1. олодимир
черетний
2010

2. олодимир
черетний
/ /
2010

3. втор і
укл д ч: черетний ергій олодимирович
омп’ютерн верстк : емцевич . .
певне, не зн йдеться жодної людини в смт. иврові,
т кож у иврівському р йоні, як б не зн л цього невтомного
трудівник , п тріот своєї тьківщини, незмінного н протязі
б г тьох десятиліть фотокореспондент р йонної г зети
« як» олодимир еодосійович черетного.
служений журн ліст кр їни, л уре т всеукр їнських і
міжн родних фотоконкурсів, різьбяр, фотопортретист
иврівщини, він з лишив яскр вий слід у серцях б г тьох
поколінь. вдяки його світлин м, з лишились н віки у п м’яті
гром дян обличчя ветер нів еликої ітчизняної війни, героїв
пр ці, вид тних людей р йону. ін був одним із з сновників
музеїв у смт. иврові, с. еремошному, художник
. ловського у иврівському ліцеї-інтерн ті т б г тьох
інших.
езмежно з кох ний у рідну природу оділля, він з лишив
більше 4 тисяч світлин, н яких пломеніють ч рівні квіти і
спів ють пт хи, тече поміж стрімкими гр нітними берег ми уг і
хов ється з горизонт сонце.
иття олодимир черетного нероздільно пов’яз не з
історією рідного селищ ивров , з усім зн менними подіями
н шого р йону.
е вид ння - короткий н рис про життя т творчість митця,
неордин рної людини, з кох ної у кр су рідного кр ю.
11 лютого 2010 року виповнюється 5 років від дня смерті
черетного . .
я книг - посмертн ш н сл ветному земляку від
вдячних гром дян селищ ивров .

4. черетний олодимир еодосійович н родився 28 березня 1938 року в кр їни», обл сними ч сопис ми « інниччин » (« інницьк пр вд »),
селі ороновиці мельницького р йону інницької обл сті. итинство « нор м » (« омсомольське плем'я»).
м йбутнього митця прип ло н роки воєнного лихоліття. тько еодосій озпочин в фотогр фув ти олодимир еодосійович фоток мерою
ригорович з гинув н поч тку еликої ітчизняної війни під енінгр дом. « юбитель», н його думку, це бул чудов к мер . ому н віть не вірили,
що він дійсно свої шедеври створюв в при допомозі н шої вітчизняної
оптики.
ін - л уре т б г тьох фотоконкурсів, отрим в премію ціон льної
пілки журн лістів кр їни « отожурн ліст року». серію знімків
« льовнич кр їн » був удостоєний другої премії н сеукр їнському
фотоконкурсі, присвяченому 10-річчю нез лежності кр їни. і світлини
збільшеного розміру в дні святкув ння ювілею прикр ш ли головну вулицю
столиці рещ тик.
1965 році олодимир черетний одружився.
черетн лентин силівн черетний еодосій ригорович
(м люнок черетного . .)
ти черетн лентин силівн н поч тку війни з лишил сь
с м з двом м ленькими дітьми. ті в жкі воєнні роки, щоб зберегти дітей,
вон змушен бул з лишити інницю і темної зимової ночі перейти через
з мерзлу річку івденний уг поблизу ивров т з лишитись у родичів.
з 1948 по 1957 рік олодимир н вч вся в иврівській середній школі.
кінчивши школу, він не шук в для себе простих життєвих шляхів. йм вся
спортом, причому, небезуспішно, пр цюв в н рятув льній ст нції (врятув в
життя чотирьом потоп ючим), шоферув в під ч с рмійської служби в удовий сімейний мікроклім т для творчості створил його дружин
ередній зії, добув в вугілля у ш хті, пр цюв в н пошті, в лин орисівн (пед гог, добр і чуйн жінк , з кох н в н родну
р йспорткомітеті. ле все це виявилося тимч совим з няттям. н йшов себе творчість). се життя вон бул олодимиру еодосійовичу другом і
н журн лістській ниві, у мистецтві фотогр фії. пор дником. годом лин орисівн ст л відомою вишив льницею і по
кінчив курси фотожурн лістики при иївському держ вному цей ч с вл штовує свої вист вки. тхнення для творчості н д в ли йому
університеті їм. . . евченк . т кож син ергій і доньк етян .
черетного . . протягом життя були десятки вист вок у великих і жливою і трудомісткою віхою в житті митця є п м'ятний зн к, що
м лих міст х кр їни. к фотокореспондент, співробітнич в із всесоюзними його протягом двох десятків років олодимир черетний к рбув в н
г зет ми « р вд », « звестия», « омсомольськ я пр вд », гр нітній скелі, що височить н березі івденного угу. р з б г то його
республік нськими вид ннями « дянськ кр їн » (« емокр тичн ш нув льників приходять н це місце, сід ють н зеленій тр вичці у з тінку
кр їн »), « р вд кр їни», « ільські вісті», « обітнич г зет », « олодь під к шт ном, який пос див олодимир еодосійович, відпочив ють і
спогляд ють, як плине широководий івденний уг.
1 2

5. озповідь про митця буде не повною, якщо не розповісти про дружбу художники, ртисти, н уковці. е йому н леж л ідея зібр ти їх усіх н свято
олодимир черетного з відомим укр їнським художником-гр фіком ивров . дум було втілено в життя.
р’яном ловським. ін з лишив п м’ять про всі зн менні події, які відбув лися у селищі
протягом б г тьох десятків років.
. черетний з . ловським
вяткув ння ня нез лежності в смт. иврові. 2004 р.
е людин , як користув л сь у фотом йстр особливою пов гою т
ш ною. ловського черетний вв ж в своїм н ст вником. ін хоч був ого н зив ли див ком. е обр ж вся. ише посміх вся у вус .
ст ршим, ле літ - не перешкод для їхньої щирої дружби. м доводилось виконув в свою роботу, що ст л одноч сно й з хопленням.
б г то їздити т м ндрув ти, ділитись своїми творчими пл н ми, р дитись із довголітню сумлінну пр цю н г зетярській т мистецькій ниві
пит нь професійної м йстерності т допом г ти один одному. (чверть віку він пр цюв в фотокореспондентом р йонної г зети « як»)
черетний . . вл штовув в персон льні фотовист вки „ юдин і черетному олодимиру еодосійовичу присвоєно зв ння служеного
природ - діти однієї пл нети" в м. иєві (тричі), в м. ьвові, в м. інниці, в журн ліст кр їни.
м. в но- р нківську, в м. иргороді, в м. онотопі, в м. йсині, в м. олодимир еодосійович з лишив по собі чим ло стендів у різних
ульчині, в м. огилів- одільському, в м. мільнику, в смт. ллінцях, в м. орг ніз ціях і уст нов х р йону, експон тів у музеях шкіл. олись одн з
емирові, в м. ніпропетровську, в м. ев стополі, в м. ргороді. обл сних г зет н зв л фотохудожник , гр фік ще й різьбярем. ін бр в у
. . черетний - почесний гром дянин ивров , член іжн родного руки ніж, виготовляв чим ло декор тивних ціпків, т рілок з под тливої липи.
фонду ім. . теценк .
сто він зустріч вся з н дзвич йними людьми, н них вдивлявся
об'єктив його фото п р т . еред них - керуючий кр їнською
р восл вною ерквою иївського трі рх ту олодимир ом нюк і
керуючий кр їнською втокеф льною р восл вною ерквою п трі рх
митрій, відомий дисидент евко ук'яненко, політик н толій твієнко,
спів к т нісл в ородинський, літер тори икол одолян, нн уб ч,
олодимир б шт нський, олодимир ворівський, ерой кр їни
н толій чевський т б г то інших.
отохудожник об'їздив всю кр їну, вишукуючи відомих людей, що
родом із иврівщини, і зн йшов їх пон д півсотні - генер ли, дмір ли,
3 4

6. все ж т ки н йбільший його здобуток н терені творчості - художня
фотогр фія.
ого фотогр фії друкув лись в обл сних, республік нських г зет х т
журн л х.
кось одного р зу він вип дково зустрів біля річки п’ятирічну
дівчинку, як сиділ н к мінчику і б вил ся з ром шкою. івчинк відрив л
пелюстки і, як у к зці про « ветик-семицветик», з г дув л б ж ння.
ловивши мить, він зробив із неї фотогр фію. отім це фото н дісл в в
різні вид ння. о дня з хисту дітей декільк г зет одр зу н друкув ли його.
ото, яке було н друков не в різних вид ннях
до дня з хисту дітей. 1983 р.
олодимир еодосійович зн в кожного ветер н еликої ітчизняної
війни в р йоні, уч сник бойових дій, усі колективи художньої
с модіяльності, умільців. евтомно пр цюв в його фото п р т день у день.
5 6

7. о освітян р йону черетний . . ст вився особливо ш нобливо. ін
ч сто відвідув в школи, дитячі н вч льні з кл ди. отогр фув в учнів і
вчителів під ч с буденних спр в т у святкові дні, допом г в створюв ти
шкільні музеї. им створено г лерею світлин, н яких відтворено р дісні
щирі дитячі обличчя. рують зір своєю кр сою дівч тк -укр їночки,
розкрив ються у хвилини творчості колективи художньої с модіяльності,
святкув ння ершого дзвоник т сумне прощ ння зі школою випускників,
к рн в ли т конкурси, фестив лі т спортивні зм г ння. сі з ходи були
охоплені черетним . ., і не тільки в р йонному центрі, ле й у
н йвідд леніших сільських н вч льних з кл д х. ро все він створюв в
фотоетюди, які нез б ром з’являлися в р йонній г зеті « як». ідбірк
світлин, які містить н ше вид ння, лише м леньк ч сточк тієї великої
кількості фотосюжетів, які він створив з роки свого життя.
ме олодимир черетний н йбільше причетний до створення у
иврівському ліцеї-інтерн ті музею художник . ловського, композитор
теценк , у хнівці - мовозн вця линович .
ст ннім його з хопленням було створення музею у еремошненській
школі. бир в експон ти, створюв в фотоекспозиції н стенди, друкув в
документи, вл сноруч виготовляв експон ти.
портреті нил еч я, який з дум в под рув ти музею цієї
школи, з лишилося зробити кільк витончених штрихів різцем. е встиг...
ін ч стенько з ходив у р йонний відділ освіти. ов ришув в із
методист ми, з відув ч ми. ули в нього т м і друзі дитинств , з якими він
ділився пл н ми н м йбутнє.
озповід в у школ х про свої зустрічі з відомими цік вими людьми,
яких фотогр фув в.
чителі иврівської середньої школи приг дують т кий вип док:
« и святкув ли 140-річний ювілей школи. просили олодимир
черетного, б г тьох інших випускників. отом йстер довго розповід в про
свою творчість, про н мітки н м йбутнє. птом несподів но мовив:
„ роб чте з довгий виступ, ле відчув ю, що перед цією удиторією
виступ ю вост ннє". н віщо він т ке ск з в. ожливо, передчув в, бо
недуг дуже дошкулял .
ист вк б г точислених його світлин з р з експонується у
иврівській - ступенів.
иврівському ліцеї-інтерн ті створено музей . черетного.
7 8

8. олодимир черетний був з кох ний у кр євиди н д івденним
угом.
2009 році учениця 4 курсу фізико-м тем тичного ф культету вець
рин (н уковий керівник р совський . .) з хистил н укову роботу
« олодимир черетний у творчості, в житті т після нього» у лій к демії
н ук.
еб г то людей уміють любити свій кр й, свій иврів т к, як любив дзвич йної кр си фотогр фія, де з ріки п'є воду веселк ,
його олодимир еодосійович черетний. тому т к боляче, що перше приверт ють ув гу вуж-мисливець, перемовини коників-стрибунців,
мистецьке свято—500-річчя першої письмової зг дки про н ше містечко— пт шенят , сойк у віночку.
проходило без нього. ін т к мріяв про це свято, готув вся до нього,
вишукув в із вл стивою тільки йому енергією древні зг дки про ст ровинний
рідний йому иврів.
оли перегляд єш величезний доробок олодимир еодосійович ,
вп д є в око різноб рв’я квітів. робив ються крізь сніг білосніжні
підсніжники, шелестять н вітр х дзвіночки, конв лії, голубими зіницями
вдивляється у світ сон-тр в , гойд ється н воді л т ття, п’є росу з ром шки
жук.
« елек я фотогр фув в п’ять годин, - зг дує олодимир
еодосійович, - мені вже не цік во було сфотогр фув ти їх у звич йному
польоті чи р курсі. чек в чогось особливого. ерез п’ять годин
непорушного стояння б чу: б тько-лелек розкрив є крил і н крив є ними
своїх діточок».
9 10

9. 11 лютого 2010 року виповнюється п’ять років, як серед н с не ст ло
олодимир еодосійович черетного. ле з його робіт усміх ються до н с
ром шки в полі, вдивляється з глибин івденний уг, м нять ч рівні
крутосхили — він живе у кожному своєму знімкові, гр фічних робот х.
н йголовніше — він живе у п м'яті тисяч людей, яких митець з фіксув в,
яких відн йшов, яких відкрив земляк м.
кось у . . черетного виникло нестримне б ж ння зробити велику
світлину у момент, коли сонце сід є з горизонт. инуло кільк місяців, і є
те, що він хотів - сонце, червоне, мов осінній клиновий лист, сід є з пр ліс,
від нього - доріжк через річку біжить.
ороку до дня його п м’яті з’являються ст тті у р йонній г зеті
« як», експонуються вист вки світлин у бібліотек х шкіл р йону,
друкуються нові і нові літер турні вид ння. дячні тиврівч ни зберіг ють
численні фотознімки, розд ров ні митцем людям.
ля вш нув ння п м'яті . . черетного р йонн р д 18 сесією 4
склик ння від 12.08.2005 р. прийнял рішення про щорічну премію
. черетного з кр щі роботи н фотоконкурсі, присвяченому ню
журн ліст .
риходять н могилу р зом із рідними його колишні друзі і зн йомі,
відомі поети, художники, діячі культури, сивочолі ветер ни й з квітч ні
кр суні-укр їночки, дітл хи і стомлені б бусі й дідусі. риїждж ють зд леку
його друзі дитинств , вихов нці дитячого будинку.
сміх ються очі з б рельєф н п м’ятнику і н че чути його голос:
« в г … посміхніться… фотогр фую».
ідом поетес иврівщини нн митренко присвятил йому б г то
поетичних творів. еякі з них ми друкуємо.
11 12

10. ультури цвіт, історія жив ...
ист вк черетного , може, н віть з йві тут слов .
як же це н все с вист ч є?
фотогр фії - як в пісні: рискіпливо ш зір все виміч є:
ишневий цвіт, осінній с д... ишив ну сорочку, ш блі дзвін,
юбити не був є пізно, род, який піднявся із колін.
чоловіку — шістдесят. в т є с н все, кореспонденте,
т к, нем ло й неб г то, всі ню нси, з ходи й моменти.
т к, якр з н ювілей, ризн йтеся, - ідея ця чия -
об вірних друзів позбир ти, г д ти про нил еч я?
н йомих, земляків, гостей - ро ту вкр їнську сл ву і несл ву,
сіх, до пісні не б йдужих подвиг х гучну і велич ву,
не б йдужих до кр си, о йде крізь покоління і віки...
о б чити уміють, друже, м стр шно, що з будуть земляки?
віт весь у кр пельці роси, и ж хіб дозволите з бути? -
бняти землю об'єктивом, и всюди є, і с усюди чути:
фіксув ти погляд, слід... иєві, у ьвові, ернівцях...
ля когось - невелике диво, ще куди веде ш творчий шлях?
ля с - ф нт зії політ, н ді ще не були ці світлини,
ить р дості і мить н тхнення, кі репрезентують кр їну,
сяяння, творіння ч с – иврівський дивовижний кр євид
ех й будуть бл гословенні, імпресій дивних дерев й тр ви.
ех й не покид ють н с. ерз йте, невг мовний черетний,
об цей несміливий підсніжник ивідуйте історії секрети
фото цвів - не відцвіт в, ро еч я, про н ш коз цький рід.
д рув в тендітну ніжність, т к і йдіть з вічністю услід.
щ дк м н шим д рув в.
іколи не був є пізно: 2001 р. нн митренко
і в шістдесят, ні в сімдесят...
я фотогр фія — як пісня, олодимиру черетному
щедрий ш осінній с д.
хопиться ще вдосвіт як, пт шк ,
1991 р. нн митренко й піде будити луг і ліс,
миє очі тиврівським ром шк м,
олодимиру черетному озполошить сонний верболіз,
идзіґорну сойку привіт є,
знову свято, знову черетний. иплете їй ще один вінок
нов вист вк , етюди і портрети, жучк із нірки почек є,
кслібриси, суч сність, д внин . з фіксує - д йте тільки строк.
із-під снігу п росток - весн ! хитрющий різноперий одуд
ут земляки й письменники столичні, ід гнізд відгонить. о робить?
ут обець, еребийніс, р ч, вличко омелюх рідкісної вроди
'явиться сюди бод й н мить,
13 14

11. реб тільки трішки почек ти, н чить, свято в иврові у н с,
оже, й довго, може, й дотемн ... земля с д ми молодими
лежить хтось з фото п р том, се цвіте для нього з року в рік,
йдуже - чи осінь, чи весн . живе в світлин х олодимир,
же й роси н повнил сь кр плинк , отокор - великий чоловік.
и лови секунди, не проґ в!
н вже з соромил сь м линк , 2003 р. нн митренко
трибунець озв вся поміж тр в,
угу під тихою вербою вітлій п м'яті олодимир черетного
ри човни чек ють веслярів,
ряск - зеленою г бою, як же це без с той ліс н д угом?
в городі соняшник з цвів, сі тиврівські сюжети — як без с?
дівч т ходять, н че м вки, ті с ди й поля з виднокругом?...
оклонитись сонцю і кр сі... ще ж не ч с, їй огу, ще не ч с...
отоконкурс - це в м не з б вки, уди ж це и зібр лися, н ш друже,
е не тільки зорі у росі. хто з вершить те, що поч ли?
ить лови, нен че це вост ннє, ми кожн гілк в лісі тужить:
хопи, здивуйся, обійми оли т кий ще вродиться? оли?
з мри в тремтливому чек нні, об кожну зв в по імені пт шину
оки білий пт х зм хне крильми, квітку, що під снігом розцвіл ,
оки з клопот ний лелек дерево ст резне, і стежину,
ерне до своїх лелеченят, доріженьку до кожного сел .
ін щодня літ є т к д леко, і солов'їні вр нішні дороги
к д леко ходиш ти щодня. зустріч сонцю, вітрові н встріч.
тільки спр в н тебе ще чек є, ті човни, і к верзні пороги,
тільки б рв н твій предивний хист, нинішнє, і п м'ятки сторіч —
тільки ще з г док в н шім кр ї се лягло н р йдужні світлини,
є розг д ти журн ліст. се н віки зберегли вони:
де по тр сі - сумк з плечим — епло долонь і усмішку дитини,
ш земляк, н ш фотооберіг, червону горобину восени,
бійняв иврівщину очим , угу кр євиди м льовничі,
инув н м ск рби її до ніг. з см гу золоту ясних л нів,
удуть вони жити у світлин х, ще н тхненні, вдумливі обличчя
р євиди рідної землі: уч сників, великих земляків.
квітнев неповторн днин , ерт в н м із д леких літ грозових
химерн пт шк н гіллі, мен шляхетних сл ву і могуть:
у них - олодя черетний, іщинський, линович, еонтович
удрий і н віки молодий, музеях, як і в п м'яті, живуть.
еспокійний, впертий, трохи вредний, скільки ще було всього у пл н х –
озбитний, з взятий, з п льний. пішив і всім спокою не д в в...
ля йому вишил сорочку, у, що ж це и? уди ж це и т к р но?
й тепер одягне - с ме ч с. всіх журивсь - про себе не подб в,
ойк знов пиш ється в віночку,
15 16

12. ш приятелю, щирий, незр дливий, вітлини,
рироді вірний, відд ний кр сі, зроблені фотокореспондентом
диний, унік льний, особливий - р йонної г зети « як» олодимиром еодосійовичем черетним
код , що розуміли це не всі.
рм ... - були и гостем в кожній х ті для освітян р йону
в кожному якийсь шук ли хист,
вжитки ші - скромні й неб г ті,
те зв ння високе - журн ліст.
те незмінн сл в фотокор ,
якій хв ли чим ло і хули,
чим обійм ли и простори
п м'ять для н щ дків берегли.
ис ли й говорили без цензури,
хтось про с нед вно говорив:
" егл сний, тіньовий міністр культури",-
ке зв ння не кожен з служив.
ким у цім житті були для мене? –
об коротко, от к без лишніх слів:
той перпетум мобіле н тхненний,
ушійн сил для моїх віршів.
це т кі для с штрихи портретні,
яких і ш т л нт, і ш т л н...
евтомний кр єзн вець черетний,
ом нтик і ост нній з могік н.
журиться з ми ш скеля:
ем митця, художник нем ,
мутні лелеки ші й невеселі -
к для них холодн ця зим .
сойк у печ лі, без віночк ...
шому подвір’ї - тиск людей...
дягнули с у вишиту сорочку,
о ля вишив л в ювілей.
це т кі у лі іменини,
к бід , що рук не підкл деш,
окличе всіх до себе н гостину,
ту печ ль, що їй нем є меж.
рощ йте всіх інертних і б йдужих,
міни м нем - це зн єм ми,
рощ йте, дорогий, безцінний друже,
своїх небес н с обійміть крильми.
11.02.2005 нн митренко
17 18

13. 19 20

14. 21 22

15. 23 24

16. 25 26

17. 27 28

18. 29 30

19. 31 32

20. 33 34

21. 35 36

22. 37 38

23. 39 40

24. 41 42

25. 43 44

26. 45 46

27. 47 48

28. 49 50

29. 51 52

30. 53 54

31. 55 56