1. 1
Права людини. Покоління прав людини. Механізми захисту прав та свобод
людини і громадянина України.
Мета:
дати уявлення про поняття «права і свободи людини», види прав і свобод
людини, покоління прав людини;
розвивати вміння тлумачити правові поняття, характеризувати види прав
і свобод людини, наводити приклади;
аналізувати зміст окремих статей Загальної декларації прав людини,
Конституції України, знати механізми захисту прав людини;
виховувати толерантне ставлення до прав інших людей.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слайд 1. Добрий день, мої любі правознавці! Сьогодні ми з вами поговоримо
про права, людини, еволюцію та класифікацію прав людини. Важливим є
питання про Механізми захисту прав та свобод людини і громадянина України.
Слайд 2. Мозковий штурм :
1. Як часто говорите й чуєте вислів «Я маю право…»?
2. Пригадайте з уроків історії та правознавства, коли й чому людина почала
говорити про свої права.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1.Права людини.
Однією з основних проблем, яку ми маємо вирішити та вирішити світове
співтовариство – це проблема дотримання прав людини. Права людини як щит.
Вони захищають нас, вони як правило пояснюють нам як поводитись. Що ж
таке права людини? Звернімося до нашого правового словничка!
Слайд 3. Права людини — визнані міжнародним правом норми забезпечення
людині прав на вільне життя й розвиток як особистості, задоволення своїх
потреб, здебільшого закріплені законодавством.
2. 2
Права людини визначають як:
можливості, необхідні для існування й розвитку людини в певних
історичних умовах;
певні блага, потреби та інтереси людини;
вимоги людини, адресовані державі й суспільству;
правила, котрі повинні виконувати державні органи у стосунках з
людиною;
основні стандарти, без яких люди не можуть повноцінно жити, що
пов’язані з базовими людськими потребами.
Слайд 4. Розглянемо особливості прав людини.
Слайд 6. Зверніть увагу на схему «Види прав людини»
Слайд 7. Пропоную разом скласти Асоціативний кущ з теми «Особисті
права.»
Слайд 8-13. Робота в групах ( прийом «Навчаючи –учусь») : здобувачі освіти
опрацьовують матеріал стосовно класифікації прав людини, характеризують
види прав та їх особливості, представники іншої групи- наводять приклади.
1. Особисті (стосуються охорони приватного життя особистості, її свободи,
безпеки, власності).
2. Політичні (ними користується людина як учасник громадського життя, вони
пов’язані з участю громадян у виконанні та контролюванні влади).
3. Економічні (стосуються людини, як учасника господарського життя).
4. Соціальні (зобов’язують державу до створення умов гідного рівня життя,
охорони здоров’я та соціального забезпечення).
5. Культурні (містять право на навчання та участь у культурному житті).
6. Особливим видом прав є права меншин (національні, релігійні), та окремих
груп (права жінок)
2. Еволюція прав людини.
Слайд 13. Шлях людства до нинішнього розуміння прав був надто складним
і тривалим. Історія прав людини нараховує не одне тисячоліття. Можна навіть
стверджувати, що права людини – ровесники людства, а їхня ідея зародилася
3. 3
вже тоді, коли почали виникати перші людські спільноти з метою обмежити
свавілля сильних, захистити слабких та створити можливості для
самореалізації.
Розвиток концепції прав людини – це історія перетворення норм моралі у
норми права. Спочатку це були тільки моральні та філософські категорії.
Минули тисячоліття перед тим, як ці цінності та гарантії їхньої реалізації та
захисту стали закріплюватися як юридичні норми.
В античній Греції зародилася філософська думка про те, що права не є
привілеями наданими владою чи суспільством, а чимось природним, властивим
людській істоті. Римські творці законів були послідовниками грецьких
філософів, а також визначали природний характер прав та свобод.. Втім ці
права не належали всім. У Греції та Римі в добу Античності права визначалися
приналежністю людини до певної соціальної групи чи класу. Якщо людина
була громадянином полісу – її статус визначали права. Але якщо вона не
належала до жодної соціальної групи, то взагалі не мала жодних прав.
У Середньовіччі на межі ХІІ- ХІІІ століть у деяких європейських країнах
було прийнято низку важливих документів, якими закріплювались права та
свободи. Спочатку дворянства, а згодом всіх вільних людей. Найбільш відомим
з них є Велика хартія вольностей, яку проголосив у 1215 р. англійський король
Іоанн Безземельний. Її було прийнято під тиском знаті та духовенства, яке
більше не хотіло миритися зі свавіллям короля, і , об’єднавшись, змусила його
правити відповідно до закону.
Слайд 14.Наприкінці ХVІІ та впродовж - ХVІІІ ст. відомі філософи-
просвітники Джордж Локк, Дені Дідро, Жан-Жак Руссо, Вольтер, Шарль
Монтеск’є розвинули ідею природного походження права та свобод і
стверджували, що вони належать не тільки громадянам, а кожній людині від
народження. Минуло зовсім небагато часу і ідеї Просвітництва були втілені в
життя.
У 1689 році в Англії з’явився Білль про права – документ, що заклав
підвалини першій конституційній монархії. Як і Велика хартія вольностей, він
4. 4
мав перелік частини прав, які пізніше назвуть громадянськими або особистими
та політичними правами.
А ще через століття ці досягнення примножаться та закріпляться в таких
документах як «Декларація незалежності США»1776 р. та «Декларація прав
людини та громадянина Франції 1789р., а згодом і в Конституції США та
Франції. Важко переоцінити ці події. Вперше в історії людства держави
визнали права громадянина фундаментальною цінністю та заклали цей принцип
в основу державного устрою.
До середин ХХ ст. Права людини залишалися правами білої людини.
Існування рабства, расової сегрегації, гендерної дискримінації, переслідування
за ідеологічними переконаннями, були масовою практикою, нерідко
закріпленою законом.
Слайд 15. Жахливі події Другої світової війни підштовхнуло людство до
переоцінки цінностей. Визначається універсальність прав людини. Геноцид
євреїв, що отримав назву Голокост, винищення ромів, людей з психологічними
розладами, расова політика на окупованих територіях, усе це дало поштовх ідеї
про те, що питання дотримання прав людини не може бути лише внутрішньою
справою держави. Тому більшість країн погодилась обмежити свій суверенітеті
дозволити Світовому співтовариству контролювати стан дотримання прав
людини на своїй території . Саме так починають створюватись міжнародні
механізми захисту прав людини. У 1945 р. було створено ООН, а 10 грудня
1948 р. – було прийнято Загальну декларацію прав людини. Цей документ
містить перелік прав, які належать без винятку кожній людині. Важливість
декларації полягає і в тому, що вона стала предметом світового консенсусу,
переважна більшість країн світу попри великі соціальні та культурні
відмінності, визнали цінність проголошених в ній прав та свобод.
Впродовж наступних десятиліть на регіональному та всесвітньому рівнях
прийнято міжнародні угоди, які визначають механізми контролю за
дотриманням та захистом прав людини. В 1950 році на Європейському
5. 5
континенті виникає Конвенція Ради Європи про захист прав людини і
основоположних свобод.
У 1966 році ООН приймає 2 міжнародних пакти про громадянські і
політичні права та про соціальні, економічні і культурні права.
3. Покоління прав людини.
Слайд 16. Загалом в системі ООН Ради Європи прийнято і інші документи, які
мають силу міжнародних угод. Так відповідно до їхнього історичного розвитку
сформувався умовний поділ прав людини на покоління. Традиційно їх
поділяють на три, однак дедалі частіше з’являється думка про виокремлення
четвертого покоління.
Знову звернемося до нашого словничка!
Покоління прав людини -це історичний етап в еволюції уявлень про права
людини, визначений хронологічними межами, доповненими нормативно-
правовими актами, у яких закріплені права людини.
Слайд 17. Перше покоління прав і свобод людини і громадянина визначало
межі втручання державної влади у сфери громадянського суспільства та
особистого життя людей. Право на свободу думки, совісті, релігії, рівність
перед законом, право на участь в управлінні державою, недоторканість особи,
перші акти англійського конституціоналізму, що закріплюють права людини,
петиція про права, Білль про права. Умовно можна назвати перше покоління –
це те, що приймалося до початку ХХ ст.
Слайд 18. Друге покоління стосується соціально-економічних та культурних
прав людини. Вимоги їхнього визначення почали з’являтися після Першої
світової війни і закріпилися як юридичні норми після Другої Світової війни,
коли завдяки потужному промисловому розвитку склалися вагомі передумови
для задоволення соціальних потреб громадянина. До них належать: свобода
праці і підприємництва, право на життя, право на особисту власність, право на
сім’ю, право на охорону здоров’я, право на відпочинок, право на освіту,
свободу творчості та багато інших.
6. 6
Слайд 19. Становлення третього покоління прав людини пов’язане з
національно- визвольним рухом країн, що розвивалися, а також із загостренням
глобальних світових проблем після Другої Світової війни. Це покоління
стосується прав народів на власну культуру, мову, незалежну національну
державу, природні багатства, рівноправну участь у науково- технічному
прогресі та міжнародній торгівлі. А також права на мир, безпеку, гуманітарну
допомогу та безпечне довкілля.
Взаємозалежність між першим, другим і третім поколінням прав людини
забезпечується дотриманням такого принципу як реалізація колективних прав
не повинна обмежувати права і свободи особи.
Слайд 20. У ХХІ ст. правозахисники визначали появу четвертого покоління
прав людини, яке пов’язане з науковими відкриттями в галузі мікробіології,
медицини, генетики. Ці права є результатом втручання у психофізіологічну
сферу життя людини. Наприклад, право людини на штучну смерть – ефтаназію,
право жінок на штучне запліднення і виношування дитини для іншої сім’ї,
вирощування органів людини з її стовбурних клітин та багато іншого, яке однак
не є обмеженим. Не заборонено, наприклад, клонування людини та
встановлення інших правових меж. Представники влади деяких країн, що
розвиваються, стверджують, що насамперед треба досягти сталого розвитку та
добробуту і лише після цього можна вести мову про права та свободу людини.
Слайд 21 -22 4. Механізм захисту прав людини.
( робота з поняттями, правовими документами)
Механізм гарантій прав людина і громадянина – система правових
засобів, визначених конституцією – державні правоохоронні органи, судова
система, громадські організації із захисту прав людини та громадянина.
Згідно Конституції України «кожен має право будь-якими не забороненими
законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних
посягань.» https://minjust.gov.ua/m/str_8158
Конституція України 1996 р. вперше закріпила положення про визнання
людини, її життя і здоров’я, честі й гідності, недоторканності й безпеки в
7. 7
Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України).
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість
діяльності держави.
Утвердження і забезпечення прав і свобод людини визнано головним
обов’язком держави.
Слайд 23. У разі порушення його прав та свобод громадянин може звернутися з
метою їх захисту до судових органів, прокуратури, Уповноваженого Верховної
Ради України з прав людини, інших органів влади та посадових осіб.
Слайд 24. Пам’ятка «Права людини»
ІV. Підсумки уроку
Слайд 25 «Відкритий мікрофон»
• Як ви вважаєте, що потрібно кожному з нас для життя та розвитку?
Слайд 26 Рефлексія. Вправа «Плюс- мінус- цікаво»
V. Домашнє завдання
1-й варіант
1.Опрацювати матеріал презентації, вивчити терміни та поняття.
2.Скласти фішбоун з теми «Культурні права» або «Економічні права»
2-й варіант
1.Опрацювати матеріал презентації, вивчити терміни та поняття.
2.Виконати інтерактивну гру посиланням за
https://learningapps.org/display?v=pvp4vf9nj22
та надіслати скріншот з результатом!
