Адміністративно-територіальна реформа в нашій країні може призвести до неконтрольованого процесу скорочення мережі публічних бібліотек. З іншого боку, децентралізація дає можливість створити бібліотеки, які повністю відповідали б потребам громади. Дані методичні рекомендації покликані допомогти фахівцям на шляху створення саме такого бібліотечного закладу. У виданні порушені проблеми законодавства, що регулює становище книгозбірні в нових умовах, розглянуті можливі шляхи співпраці бібліотек із власною громадою, докладно викладена концепція соціального партнерства.
Рекомендації розраховано на бібліотекарів публічних бібліотек ОТГ, методистів.
Від творчих пошуків до творчих здобутків : креативні форми роботиUnbib Mk
У даних методичних рекомендаціях надано визначення поняттю “креативність”, розглянуто чинники, що впливають на креативність працівників, наведені поради психологів щодо подолання бар'єрів, які заважають розвитку креативних якостей людини. Також у виданні приділено увагу інноваціям у бібліотеці, їх різновидам, відмінності істинних інновацій від псевдоновацій, розглянуто кілька цікавих форм роботи, які надають фахівцям можливість повною мірою проявити власні творчі здібності.
Методичні рекомендації розраховано на бібліотекарів, методистів, викладачів та студентів бібліотечних спеціальностей.
У методичних рекомендаціях представлені сучасні ідеї популяризації читання, розкривається значення мультимедійного продукту для читача нового покоління, презентований досвід фахівців Миколаївської ОБЮ щодо співпраці з телебаченням та радіо у справі залучення молоді до книги. Також представлені цікаві напрацювання зарубіжних бібліотек у сфері промоції читання.
Методичні рекомендації розраховані на бібліотекарів, методистів, викладачів та студентів бібліотечних спеціальностей.
Від творчих пошуків до творчих здобутків : креативні форми роботиUnbib Mk
У даних методичних рекомендаціях надано визначення поняттю “креативність”, розглянуто чинники, що впливають на креативність працівників, наведені поради психологів щодо подолання бар'єрів, які заважають розвитку креативних якостей людини. Також у виданні приділено увагу інноваціям у бібліотеці, їх різновидам, відмінності істинних інновацій від псевдоновацій, розглянуто кілька цікавих форм роботи, які надають фахівцям можливість повною мірою проявити власні творчі здібності.
Методичні рекомендації розраховано на бібліотекарів, методистів, викладачів та студентів бібліотечних спеціальностей.
У методичних рекомендаціях представлені сучасні ідеї популяризації читання, розкривається значення мультимедійного продукту для читача нового покоління, презентований досвід фахівців Миколаївської ОБЮ щодо співпраці з телебаченням та радіо у справі залучення молоді до книги. Також представлені цікаві напрацювання зарубіжних бібліотек у сфері промоції читання.
Методичні рекомендації розраховані на бібліотекарів, методистів, викладачів та студентів бібліотечних спеціальностей.
Акції, як ефективний засіб активізації діяльності бібліотекНадвірнянська ЦРБ
Бібліотека – це життя книг у часі. Упродовж багатьох років українці сприймають її як осередок культурного розвитку громадян, як джерело знань, які черпаються, у першу чергу, із друкованого слова.
З.Заяць, завідувачка організаційно-методичного відділу ЦРБ
Тернопільська ОУНБ, 05.11.2018, обласний семінар бібліографів центральних бібліотек ЦБС та бібліотек ОТГ "Традиційні та інноваційні форми бібліографічного обслуговування"
План роботи Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва на 2019 рікUnbib Mk
Стратегічні напрямки організаційно-методичної діяльності:
забезпечення вільного доступу молоді і бібліотекарів області до знайомства з літературними новинками, творчими проектами і спілкування з миколаївськими письменниками, цікавими особистостями, обміну ідеями і досвідом;
залучення додаткових коштів шляхом активізації проектної діяльності;
реклама ресурсів, заходів, основних і додаткових платних бібліотечних послуг.
На сучасному етапі розвитку суспільства бібліотекознавці називають бібліотеку найважливішим соціокультурним центром. Останнім часом зарубіжні колеги активно застосовують поняття «тренд» (нова, сучасна тенденція), яке грунтується на визначенні пріоритетів та інновацій в бібліотечній діяльності, викликаних світовими трансформаційними процесами.
М. Кушнерчук, пров. методист
Акції, як ефективний засіб активізації діяльності бібліотекНадвірнянська ЦРБ
Бібліотека – це життя книг у часі. Упродовж багатьох років українці сприймають її як осередок культурного розвитку громадян, як джерело знань, які черпаються, у першу чергу, із друкованого слова.
З.Заяць, завідувачка організаційно-методичного відділу ЦРБ
Тернопільська ОУНБ, 05.11.2018, обласний семінар бібліографів центральних бібліотек ЦБС та бібліотек ОТГ "Традиційні та інноваційні форми бібліографічного обслуговування"
План роботи Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва на 2019 рікUnbib Mk
Стратегічні напрямки організаційно-методичної діяльності:
забезпечення вільного доступу молоді і бібліотекарів області до знайомства з літературними новинками, творчими проектами і спілкування з миколаївськими письменниками, цікавими особистостями, обміну ідеями і досвідом;
залучення додаткових коштів шляхом активізації проектної діяльності;
реклама ресурсів, заходів, основних і додаткових платних бібліотечних послуг.
На сучасному етапі розвитку суспільства бібліотекознавці називають бібліотеку найважливішим соціокультурним центром. Останнім часом зарубіжні колеги активно застосовують поняття «тренд» (нова, сучасна тенденція), яке грунтується на визначенні пріоритетів та інновацій в бібліотечній діяльності, викликаних світовими трансформаційними процесами.
М. Кушнерчук, пров. методист
На публічні бібліотеки в Україні покладається велика кількість різноманітних завдань, починаючи від традиційних — забезпечення користувачів кни-гами та іншою друкованою літературою — закінчуючи роллю сучасних публічних просторів, де можна отримати доступ до різноманітних електрон-них документів та гарно провести час. Однак відсутність стратегії розвитку та чинна нормативно-правова база щодо публічних бібліотек фактично гальмує їх розвиток як сучасних публічних просторів. Держава прив’язує матеріальну мотивацію бібліотекарів, як і фінансування самих бібліотек, лише до двох традиційних показників ще з радянських часів — кількості виданих користу-вачам книжок та кількості зареєстрованих користувачів, зовсім не враховую-чи в цьому плані кількість відвідувань соціокультурних заходів: презентацій, лекцій, круглих столів, які поступово стають все більш затребуваними на базі публічних бібліотек. Внаслідок такої політики бібліотеки втрачають мотивацію адаптуватися під новітні потреби читачів, та орієнтовані в значній мірі на виконання «плану» задля утримання показників книговидачі і кількості зареєстрованих користувачів, адже від цього залежить матеріальне забезпе-чення, а відповідно і фактичне існування бібліотеки
Матеріали Школи керівника бібліотеки на тему – «Модернізація та організація бібліотечного обслуговування в процесі змін архітектури бібліотечної мережі та функціонування об’єднаних територіальних громад»
Публічні бібліотеки Львівщини: аналіз ситуаціїmarija_nmv
виступала Леся Корнат, начальник відділу культурно-просвітницької роботи і навчальних закладів Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА
Документ включає аналіз сучасного стану та визначає проблеми бібліотечної справи в Україні; вказує на пріоритети діяльності бібліотек в умовах якісних змін; деталізує напрями розвитку бібліотечної справи, завдання та очікувані результати від їхньої реалізації; визначає план дій на короткострокову (2016-2017 рр,), середньострокову (2018-2020 рр.) та довгострокову перспективу (2021-2025 рр.).
Обласний семінар директорів ЦБС і завідувачів центральних бібліотек ОТГ «Роль та місце бібліотеки в сучасному інформаційному суспільстві» (04.12.2017, ТОУНБ)
Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку УкраїниДокШир
Стратегію розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року «Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України» розроблено Міністерством культури України спільно із Українською бібліотечною асоціацією та провідними бібліотеками за сприянням програми «Бібліоміст». Документ включає аналіз сучасного стану та визначає проблеми бібліотечної справи в Україні; вказує на пріоритети діяльності бібліотек в умовах якісних змін; деталізує напрями розвитку бібліотечної справи, завдання та очікувані результати від їхньої реалізації; визначає план дій на короткострокову (2016-2017 рр,), середньострокову (2018-2020 рр.) та довгострокову перспективу (2021-2025 рр.).
В`ЯЧЕСЛАВ КИРИЛЕНКО ПРЕЗЕНТУВАВ НА УРЯДІ СТРАТЕГІЮ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ ДО 2025 РОКУ "ЯКІСНІ ЗМІНИ БІБЛІОТЕК ЗАДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ"
Similar to Бібліотека і громада : шляхи співпраці (20)
Дев’ятий випуск із серії краєзнавчих біобібліографічних покажчиків про сучасних митців нашого краю «Творча Миколаївщина» присвячений майстрині пісочної анімації Світлані Воронцовій.
Видання підготовлене в межах бібліотечної краєзнавчої програми «Про минуле в ім’я майбутнього».
Покажчик рекомендований бібліотечним працівникам, учителям, учням, студентам.
Випуск інформаційного бюлетеня висвітлює досвід роботи бібліотек Миколаївщини та України з популяризації здорового способу життя, організації активного здорового відпочинку, змістовного дозвілля молоді.
Інформація, що міститься у даному виданні, буде корисною широкому колу читачів, а також фахівцям, які працюють з молодим поколінням, — бібліотекарям, методистам, вчителям, вихователям.
Іван Мельниченко : до 90-річчя від дня народженняUnbib Mk
Даний біобібліографічний покажчик із серії «Літератори-краяни — ювіляри» містить інформацію про життя та творчість письменника і поета Івана Мельниченка.
Покажчик рекомендовано бібліотечним працівникам, учителям, учням, студентам.
Кирило Курашкевич : до 100-річчя від дня народженняUnbib Mk
Даний біобібліографічний покажчик із серії «Миколаївщина: премійована література» містить інформацію про життя та творчість поета і письменника Кирила Курашкевича.
Покажчик рекомендовано бібліотечним працівникам, учителям, учням, студентам.
У даних методичних рекомендаціях надано загальні відомості про булінг: правове визначення булінгу, його різновиди, відмінності від конфлікту тощо. Особливу увагу приділено сучасній та особливо небезпечній формі знущань — кібербулінгу. Видання містить інформацію про організації, які займаються протидією булінгу в Україні, корисні посилання на інтернет-ресурси, а також художні твори, присвячені даній темі.
Методичні рекомендації розраховано на бібліотекарів, методистів, викладачів та студентів бібліотечних спеціальностей.
Краєзнавча діяльність: актуальні та результативні форми роботи з молоддюUnbib Mk
Методичні рекомендації містять інформацію про успішні практики краєзнавчої діяльності бібліотечних закладів на прикладі Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва.
Видання розраховане на бібліотекарів, методистів, викладачів та студентів бібліотечних спеціальностей.
Аналіз діяльності бібліотек Миколаївської області по обслуговуванню юнацтва у...Unbib Mk
Дане аналітично-статистичне видання відображає діяльність бібліотек Миколаївської області по обслуговуванню юнацтва у 2019 році з метою виявлення тенденцій розвитку, перспективних напрямків та інноваційної діяльності. Аналітичні матеріали складено згідно зі звітами бібліотек ЦБС та публічних бібліотек об’єднаних територіальних громад Миколаївської області.
Видання адресоване спеціалістам закладів культури, бібліотечним працівникам, директорам, методистам, а також фахівцям, які працюють з молоддю.
Статистичний звіт МОБЮ за 2019 рік (форма №6-НК)Unbib Mk
Звіт про діяльність державних, публічних бібліотек, централізованих бібліотечних систем (ЦБС), що віднесені до сфери управління Міністерства культури і туризму України
План роботи Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва на 2020 рікUnbib Mk
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ І ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ НА 2020р.
1. Реалізація серед громадських організацій, навчальних закладів рекламної кампанії Молодіжного простору, організація заходів за участі соціальних партнерів. Залучення позабюджетних коштів з метою подальшого розвитку Молодіжного простору, а саме: технічного оснащення медіа-лабораторії для опанування нових технологій, коворкінг-центру для проведення інтерактивних тренінгів, релакс-зони для відпочинку.
2. Започаткування нових напрямків, форм і тем роботи з молоддю: дискусійного майданчика “Діалоги порозуміння”, лабораторії молодіжних ініціатив “ГОшка”, інтерактивного воркшопу “Інформаційний простір: безпека користування і культура споживання”, Школи ерудитів “Ігри інтелекту”.
3. Співпраця з публічними бібліотеками області шляхом організації наступних заходів:
- обласного анкетування “Молодь і бібліотека: потреби й очікування”;
- обласного семінару “Партнерство бібліотек і молоді в громадах”;
- вебінарів з професійних питань з бібліотеками Миколаївщини “Бібліотечний простір для молоді: ланцюжок єднання”;
- обласної мобільної виставки-інсталяції “Шокова терапія поезії Дмитра Креміня”;
- обласного молодіжного конкурсу-вікторини “Поетичними лабіринтами Дмитра Креміня”;
- обласного професійного конкурсу туристичних маршрутів “Цікавинки рідних околиць”;
- виїзних інформаційних сесій “Молодь ТІК: творча, інтелектуальна, креативна”, книгообміну в рамках міжбібліотечного абонементу на базі Кир’яківської сільської бібліотеки-філії Миколаївської ЦБС;
- виїзних інформаційних сесій “Бібліотека для розвитку громади” в Баштанському районі, Лоцкинській і Широківській ОТГ;
- виїзного молодіжного фестивалю “Книго-Love” у Воскресенській ОТГ;
- дистанційного залучення молоді області до skype-знайомства з літературними новинками, творчими проектами, спілкування з миколаївськими письменниками, цікавими особистостями.
4. Реклама структурними підрозділами власних інформаційних ресурсів, масових заходів, основних і додаткових платних послуг тощо.
Випуск інформаційного бюлетеня укладено за матеріалами обласного семінару-2019 за темою “Мова — культура — традиції: бібліотечний контекст” для бібліотечних працівників централізованих бібліотечних систем та публічних бібліотек ОТГ Миколаївської області, які відповідають за роботу з юнацтвом.
Медіакомпетентність на допомогу сучасному підліткуUnbib Mk
Неповнолітні, зокрема підлітки, є найактивнішими споживачами медіаконтенту. Отже, в системі медіаосвіти, що зараз впроваджується в Україні, особливу увагу слід приділити саме цій віковій категорії. У даних методичних рекомендаціях надається визначення поняття “медіа” та коротко окреслені їх різновиди в цифрову еру, порушено проблему впливу медіасередовища на підлітків. Також запропоновано ознайомитися із новою редакцією “Концепції впровадження медіаосвіти в Україні”, яка визначає роль бібліотек у системі медіаосвіти. У розділі “Кінематограф” бібліотекарям запропонована схема аналізу ідеології, яку несе певний фільм, бесіда “Зустріч з десятою музою”, гра для юних кінознавців. Розділ “Новинна грамотність” вчить відрізняти правдиві новини від “фейку”.
Методичні рекомендації розраховано на бібліотекарів, методистів, викладачів та студентів бібліотечних спеціальностей.
Е-урядування+бібліотеки = нові можливості громадиUnbib Mk
Впровадження електронного урядування спростить процес отримання громадянами адміністративно-соціальних послуг, сприятиме підвищенню їх якості та зменшенню строків надання. В даних методичних рекомендаціях надано визначення поняття “е-урядування” та деяких пов'язаних з ним понять, розглянуто його складові. Велика увага приділена адміністративним послугам, проблемам, що виникають у громадян України при їх одержанні, та перевагам надання в електронному вигляді. Видання містить добірку українських інтернет-ресурсів, що надають користувачам е-послуги, та висвітлюють роль бібліотек у впровадженні е-урядування.
Методичні рекомендації розраховані на бібліотекарів, методистів, викладачів та студентів бібліотечних спеціальностей.
Григорій Бичков : до 70-річчя від дня народженняUnbib Mk
Даний біобібліографічний покажчик із серії «Літератори-краяни — ювіляри» містить інформацію про життя та творчість поета Григорія Бичкова.
Покажчик рекомендовано бібліотечним працівникам, учителям, учням, студентам.
Віталій Колодій : до 80-річчя від дня народженняUnbib Mk
Даний біобібліографічний покажчик із серії «Миколаївщина: премійована література» містить інформацію про життя та творчість Віталія Колодія, поета, прозаїка, журналіста, перекладача з Первомайська.
Покажчик рекомендовано бібліотечним працівникам, учителям, учням, студентам.
Двадцятий випуск інформаційного бюлетеня висвітлює досвід роботи бібліотек області та публічних бібліотек ОТГ Миколаївщини у вихованні основ правової культури, усвідомлення прав та обов'язків молодого покоління.
Бюлетень розрахований на бібліотекарів, молодіжних працівників, учителів, вихователів і студентів.
Аналіз діяльності бібліотек Миколаївської області по обслуговуванню юнацтва у...Unbib Mk
Дане аналітично-статистичне видання відображає діяльність бібліотек Миколаївської області по обслуговуванню юнацтва у 2018 році з метою виявлення тенденцій розвитку, перспективних напрямків та інноваційної діяльності. Аналітичні матеріали складено згідно зі звітами бібліотек ЦБС та публічних бібліотек об'єднаних територіальних громад Миколаївської області.
Видання адресоване спеціалістам закладів культури, бібліотечним працівникам, директорам, методистам, а також фахівцям, що займаються молодіжними проблемами.
Звіт Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва за 2018 рікUnbib Mk
Протягом 2018 року з метою сприяння досягненню цілей сталого розвитку суспільства, визначених Генеральною Асамблеєю ООН на 2016-2030 роки, Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва реалізувала низку заходів на виконання окремих завдань 5 цілей.
Бібліо+ : інформаційний бюлетень : вип. 19 / уклад. Н. В. Драгуновська. — Мик...Unbib Mk
Випуск інформаційного бюлетеня укладено за матеріалами обласного семінару для бібліотекарів централізованих бібліотечних систем області та публічних бібліотек ОТГ, які відповідають за роботу з юнацтвом, за темою “Молодь — громаді: бібліотечний аспект”.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
4. 3
ВСТУП
Адміністративно-територіальна реформа в нашій країні створює
нові виклики і ризики для публічних бібліотек. Рішення про
доцільність функціонування бібліотек, їх статус, кількість
працівників, фонди, опалення у зимовий період тощо прийматиме
сама громада, адже бібліотеки громад фінансуються із місцевого
бюджету. Закриття бібліотеки або скорочення штату — найпростіший
засіб економії бюджету в очах багатьох керівників. З іншого боку,
децентралізація дає можливість створити бібліотеки, які повністю
відповідали б потребам громади. Тобто єдиний засіб виживання в наш
непростий час — постійно доводити громаді свою користь. І
бібліотечні заклади мають для цього ресурси. Адже рівень розвитку
бібліотеки впливає на загальний культурний, освітній рівень
населення. А високий інтелектуальний рівень жителів має
забезпечити конкурентоспроможність громади.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА, ЩО РЕГУЛЮЄ
СТАНОВИЩЕ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
У процесі організації бібліотек в об’єднаних територіальних
громадах потрібно дотримуватись законодавства України у сфері
культури і бібліотечної справи та законодавства України у сфері
адміністративної реформи.
Основним законом, що регулює діяльність бібліотек в Україні є
Закон України “Про бібліотеки та бібліотечну справу”, який із
1995 року зазнав лише незначних змін. Після старту адміністративно-
територіальної реформи (2015-2017 рр.) до нього були внесені
наступні зміни:
• Закон України № 911-VIII від 24.12.2015 р. «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України» визначив додаткові
джерела фінансування закладів культури. Порівняно із
попередньою редакцією їх перелік був розширений. Відтепер
додаткове фінансування бібліотек державної і комунальної форм
власності може здійснюватися за рахунок коштів, що надходять
5. 4
від господарської діяльності, надання платних послуг;
одержаних за роботи (послуги), виконані на замовлення
підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; доходів від
надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; грантів,
благодійних внесків, добровільних пожертвувань, грошових
внесків, матеріальних цінностей, одержаних від фізичних і
юридичних осіб, у т. ч. іноземних; коштів, отриманих
бібліотеками як відсотки на залишок власних надходжень,
отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з
основною діяльністю, благодійні внески та гранти, і розміщених
на поточних рахунках, відкритих в банках державного сектору;
інших не заборонених законодавством джерел;
• Закон України № 927-VІІІ від 25.12.2015 р. “Про внесення змін
до деяких законів України щодо розширення доступу сліпих,
осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією до творів,
виданих у спеціальному форматі” покликаний розширити
доступ сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією до
творів, виданих у спеціальному форматі через мережу публічних
бібліотек.
• Закон України № 954-VIII від 28.01.2016 р. “Про внесення змін
до деяких законів України щодо вдосконалення системи
державного управління у книговидавничій сфері” передбачає
заснування Українського інституту книги, який є “державною
установою, що належить до сфери управління центрального
органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сферах культури та мистецтв”. У законі зазначено, що
через Український інститут книги може здійснюватися додаткове
фінансування публічних бібліотек “за рахунок коштів
Державного бюджету України відповідно до Плану розвитку
культури на відповідний рік, а також відповідно до державних
програм, виконання яких покладено на центральний орган
виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сферах культури та мистецтв, та/або за рахунок
коштів, отриманих Українським інститутом книги як гранти,
пожертви, дарунки тощо з цільовим призначенням на
фінансування публічних бібліотек”.
6. 5
• Закон України № 955-VIII від 28.01.2016 р. “Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо запровадження
контрактної форми роботи в сфері культури і конкурсної
процедури призначення керівників державних і комунальних
закладів культури” визначив, що керівники державних і
комунальних бібліотек, керівники ЦБС призначаються на посаду
шляхом укладання з ними контракту на п'ять років за
результатами конкурсу.
Отже, останні зміни у Законі України “Про бібліотеки та
бібліотечну справу” цінні тим, що дозволяють бібліотеці розширити
коло джерел позабюджетного фінансування. Однак вони не окреслили
напрямків реформування бібліотечної галузі в умовах децентралізації.
Діяльність бібліотек України регулює також Закон України
“Про культуру”. Зокрема, ст. 20 ч. 4 наголошує: “Забороняється
виселення закладів культури (театрів, філармоній, бібліотек, музеїв,
архівів, художніх галерей (виставок), кінотеатрів, мистецьких шкіл,
центрів дозвілля дітей та юнацтва, клубних закладів тощо) з
приміщень без надання їм іншого рівноцінного приміщення”. Зміни у
ст. 22 ч. 3 спрощують порядок вилучення бібліотек із базової мережі
закладів культури районного рівня: “Органи виконавчої влади та
органи місцевого самоврядування під час формування та
забезпечення функціонування базової мережі закладів культури
керуються державними соціальними нормативами у сфері
обслуговування закладами культури, передбаченими Законом України
“Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”.
Виключення закладів культури з базової мережі можливе лише за
погодженням із центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сферах культури та
мистецтв”. Раніше це можливо було зробити лише за погодженням із
Міністерством культури України.
Поки що залишається у силі Постанова Кабінету Міністрів
України від 30 травня 1997 р. № 510 “Про мінімальні соціальні
нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в
Україні”. Критеріями визначення кількості публічних бібліотек є
кількість жителів у населеному пункті:
7. 6
• у населених пунктах з кількістю жителів від 500 до 3 тисяч осіб
повинна діяти як мінімум одна загальнодоступна бібліотека на
території сільської (селищної) ради; у населених пунктах з числом
понад 3 тисячі осіб — одна бібліотека на 3-5 тис. осіб;
• питання про наявність бібліотеки в населених пунктах з
населенням до 500 мешканців вирішує відповідний орган місцевого
самоврядування.
Становить інтерес для бібліотечних закладів Стратегія
розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 р. “Якісні зміни
бібліотек для забезпечення сталого розвитку України” схвалена
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р.
Вона поділена на три етапи: на два роки — коротка стратегія,
середньострокова перспектива — на п'ять років і довгострокова —
десять років. Стратегія передбачає наступні заходи:
• реалізувати програму з модернізації матеріально-технічної бази
бібліотек;
• реалізувати програму інформатизації бібліотек;
• реалізувати програму Національної електронної бібліотеки
України;
• реалізувати програму збереження бібліотечних фондів;
• реалізувати програму “Мобільні бібліотеки”;
• реалізувати проект єдиного універсального веб-порталу
інформаційних ресурсів бібліотек України;
• приєднати зведений електронний каталог бібліотек України та
електронні каталоги окремих бібліотек до світового зведеного
каталогу бібліотечних ресурсів (WorldCat).
Недоліком даної стратегії є достатньо декларативний характер та
непрописані практичні механізми реалізації. У ній відсутній опис
джерел фінансування на проведення перелічених вище заходів.
“Концепція державної політики щодо розвитку національної
видавничої справи та популяризації читання на період до 2020
8. 7
року” була ухвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від
24 лютого 2016 р. Концепція передбачає, що:
• до 2020 року річна кількість відвідувачів бібліотек зросте на
25%;
• буде розроблений оптимальний механізм визначення потреби
публічних бібліотек в асортименті видань та систематичному
поповненню бібліотечних фондів необхідною вітчизняною
видавничою продукцією.
Як зазначено у Концепції: “фінансування заходів з реалізації
Концепції здійснюватиметься в межах загального обсягу державного
замовлення на виробництво телерадіопрограм та випуск видавничої
продукції, а також за рахунок коштів суб’єктів видавничої справи”.
Тобто Концепція не отримає окремого фінансування з Державного
бюджету України. (Для порівняння, у Республіці Польща в 2015 році
Уряд затвердив “Народну програму розвитку читання”. Програма
передбачає фінансування з державного бюджету у розмірі 435 млн
злотих).
Отже, можемо підсумувати, що зміни, які були внесені у
законодавство щодо системи публічних бібліотек в Україні упродовж
2015-2016 років, не розкривають напрямків комплексного
реформування бібліотечної галузі в умовах реформи адміністративно-
територіального устрою та системи місцевого самоврядування.
Закони, що регулюють адміністративно-територіальну реформу:
• “Про місцеве самоврядування в Україні”: Закон України від
21 травня 1997 р., поточна редакція від 24. 02. 2018 р.;
• “Про співробітництво територіальних громад”: Закон України
від 17 червня 2014 р.;
• “Про добровільне об'єднання територіальних громад”: Закон
України від 5 лютого 2015 р.;
• “Про засади державної регіональної політики”: Закон
України від 5 лютого 2015 р.
Допомогти бібліотекарям розібратися у тонкощах законодавства
та переорієнтуватися на працю в умовах ОТГ покликані “Методичні
9. 8
рекомендації з організації мережі публічних бібліотек в
об'єднаних територіальних громадах”, розроблені Національною
парламентською бібліотекою України. В них перераховано можливі
різновиди ОТГ в районах (район — одна громада, район — кілька
громад тощо) та варіанти організації мережі публічних бібліотек у
кожному з цих різновидів; докладно розглядаються правові питання
утворення публічної бібліотеки ОТГ, в тому числі гарантії
працівникам при реорганізації ЦБС; приділено увагу структурі,
штату, організації фонду публічної бібліотеки ОТГ, організації
обслуговування. Ці методичні рекомендації знаходяться на
офіційному сайті Міністерства культури України у розділі “Установи
галузі” — “Бібліотеки” — “Методичні рекомендації”. У практичному
вирішенні конкретних питань можуть надати допомогу фахівці
науково-методичного відділу НПБУ у розділі “Бібліотечному
фахівцю” офіційного веб-сайту бібліотеки.
При аналізі можливих варіантів реформування мережі публічних
бібліотек варто пам’ятати, що на другому етапі реформи
адміністративно-територіального устрою та системи місцевого
самоврядування, після завершення процесу добровільного об’єднання
територіальних громад, відбудеться укрупнення існуючих на сьогодні
районів, що може вплинути на мережу районних публічних бібліотек.
ВНЕСОК БІБЛІОТЕКИ У РОЗВИТОК ГРОМАДИ
Бібліотечна спільнота знає, що бібліотека — це ключ до
вирішення великої кількості проблем, ускладнених важкою
економічною ситуацією, але суспільство та влада схильні її
недооцінювати. Це призводить до низки негативних явищ у
бібліотечної галузі:
• залишкового принципу фінансування культури, що також
призводить до низької заробітної платні фахівців, недостатнього
рівня поповнення фондів, низького рівня комп'ютеризації;
• неповного робочого дня бібліотечних фахівців. Серед
сільських бібліотекарів показник тих, хто працює неповний
робочий день становить 50%, взагалі серед працівників галузі —
30% (за даними Плану пріоритетних дій Уряду на 2016 р.). Це
10. 9
призводить до скорочення кількості годин роботи публічних
бібліотек у сільській місцевості, зниження якості послуг;
• прихованого закриття бібліотек “тимчасово не працюючих” з
різних причин.
Існує небезпека, що у ході децентралізації становище бібліотек
ще погіршиться. Може відбутися неконтрольований процес
скорочення мережі публічних бібліотек, так звана “оптимізація”,
через що значна частина мешканців громад буде позбавлена доступу
до бібліотечних послуг. Отже, щоб захистити бібліотечні заклади, ми
повинні сами усвідомити їх переваги та донести дану інформацію до
громади.
Переваги бібліотеки як соціального інституту:
• у ситуації неконтрольованих і некерованих інформаційних
потоків бібліотека здійснює оцінку, систематизацію, фільтрацію
інформації, тобто організує навігацію у світі знань;
• одним із наслідків зближення України із Європою стане
боротьба з піратським контентом в інтернеті. Поки ще наші
успіхи у цьому напрямку невеликі, але входження до
європейського правового та інформаційного простору без
вирішення даної проблеми не відбудеться. І тоді єдиним засобом
безкоштовного отримання контенту (в паперовому або
електронному виді) буде бібліотека;
• бібліотека може зробити великий внесок у боротьбу з
проблемою інформаційній нерівності. Ця проблема набуває все
більшої ваги по мірі переходу від індустріального до
інформаційного суспільства. В даному суспільстві
найважливішим ресурсом економіки стають знання, інформація,
інтелект, використання інформаційно-комп'ютерних технологій.
Але при цьому зростає ризик вилучення із соціального життя
багатьох прошарків населення. Це, насамперед, малозабезпечені
громадяни, які просто не мають матеріальних можливостей
долучатися до культурних благ (купувати книжки, білети на
концерти та вистави, тим більше цифрову техніку, щоб отримати
доступ до мережі інтернет). Без подолання інформаційної
нерівності неможливий ні процес глобалізації, ні ефективний
11. 10
розвиток інформаційного суспільства, ні запровадження
електронних урядів. Бібліотека — це заклад, що надає
безкоштовні послуги та працює із соціально незахищеними
верствами населення. Для дітей і підлітків із бідних сімей,
пенсіонерів, вимушених переселенців, бібліотека — єдине місце,
де вони можуть одержати вільний доступ до інформації,
культурного життя та онлайн-послуг;
• бібліотечні установи мають значний потенціал як простір
соціальної взаємодії. Бібліотека певного району є центром, який
може об'єднати його мешканців у локальне товариство. А це вже
перший крок до виникнення громадського суспільства;
• бібліотека є одним із чинників розвитку людського капіталу
громади. Адже це місце, де відвідувач може поєднувати дозвілля
з пізнанням, розвитком творчих здібностей, придбати додаткові
компетенції, нові навички. Людина, що має культурні навички,
краще орієнтується у житті, легше пристосовується до
суспільних змін, перед нею відкрито більше можливостей.
Компетенції, набуті у бібліотеці, можуть підвищити цінність
людини на ринку праці або допомогти їй започаткувати власну
справу;
• наявність краєзнавчих фондів, що містять унікальні відомості
про регіон, та значний досвід краєзнавчої роботи дозволяють
бібліотеці взяти на себе роль інформаційного центру для
підприємців туристичної сфери та звичайних туристів. Розвиток
туризму сприяє залученню інвестицій у регіон, відкриттю нових
робочих місць, забезпечує потреби громади у цікавому
відпочинку. Більш детальна інформація про те, як бібліотека
може сприяти розвитку туризму, міститься у методичних
рекомендаціях “Бібліотечне краєзнавство: від книгозбірні до
інформаційно-туристичного центру”, які викладено на сайті
Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва у розділі
“Творча лабораторія для фахівців” — “Методично-
бібліографічні ресурси”.
12. 11
Співпраця заради успіху
У наш час бібліотека — це інформаційний та культурний центр,
який повинен стати осередком розвитку місцевої громади. В
результаті бібліотеки отримають зворотній зв'язок — рекламу та
підтримку громади. Шляхи, якими бібліотека може підвищити
власний авторитет:
• системно вивчати думку громади на основі соціологічних
досліджень для вдосконалення власної діяльності. Не можна
обмежувати себе тільки копіюванням досвіду роботи інших
бібліотек, адже кожна громада має власну специфіку, відповідно
можуть відрізнятися й інформаційні, культурні, дозвіллєві
потреби жителів різних ОТГ;
• орієнтуючись на інтереси реальних та потенційних користувачів,
обирати відповідну спеціалізацію обслуговування. Від того, яке
виробництво розвинено у вашому регіоні, які освітні заклади
працюють, залежать інформаційні потреби місцевих жителів.
Нині бібліотеки все більше уваги приділяють вразливим групам
населення — безробітним, безпритульним, малозабезпеченим,
пенсіонерам тощо. Допомога, у тому числі інформаційна, даним
категоріям населення — реальний вклад у підвищення
добробуту громади;
• посилювати інформаційну функцію: створювати численні
фактографічні матеріали з важливих питань для населення і
доводити це до широкого загалу. Якщо бібліотека стала першим
пунктом звернення за інформацією про місцеві новини,
навчання, роботу, тоді можна говорити, що вона відбулася як
інформаційний центр власної громади;
• допомагати громаді в організації і проведенні заходів, свят;
• активно діяти в соціальному просторі: шукати партнерів,
союзників, можливостей додаткового фінансування,
співпрацювати з громадськими організаціями, міжнародними
фондами (докладніше — у розділі “Соціальне партнерство
бібліотек”);
13. 12
• надавати особливого значення зручності, комфортності
обслуговування, оформленню бібліотечного простору, мати
зручний для мешканців режим роботи;
• вирішувати питання інформаційного обслуговування малих
населених пунктів, що не мають стаціонарних бібліотек;
• шукати можливості для забезпечення відкритого доступу до
світових інформаційних ресурсів, застосовувати інформаційні
технології;
• вживати заходів для створення позитивного іміджу бібліотеки,
забезпечувати поінформованість громади про її діяльність,
послуги, доводити владним структурам власну соціальну
значущість, проводити рекламні кампанії. Останнім часом
набула популярності така форма реклами бібліотеки, як звіти
перед громадськістю про її діяльність за рік. На захід
запрошуються читачі бібліотеки, члени творчих спілок,
представники громадських організацій, місцевої влади, освітніх
установ, соціальні партнери книгозбірні. Для них співробітники
бібліотеки готують розповіді про те, як і чим жила книгозбірня
протягом року, якого досвіду набула, які нові ідеї впровадила.
Даний захід зручний тим, що дозволяє висвітлити працю
бібліотеки з різних боків, продемонструвати свої кращі
досягнення, прорекламувати нові послуги, зламати застаріли
суспільні стереотипи щодо бібліотек. Ще одна популярна форма
доведення соціальної значущості бібліотеки — складання
“Історій успіху” її читачів. “Історія успіху” містить відомості
про те, як за допомогою бібліотеки читач досяг успіху: вступив
до омріяного навчального закладу, знайшов роботу, відкрив
власний бізнес тощо. Такі “Історії успіху” можуть стати вагомим
аргументом у розмові із керівництвом громади.
Інтернет-послуги бібліотек
Безкоштовний доступ до Інтернету користується великою
популярністю у читачів бібліотеки. Навіть у містах не всі можуть
дозволити собі придбати комп'ютер, а в сільській місцевості
бібліотека взагалі часто залишається єдиною точкою доступу
14. 13
населення до Інтернету. Між тим, з кожним днем усе більше й більше
сервісних послуг переходять у режим “он-лайн”. Отже, саме
бібліотека здатна допомогти багатьом мешканцям громади в
вирішенні їх проблем. Приблизний перелік послуг, які бібліотека
може надавати своїм користувачам:
• підвищення комп'ютерної грамотності. Це можуть бути
спеціально організовані курси або консультативна допомога;
• пошук інформації за різними темами. Бібліотекар є фахівцем,
що має професійні навички пошуку інформації та в змозі
допомогти користувачам, які таких навичок не мають;
• онлайн-платежі (замовлення товарів в інтернет-магазинах,
комунальні платежі, придбання транспортних квитків, квитків
на вистави тощо);
• skype-спілкування;
• ознайомлення із розкладом роботи різноманітних закладів на
їх сайті перед відвідуванням (лікарня, пенсійний фонд тощо);
• онлайн-послуги (реєстрація на ЗНО, запис на прийом до лікаря,
юридична консультація тощо);
• доступ до електронних версій періодичних видань;
• можливість відкрити електронну поштову скриньку;
• дистанційне навчання;
• можливість замовити електронну копію статті, уривку із
книги за допомогою електронної доставки документів;
• можливість запису знайденої інформації на флеш-накопичувач
або роздрукування на принтері;
• реалізація підприємцями власної продукції через Інтернет;
• пошук роботи: знайомство із відповідними сайтами,
можливість скласти та відправити резюме;
• складання вебліографічних списків кращих сайтів, присвячених
різним галузям діяльності громадян та їх захопленням
15. 14
(юридичні, освітні, спортивні ресурси, рибальство, рукоділля
тощо). Наприклад, на сайті Вітовської ЦБС у розділі “Бібліотека
і влада” — рубриці “Юридичні консультації” розміщено
“Перелік інтернет-ресурсів про діяльність органів державної
влади”, що містить посилання на відповідні сайти. Даний
перелік включає не тільки сайти Верховної Ради, Президента
України, міністерств, але й сайти міжнародних організацій, що
опікуються правами людини;
• організація онлайн-переглядів класики українського та
світового кіно, мультфільмів для родин з дітьми, освітніх та
документальних передач;
• створення для жителів громади інтернет-екскурсій
українськими та світовими музеями, пам'ятками архітектури,
цікавими місцями.
Отже, замовником і споживачем бібліотечних послуг є
населення певного регіону, і бібліотека через задоволення його
інформаційних потреб бере участь у покращенні життя громади. Чим
більше ресурсів (інформаційних, фінансових, матеріально-технічних,
кадрових) громада надає бібліотеці, тим якісніше книгозбірня
задовольняє інформаційні потреби населення.
СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО БІБЛІОТЕК
Взаємодію з різними суб'єктами суспільства (органами влади,
громадськими організаціями, бізнес-структурами, видавництвами,
іншими бібліотеками, а також з вітчизняними та закордонними
благодійними фондами) бібліотеки стали налагоджувати вже давно.
Адже вони не завжди мають достатньо власних сил для вирішення
таких важливих проблем, як, наприклад, комп'ютеризація,
покращення комплектування фондів, модернізація внутрішнього
простору бібліотеки тощо. Ці проблеми краще вирішувати спільними
зусиллями. А в умовах децентралізації побудова партнерських
відносин стала для бібліотек актуальною як ніколи. Соціальне
партнерство дозволяє бібліотекам вижити та залишитися
затребуваними у суспільстві.
16. 15
Соціальне партнерство в бібліотечній справі — це комплекс
багатоваріантних відносин між суб'єктами партнерства (за умови
ініціативної ролі бібліотеки), метою яких є забезпечення (ресурсне,
організаційне, інтелектуальне тощо) максимального задоволення
соціокультурних потреб місцевої громади.
Успішність та ефективність соціального партнерства в
бібліотечній сфері залежить від багатьох факторів: як об'єктивних
(обумовлених розвитком суспільства), так і суб'єктивних (що залежать
від самих бібліотек).
Об'єктивні фактори, що сприяють розвитку соціального
партнерства в бібліотечній сфері:
• наявність громадянського суспільства та сталої тенденції
розвитку демократії. Саме в цих умовах відбувається
оформлення інтересів і прав соціальних, корпоративних і
регіональних груп, формування адекватних інституцій
представництва, напрацювання практики колективного
договірного регулювання. В Україні громадське суспільство ще
тільки формується, тому й інститути соціального партнерства
знаходяться в зародковому стані. З іншого боку, без консолідації
регіональних та місцевих громад, їх активної співпраці
розбудова такого суспільства неможлива. Бібліотеки, які
організовуватимуть свою діяльність відповідно до потреб
власної громади, об'єктивно сприятимуть активізації даних
процесів. Це дозволить подолати суспільній стереотип про
бібліотеки як лише дозвіллєві, соціокультурні заклади та
добитися усвідомлення громадськістю їх можливостей як
ресурсів розвитку громадянського суспільства;
• наявність суб'єктів, зацікавлених у партнерських
взаємовідносинах з бібліотеками. Бібліотека є закладом, що
акумулює інтереси всіх верств суспільства, і це дає можливість
співпрацювати з різними організаціями. Соціальне партнерство
може вирішувати проблеми місцевих громад у різних напрямках;
• розширення бібліотечного обслуговування на основі
врахування інтересів усіх груп і верств населення. Задля
найкращого задоволення інформаційних потреб мешканців
17. 16
громади, бібліотеки поширюють обслуговування на такі
традиційно вразливі категорії населення: безробітні, люди з
особливими потребами, вимушені переселенці, громадяни з
низьким рівнем доходів;
• участь бібліотек у формуванні інформаційної системи міст,
районів. Роль бібліотек у соціальному партнерстві базується на
тому, що кожен елемент соціальної інфраструктури регіону
потребує інформаційного забезпечення. Але в даній сфері
бібліотека вимушена конкурувати з новими інформаційними
технологіями.
Отже, розглянувши перелічені фактори, можна помітити
проблеми, що перешкоджають налагодженню партнерських відносин
у бібліотечній сфері. Це недостатній розвиток інститутів соціального
партнерства в країні взагалі, поява потужних інтернет-компаній, які
можуть витіснити бібліотеки зі сфери інформаційних послуг. Але
багато залежить і від самих бібліотечних закладів.
Суб'єктивні фактори, що сприяють розвитку соціального
партнерства в бібліотечній сфері:
• усвідомлення бібліотечними колективами реальної потреби
в партнерстві. Розширення асортименту бібліотечних послуг,
вдосконалення бібліотечної діяльності, підвищення
конкурентоспроможності бібліотек на ринку інформаційних
послуг, необхідність розвитку бібліотечних ресурсів штовхають
бібліотеки до розвитку партнерських відносин із різними
організаціями та закладами;
• переосмислення традицій співробітництва бібліотек з
іншими установами. Реалізація соціального партнерства
передбачає взаємодію учасників проекту не тільки через правові
структури держави, але й, перш за все, встановлення між ними
рівноправних горизонтальних зв'язків;
• відповідність внутрішнього потенціалу учасників соціального
партнерства меті та завданням співпраці. Побудувати
ефективну систему соціального партнерства можливо лише
проаналізувавши свої можливості, адже саме від них залежить
значимість бібліотеки як учасника соціальної взаємодії. Можна
18. 17
виділити наступні критерії оцінки: мотивація участі колективу у
соціальному партнерстві, рівень професіоналізму кадрів,
соціально-психологічна атмосфера колективу, матеріальна база
бібліотеки, її інформаційні ресурси. З іншого боку, бібліотеці
також потрібно вміти вибрати для співпраці оптимального
партнера у кожному конкретному випадку. Сильні сторони
суб'єктів партнерства повинні доповнювати одне одного та
сприяти обопільному розвитку.
Види соціального партнерства:
• партнерство з органами влади. Серед фахівців точаться
дискусії, чи можна взаємодію бібліотеки з органами влади назвати
саме соціальним партнерством. Адже бібліотеки фінансово і
законодавчо залежать від влади, в цьому випадку зв'язки між
партнерами не є горизонтальними і рівними. Але багато джерел,
присвячених даній темі, такий різновид соціального партнерства
виділяє. Напрямки, в яких може розвиватися співпраця:
• організація пунктів доступу громадян до офіційної інформації
органів влади, в яких будуть зібрані видання законів,
законодавчих актів місцевої влади, коментарі до законодавчих
документів, особливо ті, що стосуються пенсійного
законодавства, пільг, компенсацій з оплати житлово-
комунальних послуг тощо;
• організація пунктів доступу громадян до е-урядування, що
сприятиме розвитку е-демократії в країні;
• інформаційне обслуговування представників влади;
• участь у грантових конкурсах, що організують державні та
місцеві органи влади;
• співробітництво з депутатами обласних, районних, міських,
сільських, селищних рад. Бібліотеки можуть виступати у якості
громадських приймалень депутатів, організаторів та місць
проведення круглих столів, місць зустрічі кандидатів у депутати
та депутатів із виборцями, центрів інформації для населення в
період виборів;
19. 18
• надання приміщень бібліотеки для забезпечення потреб
місцевого самоврядування. Наприклад, у Миколаївській області
бібліотека Куцурубської ОТГ спільно із депутатами сільської
ради започаткувала проект “Створення інформаційно-
культурного центру об'єднаної територіальної громади на базі
Куцурубської сільської бібліотеки”. Проект передбачає
створення універсальної зали для проведення сесій, засідань
виконкому, зустрічей з приватними підприємцями та
сільськогосподарськими виробниками, яка повинна забезпечити
наявність простору та можливостей вирішення суспільно
значущих питань за круглим столом. Таким чином бібліотека
виступатиме організаційним партнером між владою та
суспільством;
• партнерство з інформаційними органами (ЗМІ, видавництва,
книготорговельні організації, дистриб'ютори книготорговельної
продукції, дизайнерські і рекламні фірми). Даний вид
співробітництва дозволяє розвивати бібліотечний маркетинг,
формувати позитивний імідж серед населення, владних та суспільних
структур.
• У бібліотечній практиці найбільш поширеним є співробітництво
із традиційними ЗМІ. Інформаційна підтримка бібліотечних
акцій з боку ЗМІ сприяє просуванню книги та підвищенню
престижу читання, залученню до бібліотеки нових читачів. Але
сьогодні партнерство бібліотек зі ЗМІ виходить за межі
запрошення останніх для висвітлення бібліотечних заходів.
Наприклад, Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва та
“Національна суспільна телерадіокомпанія України”
“Миколаївська регіональна дирекція” започаткували спільний
проект на підтримку читання “Тест 99”. Передача з такою
назвою виходила на місцевому телебаченні у 2015-2017 роках. Її
вела бібліотекар Миколаївської бібліотеки для юнацтва
Гервасьєва Т. М., яка є також автором ідеї та сценарію. В основу
передачі покладено тест 99 сторінки, що був запропонований
літературним критиком Фордом Медоксом Фордом. Він
припустив, що читач може зрозуміти, наскільки добре написана
книга, якщо відкриє та прочитає її на 99 сторінці. Кожен випуск
20. 19
передачі присвячений певній книзі та мотивує до її прочитання.
Ознайомитися з передачею можна на сайті Миколаївської
обласної бібліотеки для юнацтва (розділ “Мультимедіа” —
рубрика “Тест 99”);
• у наш час не можна обмежувати себе співпрацею тільки з
традиційними ЗМІ. Перед бібліотеками стоїть завдання засвоїти
новітні інформаційні технології. Отже, ще одним напрямком
даного виду соціального партнерства є взаємодія зі ЗМІ, що
пропонують інформаційні продукти, користуючись сучасними
технологіями. Наприклад, з вересня 2017 року на
миколаївському інтернет-радіо “Nikvesti.FM” почала виходити
передача “Book History”, підготовлена спільно з Миколаївською
обласною бібліотекою для юнацтва. Її автор і ведучий,
бібліотекар Алієв А. Р., розповідає слухачам про цікаві
маловідомі факти з життя знаменитих письменників. Перевага
інтернет-радіо в тому, що його аудиторія не обмежується
жителями Миколаївщини, а поширюється на всю Україну і
навіть за її межі. Ознайомитися з передачею можна на сайті
Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва (розділ
“Мультимедіа” — рубрика “Book History”);
• партнерство з освітніми закладами (управління, відділи
освіти, вищі навчальні заклади, загальноосвітні, дошкільні
заклади). Даний вид партнерства широко представлений у практиці
роботи бібліотек. Він спрямований на задоволення інформаційних
потреб місцевої громади в сфері освіти та виховання. Роль бібліотеки
полягає в інформаційній підтримці навчальних програм основної та
додаткової освіти, сприянні розширенню і поглибленню навчального
процесу. Задля кращого виконання даної ролі бібліотеки:
• приділяють увагу комплектуванню фондів згідно з шкільною
програмою, програмою середніх спеціальних та вищих
навчальних закладів регіону;
• інформують викладачів про нову методичну літературу;
• проводять масові заходи для учнів та студентів. Це один з
найтрадиційніших напрямків взаємодії бібліотек із закладами
освіти. Але сам формат таких заходів останнім часом зазнав
21. 20
значних змін. Вони стали більш видовищними та цікавими, з
елементами гри. Родзинкою масових заходів Миколаївської
обласної бібліотеки для юнацтва є використання інтерактивних
вікторин, створених співробітниками ОБЮ. Запитання та
відповіді демонструються на екрані або інтерактивній дошці, де
їх бачать команди гравців. Елемент змагання підвищує
зацікавленість аудиторії. Великою популярністю користується
онлайн-турнір “Абетка виборця”, присвячений тонкощам
виборчого законодавства України;
• розшукують, накопичують інформацію щодо небезпек та
проблем, з якими стикається сучасна молодь (ігрова,
комп'ютерна залежність, безробіття, СНІД тощо) та методи
боротьби з ними. Розповсюджують цю інформацію в освітніх
закладах різними способами (листівки, буклети, відеоролики,
тренінги, зустрічі з психологами тощо). Приміром, Миколаївська
обласна бібліотека для юнацтва проводить у загальноосвітніх
школах, закладах професійно-технічної освіти та вишах
тренінги “Булінг і кібербулінг: корисні правила і поради”;
• допомагають молоді у виборі професії. Збирають та
накопичують інформацію про професії, затребувані на ринку
праці, вимоги до них, регіональні освітні ресурси; співпрацюють
із центрами зайнятості, залучають фахівців до спільних заходів з
профорієнтації. Наприклад, Врадіївська ЦБС з 2013 р. веде блог,
присвячений профорієнтації. Тут є відомості про навчальні
заклади Миколаївщини, професії, які в них можна здобути,
поради щодо побудови успішної кар'єри, інформація про якості
та навички, необхідні фахівцю певної професії тощо;
• формують сучасну інформаційну культуру молоді за допомогою
бібліотечних засобів;
• розвивають співпрацю з освітніми закладами, де навчаються
учні з обмеженими можливостями здоров'я. В наш час це не
тільки спеціалізовані установи, адже зараз набувають
популярності ідеї інклюзивної освіти. Неспеціалізовані освітні
заклади зустрічають багато складнощів на шляху включення до
освітнього процесу “особливих” учнів, отже їм необхідна
22. 21
інформаційна підтримка. Співробітництво з ними містить всі
перелічені вище напрямки, тільки з урахуванням специфіки
(комплектування фондів виданнями, що торкаються проблем
інвалідності в різних її аспектах, підручниками спеціальних
форматів для учнів з розладами зору, проведення масових
заходів із урахуванням особливостей сприйняття інформації
аудиторією тощо). На допомогу освіті незрячих учнів можна
створювати аудіоподкасти невеликих за об'ємом творів
художньої літератури зі шкільної програми та розміщати їх на
бібліотечному сайті (подкасти — звукові або відеофайли, що
розповсюджуються безкоштовно через Інтернет для масового
прослуховування або перегляду);
• партнерство з закладами культури (музеї, театри, будинки
культури, центри художньої творчості, музичні школи, виставкові
зали, кінотеатри). Партнерські відносини з закладами культури
сприяють розширенню можливостей для пошуку додаткового
фінансування спільних проектів.
• Співпраця бібліотек з музеями корисна для обох сторін.
Залучення музейних фахівців допоможе зробити бібліотечні
заходи цікавішими та інформативнішими, сприятиме
популяризації музею серед користувачів бібліотеки. Вивчення
літератури з бібліотечних фондів може допомогти музейним
працівникам поповнити свої знання з певних тем.
Перспективним напрямком взаємодії бібліотек та музеїв є
проведення спільних наукових досліджень, зокрема краєзнавчих;
• точка перетину інтересів бібліотеки і театру — популяризація
класичної спадщини та кращих зразків сучасної літератури і
мистецтва. Акторська гра може захопили людину, що взагалі не
любить читати та зацікавити її літературою. Отже, взаємодія з
театром допоможе популяризувати твори світових, українських,
місцевих письменників. Уривки з літературних творів, зіграні
акторами у бібліотеці, прикрасять будь-який комплексний захід
або стануть темою самостійного заходу. Зі свого боку бібліотека
може надавати театральним колективам тексти класичних та
сучасних п'єс, інформувати їх про надходження літературних
новинок, нові письменницькі імена. Ще один з варіантів
23. 22
взаємодії — організація в бібліотеці театрального клубу, гуртка,
студії із залученням артистів у якості педагогів;
• партнерство бібліотек з музичними школами, консерваторіями
сприятиме творчому розвитку мешканців громади. Під час
спільних заходів читачі можуть долучитися до класичної
музики, яка майже не звучить на нашому радіо і телебаченні,
дізнатися про тісний зв'язок музики з літературою, а студенти
консерваторії та учні музичних шкіл — вдосконалити навички
виступу перед аудиторією;
• партнерство з громадськими організаціями (політичні
партії, творчі спілки, правозахисні, жіночі, екологічні, молодіжні
організації, національні товариства). Залучення до співпраці
громадських (неурядових) організацій є особливо важливим для
позиціювання бібліотеки як центру місцевої громади. Члени цих
організацій, працюючи із представниками громадськості, впливають
на формування суспільної думки стосовно конкретних проблем
суспільства. Тому взаємодія з ними допоможе бібліотеці сприяти
вирішенню проблем громади та завоювати авторитет в її очах. Маючи
великий інформаційний потенціал та напрацьовані зв'язки, бібліотеки
дедалі частіше стають ініціаторами акцій, програм та спільних
проектів.
• Одна з найактуальніших проблем суспільства — збереження
навколишнього середовища. Екологічна інформація завжди
актуальна для користувачів бібліотек. Партнерство з
природоохоронними організаціями дозволить бібліотекам
одержати літературу відповідної тематики, залучати до своїх
заходів фахівців-екологів, організовувати спільні акції на захист
природних ресурсів регіону;
• реальним внеском у добробут громади є діяльність, покликана
протидіяти деструктивним соціальним процесам у суспільстві
(бідність, безробіття, дискримінація тощо). Долучитися до неї
бібліотека може в співпраці із благодійними, волонтерськими
організаціями. До прикладу, Миколаївська обласна бібліотека
для юнацтва спільно з Миколаївським благодійним фондом
“Любисток” реалізує програму протидії торгівлі людьми. В
24. 23
рамках даної програми бібліотека проводить профілактичні
тренінги “Не стань жертвою торгівлі людьми” для молоді міста і
області;
• співпрацюючи з національно-культурними товариствами та
центрами національних культур, бібліотеки сприяють
формуванню толерантності в суспільстві. В результаті
співробітництва можуть з'явитися цікаві заходи, на яких
представники різних народів спілкуються, знайомляться зі
звичаями одне одного, демонструють національні костюми,
співають пісні, пригощають народними стравами. Миколаївська
обласна бібліотека для юнацтва у співпраці зі Спілкою вірмен
України Миколаївської області популяризує творчість великого
вірменського поета Ованеса Туманяна. Директор бібліотеки Н.
Ткаченко — авторка книги вільних переказів українською мовою
балад О. Туманяна, виданої у 2016 р. Бібліотека популяризує
творчість поета, створюючи мультимедійні презентації,
буктрейлери. Крім цього, Н. В. Ткаченко проводить майстер-
класи з популяризації творів вірменського класика для вчителів
світової літератури. Основний цикл заходів, присвячених О.
Туманяну, заплановано на 2019 рік, до 150-річчя від дня
народження “поета всіх вірмен”;
• цілком природною для бібліотек є взаємодія з літературними
об'єднаннями. Бібліотеки можуть бути корисними їм,
безкоштовно надаючи приміщення для засідань, проводячи
творчі зустрічі письменників із населенням, презентації книжок,
організовуючи літературні заходи. Бібліотеки можуть одержати в
дар випуски альманахів об'єднань, авторські екземпляри книжок
із автографами тощо;
• партнерські відносини з творчими спілками художників,
фотографів, народних майстрів дозволяють проводити спільні
виставки, майстер-класи, презентації, що сприятиме розвитку
творчих здібностей мешканців громади, долученню їх до
мистецтва та традицій предків;
• партнерство з релігійними організаціями різних конфесій та
віросповідань. Бібліотека має залишатися світським закладом і бути
25. 24
поза політикою, ідеологією та релігією. Тому з приводу даного
партнерства існує застереження. У багатьох джерелах, присвячених
соціальному партнерству, даний його різновид навіть не згадується.
Однак, у співпраці з релігійними організаціями бібліотека може
проводити масові заходи, що розкривають культурологічні
особливості релігій, їх вплив на особливості літератури, музики,
живопису народів, що їх сповідують. Також спільно з волонтерами від
релігійних організацій бібліотека може допомагати вразливим групам
населення: безпритульним, пенсіонерам, малозабезпеченим, людям з
інвалідністю тощо;
• економічне партнерство (підприємства, бізнес-структури,
приватні підприємці, структури агропромислового комплексу,
торговельні організації). Метою економічного партнерства для
бібліотек може бути інформаційна підтримка місцевого бізнесу,
залучення позабюджетних коштів на розвиток бібліотечних ресурсів,
вдосконалення обслуговування. Даний різновид партнерства в Україні
тільки починає розвиватися. Дуже часто взаємодія бібліотек із бізнес-
структурами обмежується одержанням благодійної або спонсорської
допомоги. Форми співпраці, в яких бібліотека позиціює себе як
інститут сприяння розвитку бізнесу, найбільш активно розвиваються
у сільській місцевості. Сільські бібліотеки надають фермерам
інформацію про новітні методи обробки землі, сорти культур, види
добрив, розведення домашніх тварин, утримання бджіл, ринки збуту
продукції тощо. Заслуговує на увагу досвід сільських бібліотек
Миколаївщини на допомогу реалізації пілотного проекту бізнес-
розвитку плодоовочівництва для дрібних та середніх фермерів і
власників особистих підсобних господарств з вирощування й збуту
плодоовочевої продукції. Цей проект функціонує в південних
областях України за сприяння Міністерства закордонних справ,
торгівлі й розвитку Канади та має на меті підвищення прибутків
малих та середніх виробників плодоовочевої продукції. Районні й
сільські бібліотеки Миколаївщини активно доносять інформацію про
проект до кожного домогосподарства. Значним поштовхом для
залучення учасників проекту став конкурс для бібліотек “Допоможи
своєму односельцю стати учасником Українського проекту бізнес-
розвитку плодоовочівництва”. За його результатами кількість
26. 25
учасників проекту збільшилася зі 100 осіб у жовтні 2015 р. до більше
ніж 2 тис. у січні 2016 р.;
• професійне партнерство (Українська бібліотечна асоціація,
регіональні професійні асоціації, бібліотеки). Професійне
бібліотечне партнерство — одна з умов успішного позиціювання
бібліотеки в зовнішньому просторі. Воно сприяє формуванню
єдиного інформаційного простору країни, дозволяє уникнути застою
у бібліотечній справі, сприяє поширенню інноваційних форм
бібліотечної діяльності.
• Міжнародне співробітництво дозволяє вирішувати бібліотечні
проблеми, формувати спільний інформаційний простір, вивчати
передовий досвід впровадження новітніх інформаційних
технологій в бібліотечну практику. Форми міжнародного
співробітництва: реалізація спільних проектів і програм,
проведення спільних наукових досліджень за кордоном.
Інформація про спільні проекти, конференції, передовий
світовий досвід з'являється на сторінках фахової преси,
бібліотечних сайтах, блогах, у групах соцмереж. Міжнародна
співпраця дозволяє реалізувати проекти із залученням
позабюджетного фінансування, які допомагають покращити
бібліотечне обслуговування громади без додаткового
навантаження на місцевий бюджет. Організації, що надають
підтримку: Міжнародний Фонд “Відродження”, Інститут
Відкритого Суспільства в Будапешті, Британська Рада в Києві,
Гете-Інститут в Києві, Відділ преси, освіти та культури
Посольства США в Україні, Європейська Комісія,
представництво Всесвітнього Банку в Україні, неурядова
організація “Рада міжнародних наукових і освітніх обмінів”
(IREX) та ін. Найпотужнішим міжнародним проектом останніх
років став проект “Бібліоміст” (“Глобальні бібліотеки-Україна”)
Фундації Білла і Мелінди Гейтс, який реалізувала в Україні Рада
міжнародних наукових і освітніх обмінів (IREX) спільно з
Міністерством культури України, Українською бібліотечною
асоціацією (УБА) та публічними бібліотеками країни;
• взаємодія бібліотек України включає членство в УБА,
регіональних асоціаціях, участь в конференціях, проведення
27. 26
тренінгів, семінарів, вебінарів, спільна підготовка масових
заходів, спільні проекти тощо. Обмін досвідом завжди відігравав
велику роль у бібліотечній практиці, але в наш час він набуває
особливої ваги. Фахівцям необхідно вивчати вдалу співпрацю
бібліотек з громадою, аналізувати досвід успішного захисту
бібліотеками власних інтересів. У даному контексті становить
інтерес міжрегіональний проект “Всеукраїнський бібліотечний
простір для молоді: ланцюжок єднання”, започаткований
Миколаївською обласною бібліотекою для юнацтва. Сутність
проекту — спілкування з колегами з обласних юнацьких
бібліотек різних регіонів України (завдяки використанню скайп-
технологій) для обміну професійним досвідом, обговорення
актуальних проблем бібліотечної галузі.
Багатофункціональність бібліотечної діяльності дозволяє не
тільки налагоджувати стосунки з одним партнером, але й створювати
проекти партнерства, що поєднують зусилля декількох партнерів
задля вирішення спільних задач.
Соціальне партнерство має розвиватися згідно з принципами, які
визначають правила і норми взаємодії бібліотек з іншими
організаціями:
• принцип активності полягає в тому, що бібліотека не повинна
чекати звернення до неї інших організацій з пропозицією про
спільну діяльність, а покликана активно шукати партнерів;
• принцип взаємної зацікавленості означає, що партнерство
повинне будуватися на основі вивчення потреб партнерів у
бібліотечних послугах та їх можливостей щодо надання
допомоги бібліотечним закладам;
• принцип рівноправності — це коли партнери діють узгоджено,
дотримуючись інтересів обох сторін;
• принцип взаємної відповідальності полягає в тому, що кожний
з партнерів є відповідальним за дотримання норм і правил
співробітництва;
• принцип ефективності означає, що партнерство має сприяти
вирішенню завдань, що стоять перед суспільством,
28. 27
інтелектуальному зростанню людей, входженню нашої країни в
світовий культурний процес;
• принцип систематичності та плановості — співпраця
бібліотеки з партнерами буде ефективною, якщо вона
розвиватиметься на основі продуманого плану, який передбачає
чітку систему дій.
Процес розвитку ефективного соціального партнерства:
• Етап 1. Розробка концепції партнерства, визначення його цілей
і задач, вибір потенційних учасників;
• Етап 2. Аналіз внутрішніх резервів бібліотеки, зовнішнього
середовища, визначення напрямків взаємодії соціальних
партнерів;
• Етап 3. Розробка довгострокового плану заходів, які сприяють
розвитку бібліотеки, взаємовигідному співробітництву. Розробка
і укладання основних юридично-правових документів, що
визначають права, обов'язки і відповідальність соціальних
партнерів. За необхідності складається кошторис витрат;
• Етап 4. Реалізація намічених заходів, їх корегування відповідно
до змін у зовнішньому середовищі, контроль за їх виконанням;
• Етап 5. Оцінка ефективності партнерства, визначення
соціального ефекту, впливу співробітництва на розвиток
інформаційно-бібліотечної діяльності, на вирішення завдань, що
стоять перед суспільством.
Договори соціального партнерства регулюються Цивільним
Кодексом України від 16 січня 2003 р. Вони можуть містити наступні
розділи:
• відомості про сторони, що укладають договір;
• предмет договору;
• взаємні обов'язки сторін:
• обов'язки сторони 1;
• обов'язки сторони 2;
29. 28
• фінансові взаємовідносини сторін;
• відповідальність сторін;
• особливі умови;
• термін дії договору;
• юридичні адреси і підписи сторін.
Показником результативності роботи бібліотеки в галузі
соціального партнерства є наступні критерії: популярність бібліотеки
серед читачів, затребуваність бібліотеки партнерами, різноманіття
партнерів, їх несхожість одне на одного, збільшення комерційного
фінансування, участь та запрошення до участі у різних програмах,
проектах та заходах, що проводять партнери, членство провідних
фахівців у різноманітних громадських та експертних радах при
органах влади.
Як громада працює на розвиток бібліотеки, так бібліотека
працює для громади і спільно з громадою.
Література:
Розколупа Н. Методичні рекомендації з організації мережі
публічних бібліотек в об'єднаних територіальних громадах /
Н. Розколупа // Бібліотечна планета. — 2016. — № 4. — С. 7—11.
Розколупа Н. Районні бібліотеки і реформа децентралізації /
Н. Розколупа // Бібліотечна планета. — 2017. — № 4. — С. 6—7.
Синиця Н. Вплив зовнішніх факторів на організацію та розвиток
бібліотек в умовах ОТГ / Н. Синиця // Бібліотечна планета. — 2017.
— № 4. — С. 8—10.
Електронні ресурси:
Башун О. В. Соціальне партнерство бібліотек [Електронний
ресурс] / О. В. Башун // MyShared : сайт. — Електрон. відеодані. —
26 слайдів. — Режим доступу : http://www.myshared.ru/slide/27875/. —
Назва з екрана. — Дата перегляду: 11.04.2018.
30. 29
Діяльність дитячих бібліотек в напрямку роботи соціального
партнерства [Електронний ресурс] : методичні рекомендації /
Управління культури Миколаївської обласної державної
адміністрації ; МОДБ ім. В. Лягіна // Refdb.ru. — Електрон. дані. —
Миколаїв, 2011. — Режим доступу : https://refdb.ru/look/2303147.html.
— Назва з екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.
Кан Л. Бібліотека та громада: єдині пріоритети на шляху
трансформації [Електронний ресурс] : консультація / Любов Кан //
Методичне рандеву : блог. — Електрон. дані. — Режим доступу :
http://metodustka.blogspot.com/p/blog-page_7856.html. — Назва з
екрана. — Дата перегляду: 11.04.2018.
Літвак О. Новий етап розвитку бібліотек [Електронний ресурс] /
О. Літвак // Соціальне партнерство як фактор успіху бібліотеки / КЗ
«Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Горького». —
Електрон. дані. — Запоріжжя, 2012. — С. 3—7. — Режим доступу :
https://zounb.zp.ua/node/1830. — Назва з екрана. — Дата перегляду :
11.04.2018.
Мурашко О. Ю. Социальное партнерство в деятельности
библиотек: концептуально-эмпирический подход [Электронный
ресурс] : материалы 10-й международной научной конференции
“Библиотечное дело 2005” / О. Ю. Мурашко // Library.ru :
информационно-справочный портал. — Электрон. дан. — Режим
доступа : http://www.library.ru/1/kb/.articles/article.php?a_uid=170. —
Название с экрана. — Дата просмотра : 11.04.2018.
На Миколаївщині реалізується пілотний проект бізнес-розвитку
плодоовочівництва на базі мережі бібліотек [Електронний ресурс] //
Миколаївська обласна державна адміністрація : офіційний сайт. —
Електрон. дані. — Режим доступу : http://www.mk.gov.ua/UA/news/?
id=25169. — Назва з екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.
Ніколаєва Т. Новий проект [Електронний ресурс] / Ніколаєва
Тетяна // БібліоNews : блог Куцурубської публічної бібліотеки
Куцурубської ОТГ — про бібліотеку, село, читачів. — Електрон. дані.
— Режим доступу : http://kuzurubbib.blogspot.com/search/label/
%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0. —
Назва з екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.
31. 30
Нові послуги бібліотек Хмельниччини [Електронний ресурс] /
Хмельницька ОУНБ ім. М. Островського ; Хмельницький
регіональний тренінговий центр ; Регіональне відділення УБА. —
Електрон. дані. — Хмельницький, 2012. — 16 с. — Режим доступу :
http://ounb.km.ua/vidanya/2012/new_poslugi.pdf. — Назва з екрана. —
Дата перегляду : 11.04.2018.
Про бібліотеки і бібліотечну справу [Електронний ресурс] :
Закон України від 27.01.1995 р. № 33/95-ВР (редакція станом на
01.01.2017 р.) // Верховна Рада України : офіційний веб-портал. —
Електрон. дані. — Режим доступу :
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/32/95-%D0%B2%D1%80. — Назва
з екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.
Про культуру [Електронний ресурс] : Закон України від
14.12.2010 р. № 2778-17 (редакція станом на 13.10.2017 р.) //
Верховна Рада України : офіційний веб-портал. — Електрон. дані. —
Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2778-17/page. —
Назва з екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.
Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення
публічними бібліотеками в Україні [Електронний ресурс] : Постанова
Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 р. № 510 (редакція станом
на 16.10.2009 р.) // Верховна Рада України : офіційний веб-портал. —
Електрон. дані. — Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/510-97-%D0%BF. — Назва з
екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.
Про схвалення Концепції державної політики щодо розвитку
національної видавничої справи та популяризації читання на період
до 2020 року [Електронний ресурс] : розпорядження Кабінету
Міністрів України від 24.02.2016 р. № 111-р // Верховна Рада
України : офіційний веб-портал. — Електрон. дані. — Режим
доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/111-2016-%D1%80. —
Назва з екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.
Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи на період
до 2025 року “Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого
розвитку України” [Електронний ресурс] : розпорядження Кабінету
Міністрів України від 23.03.2016 р. № 219-р // Верховна Рада
України : офіційний веб-портал. — Електрон. дані. — Режим
32. 31
доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/219-2016-%D1%80. —
Назва з екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.
Реформування системи публічних бібліотек України в контексті
децентралізації [Електронний ресурс] / Громад. організація
“Європейський діалог ; Міжнарод. фонд “Відродження” ; Фонд
розвитку аналітичних центрів ; Посольство Швеції в Україні ; [авт.
М. Крат, О. Софій]. — Електрон. дані. — Режим доступу :
http://dialog.lviv.ua/wp-content/uploads/2016/11/Bibliotek-A5-4mm-
prew.pdf. — Назва з екрана. — Дата перегляду : 11.04.2018.
Синиця Н. Організація діяльності публічних бібліотек в
об'єднаних територіальних громадах: з досвіду Хмельницького
обласного відділення УБА [Електронний ресурс] / Н. Синиця //
Українська бібліотечна асоціація : сайт. — Електрон. дані. — Режим
доступу : https://ula.org.ua/news/3540-orhanizatsiia-diialnosti-
publichnykh-bibliotek-v-ob-iednanykh-terytorialnykh-hromadakh-z-
dosvidu-khmelnytskoho-oblasnoho-viddilennia-uba. — Назва з екрана.
— Дата публікації : 20.10.2016. — Дата перегляду : 11.04.2018.
33. 32
ЗМІСТ
Вступ ................................................................................................ 3
Нормативно-правова база, що регулює становище бібліотек в умовах
децентралізації ................................................................................ 3
Внесок бібліотеки у розвиток громади .......................................... 8
Соціальне партнерство бібліотек .................................................... 14
Література ......................................................................................... 28
Електронні ресурси ......................................................................... 28
Відповідальний
за випуск: директор обласної бібліотеки для юнацтва
Ткаченко Н. В.
Укладач: методист науково-методичного відділу
Мороз А. О.
Редактор: провідний бібліотекар відділу автоматизації бібліотечних процесів
Гервасьєва Т. М.
Комп’ютерне
макетування: завідуюча відділом автоматизації бібліотечних процесів
Намесник С. А.
Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва
т/ф: (0512) 37-62-33, е-mail: unbib.mk@gmail.com, unbib.mk.ua
54001, вул. Велика Морська, 92, м. Миколаїв, Україна