2. Ліна Костенко – видатна українська письменниця
і поетеса .
Народилася 19 березня 1930 року в містечку
Ржищеві на Київщині в родині вчитилів.
3. Батько працюючи учителем у школі, викладав мало
не всі предмети, знав дванадцять мов. В сталінські
часи зазнав лихоліть, був репресований, пройшов
крізь радянський Гулаг. З шестирічного віку Ліна
мешкає у Києві. Їй було одинадцять років, коли
почалася війна. Упродовж цілого життя переходила
борознами випробувань – а вони укріплюють
душу. І війна – чи не найглибша із цих борозен.
Вона поставила першу зарубку на дереві творчості.
4. Мій перший вірш написаний в окопі,
На тій сипкій од вибухів стіні
Коли згубило зорі в гороскопі,
Моє дитинство, вбите на війні.
5. Ще школяркою Ліна почала відвідувати літератур-
ну студію при спілці письменників України. Потім
навчалася в Київському педагогічному інституті. У
1952-1956 рр. – Москва. Літературний інститут ім..
Горького. Закінчила його з відзнакою. В тому же
році Ліна Костенко повертається на Україну, де все
сміливіше розправляє плечі молоде покоління –
„шістдесятники”.
6. Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила»
(1958) викликали інтерес читача й критики, а збірка
«Мандрівки серця» (1961) не лише закріпила успіх,
а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси,
поставила її ім'я поміж визначних майстрів
української поезії.
7. В часи радянського режиму Ліна Костенко була
опальним автором. Її талановиті безкомпромісні
твори стали об'єктом переслідувань і заборон на
багато років. Та саме в ті роки поетеса невтомно
працює, зокрема і над своїм найвідомішим на
сьогодні твором — романом у віршах
«МарусяЧурай».
8. Книги Ліни Костенко «Над берегами вічної ріки»
(1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність»
(1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987),
«Вибране» (1989),
«Берестечко» (1999, 2010) стали вершинними
явищами сучасної української поезії.
9. Ліна Костенко писала і для дітей так в 1987 році ви
йшла її збірка “Бузиновий цар”.
10. У поетеси чимало регалій:
Почесний професор Національного університету
«Києво-Могилянська академія».
Почесний доктор Львівського національного
університету.
Почесний доктор Чернівецького національного
університету (2002).
Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за
роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»)
Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім.
О.Теліги (2000).
Нагороджена Почесною відзнакою Президента України
(1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня
(березень 2000).
Відмовилась від звання Героя України, відповівши:
«Політичної біжутерії не ношу!».
Відзнака «Золотий письменник України», 2012.
11. Ліна Костенко — одна з тих, хто не втратив людської
гідності в часи випробувань, і її шістнадцятирічне
мовчання не виглядало як слабкість чи компроміс з
владою, бо свою позицію поетеса завжди
виражала прямо і відкрито: її принциповість і
прямота настільки лякали й дратували
представників влади, що вони з величезним
задоволенням у будь-який спосіб примусили б її
мовчати. Але Ліна Костенко користувалась такою
великою популярністю і любов'ю читачів, що
чиновники просто боялись її чіпати.
12. Ліна Костенко була повсюди і в наметах
помаранчового містечка на Майдані Незалежності і
в Чорнобильській зоні …
