у л

1. РІДНІЙ УКРАЇНІ

2. ЗІЗНАННЯ
Люблю я рідну Україну,
Її божественну красу,
Люблю волошки в полі сині,
Небесний простір, синь ясну.
Люблю ту стежку, що колись ще
Мене водила на лужок,
Де квітнули ромашки білі,
Джмелі водили хоровод.
Люблю і пісню солов’їну,
Яка і тішить, і п’янить,
Колосся нив, блакить, калину...
Ту незбагненну світлу мить.
І все це – рідна Україна –
Красива, мила, як весна.
Цвіти ж і сяй, моя велична,
Як квітка щастя процвітай!
О! Яке солодкеслово – «Україна»!
Яка широка, світла далечінь!
Як не гордитися тобою, ненько мила,
Як не любить твою блакитну синь?!
І серце в грудях б’ється так крилато,
Що хочеться кричатина всю міць:
«Україно рідна, цвіти, крокуйзавзято,
Упевнено іди у світ новий!
***

3. ***
Україно!Золота перлино наша!
Сріблом помережані ліси.
Ти, як казка, світла, величава,
У віночку з рути і роси.
Я люблю твою джерельну воду,
І поля, луги, небесну синь,
І твою чудовуніжну вроду,
Що чарує всіх і на віки.
Барвінковий цвіт, пахучу м’яту,
І любисток, що ростебіля воріт.
Як люблю твою я тиху ласку,
Світанковий і яснийполіт!
Хочу душу вилити словами,
Щоб вона бриніла, як струна.
Рідна Україно, ти – як мати,
Як зелена, світлая весна!
Полюби свою країну
Полюби свою країну, вільну, нову,
Усім серцем, міцно полюби.
Пізнай її життя незвідану основу,
Й тоді у світ упевнено іди.
Але не рвись у далі світлочолі,
У європейські, кращії краї.
Будуй життя отут, на видноколі,
У батьківській коханій стороні.
За буднями, клопотами щоденними,
Ти квіту днів не загуби у спориші.
І пам’ятай: Європапочинається із тебе,
Із кожного із нас, із нашої душі!
Будь гордийімені „ Вкраїнець”,
І в справах, праці доведи,
Що ти найкращий європеєць в світі,
Великий син вкраїнської землі!

4. Найкраща всіх – моя Вкраїна
Європа, як в мозаїцікартина,
Цвіте у різних кольорах.
Й країна кожна в ній – перлина,
Що серце тішить й зігріва.
Але найкраща всіх – моя Вкраїна,
У синіх ріках, помережаних лісах.
Незламна, гордаі велична,
Як птиця Фенікс у віках!
Хода її ясна і сонцем зігріта,
Такої другої у світі нема!
Терпінням великим, любов’ю сповита
Немеркнуча вродаїї чарівна.
Майбутнє України волошкове
Майбутнє Українибачу волошкове,
Із маками червонимив житах.
Воно всміхається до мене загадково
Й цвіте розкішно у моїхдумках.
Я бачу його у зеленім полі
З сопілкою грайливою в руках,
Серед розкішних мальв на видноколі
Із піснею, що квітне на вустах.
Я чую його голос барвінковий,
Що журавлем зринає у блакить,
І кличе, зве мене у світ казковий,
Ну як тебе, Майбутнє, не любить?!

5. Україно!Зоремоя світанкова!
Я вірю в майбутнє щасливе твоє,
Вірю у мудрість і велич народну,
Що завждиз тобою незмінно іде.
Ти будеш у вбранні із мальв й горобини,
У вінку барвінковім, як вічна весна,
В гаптованій сонцем накидці з калини,
З веселкою в небі, з букетом троянд.
Із вуст твоїхпісня весела поллється,
Як чайка, полине у різні світи,
І у кожного в серцітой спів озоветься
На довгії рокиі вічні віки.
Ти квіткою станеш на карті Європи,
Як сонечко, будеш теплом зігрівать,
По правді і совісті житимуть люди
І будуть сердечно тебе шанувать!
Вкраїни ніжна я іскринка
Вкраїни ніжна я іскринка,
Що рветься в вись кудись давно.
І серцюхочеться радіти,
Й співати світу про любов.
Про те, яка ти серцю мила,
Украйно рідная моя!
Про велич, славу і минуле,
Що нас веде у майбуття.
Про гори, ріки, полонини,
Рожевийцвіт із тихих рос.
Про все приємне, серцю миле,
Про всі скарбиаж до небес!
***