Низьковуглецевий розвиток – це такий довгостроковий соціально-економічний розвиток держави, в результаті якого підвищується добробут населення і досягається баланс між кількістю викидів парникових газів та їх поглинанням і/або уловлюванням.

1. Інститут економіки та прогнозування НАН України
Сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу
«СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ
НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ»

2. Що таке низьковуглецевий розвиток?
22
Низьковуглецевий розвиток – це такий
довгостроковий соціально-економічний розвиток
держави, в результаті якого підвищується добробут
населення і досягається баланс між кількістю
викидів парникових газів та їх поглинанням і/або
уловлюванням.
Вперше термін «стратегії низьковуглецевого
розвитку» з'явилися в рамках функціонування
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, однак
чіткого визначення поняття низьковуглецевого
розвитку немає і досі продовжується його
обговорення.

3. 4E-виклики для України:
Economy (економіка), Energy (енергетика), Environment
(навколишнє середовище), Engineering (інжиніринг*)
*галузь людської інтелектуальної діяльності по застосуванню досягнень науки до вирішення конкретних проблем людства

4. Енергоємність та Вуглецеємність
Вітчизняна економіка є надзвичайно
енергоємною, в порівнянні не тільки з
країнами ОЕСР, але й з нашими
європейськими сусідами, зокрема країнами
Вишеградської групи.
Показник енергоємності ВВП України
скоротився більш як вдвічі з 2000 по 2013
рр., однак він в 3,1, 2,6 та 2,4 раз перевищує
відповідні показники Німеччини, країн ОЕСР
та Вишеградської групи. Аналогічна ситуація
із вуглецеємністю ВВП.
Значне відставання України від країн ОЕСР
та Вишеградської групи по вказаними
показниками значно залежить від високої
вартості імпортних енергоресурсів
(природного газу, нафти та ядерного
палива), однак найбільше  від ефективності
реформ в енергетиці.
Вони є віддзеркаленням енергетичної та
екологічної безпеки держави та її сталого
розвитку.
0.10
0.20
0.30
0.40
0.50
0.60
0.70
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
тн.е.на1000$(ПКС)
Роки
ЗППЕ/ВВП (ПКС)
Україна
Вишеградська
група
ОЕСР
Німеччина
0.20
0.40
0.60
0.80
1.00
1.20
1.40
1.60
1.80
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
кгСО2/$(ПКС)
Роки
Викиди СО2/ВВП(ПКС)
Україна
Вишеградська
група
ОЕСР
Німеччина
44

5. Економіка, Енергетика, Викиди ПГ
0%
20%
40%
60%
80%
100%
120%
-200
0
200
400
600
800
1000 1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
(1990=100%)
ВикидиПГ,млнтСО2-екв.
ЗЗЗЛГ (чисте поглинання)
Всього (без врахування чистого поглинання в ЗЗЗЛГ)
ОНВВ ціль (60% від 1990 р.)
Індекс ВВП (права шкала)
Індекс ЗППЕ (права шкала)
Індекс загальних викидів ПГ (права шкала)
Індекс ПГ в секторах Енергетика і Промпроцеси (права шкала)
Динаміка викидів ПГ повторює траєкторію загального постачання первинної енергії (ЗППЕ).
Протягом 1990-2000 років темпи викидів ПГ були співставними з темпами падіння ВВП, проте
після 2000 року внаслідок зміни структурних пропорцій в економіці зростання ВВП вже не
супроводжувалося відповідним зростанням викидів ПГ і відбувався так званий "декаплінг" (від
англ. decoupling). 5

6. Освіта, наука, інжиніринг
• Лісабонська стратегія ЄС передбачає необхідність досягнення рівня
витрат на наукові дослідження та розробки на рівні 3% ВВП, з яких 1%
становлять витрати держави та 2% - приватного сектору.
• Інвестиції у розмірі 1 USD в науковий сектор країн-членів ОЕСР
генерують 20-100 USD прибутку, в прикладні дослідження - 6-25 USD,
відповідно.
• Україна має високі показники людського капіталу, однак показники в
сфері науки (рівень фінансування, кількість дослідників тощо) не є
достатніми, щоб хоча б стабілізувати негативну динаміку розвитку
дослідницької системи України.
• Фінансування науково-технічної сфери в Україні є низьким: 0,76% від
ВВП в 2013 р., 0,66% у 2014. Кількість дослідників скоротилася до 70
000 осіб у 2014 р. (22% від 1990 р.).
• Недостатній рівень фінансування має негативний вплив на процеси
поширення знань у сфері освіти та на якість підготовки молодих
дослідників і всього академічного сектору.
Джерело: Рекомендації «Вдосконалення передачі знань між науково-дослідними установами,
університетами та промисловістю» спільно підготовлені фахівцями Центру інтелектуальної власності та
передачі технологій НАН України та Університету Тарту (Естонська Республіка). – Режим доступу:
www.nas.gov.ua/text/pdfNews/NASU_TartuUniversity_recommendations_full_text.pdf. 6

7. ПРІОРИТЕТИ ТА ЦІЛІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПОЛІТИКИ
УКРАЇНИ ДО 2035 РОКУ ТА ПОДАЛЬШУ
ПЕРСПЕКТИВУ

8. Зобов’язання України в
енергетичній та кліматичній сферах
Україна, спочатку приєднавшись до Енергетичного Співтовариства, а потім
підписавши і ратифікувавши Угоду про асоціацію з ЄС, зобов’язалася
імплементувати низку нормативних документів ЄС до національного
законодавства, зокрема й в енергетичній та кліматичній сферах. Крім того, Україна
підписала та ратифікувала Паризьку угоду.
Виконання цих зобов'язань вимагає від України запровадження дієвої та
гармонізованої політики щодо:
• підвищення енергоефективності та енергозбереження;
• інтенсифікації використання відновлювальних джерел енергії;
• скорочення викидів парникових газів;
• суттєвого скорочення викидів забруднюючих речовин від спалювальних
установок потужністю більше 50 МВт;
• лібералізації та дерегуляції енергетичних ринків;
• створення і впровадження системи торгівлі дозволами на викиди ПГ;
• удосконалення підходів до екологічного оподаткування у частині викидів,
а також багато іншого, що матиме суттєвий вплив на майбутній розвиток
енергетики України.
Напрями та шляхи виконання енергетичних та екологічних (кліматичних)
зобов'язань мають бути визначені у національних стратегічних документах,
зокрема в новій Енергетичній стратегії України на період до 2035 р.
8

9. Наше бачення (візія)
енергетичного майбутнього України
Майбутня енергетика України – збалансована енергетична система, що
забезпечує стале, якісне, надійне та економічно доступне задоволення
енергетичних потреб суспільства, базується на використанні безпечних для
життєдіяльності інноваційних технологій, прозорому та конкурентному
енергетичному ринку, який стимулює учасників до ефективного використання
ресурсів, формування культури енергоспоживання та енергоощадності, сприяє
забезпеченню конкурентних переваг національної економіки, макроекономічній
стабільності та добробуту громадян України.
Пріоритети енергетичної політики України (за 4Е-напрямками):
• Economy (Економіка): сприяння у формуванні низьковуглецевої економіки та
створення нових робочих місць в ній.
• Energy (Енергетика): забезпечення енергетичної безпеки та енергетичної
достатності, підвищення енергетичної ефективності та енергозбереження;
суттєве розширення використання відновлюваних джерел енергії.
• Environment (Навколишнє середовище): зменшення техногенного
навантаження на навколишнє середовище та активна участь у глобальній
боротьбі зі зміною клімату.
• Engineering (Інжиніринг): забезпечення вагомої підтримки та стимулювання
вітчизняних наукових досліджень, сприяння розвитку інноваційного
виробництва та збільшення частки такої продукції на внутрішньому ринку.
9

10. Цільові показники в області
енергоефективності та ВДЕ
ЄС йдучи далі на шляху посилення безпеки
постачання енергоресурсів, розвитку конкуренції
на енергетичних ринках та забезпечення стійкого
розвитку, прийняв рішення про підвищення
енергоефективності мінімум на 0,7% в рік в
період з 2021 по 2030 рр.
Для визначення цільового показника підвищення
енергоефективності та індикативної цілі з
розширення використання ВДЕ у валовому
кінцевому обсязі споживання енергії до 2035 р.
пропонується скористатися тим же підходом.
Таким чином цільовий показник підвищення
енергоефективності в Україні в 2030 р.
становитиме 16%, а в 2035 р. – 19,5%.
Індикативні цілі з розширення використання
ВДЕ у валовому кінцевому обсязі споживання
енергії в 2030 р. становитиме 18%, а в 2035 р.
– 21,5%.
Можуть бути прийняті політичні рішення щодо
округлення цих показників або вирівнювання
між собою.
0.0
9.0
16.0
19.5
0
5
10
15
20
25
2011 2020 2030 2035
%
Цілі щодо підвищення енергоефективності
3.1
11.0
18.0
21.5
0
5
10
15
20
25
2011 2020 2030 2035
%
Цілі щодо інтенсифікації використання ВДЕ
10

11. Цільові показники скорочення
викидів забруднюючих речовин
760
20 10
0
100
200
300
400
500
600
700
800
Факт Існуючі установки Нові установки
2012 2028
мг/м3
Скорочення питомих викидів пилу
3800
200 150
0
500
1000
1500
2000
2500
3000
3500
4000
Факт Існуючі установки Нові установки
2012 2028
мг/м3
Скорочення питомих викидів SO2
640-1067
200
150
0
100
200
300
400
500
600
700
Факт Існуючі установки Нові установки
2012 2033
мг/м3
Скорочення питомих викидів NOx
350-700
2100-2300
0
500
1000
1500
2000
2500
Реконструкція Нове будівництво
дол.США/кВте
Потреба в інвестиціях
11

12. Цільові показники скорочення
викидів парникових газів
43 43
30
100
76
60
0
20
40
60
80
100
2012 2020 2030 2035 2050
%від1990р.
Потенційні цілі для ЕСУ2035
Існуючі міжнародні зобов'язання
12

13. Приклади «декаплінгу»
в країнах Східної Європи
40%
60%
80%
100%
120%
140%
160%
180%
200%
220%
240%
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
ВикидиСО2,ВВП
Польща (ПГ) Болгарія (ПГ)
Чехія (ПГ) Угорщина (ПГ)
Румунія (ПГ) Словаччина (ПГ)
Польща (ВВП) Болгарія (ВВП)
Чехія (ВВП) Угорщина (ВВП)
Румунія (ВВП) Словаччина (ВВП)
Джерело: Міжнародне енергетичне агентство
13

14. Основні цілі для
Енергетичної стратегії України
Основні цілі до 2020 року:
• Підвищення енергоефективності на 9%
згідно Національного плану дій з енергоефективності до 2020 р.
• Забезпечення частки ВДЕ у валовому кінцевому споживанні на рівні 11%
згідно Національного плану дій з відновлювальних джерел енергії до 2020 р.
• Виконання умов Кіотського протоколу (викиди парникових газів не перевищать
76% від рівня 1990 р.).
Основні цілі до 2035 року:
• Підвищення енергоефективності на 19,5%.
• Забезпечення частки ВДЕ у валовому кінцевому споживанні на рівні 21,5%.
• Неперевищення 43% (рівень 2012-2013 рр.) від рівня викидів ПГ в 1990 р. та
сприяння в забезпечені ефекту «декаплінгу» в економіці України.
• Поступове і неухильне скорочення викидів шкідливих речовин від великих
спалювальних установок, загальна номінальна теплова потужність яких
становить 50 МВт і більше, що призведе до виконання вимог Директиви
2010/75/ЄС.
Основна ціль до 2050 року:
• Скорочення викидів ПГ від функціонування енергетики України до 30% від рівня
1990 р. в 2050 р. або раніше.
14
Одним із основних джерел інвестицій
для досягнення поставлених цілей має стати Паризька угода

15. Наслідки досягнення запропонованих
цілей енергетичної політики України
67
85
100
67 70
77
0
20
40
60
80
100
120
2012
2015
2020
2025
2030
2035
2040
2045
2050
2012
2015
2020
2025
2030
2035
2040
2045
2050
Базовий макроекономічний сценарій Цільовий сценарій
млнтн.е.
ВДЕ Електроенергія Теплова енергія
Нафта та нафтопродукти Газ Вугілля
Всього
353
488
586
353
282
245
0
100
200
300
400
500
600
700
2012
2015
2020
2025
2030
2035
2040
2045
2050
2012
2015
2020
2025
2030
2035
2040
2045
2050
Базовий макроекономічний сценарій Цільовий сценарій
млнтСО2-екв.
Транспорт Сектор постачання Населення
Промисловість Сектор вир.-ва е/е та тепла Сектор послуг
Сільське господарство Всього
Загальне первинне постачання енергоресурсів Кінцеве споживання енергоресурсів
Виробництво електроенергії Викиди парникових газів у секторах
"Енергетика" та "Промислові процеси"
122
151
174
122 119 126
-20
0
20
40
60
80
100
120
140
160
180
200
2012
2015
2020
2025
2030
2035
2040
2045
2050
2012
2015
2020
2025
2030
2035
2040
2045
2050
Базовий макроекономічний сценарій Цільовий сценарій
млнтн.е.
ВДЕ Електроенергія
Атомна енергія Нафта та нафтопродукти
Газ Вугілля
199
264
309
199
221
265
0
50
100
150
200
250
300
350
2012
2015
2020
2025
2030
2035
2040
2045
2050
2012
2015
2020
2025
2030
2035
2040
2045
2050
Базовий макроекономічний сценарій Цільовий сценарій
млрдкВт·год
Біо ТЕЦ/ТЕС ГеоЕС СЕС
ВЕС ГЕС та ГАЕС ТЕЦ і блок-станції
ТЕС (нові газові) ТЕС (нові вугільні) ТЕС (існуючі модерн.)
АЕС
15

16. Модельний інструментарій
16
1 Подолець Р.З., Дячук О.А. Стратегічне планування у паливно-енергетичному комплексі на базі моделі "TIMES-Україна": наук. доп.
НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. — К., 2011. — 150 с. Доступний з: http://www.ief.org.ua/NaukDop(PodoletsDiachuk)2011.pdf
2 Чепелєв М. Г. Моделювання та оцінка економічних наслідків зміни тарифної політики в електроенергетиці України / М. Г.
Чепелєв // Економіка і прогнозування. – 2014. – № 1. – С. 121–138.
Оптимізаційна енерго-
екологічна модель
TIMES-Україна
Оптимізаційна модель
електроенергетичного
сектору WASP4
Макроекономічна модель
загальної рівноваги з розширеним
енергетичним блоком (CGE)
Оптимізаційна енерго-екологічна модель TIMES-
Україна1 на агрегованому рівні описує всі
енергетичні потоки в країні – від видобутку до
кінцевого споживання, а також імпорт і експорт
енергоресурсів. Дозволяє проводити дослідження
щодо різних сценаріїв енергозабезпечення
України, оптимізацію енергетичного балансу,
динаміки викидів ПГ на довгостроковий період.
Оптимізаційна модель електроенергетичного сектору WASP4 дозволяє більш детально та якісно
представити його роботу із врахування техніко-економічних характеристик роботи електростанцій
і ліній передачі електроенергії, а також дозволяє оцінювати надійність прогнозованої структури
генеруючих потужностей.
Для оцінки економічних та соціальних наслідків сценаріїв розвитку енергетики України, а також з
метою удосконалення економічної політики оптимізації енергобалансу використовується
макроекономічна обчислювальна модель загальної рівноваги (CGE)2.

17. Що далі?
2016
• Затвердження Концепції реалізації державної політики у сфері зміни
клімату на 2016–2030 рр.
• Перегляд, публічне обговорення та затвердження Національний план
скорочення викидів від великих спалювальних установок.
• Оновлення, публічне обговорення та затвердження нової Енергетичної
стратегії України на період до 2035 року, що включатиме в себе виконання
усіх вимог Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та Паризької угоди в
енергетичній та суміжній з нею сферах.
2016-2017
• Розроблення, публічне обговорення та затвердження Стратегії соціально-
економічного розвитку України на період до 2035 (?) року чи подальшу
перспективу.
2017-2018
• Розроблення, публічне обговорення та затвердження Стратегії
низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 р.
Прискорення імплементації та виконання енергетичних і кліматичних
зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, зокрема, виконання
Національних планів дій з енергоефективності та з відновлюваної
енергетики на період до 2020 року.
17

18. Дякуємо за увагу!
Контактна інформація:
Олександр ДЯЧУК, старший науковий співробітник
Сектору прогнозування розвитку ПЕК, к.т.н., с.н.с.
ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,
e-mail: diachuk@ief.org.ua
Роман ПОДОЛЕЦЬ, завідувач
Сектором прогнозування розвитку ПЕК, к.е.н., с.н.с.
ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,
e-mail: podolets@ief.org.ua
Наталя КУШКО, керівник напрямку низьковуглецевих стратегій
Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні»
e-mail: nkushko@merp.org.ua
18