2. соціальної інфраструктури потрібні тривалий час і значні ресурси різних за
формою власності та розмірами бізнесу господарюючих суб'єктів.
Тому важливими науковими проблемами залишаються питання
комплексної оцінки розвитку соціальної інфраструктури регіону, що
дозволить, по-перше, розкрити організаційно - управлінські особливості
елементів соціальної інфраструктури регіону, по-друге, запропонувати
стратегічні напрямки її розвитку. Актуальність даних проблем та недостатнє
їх теоретичне опрацювання актуалізують вибір теми і мету даного
дослідження.
2. Ступінь обґрунтованості та достовірності наукових положень,
висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації
Ознайомлення зі змістом дисертаційного дослідження та авторефератом
О.М. Пригодюк, основними працями, опублікованими за темою дисертації,
дає змогу зробити висновок, що сформовані автором наукові положення,
висновки і рекомендації характеризуються високим рівнем достовірності та
ґрунтовності і свідчать про його особистий внесок у розвиток економічної
науки.
Дисертантом правильно сформульована мета і завдання дослідження,
що стосуються найбільш важливих і гострих проблем розвитку соціальної
інфраструктури регіону, на які необхідно було дати обґрунтовані й сформовані
відповіді. Це вимагало опрацювання значної кількості наукових праць
вітчизняних й зарубіжних вчених з питань формування і розвитку соціальної
інфраструктури регіонів України, виявлення проблем пошуку шляхів більш
повного задоволення населення регіонів соціальними послугами, підвищення
рівня і якості життя. Використання сучасного методологічного, методичного,
інформаційного та нормативно-правового забезпечення обумовило
обґрунтованість результатів дослідження та переконливість сформульованих
висновків. Методичне забезпечення роботи базується на використанні
прогресивних методів дослідження, включає статистично-математичні
методи, використані формули є коректними.
3. Наукові положення, висновки і рекомендації, сформульовані у
дисертації, є науково обґрунтованими та достовірними. У дисертаційному
дослідженні Пригодюк Олени Миколаївни «Формування і розвиток соціальної
інфраструктури регіону» здійснено обґрунтування теоретичних засад і
практичних рекомендацій щодо формування і розвитку соціальної
інфраструктури регіону.
Таким чином, зміст дисертаційної роботи свідчить про достатньо
високий рівень обґрунтованості та достовірності її наукових положень,
висновків і рекомендацій.
3. Зміст та структура дисертації
У дисертації обґрунтовано теоретичні засади і практичні рекомендацій
щодо формування і розвитку соціальної інфраструктури регіону.
У першому розділі автором узагальнено й систематизовано наукові
підходи щодо визначення сутності й змісту понять «соціальна
інфраструктура», «соціальна інфраструктура регіону» (с. 30-39).
У сфері теоретичного знання про формування і розвиток соціальної
інфраструктури регіону визначено найбільш важливі принципи, функції,
фактори впливу на розвиток соціальної інфраструктури регіону та пов’язані з
ним ризики, які формують основу оптимального регулювання розвитку
соціальної інфраструктури регіону (с. 54-71).
Досліджено методичні підходи до оцінки соціальної інфраструктури
регіону, які орієнтовані на визначення забезпеченості соціальними послугами,
ступеня впливу на соціально-економічний розвиток регіону, ефективність
управління розвитком соціальної інфраструктури. Представлено авторський
підхід до оцінки результативності взаємодії елементів «види діяльності
соціальної інфраструктури регіону - об’єкти соціальної інфраструктури
регіону - задоволеність населення соціальними послугами», що дає
можливість оцінити вплив соціальної інфраструктури на задоволеність
населення соціальними послугами як суб’єктивної складової якості життя
населення (с. 88-95).
4. У другому розділі проведено компаративний аналіз розвитку
соціальної інфраструктури регіонів. Досліджено економічні умови, які
впливають на розвиток соціальної інфраструктури регіонів України,
спрямованої на розширення можливостей для розвитку людського потенціалу
регіонів (с.101-112). За допомогою інтегральних показників оцінено рівень
розвитку соціальної інфраструктури та задоволеності населення соціальними
послугами (с. 121-138), побудовано матрицю результативності взаємозв’язку
розвитку соціальної інфраструктури та задоволеності населення соціальними
послугами (с. 139-140).
Проведено параметричну оцінку розвитку соціальної інфраструктури
сільських територій регіону, визначено сучасні умови, в яких відбувається
формування й розвиток соціальної інфраструктури в сільській місцевості
Черкаської області, з урахуванням наявних на сільських територіях ресурсів і
потенційної здатності територіальної системи виконувати свої функції (с. 143-
160).
У третьому розділі автором розроблено концепт формування й
розвитку соціальної інфраструктури регіону, який контекстуалізує складові
системи забезпечення формування та розвитку соціальної інфраструктури
регіону, враховуючи цілі й завдання розвитку, фактори впливу,
комплементарні умови, ресурсне забезпечення, програму розвитку, напрями
модернізації соціальної інфраструктури регіону.
Автором запропоновано підхід до прогнозування розвитку соціальної
інфраструктури регіонів на основі використання методу моделювання із
застосуванням трьох регресійних моделей для кожного часового ряду: лінійну,
параболічну, гіперболічну (с. 164-168).
За результатами визначених проблем та прогнозованих тенденції
розвитку соціальної інфраструктури регіону, автором запропоновано
концептуальну модель ресурсного забезпечення розвитку соціальної
інфраструктури регіону (с. 175-194). У рамках моделі ресурсного забезпечення
автором обґрунтовано доцільність впровадження інформаційно-аналітичної
5. платформи, яка дасть змогу в інтерактивному режимі формувати високоякісне
середовище підтримки прийняття рішень щодо напрямів розвитку соціальної
інфраструктури завдяки визначенню, представленню та інтерпретації
параметрів задоволеності населення соціальними послугами.
У дисертаційній роботі розроблено напрями модернізації соціальної
інфраструктури регіону з урахуванням наявних інституціональних обмежень.
Визначено складові інституціонального середовища, особливості їх впливу на
формування та розвиток соціальної інфраструктури регіону (с.201-204).
Автором запропоновано етапи модернізації соціальної інфраструктури
регіону, згідно з якими максимізується рівень узгодженості дій державних,
регіональних та місцевих органів влади, від чіткості та цілеспрямованості
яких значною мірою залежить результативність модернізації соціальної
інфраструктури (с.208-219).
Автором обґрунтовано, що розвиток соціальної інфраструктури
сільських територій стає пріоритетом в умовах децентралізації й зростання
самостійності територіальних громад. Визначено стратегічні пріоритети
розвитку соціальної інфраструктури сільських територій, реалізація яких
сприятиме нівелюванню наявної територіальної диференціації в рівні її
розвитку, розширенню доступу селян до соціальних послуг та створенню
передумов для розвитку економіки.
4. Ступінь новизни наукових положень дисертації
Ознайомлення з дисертаційною роботою Пригодюк Олени Миколаївни
дає підставу стверджувати про достовірність та обґрунтованість наукових
положень, висновків та рекомендацій, що в ній містяться. Вони базуються на
принципах системного підходу й аналізу проблем формування і розвитку
соціальної інфраструктури регіону, а також наукових праць вітчизняних і
зарубіжних вчених за темою проведеного дослідження. Автором опрацьовано
значна кількість статистичної інформації й обґрунтовано практичні
рекомендації щодо формування і розвитку соціальної інфраструктури регіону.
6. Найвагомішими науковими досягненнями дисертації можна виділити
такі:
- узагальнено й систематизовано наукові підходи щодо визначення
змісту поняття «інфраструктура регіону» та «соціальна інфраструктура
регіону»;
- виявлено найбільш важливі принципи, фактори функціонування
соціальної інфраструктури регіону;
- обґрунтовано методичні підходи до комплексної оцінки соціальної
інфраструктури регіону;
- проведено ґрунтовне дослідження особливостей розвитку соціальної
інфраструктури регіонів у сучасних умовах соціально-економічних та
нормативних трансформацій;
розроблено концептуальну модель ресурсного забезпечення
формування і розвитку соціальної інфраструктури регіону;
- запропоновано поетапну реалізацію стратегічних напрямів розвитку
соціальної інфраструктури сільських територій.
5. Повнота викладу положень дисертації в опублікованих роботах
Положення дисертаційної роботи О.М. Пригодюк знайшли
відображення у 16 опублікованих наукових працях (з них 7 статей в наукових
фахових виданнях, 5 тез доповідей на наукових конференціях). Загальний
обсяг матеріалу, що одноосібно опублікований здобувачем, становить 5,9
друкованих аркуша.
Зазначене вище дає змогу зробити висновок про повноту відображення в
ньому основних положень дисертаційної роботи, що винесені на захист.
Характер видань, зміст і оформлення наукових праць відповідає вимогам
щодо забезпечення релевантності висвітлення отриманих результатів
дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня кандидата економічних
наук.
Зміст автореферату достатньо повно відображає основні положення
дисертації, отримані результати, сформульовані висновки і пропозиції.
7. 6. Важливість для науки й практики результатів дослідження й
рекомендації щодо їхнього подальшого використання
Дисертація О.М. Пригодюк має достатній науковий рівень і практичну
значущість. Наукова цінність результатів дисертаційного дослідження полягає
в розробці теоретико-методологічних основ щодо формування і розвитку
соціальної інфраструктури регіону.
Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідної роботи
Черкаського державного технологічного університету. У темі «Управління
еколого-економічним розвитком регіональної системи» (номер державної
реєстрації 011411004827, 2014-2016 рр.) здобувачем визначено роль й
особливості соціальної інфраструктури в еколого-економічному розвитку
регіональних систем; у темі «Соціальні та економічні трансформації ринку:
регіональний та галузевий аспект» (номер державної реєстрації 011511000972,
2014-2017 рр.) автором проведено компаративний аналіз розвитку соціальної
інфраструктури регіону та запропоновано концептуальні напрями модернізації
соціальної інфраструктури регіону. Під час виконання теми «Концептуальні
засади глобального партнерства для місцевого сталого розвитку» (номер
державної реєстрації 011711000935, 2017-2019 рр.) автором запропоновано
концептуальний підхід до розвитку соціальної інфраструктури сільських
територій.
7. Дискусійні положення й критичні зауваження до дисертаційної
роботи
Поряд із безсумнівними здобутками необхідно вказати й на деякі
критичні зауваження та дискусійні положення, що можуть стати предметом
дискусії при обговоренні дисертаційної роботи, а саме:
1. На с. 93 дисертаційної роботи здобувачем на основі відомих
матричних підходів до аналізу - матриці Мак-Кінсі, матриці БКГ та
матричного підходу до встановлення якості життя, запропонованого групою
науковців Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи
НАН України, сформовано матрицю результативності співвідношення
8. розвитку соціальної інфраструктури регіону та задоволеності населення
соціальними послугами. На нашу думку, доцільно було б представити типовий
базовий перелік стратегічних рішень відповідно до позицій у кожному
квадранті запропонованої матриці, як це пропонується у класичних матрицях,
взятих дисертантом за прототип.
2. Автор у дослідженні особливостей розвитку соціальної
інфраструктури регіонів запропонувала і сформувала матрицю
результативності взаємозв’язку розвитку соціальної інфраструктури та
задоволеності населення соціальними послугами регіонів. Згідно з наведеною
матрицею (с.139) впродовж 2012-2016 рр. регіони-сусіди займали різні
позиції. На наш погляд, варто було б детальніше дослідити позиції регіонів на
матриці з огляду на фактори, які вплинули на їх переміщення по матриці
протягом досліджуваних років і відповідно до цього сформулювати висновки.
3. Запропоновані дисертантом етапи впровадження напрямів
регіональної політики модернізації соціальної інфраструктури Черкаського
регіону за рівнями управління (с. 209) є безперечно корисними для
практичного використання, що сприятиме більш швидкому й ефектному
впровадженню змін у розвитку соціальної інфраструктури регіону. Але слід
було б обґрунтувати деякі з наведених автором пропозицій щодо прискорення
модернізації соціальної інфраструктури. Наприклад, недостатньо
обґрунтованою є авторська пропозиція щодо створення багаторівневих
інтегрованих систем соціальних інститутів на державному рівні управління і
створення регіональних інтегрованих структур мережевої взаємодії інститутів
соціальної інфраструктури на регіональному рівні управління в межах
прогнозно-аналітичного етапу.
4. Автор пропонує створення експертного співтовариства завдяки
взаємодії Громадської ради, представників Департаменту регіонального
розвитку та інших департаментів, причетних до прийняття рішень щодо
розвитку соціальної інфраструктури регіону з метою удосконалення системи
збирання та аналізу інформації для задоволення населення рівнем соціальних
9. послуг, попередження конфліктних ситуацій у процесі розподілу фінансових
коштів для розвитку пріоритетних об’єктів соціальної інфраструктури, (с. 179-
180, 190-192). Проте не йдеться про практичну діяльність створеного
співтовариства, термін його дії та ключові функції.
5. На с. 192 автор пропонує ранжувати параметри оцінки отриманих
населенням соціальних послуг за блоками, сформованими ним відповідно до
видів діяльності соціальної інфраструктури. Але не конкретизує ці параметри
й не обґрунтовує їх доречність та надійність.
6. Автором запропоновано ряд заходів, спрямованих на підвищення
якості соціальної інфраструктури як у розрізі окремих її об’єктів, так і в цілому
системи управління розвитком соціальної інфраструктури, які враховують як
прямий (с. 173-177, 190-193), так і опосередкований (с. 182-184) вплив на
розвиток соціальної інфраструктури регіону. Але, враховуючи нестабільність
сучасного економічного середовища, проблеми фінансового забезпечення,
доцільно було б розробити план альтернативних рішень, який передбачав би
послідовність активізації зазначених напрямів, можливість їх інтеграції
відповідно до пріоритетності та швидкості отримання бажаних результатів.
8. Загальний висновок про відповідність дисертації встановленим
вимогам
Дисертаційна робота О.М. Пригодюк «Формування і розвиток
соціальної інфраструктури регіону» є завершеною науковою працею, в якій
отримано науково обґрунтовані результати, що в сукупності вирішують
проблему формування і розвитку соціальної інфраструктури регіону.
Роботу виконано на високому науковому рівні, вона вирізняється серед
інших робіт новизною підходів до вирішення поставлених завдань.
Структура дисертації логічна, матеріал викладено послідовно, доступно
для сприйняття. Зміст автореферату дисертації є ідентичним основному змісту
роботи. В опублікованих працях автора повною мірою відображені основні
положення дисертаційної роботи.
10. Обсяг та оформлення дисертації відповідають вимогам пп. 9,11,12,14
«Порядку присудження наукових ступенів», затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013р. № 567 (із змінами і
доповненнями, внесеними згідно з Постановою КМ № 656 від 19.08.2015 р. та
№1159 від 30.12.2015р. та№ 567 від 27.07.2016 р.)., аїї автор Пригодюк Олена
Миколаївна заслуговує присудження наукового ступеня кандидата
економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і
регіональна економіка.
Офіційний опонент:
кандидат економічних наук, доцент
доцент кафедри міжнародних
економічних ВІДНОСИН КИЇВСЬІф^^віТИ^Ч.
національного торговельно
економічного університете
Ю.І. Головня
