Музичне мистецтво 7 клас (методичні матеріали для учителя)

1. Музичне
мистецтво
7 клас
Методичні матеріали
для учителя
Бурштин
2008 рік

2. Бурштинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2
Музичне мистецтво
7 клас
Методичні матеріали
для учителя
2008 рік

3. 2
Упорядник Петро Мороз
Методичні матеріали містять календарне планування навчального ма-
теріалу з курсу «Музичне мистецтво. 7 клас» відповідно до «Навчальної програ-
ми для загальноосвітніх навчальних закладів (12-річна школа) «Музичне мистец-
тво. Програма /рівень стандарту/ для учнів 5 – 8 класів середніх загальноосвітніх
навчальних закладів», Київ – 2006 та структури педагогічного програмного засо-
бу для загальноосвітніх навчальних закладів «Музичне мистецтво, 5-7 класи»,
що є предметом авторського права Міністерства освіти та науки України та При-
ватного підприємства «Контур плюс», погодженого Інститутом інноваційних тех-
нологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України; перелік музичних тво-
рів, розміщених на диску «Фонохрестоматія. Музичне мистецтво. 7-8 класи», та
розробки поурочних планів для 7 класу.
Програмний засіб орієнтований на сучасні форми навчання із забезпе-
ченням сумісності з традиційними навчальними матеріалами, але неповністю ві-
дповідає інструктивно-методичним рекомендаціям Міністерства освіти і науки
України щодо вивчення шкільних дисциплін у 2008/09 навчальному році.
Настанова користувача програмного засобу містить пункт: «Важливим
засобом ППЗ є конструктор уроків, за допомогою якого вчитель може створити
уроки за власною методикою, а також при потребі відредагувати запропоновані
розробниками уроки». Це дає підставу для редагування матеріалів ППЗ у запро-
понованому упорядником варіанті з метою приведення у відповідність з інструк-
тивно-методичними рекомендаціями Міністерства освіти і науки України щодо
вивчення шкільних дисциплін у 2008/09 навчальному році.

4. 3
ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
для роботи з ППЗ «Музичне мистецтво, 7 клас»
(1 год. на тиждень, усього 35 год.)
№ Дата Тема Теоретичні відомості Матеріал для сприймання Матеріал для виконання
1. Образний зміст музи-
ки. Характер людини
в музичному образі
Визначення понять музичний образ, кантилена,
арія, балада. Інтонаційний розвиток музичних
образів, контрастні музичні образи. Національ-
на специфіка музичних творів як відображення
життя народу
М.Лисенко. Опера «Тарас Бульба».
Арія Остапа
М.Лисенко. Опера «Наталка Полта-
вка». Пісня Наталки
«Балада про мальви»
Сл. Б.Гури
муз. В.Івасюка
2. Пісня-балада Особливості музичних образів у їх інтонаційно-
му становленні та розвитку як відображення
життєвих явищ. Визначення понять музичний
стиль, балада, романтизм
«Балада про мальви» (виконання
С.Ротару)
Ф.Шуберт. Балада «Лісовий цар»
(німецькою мовою)
«Балада про мальви»
Сл. Б.Гури, муз. В.Івасюка
3. Образи музичних
оповідань
Творчість Б.Фільц. Зв’язок професійної музики з
народнопісенними джерелами. Визначення понят-
тя новелета. Палітра і життєвий зміст музичних
образів
Б.Фільц. Закарпатська новелета №
5; Б.Фільц. Закарпатська новелета
№ 7
«Балада про мальви»
Сл. Б.Гури, муз. В.Івасюка
4. Голос води Утілення образів-пейзажів у вокальній музиці, у
жанрі романсу та пісні. Визначення понять пас-
тораль, пасторальний твір. Творчість
С.Рахманінова
С.Рахманінов. Романс «Острівець».
Романс «Весняні води»
Д.Крижанівський, Т.Шевченко
«Реве та стогне Дніпр широкий»
«На полонині, на верхівці»
Сл. В. Ладижця, муз. Б. Фільц
5. Героїчні та патріоти-
чні образи
Значення реальних образів та подій у втіленні
образу. Героїчність творчості Л.Бетховена.
Визначення понять музичний образ, увертюра,
патріотичний образ
Л. ван Бетховен. Увертюра «Ег-
монт»
«На полонині, на верхівці»
Сл. В.Ладижця, муз. Б.Фільц
«Україна»
Сл. і муз. Т. Петриненка
6. Образ танцю Творчість Моріса Равеля. Особливості розвит-
ку образу симфонічної п’єси «Болеро». Визна-
чення понять болеро, кастаньєти, туті, варіації,
музичний образ
М.Равель. Симфонічна п’єса «Бо-
леро»
«Україна»
Сл. і муз. Т. Петриненка

5. 4
№ Дата Тема Теоретичні відомості Матеріал для сприймання Матеріал для виконання
7. Виражальність та
зображальність обра-
зів
Різновиди музичних образів та форми їх втілен-
ня, ліричні образи. Виражальні та зображальні
можливості музики. Творчість К.Сен-Санса;
визначення понять музичний образ, сюїта.
К.Сен-Санс. Сюїта «Карнавал тва-
рин». П’єса «Лебідь»
«Хай живе надія»
Сл. К. Гнатенка, муз. І. Білик
8. Образи народного
життя
Образи народного життя угорців. Творчість
Ф.Ліста. Різновиди музичних образів та форми
їх утілення; визначення понять музичний образ,
рапсодія, чардаш
Ф.Ліст. Угорська рапсодія №2 «Хай живе надія»
Сл. К. Гнатенка,
муз. І. Білик
9. Образи-символи Значення музичних творів, що стали державним
та духовним символами. Громадянська і духов-
на роль музики в житті народу та держави.
Ознайомлення з пісенним символом нації -
Державний Гімном України
П.Чубинський, М.Вербицький. «Ще
не вмерла Україна» (хор)
О.Кониський, М.Лисенко. «Молитва
за Україну»
«Ще не вмерла України»
Сл. П. Чубинського,
муз. М. Вербицького
10. Образи дитинства «Дитячі» образи у музичному мистецтві. Твор-
чість П.Чайковського для дітей. Виявлення
простих та яскравих музичних образів. Виража-
льні та зображальні інтонації. Інтонаційна та
життєва природа музичних образів
П.Чайковський. «Дитячий альбом».
П’єса «Марш дерев’яних солдати-
ків». П’єса «Нянина казка»
П’єса «Баба Яга». П’єса «В церкві»
«Ще не вмерла України»
Сл. П. Чубинського,
муз. М. Вербицького
11. Образи війни Розуміння життєвого змісту музики, що втілює
образи реальних історичних подій – Великої
вітчизняної війни. Творчість Д.Шостаковича.
Визначення понять музичний образ
Д.Шостакович. Ленінградська сим-
фонія. Епізод нашестя
«Степом, степом»
Сл. М. Негоди, муз. А. Шашке-
вича
12. Піднесені образи Творчість Й.С.Баха. Визначення термінів і по-
нять музичний образ, поліфонія, фуга. Особли-
вості будови і розвитку поліфонічного твору
Й.Бах. Органна фуга ля мінор «Степом, степом»
Сл. М. Негоди, муз. А. Шашке-
вича
13. Образи різних епох Творчість Г.Персела та гурту «Бітлз». Порів-
няння образного змісту музики, створеної в
далекому й недалекому минулому (у ХVІІ і ХХ
століттях). Ознайомленні зі стилем бароко.
Визначення понять гомофонія, сюїта, алеман-
да, рок-музика, біт
Г.Персел. Сюїта №7. Алеманда
«Beatles». Пісня «Let it be» (англій-
ською мовою)
«Най буде»
Сл. і муз. Дж.Леннона і
П.Маккартні

6. 5
№ Дата Тема Теоретичні відомості Матеріал для сприймання Матеріал для виконання
14. Образи вокальної
музики
Багатство вокальних образів. Вокальна твор-
чість Я.Степового. Значення української поезії у
вокальній музиці композиторів-класиків. Повто-
рення понять романс, солоспів
Я.Степовий, М.Чернявський. Ро-
манс «Степ»
Я.Степовий, Т.Шевченко. Романс
«Ой три шляхи широкії»
«Най буде»
Сл. і муз. Дж.Леннона і
П.Маккартні
15. Образи фортепіанної
музики
Творчість О.Скрябіна. Визначення понять музи-
чний образ, прелюдія, образи фортепіанної
музики
О.Скрябін. Твір 11. Прелюдія №5
О.Скрябін. Твір 11. Прелюдія №10
«Най буде». Сл. і муз.
Дж.Леннона і П.Маккартні
16. Палітра музичних об-
разів (узагальнення)
Музичні твори втілюють певні явища оточуючої
дійсності, породжуючи музичні образи
Музична вікторина
17. Композиція музично-
го твору
Визначення понять композиція, експозиція,
принципи драматургічного розвитку. Творчість
М.Глінки, повторення понять музичний образ,
увертюра. Характеристика музичних образів.
М.Глінка. Опера «Руслан і Людми-
ла». Увертюра (експозиція)
«Шкільний корабель»
Сл. К. Ібряєва, муз. Г. Струве
18. Сонатна форма Визначення понять композиція, розвиток музич-
них образів, музична драматургія, контраст,
конфлікт, сонатна форма. Будова сонатної
форми та логіка її розгортання
М.Глінка. Опера “Руслан і Людми-
ла». Увертюра (повністю)
«Шкільний корабель»
Сл. К. Ібряєва, муз. Г. Струве
19. Розвиток образів в
ораторії
Творчість Г.Ф.Генделя. Визначення понять
ораторія, бас, речитатив, музична драматургія
ораторії, номерна структура. Принципи драма-
тургічного розвитку
Г.Гендель. Ораторія «Самсон». І ч.
Хор філістимлян
Г.Гендель. Ораторія «Самсон». І ч.
Арія Самсона
«Шкільний корабель»
Сл. К. Ібряєва, муз. Г. Струве
«Синові» Сл. В. Кононенка,
муз. А. Пашкевича
20. Зіткнення образів Творчість Л.Бетховена. Конфліктна взаємодія
образів у музичному творі. Визначення понять
музичний образ, сонатна форма, експозиція
Л. ван Бетховен. Увертюра «Ег-
монт» (експозиція)
«Синові»
Сл. В. Кононенка,
муз. А. Пашкевича
21. Боротьба образів Будова сонатної форми та визначення понять
музична драматургія, принципи драматургічного
розвитку. Взаємодія образів у складових сонат-
ної форми: розробці, репризі, коді. Засоби му-
зичної виразності, за допомогою яких втілюєть-
ся той чи інший образ
Л. ван Бетховен. Увертюра «Ег-
монт» (повністю)
«Синові». Сл. В. Кононенка,
муз. А. Шашкевича
«Гей ви, козаченьки». Сл. В.
Крищенка, муз. Г. Татарченка

7. 6
№ Дата Тема Теоретичні відомості Матеріал для сприймання Матеріал для виконання
22. Розвиток образів у
різних видах мистец-
тва: в літературі, кіно,
музиці
Творчість М. Скорика. Образний зміст музичних
творів, розвиток образів. Визначення понять
триптих, неофольклоризм
М. Скорик. «Гуцульський триптих».
ІІ ч. «Іван і Марічка»
«Гей ви, козаченьки»
Сл. В. Крищенка,
муз. Г. Татарченка
23. Музичні образи вша-
новують
Утілення та вшанування образа Тараса Шевче-
нка в музиці. Фортепіанна творчість Я. Степово-
го. Визначення понять прелюд, музичний образ.
Програмна фортепіанна музик
Я.Степовий. Прелюд пам’яті Тараса
Шевченка
«Гей ви, козаченьки» Сл. В.
Крищенка, муз. Г. Татарченка
«Стоїть тополя» Сл. В. Крищен-
ка, муз. О. Осадчого
Повторення пісень на слова
Т.Шевченка: «Зацвіла в долині»,
«Зоре моя вечірняя», «Думи мої»
24. Розвиток образів
камерної музики
Творчість Е.Гріга. Визначення понять музичний
образ, музична драматургія, соната, експозиція,
камерна музика, соната для віолончелі і форте-
піано
Е.Гріг. Соната для віолончелі і
фортепіано. І ч. (експозиція)
«Стоїть тополя». Сл. В. Крищен-
ка, муз. О. Осадчого
25. Зміст і форма Єдність форми та змісту. Музична композиція –
сонатна форма. Будова сонатної форми та
логіка її розгортання в концерті для віолончелі з
оркестром. Визначення понять музичний образ,
соната, музична драматургія, принципи драма-
тургічного розвитку, каденція
Е.Гріг. Соната для віолончелі і
фортепіано. І ч.
«Стоїть тополя». Сл. В. Крищен-
ка, муз. О. Осадчого
26. Композиція творів
різних форм та жан-
рів (узагальнення)
Узагальнення понять розвиток образів, музична
драматургія, композиція, форма
Музична вікторина
27. Розвиток патріотич-
ного образу
Творчість М.Огінського. Визначення поняття
полонез, образний зміст, засоби його втілення
М.Огінський. Полонез «Прощання з
батьківщиною»
«На долині туман» Сл.
В.Діденка, муз. Б.Буєвського
28. Музична драматургія
симфонії
Особливості симфонічної музики у втіленні
почуттів та духовного світу людини. Творчість
В.А.Моцарта. Визначення понять симфонія,
сонатна форма, музична драматургія, принципи
драматургічного розвитку
В. Моцарт. Симфонія №40. І ч. «На долині туман»
Сл. В.Діденка
муз. Б.Буєвського

8. 7
№ Дата Тема Теоретичні відомості Матеріал для сприймання Матеріал для виконання
29. Музична драматургія
симфонії (продов-
ження)
Характерні риси сонатно-симфонічного циклу.
Творчість В.А.Моцарта. Визначення понять
симфонія, сонатно-симфонічний цикл, музична
драматургія, принципи драматургічного розвит-
ку, менует, тричастинна форма
В.А.Моцарт. Симфонія №40. ІІ ч.
В.А.Моцарт. Симфонія №40. ІІІч.
В.А.Моцарт. Симфонія №40. ІV ч.
«На долині туман»
Сл. В.Діденка
муз. Б.Буєвського
30. Розвиток образів у
різних видах мистец-
тва: в літературі та
музиці
Характерні особливості увертюри-фантазії, її
образів. Визначення понять увертюра, програм-
на увертюра, увертюра-фантазія
П. Чайковський. Увертюра-фантазія
«Ромео і Джульєтта» (експозиція)
«Розпустили кучері дівчата»
Українська народна пісня
31. Розвиток образів у
різних видах мистец-
тва: в літературі та
музиці (продовження)
Творчість П.Чайковського. Характерні особли-
вості основних образів увертюри-фантазії
П. Чайковський. Увертюра-фантазія
«Ромео і Джульєтта» (експозиція)
«Розпустили кучері дівчата»
Українська народна пісня
32. Від образів війни до
образу перемоги
Утілення в музиці образів війни і перемоги.
Визначення понять симфонія, пісня. Драматур-
гія повтору
О.Александров, В.Лебедєва-Кумач.
«Священна війна» (російською
мовою); Д.Тухманов, В. Харитонов
«День Перемоги» (російською мо-
вою). Д. Шостакович.
Симфонія № 7. І ч. Епізод нашестя
«Степом, степом». Сл. М. Него-
ди, муз. А. Пашкевича
33. Драматургія концерту Творчість М. Равеля. Визначення понять пасто-
ральний, концерт, сонатна форма, музична
драматургія, принципи драматургічного розвит-
ку
М. Равель «Фортепіанний концерт
для лівої руки»
«Водограй»
Сл. і муз. В. Івасюка
34. Розвиток народних
тем у професійній
музиці
Значення народної музики як джерела творчості
композиторів. Творчість Л.Ревуцького. Визна-
чення понять симфонія, сонатна форма, музич-
на драматургія. Принципи драматургічного
розвитку
Л. Ревуцький.
Симфонія №2. І ч.
«Водограй»
Сл. і муз. В. Івасюка
35. Композиція музично-
го твору (узагальнен-
ня)
Узагальнення понять розвиток образів, музична
драматургія, композиція, форма, жанри музики
Виконання вивчених пісень

9. 8
Перелік музичних творів, розміщених на диску
«Фонохрестоматія. Музичне мистецтво. 7-8 класи»
7 клас
1. М. Лисенко. Опера «Тарас Бульба». Пісня Остапа 4:09
2. М. Лисенко. Опера «Наталка Полтавка». Пісня Наталки 1:28
3. «Балада про мальви». Сл. Б. Гури, муз. В. Івасюка. (О. Давидюк) + 4:45
4. Балада про мальви - 4:44
5. «Балада про мальви» (С. Ротару) 4:23
6. Ф. Шуберт. Балада «Лісовий цар» 4:12
7. Б. Фільц. «Закарпатська новелета» № 5 1:13
8. Б. Фільц. «Закарпатська новелета» № 7 1:22
9. «На полонині, на верхівці». Сл. В. Ладижця, муз. Б. Фільц + 1:33
10. На полонині, на верхівці - 1:33
11. П. Шеллі. «Острівець» 0:35
12. С. Рахманінов. Романс «Острівець» 2:34
13. Ф. Тютчев. «Весняні води» 0:39
14. С. Рахманінов. Романс «Весняні води» 2:02
15. «Реве та стогне Дніпр широкий». Сл. Т. Шевченка, муз. Д. Крижанівського.
(Хор)
5:21
16. Л. Бетховен. Увертюра «Егмонт» 8:21
17. «Україна». Сл. і муз. Т. Петриненка + 4:01
18. Україна - 4:01
19. М. Равель. Симфонічна п'єса «Болеро» 15:47
20. К. Сен-Санс. Сюїта «Карнавал тварин». П'єса «Лебідь» 2:41
21. «Хай живе надія». Сл. К. Гнатенка, муз. І. Білик + 3:57
22. Хай живе надія - 3:56
23. Ф. Ліст. Угорська рапсодія № 2 8:09
24. «Ще не вмерла України». Сл. П. Чубинського, муз. М. Вербицького (хор) 2:37
25. «Ще не вмерла України» (О. Давидюк) + 4:35
26. Ще не вмерла України - 4:35
27. М. Лисенко. «Молитва за Україну» 2:53
28. П. Чайковський. «Дитячий альбом». П'єса «Марш дерев'яних солдатиків» 0:48
29. П. Чайковський. «Дитячий альбом». П'єса «Нянина казка» 0:53
30. П. Чайковський. «Дитячий альбом». П'єса «Баба Яга» 0:42
31. П. Чайковський. «Дитячий альбом». П'єса «В церкві» 3:07
32. Д. Шостакович. «Ленінградська симфонія». Епізод нашестя 12:27
33. «Степом, степом». Сл. М. Негоди, муз. А. Шашкевича + 2:40
34. Степом, степом - 2:42
35. Й.-С. Бах. Органна фуга ля мінор 10:21
36. Г. Персел. Сюїта № 7. Алеманда 4:09
37. Let it be («Нехай буде так»). Сл. і муз. Дж. Леннона, П. Маккартні. (Бітлз) 4:03
38. Нехай буде так + 3:57
39. Нехай буде так - 3:57
40. М. Чернявський. «Степ» 0:50
41. Я. Степовий. Романс «Степ» 4:15

10. 9
42. Романс «Ой три шляхи широкії». Сл. Т. Шевченка, муз. Я. Степового 4:56
43. О. Скрябін. Твір 11. Прелюдія № 5 1:33
44. О. Скрябін. Твір 11. Прелюдія № 10 1:12
45. М. Глінка. Опера «Руслан і Людмила». Увертюра (експозиція) 1:27
46. «Шкільний корабель». Сл. К. Ібряєва, муз. Г. Струве + 1:51
47. Шкільний корабель - 1:52
48. М. Глінка. Опера «Руслан і Людмила». Увертюра (повністю) 4:56
49. Г. Гендель. Ораторія «Самсон». 1 частина. Хор філістимлян 2:05
50. Г. Гендель. Ораторія «Самсон». 1 частина. Арія Самсона 3:31
51. «Синові». Сл. В. Кононенка, муз. А. Пашкевича + 2:18
52. Синові - 2:19
53. л. Бетховен. Увертюра «Егмонт» (експозиція) 4:32
54. «Гей ви, козаченьки». Сл. В. Крищенка, муз. Г. Татарченка + 2:59
55. Гей ви, козаченьки - 2:59
56. М. Скорик. «Гуцульський триптих». 2 частина. «Іван і Марічка» 5:29
57. Я. Степовий. Прелюд пам'яті Тараса Шевченка 2:26
58. «Стоїть тополя». Сл. В. Крищенка, муз. О. Осадчого+ 3:22
59. Стоїть тополя - 3:22
60. Е. Гріг. Соната для віолончелі і фортепіано. 1 частина 9:16
61. М. Огінський. Полонез «Прощання з батьківщиною» 3:01
62. «На долині туман». Сл. В. Віденка, муз. Б. Буєвського + 2:29
63. На долині туман - 2:29
64. В.А. Моцарт. Соната № 40.1 частина 6:40
65. В.А. Моцарт. Соната № 40.II частина 8:09
66. В.А. Моцарт. Соната № 40. III частина 4:41
67. В.А. Моцарт. Соната № 40. IV частина 4:37
68. «Розпустили кучері дівчата». Українська народна пісня + 2:08
69. Розпустили кучері дівчата - 2:07
70. П. Чайковський. Увертюра-фантазія «Ромео і Джульєтта» (експозиція) 20:57
71. О. Александров. «Священна війна» 2:59
72. Д. Шостакович. «День Перемоги» 3:55
73. М. Равель. Фортепіанний концерт для лівої руки 17:04
74. «Водограй». Сл. і муз. В. Івасюка + 3:46
75. Водограй - 3:48
76. Л. Ревуцький. Симфонія №2.1 частина 14:11
8 клас
77. Й.-С. Бах. Токата і фуга ре мінор 9.00
78. «Здрастуй, світ!» Сл. В. Кострова, муз. Л. Квінт. 4.24
79. «Здрастуй, світ!» - 3.10
80. Й.-С. Бах. Бранденбурзький концерт № 5, фрагменти 6:32
81. Й.-С. Бах. Арія з сюїти № 3 5:55
82. Е. Віла-Лобос. Бразильська бахіана № 5. Арія 2.04
83. А. Шнітке. Сюїта у старовинному стилі. І частина 3.50
84. Л. Ревуцький. Симфонія № 2. Фінал 2.36
85. «Моя стежина» Сл. А. Малишка, муз. П. Майбороди. (Д. Гнатюк) 4.18
86. «Моя стежина» - 5.22

11. 10
87. Л. Бетховен. «Елізі» 2.55
88. Л. Бетховен. Соната № 14.1 частина 6.01
89. Ж. Бізе. Опера «Кармен». Хабанера 4.25
90. Ж. Бізе. Опера «Кармен». Куплети Ескаміліо 4.50
91. Ж. Бізе. Опера «Кармен». Сцена гадання 3.57
92. Ж. Бізе – Р. Щедрін. «Кармен-сюїта». Хабанера 3.02
93. Ж. Бізе – Р. Щедрін. «Кармен-сюїта». Тореро 3.09
94. Ж. Бізе – Р. Щедрін. «Кармен-сюїта». Сцена гадання 5.21
95. Й. Штраус. Полька-піцикато 2.46
96. «Марш веселих хлоп’ят». Сл. Лебедєва-Кумача, муз. І. Дунаєвського. (Л.
Утьосов)
2.28
97. «Києве мій». Сл. Д. Луценка, муз. І. Шамо. (М. Кондратюк) 4.14
98. «Києве мій» - 2:58
99. «Non Je Ne Regrette Rien» («Hi, ні за чим я не жалкую») (Ш. Дюмон) у вик. Е.
Піаф
2.25
100. «Бабине літо» (Дж. Дассен) у вик. Дж. Дассена 4.35
101. «Besie» (П. Каас) 4.48
102. «Ваше величество, женщина» (Б. Окуджава) 1.15
103. «Я не люблю» (В. Висоцький) 2.12
104. «Пісня про друга». Слова і музика В. Висоцького. (Іван Дмитрів) 2.54
105. «Пісня про друга» - 2.46
106. «Молитва» (спірічуел). М. Джексон 1.46
107. «Блюз Західної околиці» (Л. Армстронг) 2.30
108. «That's All Right Mama» «Усе гаразд, мамо!» (Е. Преслі) 2.49
109. «The Girl» (Дж. Леннон, П. Маккартні) у вик. ансамблю «Бітлз» 2.32
110. «Yesterday» («Учора») Сл. і муз. Дж. Леннон, П. Маккартні. (Іван Дмитрів) 2.44
111. «Yesterday» («Учора») - 2.27
112. «Another Brick in the Wall» («Ще одна цеглина у стіні») (P. Уотерс) у вик. гурту
«Pink Floyd»
5.45
113. «We are the champions» («Ми - чемпіони») (Ф. Мерк'юрі) у вик. гурту «Queen» 3.04
114. «The show must go on» («Шоу має тривати») (Б. Мей) у вик. гурту «Queen» 4.36
115. «Друг» (С. Вакарчук) у вик. гурту «Океан Ельзи» 5:27
116. «9-1-1» (С. Вакарчук) у вик. гурту «Океан Ельзи» 3.31
117. «Господи, помилуй нас!». Сл. і муз. Т. Петриненка. (Т. Петриненко і Т. Горо-
бець)
4.38
118. «Там де Ятрань круто в'ється» (українська народна пісня) у вик. хорової
капели «Трембіта»
2.21
119. «Веснянка» (українська народна пісня) у вик. Н. Матвієнко 1.27
120. «Ой у гаю, при Дунаю» (українська народна пісня) у вик. тріо Мареничів 4.00
121. «Чом ти не прийшов» (українська народна пісня) у вик. тріо Мареничів 2.11
122. «Два перстені». Сл. і муз. В. Івасюка. (Н. Яремчук) 2.47
123. «Пісня буде поміж нас». Сл. і муз. В. Івасюка. (гурт «Смерічка») 3.43
124. «Червона рута». Сл. і муз. В. Івасюка. (В. Івасюк) 2.59
125. «Червона рута» - 3.00
126. Верді Дж. Опера «Ріголетто». Пісенька Герцога 3.17
127. Верді Дж. Опера «Ріголетто». Фінал 6.57

12. 11
128. «Два кольори». Сл. Д. Павличка, муз. П. Майбороди. (Д. Гнатюк) 5.23
129. «Два кольори» - 3.21
130. Вагнер Р. Опера «Валькірія». «Політ валькірій» 2.29
131. Прокоф'єв С. Балет «Ромео і Джульєтта». «Танець лицарів» 1.36
132. Прокоф'єв С. Балет «Ромео і Джульєтта». «Танець дівчат з ліліями» 2.12
133. «Хуртовина». Сл. М. Сингаївського, муз. М. Катричка. (0. Романюк) 2.48
134. «Хуртовина» - 2.48
135. Римський-Корсаков М. Симфонічна сюїта «Шехерезада». «Море і корабель» 11.13
136. Римський-Корсаков М. Симфонічна сюїта «Шехерезада». «Свято в Багдаді» 13.14
137. Дебюссі К. Ноктюрн «Місячне сяйво» 4.37
138. «Журавлина пісня». Сл. Г. Полонського, муз. К. Молчанова. (Ірина Братина) 2.54
139. «Журавлина пісня» - 2.57
140. Гуно ПІ. Опера «Фауст». Куплети Мефістофеля 1.54
141. Ф. Ліст. Ноктюрн № 3 «Мрії кохання» 3:07
142. Гершвін Дж. «Рапсодія в блюзових тонах» 4.13
143. «Родина». Сл. В. Крищенка, муз. О. Злотника. (Д. та Н. Яремчук) 4.14
144. «Родина» - 3.30
145. Кальман І. Оперета «Фіалка Монмартру». «Карамболіно» 2.31
146. «Пісня про Одесу». Муз. І. Дунаєвського 2.22
147. Станкович Є. Триптих для скрипки і фортепіано «На верховині» 1.37
148. Станкович Є. Фольк-опера «Цвіт папороті» (фрагмент) 6.12
149. Станкович Є. Балет «Ольга» (фрагмент) 9.59
150. «Місто золоте». Автори слів і музики невідомі. (Іван Дмитрів) 2:50
151. «Місто золоте» - 2:48
152. Л. і Ж. Колодуб. Фрагменти мюзиклу «Пригоди на Міссісіпі». 18:00
153. Грабовський Л. «Симфонічні фрески» (фрагмент) 3.35
154. Сільвестров В. «Кіч-музика» 6.46
155. Чайковський П. Концерт № 1 для фортепіано з оркестром. І частина 8.55
156. Чайковський П. Романс «Сердь шумного бала» 2.35
157. «Ласкаво просимо». Сл. Б. Стельмаха, муз. І. Білозіра. (О. Білозір) 3.42
158. «Ласкаво просимо» - 3.35
159. Чайковський П. Симфонія № 6. Фінал 2.24
160. Мусоргський М. Опера «Борис Годунов». Вступ 1.51
161. Мусоргський М. Опера «Борис Годунов». Сцена коронації. Дзвони 1.36
162. «Три поради». Сл. Ю. Рибчинського, муз. І. Шамо. (О. Пономарьов) 4.23
163. «Три поради» - 4.09
164. Лисенко М. Кантата «Б'ють пороги» 9.33
165. Лисенко М. Романс «Безмежнеє поле» 0.57
166. Лятошинський Б. Хор «По небу крадеться місяць» 2.40
167. Лятошинський Б. Хор «Тече вода в синє море» 2.11
168. Майборода Г. «Неначе сон» (Елегія пам'яті Лисенка) у вик. хорової капели
«Трембіта»
4.34
169. «Пісня на добро». Сл. Ю. Рибчинського, муз. І. Карабиця. (Ю. Мостика) 2.55
170. «Пісня на добро» - 3.13
171. Бетховен Л. Соната № 8 «Патетична». І частина 9.07
172. Бетховен Л. Симфонія № 9. Фінал 17.34

13. 12
Рекомендації щодо поурочного планування
Календарне планування навчального матеріалу здійснюється вчителем відповідно до вимог
Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І—III ступенів,
затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України 23.06.2000 р. № 240. Ця Інструкція
розроблена відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту».
Проаналізуємо вимоги Інструкції, які стосуються поурочного планування. Інструкція встановлює
правила документування діяльності загальноосвітніх навчальних закладів І—III ступенів незале-
жно від їх підпорядкування, типів та форм власності і регламентує порядок роботи з документа-
ми з моменту їх створення або надходження, до відправлення чи передачі в архів.
Інструкція визначає порядок ведення загального діловодства, її положення поширюються на всю
ділову документацію, в тому числі створювану за допомогою персональних комп'ютерів (ПК).
Дотримання правил і рекомендацій щодо порядку здійснення ділових процесів, встановлених
цією Інструкцією, є обов'язковими для всіх керівників та педагогічних працівників загальноосвітніх
навчальних закладів. Педагогічні працівники, прийняті на роботу, повинні бути ознайомлені з
вимогами Інструкції і виконувати її вимоги.
Єдиним документом у плануванні роботи школи є річний план. Він складається за участю педаго-
гічного колективу, громадських організацій, відображає найголовніші питання діяльності школи, в
обов'язковому порядку обговорюється педагогічною радою. Річний план має виходити з глибоко-
го аналізу діяльності педагогічного і учнівського колективів і орієнтувати їх на досягнення кінце-
вого результату у навчально-виховному процесі.
Календарне планування навчального матеріалу здійснюється вчителем безпосередньо у
навчальних програмах. На основі календарних вчителі розробляють поурочні плани,
структура і форма яких визначається ними самостійно.
Поурочний план може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо.
Планування роботи у загальноосвітньому навчальному закладі не виключають право
керівників, педагогічного колективу на творчість, різноваріантність у виборі форм і струк-
тури планів. Вони повинні бути стислими, конкретними, лаконічними, передбачати заходи,
які обов'язково мають бути виконаними і які можна контролювати.
Таким чином, учитель може вказати у рекомендованому посібнику (у графі календарного плану-
вання) дати проведення уроків, у відведених лінійках поурочного планування уточнити мету
уроку. До кожного поурочного плану потрібно на окремому листі-додатку вказати уточнену та
конкретизовану мету (завдання) уроку, обладнання, тип уроку, домашнє завдання.
Такий підхід до поурочного планування повністю відповідає вимогам Інструкції з ведення ділової
документації у загальноосвітніх навчальних закладах І—III ступенів.

14. 13
Поурочні плани
Музичне мистецтво. 7 клас
Урок 1
Тема уроку. Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі
Мета уроку. Сформувати в учнів поняття про те, що основою будь-якого твору мистецт-
ва є художній образ, в якому митець уміло поєднує власне світосприйняття, власну уяву з реаль-
ним життям. ______________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ.
Образний зміст музики
Музика – світ дивовижних уявлень, картин та образів. Вони подекуди тендітні й нерухомі,
позбавлені предметної конкретності, адже ми сприймаємо їх на слух. Двері у світ музичних обра-
зів відкриті перед усіма, хто має багату уяву та чуйне серце.
2. Розповідь про музичні образи.
Характер людини в музичному образі
Життя надихає митців на створення художніх образів. Здатність мислити образами є ва-
жливою рисою мислення митця, ознакою його таланту. Завдяки художнім образам мистецтво
може глибоко хвилювати і вражати людину, справляти на неї величезний вплив. Без них немає
мистецтва.
Людина часто є головним образом мистецтва. Наприклад: у живописі – портрети. У літе-
ратурі – описи головних персонажів. У музичному мистецтві – настрій, почуття та характер люди-
ни.
Музичний образ – це узагальнене віддзеркалення в музиці явищ дійсності та духовного
світу людини. Він розкривається через виклад музичної теми та її розвиток
Пригадайте образи трьох подруг – Пустунки, Плакси та Злюки, створені Дмитром Каба-
левським, або образ Кобзаря в Рапсодії № 2 для фортепіано Миколи Лисенка. Кожен музичний
образ є яскравим зображенням характеру людини.
3. Музичні образи у творчості М. Лисенка
Музичні образи втілюють засобами різних жанрів - фортепіанної, хорової, симфонічної чи
оперної музики. Саме в цих жанрах спробував себе Микола Лисенко. Усе своє життя композитор
присвятив розвиткові та пропаганді української національної культури. Завдяки композиторській,
виконавській і громадській діяльності Лисенка українська музика вийшла на широкий шлях розви-
тку і посіла почесне місце у світовій музичній культурі.
Пригадайте, які образи створив Микола Лисенко у таких знайомих вам творах: Рапсодія
№ 2 для фортепіано, увертюра до опери «Тарас Бульба».
Рапсодія № 2 для фортепіано (образ Кобзаря).
Увертюра до опери «Тарас Бульба» (образ козацтва).
Великою часткою музики Миколи Лисенка є опери. Сьогодні прозвучать фрагменти з
двох найвідоміших його опер.
Ваше завдання: визначити та описати образи, втілені в музиці.
4. Слухання.

15. 14
М. Лисенко. Опера «Тарас Бульба». Арія Остапа.
Визначте та опишіть образ, утілений у музиці.
5. Аналіз прослуханого твору
Прозвучала арія Остапа з опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба».
Яким ви уявили цей образ? Опишіть.
Який за характером Остап?
6. Відомості про прослуханий фрагмент
Оперу «Тарас Бульба» Микола Лисенко написав за однойменною повістю Миколи Гого-
ля. Вона розповідає про боротьбу українського народу проти польських магнатів. У центрі опери
– героїко-патріотичні образи. Яскравими є характеристики головних героїв опери – Тараса Буль-
би та двох його синів – Остапа й Андрія.
Арія Остапа «Що ти вчинив?» звучить у трагічний момент, після загибелі його брата Ан-
дрія. Скорбота, відчай, жаль за втраченими честю та життям – основні почуття арії. Без відповіді
залишаються питання Остапа: «Чому зо мною в Січі, брате, не положив ти голови? Чого життя
безславно стратив? Чого як зрадник батька й брата тут залишив, посиротив?» Арія є втіленням
трагічного та ліричного образів. Її музику можна охарактеризувати латинським словом кантилена.
Кантилена – співуча мелодія; наспівність і мелодійність музичного твору, співацького го-
лосу, виконання.
7. Слухання.
М. Лисенко. Опера «Наталка Полтавка». Уривок
Визначте та опишіть образ, утілений у музиці
8. Аналіз прослуханого твору
Прозвучала арія Наталки з опери Миколи Лисенка «Наталка Полтавка».
Яким ви уявили цей образ? Опишіть.
Опишіть характер Наталки.
9. Відомості про прослуханий фрагмент
Оперу «Наталка-Полтавка» Микола Лисенко написав за мотивами п’єси відомого україн-
ського письменника Івана Котляревського. Дія п’єси переносить нас в українське село. Донька
бідної вдови, Наталка, відхиляє залицяння старого і багатого пана Возного, бо кохає і чекає дру-
га дитинства Петра, який пішов до міста на заробітки і не подає про себе звістки. Їх кохання вза-
ємне. Розчулена їх почуттями, мати Наталки дає згоду на шлюб, а пан Возний мусить змиритися
з цим. Пісня Наталки є втіленням ліричного та жартівливого образів.
Микола Лисенко є визнаним майстром створення правдивих глибоко народних образів.
Прослухані фрагменти оперних творів і представлені в них образи ще раз переконали
нас у тому, що музика може виражати характер людини.
10. Відомості про В. Івасюка
Якщо українська класична музика почалась із Миколи Лисенка, то українська естрадна
музика – з Володимира Івасюка. Спільною для цих митців є глибока народнопісенна основа їх
музики.

16. 15
Володимир Івасюк – це видатний український поет і композитор, який за своє коротке
життя створив близько 100 пісень і 50 інструментальних творів, зокрема дві сюїти, писав музику
для театру.
Володимир Івасюк був професійним медиком і скрипалем, чудово грав на фортепіано,
віолончелі, гітарі. Він майстерно виконував свої пісні; мав художній талант, був неординарним
живописцем. Для його творів характерні високий професіоналізм, різноманітність образного
змісту, яскравість художніх образів, щирість і глибокий патріотизм.
Міцним підґрунтям творчості Володимира Івасюка є народна пісенність, а також глибоко
вивчена й осмислена ним багата спадщина композиторів-класиків, зокрема Миколи Лисенка,
Кирила Стеценка та Сергія Рахманінова.
За спогадами його друзів, Володимир Івасюк не уявляв, як можна бути музикантом чи
просто культурною людиною й не знати і не любити народну пісню. Він збирав народні пісні свого
краю, збирався видати їх у збірці «З-над Черемошу й Прута». У пам’яті народу надовго посели-
лися музичні образи його пісень: кохання, гори, червона рута, водограй.
11. Відомості про балади.
Читання тексту «Балади про мальви»
«Балада про мальви» написана Володимиром Івасюком на вірш Богдана Гури в 1975
році.
Термін «балада» вживають для пісень розповідного характеру. Цей жанр утвердився ще
в епоху Середньовіччя. Балади розповідали про різні історичні події, лицарські подвиги, історії з
народного життя. Виконували їх у супроводі інструменту.
Прочитайте текст «Балади про мальви» і з’ясуйте її життєвий зміст та образ твору.
Заснули мальви коло хати,
Їх місяць вийшов колихати.
І тільки мати не засне,
Мати не засне, –
Жде вона мене.
Приспів:
О, мамо рідна, ти мене не жди,
Мені в наш дім ніколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла
І кров’ю зацвіла.
Не плач, не плач, бо ти вже не одна,
Багато мальв насіяла війна.
Вони шепочуть для тебе восени:
«Засни, засни, засни, засни…»
У матерів є любі діти,
А у моєї – тільки квіти.
Самотні квіти під вікном,
Квіти під вікном
Заснули вже давно.
Приспів:
Як сонце зійде – вийди на поріг,
І люди схиляться тобі до ніг.
Пройдися полем – мальви буйних лук
Торкнуться твоїх рук.
Життя – як пісня, що не віддзвенить.

17. 16
Я в мальві знов для тебе буду жить.
Якщо ж я ласку не встигла принести –
Прости, прости, прости, прости.
12. Демонстрація пісні «Балада про мальви»
«Балада про мальви». Сл. Б. Гури, муз. В. Івасюка.
13. Розучування пісні «Балада про мальви».
Під час розучування мелодії пісні попрацюйте над фразуванням, диханням і дикцією. У
приспіві зверніть увагу на ланцюгове дихання у кантиленних фразах, особливості ритму (тріолі)
та паузи на перших долях тактів.
14. Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, що основою будь-якого твору мистецтва є художній образ, в яко-
му митець уміло поєднує власне світосприйняття, власну уяву з реальним життям.
Музичні образи є емоційно-чуттєвим відображенням життєвих образів. Наприклад, опер-
на творчість Миколи Лисенка і пісенна творчість Володимира Івасюка є справжньою скарбницею
музичних образів.
Урок 2
Тема уроку. Пісня-балада
Мета уроку. Показати учням, що жанр балади є популярним і досі, а способи вираження
життєвого змісту в музичних образах різноманітні. _______________________________________
___________________________________________________________________________
_______Хід уроку
1. Вступ. Пісня-балада
Сьогодні ми розповімо велику історію про один музичний жанр. Він досить довго мандрує
сторінками музичного та літературного мистецтва.
Ще в епоху Середньовіччя з’явився пісенний жанр, в основі якого лежить розповідь. Він
оповідав про різні історичні події, лицарські подвиги, історії з народного життя. Його твори вико-
нували в супроводі інструменту. Нове життя цей жанр отримав у ХІХ столітті. І з тих пір живе як
повноправний родич пісні та романсу; крім того, розповідає мовою різних інструментів – тобто
став ще й інструментальним жанром.
Ви здогадалися, про що йдеться?
2. Демонстрація пісні.
«Балада про мальви». Сл. Б. Гури, муз. В.Івасюка.
3. Розучування пісні
Продовжмо розучування пісні «Балада про мальви». У приспіві зверніть увагу на ланцю-
гове дихання в кантиленних фразах, особливості ритму (тріолі) та паузи на перших долях тактів.
Караоке.
Пісня «Балада про мальви». Сл. Б. Гури, муз. В. Івасюка.
4. Розповідь про романтизм. Й. Гете. «Лісовий цар»

18. 17
Пісні-балади й донині пишуть і виконують, однак розквіт цього жанру припав на епоху
романтизму.
Романтизм – це мистецький напрям, який дуже яскраво виявився в музиці ХІХ століття.
Композиторів-класицистів цікавили високі суспільні ідеали, вони віддавали перевагу жа-
нрам симфонії, сонати, опери, інструментальному концерту. Натомість композитори-романтики
зосередили свою увагу на внутрішньому світі людини, любовній ліриці і надали перевагу жанру
мініатюри – як вокальної, так і інструментальної.
Серед улюблених жанрів романтиків є пісня та романс, а балада переживає друге наро-
дження. У ХІХ ст. вона стала спочатку літературно-поетичним жанром, а потім – музично-
пісенним. Варто зазначити, що для створення балад композитори неодмінно зверталися до ба-
лад поетичних. Митці прагнули передати в музиці розвиток сюжету, нерідко використовували
риси зображальності.
Прикладом класичної балади є твір Франца Шуберта на вірші Йоганна Гете «Лісовий
цар».
Прочитайте цей вірш у перекладі українською мовою.
Спробуйте визначити кількість образів.
Передайте кожен із них артистично виразним читанням літературного тексту балади.
Й. Гете «Лісовий цар» (переклад Б.Грінченка)
Хто їде в негоду тим лісом густим?
То батько, спізнившись, і хлопець із ним.
Обнявши малого, в руках він держить,
Його пригортає, його він пестить.
– Чом личко сховав ти, мій синку малий?
– Ой тату! Чи бачиш? – Он цар лісовий:
У довгій киреї, в короні... дивись!
– То, синку, тумани навкруг простяглись.
«Мій хлопчику любий, до мене сюди
На луки зелені ти гратись іди;
В моєї матусі є пишні квітки,
Гаптовані злотом тобі сорочки».
– Ой тату, він кличе на луки рясні,
І квіти, і злото дає він мені.
–Нема там нічого, мій синочку. Цить!
То вітер між листям сухим шелестить.
«До мене, мій хлопче, в дібровах густих
Дочок уродливих побачиш моїх,
Вестимуть таночок і будуть співать,
Співаючи, будуть тебе колихать».
– Ой тату, мій тату, туди подивись:
В танку королівни за руки взялись...
– О ні, усе тихо у темряві там:
То верби старії схилились гіллям.
«Мене, хлопче, вабить урода твоя:
Чи хочеш – не хочеш, візьму тебе я!»
– Ой тату, вже близько!.. Він нас дожене!
Він давить, він душить, він тягне мене!..
Наляканий батько не їде – летить...

19. 18
А хлопець нудьгує, а хлопець кричить.
Добіг він додому і дивиться він:
В руках уже мертвий лежить його син.
5. Слухання.
Ф. Шуберт. Балада «Лісовий цар» (німецькою мовою)
6. Аналіз прослуханого твору
Скільки образів утілено в музиці балади?
Якими засобами музичної виразності втілено кожен образ?
7. Розповідь про баладу «Лісовий цар»
Балада «Лісовий цар» - вокальний твір для чоловічого голосу в супроводі фортепіано. У
партії голосу чітко розрізняємо три образи: спокійний образ батька, який не бачить нікого, пере-
ляканий, неспокійний образ хлопчика і ласкаво-підступний образ Лісового царя.
Партія фортепіано передає образ шаленого галопу коня і завивання бурі. Таким чином,
акомпанемент не лише слугує фоном для мелодії, а й сам створює живописну картину.
Балада «Лісовий цар» стала першим прикладом романтизму в музиці, адже вона прони-
кнута глибоким інтересом до народного мистецтва і світу людської душі. Саме з народних казок і
переказів виник сюжет (розповідь про нічного мандрівника) і форма віршів (балада-оповідання).
8. Розповідь про Ф. Шуберта
У 1815 році в передмісті Відня сімнадцятилітній помічник шкільного вчителя музики
Франц Шуберт написав пісню «Лісовий цар» і відкрив нову сторінку не лише в історії пісні, а й в
історії музичного мистецтва.
Згадуючи творчий шлях Франца Шуберта, перш за все говорять про пісні – їх у компози-
тора більше 600! Він писав симфонії, камерну музику, хори та опери, однак саме пісня, пісенність
лежать в основі всієї його творчості, а теми інструментальних творів Шуберта можна назвати
піснями без слів.
Російський музикознавець Борис Асаф’єв зазначав: «Шуберта вирізняє рідкісна здат-
ність: бути ліриком, не замикаючись у своєму особистому світі, а відчувати й передавати радості
та скорботи життя, як їх відчувають і хотіли би передати більшість людей…».
9. Підсумки уроку
Жанр балади є популярним і досі, адже в різні епохи, в різних стилях композитори звер-
талися до нього. Наприклад, у романтичній баладі «Лісовий цар» Франца Шуберта представлені
образи батька, сина та лісового царя на фоні стрімкого бігу коня; в сучасній «Баладі про мальви»
Володимира Івасюка – образ матері.
Способи вираження життєвого змісту в музичних образах різноманітні.
Домашнє завдання: придумайте власний сюжет літературної чи музичної балади.

20. 19
Урок 3
Тема уроку. Образи музичних оповідань
Мета уроку. Ознайомити учнів з музичним жанром новелети, з творчістю композиторки
Богдани Фільц та її «Закарпатськими новелетами», що втілюють образи української природи й
почуття любові до неї. ______________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Образи музичних оповідань
Епоха музичного романтизму звернулась не лише до літературних балад, а й запозичи-
ла з літератури такий жанр, як новелета. Новелета в перекладі означає «невелике оповідання».
Німецький композитор Роберт Шуман, запозичивши з художньої літератури жанр нове-
лети, створив під цією назвою фортепіанну п’єсу лірико-розповідного характеру (оповідання для
фортепіано). Сьогодні ми познайомимось із сучасними новелетами і визначимо їх образи.
Новелета – лірико-розповідна (рідше драматична або жанрова) інструментальна п’єса
2. Відомості про Б. Фільц
Творчість нашої сучасниці Богдани Фільц є багатообразною та яскравою. Саме в цієї
української композиторки можна знайти безліч музичних оповідань. Одні захоплено змальовують
красу Карпат, барвистий побут їх жителів, інші розповідають про знаменну подію, пропущену
крізь емоційну призму, або діляться зі слухачем певним станом чи настроєм.
За жанрами музичні оповідання Богдани Фільц найрізноманітніші – симфонічні, інстру-
ментальні, вокальні та хорові. Улюбленим жанром композиторки є фортепіанні мініатюри,
об’єднані в цикли: «Музичні присвяти», «Шість візерунків», «Калейдоскоп настроїв», «Закарпат-
ські новелети», «Київський триптих».
«Закарпатські новелети» – це фортепіанний цикл із десяти п’єс. Назва досить промовис-
та: мальовнича природа та оригінальний побут Закарпаття надихнули композиторку на створен-
ня музичних оповідань. Щоб передати музикою природу та побут Закарпаття, Богдана Фільц
звернулася до фольклорних джерел – використала мелодії закарпатських народних пісень, а
також створила власні мелодії в народному стилі.
3. Слухання.
Б. Фільц. Закарпатська новелета № 5
4. Аналіз прослуханого твору
Легка весела мелодія на фоні стрімкого акомпанементу створює жартівливий образ. У
середній частині, як тільки з’являються акордова фактура й різкі звучання гармонії, образ зміню-
ється; в уяві постають фантастичні образи. Радісно-скерцозний настрій повертається у третій
частині. Саме мелодія першої та третьої частин є запозиченою, але творчо переосмисленою.
5. Слухання.
Б. Фільц. Закарпатська новелета № 7
6. Аналіз прослуханого твору
Ця новелета має зовсім інший характер, але теж написана у тричастинній репризній фо-
рмі. Мелодія основної частини – вишукано-наспівна. Вона викладена одноголосно на фоні розк-
ладених акордів. Фразування мелодії імітує народний спів; здається, що між фразами співак
бере дихання. І він розповідає ліричну історію з хвилюючими подіями в середній частині.

21. 20
«Закарпатські новелети» – це романтично окрилені оповідання, що оригінально переда-
ють національний колорит. На прикладі «Закарпатських новелет» ми побачили, як у творчості
Богдани Фільц поєдналися любов до українського фольклору та романтична окриленість, мело-
дичність і витонченість.
7. Демонстрація пісні.
«На полонині, на верхівці» Сл. В. Ладижця, муз. Б. Фільц
8. Розучування пісні «На полонині, на верхівці»
Зверніть увагу на інтонування цілих тривалостей, ланцюгове дихання, прийом marcato,
дотримання залігованих тривалостей та виразне виконання підголосків.
Домагайтесь інтонаційно й динамічно виразного звучання, готуючись до виконання пісні
в темпі алегро.
Караоке. Пісня «Балада про мальви». Сл. Б. Гури муз. В. Івасюка
9. Підсумки уроку
Сьогодні на уроці ми дізналися про музичний жанр новелети, а також познайомилися з
творчістю композиторки Богдани Фільц та її «Закарпатськими новелетами», що втілюють образи
української природи й почуття любові до неї.
Домашнє завдання: спробуйте створити власний твір на ліричну тему у будь-якому жанрі
улюбленого виду мистецтва.
Урок 4
Тема уроку. Голос води.
Мета уроку. Ознайомити учнів з пасторальними творами – музичними творами, голов-
ним образом яких є картини сільського життя, природи. __________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Голос води
Така сильна, що рукою не втримати; така швидка, що конем не обігнати.
Слова-підказки: стрімка, рухлива, шалена, грайлива, швидкоплинна, могутня, сильна.
У води є свій «голос». Ми говоримо: річка шумить, море рокоче, водоспад гуде, краплі
дзвенять. Скільки музичний висловів, присвячених воді, знаходимо у власній мові! А скільки
поетів і композиторів передали благозвучність водної стихії мовою мистецтва. Слухайте уважно!
2. Слухання.
Вірш П. Шеллі «Острівець».
Романс С. Рахманінова «Острівець»
Знайдіть у тексті слова, які підкреслюють особливість поетичного пейзажу
Персі Шеллі. «Острівець»
Из моря смотрит островок,
Его зеленые уклоны
Украсил трав густых венок,
Фиалки, анемоны.

22. 21
Над ним сплетаются листы,
Вокруг него чуть плещут волны.
Деревья грустны, как мечты,
Как статуи, безмолвны.
Здесь еле дышит ветерок.
Сюда гроза не долетает,
И безмятежный островок
Все дремлет, засыпает.
Який образ створив поет?
Порівняйте поетичний та музичний образи.
Сергій Рахманінов. Романс «Острівець»
3. Аналіз прослуханого твору
Романс Сергія Рахманінова на вірш Персі Шеллі «Острівець» немов написаний прозо-
рими, акварельними фарбами, музика створює спокійний, споглядальний настрій. Невелика за
діапазоном, проста за інтонаційним висловлюванням, мелодія вирізняється ніжністю та ліричніс-
тю. Прозора фактура акомпанементу створює звукове враження переливання хвиль, крапель
води.
Про музичні твори з подібними музичними образами – образами умиротвореної природи
кажуть, що вони пасторальні. Музика пасторальних творів спокійна, мелодія плавна, в супроводі
– витриманий звук. Це музичний пейзаж лірико-споглядального характеру.
Пастораль, пасторальний твір – це музичний твір (опера, балет, вокальна чи інструмен-
тальна п’єса), головним образом якого є картини сільського життя, природи
4. Слухання.
Вірш Ф. Тютчева «Весняні води». Романс С. Рахманінова «Весняні води»
Федір Тютчев «Весняні води» (переклад з російської Максима Рильського)
Лежать у полі ще сніги,
А води весняні шумлять.
І сонні будять береги,
Біжать, і грають, і дзвенять.
Вони дзвенять на всі кінці:
«Іде весна, іде весна!
Весни ми юної гінці,
Вперед послала нас вона».
Іде весна, іде весна!
За нею ллється срібний спів,
То лине вслід юрба гучна
Травневих днів, веселих днів!
Знайдіть у тексті слова, що символізують рух і звуки води.
Який образ створив поет?
Порівняйте поетичний та музичний образи
Поміркуйте, чи відчуваються сила та енергія весняної води в музиці
Сергій Рахманінов. Романс «Весняні води»
5. Аналіз прослуханого твору

23. 22
Романс Сергія Рахманінова на слова Федіра Тютчева «Весняні води» не лише весняний
пейзаж - це ціла поема піднесених почуттів. Скільки радісної енергії у цьому творі, у живописній
картині весни! Це все завдяки музичній мові.
У мелодії переважають висхідні фрази, рішучі стрибки, закличні звороти. В акомпанеме-
нті фортепіано переважають стрімкі пасажі, що експресивно злітають догори; подекуди вони
переходять у радісні дзвони. Партія фортепіано зображає голос бурхливого весняного потоку.
6. Відомості про С. Рахманінова
«Левітан російської музики» – так називали Сергія Рахманінова, оскільки велике місце в
його творчості займають образи природи. Сьогодні прозвучали вокальні образи – романси.
Усього композитор написав приблизно 80 романсів. Вони є скарбницею настроїв та по-
чуттів, в якій кожен діамант має відточену форму і глибокий зміст.
Серед романсів Рахманінова є й такі, що написані на тексти Тараса Шевченка в російсь-
кому перекладі.
7. Читання. Т. Шевченко. «Реве та стогне Дніпр широкий».
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів
Пригадайте вірш Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий».
Знайдіть слова, що характеризують образ Дніпра.
Вірш Т. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий», покладений на музику українським
композитором і педагогом Данилом Крижанівським, неодмінно виконують на урочистостях, прис-
вячених Великому Кобзареві. Співають її стоячи, немов гімн.
Послухайте цю пісню і поміркуйте, якими засобами музика допомагає глибше розкрити
поетичний образ.
Чому ця пісня звучить сьогодні як гімн?
8. Демонстрація пісні.
«Реве та стогне Дніпр широкий». Сл. Т. Шевченка, муз. Д. Крижанівського.
9. Аналіз прослуханого твору
Образ розбурханого Дніпра поглиблюють засоби музичної виразності: одноголосна ме-
лодія складається з фраз, кожна з яких стрімко рухається. Образній інтерпретації допомагає
динаміка: постійне підсилення звуку, перехід від тихого до голосного звучання. У такому пейзажі
шанувальники творчості Тараса Шевченка відчули образ самого Кобзаря – волелюбного, неско-
реного, героїчного. Саме тому цю пісню вважають гімном творчості видатного українського пое-
та.

24. 23
10. Робота над піснею «На полонині, на верхівці»
А зараз ми продовжимо розучувати пісню «На полонині, на верхівці».
Будьте уважні. Пам’ятайте: найголовніше в музичному образі пісні – зображення засо-
бами музики картини прекрасної української природи та вираження почуття любові до неї.
Караоке.
«На полонині, на верхівці». Сл. В. Ладижця, муз. Б. Фільц
11. Підсумки уроку
Живописні пейзажі допомогли нам узагальнити поетичні та музичні образи. Слід зазна-
чити, що музика завдяки виражальним засобам глибше та виразніше передала голос води – він
то пасторально шепотів хвильками навколо острівка, то заклично й переможно сповіщав про
прихід весни, то піднімав високі та величні хвилі Дніпра.
Вокальний жанр творів допоміг поетичному слову залунати більш повнозвучно.
Урок 5
Тема уроку. Героїчні та патріотичні образи.
Мета уроку. Ознайомити учнів з героїчними образами музики Людвіга ван Бетховена і
патріотичними образами творів Тараса Петриненка. _____________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Героїчні та патріотичні образи
Багато справді видатних особистостей є патріотами своєї країни, І це знаходить відо-
браження в музиці. Пригадаймо пісню «На полонині, на верхівці». Вона є втіленням патріотичних
почуттів сучасної української композиторки Богдани Фільц, адже картини української природи
змальовані в пісні з величезною любов’ю.
2. Караоке.
Пісня «На полонині, на верхівці». Сл. В. Ладижця, муз. Б. Фільц.
3. Відомості про увертюру Л. ван Бетховена «Егмонт»
В історії кожного народу є героїчні постаті. Імена їх різні, однак у змалюванні образів ми
бачимо спільні риси. Це зазвичай люди хоробрі, волелюбні та рішучі. Таким був і граф Егмонт,
який очолив героїчну боротьбу фламандського народу проти іспанських завойовників у XVI сто-
літті. Повстання жорстоко придушили, а Егмонта схопили і засудили до страти. Його юна кохана,
прекрасна Клерхен, теж заплатила життям за своє кохання та боротьбу.
Нащадки не забули цю історію: Йоганн Гете написав трагедію «Егмонт». Її сюжет захо-
пив німецького композитора Людвіга Ван Бетховена. Він склав музику до спектаклю: окремі му-
зичні номери, об'єднані спільними ідеєю та характером. Увертюра до трагедії живе сьогодні вла-
сним життям – її виконують як самостійний музичний твір.
Увертюра починається з повільного вступу, де композитор виразно та яскраво втілив об-
рази іспанських завойовників та поневоленого ними народу. Контрастні за характером, вони
сприймаються як образ зіткнення.
В основній частині слухачів захоплює бурхлива та стрімка стихія образу боротьби. А в
кульмінаційному моменті чути короткий «вигук» струнних, за яким звучать чотири траурні акорди
оркестру. Так композитор зобразив загибель Егмонта. Але смерть головного героя не означає

25. 24
поразки в боротьбі. Заключна частина своїм яскравим та світлим характером сповіщає про пе-
ремогу нідерландського народу.
Послухайте, як в увертюрі до трагедії Йоганна Вольфганга Гете «Егмонт» Людвіг Ван
Бетховен передав образи зіткнення, боротьби та перемоги.
4. Слухання. Л. ван Бетховен. «Егмонт»
5. Відомості про Л. ван Бетховена
Людвіг ван Бетховен — великий німецький композитор, органіст, класик світового музич-
ного мистецтва. Він народився в Бонні, в сім'ї придворного музиканта. Його батько прагнув зро-
бити із сина вундеркінда, однак був надмірно вимогливим учителем: він змушував Людвіга годи-
нами грати одні і ті ж вправи. Із восьми років Бетховен виступав на концертах, граючи на різних
музичних інструментах, писав музику та імпровізував, а із дванадцяти — вже працював у прид-
ворній капелі органістом.
У 1792 році Людвіг переїхав до Відня, де здобув велику популярність як блискучий вико-
навець та імпровізатор, а згодом — як композитор.
У 28-річному віці Людвіг Ван Бетховен почав втрачати слух, і це дуже ускладнило його
життя; але він розумів, що обов'язок перед людьми, перед суспільством — вищий і важливіший
від його особистих страждань.
Саме в цей час Бетховен написав найвизначніші свої твори, зокрема, майже всі симфо-
нії, оперу, сонати. До композитора прийшло світове визнання, він користувався повагою, мав
величезний успіх, але постійної роботи, яка би приносила йому матеріальний достаток, він не
знаходить. Матеріальні труднощі ставали все відчутнішими, але ні бідність, ні хвороба не змогли
зламати волю і мужність цієї великої людини.
Музика Бетховена, як і сам Бетховен, є героїчною. Вони народились у героїчний час –
над Європою кінця ХVІІІ століття здійнялося полум’я Великої французької революції, яка прого-
лосила високі ідеали людства: свободу, рівність, братерство всіх людей.
Бетховен у прикордонній з Францією Німеччині не раз чув революційні пісні, вірші, лозун-
ги. Його цілком захопили ідеї революції. І ось одна за одною Бетховен створює «Героїчну» сим-
фонію, фортепіанну «Апасіонату», оперу «Фіделіо», героїчні увертюри «Коріолан» та «Егмонт».
6. Українська патріотична музика. Т. Петриненко. «Україна»
Україна також має славних героїв і патріотичні пісні! Народні пісні, пов'язані з історичним
минулим нашої держави, сповнені великою любов’ю до рідної землі, мужністю і завзяттям, готов-
ністю до праці та самопожертви.
Пісенним взірцем патріотичного образу є пісня Тараса Петриненка «Україна».
Прослухайте її і поміркуйте, які почуття передав автор.
7. Демонстрація пісні
«Україна». Сл. і муз. Т.Петриненка
8. Розучування пісні «Україна»
9. Підсумки уроку
У душі кожної людини є місце для любові до рідної землі та рішучості боротися за спра-
ведливість, є місце героїчним образам музики Людвіга Ван Бетховена і патріотичним образам
творів Тараса Петриненка.

26. 25
Урок 6
Тема уроку. Образ танцю
Мета уроку. Ознайомити учнів з творчістю французького композитора Моріса Равеля.
Розучити пісню «Україна». ___________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ
Іспанія вражає своєю музикою. Недарма багато композиторів прагнули відтворити її му-
зичний (танцювальний) образ у власних творах. Німецький композитор Йоганн Бах писав сара-
банди, російський Михайло Глінка склав арагонську хоту. Французький композитор Моріс Равель
значну частину своєї творчості присвятив іспанським танцям.
2. Відомості про симфонічну п’єсу М. Равеля «Болеро»
Найпопулярнішою п'єсою симфонічної музики XX століття є «Болеро» французького
композитора Моріса Равеля. Російська балерина Iда Рубiнштейн замовила «Болеро» для свого
хореографічного номера. Емоційний вплив цього танцю величезний, він заворожує слухача не-
спинно наростаючою силою «машиноподібного» руху, напруженою динамікою; закликає до гран-
діозного масового ходу, в якому беруть участь тисячі людей.
Російський поет Микола Заболоцький передав своє сприймання образу танцю у вірші
«Болеро»:
Но жив народ, и песнь его жива.
Танцуй, Равель, свой исполинский танец.
Танцуй, Равель! Не унывай, испанец!
Вращай, История, литые жернова.
Будь мельничихой в грозный час прибоя!
О, Болеро, священный танец боя!
3. Слухання. М. Равель. «Болеро»
4. Аналіз прослуханого твору
Які елементи музичної мови симфонічної п’єси «Болеро» є незмінними?
На яких елементах музичної мови побудований розвиток образу?
5. Розповідь про симфонічну п’єсу «Болеро»
У симфонічній п’єсі «Болеро» поєдналися простота і геніальність, недарма Сергій Про-
коф’єв назвав цей танець «чудом композиторської майстерності».
Мелодія твору і ритмічний рисунок у партії барабану є незмінними. Для цього обрана
класична форма – варіації (їх вісімнадцять). Новизни образу танцю при такій кількості повторів
надає динаміка, оркестровка та фактура.
Динаміка полягає у змінах від піанісимо до фортисимо, зміни в оркестровці такі: від зву-
чання двох інструментів до туті всього оркестру; фактура змінюється від двоголосної до багатоз-
вуччя всіх інструментів.
Туті – це виконання музики всім складом оркестру, хору.
6. Відомості про М. Равеля
Творчість французького композитора Моріса Равеля припадає на межу ХІХ-ХХ століть. У
період нових модерністських напрямків його мистецтво відзначалось оптимістичністю та класич-