1. • Бібліотека — не просто приміщення, де
зберігаються книжки. Це особливий простір, з
особливою енергетикою, настроєм, затишком.
Ніщо не може замінити спілкування з книгою.
Обмін інформацією та емоціями. Так, саме обмін.
Бо той, хто вважає, що книга говорить, а ти лише
слухаєш, той помиляється. Це справжнісінький
діалог. Голос читача не менш важливий, ніж
голос автора. Читач має бути талановитим.
2. Де синіє туман у ранкову пору,
Задивився Дністер на Бакоцин-гору.
Там, де з чистих джерел мчить до
брата сестра – моє рідне Журавно
день новий зустріча.
3. Це враження особливе, яке не передати ані словами, ані образами,
з'являється в мене тільки в двох випадках — коли я потрапляю до театру й коли
заходжу до бібліотеки. Насправді це словами не описати. Особливий запах —
запах театру і запах бібліотеки — різні, але неповторні кожен по-своєму. А ще
тиша, яку не сплутаєш з іншою тишею. Тиша бібліотеки і тиша, наприклад,
порожньої кімнати зовсім різні... Здається, що я вигадую? Ні, я просто дуже багато
часу проводжу в бібліотеці — і знаю її дуже добре.
4. У цьому будинку (архітектурній пам’ятці)
знаходиться Журавнівська селищна
бібліотека
6. Кожна людина народжується, щоб нести свою
місію на землі. Цій скромній, добрій і завжди
врівноваженій жінці написано на небесах нести
до людей мудрість. Так, саме мудрість. Бо
Шкірко Марія Дмитрівна ось уже 25 років
працює завідувачем Журавнівської селищної
бібліотеки. Вміє вона розрадити і допомогти не
тільки книгою, а й ласкавим розважливим
словом. Жителі Журавна вдячні за допомогу, за
те, що на будь-які питання знайдемо відповіді в
розумних книжках з допомогою компетентного
бібліотекаря.
7. Як добра фея із прочитаної казки
випромінює навкруги свою
любов, доброту, ласку, огортає
дітлахів турботою і увагою та
допомагає малечі пізнати країну
Книги - бібліотекар
Оксана Михайлівна Чмелик.
19. Бібліотеки втрачають свою популярність.— більше дивляться кіно і
телевізор, менше читають або читають з моніторів комп’ютера. Але вони
ніколи не зникнуть, бо не йдеться про користь бібліотек (це зрозуміло й
так. Хіба ні?), йдеться про те задоволення, що дає перебування в бібліотеці.
Задоволення невловиме — спричинене особливою тишею, запахом,
утаємниченістю та наповненістю. Чимось незвичайним, проте вічним,
повірте мені на слово, насправді вічним.
