....

1. Гриби
Художник Сергій Олена

2. Жили собі братик і сестричка. Братика звали Іванком, а сестричку Косичкою. Мати їхня була
сердитою. Посадить діток на лавку та звелить мовчати. Сидіти без діла - нудно, от і вирішили
діти до лісу сходити. Там хоч на голові ходи – ніхто й слова не скаже. Бігають лісом, на
дерева видираються, в траві перекидаються - ніколи такого гомону в лісі не чутно було.

3. До полудня дітлахи стомилися, втихомирилися, їсти закортіло. От Іван і каже:
- Давай гриб знайдемо та й з'їмо.
Знайшли вони під дубом боровика, намірилися зірвати його, а Косичка й питає: «А може
грибові боляче буде, коли його їсти». Іван подумав і питає: «Боровику, боровику, тобі боляче,
якщо тебе їсти?» Відповідає боровик хрипким голосом: «Боляче».

4. Пішли Іванко та Косичка під березу, де підберезник ріс, і запитують його: «А тобі,
підберезнику, боляче буде, якщо тебе їсти?» «Дуже боляче», - відповідає підберезник.
Запитали Іванко і Косичка під осикою красноголовця, під сосною - білого, на лузі - рижика,
груздя сухого та груздя мокрого, опенька, маслюка, лисичку та сироїжку. «Боляче, боляче», -
відповідали гриби. Засмутився Іванко, а Косичка плакати почала.

5. Раптом з-під прілого листя вилазить червоний гриб з білими цятками, мов борошном
притрушений – м’ясистий, принадний. А Іванко з Косичкою: «Любий грибочку, можна тебе
з'їсти?» «Можна, дітки, можна», - приємним голосом відповідає їм червоний гриб та сам до
рота лізе. Схилилися над ним Іванко з Косичкою, і тільки пороззявляли роти, як раптом звідки
не візьмись з’явилися гриби: боровик, підберезник, красноголовець і білий, опеньок, мокрий
та сухий груздь, лисички та сироїжки, і давай червоного гриба бити, колошматити.

6. - Ах ти, отруйний мухоморе, щоб тобі луснути! Дітлахів отруїти надумав! – накинулися на
нього гриби.
- Я ж пожартувати хотів, - волає мухомор.
- Ми тобі пожартуємо! - кричать гриби. І так навалилися, що від мухомора лиш мокре місце
зосталося. І де той слід лишився, там від отрути навіть трава зів’яла.

7. - Тепер, дітлахи, розкривайте роти по-справжньому, - мовили гриби і один за одним поскакали
в роти до Іванка та Косички. Попоїли досхочу Іванко з Косичкою та й поснули. А ввечері
прибіг заєць і відвів дітлахів додому. Побачила мати Іванка з Косичкою, зраділа, а зайця
капустяним листком пригостила.