Христина Алчевська
постійно перебувала у творчому педагогічному пошуку, тому
загальноприйняті концепції піддавалися з її боку критиці та
осмислювалися заново, а власні методичні пошуки та
відкриття мали більш оригінальний, самостійний характер. У
рамках вимог до вчителя Алчевська висуває такі завдання:
морально-духовне виховання, яке здійснюється як
прилучення до християнства; засвоєння етичних норм та
звичок моральної поведінки; естетично-художнє виховання
через залучення молодих людей до найкращих зразків
художньої літератури та мистецтва. Вона вважала, що крім
обов’язку навчати, педагогові доручено ще й виховувати,
сприяти моральному становленню й розвитку вихованців.
Одним із напрямків удосконалення й розвитку духовно-
моральних якостей особистості Х.Алчевська бачила
насамперед як освіту своїх вихованців, так і самої себе. Вона
всіляко прагнула втілювати ідеї духовності й морального
вдосконалення у життя. Для педагога Алчевської основним
засобом виховання духовно-моральної особистості була освіта
простого народу.
У своєму педагогічному щоденнику Х. Алчевська окреслила
якості, якими мав характеризуватися вчитель народної
школи, щоб належним чином виконувати покладені на нього
обов'язки. Неодноразово підкреслювала, що вчитель сам

10. 10
повинен володіти моральними пріоритетами
загальнолюдських цінностей і постійно удосконалювати свій
творчий та інтелектуальний рівень. Крім виховної,
дидактичної, розвиваючої функцій та обов'язків учителя
виховувати, навчати, розвивати, спостерігати, аналізувати,
передбачати, дбати про дисципліну, слідкувати за здоров'ям
Х. Д. Алчевська бачила завдання вчителя в гуманістичній
спрямованості праці та праці на результат, педагогічному
такті, володінні широкими науковими знаннями, знаннями
педагогіки та психології, творчому підході до праці,
сумлінному ставленні до проведення уроків, ретельній
підготовці до занять, розробці плану їх проведення,
знайомстві з методичною літературою, відвідуванні занять
досвідчених колег.
Особливе морально-духовне значення для педагога, на
думку Христини Алчевської, має книга, що персоніфікує
кращі зразки духовності й моральної чесноти. Читання
художньої, наукової літератури має величезне значення для
формування читацької культури, професійної компетентності
фахівця. Христина Данилівна бачила своє завдання в тому,
щоб навчити людей читати й розуміти прочитане,
підтримувати інтерес до читання, сприяти розвитку й
вдосконаленню умінь і навичок свідомого читання,
спрямованого на пошук відповідей на запитання, що ставить
життя.
На основі цих положень педагог розробила методичні
рекомендації з керівництва читанням, які враховували
реальні запити молодих людей, відповідний рівень їх
розвитку. Крім того, Христина Данилівна відстоювала ту
точку зору, що необхідно вивчати з вихованцями художні
твори не тільки високоморального напрямку, але й щирої
християнської чесноти, що сприймаються емоційно й
співпереживаються. Тому з метою духовно-морального
виховання вона пропонувала використовувати образні, живі
й яскраві здобутки літератури, що виховують широту
світогляду особистості.
Головною вимогою, яку педагог висувала для бажаючих
займатися педагогічною діяльністю, була любов до школи, до
своєї праці, до вихованців, що дозволило б виділити не тільки

11. 11
професійні, але й моральні якості педагога. На погляд Х.
Алчевської, ставлення педагога до школи вимірюється не в
грошовому еквіваленті і не роками праці в ній. Мірою цього
ставлення є прихильність і любов вихованців до свого
вчителя.
Зрозуміло, що згадані вище методичні пошуки та
відкриття варті гідного продовження та наслідування на ниві
сучасної освіти.
Показником моральності вчителя Х. Алчевська вважала
культуру професійного спілкування. Вона гостро критикувала
викладачів, які ―вчили в рукавичках і під вуаллю‖ або
дозволяли собі ображати й покрикувати на учнів, дорікати їм
нездібністю до навчання і лякати виключенням зі школи. На
думку Х. Алчевської, учитель не має жодного морального
права так поводитись. Врешті-решт, такі морально розпущені
вчителі деградують професійно. Натомість висока етична
культура, постійне моральне самовдосконалення сприяють
формуванню самокритичності, вмінню розсудливо оцінити,
визнати і проаналізувати свої педагогічні промахи і невдачі,
а в цьому - запорука професійного зростання . Моральну
особистість справжнього педагога, на думку Х. Алчевської,
повинне доповнювати його сумлінне ставлення до своєї
педагогічної діяльності. Вона вимагала і від своїх колег
поважного відношення до учнів, правильної методики
викладання, індивідуального підходу в процесі навчання.
Таким чином, особистість вчителя складається із трьох
взаємопов’язаних компонентів: професійного, особистісного
та морального. За цими показниками в повсякденному житті
оцінюється вихованість кожного суб’єкта, але педагога -
насамперед.
Погляди Алчевської дають можливість сформулювати
модель сучасного фахівця як людини висококультурної,
освіченої, доброї, вольової, обдарованої. Поділяючи погляди
філософів минулого щодо вимог до моральних якостей
педагога, українська освітянка пропонує свої: творчий
пошук, втілення в педагогічну діяльність вищих етичних
ідеалів, читацька культура, любов до дітей та педагогічної
справи, духовно-моральне самовдосконалення, завдяки яким
відбувається формування професійної компетентності

12. 12
педагога. Висвітлені погляди Христини Алчевської
переконливо доводять, що вирішення питань, які стосуються
вимог до духовно-моральних якостей педагога, ролі, яку
відіграє в цьому процесі моральне самовдосконалення
фахівця, можливе за умови єдності зусиль самої особистості
та педагогічного колективу, в якому вона формується. У
процесі освітньої діяльності людина повинна творити себе, а
не просто передавати інформацію.
Запропоновані Христиною Алчевською вимоги до
духовно-моральних якостей педагога становлять безперечний
інтерес і нині, творчо використовуються у роботі нашого
педагогічного колективу.
Життя і діяльність Христини Данилівни Алчевської - це
приклад самовідданої праці, вірного служіння справі
народної освіти. Її безкорислива суспільна, культурна і
педагогічна діяльність здобули високу оцінку прогресивної
громадськості України і є актуальними на сьогоднішний день.
У буквальному розумінні Х.Д. Алчевська не була ні
«розкаяною дворянкою», ні «різночинною», ані «мученицею-
робітницею». Та все своє життя вона залишалась воістину
самовідданою просвітителькою народу, і про неї можна
сказати словами О. Н. Коллонтай, що вона належить до тих
«світлих жінок», які зуміли стати вище своїх класових
інтересів, знехтувати ними заради торжества мети іншого
класу, присвятити своє життя «ідеалам соціальної
справедливості» і своїм громадянським подвигом, своєю
безмірною відданістю справі народної освіти зчудувати світ,
заслужити довічної шани поколінь.
Просвітницько-педагогічну спадщину Х. Д. Алчевської в
контексті сучасного освітянського поля педагоги нашої школи
розглядають як певне напрацювання в галузі соціалізації
учнів, соціально-професійних вимог до діяльності вчителя,
вдосконалення особистості учнів, пошуку прогресивних
шляхів та засобів формування позитивної мотивації у
школярів, узагальнення досвіду творчого використання
ідей методичного центру Х. Алчевської в умовах роботи
сучасних навчальних закладів. Досвід педагогічного
колективу Харківської недільної школи щодо вдосконалення
особистості, ідеї та результати, досягнуті в системі

13. 13
―позашкільної освіти‖ органічно увійшли в практику роботи
нашої школи і сприяють практичному вирішенню нових
освітніх проблем, що постають сьогодні.
Важливими для нас є переконання відомої
просвітительки про те , що:
педагог не є наставником і вчителем у звичайному значенні
слова, він виступає в ролі старшого колеги й організатора
процесу освіти, сприяє творчому розвитку та соціальній
самореалізації особистості;
педагогу не досить залишатися лише високоосвіченою
людиною або навіть блискучим викладачем свого предмету,
він повинен добре знати життя, бути людяною,
висококультурною, всебічно розвиненою людиною - зразком
для наслідування;
для педагога не існує кращих і гірших, він не має права
орієнтувати постійні методики на середнього або
відстаючого, його ―кредо‖ - ситуативність, гнучкість,
індивідуальний підхід в межах принципів гуманізму,
професіоналізму, етики;
педагог у системі ―позашкільної освіти‖ не повинен
розраховувати на матеріальне чи моральне заохочення,
головним мотивом його діяльності є служіння суспільному
прогресу, задоволення від досягнень своїх молодих колег та
учнів.
Майже 60 років працювала Алчевська з народом і для
народу. Переборюючи неймовірні труднощі, вона крізь
темряву несла людям світло. За свою працю не взяла вона в
людей ні гроша - їм же віддавала все: і матеріальні надбання,
і духовні сили, і сповнене до трудової людини серце. Це
справді - подвиг життя, красивий і величний.

14. 14
Учитель-методист
початкових класів
Іванова Ліна Миколаївна
Моя зустріч із славетною землячкою
Слово «народ» і його просвіта завжди
були для мене тим кумиром, котрому я
вклоняюся, і моя скромна шкільна
праця завжди здавалася мені самою
вагомою справою в світі.
Х.Д. Алчевська
Читаючи ці слова, я пишаюся тим, що живу і працюю в
місті, де народилася видатна особистість – чудова жінка,
українська прогресивна діячка народної освіти, педагог,
мемуарист, дитяча письменниця Христина Данилівна
Алчевська. Кожного разу, коли вивчаю її спадщину,
відкриваю для себе нові грані цієї талановитої людини.
Маючи повний достаток, коханого чоловіка, дітей, багатий
красивий будинок, вона не хотіла бути лише дружиною,
матір’ю, світською дамою. Алчевська бачила в якій темряві,
безграмотності проживає робочий люд, тому й заснувала
недільну школу для жінок. Це був перший, але не останній
крок на її шляху просвітництва. Потім Христина Данилівна
організовує Товариство грамотності, першу громадську
бібліотеку. Понад півстоліття присвятила вона педагогічній
діяльності.
Як не згадати про суцвіття таланту сім’ї Алчевських. Саме
Христина Данилівна народила і виховала шістьох дітей, які

15. 15
працювали на благо України та прославили її далеко за її
межами. Усі діти були добрими помічниками в роботі матері.
Я старанно вивчаю творчість великої просвітительки,
використовую методику її роботи з позакласного читання та
ведення читацьких щоденників. Діти знають життєвий шлях
славетної землячки, ім’я якої носить наша школа.
Життя і діяльність Христини Алчевської – приклад
самовідданої праці, вірного служіння справі народної освіти.
Її ім’я займає гідне місце в історії нашої країни, рідної
Борзнянщини.
Урок української мови, 3-А клас (учитель Л. М. Іванова)
Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Письмовий переказ
тексту «Христина Алчевська».
Мета: удосконалювати навички учнів переказувати текст,
вчити складати план і писати детальний переказ, збагачувати
словниковий запас; розвивати усне і писемне мовлення,
увагу, пам’ять, спостережливість; виховувати любов до історії
рідного краю, повагу до видатних людей Борзнянщини.
Обладнання: портрет Х.Д. Алчевської, таблиці опорних слів,
мультимедійний комплекс.
Хід уроку
І. Організація класу
Девіз уроку:
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.
ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку
- Сьогодні у нас незвичайний урок розвитку зв’язного
мовлення. Перед стоїть завдання написати письмовий
переказ тексту. Наш урок буде складатися з двох блоків.
Перший – інформаційний. Другий – мовленнєвий.
ІІІ. Хвилинка каліграфії
Хх; Дд; Хр; Христина Алчевська п’ятдесят
ІV. Інформаційний блок (підготовча робота)
1. Робота над загадкою

16. 16
Великий будинок у місті стоїть,
Та завжди, як вулик бджолиний, шумить.
Як чаша, він повний знаннями,
Ласкавий будинок цей з нами. (Школа)
2. Вірш «Школа» (розповідають діти)
Школа – наш дім другий рідний,
Усмішка вчителя – небо погідне.
Школа, як рідна, турботлива мати,
Всесвіт безмежний вчить пізнавати.
Христини Алчевської ім’я величне
Школа несе у майбутнє незвичне.
Як і вона, вчить народ свій любити,
З вірою в краще життя нам прожити.
- Діти, чи любите ви свою школу? Чому?
- Яка повна назва нашої школи?
- Хто така Христина Алчевська?
3. Розповідь учителя
Христина Данилівна Алчевська народилася у нашому
місті, у Борзні, 16 квітня 1841 року. У цьому році ми
відзначаємо 175-річчя з її дня народження. Вона – відомий
український педагог, організатор народної освіти,
просвітителька. Ще маленькою дуже хотіла навчатися і ази
науки Христинка опановувала за дверима кімнати, де
найнятий учитель навчав братів. Коли братів не було вдома,
вона самотужки опановувала їхні книжки. Пройшов час. Вже
дорослою вона розуміла, що попри заборону влади, жінкам
теж необхідно навчатись. І ось 1862 році вона заснувала
Харківську жіночу недільну школу. Христина Данилівна і
вчителі працювали безкоштовно. Цікаво проходити заняття у
недільній школі. Любила і популяризувала українську мову,
творчість Т.Г. Шевченка. На території своєї садиби у Харкові
у 1899 році сім’я Алчевських встановила перший у світі
пам’ятник Тарасу Шевченку. Лише завдяки чоловіку Олексію
Кириловичу Алчевському функціонували школи.
4. Доповіді учнів
- Група «Дослідники» підготувала розповіді про талановитих
дітей Х.Д. Алчевської.

17. 17
Дмитро Алчевський – кандидат природничих наук,
єдиний продовжувач справи батька. Чудово грав на
віолончелі та гітарі.
Григорій Алчевський – український композитор,
педагог-вокаліст, піаніст. У Харкові організував оркестр
балалайників. Серед його музичних творів симфонії, пісні на
слова Шевченка, Франка, Лесі Українки та Христі Алчевської
(меншої сестри).
Іван Алчевський – український співак, громадський діяч.
Виступав на сцені багатьох закордонних оперних театрів.
Мав красивий ліричний тенор. Соліст Маріїнського театру в
Петербурзі. Мав у репертуарі близько п’ятдесяти оперних
партій.
Микола Алчевський – педагог і громадський діяч,
близько стояв до музичного життя Харкова. Видав один із
перших букварів для дорослих.
Ганна Алчевська закінчила Харківську художню школу.
Гарно малювала. Працювала вчителем.
Христина Алчевська – поетеса і педагог. Наймолодша у
сім’ї Алчевських. Співала і гарно малювала. Разом з братом
писали і виконували пісні.
Декламація вірша Х.О. Алчевської
Лілеї білої моєї,
О люде, не торкайтесь ви!
Не придивляйтеся до неї,
Не руште тихої журби.
Бо та лілея білосніжна —
То полохливая душа,
Криштально чиста, ясна, ніжна,
Що спокій ваш не наруша!
Фізкультхвилинка
Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій уклоніться
За щасливий день вчорашній.
Всі до сонця потягніться,

18. 18
Вліво, вправо нахиліться,
Веретенцем покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
V. Мовленнєвий блок (робота над текстом)
1. Слухання тексту
Христина Алчевська
Христина Алчевська – видатна українська діячка. Вона
утримувала за власні кошти недільну школу. Ця школа
проіснувала близько п’ятдесяти років. Замолоду вчителював у
ній Борис Грінченко.
З ініціативи Христини Данилівни і на кошти її сім’ї
перший у світі пам’ятник Тарасові Шевченку було
споруджено в садибі Алчевських, поблизу недільної школи. У
ті часи царизм забороняв встановлювати пам’ятники
Кобзареві на території громадських Закладів.
2. Запитання
- Який заклад утримувала Алчевська за власні кошти?
- Скільки років проіснувала школа?
- Хто в ній учителював?
3. Колективне складання плану
План
1. Алчевська – видатна діячка.
2. Недільна школа Алчевської.
3. Перший пам’ятник Шевченку.
4. Робота над опорними та лексичними словами
українська діячка
недільна школа
Борис Грінченко
Кобзар
п’ятдесят років
5. Переказ тексту (усно)
Гра «Мікрофон»
6. Повторне читання тексту вчителем
7. Письмовий переказ тексту

19. 19
8. Зачитування тексту дітьми
VI. Домашнє завдання
Скласти текст «Моя рідна школа» і намалювати малюнок за
темою.
VII. Рефлексія уроку
Сенкан
Алчевська
добра розумна
навчала любила будувала
lАлчевська навчала дітей безкоштовно.
Просвітителька
- Які враження викликав урок?
- Що запам’ятали?
- Чи було цікаво?
Учитель початкових класів
Дем’яненко Інна Віталіївна
Приклад служіння народу
І йде вона сміливо в бурю і негоду,
кохаючи рідний, зубожений край.
І кличе: «Доб’ємось розцвіту народу,
Ще світла, ще сонця і сили подай!»
Я.С. Степовий

20. 20
Багату педагогічну спадщину має Україна. Серед відомих
імен особливо цікавою для мене є світла постать Христини
Данилівни Алчевської, жінки, яка все життя віддала справі
народної освіти. Х.Д. Алчевська була відома своєю
просвітницькою та педагогічною діяльністю не лише в
Україні, у й далеко за її межами. Її праця здобула всесвітнє
визнання на Міжнародному конгресі приватної ініціативи у
справі народної освіти (Франція, 1889). Вона була обрана
віце-президентом Міжнародної ліги освіти, багато
просвітницьких товариств обрали видатного педагога своїм
почесним членом. Х.Д. Алчевська об’єднала навколо себе
прогресивні кола вчених і письменників. Вона була впевнена,
що тільки освіта допоможе народу прозріти, виховати в собі
прекрасні людські якості.
Великого значення надавала Алчевська вивченню
української мови. Саме любов до рідного слова спонукала її
прийти в школу з ідеєю вчити земляків. В умовах
відродження духовності українського народу, який завжди
дорожив вихованням підростаючого покоління, спадщина
Х. Алчевської моє особливу цінність.
Великим досягненням було у 1885 році видання
вчителями Харківської недільної школи вироблених і
апробованих «Програм з усіх предметів навчання в недільній
школі для дорослих і малолітніх учнів», за якими, згодом,
майже три десятиліття велося викладання в більшості
недільних шкіл України.
У практиці своєї роботи використовую метод
пояснювального читання і бесіди, популяризований Х.Д.
Алчевською принцип наочності навчання. Упроваджую на
уроках читання складання відгуків на прочитані твори.
Мені імпонує бажання Алчевської, застосовуючи різні
методи навчання, зробити школу демократичною, відкритою,
де учні й учителі будуть спілкуватися на рівних, де
пануватимуть взаєморозуміння та повага між тими, хто

21. 21
навчається, і тими, хто навчає. Учителі нашої школи
наслідують ці ідеї, адже це актуально й сьогодні.
Урок з української мови, 2-Б клас
( учитель Дем’яненко І. В.)
Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Складання тексту за
поданим початком «Моя рідна школа».
Мета: вчити складати розповідь за поданим початком,
сприяти збагаченню та активізації словникового запасу
школярів; вчити правильно будувати речення та викладати
думки в логічній послідовності; розвивати мовлення, уяву,
мислення, увагу; виховуватилюбов до рідного слова, до
школи, до країни.
Обладнання: портрет Х.Д. Алчевської, таблиці опорних слів,
мультимедійний комплекс.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку
Пролунав дзвінок,
Починається урок.
Працюватимем старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім другім класі
Діти – просто молодці!
ІІ. Повідомлення теми, мети уроку
- Сьогодні на уроці ми будемо складати речення, пов’язані
за змістом, а про що саме ви дізнаєтесь відгадавши загадку.
Стоїть дім великий –
Вікна в ньому сяють,
Ходять туди діти –
Знання здобувають. (Школа)
-Так, діти, сьогодні ми будемо говорити про школу.

22. 22
- Послухайте вірші про школу, які підготували ваші
однокласники.
Школо наша, школо,
Приголуб нас, мила,
Пригорни усіх нас,
Як голуб під крила.
Ти нас всіх научиш,
Як у світі жити,
Як зло оминати,
Як добро чинити.
Бджілоньки — на квіти,
Дітоньки — до школи,
Там збирають мудрість,
Як мед в полі бджоли.
Наче вулик, наша школа.
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
Та — лиш дзвоник задзвенить —
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли вмить.
«Асоціативний кущ»
- З якими словами у вас асоціюється слово школа?
Школа
знання
уроки друзі
вчителі
освіта
навчання
портфельзавдання
екскурсії
дозвілля
ІІІ. Основна частина уроку

23. 23
1. Розповідь учителя
- Як називається наша школа? Чиє ім’я вона носить?
- Сьогодні ми недарма згадали це славетне ім’я. Наша
школа відзначає 175-річний ювілей Христини Данилівни
Алчевської. Це видатний український педагог,
просвітителька, письменниця. Ми горді з того, що вона
народилася саме в нашому місті 16 квітня 1841 року. В ті
далекі часи заборонялося навчання дівчаткам та жінкам.
Навіть її батько Данило Журавльов, хоч і був учителем, не
дозволяв дівчинці вчитися. Але Христинка так хотіла
вчитися, що слухала уроки, які проводилися для братів, за
дверима. Вона сама навчалася за підручниками хлопців, коли
їх не було вдома. Після одруження з Олексієм Кириловичем
Алчевським і переїхавши до Харкова, Христина Данилівна
присвятила себе педагогічній роботі. Вона відкривала
недільні школи для жінок. Сім’я Алчевських захоплювалась
творчістю Т.Г. Шевченка. Цікаво, що саме вони за власні
кошти першими у світі збудували пам’ятник Кобзарю на
території свого маєтку.
У сім’ї Алчевських народилося шестеро талановитих дітей.
Дмитро – кандидат природничих наук. Григорій –
композитор. Іван – відомий співак. Микола - талановитий
педагог. Ганна – вчителька. Христя – поетеса.
Фізкультхвилинка
Вийшло сонечко на небо
І всміхається до нас.
Веселіться, любі діти.
Добрий день! У добрий час!
Із травиці виглядають
Різнобарвні квіточки
І до сонця простягають
Свої ніжні голівки.
Вітерець летить над садом
І гойдає гілочки.
Грає вітер з пелюстками,
Вабить очі квіточками.
Вітер вщухає, сонце сідає,
А гарненькі діти – квіти
За парти сідають.

24. 24
2. Хвилинка каліграфії
Шш; Шш; Шш; шк; вш; школа
3. Лексична підготовка
- Доберіть прикметники до слів з теми «Школа».
Школа (яка?) світла, тепла, велика.
Школярі (які?) працьовиті, веселі, дружні, розумні, добрі,
ввічливі.
Учителі (які?) привітні, розумні, мудрі, добрі, лагідні.
Уроки (які?) веселі, цікаві, змістовні.
4. Складання тексту
«Інтрига»
-За даним початком ми будемо складати розповідь про
нашу школу. Прочитайте перше речення і поміркуйте, про що
може іти мова?
Я вчуся в найкращій школі на світі!
5. Висловлювання учнів
- Ми будемо працювати за таким планом.
План
1. Чиє ім’я носить наша школа?
2. Який вигляд має школа?
3. З якою метою ти ходиш до школи?
4. З ким ти зустрічаєшся у школі?
5. Що цікавого ти дізнаєшся у школі?
6. Як ти ставишся до своєї школи?
- Які типи текстів ви знаєте?
- Який тип тексту найбільше підходить, щоб поділитися
своїми думками за даним планом?
Опорні слова: Христина Алчевська, здобувати знання, друга
домівка, вчителі, цікаві уроки, гарні друзі, пишаюся.
6. Складання розповіді (усно 2 учні)
7. Колективний запис тексту
8. Зачитування тексту учнями
VI. Домашнє завдання
Скласти 3 речення, пов’язані між собою за змістом, про рідне
місто.
V. Рефлексія уроку.
1. Гра «Незакінчені речення»
Сьогодні на уроці ми вчилися...

25. 25
На сьогоднішньому уроці цікавим було...
Я дізнався про…
Ми на уроці склали…
2. Поетична хвилинка
Школа – наш дім другий рідний,
Усмішка вчителя – небо погідне.
Школа, як рідна, турботлива мати,
Всесвіт безмежний вчить пізнавати.
Христини Алчевської ім’я величне
Школа несе у майбутнє незвичне.
Як і вона, вчить народ свій любити,
З вірою в краще життя його жити.
Христина Алчевська – це зірочка ясна,
Яка іще досі весь світ осява.
Прекрасна вчителька,
Народна просвітителька.
Ніколи не забудемо
Її ми ім’я.
Учитель української
мови та літератури
Бойко Тетяна Дмитрівна
Урок української літератури, 6-А клас
Тема. Позакласне читання.
«Поспішайте творити добро…» за оповіданням Б. Грінченка
«Грицько»
Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Б.
Грінченка, зробити аналіз змісту оповідання «Грицько»,
розкрити психологію поведінки героїв; розвивати навички
ідейно-художнього аналізу твору, спостережливість, бажання
зрозуміти задум автора, уміння уявляти прочитане, робити

26. 26
самостійні висновки, творчий потенціал дітей; сприяти
вихованню доброти, милосердя, любові до ближнього.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форма проведення: урок вільного спілкування.
Обладнання: презентація до уроку, відеоролик про Х.
Алчевську, завдання для роботи в групах, комп’ютер, аркуші
самооцінки уроку, твори Б. Грінченка, ангелочки з
побажаннями.
Епіграф. Так треба жити, щоб нікому зла не чинити!
Народна мудрість
Проблемне запитання. Над чим спонукає замислитися твір
Б. Грінченка «Грицько» ?
Хід уроку
I Організаційний момент. З’ясування емоційної
готовності до уроку
- Діти, погляньте один на одного, посміхніться. Із цих
промінчиків добра, що заіскрилися на ваших обличчях, ми
розпочнемо наш урок. А я, щоб підбадьорити вас, зменшити
ваше хвилювання, дарую вам ангелочків з побажаннями.
II Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та
мети уроку
1. Слово вчителя
 Багато майстрів художньої літератури у своїх творах
відстоюють ідеали добра, любові, благородних людських
почуттів.
 Давайте пригадаємо,які твори українських
письменників, де втілені найкращі людські якості, ви читали?
 Доброта – це та риса характеру, яку цінували в усі часи,
саме добрих людей люблять і поважають найбільше. Таким
був Борис Дмитрович Грінченко, про творчість якого ми
поговоримо на сьогодняшньому уроці.
2 Оголошення теми уроку
3. Оголошення мети уроку.
III Основний зміст уроку
1. Оголошення епіграфу уроку, пояснення його змісту
2. Учні зачитують прислів’я та приказки про позитивні
людські якості.
3. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом
письменника (група «Біографи»):

27. 27
 дитинство;
 освіта;
 сім’я;
 Б. Грінченко та Х. Алчевська (перегляд відеоролика);
 «Словарь української мови»;
 діяльність письменника.
4. Запитання до учнів:
- Що таке оповідання?
5. Учні зачитують складений вдома план до оповідання Б.
Грінченка «Грицько».
6. Робота в групах (відновлення сюжетного ланцюжка
оповідання Б. Грінченка «Грицько»).
7. Учні презентують асоціативний кущ до слова «добро».
8. Робота над змістом оповідання:
7.1 оголошення проблемного запитання;
7.2 бесіда з елементами аналізу:
- Чому Грицько так радів бубликові?
- Як автор відтворює радісні переживання хлопчика?
(Радий, веселий)
- Чому автор повторює слово „веселий”, „радий”? Як ці
слова називаються? З якою метою вживаються в тексті?
- А тепер зверніть увагу на те, як автор описує бублик.
Чому автор кілька разів повторює слово „великий”?
- Яке на той час було свято? Що ви про нього знаєте?
(Відповідає учень, який готував індивідуальне завдання)
- Чому Грицько не одразу з’їв бублик?
- Що він вирішив зробити?
- Кого він зустрів у садку?
- Хто такий Семен? Що ви знаєте про нього?
- Що ви знаєте про життя Семена та його батьків?
- Скажіть, як Грицькова мати пояснювала похмурість
сусідки Мотрі?
- А батько?
- Чи зрозумів хлопчик слова батька?
- Чию думку спочатку поділяв Грицько?
- Що ви подумали про Семена, коли дізналися, що він
рвав вишні в чужому садку?
- Чим він пояснює свій вчинок? (У чужому садку більше
вишень)

28. 28
- Зверніть увагу на поведінку Семена. Як автор передає
його внутрішній стан? („Зблід”, почервонів страшенно”;
„погляд сердитий”; „почервонів ще дужче”; „зробилось сором.)
- Чому мати не дозволяла синові, Семену, рвати вишні у
власному садку? Зачитайте.
- Чи виправдовує це Семена? (Коли рвав вишні у чужому
садку)
- Що змусило Грицька налаштуватися до бою?
- Чи треба було це робити?
- Що б зробили ви у цій ситуації?
- А тепер прочитаймо за дійовими особами уривок від
слів: „Скрик був голосний...‖ – до слів: „А потім роздумавсь...‖
- Чи правильно, на вашу думку, зробив Семен, коли
сказав матері, що Грицько хотів його побити?
- Що ви знаєте про матір Семена? (Вдова; бліде, змучене
обличчя; страшенно любила свого сина; позападалі очі)
- Чому Грицько не пояснив матері Семена, що її син
сказав неправду?
- Як би ви вчинили в такому випадку?
- Як це характеризує Грицька?
- Куди він вирішив піти? Чому саме туди?
- Прочитайте опис кручі та річки під нею. З якою метою
автор описує їх? Яке це має значення для розуміння
зображеної далі події? (Автор ніби готує читача: щось має
статися, наближається небезпека)
- Розгляньте фото П. Лук’яненка „Круча‖ Чи вдало
відтворено те, про що описав письменник?
- Як називається опис природи в художньому творі? А в
живописі?
- Чому, на вашу думку, Семен хотів вихопити бублик у
Грицька: щоб помститися за те, що Грицько хотів його
побити, чи просто, щоб його з’їсти?
- Як ви ставитеся до цього вчинку?
- Чому Мотря, мати Семена, не спинила свого хлопця?
Чи правильно вона зробила?
- Що сталося з Семеном?
- Прочитайте, як у тексті передано розпач матері, її
відчай.

29. 29
- Чому, незважаючи на те, що трапилося між хлопцями,
Грицько кинувся з кручі в річку, щоб врятувати Семена?
- А як би вчинили ви?
- Чи назвали б ви цей вчинок благородним?
- Поясніть лексичне значення слова „благородний‖.
(Відповідає учень, який готував індивідуальне завдання)
- Чи змінилося ставлення Грицька до Семена та його
матері?
- Прочитайте роздум хлопчика.
- Чи зародилося в хлопчика співчуття до них?
- Перечитайте останній абзац оповідання. Від якої особи
він написаний? Чому?
- Яким персонажам письменник співчуває, а яким – ні?
А ви? Чому?
8. Робота в групах:
І група. Сформулювати тему оповідання.
ІІ група. Визначити ідею твору.
ІІІ група. Довести, що твір «Грицько» - оповідання.
ІV група. Які проблеми піднімає автор у творі?
IV Підсумки уроку
1. Учні дають відповідь на проблемне запитання.
2. Декілька учнів читають записані в читацькому щоденнику
враження від прочитаного оповідання Б. Грінченка «Грицько»
2. Заключне слово вчителя
- Б. Грінченко в оповіданні зобразив одвічну боротьбу добра
і зла, правди і кривди. Моральну настанову – не залишай
друга в біді. Твір закінчився щасливо. Я надіюся, що після
сьогоднішнього спілкування ви будете добрішими та більше
будете поважати один одного.
V Оцінювання
VІ Домашнє завдання:
Середній рівень навчальних досягнень. Аналізувати образи
Грицька та Семена (усно).
Достатній рівень навчальних досягнень. Підготувати власну
версію подальшого розвитку подій твору Б. Грінченка
«Грицько».
Високий рівень навчальних досягнень. Написати твір-
роздум «Земля буде такою, якими будуть люди».

30. 30
Старший учитель
Третяк Ніна Іванівна
Урок української літератури, 10 клас
Тема. Урок позакласного читання
«Я — атом у великому всесвітньому порядкові речей»
Життєвий шлях родини Алчевських, творчість доньки
Христини
Мета: продовжити знайомити школярів з митцями слова
рідного краю, зокрема з життям і творчим доробком видатної
харківської письменниці
Х. О. Алчевської;
розвивати культуру зв’язного мовлення, читацький кругозір,
навички аналізу, ліричного твору, робити узагальнення,
висновки, необхідний коментар, формувати естетичний смак
у школярів; виховувати любов до рідного міста, повагу до
людей, які багато доброго для нього зробили; прищеплювати
інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: сімейний портрет родини Алчевських, портрет
Х. А. Алчевської, фото, ілюстрації до життя і творчості
письменниці.
ХІД УРОКУ
Я не боюся ні грому, ні хмари –
Змалку я звикла до гнівних пісень.
Серця мого не злякають примари,
В темряві бурі не згубиться день.
Я – громозвісниця гніву безодні,
Білая чайка над морем сумним,
Думка, що збуджує сили народні,
Гасло, що променем сяє ясним.
І. Вступне слово вчителя
Історія нашого міста сягає в сиву давнину, творилася віками
видатними людьми. В останній час у зв’язку із зростанням

31. 31
національної самосвідомості значно посилився інтерес до
краєзнавства, до історії, культури та природи рідного краю.
Борзнянщина завжди була і є важливим центром розвитку
української культури, а її літературна карта рясніє іменами
відомих митців слова. Одна з багатьох постатей, які
прославляли Борзнянщину, Х.Д.Алчевська.
ІІ. Оголошення теми, мети уроку
Мотивація навчальної діяльності школярів
Сьогодні ми поговоримо про нашу талановиту
землячку та проаналізуємо творчість її доньки Христини
Олексіївни. Прислухайтеся до рядочка, що написала Христя
Алчевська
Я — атом у великому всесвітньому порядкові речей.
Нехай ці слова стануть ключем до розуміння творів поетеси, у
яких вона порушує загальнолюдські проблеми. Для збору
матеріалів про творчу сім’ю створено творчі групи, перед
якими було поставлено певні завдання.
ІІІ Основний зміст уроку
Надаємо слово групі «Краєзнавців»
(Василенко, Деркач, Філоненко, Ярошенко)
Наша група отримала завдання зібрати матеріал, що
стосується родини Христини Д. Алчевської . З цією метою ми
бували в бібліотеках міста, школи, досліджували інтернет-
матеріали. Публікацій небагато. Усе-таки нам вдалося
підготувати добірку фактів про родину, в якій народилася й
жила Х.Д.Алчевська, з ким одружилася, чим займалася усе
подальше життя.
У домі Олексія Кириловича та Христини Данилівни
Алчевських панувала настільки інтелігентна атмосфера, що
не могло бути й мови про якісь докори. Сам Олексій
Кирилович хоч і зробив ділову кар’єру (із власника маленької
крамнички виріс у великого промисловця і банкіра), проте
був людиною гуманною, м’якою, навіть мрійливою, у
молодості писав вірші, допомагав у створенні Сумської
бібліотеки, а в середині 60-х рр. очолив харківську «Громаду» і
з тих пір відігравав досить помітну роль у культурному житті
Харкова. Добре знаючи літературу, разом із дружиною
переживаючи щастя зустрічей з видатними письменниками,
О. К. Алчевський особливо глибокі почуття відчував до генія

32. 32
українського народу Шевченка, знав напам’ять багато його
творів і любовно прищеплював їх своїм дітям. За два роки до
кінця століття з волі господарів на садибі Алчевських було
встановлено мармурове погруддя великого Кобзаря, як
виявилось потім — другий у світі й перший в Україні
пам’ятник Шевченкові.
Христина Данилівна — була дбайливою хранителькою
родинного вогнища і створила у власному домі й у тому
суспільстві, в якому оберталася, великий культ — культ
школи, принесла на вівтар загальнолюдський свою
невичерпну енергію і розум. Так, вона заснувала знамениту
Харківську приватну жіночу недільну школу, була чудовою і
талановитою вчителькою літератури.
Відео 1
А тепер надаємо слово другій творчій групі «Біографи»
Усім відомо, що вивчення творчості письменника неможливо
без детального знайомства з його життєвим шляхом. Група
отримала завдання докладно опрацювати публікації про
чоловіка та дітей видатної діячки педагога Христини
Данилівни Алчевської.
Краснопольська – Ганна, Микола
Самогран – Дмитро, Григорій
Савченко – Іван.
Третяк –Христина
Нарешті слово має остання творча група
«Літературознавці».
Лиман, Кононенко, Косирнікова, Плескач.
Нашій групі треба було визначити провідні мотиви поезій
Христі Алчевської. Ми звернули увагу на вірші, які увійшли
до збірок «Туга за сонцем», «Вишневий Цвіт», «Моєму краю»,
«Пісні серця і просторів». Знайомлячись з ними, ми
захопилися громадянською позицією поетеси, адже любов до
рідного краю, уболівання за його долю є основними мотивами
творчості Алчевської. Вона була близькою до народу , жила
його болями й сподіваннями.
ІV. Робота з класом
Поетичний талант Алчевської розкривається насамперед в її
пейзажній та інтимній ліриці, яка вчить бути добрим,
милосердним, жити за законами правди, совісті, краси.

33. 33
І група читає вірш «Люби життя», робить аналіз
«Люби життя».
Виразне читання поезії.
Тема: оспівування поетесою ніжної любові до найціннішого,
що є в людини — її життя.
Ідея: заклик любити життя, яке сповнене боротьби, «громів
бурі», «відроджень доби», «надій золотих».
Основна думка: «Люби життя: у ньому є краса».
Віршований розмір: ямб.
Римування: перехресне переплітається з парним.
Рима: чоловіча.
Жанр: громадянська лірика.
Як авторка поезії пропонує висловити свою любов до життя?
Складіть з приводу цього інформаційне ґроно.
Художні особливості твору
Епітети: «Люди похилі», «хмари гніву», «роки хмурні», «надії
золоті», «ясна ніжність», «хати вбогі, прості».
Метафора: «горе бачать небеса».
Риторичні оклики: «І хмари гніву, й роки хмурні!», «І край
без радощів життя!».
ІІ група читає вірш «Золота осінь», робить аналіз.
«Золота осінь».
Виразне читання поезії.
Тема: зображення останньої осінньої краси, яка змушує
ліричну героїню жалкувати з цього приводу.
Ідея: уславлення неповторності золотої осені, що незабаром
закінчиться.
Основна думка: з часом зникає осіння пора і поступово
минає «щастя молодої» людини.
Жанр: пейзажна лірика.
Римування: перехресне.
Віршований розмір: ямб.

34. 34
Художні особливості поезії.
Метафори: «Мовчать смереки», «сіяють роси», «йдуть рожеві
мрії», «осінь розсипає», «щастя потопає».
Епітети: «рожеві мрії», «листя золоте», «щастя молоде».
Порівняння: «сіяють роси, як кришталь».
Повтори: «минулі…», «пожди, пожди!», «зогрій!… зогрій!».
Звертання, риторичні оклики: «Спинися, сонце!.. я
вмираю…», «Поди, пожди!.. зогрій!.. зогрій!..».
ІІІ група читає вірш «Крик чайки», робить аналіз.
Виразне читання твору.
Тема: зображення чайки, яка всупереч усіляким труднощам,
погрозам, важким випробуванням здатна протистояти і
загинути в боротьбі за краще життя.
Ідея: заклик героїні повстати на боротьбу і спільними
зусиллями намагатися подолати труднощі, оскільки у єдності
— сила.
Основна думка: Гей же, до мене, чайки, прилучайтесь, /
Лучче ні жити, а згинуть в бою, / Хутко зі мною над морем
єднайтесь, / Міцно борітесь за долю свою!
Жанр: громадянська лірика.
Рима: перехресна.
Віршований розмір: анапест.
Художні особливості поезії.
Епітети: «гнівні пісні», «море сумне», «море розбурхане».
Метафори: «серце не злякають примари», «в темряві… не
згубить день», «думка збуджує сили народні», «гасло сяє
променем», «море плеще і виє», «кидає піною, рве береги»,
«буря і блискавка спалить і змиє».
Звертання: «Гей же, до мене, чайки, прилучайтесь».
Риторичні оклики: «Гасло, що променем сяє ясним!», «Міцно
борітесь за долю свою!».
V. Підсумок уроку
VІ. Домашнє завдання Написати міні-есе про Х. Алчевську

35. 35
Старший учитель
Глибовець Ірина Василівна
Урок географії, 9-А клас
Тема: Економіко-географічна характеристика
Донецького економічного району
Мета: охарактеризувати Донецький економічний район;
розвивати навички характеристики
економічного району за певним планом;
удосконалювати просторову орієнтацію (під
час створення ментальної карти);
виховувати уважність, географічну
культуру, виховувати любов до рідного
краю, до літератури, повагу до людей та
вічних цінностей
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
I. Актуалізація опорних понять
II. Вивчення нового матеріалу
ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань
ІV. Закріплення знань
V. Контроль та самоперевірка знань
VI. Домашнє завдання
Хід уроку
I. Актуалізація опорних понять
Що називають територіальним поділом праці?
Що є наслідком територіального поділу праці? Що називають
спеціалізацією?
Яка спеціалізація господарства вашого рідного краю?
II. Вивчення нового матеріалу
План характеристики економічного району
1. Назва, загальні відомості про економічний район.
2. Економіко-географічне положення.

36. 36
3. Природно-ресурсний потенціал.
4. Населення.
5. Характеристика промисловості.
6. Агропромисловий комплекс.
7. Транспорт.
8. Ввіз та вивіз продукції (економічні зв’язки).
9. Проблеми та перспективи розвитку.
10. Взаємозв’язок рідного краю з районом.
Розповідь вчителя
1. НАЗВА, ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕКОНОМІЧНИЙ
РАЙОН
Донецький економічний район. Розташований на сході і
південному сході країни. Площа його становить 53,2 тис.
квадратних кілометрів, що становить 8,5% території України.
Населення - понад 7,7 млн. чоловік. Район охоплює територію
Донецької і Луганської областей. На сході, південному сході,
півночі межує з Бєлгородською, Воронезькою і Ростовською
областями Російської Федерації. На заході район межує з
Придніпровським, а на північному заході - з Північно-
Східними районами України. На півдні район має вихід до
Азовського моря. У фізико-географічному відношенні
Донецький район розташований в північній частині Степової
зони, в області помірно континентального клімату. Значну
площу району займає Донецький кряж. Південні області
району знаходяться в межах Приазовської низовини, західні
райони розташовані на Придніпровській низовині.
2. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ
ЕГП району характеризується розвиненою мережею
залізничних і шосейних шляхів, близькістю до зручних
водних шляхів Дніпра, Дону і Азовського моря.
Вигідним є сусідство з важливими промисловими районами
Північного Сходу, Придніпров’я і сировинними районами
Криворізького і Нікопольського басейнів. Сприятливим є
положення в межах степової зони з сприятливими ґрунтово-
кліматичними умовами, багатством корисних копалин,
сусідство з сільськогосподарськими областями.
Транспортні шляхи з'єднують район з усіма районами країни,
мають важливе значення для транспортування вантажів в