урок-семінар

1. У Р О К С Е М і Н А Р
систематизації знань учнів з історії України
на тему:
«Україна на шляху державотворення у 1917 році»
МЕТА: У формі засідання політичного клубу, через відтворення подій
1917 року в Російській імперії, розкритиголовніетапи державотворення
України;
проаналізувати причини і складності цих процесів у становленні
українськоїдержавності;
розвивати в учнів навички аналізу історичних подій, документів,
вміння аналітично мислити, виділяти головне;
сприяти формуванню національної свідомості учнів їх історичної
пам’яті, пов’язанимиз державотворчими традиціями в Україні.
Перед початком семінару на екрані мультимедії світлина заставки:
«SEMINAR» (слайд1, семінар)
На початку уроку звучить мелодія пісні на українській мові
«Чуєш мій друже, славний юначе». (відео кліп)
Учитель: Шановні друзі! Сьогоднінаш урок – семінар з історії України не
випадково розпочався піснею: «Чуєш мій друже, славний юначе…» Хотілось
щоб слова і мелодія цієї пісні стали лейтмотивом семінару. Наш урок не
скажу що буде якийсь особливий,(ввеселкових фарбах) але на події, процеси,
відносини надто насичений. З вершини нашого часу ми можемо по-різному
ставитись до тих, чи інших процесів, подій, які відбулись,- засуджувати чи
схвалювати їх, але задля об’єктивної оцінки всього,що відбулось в цьому
часі, необхідно буде з’ясувати все те, що вплинуло на хід історії України
того часу - часу в якому на повну потужність розгортались процеси
боротьби українців за утвердження української державності, Української
Народної Республіки, України незалежної.
Скажіть, будь ласка, який період в історії України ми можемо вважати
самим сприятливим? Так – ввесь час це були часи випробувань. Невипадково
про Україну доктор історичних наук, СТЕШКО ІГОР ПЕТРОВИЧ говорить:
«… як про саме криваве місце на Землі».
Нічим не відрізнявся і період початку XX століття в історії України.
Але, в цей час, на її долю випав ще і унікальний «шанс» побудувати власну
незалежну державу.
Як відбувались події українського державотворення ми з вами і
поговоримо на нашому уроці, тема якого: (слайд2,темауроку)
« Україна на шляху державотворення у 1917 році»

2. Розглянути зміст, характер, проблеми державотворчих процесів в
Україні нам допоможе план, наякий ми і будемо орієнтуватися:
1. Буржуазно-демократична революція в Росії і Україна;
2. Україна з березня по червень 1917 року; (слайд3, план)
3. Україна влітку 1917 року;
4. Україна восени 1917 року;
5. Висновки. …і знову на темууроку, слайд2.)
Умови уроку - семінару:
На уроці – семінарі кожен учень має право вільно висловлювати свої
думки, твердження, висновки, наводитиаргументи і, не перебиваючи слухати
своїхтоваришів;
Ви готувалися до уроку семінару і в процесі його підготовки серед вас
склались певні групи симпатиків тих, чи інших політичних сил, рухів,
урядів. Тому ми і будемо орієнтуватися на ваші групи.
Отже всі формальності уроку-семінару доведені до вашого відома,
переходимо до творчого обговорення плану.
Вивчивши з вами, на даний час, дуже цікавий, складний і занадто
суперечливий період – період боротьби за становлення державності на
початку XX століття в Україні, ми знову повертаємось в ті часи, щоб
поглянути на всі труднощі які спіткали Україну, усвідомити, проаналізувати
і винести уроки історії.
В чому ж складність цього періоду?
Гадаю ми зможемо це з’ясувати взявши активну участь у розгляді
цього історичного пласту сміливими діями.
Як говорив Коцухіто Горай: «Если вы будете бояться допустить
ошибку,- вы никогда, ничему не научитесь!»
Ітак, ми з вами у 1917 році. Росія уже третій рік бере участь у
виснажливій, Першій Світовій війні… Питання, як вплинула Перша світова
війна на економічне становище в Росії?.
Завдання1. «Як вплинула Перша Світова війна на економічне становище
в Росії?»
(відповіді записуєте на аркуші паперу, які знаходяться у вас на партах
і через 10-15 секунд доповідаєте аудиторії). (після виступівучнів,
слайд4, впливПершої Світової…)
ВпливПершої Світової війни на економічне становище в Росії
1. Країна переживає гостру економічну кризу;
2. Економіка країни почала відчувати спад виробництва;
3. Накопичуються внутрішні і зовнішні борги;
4. Зростаєінфляція (обесцінюються гроші);
5. Відчувається нестача палива, паровозів, вагонів;

3. 6. На залізничних станціях збираються сотні тисяч вагонів неперевезених
товарів;
7. Постійні мобілізації відривали від верстатів, землі робочу силу.
( Після відповідей учнів на екрані висвітлюється результати впливу війни на
економічне становище в Росії).
Учитель. Отже, якщо в економіці держави виникло безліч проблем,
викликаних Першою Світовою війною, які спровокувалиекономічну кризу, то як
ці проблемипозначились на становищі народних мас?
Завдання2. «Як економічна криза в Росії, викликанаПершою Світовою
війною, вплинула на становищенародних мас?»
Впливекономічної кризи в Росії на становище народнихмас:
- Збільшується робочийдень, якийтриває до 16 годинна добу;
- Знижується заробітна плата;
- Різко піднімаються ціни на продуктиі товари масового споживання;
- З’являютьсябагатотисячнічергиза хлібом;
- Солдати отримували не більше половининалежного їм пайка.
(слайд 5, вплив економічноїкризи…)
Учитель. Як бачимо, Перша Світова війна суттєво вплинула на економіку
країни, що і викликало економічну кризу. Економічна кризагостро впливає на
становище народних мас. З кожним днем в країні зростає незадоволення,
загострюється продовольчакриза, створюєтьсяреволюційна ситуація.
Завдання3. У третьомузавданніопишітьв чому простежувались
головні ознаки революційноїситуаціїв Росії?
1. Кризаверхів: по – старомукерувати не могли, по – новому не хотіли,
низи не хотіли жити по – старому;
2. Вище звичайного погіршилось становище народнихмас;
3. Вище звичайного підвищується революційна активність народних мас.
(слайд 6, ознаки революційноїситуації…)
Учень: - згадує монархіст Шульгін:
«…Ужедекілька днів ми живемо на вулкані… В Петроградіне стало
хліба,- транспорт сильнорозладився через небувалі сніги, морози і головне, звісно
через напругу війни. Проходили вуличні безпорядки… Але справа була, звісно, не в
хлібі… Це була остання капля… Справа була в тому, що у всьому цьому
величезному місті неможливо було знайти сотню людей, котрі би співчували
владі».
Учитель: Стає зрозумілим, що в країні назріває революція. Кризовестановище
в країні, гостренезадоволення народнихмас соціально-економічним положенням
викриває причинипочатку революції.

4. Причини початкуреволюції
1. Кризавлади;
2. Загострення політичних і соціально-економічнихпроблем;
3. Падіння авторитету влади і її слабкість;
4. Зростання революційної активності народнихмас;
5. Невирішеність робочогопитання;
6. Невирішеність земельного питання;
7. Національне питання. Русифікаторськаполітика влади.
(слайд 7, причини початкуреволюції)
Учитель: Це і є ті причини, які стали головним рушієм Лютневої буржуазно-
демократичної революції. Відбулась революція в кінці лютого 1917 року.
Учитель: (питання до учнів):
Яким був підсумок Лютневоїбуржуазно-демократичноїреволюції?
Учні: 1. Повалення самодержавства;
2. Утворення Тимчасового уряду і Рад депутатів трудящих(двовладдя);
3. Відкритийшлях для демократичногорозвиткукраїни.
(слайд 8, підсумок Лютневоїреволюції..)
Підсумок Лютневоїбуржуазно-демократичноїреволюціїв Росії:
1. Повалення самодержавства;
2. Утворення Тимчасового урядуі Рад депутатів трудящих (двовладдя);
3. Відкритий шлях для демократичного розвиткукраїни.
Учитель: Революція в Росії відбулась! З 23 лютого по 2 березня самодержавство
впало. Цар Микола II зрікся престолу. Після падіння царизму перед революцією
постали невідкладні задачі. Які на вашу думку могли бути ці – невідкладні задачі?
Завдання4: Невідкладнізавдання революції?
Учні: 1. Створеннянової стабільноїдержави;
2. Визначеність упитанніпроучасть у війні;
3. Подолання негативних чинниківв економіці;
4. Вирішення аграрногопитання;
5. Вирішення національногопитання.
(слайд9, невідкладні завданняреволюції)
Учитель: після припинення діяльності Державної Думи в країнібуло створено
«новийуряд», на який мабуть і покладалась вирішальна роль у вирішенні
нагальних завдань. І хоча він тільки-но приступив до виконання завдань -
охарактеризуйте його:

5. Учень: Створений 27 лютого 1917 року і прийнявши на себе всю повноту
влади 2 березня, після зречення Миколи II, Тимчасовийуряд на чолі з князем
Львовим, мав діяти до скликання Установчихзборів.
Тимчасовийуряд вважав себе правонаступником царського урядуі
прагнув зберегтиконтроль над усіма територіями держави, в тому числі й над
Україною.
Тимчасовийуряд спирався на політично близькі йому елементи,-
губернаторів, банкірів, промисловців, землевласників, кадетів.
Тимчасовийуряд проголосив політичні свободислова: друку, права на
зібрання і об’єднання, діяльність політичних партій і їх легалізація, широкі
можливостідля створення національно – визвольних процесів.
Учитель: Що означалодля України, створеннянаціонально-визвольних
процесів, проголошених Тимчасовим урядом у демократичнихсвободах?
Учні: це означало для України відкриттяширокихможливостей для
національного визволення і створення власної незалежної держави.
Учитель:Як українціскористалися цієюможливістю, і якщотак, тояк
проходивсам процес?
Учні:
1. Уже 4 березня 1917 року з ініціативи самостійників і Товариства
УкраїнськихПоступовців був створенийукраїнськийпредставницький
органУкраїнськаЦентральна Рада, метою діяльностіякої було:
добитися Автономії України.
2. Україна переживала навесні 1917 року небувале національне
піднесення. Уже 19 березня у Києві Центральна Рада влаштувала
урочисту100 тисячнуманіфестацію мирного і військового населення
України. (слайд 10, маніфестація)
3. 5-7 квітня був скликаний УкраїнськийНаціональний Конгрес, начолі з
головуючим Грушевським. Основнимирішеннями його були:
- боротьбаза створення національно-територіальної автономії України;
- перебудоваРосійської держави на федеративну демократичну
республіку; (слайд 11, ЦентральнаРада)597108
- обрання нового складу Центральної Ради на чолі з Грушевським.
4. 5-8 травня 1917 року відбувся I Всеукраїнськийвійськовий з’їзд, який
закликає до «невідкладної українізації армії», створення Військового
Генерального комітету на чолі з Петлюрою;
5. У кінці травня відбувається Всеукраїнськийселянськийз”їзд, який
підтримує Центральну Раду і її прагнення до проголошення автономії;
6. 5-10 червня у Києві проходив II Українськийвійськовий з’їзд, якийі
став вирішальним у діях Центральної Ради. 10 червня на II військовому з’їзді
Центральна Рада приймає 1-й Універсал і проголошує Автономію України.
(слайд 12, 1-Універсал,документ)IMG 8464

6. Учитель: Отже, з прийняттям1-го Універсалу, проголошенням
АвтономіїУкраїни, передУкраїною відкриваютьсятепер широкіперспективи
самостійногоіснування?
Відповідь учнів: Ні. У відносинах між ЦР і ТУ виникаютьбезліч проблем.
Учитель: В чому ж проявились ці проблеми у відносинах між ЦР та ТУ?
Учень: ТУ не надто був у захваті від діяльності ЦР. На відміну від
Польщі і Фінляндії,- Україні надавалось лише право на національно-культурну
автономію, якби народ не вимагав від ЦР іншого рішення. ТУ не визнав ЦР
всенародним представницьким органом. І навіть після Всеукраїнського
Національного Конгресу, коли було переобрано ЦР, результату не було.
Делегація, на чолі з Винниченком, направлена до Петроградуз проханням тепер
надати автономію Україні, отримала від ТУ відмову.
І, нарешті, визнання Автономії на ІІ-Військовому з’їздіІ-м Універсалом,
визвало різке незадоволення ТУ, який засудив І-й Універсал, оголосившийого
проявом «сепаратизму»,«злочином», і навіть «Німецькою інтригою».
Учень: Ще однією проблемою для ЦР в Україні стане активна діяльність
більшовиків, які після Квітневих тезчітко поставили задачузавоювання влади в
Росії мирним шляхом через більшовизацію Рад. Але більшовики були
прихильниками унітарної держави робітників і селян.
Учень: Після І-Всеросійськогоз’їздуРад, на початку червня, більшовики
зазнали поразки. Більшість отримали есери і меншовики, які висловили довіру
ТУ. А 12 червня практично одобрилирішення ТУ направлене на підготовку до
наступу на фронті російськоїАрмії.
Учень: Більшовики були протитакої політики ТУ і організували 18 червня
мітинг під гаслом «Вся влада Радам!», «Мир без анексії і контрибуції», «Геть 1-
міністрів-капіталістів». Гасла демонстрантів відображали настрої народнихмас, і
їх протестнаростав. Але країну потрясуть грізні події 4 липня в Петрограді».
Учитель: Але наступ на фронті захлинувся, Росія відступила з Галичини, 150
тисяч солдат потрапили в полон, болючим питанням для ТУ залишається ЦР. В
Київ відправляється делегація ТУ на чолі з Керенським, Терещенком, Церетелі з
метою умовити ЦР відмовитись від автономії і керівних функцій в Україні.
Що ж станеться в процесіперемовин?
Чим закінчиться переговорнийпроцес для України?
( 3 липня2017 року буде прийнятий Другий Універсал ЦР.)

7. Завдання5. Чим закінчивсяпереговорнийпроцес у Києві між ЦР і
Тимчасовим Урядом? Результати переговорів… Аналіз ІІ Універсалу.
Учні: 1. Переговоридля ЦР і Українизакінчилися невтішно. Делегації ТУ
удалось умовити ЦР відмовитись від прийняття будь-яких рішень
державотворчого характерудо Установчихзборів, і від автономії
України.
2. ТУ визнав ЦР і ГС як крайовийорган України, до того ж органом
центрального уряду ставав ГС.
3. ЦР визнавала Всеросійськіустановчі збори, і до їх скликання
зобов’язуваласьне робитисамовільних кроків до здійснення автономії
України… Обидві сторонипішли на поступки прийняттям 16 липня
1917 року «Статуту Генеральному Секретаріату».
Учитель: Можна зачитати умови висунуті ЦР в ІІ УніверсаліТУ.
( учень зачитує умови II-Універсалу)
Учень: Але 4 серпня (після липневих подій і в Петербурзі, і в Києві) ТУ
закреслює всі сподівання ЦР «Тимчасовою інструкцієюГенеральному
Секретаріатові Тимчасовогоуряду на Україні» відкидаючи«Статут
Генеральному Секретаріату».
Сам ГС стає вже органом місцевого самоврядування і тільки в 5-ти
губерніях. З його компетенції вилучаються військові, судові,
продовольчісправи, шляхи сполучення, пошта, телеграф, а також право
на призначення державних посадовихосіб.
(слайд 13, картаУкраїни, 23005)
Учитель:Отже, всі надії ЦР на автономію відкладались на невизначений термін.
Тим більше, що в Росії ТУ після придушення 500 тис. демонстрації, яка почала
переростатив збройнеповстання-покінчив і з повстанням, і з Двовладдям.
Урядовісили перейшли в наступ. Це арешти активістів, більшовиків,
припинення діяльності Рад.
Але не все так просто виявилось ідля ТУ. Результат переговорів у Києві
став причиноюурядовоїкризи.
Завдання6. «У наступномузавданніназвіть фактори, причини, які призвели
до подій 25 жовтня 1917 року в Петербурзі?»
(учні записують думки щодо діяльності більшовиків у серпні-жовтні і
приходу їх до влади 25 жовтня 1917 року)
Учні: 1.Після розгромудемонстрації у Петербурзі, усунення Рад від влади,
початокарештів Тимчасовим Урядом з 26липняпо 3 серпня більшовики у
підпіллі проводять VІ з’їзд РСДРП, який визначив курс партії на збройне
повстання проти ТУ.

8. 2.Після придушення корніловськогозаколоту в кінці серпня 1917р.,
більшовики розгортають активну підготовку до повстання. Знову
повертається гасло «Вся влада Радам!»,якийтепер стає закликом до
збройногоповстання для завоювання влади.
3. 25 жовтня 1917 рокубільшовики завойовують владу в Петербурзі і
їх завданням стає встановлення Радянськоївладипо всій території країни,
в тому числі і в Україні. (слайд 14,shaturm-zimneqo)
Учитель: А що ж відбувається в Україні післяреволюціїв Петербурзі? Що
ми можемо сказатипрополітичні сили в Києві і результат їх
протистояння?
Учні: 1.У Києві на кінець жовтня початоклистопада склалась жорстока
боротьбаміж ТУ, більшовиками і ЦР. Спочатку відмежувавшись від
більшовиків ЦР об’єдналась з ТУ у боротьбіпроти більшовиків, вважаючи
їх головним ворогом.
2.Після спроб більшовиків у кінці жовтня і на початку листопада
захопити владу в Києві ЦР зробилавсе можливе, щоб придушити виступ
більшовиків. Зрозумівши, що більшовики будуть намагатися встановити
радянськувладу в Києві, ЦР 7 листопада приймає ІІІ-Універсал і
проголошує УкраїнськуНароднуРеспубліку!
3.На жаль, розглянувшиположення ІІІ-Універсалу, враховуючи
наполегливу політику більшовиків захопити владу, ЦР, як і в І-Універсалі,
припускається грубої помилки, зовупроголошуючи автономію України не
пориваючизв’язків з Росією. І знову хочеться згадатиМіхновського з його
пропозицією стосовно самостійностіУкраїни, і ставлення Грушевського і
Винниченка до українськоїармії, вважаючи її не потрібною для революції.
(слайд 15,imq9,«оранжевый»)
Учитель: Отже, розглянувшицікавий період з лютого по листопад 1917 року, в
Україні з її державотворчимипроцесами відбувалось не все так просто. На цьому
історичномузламі переплелись події, інтереси різних політичних сил, їх цілі,
наміри. Часто виникали конфліктні ситуації, менше компроміси.
Але якщо відсунути всяку упередженість, можливо антипатію до них, яку
оцінку ми можемо дати:
1. ТимчасовомуУряду;
2. Центральній Раді;
3. Більшовикам у їх діяльності, боротьбіза владу, відданості своїй
ідеї, моральним і людським принципам.
(учні секунд 5 концентрують увагу і дають усні відповіді)
(слайд 16,imq7, 4-Універсал)

9. Учитель: І, нарешті, останнє завдання, якея хочу вам дати:
Завдання7. Не дивлячись на те, якій владі, партії ви надавали перевагу, чи
представляли на семінарі, у завданні№7 за декілька секунд
напишіть своєставленнядо тієї чи іншої влади, комуб ви надали
перевагу,за когоб вболівали і віддали своїсили, допомагаючи їй?
(учні готують відповіді на поставлене запитання…)
Учитель: (збирає відповіді і зачитуєрезультат, не називаючи прізвищ)
Дорогідіти! Я вітаю вас з тим, що як би там не складалась політична доля
Української Центральної Ради, скільки б вагань і помилокне пережила, але ви
віддали саме їйсвою підтримку, вболіваючи за те, що це наш перший український
уряд, який намагався, хоча і романтичнимишляхами, після століть пригнічення,
здобутиправо самовизначення для українськогонароду, України.
Дякую учням, які віддали свою перевагу в історичній борнівладам
Тимчасового уряду, чибільшовикам. Це ваш аналітичний, виважений вибір, який
цілком обґрунтованийі має бути визнаним.
Дякую всім вам. Цим ви підтвердили велике значення вивчення історії,
своювідданість Україні, її народу, її минулому.
Отже, ми виконали задачупоставленуна початкууроку-семінару,
досягли мети в систематизаціїзнань потемі:«Україна на шляху
державотворення у 1917році».
На цьомунаш «Арістотелівський» урок-семінар звершено.
РS. Але ми ще не поставили остаточнукрапку в діях Центральної Ради. Це ми
можемо зробитизараз, продовживши урок-семінар к о н ф е р е н ц і є ю на
тему: «Всім серцем любіть Україну свою!».
Дякую всім.