2. Російський поет, драматург, перекладач.
Його перші друковані твори – переклади, вірші, фейлетони
з’являються в 1907 році.
Проживаючи у м. Краснодарі, у 1920 році створює один із перших
у країні театрів для дітей, пише п’єси та вірші. Саме з цього часу й
розпочався його шлях до дитячої книги.
Усі твори письменника, написані для дітей, наповнені добром і
веселим гумором - казки «Дванадцять місяців», «Будинок, який
побудував Джек», «Кицин дім», «Розумні речі» та інші.
Добре знав і любив Україну, якій присвятив повість «Голуби», а
також перекладав на російську та англійську мови твори Л.Українки,
І. Франка, П. Тичини та інших.
За його п’єсами поставлені драматичні вистави, опери, створені
художні та мультиплікаційні фільми.
3. Шведська письменниця.
Письменниця завжди називала своє дитинство щасливим (в
ньому було багато ігор і пригод) і вказувала на те, що саме воно
служило джерелом натхнення для її творчості.
Сьогодні вона найбільш відома завдяки своїм творам про
Карлсона, який живе на даху, та Пеппі Довгапанчоха.
Крім дитячих книг, іноді створювала романтичні історії,
наприклад, «Брати Левине Серце», а також дитячі детективи і
шахрайські повісті про Еміля з Леннеберги.
Стала першою дитячою письменницею у своїй країні, що
отримала премію за досягнення в галузі літератури. Однією з
найкращих робіт Ліндгрен була повість-казка про самотніх і
занедбаних дітей «Міо, мій Міо».
У вільний від письменства час вона вела різні ток-шоу та
вікторини на шведському телебаченні та радіо.
4. Український актор, який деякий час жив і працював в м.
Херсон.
1917 року організував у Херсоні самодіяльний український
драматичний театр і студію, пізніше перейшов до Одеської
«Держдрами» і Київського театру ім. І. Франка.
Яскравий актор перевтілення у світовому репертуарі в ролях:
Петруччо та Бенедикта («Приборкання непокірної» та «Багато
галасу даремно» В. Шекспіра), Фіґаро («Весілля Фіґаро» П.
Бомарше), Філіппа II («Дон Карлос» Ф. Шіллера), в сучасному
українському репертуарі: Гнат Гиря («97» М. Куліша), Дудка
(«Республіка на колесах» Я. Мамонтова), Зіновій («Яблуневий
полон» І. Дніпровського) та в численних драмах О. Корнійчука
(«В степах України» та «Калиновий гай», ролі Галушки та
Романюка).
Виступав також в українському і російському класичному
репертуарі; виконав близько 160 ролей; крім того, брав участь у
радіовиставах.
5. Російський режисер, сценарист.
Зняв близько 30 фільмів, які стали класикою
радянського кіно. Його найбільш відомі фільми -
"Карнавальная ночь","Гусарская баллада",
"Берегись автомобиля", "Жестокий романс",
"Служебный роман", "Гараж", "Ирония судьбы,
или С легким паром", "Вокзал для двоих".
Не тільки знімав фільми, але і часто писав
п’єси, виступав співавтором сценаріїв деяких
своїх фільмів.
Він написав книги: "Грустное лицо комедии",
"Зигзаг удачи", "Эти несерьезные, несерьезные
фильмы", "Смешные невеселые истории", збірку
віршів "Ностальгия".
6. Художник, який жив і працював у м. Херсон.
Брав участь у створенні архітектурно-художніх ансамблів,
виконав кілька замовлень під час підготовки Всесвітнього
фестивалю молоді і студентів (Бухарест, 1951–52).
Твори: оформлення басейну стадіону ім. 23 серпня у
Бухаресті (1951–54, співавт.); мозаїка – панно «Залп Аврори» (ст.
метрополітену «Балтійська», С.-Петербург, 1955–56, співавт.),
«Ілля Муромець убиває Солов’я-розбійника»; композиція
«Олень, який почув звук мисливського рога»; шахово-шашковий
гарнітур меблів «Український рушник»; портрети – «О.
Суворов», «І. Франко», «Т. Шевченко», «Ю. Гагарін», «В.
Терешкова».
Брав участь в обласних, всеукраїнських мистецьких
виставках.
Останні 11 років свого життя художник жив і працював у
Херсоні.
7. Англомовний ірландський письменник.
Написав багато різних публіцистичних та
сатиричних творів, серед яких не останнє місце
належить памфлетам на ірландську тему "Клуб
Легіон".
Основні твори: "Казка про бочку" (1704), "Битва
книг" (1704), "Мандри до різних країн світу
Лемюеля Гулівера" (1721-1725).
Підсумок своєї творчої діяльності підводить в
одному з найбільш значущих своїх поетичних творів
- "Віршах на смерть доктора Свіфта".