Низьковуглецева економіка: можливості України в новій глобальній кліматичній угоді крізь призму євроінтеграційних зобов’язань

1. Низьковуглецева економіка:
можливості України в новій глобальній кліматичній угоді
крізь призму євроінтеграційних зобов’язань
30 вересня 2015 року
Круглий стіл «Внесок України до глобальної кліматичної угоди:
якою буде кліматична політика завтра?»
Український кризовий медіа-центр,
Київ, Україна
DecisionWare Group LLC
Policy Analysis for
Energy, Economy and Environment
Національна академія наук України
Інститут економіки та прогнозування
Доповідач:
Олександр Дячук,
кандидат технічних наук,
старший науковий співробітник

2. 2
0.20
0.40
0.60
0.80
1.00
1.20
1.40
1.60
1.80
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
кгСО2/$(ПКС)
Роки
Викиди СО2/ВВП(ПКС)
Україна
ОЕСР
Вишеградська
група
0.10
0.20
0.30
0.40
0.50
0.60
0.70
0.80
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
тн.е.на1000$(ПКС)
Роки
ЗППЕ/ВВП (ПКС) Україна
ОЕСР
Вишеградська
група

3. Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020»
3
Тобто планується досягати знаного зростання економіки та добробуту
населення України при незначному зростанні споживання
енергоресурсів (приріст за період 2014-2020 рр. менше 10%).
Головне завдання (в області енергоефективності) - забезпечення
енергетичної безпеки і перехід до енергоефективного та
енергоощадного використання та споживання енергоресурсів із
впровадженням інноваційних технологій.
4. Стратегічні індикатори реалізації Стратегії:
4) валовий внутрішній продукт (за паритетом купівельної
спроможності) у розрахунку на одну особу, який розраховує
Світовий банк, підвищиться до 16 000 доларів США;
…
8) енергоємність валового внутрішнього продукту складе 0,2
тонни нафтового еквівалента на 1000 доларів США валового
внутрішнього продукту за даними Міжнародного енергетичного
агентства (0,36 в 2012 р.);

4. Шляхи запровадження низьковуглецевого
розвитку економіки України
4
1. Підвищення енергоефективності та енергозбереження
2. Широке використання відновлювальних джерел енергії
3. Запровадження системи торгівлі квотами на викиди
парникових газів
4. Розвиток вітчизняних інноваційних технологій
5. Синергетичний розвиток економіки та енергетики
Ефективним інструментом для реалізації таких шляхів
низьковуглецевого розвитку економіки має стати Угода про
асоціацію України з Європейським Союзом

5. Модельний інструментарій для оцінки сценаріїв
низьковуглецевого розвитку України
5
• Модель TIMES-Україна розроблена в Інституті економіки та прогнозування
Національної академії наук України (ІЕП НАНУ) для дослідження сценаріїв
енергетичної та екологічної політики.
• Модель відповідає методичним рекомендаціям секретаріату РКЗК ООН щодо
підготовки національних повідомлень, складання енергетичних та екологічних
прогнозів тощо.
• Методологія моделі є поширеною в світі (використовується в близько 70
країнах та більше 260 організаціях світу) і не викликає сумнівів у міжнародної
спільноти.
• Обчислювана модель загальної рівноваги (ОМЗР) України розроблена в
ІЕП НАНУ, що є рекурсивною динамічною моделлю з розширеним
енергетичним блоком.
• Вона використовується для оцінки соціально-економічних наслідків
запровадження сценаріїв низьковуглецевого розвитку економіки України.

6. Скорочення викидів ПГ в секторі "Енергетика" та
"Промислові процеси") у 2030 р. відносно 1990 р.
6
• У разі досягнення амбітних цілей з енергоефективності та з ВДЕ, що кореспондуються з цілями
ЄС, викиди ПГ в 2030 р. можуть становити від 35% до 40% від рівня викидів 1990 р., що
можуть стати надзвичайно амбітними цілями низьковуглецевого розвитку економіки України.
• Досягнення таких цілей сприятиме економічному зростанню, створенню нових робочих місць,
підвищенню конкурентоздатності вітчизняної економіки та рівня економічної, енергетичної
безпеки, попереджатиме негативний вплив від коливання світових цін на енергетичні ресурси.
• Однак, досягнення таких цілей необхідним буде залучення в економіку України значних
інвестиційних ресурсів від 75 до 100 млрд Євро, третину яких (без врахування заходів
скорочення викидів ПГ в приватному транспорті) необхідно залучити до житлового сектору.
-53%
-48%
-54%
-48%
-64% -60%
-66% -62%
-70% -65%
-80%
-70%
-60%
-50%
-40%
-30%
-20%
-10%
0%
Базовий макроекономічний
сценарій (середній попит)
Оптимістичний макроекономічний
сценарій (високий попит)
2030
Скороченнявідносно1990р.
Базовий (BAU) +ЕЕ та ВДЕ заходи
+ЕЕ та ВДЕ цілі +ЕЕ та ВДЕ цілі + середні ціни на СО2
+ЕЕ та ВДЕ цілі + високі ціни СО2

7. Висновки
• Участь України в новій глобальній кліматичній угоді та виконання Угоди про
асоціацію з ЄС сприятиме запровадженню низьковуглецевого розвитку
економіки України, як найбільш раціонального способу впровадження в Україні
європейських стандартів життя та вихід України на провідні позиції у світі.
• Через невизначеність щодо періоду відновлення територіальної цілісності й
суверенітету нашої держави, Україна проявила виправдану обережність при
виборі цілі для ОНВВ. Ця ціль має бути переглянути в 2020 р., перед вступом в
дію нової глобальної кліматичної угоди.
• Україна має значний потенціал скорочення викидів ПГ, рівень яких може досягти
в 2030 р. 35-40% від рівня викидів 1990 р., однак для їх досягнення необхідно
від 75 до 100 млрд євро, щонайменше третина з яких має бути залучена в
житловий сектор. Звичайно, що ці інвестиції є самоокупними та виправданими,
оскільки сприятимуть економічному зростанню, створенню нових робочих місць,
підвищенню конкурентоздатності економіки та рівню економічної тощо;
• В найближчій перспективі (2-5 років) Україна навряд чи зможе самостійно
мобілізувати такі кошти, через необхідність підвищення обороноздатності
держави, відновлення зруйнованої економіки та інфраструктури, підвищення
соціальних стандартів тощо. Однак, в довгостроковій перспективі це є
надзвичайно важливою задачею.
7

8. Дякую за увагу!
8

9. Динаміка викидів ПГ для деяких країн, що подали свої ОНВВ
9
Країна
Фактичні обсяги викидів ПГ
Абсолютні значення
цілей в ОНВВ
Викидів ПГ в
цільовому році
порівняно з 2012 р.1990 2012 2025 2030
Китай 3218 10684 16374* Зростатимуть
Сполученні Штати Америки 5402 5546 4605 Спадатимуть
Європейський Союз 5368 4241 3221 Спадатимуть
Індонезія 465 1981 2046 Зростатимуть
Бразилія 1389 1823 1249 Спадатимуть
Російська Федерація 3532 1755 2473 Зростатимуть
Японія 1168 1268 941 Спадатимуть
Канада 520 740 552 Спадатимуть
Мексика 425 712 833 Зростатимуть
Південна Корея 260 638 536 Спадатимуть
Австралія 546 559 406 Спадатимуть
Південно-Африканська Республіка 330 464 506 Зростатимуть
УКРАЇНА 875 375 525 Зростатимуть
Всього 22623 30410 4605 29136 Спадатимуть
66,4% 56,8%
Відносно 1990 р. +49.1% Зростатимуть
Відносно 2012 р. +11.0% Зростатимуть
* Оцінка ДУ «Інститут економіки та прогнозування»

10. Викиди ПГ та ВВП (ПКС) на душу населення в сусідніх країнах
10

11. Основні агреговані показники
11
• Динаміка викидів ПГ повторює траєкторію загального постачання первинної енергії.
Протягом 1990-2000 років темпи викидів ПГ були співставними з темпами падіння ВВП,
проте після 2000 року внаслідок зміни структурних пропорцій в економіці зростання ВВП
вже не супроводжувалося відповідним зростанням викидів ПГ
• Викиди ПГ в секторі "Енергетика" упродовж 1990-2012 рр. складали 75,9-79,5% від
загальних викидів ПГ (різниця 3,6%), а разом із сектором "Промислові процеси" – 85,2-
90,1% (різниця 4,9%) і визначали загальну динаміку викидів ПГ в Україні.
0%
20%
40%
60%
80%
100%
120%
-200
0
200
400
600
800
1000 1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
(1990=100%)
ВикидиПГ,млнтСО2-екв.
ЗЗЗЛГ (чисте поглинання)
Всього (без врахування чистого поглинання в ЗЗЗЛГ)
Ціль (40 % від 1990 р)
Ціль (50 % від 1990 р)
Ціль (60 % від 1990 р)
Індекс ВВП (права шкала)
Індекс ЗППЕ (права шкала)
Індекс загальних викидів ПГ (права шкала)
Індекс ПГ в секторах Енергетика і Промпроцеси (права шкала)

12. Прогноз агрегованого ВВП України на період 2015-2030 рр.
12
Макроекономічні
сценарії
Темпи приросту до попереднього року, %
2015 2016-2020 2021-2025 2026-2030
Агрегований ВВП
Базовий
-8,6
3,2 3,2 3,3
Інвестиційно-активний 3,6 4,5 5,0
Інерційний* 1,7 2,2 2,2
Промисловість
Базовий
-9,0
4,1 3,3 2,7
Інвестиційно-активний 4,8 7,5 7,8
Інерційний* 1,8 2,6 1,7
* Інерційний сценарій розвитку передбачає збереження закладених наразі тенденцій в економіці України
та не містять суттєвих змін у швидкості та глибині трансформаційних процесів. Такий сценарій не
відповідає стратегічним цілям України і його не доцільно враховувати при формуванні ОНВВ України
• Швидкість та напрям економічних реформ розглядаються за трьома сценаріями, що
до певної міри відрізняються цільовим випереджаючим розвитком окремих секторів
економіки (традиційними енергоємними галузями промисловості або сферою послуг),
проте основною відмінністю яких є саме темпи економічного зростання.
• Сценарії з високими та низькими темпами зростання ВВП формують очікуваний
діапазон відхилення траєкторії основних агрегованих показників, усереднене значення
яких закладене до умов базового макроекономічного сценарію

13. Викиди ПГ за різними BAU-сценаріями
13
• Враховуючи поточну економічну та військово-політичну ситуацію в Україні, перевищення
60% викидів ПГ в Україні від рівня 1990 р. навряд чи відбудеться, навіть за умов
інтенсивного відновлення та нарощування потужностей енергоємних галузей економіки.
За BAU-сценаріями викиди ПГ в 2030 р. приблизно відповідатимуть рівню 2007 р.
• Враховуючи задані темпи зростання ВВП і спрогнозовані темпи зростання кінцевого
енергетичного споживання та викидів ПГ, енергоємність та вуглецеємність економіки
України буде спадати за усіма сценаріями. В той же час, прийняті припущення щодо
динаміки скорочення населення України в майбутньому, кінцева енергоємність та
вуглецеємність на душу населення буде інтенсивно зростати
Роки
Сценарії
BAU+БАЗМЕ,
млн т СО2-екв
% від
1990
% від
2007
BAU+ОПТМЕ,
млн т СО2-екв
% від
1990
% від
2007
1990 830 100% 402 48,5%
2007 402 48,5% 100% 402 48,5% 100%
2012 353 42,7% 87.8% 353 42,7% 87.8%
2020 309 37,4% 76.9% 312 37,6% 77.6%
2030 387 46,8% 96.3% 434 52,5% 108.0%