Князь Василь Костянтин Острозький (народився 12 лютого 1526 року — помер 23 лютого 1608 року) — український князь, магнат, воєнний, політичний і культурний діяч, меценат. Один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Великого Князівства Литовського у Речі Посполитій, сенатор Речі Посполитої, "некоронований король Русі-України". Син великого гетьмана литовського і руського князя Костянтина Івановича Острозького.
Княжіння В.К.Острозького позначилося неабияким піднесенням української культури та освічености - було зумовлено намаганням князя зробити свою резиденцію центром культурного опору католицькій та унійній експансії. У володіннях В.К. Острозького культура на кілька десятиліть випередила політику; зневажена поляками православна Русь не хотіла бути «дурною Руссю». Навколо князівської резиденції в Острозі утворився гурток (академія) слов'янських та грецьких учених, публіцистів, теологів та богословів, до якого входили Герасим Смотрицький, Василь Суразький, Христофор Філалет (Мартин Броневський), Еммануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукаріс (майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх), Никифор Парасхес-Кантакузен, Клірик Острозький, Зизаній Тустановський, Дем'ян Наливайко та інші.
За сприянням В.К. Острозького в Острозі була зібрана велика бібліотека, яка включала в себе грецьку та західноєвропейську богословську літературу, передруки античних творів, словники, космографії, граматики та інше.
В 1575 році В.К.Острозький запросив переслідуваного у Московії Івана Федорова для організації друкарні в князівській резиденції. Завдяки острозькій друкарні світ побачило більше 20 видань, в тому числі перший повний текст Біблії слов'янською мовою 1580 року («Острозька Біблія»). На картині художник і зобразив князя Острозькою з Біблією
в руці.
Близько 1576 року князь Костянтин-Василь Острозький заснував слов’яно-греко-латинську академію. Велику суму коштів на розбудову академії надала його племінниця — княжна Гальшка Острозька.
Близько 1578 року при академії почала діяти школа, де окрім низки традиційних на той час точних та гуманітарних дисциплін, вперше паралельно викладалися латинська, грецька та церковнослов'янська граматики. Досвід та програма острозької школи були запозичені Львівською, Луцькою та іншими братськими школами. Князь засновник шкіл у Турові в 1572 році, Володимирі-Волинському у 1577 році, Острозької школи у 1576 році і друкарні в Острозі близько 1577 року. При Богоявленській замковій церкві (мала статус кафедрального собору, один з найзначніших православних храмів того часу) виникла власна іконописна традиція.
Кілька острозьких ікон, написаних в той час, вважаються шедеврами православного іконопису. Спричинився до розбудови Межиріцького монастиря (вали, Заславська та Дубенська (не збереглась) брами). М.Грушевський назвав діяльність В.К.Острозького «першим національним відродженням України».
2. Князь Василь Костянтин Острозький
(народився 12 лютого 1526 року —
помер 23 лютого 1608 року) —
український князь, магнат, воєнний,
політичний і культурний діяч, меценат.
Один з найзаможніших і найвпливовіших
магнатів Великого Князівства
Литовського у Речі Посполитій, сенатор
Речі Посполитої, "некоронований король
Русі-України". Син великого гетьмана
литовського і руського князя Костянтина
Івановича Острозького.
3. Більшість портретів родини Острозьких дійшли до наших часів
переважно в копіях ХІХ століття. Єдине відоме прижиттєве
зображення князя - з золотої литої медалі ХVI ст., яка зберігається
в єдиному екземплярі в російському Ермітажі (в Санкт-
Петербурзі).
У 2020 році в Острозі в рамках проєкту «Ренесанс образів»
поєднали твори мистецтва минулих століть (XVI-XVII ст.) і
портрети сучасників. І щоб відтворити саме князя Острозького,
взяли за основу не портрет пізнішого періоду, а художник Юрій
Нікітін спеціально його написав з медалі – єдиного прижиттєвого
оригіналу.
Зовнішність
4.
5. Також в рамках цього проєкту художник змалював образ князя Костянтина Івановича Острозького, що
очолював військо в битві під Оршею. Єдиним прижиттєвим його зображенням є картина "Битва під
Оршею" (1514-1547).
8. Історія заснування
Близько 1576 року князь Костянтин-Василь Острозький заснував слов’яно-
греко-латинську академію. Велику суму коштів на розбудову академії
надала його племінниця — княжна Гальшка Острозька.
Випускниками навчального закладу були гетьман війська Запорізького
Петро Конашевич-Сагайдачний, перший ректор київської братської школи
Іов Борецький та письменник Мелетій Смотрицький.
9. Князь заснував перші дві друкарні в
Україні – в Дермані і Острозі.
Запрошений ним Іван Федоров створив
Острозьку Біблію, на якій і зараз
присягають президенти, вступаючи на
посаду.
