Тести 11 клас

1. ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ
З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ТА ЛІТЕРАТУРИ
(профільний рівень)
1

2. Посібник містить зразки контрольних робіт до основних
розділів курсу української мови для 10 класу (профільний рівень).
Комплексні завдання дають змогу отримати об’єктивну оцінку
рівня сформованих знань та умінь, здобутих при вивченні однієї
або кількох тем відповідно до вимог чинної програми з української
мови та літератури. Виконання пропонованих тестових завдань
допоможе учням поглибити лінгвістичні знання, вдосконалити
правописні й комунікативні вміння та навички під час підготовки
до випускних та вступних іспитів.
Подані матеріали призначено учням для використання під час
самостійної підготовки до тематичного оцінювання, а також на
допомогу вчителям для проведення тематичного контролю знань
навчального матеріалу.
Контрольна робота № 1
Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні.
З історії розвитку української мови. Сучасна
українська літературна мова як вища форма
існування національної мови
І рівень Тести
1. Яку функцію мови відображено у виразі «Мова – засіб
спілкування»? (0,5б.)
а) когнітивну;
б) комунікативну;
в) кумулятивну;
г) експресивну.
2

3. 2. В українській мові існують такі наріччя:
а) північне, південне, східне, західне;
б) північне, північно-західне, північно-східне;
в) південне, південно-західне, південно-східне;
г) північне, південно-західне, південно-східне.
3. У якому рядку всі слова є діалектизмами?
а) вила, клуня, граблі, сіно, тин;
б) гості, комин, зело, стежка, рало;
в) шуфля, хата, клас, пліт, ватра;
г) путня, постоли, черес, вуйко, чічка.
4. Українська, російська та білоруська мови належать до:
а) романської групи;
б) германської групи;
в) слов’янської групи, східної підгрупи;
г) слов’янської групи, західної підгрупи.
5. Види письма в період Київської Русі – це:
а) устав, напівустав, скоропис;
б) кирилиця, глаголиця;
в) кирилиця, глаголиця, латиниця;
г) кириличні букви, друкарський шрифт.
6. Наявність термінології, нейтральна лексика, складні
синтаксичні конструкції, прямий порядок слів, повні речення,
логічність, точність, обґрунтованість викладу, відсутність
метафорики, емоційно-оцінних виразів – це ознаки…
а) конфесійного стилю;
б) публіцистичного стилю;
3

4. в) наукового стилю;
г) офіційно-ділового стилю.
7. Яку функцію мови відображено у виразі «Мова – засіб
оволодіння суспільно-історичним досвідом людства»?
а) когнітивну;
б) комунікативну;
в) кумулятивну;
г) експресивну.
8. До південно-східного наріччя належать діалекти:
а) середньонаддніпрянський, слобожанський, степовий;
б) східнополіський, середньополіський, західнополіський;
в) лемківський, надсянський, закарпатський, покутсько-
буковинський, волинський, подільський;
г) північний, південно-східний, південно-західний.
9. У якому рядку всі слова є діалектизмами?
а) какаду, фієста, забуття, оселедець, фантастика;
б) телефон, киптар, цукерки, соната, мікрофон;
в) комедія, джерело, термос, контроль, мандарин;
г) раятися, бесаги, когут, ріпа, маржинка.
10. Слов’янська група індоєвропейських мов включає в себе такі
мови:
а) українську, російську, білоруську;
б) польську, чеську, словацьку, болгарську, сербську,
македонську, українську, російську, білоруську;
в) польську, чеську, словацьку;
4

5. г) польську, чеську, словацьку, білоруську, українську,
російську.
11. Слов’янськими азбуками є:
а) кирилиця, латиниця, глаголиця;
б) кирилиця;
в) кирилиця, глаголиця;
г) устав, напівустав, скоропис.
12. Урочистість, піднесеність, символізм, мовні формули із
сакральним значенням, значна кількість метафор, алегорій,
порівнянь – це ознаки…
а) художнього стилю;
б) публіцистичного стилю;
в) конфесійного стилю;
г) офіційно-ділового стилю.
ІІ рівень
Дайте відповіді на питання.
1. Вкажіть генетично-хронологічну послідовність споконвічної
української лексики. (0,5 б.)
2. Назвіть типи спілкування : (0,5 б.)
а) за використанням мовних засобів;
б) за формою використання мови.
3. Назвіть стилістичні прийоми побудови тексту. (1 б.)
4. Відредагуйте словосполучення із суржиком. (1 б.)
5

6. За вуглом – мій дім; поступити у вуз; музей під відкритим небом;
запалення десен; клітчата рубашка; учбовий посібник; шарикова
ручка; халатне відношення; нерадивий працівник.
ІІІ рівень (3 б.)
Доведіть або спростуйте вислів В. Сухомлинського: «Слово – це
найточніший різець, здатний торкнутися до найніжнішої рисочки
людського характеру.»
Контрольна робота № 2
Сучасна українська літературна мова як вища форма
існування національної мови. Фонетика української
літературної мови як учення про її звукову систему
І РІВЕНЬ ТЕСТИ
1. ЗНАЙДІТЬ, У ЯКОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ ПРИГОЛОСНІ ГЛУХІ: (0,5
Б.)
А) СІК, КРАЙ, СЕЛО, П'ЯТІРКА, ЛЮДИНА;
Б) ОКІП, МАСЛО, НЕКТАР, ДЗВІН, ЧИСЛО;
В) САПА, ТІК, ОПИС, ШАПКА, СПЕКТИСЯ;
Г) НЕБО, ІМЕНИНИ, ЧОЛО, ЗАЛІЗО, ХМАРА.
6

7. 2. ЗНАЙДІТЬ, У ЯКОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ ЛІТЕРИ Я, Ю, Є ПОЗНАЧАЮТЬ ОДИН ЗВУК:
А) ПЛЯМА, СВЯТО, ПІСНЯ, СІМ'Я, БАБУСЯ;
Б) ЗАЯВА, АЛЬЯНС, В'ЄТНАМ, ЮНИЙ, В'ЮН;
В) ЦВЯХ, ДОЛЯ, ЛІЛІЯ, ЗОРЯ, ЛЮДИ;
Г) ЛЯЛЬКА, РЯД, БЮРО, СТАРАННЯ, МОРКВЯНИЙ.
3. ВКАЖІТЬ, У ЯКОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ КІЛЬКІСТЬ ЗВУКІВ І
БУКВ ОДНАКОВА:
А) КЛЕН, ЗАХИСТ, ДЗВІН, ГУРКІТ, БУР'ЯН;
Б) АПЕЛЬСИН, ЛЬОН, ПАРТА, САДОК, КВІТКА;
В) ЯМА, АНГЕЛ, СОНЦЕ, ПОЛЮС, МАШИНА.
Г) СКИРТА, ЗІРКА, ДЕВ'ЯТЬ, ЩЕДРІСТЬ, ЮНІСТЬ.
4. ЗНАЙДІТЬ, У ЯКОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ ВІДБУЛАСЬ
АСИМІЛЯЦІЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ:
А)ЩАСТЯ, ВІННИЧЧИНА, БОРОТЬБА, ЧЕСТЬ;
Б) СЕРДЕШНИЙ, КЛАСТИ, ЗНАЧНИЙ, ВИЩИЙ;
В) КРАСТИ, ПРЯСТИ, ЇСТИ, БРЕСТИ;
Г) КЛАДКА, ВІДДАТИ, ВІСТЬ, ПЛЕСТИ.
5. ЗНАЙДІТЬ, У ЯКОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ ВІДБУЛАСЯ
РЕГРЕСИВНА АСИМІЛЯЦІЯ ЗА МІСЦЕМ І СПОСОБОМ ТВОРЕННЯ:
А) ПРИНІСШИ, ЗЖАТИ, КУПАЄШСЯ, З ДЖЕРЕЛА;
Б) СПИСАТИ, СКИНУТИ, РОЗПИСКА, СТЕЖКА;
В) БДЖОЛА, ҐАНДЗЯ, ЗНАННЯ, М'ЯСО;
Г) ДОЩАНИЙ, ПІДНЯТИ, БЕЗРІДНИЙ, ЗАКВІТЧАТИ.
6. ЗНАЙДІТЬ, У ЯКОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ ВІДБУЛАСЯ
ДИСИМІЛЯЦІЯ ПРИГОЛОСНИХ:
А) МОГУТНІЙ, З'ЯВИТИСЯ, ДЬОГОТЬ, СТІЛ;
Б) РУШНИК, СОНЯШНИК, МІРОШНИК, ХТО;
В) КУЗНЯ, ПІСНЯ, ЛІЩИНА, ПІДСІСТИ;
7

8. Г) ДОЧЦІ, БЕЗШУМНИЙ, АНЕКДОТ, З САЛОМ.
7. ЗНАЙДІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ ПРИ ЧЕРГУВАННІ ПРИГОЛОСНИХ
ДОПУЩЕНО ОРФОГРАФІЧНУ ПОМИЛКУ:
А) ОРЕНБУРЗЬКИЙ, ФРАНЦУЗЬКИЙ, ГІГАНТСЬКИЙ, БРАТСЬКИЙ;
Б) ВОРОНЕЖСЬКИЙ, ЧЕСЬКИЙ, ПЕЧЕНІГСЬКИЙ, МОРЯЦЬКИЙ;
В) СЛОВАЦЬКИЙ, КРІПАЦЬКИЙ, БОЯГУЗТВО, МОЛОДЕЦЬКИЙ;
Г) ОСТРОЗЬКИЙ, ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ, ГАЛИЦЬКИЙ, БАЛХАСЬКИЙ.
8. ЗНАЙДІТЬ РЯДОК, У ЯКОМУ НАЯВНІ ПРИСТАВНІ ПРИГОЛОСНІ:
А) ВУЛИЦЯ, ГАРБУЗ, ВІН, ГОСТРИЙ;
Б) СОСНА, ДЕНЬ, УЧИТЕЛЬ, ДУБ;
В) ВКАЗІВКА, УВАГА, ВПЛИВ, УПАСТИ;
Г) МОГЛА, ГОЛКА, ТОВСТИЙ, ВОВК.
9. Визначте рядок, у якому всі слова мають наголос на
останньому складі:
а) каталог, обруч, предмет, кілометр, черствий;
б) показник, квартал, алфавіт, горицвіт, вигнання;
в) верба, громадський, граблі, щипці, товстий;
г) решето, алфавіт, граблі, черствий, чужина;
10. ЗНАЙДІТЬ, У ЯКОМУ РЯДКУ В УСІХ СЛОВАХ ВІДБУЛОСЯ
СПРОЩЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ:
А) ДОБЛЕСНИЙ, УСНИЙ, БАЛАСТНИЙ, ХВАСТЛИВИЙ, ЗВІСНО;
Б) РИСКНУТИ, ПРОВІСНИК, ВИСКНУТИ, СВИСНУТИ, ГУСНУТИ;
В) БЕЗВИЇЗНИЙ, ВЛАСНИЙ, ЗЛІСНИЙ, КІСТЛЯВИЙ, ТИЖНЕВИЙ;
Г) НЕНАВИСНИЙ, ЯКІСНИЙ, ЦІЛІСНИЙ, МЕСНИК, ОЧИСНИЙ
11. ЗНАЙДІТЬ, У ЯКОМУ РЯДКУ СЛІД ВЖИВАТИ ПРИЙМЕННИК В МІЖ СЛОВАМИ:
А) БУЛА (В, У) ІТАЛІЇ, ПЛАВАТИ (В, У) ОЗЕРІ, ЖИЛА (В, У) ОДЕСІ;
8

9. Б) СИДІТИ (В, У) АВТОБУСІ, ПРАЦЮВАТИ (В, У) АПТЕЦІ, ПОГЛЯД (В,
У) МИНУЛЕ;
В) ЧИТАЛА (В, У) ГАЗЕТІ, ЗАЙШОВ (В, У) АУДИТОРІЮ, УСПІХ (В, У)
ТВОРЧОСТІ;
Г) ЗУСТРІТИСЯ (В, У) МУЗЕЇ, ЗАПИТАТИ (В, У) СЕСТРИ, ЖИТИ (В, У)
АМЕРИЦІ.
12. У якому варіанті правильно передано вимову слова
ПЕРЕМОЖЦІ?
а) [переимо`жц'і];
б) [пеиреможшц'і];
в) [пеиреимо`з'ц'і];
Г) [пеиреимо`зц'і].
ІІ рівень
Дайте відповіді на запитання:
1. Що таке національна мова? Чим літературна мова
відрізняється від загальнонародної? (1 б.)
2. В яких формах існує літературна мова? Назвіть засновників
української літературної мови? (1 б.)
3. Поясніть значення слів: самоідентифікація, ментальність,
консолідація, полідіалектичні утворення. (1 б.)
4. Визначте, які стилістичні засоби фонетики використали автори
в рядках своїх творів: (1 б.)
1. Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна. Ліна Костенко
9

10. 2. Сива стомлена сутінь снігів,
Слід сорочий і лисячий слід.
І під крилами хмар-снігурів
Сонця зимнього жевріє глід.
Сиво як…. Сиво-сниву сосну
Нюха заєць, тінь свою нюха…
М.Вінграновський
3. Тобі одній, намріяна царівно,
Тобі одній дзвенять мої пісні,
Тобі одній в моєму храмі дивно
Пливуть молитви і горять огні. М.Рильський
5. ЗАПИШІТЬ УРИВОК ВІРША А.МАЛИШКА У ФОНЕТИЧНІЙ ТРАНСКРИПЦІЇ. ЗРОБІТЬ ФОНЕТИЧНИЙ РОЗБІР ВИДІЛЕНОГО СЛОВА. (1 б.)
ЯК ТЕБЕ НА ГОЛОС НЕ ВПІЗНАТИ.
СЕРЦЕ, І ЖИТТЯ МОЄ, І КРОВ,
НАЙСВЯТІШЕ СЛОВО НАШЕ - МАТИ,
РІДНА ЗЕМЛЕ, СОНЯЧНА ЛЮБОВ!
НАС МАЛИХ ДОГЛЯНУЛА, ЗРОСТИЛА,
ЗІР ДАЛА - ОСЛІПЛЕНИМ КОЛИСЬ.
СИЛУ - СЕРЦЮ, СОКОЛИНІ КРИЛА.
ЩОБ МИ СМІЛО В НЕБО ПІДНЯЛИСЬ.
6. Складіть полілог між п’ятьма однокласниками, які зустрілися в
молодіжному клубі після канікул. (1 б.)
Контрольне аудіювання
Золотий фонд драматургії
10

11. Захоплення Михайла Старицького театром виникло ще тоді,
коли він, хлопчик-гімназист, уперше побачив «Наталку
Полтавку» у виконанні полтавської аматорської трупи. У
студентські роки любов до сцени зміцніла, бо тепер він був уже
не глядачем, а актором – сам грав у п’єсах, поставлених
університетським драматичним гуртком. А після того, як
Михайло Старицький та Микола Лисенко написали для
самодіяльної трупи п’єсу-оперету «Чорноморці», і сам Михайло
Петрович спробував поставити її на сцені, любов до театру
перетворилась на пристрасть, потребу життя.
Драматургічна діяльність Михайла Петровича Старицького
тривала протягом чотирьох десятиріч. Як свідчить сам
письменник в одному з листів, за цей час він написав 35 п’єс – із
них 10 самостійних, власних. Щоправда, в іншому листі,
написаному через чотири роки, число своїх оригінальних
драматичних творів Старицький збільшує до 16, а загальну їх
кількість зводить до 30.
Чим же пояснити таку розбіжність? Справа в тім, що провести
межу між переробками та оригінальними творами досить важко.
Наприклад, такі п’єси, як «Ой, не ходи, Грицю, та й на
вечорниці» та «Маруся Богуславка» можна віднести як до
переробок, так і до оригінальних, бо написані вони на сюжети
народних пісень, які вже використовувались іншими
драматургами, проте написані так, як ніхто до Старицького не
писав.
11

12. На сьогодні нам відомо 32 драматичних твори Старицького –
оригінальних і переробок, завершених і незавершених.
Аналіз творів драматурга свідчить, що Старицький започаткував
в українській літературі свій напрямок. Найголовнішою ознакою
цього напрямку сучасники Старицького вважали етнографізм. На
жаль, і сьогодні дехто висловлює думку, що етнографічні
елементи, яких у п’єсах Старицького чимало, знижують
естетичну вартість творів, що народні співи, танці, звичаї як речі
шаблонні зовсім не потрібні сучасному глядачеві.
Проте етнографізм не перешкоджав письменникові бути
реалістом, показуючи правду життя. Його увага до етнографії
була засобом вияву співчуття та симпатії до простого люду.
Через народну пісню, силу впливу якої він добре знав,
Старицький намагався торкнутися найтонших струн людської
душі. Академік Олександр Білецький мав рацію, коли назвав
Старицького творцем напрямку «етнографічного реалізму».
Часом етнографізм відігравав роль рятівника п’єси. В умовах
жорстокої цензури та переслідувань українського слова
драматург за великою кількістю пісень і танців вправно
приховував головну, часто «крамольну» думку.
Починав свою драматургічну діяльність Михайло Петрович з
переробок. Спочатку, мабуть, через відсутність письменницького
досвіду і віри у власні сили. Пізніш, коли Старицький став
театральним діячем, у нього вже не було ні відповідних умов
для серйозної творчої роботи, ні часу. Переробляти, а точніше
12

13. доробляти чужі п’єси, зробити їх сценічними, маючи достатній
режисерський досвід, він міг і в умовах постійних мандрів.
Була ще одна причина працювати над переробками. Починаючи
з 1863 року, тобто після Валуєвського указу, офіційно були
заборонені переклади п’єс на українську мову. Переробки ж
формально забороні не підлягали.
Серед переробок Старицького трапляються й такі, які
підносили українську драматургію на вищий щабель. Це
переробки прозових творів М.Гоголя «Різдвяна ніч», «Тарас
Бульба», «Сорочинський ярмарок». Але найпопулярнішою була
й залишається комедія «За двома зайцями», у якій всі герої
невдалого з драматургічного погляду твору І.Нечуя-Левицького
«На Кожум’яках» зажили новим життям.
Про те, що п’єса І.Нечуя-Левицького несценічна, писала
тогочасна критика. Старицький звернувся до цього твору 1883
року, коли вже був антрепренером української трупи. Він
зрозумів, що п’єса про міщанство цілком могла б стати тим
новим струменем, який освіжить тематичну одноманітність
українського реперуару, де до цього часу переважали твори на
сільську тематику. По дозвіл здійснити переробку п’єси
письменник звернувся до І.Нечуя-Левицького, і той дав свою
згоду.
Узявшись до роботи, Михайло Петрович за короткий час
написав, по суті, нову п’єсу на відомий сюжет. Він дав творові
нову назву – «Панська губа, та зубів нема», і саме під цією
назвою комедія розпочала сценічне життя. Під цією ж назвою у
13

14. супроводі іншої – «За двома зайцями» - комедію було
надруковано 1890 року.
У порівнянні з п’єсою І.Нечуя-Левицького комедія
М.Старицького була соціально зрілим викривальним твором.
Замість переказу дотепного анекдоту про невдаху-цирульника,
який одночасно залицявся до двох дівчат і від обох отримав
одкоша, Старицький показав духовну злиденність міщанського
середовища. Цікаво, що один із рецензентів писав, як воронезькі
міщани впізнавали на сцені себе, як бурхливо реагували на
побачене, і зробив висновок, що під час вистави і в залі була
«комедія в комедії, театр в театрі».
Героїв твору Старицького породжено соціальними умовами.
Цирульник Голохвостий, який вирішив уладнати свої
матеріальні справи одруженням з недоумкуватою дочкою
простодушного й довірливого купця Сірка, - хитрий і нахабний
авантюрист. У «паліхмахтера» Голохвостого і мова – суржик
забутої ним української і абияк засвоєної російської, пересипаної
«учоними» іноземними словами. Проте, увійшовши в свою роль,
він і сам починає вірити у власні вигадки. Самим собою
Голохвостий стає наприкінці п’єси, коли його викрито. «Чого
витріщились? Ну, банкрот так і банкрот! А ви думали, каби я був
багатий, то пошов би до вашого смітника!!! Свинота
необразована! Авжеж, мені тільки ваших денег і надо било! А
вони заклали собі в голову, що я на їх дочок задивився.
Антересно дуже!» Це слова нахаби, відвертого циніка.
14

15. Сповнена іскристого народного гумору, багата на цікаві ситуації,
на тонко підмічені автором типи, комедія-переробка «За двома
зайцями» міцно утвердилася в репертуарі українського театру.
Тут повною мірою розкрилась майстерність драматурга
М.Старицького. Дія розвивається невимушено й легко, у
жвавому темпі, не відчувається жодної штучності й надуманості.
Першою оригінальною п’єсою сам М.Старицький вважав драму
«Панське болото» (пізніше назву було змінено на «Не
судилось»). Тема твору – стосунки між поміщиками й селянами,
роль і місце інтелігенції в тогочасному суспільному житті. Із
сучасників Михайла Петровича цю тему порушували прозаїки –
І.Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Б.Грінченко. У драматургії
першим узявся за неї М.Старицький.
У драмі «Талан» йдеться про життя провінційних акторів, про
їхню важку працю, безкінечні мандри, сутички з представниками
влади, стосунки з глядачами. Головна героїня драми – Марія
Іванівна Лучицька. Своє покликання вона сприймає як
громадський обов’язок. «У праці художній ми повинні людям
служити, цілком себе віддавати громаді», - говорить вона.
Драму «Талан» було присвячено Марії Заньковецькій, яка
першою виконала роль Лучицької. Як стверджують сучасники,
славетна актриса не любила грати цієї ролі, бо не хотіла грати
«саму себе». Справді, Заньковецьку можна вважати прообразом
Лучицької.
15

16. До оригінальних п’єс М.Старицького на історичну тему
належать «Богдан Хмельницький», «Оборона Буші», «Остання
ніч».
Чимало п’єс написав Михайло Петрович Старицький. Різні
теми, різні герої захоплювали уяву цього митця. Та на першому
плані завжди були правда, синівське почуття до народу. Жоден з
його творів не позбавлений громадянського звучання.
(За О.Цибаньовою; 1000 сл.).
Вибрати на кожне із запитань правильну відповідь:
1. Найпершу драматургічну спробу (оперету «Чорноморці»)
М.Старицький здійснив у співавторстві з
а) Марком Кропивницьким;
б) Миколою Садовським;
в) Миколою Лисенком;
г) Миколою Леонтовичем.
2. Драматургічна діяльність М.Старицького тривала
а) близько двадцяти років;
б) більше двадцяти п’яти років;
в) протягом сорока років;
г) близько п’ятдесяти років.
3. На сьогодні відомо
а) 12 драматичних творів М.Старицького;
б) 20 драматичних творів;
в) 32 драматичних твори;
г) 40 драматичних творів.
16

17. 4. Творцем напрямку «етнографічного реалізму» назвав
М.Старицького
а) Іван Франко;
б) Михайло Драгоманов;
в) Сергій Єфремов;
г) Олександр Білецький.
5. Слово етнографізм означає
а) походження народу;
б) властивість оцінювати явища крізь призму традицій і
цінностей васного народу;
в) відображення народного побуту, звичаїв, обрядів без
глибокого проникнення в їхню суть;
г) ставлення народу до національної мови.
6. Для М.Старицького етнографізм був
а) засобом увиразнення характерів персонажів;
б) засобом привернення уваги глядачів з простого люду;
в) засобом вияву співчуття та симпатії до простого люду;
г) засобом привернення уваги інтелігенції.
7. М.Старицький є автором драматичних переробок таких творів
М.Гоголя, як
а) «Ревізор», «Мертві душі»;
б) «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Сорочинський ярмарок»;
в) «Страшна помста», «Вій»;
г) «Миргород», «Старосвітські поміщики».
8. Автором п’єси «На Кожум’яках», переробкою якої є твір
М.Старицького «За двома зайцями», є
17

18. а) Іван Котляревський;
б) Іван Нечуй-Левицький;
в) Панас Мирний;
г) Іван Франко.
9. Сценічне життя комедія «За двома зайцями» розпочала під
назвою
а) «Багатому щастя, а вбогому трясця»;
б) «Хвальби повні торби»;
в) «Панська губа, та зубів нема»;
г) «Казав пан, кожух дам».
10. Мовний суржик - це
а) слова, що вживаються жителями тієї чи іншої місцевості;
б) елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без
додержання мовних норм;
в) умовна мова декласованих елементів (злодіїв, жебраків);
г) відомі слова, які залежно від контексту можуть набувати
нового значення.
11. Першою оригінальною п»єсою сам М.Старицький вважав
а) «Останню ніч»;
б) «Панське болото» («Не судилось»);
в) «Розбите серце»;
г) «Хрест життя».
12. Про життя провінційних акторів, їхню важку працю,
безкінечні мандри, сутички з представниками влади йдеться у
драмі а) «Розбите серце»;
б) «Талан»;
18

19. в) «У темряві»;
г) «Не судилось».
13. Драму «Талан» було присвячено
а) Соломії Крушельницькій;
б) Марії Заньковецькій;
в) Марії Садовській-Барілотті;
г) Ганні Затиркевич-Карпинській.
14. На першому плані усіх п’єс М.Старицького завжди були
а) зображення народного побуту, звичаїв;
б) відтворення сильних, незламних характерів;
в) порушення проблем української інтелігенції;
г) правда, синівське почуття до народу.
Контрольна робота № 3
Українська орфоепія як учення про систему
загальоноприйнятих правил української літературної
вимови. Українська графіка. Українська орфографія як
учення про систему загальноприйнятих правил про
написання слів
І РІВЕНЬ ТЕСТИ
1. Визначте рядок, у якому всі слова записано в алфавітному
порядку: (0,5 б.)
а) капелюшок, кумедний, копійка, контролер, киянин;
б) кістка, кислуватий, китаянка, келишок, класика;
в) клекотання, кмітливість, козацтво, красуватися, крейсер;
г) кошичок, котеня, кредитний, крихкість, ксьондз.
2. Виберіть правильне твердження: „ Графіка – це розділ
мовознавчої науки, що вивчає
19

20. а) способи передачі звуків мовлення на письмі.”;
б) способи та форми написання засобів певної писемності.”;
в) сукупність фонетичних, морфологічних, синтаксичних
засобів певної писемності.”;
г) сукупність усіх засобів певної писемності, систему
відношень між буквами і звуками конкретної мови.”
3. Які є види букв?
а) великі й малі, каліграфічні й писані;
б) великі й невеликі, друковані й писані;
в) великі й невеликі, друковані й рукописні;
г) великі й малі, друковані й писані.
4. У якому рядку є слова, які записано правильно відповідно до
норм правопису?
а) викладацький, брацький, лекший, дощаний, пшеничний;
б) дорощий, молочний, козачина, козакський, боягузтво;
в) галицький, тюрський, Донеччина, казахський, молодецтво;
г) вужчати, місячний, вощаний, ладозький, золотоніський.
5. У якому рядку всі слова з орфограмою „Подвоєння
приголосних” записані правильно:
а) священний, безмістовний, знання, статтей, невблаганно;
б) цінний, беззбройний, возз‘єднання, годинник,
письменник;
в) розрісся, життєвий, суцвіття, чуття, затишя;
г) сподівання, корінний, законий, непримирений, військомат.
6. Наголос в українській мові характеризується такими
особливостями:
20

21. а) динамічний, різномісний, рухомий;
б) динамічний, постійний, рухомий;
в) посилений, різномісний, рухомий;
г) динамічний, різномісний, постійний.
7. У якому рядку всі слова мають однаковий префікс ( с- або з-)?
а) ..громадити, ..живатися, ..плакнути, ..характеризувати,
..тихнути;
б) ..хвалювати, ..пустошити, ..крутити, ..тихнути, ..терти;
в) ..сунути, ..чесати, ..мити, ..палити, ..гребти;
г) ..дати, ..плести, ..хитрити, ..ламати, ..садити.
8. У якому рядку всі слова пишуться з апострофом?
а) пів..яблука, пів..Європи, під..їзд, різдв..яний, м..ятний;
б) зв..язок, матір..ю, без..ідейний, тьм..яніють, об..єкт.
в) торф..яний, Лук..янівка, без..язикий, бур..ян. пів..яблука;
г) стеф..юк, верф..ю, п..єдестал, відв..язати, різьб..ярство.
9. У якому рядку у всіх словах слід писати м’який знак?
а) ласун..чик, дівчин..ці, Ігор.., тон..ший, різ..бяр;
б) стан..те, лар..ок, т..мяніти, ател..є, зозул..ці;
в) кур..йоз, чотир..ох, нен..чин, ковал..с..кий, п’ят..сот;
г ) бджіл..ництво, біл..шіст.., стеблин..ці, калинон..ці.
10. У якому рядку допущено помилку ?
а) Золоті ворота, Західна Україна, Трійця, гордіїв вузол;
б) Десятинна церква, Збройні сили України, видавництво
«Либідь», Матір Божа;
в) доцент, Андріївський узвіз, Великдень, Рада Безпеки
ООН;
21

22. г) Нестор Літописець, Дніпрові пороги, орден Дружби народів,
Син Божий.
11. У якому рядку всі іншомовні слова пишуться без подвоєння?
а) і(м)іграція, коло(н)а, не(т)о, баро(к)о, пе(н)і;
б) а(н)отація, шо(с)е, фі(н)и, а(л)ея, ве(т)о;
в) маро(к)анець, а(с)орті, лібре(т)о, ка(с)ета, хо(б)і;
г) А(л)егорія, мо(т)о, ша(с)і, а(п)еляція, бру(т)о.
12. У якому рядку всі слова пишуться через дефіс?
а) довго/жданий, біло/сніжний, купівля/продаж, кінець/кінцем,
сяк/так;
б) вело/спорт, пів/Єгипту, яскраво/червоний, глухо/німий;
в) військово/інженерний, екс/президент, пів/Києва,
шеф/повар, вряди/годи;
г) сніжно/білий, суспільно/корисний, любо/дорого, стоп/кран,
50/річчя.
ІІ рівень Контрольний диктант
ЧАРІВНИЦЯ
Настав час, коли полтавська Богданівка стала мистецькою
столицею Катерини Білокур. Звідси, з біленької селянської хати,
рушила у великі світи творчість народної художниці, пішла до
людей її малярська поезія, сповнена якоїсь майже магічної сили,
майже фантастичної краси. Спершу її картини побачила Полтава,
потім Київ, Москва, потім вони з'явилися у Парижі, біля них
товпились відвідувачі на міжнародних виставках: хто ж авторка
цих незвичайних полотен? Звідки такий вроджений артистизм в
22

23. простої української жінки, таке естетичне чуття, багатство і сила
уяви?
Дочка України, народний художник республіки, Катерина
Білокур привернула на виставках загальну увагу до своєї праці,
вразивши найвибагливіших поцінувачів яскравою самобутністю,
поетичною силою своїх творів. Вона мовби розповідала світові,
який талановитий її народ, як розвинуте в ньому від природи
естетичне почуття, яка сприйнятлива його душа до всього
прекрасного в житті.
Україна здавна славиться народним мистецтвом. Дівоче вбрання
і козацька люлька, топірець гуцула і спинка саней, бабусина
скриня і мисник на стіні, вишитий рушник і звичайний віконний
наличник — будь-яка ужиткова річ під рукою невідомого
художника чи художниці ставала витвором мистецтва. І
водночас творилася пісня, з'являвся живопис, бриніла бандура,
ця українська арфа...
Людина оточувала себе красою, знала в ній смак, художньо
оздоблювала життя, заполонена одвічним бажанням творити.
(О. Гончар)
ШЕВЧЕНКО Й СУЧАСНІСТЬ
Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським
небом, проте він належить до тих людей — світочів, що стають
дорогими для всього людства і що в пошані всього людства
знаходять безсмертя.
23

24. Він був поетом, якого ми до того не мали поетом для всіх,
поетом народним, поетом гноблених, але не скорених.
Народжений матір'ю-кріпачкою і сам кріпак, він став борцем,
революціонером титанічної сили. Його боялися царі. Його
жахались і смертельно ненавиділи кріпосники. Коли
можновладні самодержавні кати, ті, що наповнили рудники
Сибіру окутими в кайдани декабристами, ті самі, що зацькували
Пушкіна і юного Лермонтова, налившись новою злобою,
ввігнали криваві свої пазурі в молоду клекотливу душу
Шевченкову, коли перед ним лягла несходима ніч муштри й
солдатчини, мабуть, ті вінценосні кати вважали, що відправили
його в таку безвість, звідки не буде йому вороття.
А він повернувся.
Вогненною піснею, віщим незборканим словом повернувся поет
до рідної своєї України, і до братньої Росії — Росії Добролюбова
та Чернишевського, і до польських революційних повстанців, і
до мужніх, волелюбних народів Кавказу, чию багаторічну
боротьбу він з такою пристрастю оспівав. Як дзвін серед ночі, як
герценівський «Колокол», так лунали його слова серед похмурої,
важкої ночі кріпосництва.
Відкрите серце народного співця щедро ввібрало в себе могутній
волелюбний дух українського народу. В тій невеликій книжці,
що ім'я їй «Кобзар», клекоче ціле море горя народного, в ній —
невольницький поклик до помсти й порив до свободи, мудрий
роздум гуманіста і ніжна, чарівна краса української пісні.
(О. Гончар)
24

25. Контрольне читання мовчки
Феномен Івана Франка
Ця ніч мала стати для нього останньою, і він це знав. Хотів
діждати сонця й ранку. Біля ліжка куняли ті, хто за ним доглядав, -
випадкові чужі люди. Не було поруч ні дружини, ні дітей. Мусив
помирати без них...
Тривала кривава війна. З фронту надходили сумні вісті: розбиті
бойові сили січових стрільців, які мали здобути Українську
державу, вже вкотре пересварилися українські проводирі...
Це мучило. Тепер, перед обличчям смерті, всі його старання й
старання всіх мучеників за українську ідею видавалися марними.
Даремною видавалась дорога через випечену сонцем пустелю, якою
він, як біблійний Мойсей, вів свій народ. У маренні бачив, як до
землі обітованої його народ йшов, нарікаючи на лиху долю, злих
25

26. сусідів, яких з доброти сердечної називав “воріженьками”, котрі
мають згинути, як роса на сонці. Проте вороги не гинули, гинув
народ у ярмі... Та ні, це був не народ, це пленталась зледащіла маса,
позбавлена гарту й сили волі, нездатна або заледве здатна до
політичного життя на власному смітнику. Вона, ця маса, називала
себе хохлами, русинами, малоросами. Вона давно забула свої
корені, їй видавалось за найкраще стояти в чужому хліві бидлом,
споживаючи те, що кинуть під ноги... Франко гнав це стадо бичем
своєї Думки, свого Слова. У кінці життя, оглядаючись на свій труд,
він мав право з гіркотою вимовити: «Ті слова про обіцяний край
для їх слуху – се казка; М’ясо стад їх, і масло, і сир – се найвищая
ласка».
Йому ж на цій дорозі випали тюрми та етапи. Від тих етапів
йому відпадали нігті, а ноги перетворювались на криваву
запечену рану. Пригадав, як мачуха, добра й милостива жінка,
після того, як його пригнали в Нагуєвичі (а він марив у тифозній
лихоманці), молилась і благала Бога покласти кінець його мукам,
забравши в інший, кращий світ. Пригадалось, як мудрий вітчим
радив йому кинути все й піти служити в монастир...
Франкові належать слова, які нині, коли все, в тім числі й
совість, продається за долари, можуть лише здивувати. “Коли...
по змозі й силі працюю для Русі, то, ...не з причин
сентиментальної натури. До цього примушує мене почуття
собачого обов’язку. Як син селянина-русина, вигодований
чорним селянським хлібом, працею твердих селянських рук,
почуваю обов’язок панщиною всього життя відробити ті
26

27. шеляги, які видала селянська рука на те, щоб я міг видряпатись
на висоту, де видно світло, де пахне воля, де ясніють вселюдські
ідеали”. Саме так – “вселюдські ідеали”, - це говорив Іван
Франко, якого Ленін вважав “українським буржуазним
націоналістом”, а Микита Хрущов, коли йому запропонували
відзначити 100-річчя від народження Франка, відповів, що зараз
не “время заниматься” такими питаннями, зараз “страда”, треба
думати про мільйонний пуд державі!
Геній Франка виявився не лише в літературній творчості, а й у
тому, що вже в тих умовах він добачив, як створити плацдарм
для Української держави. Він організував Радикальну партію -
першу політичну силу українців в Галичині з чітко визначеною
кінечною метою і вказав механізм досягнення цієї мети. Цей
шлях майбутні світочі наук назвуть “парламентським” і
зазначать, що нічого б з того не вийшло, бо державу можна
здобути лише революціями, подібними до Жовтневого
перевороту...
Коли стало зрозуміло, що земля обітована не є міфом, коли
вдарив у ніздрі запах влади, всі оті проводирі почали будувати
українську державу задля... власних кишень. Франко ж став
зайвим – його оголосили “політичним трупом”. З нього
кепкували. Про нього розпускали найогидніші плітки. Його
титанічну працю називали “продукцією”, у кожному творі
шукаючи плагіат. Все це Франко називав заганянням “мільйону
дрібних шпильок під нігті”. До такого він звик.
27

28. Франко був сумлінням нації, її інтелектом. За всі пережиті
кривди, образи, страждання йому було досить побачити, як
його народ поволі підноситься, свідомо шукаючи шляхів до
правди й волі. Заради цього міг нести ціле своє життя важкий
хрест. І ніс його достойно.
Він відійшов у вічність 28 травня 1916 року о 16 годині в
своєму запущеному домі, одиноко, при випадкових чужих
людях. Його похорон став одним з наймасовіших у тодішньому
Львові. Франко похований на Личаківському кладовищі.
Не так давно Львів багатолюдно ховав Володимира Івасюка та
Ігоря Білозора. Ми перетворились на націю, яка навчилась
пишно проводжати на той світ своїх мучеників...
(За Р.Гораком; 655 сл.)
На кожне запитання вибрати правильну відповідь:
1. Іван Франко помер під час
а) російсько-турецької війни;
б) кавказької війни;
в) Першої світової війни;
г) Другої світової війни.
2. Франка називають Мойсеєм
а) тому що так він називав себе сам;
б) так називали його найближчі друзі;
в) так називали його члени родини;
г) його діяльність була подібною до місії Біблійного Мойсея –
героя однієї з Франкових поем.
3. Біблійний Мойсей вів свій народ
28

29. а) з єгипетського полону до землі обітованої;
б) з безводної пустелі до землі обітованої;
в) з рідної землі до землі обітованої;
г) з неродючих rрунтів до землі обітованої.
4. Рідне село Івана Франка зветься
а) Криворівня;
б) Нагуєвичі;
в) Біївці;
г) Теліженці.
5. Франко зазначав, що до роботи заради Русі його спонукає
а) почуття патріотизму;
б) громадянський обов’язок;
в) почуття собачого обов’язку;
г) необхідність утримувати сім’ю.
6. Слово сентиментальний має таке значення:
а) критично-недовірливий до всього;
б) такий, у якого зовнішня форма суперечить змістові;
в) надмірно чутливий, здатний легко розчулитись;
г) розсудковий, здійснений шляхом логічних міркувань.
7. Ленін вважав Франка
а) видатним митцем світового рівня;
б) людиною енциклопедичної освіти;
в) борцем за народні інтереси;
г) буржуазним націоналістом;
8. Франко став засновником першої в Галичині
а) комуністичної партії;
29

30. б) радикальної партії;
в) соціалістичної партії;
г) демократичної партії.
9. Іван Франко відійшов у вічність
а) у травні 1911 року;
б) у лютому 1913 року;
в) у травні 1916 року;
г) у серпні 1920 року.
10. Вираз нести свій хрест має таке значення:
а) відчувати фізичне або моральне напруження;
б) терпіти великі страждання в ім’я ідеї;
в) виконувати нав’язану кимось, не свою роботу;
г) виконувати тяжку працю без жодної допомоги та підтримки.
11. Іван Франко похований
а) у Києві на Байковому кладовищі;
б) у Києві на Лук’янівському кладовищі;
в) на Личаківському кладовищі у Львові;
г) на кладовищі поблизу села Нагуєвичі.
12. Слово феномен означає
а) намагання поставити віру над розумом;
б) виняткове, незвичайне, рідкісне явище;
в) кінцевий пункт дистації у змаганнях;
г) бойовий прийом у рукопашному бою.
30

31. Контрольний переказ тексту публіцистичного стилю
з творчим завданням
В української нації є майбутнє!
Живемо в добу, коли політики або нічого не знають і не можуть
передбачити майбутнє, або безсилі коригувати хід історії, коли
закони випливають із несправедливих засад, а якщо і
справедливими народжуються, то не є чинні; коли церква,
виборсавшись із приниження і негоції, виконує не духовну, а
політичну функцію. Тож на допомогу людям, які зайшли в
безвихідь, впали у зневіру, немов у середньовіччі, приходять
ворожбити, відьми, а також змодернізовані види окультних сил –
екстрасенси, контактери...
Парадоксальни є те, що я пишу ці рядки за тиждень після того, Як
Верховна Рада УРСР проголосила Акт незалежності України, і в
31

32. день підняття над куполом будинку українського парламенту синьо
– жовного прапора.
Сповнилася мрія кількох поколінь українців – зруйнованих,
знедолених, з’яничарених і – вистоялих, сповнилася мрія і мого
життя!
Так чому не перехоплюється через край моєї душі радість, чому я
не сміюся, не плачу з утіхи, чому нині, вихопившись із натовпу на
майдані перед Верховною Радою, геть подався з площі
осамотнений і скулений, - я, депутат українського парламенту, член
Народної Ради, яка виборола для України незалежність,- і в
незрозумілому смутку сиджу ось цілу ніч у своєму готельному
номері.
Я врешті збагнув, від чого цей смуток. Народи Європи в такий
безмір віддалилися від нас, залишили в національному
середньовіччі – з ворожбитами, відьмами й змодернізованими
різновидами окультних сил, із нечинними законами,
сплюндрованою більшовизмом землею, з розлінивленим
господарем тієї землі. Виборсуйся тепер сам із свого середньовіччя,
куди тебе загнала жорстока історія і твої власні добродушність та
довірливість.
Розцвіло надворі: над Києвом із кокона ночі проколюється тихий і
погожий осінній ранок 5 вересня 1991 року. І цей величний початок
першого дня на вільній Україні раптом додає мені втіхи: ніхто хай
не думає, що з якихось там об’єктивних причин відкотилися у
своєму розвитку на цілі стліття, - ми таки знаходимося, якщо брати
32

33. до уваги історію українського народу, в національному
середньовіччі і мусимо знайти в цій реальності найвищий оптимізм.
Не винні ми, що залишилися позаду, та винні будемо, якщоне
окреслимо чіткого місця свого знаходження. Тому я стверджую не з
мотивів пісного паттріотизму, а з тверезого усвідомлення нашої
реальності: українська нація ще молода і сповнена енергії, вийде
дужого із середньовіччя, бо так хоче світова гармонія, яка, не
буваючи ніколи ущербною, не зможе обійтися без державного
досвіду українського народу. (За Романом Іваничуком)
Словник: змодернізований (змінений, осучаснений), контактер,
парадоксальний (незвичайний, неймовірний), з’яничарений (від
яничар – у султанській Туриччині солдат регулярної піхоти,
створеної в 14 столітті з військовополоненних, а також християн,
обернених в мусульманство;
перен. – людина, яка не знає свого коріння).
Завдання:
Докладно перекажіть текст від третьої особи.
Напишіть, чи вдалося, на вашу думку, Україні вийти за роки
незалежності із «національного середньовіччя». Якими ви бачите
перспективи розвитку нашої держави?
33

34. Контрольна робота № 4
Лексикологія української мови як учення про
лексичний склад
І РІВЕНЬ ТЕСТИ
1. Лексикологія - це… (0,5 б.)
а) розділ мовознавства, який займається теоретичною
проблемою
укладання словників, збиранням, упорядкуванням та описом
словникового матеріалу;
б) розділ мовознавчої науки, який вивчає словниковий склад
мови і слово як його основну одиницю;
в) розділ мовознавства, в якому вивчається звуковий склад мови;
г) розділ мовознавчої науки, який вивчає лексично неподільні
34

35. сполучення слів.
2. Всі слова в рядку є багатозначними:
а) блакитний, актуальний, волошка, капелюх;
б) господар, лист, ярий, камінь;
в) допитливий, затирати, лимон, келих;
г) ложа, майдан, формулювати, кільце.
3. Знайти метонімію в поданих реченнях:
а) Розсерджений Сергій Михайлович з образою в серці вигукнув:
«Ноги моєї там більше не буде!»
б) Я дивлюся на сизий від роси городець, на розпатлані
дерева саду, на віхті туману, на ледь-ледь окреслені стріхи,
прислухаюсь до всього, але село мовчить.
в) Ми просто йшли: у нас нема зерна неправди за собою.
г) Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила.
4. Знайти синекдоху в поданих реченнях:
а) Золото в її вухах виблискувало на сонці та не давало спокою
дамам на балу.
б) Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою.
в) Від сорому Оленка й на очі не появлялася довгий час.
г) На уроках української літератури ми прочитали Франка.
5. Знайти метафору в поданих реченнях:
а) Крізь пилюку, по багнюці, в холод і завію прийде чистою
до тебе біла моя мрія.
б) Ще можу чаркою почастувати. Випий на здоров'я!
в) Стара, необачна голово… Схаменись!
35

36. г) Сам народний бас, що сидів попереду, теж вибіг на сцену,
трохи
проспівав.
6. Стилістично забарвлене слово вжито в реченні:
а) Я вмикав фари мотоцикла, до нас миттю зліталися комарі.
б) Я розплющив очі – і потемки не впізнав дівчину.
в) Нареготавшись до несхочу, хлопчаки бігли геть, а
Маринка лишилася.
г) Задача з двома велосипедистами розв'язалася дуже просто.
7. Омоніми входять до складу словосполучень рядка:
а)легкий птах – легкий шелест, відкрити ворота – відкрити
збори;
б) гострий кут – тупий кут, важка робота – легка робота;
в) величезний дуб – гігантський дуб, хоробрий воїн – сміливий
воїн;
г) доконаний вид – красивий вид, ручний годинник – ручний
голуб.
8. Синонімічний ряд становлять слова рядка:
а) оголошувати, оповіщати, обнародувати, оглядати;
б) порядок, лад, упорядкованість, організованість;
в) роздоріжжя, розпуття, перехрестя, роздолля;
г) серйозний, вдумливий, небезпечний, поважний.
9. Знайдіть речення, у якому антоніми подано в складі
оксюморона:
а) Я піду за волю проти рабства, я виступлю за правду проти вас!
б) Ситий голодного не розуміє.
36

37. в) Гукала тиша рупором перонним.
г) Мудрий не все скаже, що знає, а дурний не все знає, що каже.
10. З’ясуйте, у якому реченні наявний стилістичний прийом
антитези:
а) П’янкий, соковитий дух ішов від живої розпареної землі.
б) Від користі серце кам'яніє.
в) Велике діло починай з голови.
г) Завжди рани дістає колишнє, як нове бере свої права.
11. Назвіть рядок, у якому є контекстуальні синоніми:
а) Сумно, журно заспівав одинокий сигнальний ріжок.
б) Минуло кілька днів, як Озивайко не чує і не бачить
Вовка. З його володінь принаймні сіроманець зник.
Лісовичок навіть хвилюватися почав – все-таки живе
створіння пропало.
в) Убити чайку – це сором і ганьба для мисливця.
12. Визначте, до складу яких словосполучень входять омофони:
а) надія – Надія (ім’я), вересень – Вересень (прізвище);
б) гострий – тупий ; важкий – легкий;
в) шию (іменник у знахідному відмінку) – шию (дієслово в
теперішньому часі;
г) налив (іменник у називному відмінку) – налив (дієслово
минулого часу).
ІІ рівень
1. Доберіть синоніми – власне українські слова до поданих
іншомовних слів: процент, фон, аплодисменти, аграрний,
37

38. дискусія, індустрія, експлуатація, красоля,
аероплан,паралельний. (1 б.)
2. Дайте визначення, що таке пароніми. Поясніть різницю в
значенні поданих слів і введіть їх у речення: дефективний –
дефектний, хворий – хворобливий. (1 б.)
ІІІ рівень (4 б.)
Відредагуйте речення
1. З кожним роком збільшується число шкіл у нашому місті.
2. Молоді актори віддають любимій професії душу і серце.
3. Мріє хлопець поступити в інститут.
4. Усі учні нашого класу прийняли участь у спортивних
змаганнях.
5. У книгарнях проходить підписка на зібрання творів Лесі
Українки.
6. Насамперед намічено звести громадянський центр села та
багато житлових будинків.
38

39. Контрольна робота № 5
Лексика української мови за походженням. Лексика
української мови за сферою її використання і
стилістичною диференціацією
І РІВЕНЬ ТЕСТИ
1. З'ясуйте, у якому рядку всі слова власне українські: (0,5 б.)
а) урожай, хлопець, тролейбус, зерно, депо;
б) непослух, суцвіття, сузір’я, рушник;
в) озеро, таємниця, гідність, крило, вітряк;
г) автобус, багатокутник, перемога, космос, м'яч.
2. Назвіть рядок, у якому всі слова запозичені:
а) сніг, казка, день, лебеді, денді;
б) дебют, вахта, декада, фауна, гумор;
в) спека, коса, аматор, нонсенс, ангел;
г) голова, дружба, палац, бал, клоун.
3. Вкажіть рядок, у якому всі слова належать до споконвічно
української лексики:
а) злочинець, газівник, мати, голова, білка;
б) хліб, дядько, чорний, чотири, супермаркет;
39

40. в) гай, вирій, я, снайпер, аеропорт;
г) Батьківщина, берег, сорочка, чотири, криниця.
4. Укажіть речення, у якому наявна застаріла лексика:
а) Вітер затих, заснув, тільки зрідка колишеться серед земного
листя;
б) Але ще раніше, ніж вишні, починали цвісти в Лук’янівці
черешні;
в) Його устами немовля глаголить;
г) Він ішов бездонною дорогою, і перед ним , і з боків поступово
виростав вечір…
5. До якого шару лексики належать слова чадо, живіт, перст,
лицедій:
а) архаїзми;
б) історизми;
в) неологізми;
г) варваризми;
6. Варваризми – це…
а) слова, що називають предмети, поняття, характерні для
побуту, господарства певної місцевості;
б) слова чи сполуки, використані мовою в певний період для
позначення нового поняття;
в) слова, які повністю або частково перекладені з інших мов;
г) іншомовні слова, які вживаються в українському тексті,
але не засвоєні українською мовою.
7. Українізми – це...
а) українські слова, що входять в інші мови як запозичені;
40

41. б) слова чи сполуки, використані мовою в певний період для
позначення нового поняття;
в) слова, які повністю або частково перекладені з інших мов;
г) іншомовні слова, які вживаються в українському тексті, але
не засвоєні українською мовою.
8. Основним джерелом інтернаціоналізмів є:
а) німецька, латинська, польська мови;
б) латинська, грецька, англійська мови;
в) латинська, англійська, французька мови;
г) латинська, грецька, німецька мови.
9. Пуризм – це...
а) процес очищення мови від іншомовних слів і чужомовних
елементів;
б) процес створення нових слів, при якому засвоюється значення
та словотвірний тип, що передаються засобами певної мови ;
в) процес запозичення нових слів з інших мов;
г) процес очищення мови від «суржику» .
10. Слова телефон, традиція, колегія, конгрес, пункт, політика,
нотаріус є:
а) інтернаціоналізми;
б) власне українські;
в) діалектні;
г) професійні;
11. Розділ мовознавства, що вивчає історію виникнення розвитку
власних імен у літературній мові та діалектах:
а) ономастика;
41

42. б) топоніміка;
в) етимологія;
г) етнографія.
12. Позначте речення із неологізмом:
а) А невістка змотала починки, полічила чисниці та пасма,
скинула
півмоток з мотовила й сховала у свою скриню.
б) Листопадово день до грудей припав – і кленово мені, й
калиново.
в) Воскресни, мамо! І вернись в світлицю-хату; опочий, бо ти аж
надто вже втомилась, гріхи синові несучи…
г) Міцне листя на старому дубові, мов дзвінкі дукати в намисті.
13. Позначте рядок, в якому всі слова є екзотизмами:
а) тягунець, хитник, летовище, неділка;
б) трембіта, покуть, вареники, кутя;
в) формуляр, вищезазначений, розпорядження, заактовано;
г) аул, саке, ханума, кімоно.
14. Позначте речення, в яких наявні діалектизми:
а) Коло брами стояла сторожка для вартового, помальована
білими
й чорними смугами;
б) Приємлю спориш придорожній, і білу ромашку приємлю, і
сиву
грозу, що росте громокроною в землю;
в) Багато небесної сходить краси на кичері ліси, на наші
ліси…
42

43. г) І густо-джмелиним роєм гугнів в огудинні-натинні вітер.
ІІ рівень
1. У «Словарі української мови», укладеному Б. Грінченком,
містяться незвичні, на перший погляд, незрозумілі слова:
милода́н,вірня́нка, звіздар, вінчатонько, білозір. Спробуйте
пояснити їх значення. (1 б.)
2. Обґрунтуйте питання «Сленгізми в нашому мовленні»,
висловлюючи «за» і «проти». (2 б.)
3. Зробіть повний лексикологічний аналіз слів: мати, сіренький,
шепотіти, тепло. (2 б.)
43

44. Контрольна робота № 6
Фразеологія як розділ мовознавства. Українська
лексикографія як розділ мовознавства про укладання
словників
І РІВЕНЬ ТЕСТИ
1. Стійке словосполучення – це (0,5 б.)
а) фразеологізм;
б) неологізм;
в) архаїзм;
г) анахронізм.
2. У реченні фразеологізми виступають як
а) один член речення;
б) як два члени речення;
в) як декілька членів речення;
г) не виступають членами речення.
3. Фразеологізми використовуються для:
а) надання мовленню емоційності;
б) глибшого розуміння суті сказаного;
в) розкриття теми;
г) поглиблення основної думки.
4. Фразеологізм водити за ніс має походження:
а) іншомовне;
б) українське фольклорне;
в) біблійне;
г) античне.
44

45. 5. Вкажіть ряд, у якому всі словосполучення є фразеологізмами:
а) набити ґулю, товкти просо в ступі, каша з молоком, відкрита
каструля;
б) ні риба ні м'ясо, гнути кирпу, білий папір, кров з молоком;
в) гнути залізо, дати хліба, відкрита душа, водити за руку;
г) відкрита душа, набити руку, товкти воду в ступі, водити за
носа.
6. Вкажіть ряд, у якому подано ідіоми (фразеологічні зрощення):
а) з пустого в порожнє, обоє рябоє, накивати п’ятами, кури не
клюють;
б) пекти раків, дати гарбуза, розбити глека, собаку з΄їсти;
в) кидати іскру в порох, тільки курява встала, очі розбігаються,
як кіт наплакав;
г) обдерти як липку, ханьки м’яти, пройшов Крим і Рим, не
сунути носа.
7. Знайдіть фразеологізм, який походить з біблійних висловів:
а) борітеся – поборите!
б) самозакоханий Нарцис;
в) книга за сімома печатями;
г) народжений плазувати літати не здатний.
8. Вкажіть, які фразеологізми синонімічні виразу «бити
байдики»:
а) зуби їсти, ловити ворон, влипнути в халепу;
б) ловити ґав, давати горобцям дулі, годувати баглаї;
в) купатися в золоті, справляти смішки, ловити ґав;
г) держати хвіст бубликом, мозолити руки, гнути кирпу.
45

46. 9. Вкажіть, який із фразеологізмів антонімічний виразу
«опускати руки»:
а) держати хвіст бубликом;
б) змішатися з болотом;
в) влипнути в халепу;
г) грати першу скрипку.
10. Як називається словник, в якому описуються не слова як
одиниці лексичного складу мови, а наводяться відомості про
позначувані ними предмети і явища в найширшому розумінні?
а) тлумачний словник;
б) етимологічний словник;
в) орфографічний словник;
г) енциклопедичний словник.
11. Вкажіть перший друкований словник кінця ХІХ - початку
ХХстоліття:
а) «Словарь української мови» Б. Грінченка;
б) «Лексис» Л. Зизанія;
в) «Лексисъ» Амфілохія;
г) «Лексикон» П. Беринди.
12. Синонімічними є фразеологічні звороти:
а) білими нитками шитий, як по маслу;
б) і води не замутить, хоч у вухо вбгай;
в) потрапити на слизьке, накрити мокрим рядном;
г) бентежити кров, не чути землі під собою.
ІІ РІВЕНЬ
46

47. 1. Підкресліть фразеологізми відповідно до їх синтаксичної ролі:
1. Чернігівці теж не ликом шиті, теж розуміють, до чого воно
йдеться.
2. Стою на дорозі, мовчу, - якось язик не повертається брехати.
3. Молодиці перебрали язиком усіх дівчат на селі, пересудили і
багатих, і бідних.
4. Мурашки бігали по спині , але цікавість перемогла страх. (1 б.)
2. Допишіть фразеологізми
Вискочити, як Пилип …; шила в мішку …; обіцяти золоті…;
палець об палець …; набрати в рот…; хоч до рани…; вилами по
воді …; чужими руками…; втопити в ложці …; кидати слова ;
міняти шило… . (1 б.)
3. Розмістіть подані фразеологізми відповідно до ступеня
зростання експресії:
1. Під зав’язку; до чорта; хоч лопатою загрібай; як маку; хоч
греблю гати; як цвіту в городі; кури не клюють.
2. Ставити підніжку; бути більмом в оці; ставати на заваді; як
кістка в горлі; поперек дороги стояти; бути на перешкоді. (1 б.)
ІІІ рівень (3 б.)
Напишіть твір-мініатюру, що розкриває значення крилатого
вислову «Найбільша розкіш на світі – це розкіш людського
спілкування». (А. де Сент-Екзюпері)
Контрольна робота № 7
47

48. Морфеміка і словотвір української мови як учення про
будову і творення слів
І рівень
1.Спосіб творення слів надмірний, пристінок, наколінник: (0,5 б.)
а) суфіксальний;
б) префіксально-суфіксальний;
в) лексико-синтаксичний;
г) неморфологічний.
2. Спосіб творення слів завеликий, прамова, призвук, неволя,
суперприз, передісторія:
а) суфіксальний;
б) префіксальний;
в) суфіксально-префіксальний;
г) складання основ.
3. Спосіб творення слів лісотундра, святвечір, сторіччя,
горицвіт:
а) суфіксальний;
б) префіксальний;
в) суфіксально-префіксальний;
г) складання основ.
4. Спосіб творення слів батьківський, чорненький, гарненький,
зубастий, соковитий, кислуватий, доньчин:
а) суфіксальний;
б) префіксальний;
в) суфіксально-префіксальний;
г) складання основ.
48

49. 5. Назвіть рядок, у якому всі слова утворено одним способом
словотвору:
а) попідвіконню, спросоння, безмежно, воднораз, життєрадісний;
б) водночас, обіруч, врізнобіч, мимохідь, навіки;
в) по-українському, по-моєму, здалеку, помалу, по-німецьки;
г) по-четверте, утрьох, миттю, позаторік, вмить.
6. Визначте, у якому рядку до складу дієслів входить префікс не-:
а) не/доглянути, не/дивитись, не/рахувати, не/вірити;
б) не/зчутися, не/навидіти, не/волити, не/хтувати;
в) не/зраджувати, не/покоїти, не/поспішати, не/терпіти;
г) не/злічити, не/здогадатися, не/квапитися, не/знати.
7. З’ясуйте, у якому рядку всі дієслова утворені суфіксальним
способом:
а) ступати, підписувати, допомогти, оволодіти;
б) скликати, гримати, перевозити, засівати;
в) витирати, ловити, догоджати, писати;
г) співати, мовчати, летіти, світити.
8. Способи творення слів діляться на:
а) лексичні і синтаксичні;
б) лексичні і семантичні;
в) морфологічні й неморфологічні;
г) морфологічні і синтаксичні.
9. Знайдіть помилку в розподілі слів за способом словотвору:
а) Закарпаття, межиріччя, Приуралля, міжряддя;
б) підсудний, бездомний, здвоїти, збільшити;
в) підбір, приплив, нагляд, запис;
49

50. г) захід, збір, вимога, потиск.
10. Визначте у якому рядку припустилися помилки у визначені
твірної основи:
а) пролісок  ліс, учениця  учень, оновлення 
оновлювати;
б) освітити  світити, читання  читати, назустріч  зустріч;
в) возик  возити, приходити  ходити, благаюче 
благаючий;
г) заморський  морський, читач  читати, накидати  кидати.
11. Розділ науки про мову, у якому вивчають способи творення
слів, називається:
а) морфемікою;
б) словотвором або дериватологією;
в) лінгвістикою;
г) стилістикою.
12. Між твірною основою і похідним словом існує зв’язок:
а) структурно-семантичний;
б) лексико-синтаксичний;
в) морфолого-синтаксичний;
г) префіксально-постфіксальний.
ІІ РІВЕНЬ
1. Позначте твірні основи та словотворчі засоби у словах:
передвечір’я, підвечірок, парубоцький, вільнолюбний. (1 б.)
2. Зробіть словотвірний аналіз слів: п’ятирічний, семиструнний,
піднебесся, підтьохкувати. (2 б.)
50

51. ІІІ рівень
1. Виконайте морфемний та словотвірний розбір слів за схемою:
1) аналізоване слово;
2) твірна основа;
3) словотворчий засіб;
4) спосіб словотворення.
Причорноморський, добродій, сизокрилець, безперешкодний,
водоочисний, рукавиця. (3 б.)
Контрольна робота № 8
51

52. Українська морфологія як розділ мовознавства про
частини мови. Самостійні частини мови: іменник,
прикметник, числівник, займенник
І рівень
1. Вкажіть рядок, у якому всі запозичені іменники чоловічого
роду:
а) шимпанзе, поні, зебу, фламінго, маестро; (0,5 б.)
б) місіс, мадам, леді, Бетті, кенгуру;
в) кашне, депо, какаду, меню, бюро;
г) шосе, пюре, ваніль, амплуа, рагу.
2. З’ясуйте, у якому рядку всі іменники не розрізняються за
родами:
а) степи, лінії, витрати, сани;
б) очі, чоботи, пригоди, примхи, барви;
в) канікули, ковзани, штани, дріжджі, оглядини;
г) очі, ножиці, яблука, друзі, двері.
3. Іменник є частиною присудка в реченні:
а) Шляхами широкими підемо ми.
б) Коли я виросту, стану справжнім студентом.
в) Він вивчив їх на кухарів.
г) Учитель попрохав принести чисті зошити для контрольних.
4. Назвіть рядок, у якому рядку всі прикметники належать до
одного розряду:
а) нічний, гірський, науковий, Надійчин, довгий;
б) батьків, сестрин, Софіїн, дідів, Тарасів;
в) дерев’яний, паперовий, лагідний, братів, чарівний;
52

53. г) міський, зелений, солодкий, заячий.
5. Усі форми ступенів порівняння подано правильно в рядку:
а) більш веселий, якнайбільш солоний, менш сміливий,
сміливіший;
б) більш сміливіший, щонайсміливіший, сміливіший, менш
сміливий;
в) яскравіший, більш яскравий, менш яскравіший,
щонайяскравиший;
г) чистіший, найбільш чистий, найбільш чистіший, менш
чистий.
6. Наведіть рядок, у якому всі займенники неозначені:
а) весь, цей, мій, ніхто, будь- який;
б) той, ніщо, абищо, її, всякий;
в) хто-небудь, абихто, хтозна- що, будь-що;
г) мене, його, себе, ніхто, будь-що.
7. Назвіть рядок у якому всі займенники пишуться через дефіс:
а) аби/кого, де/кого, ні/хто, будь/з/ким;
б) де/в/чому, аби/чим, хтозна/з/кого, де/кому;
в) хтозна/чим, будь/кого, що/небудь, казна/хто;
г) аби/з/ким, ні/кому, казна/що, де/котрому.
8. Вкажіть речення, у якому є числівник:
а) Уже було багато книг прочитано.
б) Вони були багаті на гостей.
в) Живіть багато, не хворійте.
г) У багатиря хата міцна.
9. Усі числівники збірні в рядку:
53

54. а) восьмеро, семеро, один;
б) двадцятеро, тридцятеро, двоє;
в) сто, двісті, шість, четверо;
г) трійко, троє, дев’ятеро.
10. Числівники записано з помилкою в рядку:
а) двохтисячний, шістнадцятий, двісті два, четвертий;
б) сорока сімом, п’ятдесятьом, шестистам, кільканадцять ;
в) двохсот сорока, дев’ятий, шестимільйонний, шістдесяти;
г) сімдесяти двох, п’ятидесяти трьох, двохсотий, сто перший.
11. До основних понять морфології належать:
а) суфікс, префікс, основа;
б) словозміна, парадигма, словоформа;
в) словосполучення, слово, словоформа;
г) речення, словосполучення, текст.
12. Граматична категорія притаманна лише:
а) повнозначним частинам мови;
б) незмінним частинам мови;
в) усім частинам мови;
г) службовим частинам мови.
ІІ рівень
1.Складіть по два речення зі словами таким чином, щоб у
першому вони були прикметниками, а в другому –
субстантивованими іменниками : контрольна, черговий. (1 б.)
54

55. 2. Складіть словосполучення лише з прикметниками твердої
групи: добрий, синій, білолиций, повновидий, пізній, книжкова.
(1 б.)
3. Складіть два реченя зі словом собі так, щоб у першому воно
було займенником, а у другому – часткою. (1 б.)
4. Провідміняйте числівники: 95, 1487, 41-й. (1 б.)
5. Складіть речення з правильними словосполученнями:
півтора години, півтораста карбованців, півтора аркуші,
два хлопця, чотири хлопці. (1 б.)
6. Утворіть форми кличного відмінка, враховуючи можливі
варіанти: пан учитель, брат Євген, пані Ірина, пан Коваленко,
Галина Федорівна, школа, колега, дідусь, мрія, друг. (1 б.)
Контрольне аудіювання
Стоїть явір над водою
...Вже десятий рік він у солдатчині, на пустельному березі
Каспійського моря, з "височайшою” забороною писати й
малювати. Але – "караюсь, мучуся, але не каюсь”.
Кругом скрута – немає паперу, щоб продовжити "захалявну
книжечку”, нічим малювати... Єдина його відрада – підтримка
друзів з України. Друзі допомагали вистояти, не втратити
душевної рівноваги. Серед тих, хто не відцурався поета, хто
нехтуючи категоричною забороною, підтримував його
матеріально й морально, посилав теплі й зворушливі листи, був
Семен Степанович Гулак-Артемовський.
55