Презентація директорки департаменту Міністерства екології та природних ресурсів України Світлани Гринчук в рамках Міжнародної конференції з нагоди 10-річчя АУЯФ "Український ядерний форум 2019: ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку"

1. Стратегія низьковуглецевого розвитку
України до 2050 року та місце ядерної
енергетики в ній
Світлана Гринчук
Директор Департаменту з питань зміни клімату
та збереження озонового шару Мінприроди
Київ
3 липня 2019

2. МІЖНАРОДНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ ЩОДО СНВР
Пункт 19 Статті 4 Паризької угоди:
19. Всім Сторонам слід прагнути формулювати та повідомляти довгострокові стратегії низьковуглецевого
розвитку, маючи на увазі Статтю 2, беручи до уваги свою спільну, але диференційовану відповідальність, а
також відповідні можливості у світлі різних національних обставин.
19. All Parties should strive to formulate and communicate long-term low greenhouse gas emission development
strategies, mindful of Article 2 taking into account their common but differentiated responsibilities and respective
capabilities, in the light of different national circumstances.
Пункт 35 Рішення 1/СР.21 Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату:
35. Закликає Сторони надати до 2020 року в секретаріат розраховані до середини століття довгострокові
стратегії низьковуглецевого розвитку відповідно до пункту 19 Статті 4 Угоди та просить секретаріат
опубліковувати на веб-сторінці РКЗК ООН стратегії низьковуглецевого розвитку Сторін у наданому вигляді.
35. Invites Parties to communicate, by 2020, to the secretariat mid-century, long-term low greenhouse gas emission
development strategies in accordance with Article 4, paragraph 19, of the Agreement, and requests the secretariat to
publish on the UNFCCC website Parties’ low greenhouse gas emission development strategies as communicated.

3. ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ ТА СХВАЛЕННЯ СНВР
Мінприроди за технічної підтримки проекту USAID з квітня 2016 року розпочало розробку СНВР шляхом
роботи конференцій та спеціально створених 6 технічних робочих груп за наступними секторами:
• Енергопостачання;
• Енергоспоживання у промисловості;
• Енергоспоживання у ЖКГ;
• Транспорт;
• Управління відходами;
• Сільське та лісове господарство.
З метою забезпечення інклюзивності процесу на кожному етапі процесу розробки документу проводились
засідання технічних робочих груп та конференції. Шість технічних робочих груп налічували 143 учасника
серед яких були представники ЦОВВ, бізнесу, науковців та громадського суспільства. Всього проведено 4
раунди засідань кожної технічної робочої групи та 3 конференції за участі понад 500 осіб.
СНВР була схвалена рішенням Міжвідомчої комісії із забезпечення виконання Рамкової конвенції ООН про
зміну клімату 16 лютого 2018 року та затверджена протокольним рішенням Кабінету Міністрів України від
18 липня 2018 року. СНВР оприлюднена на офіційних веб-сайтах Мінприроди та Секретаріату Рамкової
конвенції ООН про зміну клімату. Україна стала 9-ю стороною Паризької угоди, що виконала пункт 19
статті 4 Паризької угоди.

4. СТРУКТУРА СНВР
Розділ I. Стратегічне бачення низьковуглецевого майбутнього України.
Містить короткий опис проблеми економічного розвитку країни та напрями її вирішення, а також
формулювання мети і цілей СНВР.
Розділ ІI. Передумови переходу до низьковуглецевого розвитку.
Містить інформацію про проблематику зміни клімату та динаміку викидів парникових газів в Україні.
Розділ ІІI. Законодавчі та інституційні засади.
Містить опис законодавчої бази, що підтримує низьковуглецевий розвиток.
Розділ ІV. Декарбонізація енергетики України.
Містить розрахунки базового та 4-х можливих сценаріїв низьковуглецевого розвитку України.
Розділ V. Скорочення викидів парникових газів, інших ніж CO2.
Містить опис політик та заходів, спрямованих на скорочення викидів метану та закису азоту.
Розділ VI. Поглинання вуглецю та скорочення викидів парникових газів у секторі земле-
користування, змін у землекористуванні та лісового господарства (ЗЗЗЛГ).
Містить опис сектору ЗЗЗГЛ і його внеску у баланс викидів і поглинання парникових газів.

5. ДИНАМІКА ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ В УКРАЇНІ
-100
0
100
200
300
400
500
600
700
800
900
1,000
Викиди(+)іпоглинання(-)ПГ,млнтСО2-екв.
Енергетика
Промислові процеси і
використання продуктів
Сільське господарство
Землекористування, зміни в
землекористуванні та лісове
господарство
Відходи

6. СТРУКТУРА ВИКИДІВ ЗА СЕКТОРАМИ У 2017 РОЦІ (БЕЗ ЗЗЗЛГ)

7. СЦЕНАРІЇ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ В УКРАЇНІ
Сценарії викидів охоплюють сектори «Енергетика» та «Промислові
процеси», частка яких у загальних обсягах викидів парникових газів в
Україні у 2015 році склала 82%:
1. Базовий (консервативний) сценарій (БАЗ)
2. Сценарій «Енергоефективність» (ЕЕ)
3. Сценарій «Енергоефективність та відновлювана енергетика» (ЕЕ+ВЕ)
4. Сценарій «Енергоефективність, відновлювана енергетика,
модернізація та інновації» (ЕЕ+ВЕ+МІ)
5. Сценарій «Енергоефективність, відновлювана енергетика, модерніза-
ція та інновації, трансформація ринку та інституцій» (ЕЕ+ВЕ+МІ+ТРІ)

8. МІСЦЕ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В СНВР
Сценарії «Енергоефективність, відновлювана енергетика, модернізація та
інновації» (ЕЕ+ВЕ+МІ) та «Енергоефективність, відновлювана енергетика,
модернізація та інновації, трансформація ринку та інституцій» (ЕЕ+ВЕ+МІ+ТРІ)
передбачають подальший розвиток ядерної енергетики.
Розділ 4.1.3 СНВР: «Модернізація традиційної енергетики (виробництво,
транспортування, використання та споживання енергетичних ресурсів), а також
впровадження інноваційних технологій, зокрема розумних мереж, інноваційних
технологій ядерної енергетики, технологій уловлювання, зберігання та повторного
використання вуглецю, промислового виробництва та використання водню, новітніх
агротехнологій, дозволить протягом 2012–2050 рр. додатково до політик і заходів у
сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики скоротити викиди
парникових газів на 1064 млн т СО2-екв.»

9. МІСЦЕ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В СНВР (продовження)
Політики та заходи СНВР із модернізації та іновацій в частині збереження
важливої ролі ядерної енергетики як низьковуглецевого джерела енергії
«Проведення повторного ліцензування, покращення характеристик, підвищення
ефективності атомних електростанцій (АЕС) за умови суворого дотримання
безпекових показників, а також створення дієвого механізму нагромадження
експлуатуючої організацією (оператором) ядерних установок ресурсів для
фінансування робіт зі зняття з експлуатації атомних енергоблоків. Стимулювання
розвитку новітніх технологій, наприклад, малих модульних реакторів, для
оптимального заміщення потужностей АЕС, які виводитимуть з експлуатації після
2030 року» (стор. 49 СНВР)

10. СЦЕНАРІЇ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ В УКРАЇНІ (продовження)
44% 42%
36%
54%
70%
41%
53%
37%
34%
31% 29%
31%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
2012* 2013* 2014* 2015* 2020 2025 2030 2035 2040 2045 2050
відрівня1990р.(1990=100%)
Роки
БАЗ ЕЕ ЕЕ+ВЕ ЕЕ+ВЕ+МІ ЕЕ+ВЕ+МІ+ТРІ

11. МЕТА СНВР ЩОДО СКОРОЧЕННЯ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ
Визнаючи свою відповідальність за досягнення цілей Паризької угоди та
керуючись національними пріоритетами, Україна докладатиме зусиль
для досягнення індикативного показника, що до 2050 року складе
порівняно з 1990 роком 31-34 % викидів парникових газів. Цей
показник є амбітним і справедливим у контексті участі у глобальному
реагуванні на загрозу зміни клімату.
Довгострокове стратегічне планування є ітераційним процесом, тому
цей документ не повинен розглядатися як остаточний. Україна планує
переглядати свою стратегію принаймні кожні п'ять років, щоб
оцінювати прогрес та збільшувати рівень амбітності з урахуванням
національних обставин.

12. МІСЦЕ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В ДОПОВІДІ МГЕЗК
Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) ООН
опублікувала 6 жовтня 2018 року доповідь «Глобальне потепління на
1.5°C – спеціальна доповідь МГЗЕК щодо наслідків глобального
потепління на 1.5°C вище до індустріальних рівнів та відповідних
траєкторій глобальних викидів парникових газів в контексті посилення
глобального реагування на загрозу зміни клімату, сталого розвитку та
зусиль з викорінення бідності». Ця доповідь була підготовлена 91
вченими із 40 країн (у тому числі України), що проаналізували більше
6000 останніх наукових праць та досліджень у сфері зміни клімату, на
виконання пункту 21 рішення 1/СР.21, що було прийнято на 21-й
Конференції Сторін РКЗК ООН у 2015 році в Парижі.

13. МІСЦЕ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В ДОПОВІДІ МГЕЗК (продовження)
Головний висновок доповіді – для того, щоб не допустити глобальне
потепління більш, ніж на 1.5°C необхідно глобальні антропогенні викиди
СО2 скоротити до 2030 року майже на 45% у порівнянні з 2010 роком,
досягнувши «чистого нуля» до 2050 року. Останнє означає, що усі викиди,
які ще залишаться, мають бути збалансовані за рахунок видалення СО2 з
атмосфери.
У доповіді МГЕЗК розглядаються можливі варіанти обмеження потепління
на 1.5°C та необхідні заходи для їх реалізації. У цьому питанні висновки
доповіді базуються на аналізі 90 сценаріїв, в межах яких можна
забезпечити таке обмеження. Зокрема, частка ВДЕ у глобальному
первинному постачанні енергії має до 2050 року складати 49-67% (наразі –
20%), а частка вугілля скоротитись із поточних 40% до 1-7%. Також
необхідно скорочувати використання нафти та природного газу.

14. МІСЦЕ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В ДОПОВІДІ МГЕЗК (продовження)
Частка електричної енергії у глобальному кінцевому споживанні енергії
має збільшитись до 2050 року до 34-71%. Частка ВДЕ у виробництві
електроенергії має скласти 36-97%. Широкий діапазон наведених
даних залежить від структури енергетичного сектору кожної країни.
Якщо країна виробляє значну кількість електроенергії на атомних
станціях та активно використовує технології з уловлювання та
зберігання вуглецю, то частка ВДЕ нижча і навпаки. В середньому,
частка ВДЕ в генерації у 2050 році за усіма сценаріями має скласти
близько 78%.
У доповіді МГЕЗК ядерна енергетика віднесена до джерел енергії з
низьким рівнем викидів вуглецю (low-carbon-emitting sources),
подальший розвиток яких дозволить людству перейти на шлях 1.5°C.

15. ЯДЕРНА ЕНЕРГЕТИКА ТА НВВ УКРАЇНИ
Наразі в Україні розпочався процес перегляду її національно-визначеного внеску
(НВВ) до Паризької угоди. Очікуваний національно-визначений внесок або перший
НВВ був схвалений урядом України у вересні 2015 року та передбачає, що у 2030
році викиди викидів парникових газів (ПГ) не перевищать 60% порівняно з 1990
роком.
Згідно з даними Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та
абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990-2015 роки, які були
перевірені експертами РКЗК ООН, викиди ПГ в усіх секторах економіки України у
2015 році (без врахування сектору землекористування, зміни в землекористування
та лісового господарства) склали близько 323 млн. тон СО2 еквіваленту або 33,6%
від рівня 1990 року. При цьому викиди ПГ при виробництві у 2015 році 157,2 TWh
електричної енергії склали близько 58,5 млн. тон СО2 еквіваленту або 372 кг СО2
еквіваленту/MWh, що на чверть менше за середньосвітовий показник. Цей факт
пояснюється значною роллю ядерної енергетики в Україні. Частка атомної генерації
в загальному обсязі виробництва електроенергії протягом 2012-2017 років зросла з
45 % до 55 %.

16. ЯДЕРНА ЕНЕРГЕТИКА ТА НВВ УКРАЇНИ (продовження)
Важлива роль ядерної енергетики у декарбонізації енергетичного сектору
України збережеться і в середньостроковій перспективі. Затверджена урядом
України у серпні 2017 року Енергетична стратегія України на період до 2035 року
“Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність” передбачає, що
ядерна енергетика разом із гідроенергетикою та іншими відновлювальними
джерелами енергії (сонячна, вітрова, біомаса) будуть основою
низьковуглецевого розвитку енергетичного сектору України до 2035 року.
Тільки у 2015 році завдячуючи атомній енергетиці вдалося уникнути викидів ПГ у
обсязі 84 млн. тонн СО2 еквіваленту. Протягом 2021-2030 років (терміну дії НВВ)
внесок ядерної енергетики у запобіганні викидів ПГ можна оцінити у
щонайменше 800 млн. тонн СО2 еквіваленту, що дорівнює поточним загальним
викидам ПГ в Україні за 2,5 роки.
Таким чином, завдячуючи ядерній енергетиці Україна може здійснити перегляд
свого НВВ з метою підвищення його рівня амбітності.

17. ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!