Уроки української мови у 2 ласі

1. Харків
Видавнича група «Основа»
2013
Серія «Початкова школа. Мій конспект»
Заснована 2008 року

2. ISBN 978-617-00-1825-0
Володарська М. О.
В67 Українська мова. 2 клас. I семестр (за підручником
М. Д. Захарійчук) / М. О. Володарська, Н. О. Ковальчук,
А. І. Настенко, О. М. Пілаєва. — Х. : Вид. група «Основа»,
2013. — 142, [2] с. — (Серія «Початкова школа. Мій кон-
спект»).
ISBN 978-617-00-1825-0.
Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки
уроків української мови в 2 класі (I семестр), складені відповідно до вимог
нової навчальної програми (К. : Видавничий дім «Освіта», 2012) для шкіл
з українською мовою навчання за підручником М. Д. Захарійчук (К. : Ви-
давництво «Грамота», 2012).
Задля зручності використання всі розробки розміщені на відривних
аркушах. Поля для записів дозволять творчому вчителеві, користуючись
запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні плани-конспекти
уроків курсу.
Для вчителів початкової школи.
УДК 37.016
ББК 74.263
© Володарська М. О., Ковальчук Н. О.,
Настенко А. І., Пілаєва О. М., 2013
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2013
УДК 37.016
ББК 74.263
В67
Навчальне видання
Серія «Початкова школа. Мій конспект»
ВОЛОДАРСЬКА Марина Олександрівна,
Ковальчук Наталія Олексіївна,
НАСТЕНКО Антоніна Іванівна,
Пілаєва Олена Михайлівна
Українська мова.
2 клас. I семестр
(за підручником М. Д. Захарійчук)
Головний редактор Ю. Є. Бардакова
Редактор О. В. Грабар
Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко
Підписано до друку 17.06.2013. Формат 84×108/16.
Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.
Ум. друк. арк. 9,0. Замовлення № 13-06/17-05.
ТОВ «Видавнича група “Основа”»
61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66
тел. (057) 731-96-33
е-mail: office@osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

3. Зміст
Орієнтовне календарне планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Звуки і букви . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Урок 1. Звуки, букви. Українська абетка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Урок 2. Розташування слів за абеткою з орієнтацією на першу літеру . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Урок 3. Склад. Перенос слів із рядка в рядок по складах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Урок 4. Правила переносу слів зі збігом двох і кількох приголосних звуків . . . . . . . . . . . . . . 15
Урок 5. Голосні звуки [а], [о], [у], [е], [и], [і]. Спостереження за роботою мовленнєвих
органів під час промовляння голосних звуків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Урок 6. Букви, що позначають голосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
Урок 7. Наголос. Наголошені й ненаголошені звуки і склади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Урок 8. Урок розвитку зв’язного мовлення. Опис предмета за малюнком, планом,
змістом загадки. Тема опису «Ромашка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Урок 9. Ненаголошені голосні звуки [е], [и] . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Урок 10. Вимова і правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и] . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
Урок 11. Вимова і правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и] . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
Урок 12. Вимова і правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и] . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Урок 13. Приголосні звуки. Спостереження за роботою мовленнєвих органів
(язик, губи, зуби) під час вимови приголосних звуків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
Урок 14. Приголосні звуки [дз], [дз’], [дж]. Позначення їх буквами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
Урок 15. Приголосні звуки. Позначення їх буквами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Урок 16. Урок розвитку зв’язного мовлення. Опис істоти за сюжетним малюнком,
планом, змістом загадки. Тема опису «Білочка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
Урок 17. Буква щ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43
Урок 18. Приголосні звуки. Звуко-буквений аналіз слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Урок 19. Буква ґ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
Урок 20. Приголосні звуки. Звуко-буквений аналіз слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
Урок 21. Дзвінкі і глухі приголосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
Урок 22. Дзвінкі і глухі приголосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Урок 23. Дзвінкі і глухі приголосні звуки. Звуко-буквений аналіз слів . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Урок 24. Урок розвитку зв’язного мовлення. Розповідь за сюжетним малюнком,
планом і змістом вірша А. Житкевича «Осінь». Тема розповіді «Осінь» . . . . . . . . . . . 57
Урок 25. Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є . . . 59
Урок 26. Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є . . . 61
Урок 27. Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є . . . 63
Урок 28. Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є . . . 65
Урок 29. Позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
Урок 30. Позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення . . . . . . . . . . . . . . . . . 69
Урок 31. Позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
Урок 32. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання казки за серією сюжетних малюнків,
планом та змістом казки І. Прокопенко «Як гриби ховалися» . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
Урок 33. Закріплення вивченого про тверді та м’які приголосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
Урок 34. Подовжені м’які приголосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
Урок 35. Подовжені м’які приголосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
Урок 36. Подовжені м’які приголосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81
3

4. Урок 37. Подовжені м’які приголосні звуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83
Урок 38. Апостроф . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
Урок 39. Апостроф . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87
Урок 40. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання порад за темою «Бережіть книжки»
за опорними словами і малюнками (вірш Г. Чорнобицької «Не бруднити книжки») . . . . 89
Урок 41. Апостроф . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
Урок 42. Апостроф . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
Слово . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
Урок 43. Лексичне значення слова. Розвиток уявлення про те, що слово служить
для називання предмета, якості, дії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
Урок 44. Лексичне значення слова. Тематичні групи слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
Урок 45. Слова, які відповідають на питання хто? що? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99
Урок 46. Слова, що означають назви предметів (іменники) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
Урок 47. Розпізнавання іменників за питаннями хто? що?. Складання речень . . . . . . . . . . . . 103
Урок 48. Урок розвитку зв’язного мовлення. Розповідь за серією сюжетних малюнків,
планом та опорними словами «Каштанчик» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105
Урок 49. Змінювання іменників за зразком один — багато. Робота над прислів’ям.
Доповнення речень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107
Урок 50. Групування предметів за родовими та видовими ознаками . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
Урок 51. Доречне вживання іменників у реченні. Перевірна робота. Аудіювання . . . . . . . . . . 111
Урок 52. Уживання великої букви в іменах, по батькові та прізвищах людей . . . . . . . . . . . . . 113
Урок 53. Уживання великої букви в іменах, по батькові та прізвищах людей.
Уживання імен у формі звертання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115
Урок 54. Велика буква у кличках тварин. Перевірна робота. Диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . 117
Урок 55. Уживання великої букви в кличках тварин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119
Урок 56. Урок розвитку зв’язного мовлення. Розповідь за серією сюжетних малюнків
та опорними словами «Допомога тваринам узимку» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121
Урок 57. Велика буква в назвах міст, сіл, річок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123
Урок 58. Велика буква в назвах вулиць, площ і майданів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125
Урок 59. Слова, що називають ознаки предметів (прикметники) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127
Урок 60. Зв’язок прикметників з іменниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129
Урок 61. Прикметники, протилежні за значенням. Уживання прикметників
у переносному значенні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131
Урок 62. Зв’язок прикметників з іменниками. Практичне змінювання прикметників
за зразком один — багато . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133
Урок 63. Прикметники, близькі за значенням . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135
Урок 64. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання казки за поданим початком,
планом, малюнками, опорними словами (Ю. Ярмиш «Як реп’яшок світ побачив»).
Перевірна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137
ДОДАТОК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139
СВЯТО «РІДНЕ СЛОВО — ДИВО КАЛИНОВЕ»
(до Дня української писемності та мови) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139
4

5. Орієнтовне календарне планування
№
з/п
Тема уроку Дата
Звуки і букви
1 Звуки, букви. Українська абетка
2 Розташування слів за абеткою з орієнтацією на першу літеру
3 Склад. Перенос слів із рядка в рядок по складах
4 Правила переносу слів зі збігом двох і кількох приголосних звуків
5 Голосні звуки [а], [о], [у], [е], [и], [і]. Спостереження за роботою мовленнєвих органів під час
промовляння голосних звуків
6 Букви, що позначають голосні звуки
7 Наголос. Наголошені й ненаголошені звуки і склади
8 Урок розвитку зв’язного мовлення. Опис предмета за малюнком, планом, змістом загадки.
Тема опису «Ромашка»
9 Ненаголошені голосні звуки [е], [и]
10 Вимова і правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и]
11 Вимова і правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и]
12 Вимова і правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и]
13 Приголосні звуки. Спостереження за роботою мовленнєвих органів (язик, губи, зуби) під час
вимови приголосних звуків
14 Приголосні звуки [дз], [дз’], [дж]. Позначення їх буквами
15 Приголосні звуки. Позначення їх буквами
16 Урок розвитку зв’язного мовлення. Опис істоти за сюжетним малюнком, планом, змістом
загадки. Тема опису «Білочка»
17 Буква щ
18 Приголосні звуки. Звуко-буквений аналіз слів
19 Буква ґ
20 Приголосні звуки. Звуко-буквений аналіз слів
21 Дзвінкі і глухі приголосні звуки
22 Дзвінкі і глухі приголосні звуки
23 Дзвінкі і глухі приголосні звуки. Звуко-буквений аналіз слів
24 Урок розвитку зв’язного мовлення. Розповідь за сюжетним малюнком, планом і змістом вірша
А. Житкевича «Осінь». Тема розповіді «Осінь»
25 Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є
26 Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є
27 Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є
28 Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є
29 Позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення
30 Позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення
31 Позначення м’якості приголосних звуків знаком м’якшення
32 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання казки за серією сюжетних малюнків, планом
та змістом казки І. Прокопенко «Як гриби ховалися»
33 Закріплення вивченого про тверді та м’які приголосні звуки
34 Подовжені м’які приголосні звуки
5

6. №
з/п
Тема уроку Дата
35 Подовжені м’які приголосні звуки
36 Подовжені м’які приголосні звуки
37 Подовжені м’які приголосні звуки
38 Апостроф
39 Апостроф
40 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання порад за темою «Бережіть книжки» за опорними
словами і малюнками (вірш Г. Чорнобицької «Не бруднити книжки»)
41 Апостроф
42 Апостроф
Слово
43 Лексичне значення слова. Розвиток уявлення про те, що слово служить для назви предмета,
якості, дії
44 Лексичне значення слова. Тематичні групи слів
45 Слова, які відповідають на питання хто? що?
46 Слова, що означають назви предметів (іменники)
47 Розпізнавання іменників за питаннями хто? що?. Складання речень
48 Урок розвитку зв’язного мовлення. Розповідь за серією сюжетних малюнків, планом
та опорними словами «Каштанчик»
49 Змінювання іменників за зразком один — багато. Робота над прислів’ям. Доповнення речень
50 Групування предметів за родовими та видовими ознаками
51 Доречне вживання іменників у реченні. Перевірна робота. Аудіювання
52 Уживання великої букви в іменах, по батькові та прізвищах людей
53 Уживання великої букви в іменах, по батькові та прізвищах людей. Уживання імен у формі
звертання
54 Велика буква у кличках тварин. Перевірна робота. Диктант
55 Уживання великої букви в кличках тварин
56 Урок розвитку зв’язного мовлення. Розповідь за серією сюжетних малюнків та опорними
словами. «Допомога тваринам узимку»
57 Велика буква в назвах міст, сіл, річок
58 Велика буква в назвах вулиць, площ і майданів
59 Слова, що називають ознаки предметів (прикметники)
60 Зв’язок прикметників з іменниками
61 Прикметники, протилежні за значенням. Уживання прикметників у переносному значенні
62 Зв’язок прикметників з іменниками. Практичне змінювання прикметників за зразком
один — багато
63 Прикметники, близькі за значенням
64 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання казки за поданим початком, планом, малюнками,
опорними словами (Ю. Ярмиш «Як реп’яшок світ побачив»). Перевірна робота
6

7. Дата _______________________
Клас _______________________
Звуки і букви
Урок 1. Звуки, букви. Українська абетка
Мета: закріплювати знання учнів про українську абетку, назви літер за абеткою; збага-
чувати словниковий запас учнів; розвивати навички звуко-буквеного аналізу слів,
спостережливість; виховувати інтерес до навчання.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Ознайомлення з підручником «Українська мова»
— Розгляньте підручник і скажіть, як він називається і хто його автор.
— Які умовні позначення треба знати, щоб правильно користуватися під-
ручником?
2. Читання й обговорення вірша В. Квітневого (с. 4)
— Яке побажання висловлює автор?
3. Хвилинка каліграфії
Аа ай аб ат ал ам ан ва ка ау
Абетка азбука алфавіт і алфавіт
Ми вивчаємо українську абетку.
4. Бесіда
— Відгадайте загадку.
Коли хочеш ти читати,yy
То мене повинен знати!
А коли мене не знаєш,
То нічого не вгадаєш. (Абетка)
— Які ви знаєте близькі за значенням слова до слова абетка? (Азбука, ал-
фавіт)
— Що означають ці слова? (Сталий порядок розташування всіх літер
певної мови.)
— Назвіть послідовно звуки у слові українську.
— Чим позначаються звуки мовлення на письмі?
— Чим відрізняються букви від звуків?
— Чого в українській мові більше: букв чи звуків?
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з українською абеткою.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Повідомлення вчителя
— Слово алфавіт походить від назв перших двох букв грецького алфа-
віту — альфа і бета, або віта.
Слово азбука утворилося від складання староросійських назв букв аз
і буки, якими починався алфавіт, а слово абетка — від сучасних назв цих букв
(а і бе).
Учні читають українську абетку або розказують її напам’ять.
2. Первинне закріплення
1) Читання абеткової пісеньки (див. додаток на с. 13).
7

8. 2) Назвіть букви української абетки, назви яких закінчуються на звук [а].
(а, к, х, ш, щ)
3) Робота в парах. Гра «Звуки і букви».
Один учень вимовляє звук, другий — називає букву, якою він познача-
ється. Наприклад: [н] — «ен»; [о] — «о», [п] — «пе».
— Зверніться до алфавіту і прочитайте ще раз ті букви, які ви назвали не-
правильно.
4) Тестування.
— Учора Знайко вивчив українську абетку. Тепер він знає місце кожної
букви в абетці. А ти знаєш, яка буква в українській абетці стоїть п’ятою?
а) ґ; б) г; в) д; г) е.
Фізкультхвилинка
V. Узагальнення й систематизація знань
1. Робота за підручником
Вправа 1
— Прочитайте вірш. Пригадайте абетку. Повторіть букви і порядок їх роз-
міщення.
— До виділеного слова доберіть слова, подібні за значенням.
— Складіть і запишіть речення за схемою з підкреслених слів.
— З букв слова апельсин утворіть нові слова. (Напис, син, сани, липа,
спина)
— З одним словом складіть і запишіть речення.
Вправа 2
— Продовжіть речення. Спишіть їх.
— Скільки букв в українській абетці?
2. Словникова робота
Портфель — спеціальна чотирикутна сумка, призначена для носіння ді-
лових паперів, книг та ін.
3. Гра-змагання між рядами «Хто більше?»
Учитель пропонує дітям розглянути малюнки на набірному полотні та віді-
брати лише ті, назви яких починаються з певного звука:
а) серед назв овочів — з [к];
б) серед назв меблів — з [с];
в) серед назв одягу — з [п].
— Запишіть назви овочів.
— Придумайте з одним зі слів речення. (Заслуховуються відповіді
чотирьох-п’яти учнів, краще речення записується.)
4. Тестування
— Знайко цікавиться, у якому зі слів кількість букв і звуків однакова:
а) джміль; б) лось; в) заєць; г) їжак.
VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія
— Що допоможе нам правильно назвати всі букви нашої мови?
— Закінчіть вислів:
Певний порядок розташування всіх букв мови називається...
VII. Домашнє завдання
С. 6, вправа 3.
8

9. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 2. Розташування слів за абеткою
з орієнтацією на першу літеру
Мета: закріплювати знання української абетки; вчити розташовувати 5–6 слів за абет-
кою з орієнтацією на першу літеру; розвивати мовлення учнів; виховувати інтерес
до читання.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Хвилинка каліграфії
Жж же жо жу жв аж Жо жм жл жч
Жайворонок ожина журавель вуж
Жайворонок в житі полюбляє жити.
— Назвіть послідовно звуки, а потім — букви у слові жайворонок.
— Поставте питання до слів у реченні.
— Що означають ці слова?
— Яке слово не відповідає на жодне питання?
— Як воно називається?
2. Зоровий диктант
Ми любимо працю.
Сашко плив у човні.
Тимко спіймав в’юна.
У берізки біла кора.
Наша донечка росте.
Клен цілу зиму спав.
Методика проведення зорових диктантів:
а) учитель демонструє речення впродовж 4–7 с;
б) учні читають його мовчки, тільки очима;
в) повторюють це речення подумки (при цьому не можна рухати губами);
г) записують;
ґ) перевіряють.
На одному уроці рекомендується записати 5–6 речень. Для ефективності
досягнення бажаного результату зорові диктанти слід проводити систематично
на кожному уроці читання чи мови.
3. Вправи на повторення
Гра «Утвори слова»
Учитель називає слова. Учні мають скласти з них слово таким чином: узяти
з першого слова перший звук і позначити його буквою, з другого — другий,
з третього — третій і т. д.
Виграє той, хто першим складе слово і правильно прочитає його.
Зір, ліс, бір, марка, рамка (зірка);
мало, дим, сир (мир);
пара, перо, він, мама, канал (пенал);
заєць, лис, ломи, собака (зима);
звір, лось, шишка, лини, корито (зошит);
рука, нема, рада, сади, насос, фабрика, записка (редиска);
лава, лин, бамбук, молодий, батон (лимон).
— Запишіть слова. Усно доберіть до них назви ознак.
— Чи можете ви прочитати ці слова в алфавітному порядку?
9

10. III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми будемо закріплювати знання української абетки,
вчитися розташовувати слова за абеткою.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Пояснення вчителя
— Для чого потрібний алфавіт? (Відповіді учнів.)
— Користуватися алфавітом необхідно при складанні будь-яких списків
(наприклад, в класному журналі — прізвища учнів), при розставлянні книг
у бібліотеці (за прізвищем автора книги, а у разі його відсутності — за
першою буквою назви), при зберіганні формулярів, абонементів у бібліотеці,
при складанні картотек і каталогів (переліків видань).
— Як ви вважаєте, чи зручно це? Чому? (Відповіді учнів.)
— Як записати слова в алфавітному порядку?
2. Робота за підручником (с. 6–7)
Вправа 1
— Розгляньте малюнки. Запишіть слова — назви предметів в абетковому
порядку.
— Вимовте слово, у якому є буква, що позначає два звуки.
— До яких слів належать звукові схеми? Запишіть слово і відповідну
схему.
Вправа 2
— Прочитайте слова. Чим вони цікаві? (Ці слова читаються однаково:
зліва направо й справа наліво.)
— Складіть два речення з двома словами (на вибір).
Фізкультхвилинка
V. Узагальнення й систематизація знань
Робота в групах
— Допоможіть учителеві заповнити класний журнал, бібліотекареві — роз-
ставити картки з прізвищами письменників, а листоноші — рознести листи по
вулицях. Усі списки мають бути складені в алфавітному порядку.
1-ша група
Петров, Іванов, Долженко, Ляшенко, Савченко.
— За яким номером записане ваше прізвище в класному журналі? Складіть
речення.
2-га група
Нестайко, Шевченко, Українка, Франко, Глібов.
— Які твори цих письменників ви прочитали? Про що з них дізналися?
Складіть про це кілька речень.
3-тя група
Сумська, Пушкінська, Київська, Одеська, Абрикосова.
— На якій вулиці ви живете? Складіть речення.
VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія
— Як ви вважаєте, чому книжки в бібліотеці розташовують в алфавітному
порядку?
— Чи знаєте ви, де ще використовується абетка?
— Чи допомагало вам знання абетки у виконанні завдань?
VII. Домашнє завдання
С. 7, вправа 3.
10

11. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 3. Склад. Перенос слів із рядка в рядок по складах
Мета: поглибити знання учнів про склади як частини слова, на які воно ділиться при
вимові; формувати вміння ділити дво- та трискладові слова на склади; розвивати
вміння визначати кількість складів у слові за кількістю голосних; виховувати любов
до рідної мови, культуру мовлення.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Хвилинка каліграфії
Іі ій із під між ці різ іч ім Ів
Іній ірис і ірис індик ім’я
Шість, сім, вісім — числа.
— Назвіть послідовно звуки і букви у словах іній та ім’я. Порівняйте кіль-
кість букв і звуків.
— Доберіть до цих слів назви ознак.
— Які букви можна дописати у словах ірис та індик, щоб утворилися нові
слова?
2. Зоровий диктант
Грім озвався на зорі.
Надходить світанок.
Ще синіє високе небо.
Бабуся дуже гарно шиє.
Тихесенько вітер віє.
3. Вправи на повторення
— Уважно прочитайте, що написано на дошці. Розподіліть написане на
2 групи.
Вітер, ша, Ні, дме, ти, Та, сильний
— Що ви віднесли до першої групи? (Вітер, дме, сильний)
— Як можна назвати те, що ви віднесли до першої групи? (Слова)
— Доведіть, що це слова. (Вони мають зміст.)
— Що ви віднесли до другої групи? (ша, Та, ти, Ні)
— Як називається те, що ви віднесли до другої групи? (Склад)
— Чим відрізняється склад від слова? (Слово щось означає, а склади нічого
не означають.)
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Тема нашого уроку «Склад». Ми будемо ділити дво- та трискладові слова
на склади, визначати кількість складів у слові.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Пояснення вчителя
— Що можна скласти зі складів? (Слова)
— З яких складів можна скласти слово. (Тиша)
— Запишіть це слово і поділіть на склади. (Ти – ша)
— Доповніть інші склади до слів. (Ніна, Таня)
— Чому зі складами Ні, Та ви утворили імена. (Склади написані з великої
букви — отримали імена.)
— Запишіть ці слова і поділіть на склади.
— Отже, що таке склад? (Склад — частина слова.)
11

12. Учитель може дати пораду, як легше розділити слово на склади:
— Уявіть, що вам потрібно дуже голосно і повільно прокричати слово, щоб
воно було чутно далеко. Наприклад, вам потрібно назвати ім’я переможця
в змаганні. Як ви тоді вимовите імена: Марина, Саша, Наташа? (Діти вимов-
ляють імена, скандуючи.)
— Згадайте, коли люди можуть вимовляти слова по складах.
2. Робота за підручником (с. 7–8)
Вправа 1
— Прочитайте вірш. Про що в ньому розповідається?
— Назвіть підкреслені слова одним словом. Поділіть ці слова на склади для
переносу.
— Продовжіть речення, виписуючи овочі в абетковому порядку.
— Поділіть виділені слова на склади.
— Що таке склад? (Склад — частина слова, яка вимовляється одним по-
штовхом повітря.)
— Чи можна, прочитавши слово, одразу визначити, скільки в ньому
складів? Від чого це залежить?
— Як дізнатися, скільки в слові складів? (Потрібно знати, скільки в слові
голосних звуків. У слові стільки складів, скільки голосних звуків.)
Вправа 2
— Прочитайте склади. «Зберіть» і запишіть слова. Складіть і запишіть ре-
чення з одним словом.
— Поділіть слова на склади для переносу.
Зверніть увагу! Сполучення букв йо пишемо на початку слова й складу.
Буквосполучення йо при переносі розривати не можна.
Слова з буквосполученням йо треба переносити так: га-йок, ма-йор, сер-
йоз-ний.
3. Первинне закріплення
Змагання по рядах
Завдання написані на аркушах. Перемагає команда, яка правильніше
і швидше поділить слова на склади.
Сова звірі гриби
фабрика каструля капуста
млинці зерно гумка
будова закладка іриска
качка копійка волошка
картина лавка рибалка
Підбиття підсумків.
Фізкультхвилинка
Почуєте слово з одного складу — підстрибніть, з двох складів — присядьте.
Кущ, сорт, слово, лист, риби, звірі, міст, півень, марка, кріт, дощ.
V. Узагальнення й систематизація знань
1. Гра «Розподіли»
Виписати слова в 3 стовпчики: в перший — односкладові, в другий — дво-
складові, в третій — трискладові.
Кит, сокира, міст, олівець, автобус, рак, пилка, склянка, голуби, горобець,
тигр, кінь, рама, кулі, барабан, сова, стіл, кури, папуга, слон, ластівка.
12

13. 2. Гра «За порядком»
Записати слова в зошит, відновивши правильний порядок складів.
РО-СО-КА, БА-СО-КА, ШЕ-КО-НЯ, КО-ВА-РО, ЦЕ-ЦУ-НЯ, СЯ-РО-ПО,
ЧА-КУР, ЦЯ-ВІВ.
3. Продовження роботи за підручником (с. 8–9)
Вправа 3. Робота в групах
— Прочитайте текст. Хто такий вуйко Йой?
— Спишіть третій абзац, розкриваючи дужки. Підкреслені слова поділіть
на склади для переносу.
— Складіть і запишіть власне речення з виділеним словом.
VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія
— Що таке склад?
— Як дізнатися, скільки в слові складів? Наведіть приклади.
— Скільки складів може бути в слові? Наведіть приклади.
— У слові є приголосні і один голосний. Скільки в слові складів?
— У слові 3 приголосних і 3 голосних. На скільки складів можна розділити
це слово?
— У слові кіт — 3 звуки і в слові няв — 3 звуки. Чи однакова кількість
складів у цих словах? Поясніть чому?
VII. Домашнє завдання
С. 8, вправа 3.
— Спишіть другий абзац вправи 3. У виділеному слові назвіть звуки.
Зробіть звукову схему цього слова.
додаток до уроку 1
абеткова пісенька
Абеткову пісеньку
Весело співать.
Абеткову пісеньку
Треба добре знать.
А, Бе, Ве —
Коник у траві живе,
Ге, Ґе, Де, Е —
Мама донечку веде,
Є, Же, Зе —
По стежині жук повзе,
И, І, І і И —
Гріється на сонці змій,
Ка, еЛ, еМ —
Лисенятко під кущем,
еН, О, Пе —
Песик носиком сопе,
еР, еС, Те —
В полі житечко росте,
У, еФ, Ха —
Я сміюся — ха-ха-ха!
Це, Ча, Ша —
Кіт в дорогу вируша,
Ща, Ю, Я —
Гарна пісенька моя.
Знак м’який Ь —
Помічник він мовчазний.
Не мовчи,
А абеточку учи.
13

14. Додаток до уроку 5
1. Вимовляй правильно!
— Прочитайте скоромовки, правильно вимовляючи голосні звуки.
Наша Міла рук не мила,
за сніданок вранці сіла.
Загукали дітки хором:
— З милом рук не мити — сором!
— Та не бійся, мила Міло,
тільки руки вимий з милом.
Заіскрились в лузі роси.
Заспівали в росах коси,
і синочкові не спиться,
коли в тата косовиця.
Л. Куліш-Зіньків
2. Робота в парах
— Виписати зі скоромовок по п’ять слів у два стовпчики: в перший — дво-
складові слова, а в другий — трискладові.
— Зробіть висновок, доповнивши речення.
У слові стільки складів,...
3. Гра «Добери словечко»
— До кожного з поданих слів доберіть такі, що відрізняються лише голос-
ним звуком.
Зразок. Слава — слива.
Булка — ... (білка) нірка — ... (нирка)
дим — ... (дім) лис — ... (ліс)
крук — ... (крик) лук — ... (лак)
бак — ... (бік) лад — ... (лід)
сила — ... (сіла) мир — ... (мур)
— Запишіть слова, підкресліть букви, якими розрізняються ці слова. До
слова дим оберіть спільнокореневі слова — назву ознаки та назву дії.
Додаток до уроку 9
1. Хвилинка каліграфії
Пп па пе Пр Пи оп сп ап пс шп
Папір парасолька подруга посередині
Проковтнути язика — мовчати.
— Доберіть до слова папір спільнокореневе слово, що називає ознаку
предмета.
— Який корінь у цих словах?
— Складіть речення зі словосполученням «проковтнути язика».
2. Зоровий диктант
Тече, біжить ріка стрімка.
У горобця короткий дзьоб.
Стежка біжить серед жита.
У Катрусі зелений олівець.
Розцвіли дзвіночки в лісі.
3. Вправи на повторення
— Запишіть слова, поділяючи їх для переносу.
Зебра, мавпа, листок, дерево, лев, коза, слон, лісок, сиджу.
— У яких словах є розбіжність між вимовою голосних звуків і букв?
(Листок, дерево, сиджу)
14

15. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 4. Правила переносу слів зі збігом двох
і кількох приголосних звуків
Мета: вчити учнів застосовувати правило переносу слів зі збігом приголосних (шап-ка,
ша-пка); закріплювати вміння визначати кількість складів і переносити слова
з рядка на рядок; збагачувати лексичний запас учнів; виховувати любов до україн-
ського слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Хвилинка каліграфії
Кк ка ук кг ку Кл Кв ск кі ке
Календар килим кватирка
Ходить квочка коло кілочка.
— Визначте кількість складів у словах.
— Доберіть до слів назви ознак.
— Поділіть слова в реченні на склади.
2. Зоровий диктант
В саду дозріли яблука.
Сніг поволі розтавав.
У пічці горіли дрова.
Ясне сонечко сміється.
Тато в полі сіє пшеницю.
3. Вправи на повторення
Гра «Зачаровані слова»
Учитель показує «зачаровані» слова, у кожне з яких уставлений «зайвий»
склад. Треба «звільнити» слово від чар, прочитавши його правильно, без зай-
вого складу.
ЦУПОКОР, ПЕРАЧИВО, ХАДУЛВА, ЦУСУКЕРКИ, ГРУКРИШІ,
КАБРИКАО, ПАТУСТИЛА, БУБГРОЛИКИ, ПИНОРІЖКИ, ГОРІБРИХИ.
— Усно поділіть утворені слова на склади для переносу.
— Які слова викликають у вас труднощі? (Халва, цукерки, пастила, бу-
блики, пиріжки)
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми вчитимемося ділити для переносу слова зі збігом
приголосних, закріплюватимемо вміння визначати кількість складів і перено-
сити слова з рядка на рядок.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Пояснення вчителя
— Є багато слів, де приголосні звуки збігаються, наприклад: халва, цу-
керки, черствий.
Такі слова можна переносити по-різному:
ха-лва, хал-ва;
цу-керки, цуке-рки, цукер-ки;
че-рствий, чер-ствий, черст-вий.
Не можна переносити так, щоб розривалося сполучення приголосного з го-
лосним (злиття). Наприклад, не можна переносити: цук-ерки, зим-онька. Тут
розірвано злиття ке, мо.
15

16. Не можна розривати буквосполучення дж, дз, якщо вони позначають один
звук: ґу-дзик, хо-джу.
2. Первинне закріплення
— Прочитайте слова. Як можна по-різному перенести ці слова? Запишіть.
Пастила, бублики, пиріжки.
3. Робота за підручником (с. 9–10)
Вправа 1
— Розгляньте малюнки. Запишіть назви предметів. Поділіть слова на
склади для переносу.
— Зі словом йоржик складіть і запишіть речення.
Вправа 2
— Прочитайте текст. Про кого в ньому розповідається?
— Спишіть перші три речення. Виділені слова поділіть на склади для пе-
реносу.
— Зробіть звуко-буквені схеми підкреслених слів.
— Доберіть відповідні слова в колонку зліва. (Слова — назви одного
предмета.)
Фізкультхвилинка
V. Узагальнення й систематизація знань
1. Робота над віршем
— Прочитайте вірш уголос. Спишіть його. Поділіть слова (дужечками
знизу) на склади.
Бавляться біля нори
Бобренята і бобри.
Бубонить бобер до білки:
— Бобреня боїться бджілки!
— Запишіть звукову модель слова бобер.
2. Робота в парах. Гра «Шифрувальники»
— Запишіть слова. Поділіть слова на склади, поставте наголос.
РБЕБО КАЛБІ КВВО
МІДЬДЕВ КАЛДЖІБ
— Про яких тварин не згадується у попередньому вірші?
VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія
— Які правила переносу слів ми сьогодні повторили?
— Які слова не можна переносити по складах? Наведіть приклади.
— Як треба ділити для перенесення з рядка в рядок слова зі збігом приголос-
них? Наведіть приклади.
VII. Домашнє завдання
С. 9, вправа 2.
— Спишіть останній абзац вправи 2.
16

17. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 5. Голосні звуки [а], [о], [у], [е], [и], [і].
Спостереження за роботою мовленнєвих органів
під час промовляння голосних звуків
Мета: вчити учнів спостерігати за роботою мовленнєвих органів під час промовляння
голосних звуків, упізнавати голосні звуки на слух та за вимовною ознакою (від-
сутність перешкоди на шляху видихуваного повітря), перелічувати їх; розвивати
зв’язне мовлення; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Хвилинка каліграфії
Лл ел ал лю ли ля вл Ле Лю іл
Лелека лінійка лялька
Пилип біля липи очима глипа.
— Поділіть для переносу слова: лелека, лінійка, лялька.
— Доберіть до слова глипа близьке за значенням слово.
— Скільки разів зустрічається у скоромовці буква и?
2. Словникова робота
— Уставте букви, запишіть словникові слова.
Д _ кт _ нт з _ вд _ нн _ в _ вт _ р _ к ч _ т _ нн _
— Які букви вставили?
— Які звуки вони позначають?
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми повторимо те, що ви знаєте про голосні звуки, будемо впі-
знавати голосні звуки.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Пояснення вчителя
— Повторимо за таблицею знання про звуки.
ЗВУКИ БУКВИ
вимовляємо і чуємо бачимо, читаємо, пишемо
ГОЛОСНІ ПРИГОЛОСНІ
Учу я звуки голосні.
Чому так весело мені?
Бо вчу я звуки голосні.
Їх рівно шість. Я всі назву:
А, І та Е, О, И та У.
І. Січовик
— Вимовте голосні звуки.
— За допомогою чого утворюються голосні звуки?
— Як проходить повітря через ротову порожнину під час промовляння го-
лосних звуків?
17

18. — Голосні звуки — звуки, які утворюються тільки за допомогою голосу.
При вимові голосних звуків повітря вільно виходить через ротову порожнину,
не зустрічаючи перешкод.
Голосних звуків у нашій мові 6. Знак [ ] — це «скобочки-коробочки»,
у яких ховаються звуки.
Голосні звуки: [а], [о], [у], [е], [и], [і].
2. Первинне закріплення
— Послухайте звуки. Чи однаково вони вимовляються?
— Вимовте подані звуки. Під час вимови яких звуків повітря проходить
вільно через ротову порожнину? Як називаються ці звуки?
[с], [а], [о], [к], [у], [м], [л], [и], [е], [р], [дз], [н], [в].
— Доберіть кілька слів із цими звуками. Що означають ці слова, на які пи-
тання відповідають?
3. Робота за підручником (с. 10–11)
Вправа 1
— Спишіть скоромовку, записуючи пропущену букву.
— Яку букву ви вписали? Який звук вона позначає? Як утворилося слово
скоромовка?
— Вивчіть скоромовку напам’ять.
Вправа 2
— Прочитайте текст. Про яку пору року в ньому розповідається?
— Спишіть другий абзац, розкриваючи дужки.
— Які букви в підкреслених словах позначають два звуки?
— Зробіть звуко-буквену схему виділеного слова.
— Прочитайте правило.
Вправа 3
— Прочитайте вірш. Про що в ньому розповідається?
— Спишіть, уставляючи пропущені букви. Які звуки вони позначають?
— Вимовте звуки в підкреслених словах.
— Прочитайте правило.
Фізкультхвилинка
V. Узагальнення й систематизація знань (див. додаток на с. 14)
VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія
— Продовжіть речення:
Звуки ми ... (вимовляємо, чуємо).
Букви ми ... (бачимо, читаємо, пишемо).
— Скільки букв в українській абетці? (33)
— Як поділяються всі звуки української абетки? (На голосні і приголосні)
— Скільки голосних звуків в українській мові? (6 звуків)
— Як визначити кількість складів у слові?
VII. Домашнє завдання
С. 10, вправа 2.
— Спишіть перший абзац вправи 2, уписуючи букви, які позначають го-
лосні звуки.
18

19. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 6. Букви, що позначають голосні звуки
Мета: закріпити вміння учнів перелічувати голосні звуки і називати букви та їх позна-
чення; розвивати логічне мислення; збагачувати мовлення; формувати вміння ви-
словлювати власні думки; виховувати мовленнєву культуру.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Хвилинка каліграфії
Нн на ну ні ен Но Не ин ун он
Неділя новий насіння
Народитися в сорочці — бути щасливим.
— Вимовте голосні звуки у складах.
— Вимовте голосні звуки у словах.
— Який голосний звук найчастіше вживається у сталому звороті?
2. Словникова робота
Горизонт — 1) частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій
місцевості; видноколо; 2) видима межа між землею і небом; обрій, виднокруг,
виднокрай; 3) частина неба, яка ніби схиляється до землі; небосхил, кругозір,
(прилягає до землі) крайнебо, небосхил, небокрай.
— Запишіть слова: горизонт, обрій, виднокруг. Складіть речення з одним
зі слів.
3. Вправи на повторення
1) Прочитати вірш уголос.
Один осел в гніздо осине
оберемок сіна кинув.
От оказія була —
оси жалили осла!
— Який звук найчастіше зустрічався?
— Який він: голосний чи приголосний?
— Якою буквою він позначається?
— Випишіть з вірша слова, у яких є буква о. Підкресліть у цих словах
букви, що позначають голосні звуки.
2) Поділити слова для переносу. Назвати голосні звуки.
Пенал, жолудь, журавель, олень.
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Тема нашого уроку «Букви, що позначають голосні звуки».
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Пояснення вчителя
— Скільки голосних звуків в українській мові?
— В українській мові шість голосних звуків. Вони позначаються на письмі
десятьма буквами.
Звуки: [а] [о] [у] [е] [и] [і] — 6
Букви: а я о у ю е є и і ї — 10
19

20. 2. Робота за підручником (с. 11–13)
Вправа 1
— Прочитайте акровірш Леоніда Глібова.
— «Зберіть» слово з підкреслених букв. Поділіть його на склади. Вимовте
наголошений склад.
— Спишіть перше речення акровірша. Доберіть до слова молодій слово,
протилежне за значенням.
— У якому значенні використано виділене слово? Доберіть до нього слова,
близькі за значенням. Запишіть.
— Зробіть звуко-буквений аналіз цього слова за зразком.
Вправа 2
— Прочитайте текст.
— Випишіть за зразком із тексту назви країн та їх громадян. З якої букви
пишуться назви країн? А з якої — назви громадян?
— Спишіть перший абзац. Поділіть підкреслені слова на склади для пере-
носу. Визначте наголошені склади.
Вправа 3
— Поясніть, як ви розумієте подані словосполучення.
— Складіть речення з цими словосполученнями. Запишіть.
Фізкультхвилинка
V. Узагальнення й систематизація знань
1. Гра «За абеткою»
— Запишіть слова в алфавітному порядку. Підкресліть букви, що позна-
чають голосні звуки.
Олень, дідусь, театр, льон, вуж, метро, диван.
2. Робота в парах
1) Гра «Розгубилися склади».
— Запишіть утворені слова. Підкресліть букви, що позначають голосні
звуки.
вед ли ця
ве мідь
ву сло
2) Гра «Шифрувальник».
— Розшифруйте слова і запишіть їх. Назвіть одним словом. Підкресліть
букви, що позначають голосні звуки.
ПАВМА КАБІЛ СУКБОР
КАЛАСТІВ ЛЕКАЛЕ РОКАСО
3. Творче списування
— Спишіть речення. Підкресліть букви, що позначають голосні звуки.
Збудувала хатку, піч і поличку.
Запрошу я в гості хитру лисичку.
VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія
— Як поділяються всі звуки української мови?
— Скільки голосних звуків є в українській мові? Назвіть їх.
— Скількома буквами вони позначаються на письмі? Назвіть їх.
VII. Домашнє завдання
С. 12, вправа 2.
— Спишіть останній абзац вправи 2. Зробіть звуко-буквений аналіз виді-
лених слів.
20

21. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 7. Наголос. Наголошені й ненаголошені
звуки і склади
Мета: вчити учнів вимовляти слова так, щоб чітко було чути наголошений звук (не роз-
тягуючи слово по складах); розвивати пам’ять, увагу; виховувати любов до при-
роди.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Хвилинка каліграфії
Оо ой йо ом ор ов он Ол Ом ох
Ознака, олень, олівець
Ой, яка чудова українська мова!
— Поділіть слова на склади для переносу.
— Запишіть звукову модель до слова олень.
— Чому в кінці речення стоїть знак оклику?
— Назвіть послідовно звуки і букви у слові яка.
2. Словникова робота
— Прочитайте слова. Які голосні пропущено? Запишіть слова. Підкресліть
букви, що позначають голосні звуки.
ч _ тв _ р м _ д _ ль г _ р _ й ш _ ф _ р
— Скільки складів у кожному слові?
— Який склад у кожному слові наголошений? Як його розпізнати?
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Тема нашого уроку «Наголос».
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Робота за підручником (с. 13–14)
Пояснення вчителя
Наголос — це знак, який указує на те, що один зі звуків у слові вимов-
ляємо посиленим голосом (з більшою силою голосу). Цей звук називаємо наго-
лошеним.
Вправа 1
— Прочитайте скоромовку.
— Зверніть увагу на підкреслені слова. Поясніть їх значення. Вимовте на-
голошені звуки.
— Чому останнє слово першого рядка пишемо з великої букви?
Зверніть увагу на те, що один зі складів вимовляємо голосніше. Такий
склад називається наголошеним. Решта складів у слові — ненаголошені.
Вправа 2
— Прочитайте текст. Про що в ньому розповідається?
— Спишіть другий абзац, уставляючи пропущені букви. У цих словах ви-
значте наголошені звуки, склади. Позначте наголосом. Поясніть правопис під-
кресленого слова.
— Придумайте кінцівку розповіді. Розкажіть.
Вправа 3
— Прочитайте слова. Спишіть. Запам’ятайте, як вони пишуться.
21

22. 2. Первинне закріплення
— Прочитайте «луною» за вчителем, виділяючи голосом наголошений
склад у словах: кішка, собака, папуга, рибка.
— Прочитайте слова кожної групи, виділяючи голосом наголошений го-
лосний.
Ліс, лісовий, лісник, лісок. Липень, липа, липовий, липка. Вода, водичка,
водяний, водний.
— Як називаються слова кожної групи?
Фізкультхвилинка
V. Узагальнення й систематизація знань
1. Робота над віршем
— Прочитайте вірш уголос.
Вовк ведмедя розбудив:
Вже весна, вставай, іди!
Виліз велетень з барлога —
Вовк втікає в ліс від нього.
— Випишіть виділені слова. Поставте знак наголосу.
2. Гра «За абеткою»
— Запишіть слова в алфавітному порядку. Поставте наголос.
Малина, абрикос, трава, сидить, росте, сонце.
3. Робота в групах
— Зі слів кожного рядка складіть речення і запишіть його. Над словами по-
ставте наголос.
1) ліс, у, весна, прийшла;
2) одяглися, у, дерева, вбрання, зелене;
3) над, бджоли, гудуть, квітами.
4. Робота в парах
— Прочитайте акровірш. Запишіть слово-відгадку. Поставте наголос. За-
пишіть звукову модель слова.
Віє, віє, повіває
І всюди він гуляє.
То холодний, то колючий,
Енергійний, хоч куди!
Раді йому вітряки.
VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія
— Що таке наголос?
— Який склад називається наголошеним?
— Чи можуть бути в слові два наголошені склади?
— Як називаються склади, на які не падає наголос?
VII. Домашнє завдання
С. 14, вправа 3.
— Складіть та запишіть речення з кожним словом вправи 3.
22

23. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 8. Урок розвитку зв’язного мовлення.
Опис предмета за малюнком, планом, змістом загадки.
Тема опису «Ромашка»
Мета: вчити учнів описувати предмет за малюнком, планом, змістом загадки; форму-
вати вміння давати відповіді на запитання; виховувати естетичні почуття.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Хвилинка каліграфії
За аг ад дк ара реб ус
Загадка шарада ребус
2. Гра «Вилучи“зайву”літеру»
Вурлиця — вулиця;
зайєць — заєць;
килдим — килим;
меторо — метро;
дознака — ознака;
ясень — ясен.
III. Повідомлення теми і мети уроку
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Робота за підручником (с. 14–15)
Вправа 1
— Прочитайте загадку. Які слова допомогли знайти відгадку?
— Доберіть із тексту слова, які описують ромашку. Доповніть ними ре-
чення.
Ромашка золотиста, ніжна, гожа.
— У підкреслених словах вимовте голосні звуки.
Вправа 2
— Розгляньте малюнок. Дайте відповіді на запитання.
— Де росте ромашка? (Ромашка росте у садочках та палісадниках,
у парках та на городі, у лузі та полі.)
— Яке в неї стебло? (Стебло в неї тонке, тендітне.)
— Які в ромашки листочки? (Листочки у ромашки зелені, довгасті.)
— Які в неї пелюстки? (Пелюстки білі та ніжні.)
— Яка у квіточки серединка? (Серединка золотиста.)
— Що вам відомо про ромашку? (Ромашка лікує людей від багатьох хвороб,
годує солодким нектаром комах.)
Фізкультхвилинка
Вправа 3
— Складіть власний опис ромашки.
Зразки описів ромашки
У ромашки кругла серединка яскраво-жовтого кольору. Пелюстки біленькі
та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, усміхається до всіх нав-
круги.
23

24. Ромашка росте у садочках та палісадниках, у парках та на городі, у лузі
та полі. У неї тоненьке стебельце, зелені листочки. У ромашки білі-білі пе-
люстки. Ця ніжна квіточка має золотисту, мов сонечко, серединку. Ромашка
лікує людей від багатьох хвороб, годує солодким нектаром комах. Усі, хто ди-
виться на неї, не можуть відірвати очей від такої краси.
2. Слухання й обговорення аудіозапису казки Г. Х. Андерсена «Ромашка»
— Кого автор обрав головними героями свого твору?
— Чи подобалося ромашці її життя?
— Чому жайворонок із безлічі квітів обрав саме ромашку?
— Що затьмарило щастя ромашки?
— Як поставилися до щастя ромашки горді тюльпани і нарциси?
— Ми будемо пишатися ромашкою, запам’ятаємо все те хороше, що вона
робила. Напевно, Андерсен хотів, щоб ромашка була прикладом для всіх. Щоб
люди прагнули бути добрими, дбайливими, чуйними, а не такими, як синь-
йори квіти.
V. Домашнє завдання
Намалювати ромашку та записати її опис.
Додаток до уроку 10
1. Гра «Запиши за зразком»
— Прочитайте. Змініть кожне слово так, щоб ненаголошений склад став
наголошеним. Запишіть за зразком. Поставте наголос.
Один Багато
Перо — пера
Стебло — ...
Весна — ...
Зима — ...
2. Гра «За абеткою»
— Запишіть слова в алфавітному порядку.
Весна, село, береза, перо, крило, гриби.
— Підкресліть ненаголошені е — и. Поставте наголос. Усно доберіть пере-
вірні слова.
3. Гра «Мовні приклади»
— Утворіть слова за допомогою математичних дій. Підкресліть ненаголо-
шені е — и. Поставте наголос. Усно доберіть перевірні слова.
ЛИС + МО – С + Н
ГРЕ + ЧАС + НИВА – С + Й – ВА
ДВЕРІ + С – Д + НА – РІ
СЛИ + ВОВА + ИЙ – А
4. Творче списування
— Доповніть речення, використовуючи слова з довідки, запишіть їх.
На ... з’явилися пухнасті котики. ... листя шелестіло від вітру. Листя на ...
і ... зазеленіло.
Слова для довідок: кленах, березах, вербі, ніжне.
24

25. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 9. Ненаголошені голосні звуки [е], [и]
Мета: ознайомити учнів з літературною вимовою ненаголошених голосних звуків; фор-
мувати вміння щодо вимови голосних [е], [и] в коренях слів; виховувати інтерес до
усної народної творчості.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань (див. додаток на с. 14)
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми будемо спостерігати за словами з ненаголошеними
голосними, у яких вимова не повністю відповідає написанню.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Робота за підручником (с. 15–16)
Вправа 1
— Прочитайте вірш. Про який місяць року в ньому розповідається?
— Зверніть увагу на підкреслене слово в першому реченні. У цьому слові
наголошений звук [и]. Як вимовляється цей звук?
— Наголошені звуки [е], [и] вимовляються чітко, виразно: степ, крила,
числа, пера.
— Прочитайте підкреслені слова в третьому реченні. У словах вербі,
листочок, деньочок голосні звуки [е], [и] ненаголошені.
Ненаголошені звуки [е], [и] у вимові наближаються до [и], [е]; [веирбі],
[лиесточок].
Вправа 2
— Прочитайте слова, запишіть їх за зразком. Підкресліть букви, якими по-
значені наголошені голосні звуки [е] та [и].
— Простежте, що потрібно зробити, щоб дізнатися, як правильно написати
слова з ненаголошеними голосними звуками [е], [и].
— Щоб дізнатися, як правильно написати слова з ненаголошеними голос-
ними звуками [е], [и], треба змінити слова за зразком один — багато. Змінені
слова називаємо перевірними. Наприклад: земля — землі, листок — листя.
Перевірні слова — це ті слова, які допоможуть вам перевірити написання
букв, що позначають ненаголошені звуки [е], [и].
Вправа 3
— Прочитайте слова, запишіть їх за зразком. Підкресліть букви, якими по-
значені наголошені голосні звуки [е], [и].
— Простежте, що потрібно зробити, щоб правильно написати слова з нена-
голошеними голосними звуками [е] та [и].
— Щоб дізнатися, як правильно написати слова з ненаголошеними голо-
сними звуками [е], [и], треба дібрати слова-«родичі», у яких звуки [е], [и] є на-
голошеними. Наприклад: вишневий — вишня, шишкар — шишка.
2. Первинне закріплення
— Прочитайте слова, правильно вимовляючи голосні звуки в ненаголо-
шених складах.
в[еи]рба з[ие]ма
ст[еи]пи ч[ие]жі
з[еи]мля ч[ие]сло
25

26. Фізкультхвилинка
V. Узагальнення й систематизація знань
1. Робота над скоромовками
— Прочитати вголос скоромовки, правильно вимовляючи голосні звуки.
— Які голосні у ненаголошених складах вимовляються чітко? Які — не-
чітко?
Босий хлопецьyy
Сіно косить,
Роса росить
Ноги босі.
От Кіндрат, так Кіндрат!yy
Зуб зламав об мармелад!
2. Робота в парах
— Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.
Перший місяць осені за календарем — вересень. Тихі, задумливі вересневі
дні ще теплі, наче літні. Та подих осені вже відчутний у вечірній і нічній про-
холоді.
День народжується в осінньому серпанку, але поступово туман зникає, роз-
сіюється. Піднімається сонечко і обігріває землю.
Алла Волкова
— Випишіть з тексту три слова з наголошеним голосним у першому складі
та три слова — у другому складі. Позначте наголос.
3. Вибірковий диктант
— Прослухайте уважно скоромовку.
Тигренятко з тигром-татом
Тренувалися стрибати.
— Запишіть слова, в яких голосні у ненаголошених складах вимовляються
нечітко. (Тигренятко, тренувалися, стрибати)
VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія
— Як вимовляються голосні звуки в наголошених складах? Наведіть при-
клади.
— Як вимовляються ненаголошені [е], [и]? Наведіть приклади.
VII. Домашнє завдання
С. 16, вправа 3.
— Спишіть слова, вставляючи пропущені букви. Доберіть до них перевірні.
26

27. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 10. Вимова і правопис слів
з ненаголошеними голосними [е], [и]
Мета: навчати учнів перевіряти правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и]
в корені слів; збагачувати словниковий запас; розвивати літературну вимову; вихо-
вувати турботливе ставлення до птахів.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Вправи на повторення
Робота в групах
— Підкресліть слова, у яких тільки два склади.
Павук, заєць, веселка, лісник, дорога, букварі, бабка, конвалії, бесіда,
учні, огорожа, баян.
— Прочитайте слова, розподіліть їх в алфавітному порядку, в цьому ж по-
рядку запишіть номери цих слів у зошиті.
1-ша група: 1) пенал; 2) буквар; 3) книга; 4) лінійка; 5) учень.
Запис у зошитах: 2; 3; 4; 1; 5.
2-га група: 1) олівець; 2) портфель; 3) ножиці; 4) азбука; 5) щоденник.
Запис у зошитах: 4; 3; 1; 2; 5.
— Яке слово «зайве» у кожній групі слів? Чому? (За кількістю складів.)
2. Хвилинка каліграфії
Уу ау ум му уф ду ну цу уч ву
Учитель Україна українська
Ми живемо в Україні.
— Поставте питання до слів учитель, Україна, українська.
— Які із записаних слів є спорідненими?
— Назвіть корінь цих слів.
— Складіть словосполучення зі словом українська.
— Українська мова дуже чудова, мелодійна.
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми розкриємо один із секретів української мови — се-
крет написання ненаголошених е та и у словах.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Читання казки «Хитрі близнючки»
Хитрі близнючки
(Казка)
Жили на світі дві букви-близнючки. Одну звали и, а іншу — е. Вони були
дуже схожі між собою та іноді любили жартувати.
І тоді у багатьох словах замість звука [и] чувся [е], і навпаки, замість [е] —
[и]. Так було і цього разу. У слові листи чується звук [е], в слові земля — звук
[и]. Всі плутали: як же правильно написати — е чи и?
Тут з’явився дядечко Наголос. А близнючки побоювалися свого старого ро-
дича, бо він був дуже серйозний і вимогливий.
І от як тільки дядечко Наголос «погукав» близнючок, сталося диво: близ-
нючки зайняли свої місця, а самі слова змінилися: були листи — тепер лист,
була земля — тепер землі.
27

28. Із того часу, коли близнючки починали жартувати, міняючись місцями
в словах, з’являвся дядечко Наголос і швидко наводив лад.
— Хто наводив лад, коли близнючки е та и мінялися місцями в словах?
— Запам’ятайте!
Що писати — Е чи И?
Став під наголос завжди!
2. Робота за підручником (с. 17–18)
Вправа 1
— Прочитайте загадку. Коли це буває?
— Спишіть загадку, вставляючи пропущені букви. До цих слів доберіть пе-
ревірні слова.
— Зі словом-відгадкою складіть речення. Запам’ятайте правопис слова
восени.
Вправа 2
— Прочитайте слова в колонках.
— Доберіть перевірне слово, спишіть, уставляючи пропущену букву в нена-
голошеному складі.
— У першій колонці перевірними словами є змінені слова, у другій —
слова-«родичі».
— Що треба зробити, щоб дізнатися, яку букву писати в ненаголошеному
складі? Прочитайте правило.
Вправа 3. Робота в групах
— Прочитайте текст. Це оповідання чи казка? Доведіть.
— Чому авторка дібрала такий заголовок?
— Прочитайте речення, яке є початком тексту. Прочитайте речення, яке
закінчує текст. Спишіть.
— Випишіть слова, у яких пропущені букви. Доберіть до них перевірні. За-
пишіть.
Фізкультхвилинка
V. Узагальнення й систематизація знань (див. додаток на с. 24)
VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія
— Як слід вимовляти звук [е] у ненаголошеному складі? Наведіть при-
клади.
— Як слід вимовляти звук [и] у ненаголошеному складі? Наведіть при-
клади.
— Хто допоможе навести лад у сумнівних словах із ненаголошеними зву-
ками [е] та [и]?
— Як дізнатися, яку букву («е» чи «и») писати в ненаголошеному складі?
Наведіть приклади.
— Які є способи перевірки ненаголошених е та и в коренях слів?
VII. Домашнє завдання
С. 17–18, вправа 3.
— Спишіть другий абзац вправи 3, вставляючи пропущені букви. Зверніть
увагу на виділене слово. До яких слів воно може бути перевірним?
28

29. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 11. Вимова і правопис слів
з ненаголошеними голосними [е], [и]
Мета: навчати учнів добирати перевірні слова до слів з ненаголошеними голосними
в корені слів; збагачувати словниковий запас; розвивати пам’ять, мовлення; вихову-
вати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Хвилинка каліграфії
Тт ти та ту ат ті ять іт ата ють
Театр Тарас Тимко турист
Тетяна, Тамара, Тая — імена.
— Поділіть слово турист на склади.
— На яке питання воно відповідає? Що називає?
— Доберіть до нього слова, близькі за значенням.
— Доберіть споріднені слова, виділіть корінь.
— Складіть речення з іменами Тетяна, Тамара, Тая.
2. Вправи на повторення
1) Списування з граматичним завданням.
— Прочитайте слова.
Яблуко, їжачок, єнот, йорж, вербою, майорить, поїдемо.
— Які однакові звуки є в цих словах?
— Спишіть. Підкресліть букви, що позначають два звуки.
— Складіть розповідне, питальне й спонукальне речення зі словом верба.
2) Гра «Утворіть пару».
— До кожного слова лівого стовпчика доберіть слово з правого, яке допо-
може правильно вибрати потрібну букву.
П..ро мед
с..чі плечі
пл..че кит
к..ти клен
м..довий пера
кл..новий сич
кр..ло числа
з..рно крила
з..мля землі
ч..сло зерна
— Запишіть будь-які дві утворені пари слів.
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися перевіряти написання голосних
в ненаголошених складах.
29

30. IV. Вивчення нового матеріалу
1. Повторення правила
— Прочитайте пари слів.
Крило — крила
зерно — зерна
земля — землі
число — числа
— Якою буквою позначено наголошений і ненаголошений звук [е]?
— Якою буквою позначено наголошений і ненаголошений звук [и]?
— Зробіть висновок. (У ненаголошеному складі пишемо ту букву, якою був
позначений голосний звук у наголошеному складі.)
— Як же перевірити написання слів з ненаголошеними звуками [е], [и]?
2. Первинне закріплення
— Прочитайте слова. Як перевіряються ненаголошені голосні звуки [е], [и]
в цих словах?
С..рпи — серп, ст..пи — степ, м..чі — меч, гр..би — гриб, т..ни — тин,
л..ни — лин.
— Спишіть слова. Вставте пропущені букви.
3. Робота за підручником (с. 18–19)
Вправа 1
— Прочитайте вірш. Про що в ньому розповідається?
— Доберіть перевірні слова, які допомогли вам уставити пропущені букви.
Спишіть вірш.
Вправа 2
— Прочитайте. З’єднайте частини прислів’їв. Спишіть їх.
— Як ми називаємо підкреслені слова?
— Зверніть увагу на виділені слова. Правопис якого слова треба переві-
рити? Зробіть перевірку правопису потрібного слова.
Вправа 3
— Прочитайте текст.
— Про що в ньому розповідається?
— Як звали бабусю?
— Як звали лелек?
— Яке гніздо було в лелек?
— Спишіть перший абзац. Підкресліть однією рискою назви птахів, а їхні
клички — двома.
— Поясніть правопис підкресленого слова.
Фізкультхвилинка
V. Узагальнення й систематизація знань
1. Гра «Утвори за зразком»
Один Багато
село села
весло ...
сестра ...
зима ...
30