The presentation contains information about role-playing games in the classroom

1. ВИКОРИСТАННЯ
РОЛЬОВИХ ІГОР
НА УРОКАХ І В
ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

2. Рольові ігри дозволяють учителю ефективно використовувати
“надлишкову” активність учнів, спрямовуючи її у корисне русло.
Вони формують в учнів навички взаємодії з іншими людьми, вміння
чітко формулювати й обґрунтовувати свою точку зору, вести
конструктивну дискусію і знаходити компромісні варіанти рішень.
Хоча, як і будь який інший метод навчання, рольові ігри мають і свої
недоліки.

3. ПЕРЕВАГИ РОЛЬОВИХ ІГОР:
- рольова гра дає можливість одержати додаткові знання,
виявити невисвітлені у навчальному курсі питання; учні
можуть показати уміння застосовувати отримані знання під час
розв'язування поставлених задач;
- гра сприяє розвитку навичок проведення дискусії,
співробітництва для досягнення поставленої мети; творчих
здібностей у процесі розв'язування поставлених проблем;
- учні намагаються відстоювати різні позиції, знаходити
аргументи і формулювати погляди, виконуючи ту чи іншу роль
(що часто не співпадає з їх власними поглядами); формується
толерантне ставлення до інших думок;
- гра дозволяє спрямувати в корисне русло надмірну
активність учнів, дає можливість самовиразитися, проявити
емоції соціально прийнятних (і бажаних) формах для учнів з
особливостями поведінки.

4. НЕДОЛІКИ РОЛЬОВИХ ІГОР:
-заздалегідь передбачений результат (а найчастіше – і
діяльність кожного з учасників), що знижує інтерес до гри;
-зазвичай невисокий рівень науковості, пізнавальної
спрямованості ігор, захоплення зовнішньою стороною ролі,
уподібнення;
-невисока мотивація до навчальної діяльності: потенційно
важливий навчальний матеріал подається (часто – дуже в'яло)
учасниками гри – пасивним слухачам, не зацікавленим у його
сприйнятті;
- складність (якщо не неможливість) оцінювання діяльності
учасників у стандартній оцінювальній системі;
- важливі умови успішної рольової гри – доброзичливість
групи, спонтанність поводження учасників, імпровізація –
можуть виявитися нереалізованими через напружену
психологічну атмосферу в колективі, міжособистісні
конфлікти, особливо в старших класах.

5. ПІДГОТОВКА ГРИ:
У ході підготовки окремі учні або сформовані заздалегідь
команди можуть виготовляти різноманітні наочні
матеріали (плакати, таблиці, схеми, діаграми, фотоколажі
тощо) і використовувати їх, аргументуючи свою точку зору.
Крім того, за можливості використання комп'ютера вони
можуть готувати презентації. Для цього слід
використовувати матеріали, знайдені в Інтернеті або
створені самостійно.
Крім гравців і вболівальників (якщо вони присутні)
важливим учасником гри повинно стати журі. До складу
журі треба вибрати тих учнів, які користуються
авторитетом у класі і мають високий рівень знань. Якщо
до складу журі не можна залучити учнів, то його можна
сформувати за участі вчителів.

6. ПІДГОТОВКА ГРИ (продовження):
Головне завдання журі – оцінювання роботи учасників з
використанням об'єктивних критеріїв.
Як показує практика, найкращими критеріями оцінювання
роботи є такі:
-аргументованість виступів;
-вміння працювати “в команді”;
-ілюстрація виступів;
-культура дискусії;
-якість поставлених питань;
-якість відповідей на питання;
-підтримку уболівальників.
Наведений список є орієнтовним і його цілком можна змінити
за бажанням членів журі. Слід також додати, що найкраще
буде, якщо кількість балів для кожного критерію визначить
саме журі.

7. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ГРИ:
Проведення після гри її аналітичного розбору повинно
бути обов'язковим. Аналіз краще проводити на другий чи
третій день після гри. Під час аналізу треба надати слово
членам журі, які пояснять, чому учасники отримали певну
кількість балів за тим чи іншим критерієм. Потім слід
звернути увагу учнів на якість підготовки учасників до
гри, виділити кращих гравців, можливо, вручити їм
символічні призи. Якщо журі складалося з учнів, то слід
проаналізувати і його роботу, акцентуючи увагу не на
кількості виставлених балів, а на значимості окремих
Критеріїв оцінки у загальному результаті.