Мелодії на полотні

1. Бібліотека
Бахмутської загальноосвітньої школи І – ІІІ степенів № 12
Буктрейлер
Бахмут 2018
Світлана Решетова
Бахмут

2. Автор гімну
міста Бахмута.
Людина Року – 2002, 2004.
Учитель - відмінник
освіти України.
Почесний громадянин
міста Бахмута.

3. Запрошуємо
заглибитися у
духовний світ
поетеси з її
чистим сумлінням,
з її майстерністю
вміти поєднати
простоту
з високими
істинами.

4. Моє слово з роси і води:
В ньому ВІРА, ЛЮБОВ І НАДІЯ.
Світла радість і трішки біди.
Бо збрехати ми з віршем не вмієм.

5. Я знову озиваюся до вас
І думаю: таке я право маю.
Як жаль, що знову
не зайду я в клас
Й не принесу до вас усе,що знаю.
Були ви всі для мене - ніжний цвіт.
Оберігала, пестила, як вміла.
Ключі давала відмикати світ,
Аби в польоті не зламались крила.

6. Дивлюся в озеро
прозоре –
В моє сучасне.
Який ти, світе, неозорий,
Який ти красний.

7. Як співають мами колискові,
Повно в них і ніжності, й тепла.
І пливе в душі, мов по струмкові
Цей музичний вічності хорал.
Лебедіє ранок світанково –
Дзвонить ночі радісний відбій.
Та лишає в серці колискову
Маминих наспіваних надій.

8. Мамо, моя мамо! –
і зайдеться серце,
Бо в уяві хата і вишневий сад.
І хлюпне словами, наче із відерця,
Ця житейська мудрість всіх її порад.
Смужечку сонце вишило
І розбудило ранок.
Мама стоїть під вишнею –
Ми обліпили ганок.

9. У снах немає з часом згоди.
Біжу в ромашковім вінку,
В криниці видивляюсь вроду
І пісню слухаю дзвінку.
Буває й так: заплющу очі,
А тут Лукаш, неначе маг,
А я, як Мавка , в снах
пророчих
Біжу в ромашкових лугах.

10. Хапала щастя на льоту,
Неначе вершник.
Вростала міцно
в мить оту,
Відчуту вперше.
Чи доля щедрою була,
Чи просто грала:
Спочатку все мені дала
І відібрала.

11. Благословенний день
мене благословляє,
Благословляють сині небеса.
Душа жива, бо вірує і знає,
Що світ врятує віщая краса.
Летить у вирій журавлиний клин,
Пір'їнку кине з неба
птах бувалий.
Відліт нагадує нам часу плин,
Щоб ми у клопотах цього
не забували.

12. Щось безсмертне і вічне
в краю цьому є,
Де вітри ковилу піднімають на крила,
Де до Дону Дінець свою нитку снує,
Де живу все життя, і життя мене вчило.
Дике поле манило із давніх – давен.
Тут на дикім коні його воля гуляє.
Тут казковим видінням блищить щит – черлен,
По зірках свою долю на небі читає.

13. На роздоріжжі Україна боса.
Софія Київська. Майдан.
І дивиться на нас всіх косо
Із правом гетьмана – Богдан.
Верховна Рада чи зарадить:
На все у неї погляд свій.
Чи то помилує, чи зрадить,
Бо нестабільний той сувій.

14. Цвіте бузок у переможний день,
І небо дивиться нам прямо в вічі,
Солдат дорогами війни ще йде,
Хоч він давним – давно пішов у Вічність.
В “ гарячих точках “ знову йде війна –
Здригається від вибухів планета.
Цвіте бузок, та спокою нема.
Хто ж зможе на війну накласти вето?

15. Врятуй, наш Боже, рідну Україну,
Підстав надійне їй своє плече,
Не дай упасти у лиху годину,
Позбав усіх жахливих передтеч.
Молю спасіння словом
небайдужим,
Прошу прихистку в Божої руки,
Аби велінням пресвятим
і дужим,
Дав правду Духа волі на віки.

16. Всі ми разом –
діти ВСЕСВІТУ
Із пророчого лиця.
І цього не перекреслити.
Бо немає нам кінця.

17. Сподіваємося,
що поетичне слово нашої
талановитої землячки
стане відоме
широкому загалу читачів
і знайде своїх шанувальників.