Що таке шахи? Спорт, наука або мистецтво? Шахи – стародавня інтелектуальна гра. Вона відома в будь-якому куточку земної кулі, тому у світі є десятки її варіацій. Це не просто гра, адже шахи давно є видом спорту і мистецтва. Шахи мають виховне значення: сприяють розвитку концентрації уваги, вміння долати труднощі та планувати власні дії, логічно мислити. «Гра у шахи на допомогу Збройним Силам України» – під такою назвою проходять всеукраїнські челенджі в багатьох містах нашої країни. З нагоди Дня шахів в Україні, який відзначається 20 липня, сектор журнальної періодики підготував віртуальну виставку «Без помилок не може бути блискучих перемог». Запрошуємо до перегляду!

1. Без помилок не
може бути
блискучих
перемог
(до Дня шахів
в Україні)

2. Шахи — гра на спеціальній дошці, що має назву шахівниця
й поділена на 64 світлі і темні клітини (поля), між 16 світлими
(білими) і 16 темними (чорними) фігурами за встановленими
для них правилами пересування. Це старовинна індійська
настільна розважальна гра, що має давню історію. Як одна з
найрозповсюдженіших спортивних ігор сучасності, гра поєднує
в собі елементи мистецтва (уяви), науки (логічно-точний
розрахунок) і спорту.

3. Гра у шахи ведеться двома гравцями. Кожен із них має 16
шахових фігур. Вони роблять ходи по черзі, один за одним. Під
час кожного ходу гравець може перемістити лише одну фігуру.
Гру розпочинає той, що грає фігурами білого кольору. При
переміщенні своєї фігури на клітину, зайняту фігурою
суперника, фігура суперника знімається з дошки.

4. Ігри з фішками на дошці були відомі ще в 3–4 тисячоліттях до н. е. У
перші п'ятсот років нової ери в Індії, за думкою багатьох істориків,
з'явилась найдавніша форма шахів – військова гра чатуранґа. Грали в
чатуранґу четверо гравців. Хоча це була складна гра, що вимагала
точного розрахунку, пересування фігур визначали кидком гральної
кості. На наступному етапі розвитку гра для чотирьох перетворилася в
гру для двох суперників, у якій ходи вже визначали самі гравці, а не те,
як випадуть кубики. Нова гра отримала назву шатрандж. У 8–9 ст. він
набув значного поширення в Арабському Халіфаті.

5. Найстаріші археологічні шахові артефакти, фігури зі слонової кістки,
розкопано у Стародавньому Афросіабі (нинішній Самарканд в Узбекистані).
Їх створено близько 760 року, а деякі, можливо, раніше. Під час арабського
періоду розвитку шахів відбувся винахід шахової нотації – способу запису
партій. З’явилась велика кількість літератури з теорії дебютів, стратегії,
тактики, аналізи різних типів ендшпілю. Найдавніший відомий шаховий
посібник, написаний арабською мовою і припадає на 840–850 роки. Його
написав Аль-Адлі Ар-Румі (800–870), відомий арабський шахіст, під назвою
«Кітаб аш-шатрандж» (книга з шахів). Цей рукопис втрачено, але посилання
на нього є в пізніших працях. Поширення шахів на схід, у Китай та південно-
східну Азію, ще менш задокументоване, ніж на захід. Перша китайська згадка
про шахи, під назвою Сян Ці, міститься в збірці «Нариси про дива зі світу
пітьми» і припадає приблизно на 800 рік.

6. До країн західної Європи шахи потрапили не раніше 11 ст. Саме на
цей час припадає перша згадка про шахи в літературі («Каталонський
заповіт», 1010). Але гра, напевно, була відома й на 1–2 ст. раніше, про
що свідчать знахідки шахових фігур, датовані 9 ст. У Скандинавії та на
Британських островах шахи розповсюджували вікінги, про що свідчить
знахідка кількох комплектів шахових фігур на о. Льюїс, що датовані
1200 р. Спочатку католицька церква вважала шахи азартною грою, та
спробувала заборонити їх, але вже в 1400 році всі заборони було знято.
З 11–12 ст. шахи вважались однією із найрозповсюдженіших розваг
феодальних вельмож. Вони навіть увійшли до програми лицарського
виховання. Шахи згадуються в низці відомих літературних творів того
часу («Пісня про Роланда», «Трістан та Ізольда», «Роман про Розу» та
ін.).

7. В Україні шахи відомі з 10–11 ст., куди були принесені з батьківщини
шахової гри Індії. Знайдено шахові фігури в археологічних розкопах
Вишгороду, Києва, Турова, в Чорній Могилі біля Чернігова. В усній словесності,
зокрема билинах, згадується, що шахи були популярні за часів Київської Русі.
Відомо, що за Гетьманщини шахістом був митрополит Т. Яновський, а
меценатом шахового мистецтва гетьман К. Розумовський. Міжнародний день
шахів відзначається з 1966 року. Ініціатива створення такого свята належить
Усесвітній шаховій федерації (ФІДЕ). Цього дня під її егідою проводяться
різноманітні тематичні заходи та змагання. 1 листопада 2011 року
Постановою Верховної Ради України «враховуючи вагомі досягнення
українських шахістів у змаганнях на міжнародному рівні, з метою
привернення уваги суспільства, органів державної влади і громадських
об'єднань до шахового спорту як високоінтелектуального, доступного і
наймасовішого виду спорту, забезпечення державної підтримки і розвитку
шахів, примноження потенціалу та популяризації шахів серед молоді,
зміцнення міжнародного авторитету України завдяки досягненням шахістів»
проголошено 20 липня День шахів в Україні. 21 червня 2011 р. після виграшу
11 партії чемпіоном України став Руслан Пономарьов із Києва.

8. Руслан Пономарьов. Наймолодший
чемпіон із шахів у світі. Руслан Пономарьов народився в Горлівці –
невеликому місті в Донецькій області, де в «буремні
90-ті» майже не було варіантів дозвілля для молоді.
Існував хіба що місцевий Палац дитячої та юнацької
творчості, де в майже аварійних умовах проводились
заняття «гуртків»: різноманітні танці, рукоділля,
журналістика і шахи. Приблизно так у сусідньому
Краматорську і навчався Руслан. Діти, які в ранньому
віці виявляють здібності до шахів, як це було в
нашого героя, потребують чутливого педагога, що
вміє бути і наполегливим, і м’яким одночасно та
скеровувати маленького генія у правильному
напрямку. Пономарьова виховував талановитий
учитель Олександр Шмиков – і вже в 1996 році 13-
річний хлопчик, граючи на чемпіонаті у Словаччині,
перемагав дорослих чоловіків і мав рейтинг FIDO
2550. У 1998 році Руслан Пономарьов став
наймолодшим у світі гросмейстером світового рівня,
а у 2002-му – наймолодшим чемпіоном світу та
побив колишній рекорд Гаррі Каспарова.

9. Анна Ушеніна. Перша чемпіонка серед шахісток.
Анна Ушеніна народилась у Харкові в 1985 році.
Майбутню чемпіонку, коли їй було 7 років, навчила
грати в шахи мати. Дівчинка ще змалечку
демонструвала неабиякі аналітичні здібності, тому її
віддали в дитячо-юнацьку спортивну школу
олімпійського резерву в Харкові. Анні довелося
пожертвувати спокійним дитинством, адже під
наглядом тренерів вона почала швидко прогресувати
– і треба було підтверджувати титули на змаганнях.
Уже в 1997-му вона стала чемпіонкою України серед
дівчат молодших 12 років. Після цього два роки
поспіль вигравала національну першість до 14 років.
Перший успіх на дорослій арені прийшов до Анни
2005 року на чемпіонаті України, де вона стала
золотою призеркою. До анналів шахової історії
Ушеніна ввійшла як перша в історії чемпіонка світу з
України (2012 рік), після чого стала 28-ю жінкою, яка
здобула звання міжнародної гросмейстерки.

10. Марія Музичук. Шахова королева України.
Остання «шахова королева» України, як її називають у ЗМІ,
народилась у сім’ї двох заслужених тренерів України із шахів.
Тому щодо майбутнього покликання в Марії Музичук сумнівів
не було. Батько і мати почали знайомити дочку із правилами
гри, коли їй ледве виповнилось два роки. Як зізнається сама
Марія, вона мало що розуміла в тому віці. Але, згідно із
класичною теорією психоаналізу, найважливіший «матеріал»
для розвитку людини закладається саме до 7 років.
До того ж у дитинстві Марія Музичук потерпала від розсіяності
уваги: могла припускатися прикрих помилок під час виконання
домашніх завдань, хоч і мала гострий розум. Тому шахова гра
стала своєрідними «ліками проти неуважності». Вони подіяли,
коли в 10 років дівчина почала серйозно тренуватись, перемогла
на Чемпіонаті України серед дівчат молодших 10 років та
переросла рівень хобі. Музичук навчалась у школі за
індивідуальним графіком – і якомога більше часу намагалась
приділяти шахам, у чому її дуже надихала старша сестра, яку
«муштрували» не менше. Тож для звання чемпіонки світу,
здобутого у 2015 році, Марії довелося добряче попрацювати.

11. Наразі шахи переживають справжній вибух популярності.
Все завдяки американському серіалу «Хід Королеви», який
вийшов у 2020 році. Драматична історія про сироту Бет
Хармон, яка завоювала шаховий світ – зачепила мільйони
глядачів. А отже – і підігріла цікавість до шахів. Тільки до
найбільшого у світі сайту шахів – доєдналось у 7 разів більше
людей! А продажі шахів у США – підскочили на 80%.

12. Березнюк, Л. Роль шахів у розвитку творчих здібностей особистості Л. Березнюк
// Рідна шк. – 2014. – № 10. – С. 69–72.
Волокітін, А. Моя найкраща партія 84-го чемпіонату України [про українського
шахіста Волокітіна В.О.] / А. Волокітін // У світі математики. – 2016. – Т. 22, № 1. – С.
84–87.
Двобій інтелектів // Шк. бібліотека. – 2018. – № 6. – С. 79–81.
Зарядка для розуму : Міжнародний день шахів // Шк. бібліотека. – 2017. – № 7. – С. 45.
Кругляков, П. Розвиток інтелектуальної компетентності у шаховому центрі / П.
Кругляков // Позашкілля. – 2017. – № 11. – С. 38–41.
Левенко, В. Актуальні проблеми вивчення когнітивних здібностей / В. Левенко //
Фізична культура, спорт та здоров'я нації : зб. наук. пр. / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М.
Коцюбинського, Ін-т фіз. виховання і спорту. – Вінниця, 2015. – Вип. 19, Т. 2. – С. 649–
655.
Лущик, І. В. Шахи / І. В. Лущик // Фізичне виховання в школах України. – 2017. – № 5. –
С. 1–8 (Дод.).
Малієнко, О. Грають усі, а виграє одна : післямова до чемпіонату світу з шахів серед
жінок / О. Малієнко // Віче. – 2016. – № 7/8. – С. 70–72.

13. Малієнко, О. Незвичайні шахи: позиції Фішера і казкові мотиви Іванчука / О.
Малієнко // Олімп. арена. – 2019. – № 11. – С. 52–56.
Мойсієнко, А. Щоб і чужинці могли запозичити : [ідеться про шахову галузь – як
спортивне, інтелектуальне і мистецьке явище, престижність якого у світі (зрештою, і в
Україні) завжди була і залишається знаковою] / А. Мойсієнко // Укр. літ. газ. – 2020. –
31 лип. – С. 16–17.
Павловський, В. П. Залучення учнів професійно-технічних навчальних закладів до
шахового спорту / В. П. Павловський // Вісн. проф.-тех. освіти Вінниччини : зб. наук.-
метод. пр. / навчально-метод. центр проф.-тех. освіти у Вінниц. обл. – Вінниця, 2012.
– Вип. 1. – С. 219–220.
Петрова, І. Король іде в наступ / І. Петрова // У світі математики. – 2015. – Т. 21, № 4. –
С. 80–82.
Серветник, В. Правила гри пішаком : заняття з шахів / В. Серветник // Позашкілля. –
2016. – № 12. – С. 47–50.

14. Серветник, В. Правила гри пішаком : заняття з шахів / В.
Серветник // Позашкілля. – 2011. – № 1. – С. 38–40.
Скирюк, Д. Шахматная церемония / Д. Скирюк // Вокруг света.
– 2018. – № 9. – С. 98–101.
Сулипа, О. Шахи молодшають, але грати в них можна до 100
років / О. Сулипа // Демократ. Україна – 2019. – 24 трав. – С. 15.
Тувжева, О. Дивовижна подорож до королівства шахів / О.
Тувжева // Палітра педагога. – 2015. – № 3. – С. 12–14.

15. Дякую за увагу!
Підготувала Стойко Н. Г.
в. о. зав сектором журнальної періодики