1. Музей Название организации
БОРИСA 07.02.13
ГРІНЧЕНКA Випуск 2
Видатний українець
Борис Грінченко — визнач- був час жорстокого приду-
ний поет, прозаїк, драма- шення будь-якого націона-
тург, перекладач, літератур- льного самоствердження,
ний критик, мовознавець, час тотального витравлен-
фольклорист і етнограф, ня всього українського —
педагог, публіцист, органі- починаючи з ідеї й закінчу-
затор видавничої справи, ючи словом. І ось у цю
бібліограф, громадський і «прокляту пору» Грінченко
політичний діяч. Життєва й став одним із небагатьох
творча доля Грінченка — це пробуджувачів національ-
важкий шлях українського ної свідомості, справжніх
інтелігента, його невтомна будівничих національної
творча й громадсько- ідеї, істинних патріотів
просвітницька діяльність. України. Дуже влучно ска-
Він зазнавав переслідувань зав про Грінченка письмен-
та ув’язнень, постійно пере- ник М. Чернявський: «Він
бував під наглядом жандар- більше працював, ніж
мів. Становлення його як жив».
письменника й громадянина
відбувалося наприкінці XIX
ст., у найглухішу пору сус-
пільного життя України. То
В цьому випуску:
Короткі відомості про життя Б. Грінченка Короткі відомості 1
про Видатного
українця
Народився видатний поет в Харківській реальній шко- Від 1881 р. Б. Грінченко поєд-
1863 року на Харківщині, у лі.Після двомісячного ув’яз- нує педагогічну діяльність із
небагатій дворянській ро- нення Борис працював дріб- письменницькою творчістю. 6 Музей Бориса 2
дині. Тринадцятирічний ним канцеляристом Харків- травня 1910 р. видатний пись- Грінченка
Борис Грінченко випадко- ської казенної палати. Скла- менник, науковець, освітній і
Музей в ХХІ 3
во знайшов «Кобзаря». вши екстерном іспити при громадський діяч перейшов у столітті
Відтоді поезія Тараса Шев- Харківському університеті вічність. Похорон відбувся 9
ченка зачарувала хлопця й на народного вчителя, у травня в Києві на Байковому Творча спадщина 4
Письменника
стала для нього особистим 1881–1894 рр. працював за цвинтарі.
Євангелієм. Протягом 1874 фахом на Харківщині, Сум-
–1879 рр. хлопець навчався щині, Катеринославщині.

2. Музей Бориса Грінченка
З прадавніх часів несе землею свої
тихі води до Лугані річечка з нехит-
– учасників триденної науко-
рою назвою Біла. З мосту, що перети- во-практичної конференції,
нає її на трасі Луганськ-Алчевськ, присвяченої 125-ій річниці від
відкривається краєвид зеленої доли- дня народження Б.Д. Грінчен-
ни із старими вербами. На лівому ка, яка проходила в Лугансь-
березі над річкою здіймаються скеля- кому педагогічному інституті.
сті кручі. Правий берег річки від са- До складу делегації входили
викладачі університетів, ін-
мої води неквапливо підіймається
ститутів, а також науковців з
вгору і аж біля обрію переходить у академії наук України Очолю-
широкий степ з типовим представни- вав делегацію голова Грінчен-
цтвом донбасівської степової флори і ківських ювілейних свят пись-
фауни. А перед річкою, над квітучим менник Валерій Шевчук. Ви-
На жаль, цей музей проіснував недо- кладачі та студенти приїхали вклони-
вишневим буйством де-не-де висту- вго – партійні керівники примусили
пають дахи добротних селянських тися першому пам’ятнику Борису
закрити його. І тільки у 1988 році за Грінченку, відвідати перший музей, а
будинків. Це і є Олексіївка. Увагу на ініціативою групи інтеліге-
в’їзді в село привертає стела з напи- нції Луганщини –Микити
сом: „Меморіальний музей Чернявського, Юрія Єнен-
Б.Д.Грінченка”. ка, Богдана Пастуха –до
125-ої річниці від дня наро-
До музею веде короткий степовий дження Бориса Грінченка,
шлях. На подвір’ї Олексіївської шко- 25 листопада урочисто відк-
ли – стара будівля, перед якою висо- рито музейну кімнату та
чить пам’ятник талановитому педа- пам’ятник. Автор пам’ятни-
гогу, видатному письменнику і пуб- ка – луганський скульптор
ліцисту, критику і мовознавцю, вида- Іван Михайлович Чумак. А
вже 2 грудня тільки-но
вцю та громадському діячу – Борису
створений музей прийняв
Дмитровичу Грінченку. першу численну делегацію
також відкрити меморіальну дошку
на будинку школи, де працював пи- ман „Три листки за вікном”;
сьменник. до музею були передані тези допові-
Того дня музей поповнився новими дей з підписами її учасників, вітальні
експонатами. Анатолій Погрібний телеграми від членів президії спілки
подарував повість Грінченка „Під
тихими вербами” . року видання,
свою монограму „Б.Д.Грінченко.
Нарис життя і творчості”, нарис про
Олеся Гончара; Валерій Шевчук –
двотомник драматичних творів Грін- Дух воскресає, як народ живий,
ченка із своєї книгозбірні та свій ро-
З вогню труда подвижного й святого,
Стоїть Грінченко – вічний вартовий
Біля криниці слова золотого.
Стр. 2 Музей БОРИСA

3. Музей в ХХІ столітті
У 1992 році музею присвоєно звання ний ремонт і створена нова експози- Так повернувся із забуття Грінченко
„народний”. А вже у 2000 році експо- ція за проектом Н.О.Монастирської – – славний син України. І ось уже 20
нати переносяться з шкільної кімнати голови Луганської обласної спілки років зустрічає й проводжає учнів
і розміщуються в будівлі школи, в художників України. У цьому ж році Олексіївської школи. Не одне поко-
якій працював Грінченко з 1887 по музей стає відділом Перевальського ління виросло під його пильним пог-
1893 рік. Тут у 2003 році , з нагоди районного історичного музею. лядом. Борис Дмитрович і понині не
140-ї річниці від дня народження У 2007 році музей відкрив нову екс- зраджує одному із своїх псевдонімів
Б.Д.Грінченка, проведений капіталь- позицію - класну кімнату кінця ХІХ – Вартовий, він і після смерті стоїть
століття за спільним мис- на варті рідного слова.
тецько-культурологічним
проектом „Б.Д.Грінченко За цей час у музеї побували біля ста
– просвітитель українсь- тисяч відвідувачів. Це учні, студенти,
кого народу” (авторський викладачі, науковці, письменники,
колектив: начальник від- художники, громадські діячі, гості з
ділу культури і туризму Канади, США, Англії, Росії, Грузії,
Перевальської РДА Польщі, Йорданії, Молдови, Данії.
І.М.Колганова, художник Вони залишили у книзі відгуків запи-
– проектант, член НСХУ си про свої враження: „Відвідали цей
Н.О.Монастирська, заві- чудовий музей, який є осередком
дуюча відділом української культури у цьому мальо-
меморіального музею вничому Луганському краї...” - про-
Б.Д.Грінченка фесор Доценко , доктор географічних
Н.В.Павленко). наук м. Київ; „Коли слухаєш екскур-
сію, переймаєшся глибинним духом
національної гідності, яку тут засівав
і утверджував Борис Грінченко.” –
Василь Лизанчук, професор Львівсь-
кого національного університету іме-
ні Івана Франка; „Велике спасибі за
любов до України і до Грінченка. Вони часто відвідують музей, надають менника.
Вражений високим професіоналіз- науково-методичну допомогу, дарую- На базі музею проводяться різнома-
мом і експозицією музею, яка зробле- чи свої книги, а також матеріал про нітні заходи – конкурси юних літера-
на краще, ніж в багатьох столичних Грінченка. Так, Богдан Васильович торів, семінари, свята,виставки робіт
музеях”. – Олексій Доля, заступник Пастух, подарував музею 10 рідкісних народних майстрів , зустрічі з поета-
директора музею народної архітекту- книг з творами Б.Д.Грінченка, а також ми та письменниками.
ри та побуту України, член колегії свої наукові дослідження про пись-
міністерства культури.
Дружні тривалі стосунки поєднують
працівників музею з дослідниками На Шевченківському полі
творчості Бориса Грінченка професо- На смерть готові й на ножі,
ром Погрібним А.Г., лауреатом пре-
мії імені Б.Д.Грінченка Пастухом Цвіли провісниками долі
Б.В., доцентом кафедри української Вітчизни праведні мужі.
літератури Луганського НУ імені Що власну кров несли на
Т.Г.Шевченка Неживим О.І.,
тризну
І відкривали людям зір
На рідний корінь, на дідизну
Валуєвим на перекір.
Вони згоряли , підійнявши
Серця знаменами в борні,
Щоб мова пращурів назавше
Сталилась в сущому вогні.
Випуск 2 Стр. 3

4. Творча спадщина письменника
Лише з смертю прийшла до письмен- Творча спадщина Б. Грінченка до- му вмів глибоко проникати в. дитячу
ника слава, яка з року в рік зростала. сить велика: вірші, поеми, байки, душу, показати і вмотивувати вчинки
Широко друкувалися його твори, віршовані казки, оповідання, повісті, юних героїв. Більшість оповідань, у
виходили брошури про митця, його драми. Друкуватися Б. Грінченко яких змальовано життя селянських
ім’я присвоювалося багатьом освіт- почав з 80-х рохів.. У періодичних дітей, пройняті оптимізмом, у них
нім та громадським установам, а пор- виданнях спочатку з’явилися вірші, а відчутна віра у свій народ. Автору
трети вивішувалися поряд з портре- потім і збірки поезій: «Пісні Василя вдалося передати вмотивовано благо-
тами Т. Шевченка. Та невдовзі вуль- Чайченка» (1884), «Під сільською родні прагнення і вчинки дітей. Це
гарно-соціологічна критика 20-30-х стріхою» (1886), «Під хмарним не- шукачі щастя і добра, їм властиве
років поступово знецінила всю твор- бом» (1893), «Пісні та думи» (1895), почуття дружби і товариства.
чу і просвітницьку роботу Б. Грінче- «Хвилини» (1903) та ін. Поезія Б.
нка, а ім’я видатного письменника Грінченка високо оцінена І. Фран-
надовго було вилучено з творчого ком, Лесею Українкою, А. Кримсь-
процесу. «Колись піднесений на не- ким. Вони дають об’єктивну оцінку
досяжну височину,— писав О. Біле- поетичної спадщини письменника,
цький,— Б. Грінченко був перетворе- вказують на сильні і слабкі сторони
ний не тільки в нікчемність, а й у його письма. Висхідна еволюція у
нікчемність шкідливу і по суті перес- світогляді самого письменника про-
тав існувати як явище історії україн- стежується у поетичних творах ран-
ської літератури». нього і пізнішого періодів. Б. Грінче-
нко сам був великим педагогом і то-