урок

1. Тема уроку: Розв´язування задач
Мета уроку:показати зв'язок теорії із практикою; навчити в простих
повсякденних подіях бачити нове та незвичайне; формувати вміння спостерігати,
аналізувати й пояснювати фізичні явища.
Хід уроку
Фізичні явища оточують нас повсюди, багато з них нам уже знайомі,і ми можемо
їх пояснити. Я хочу, щоб ви побачили й переконалися в тому, що фізика – це не
тільки храм точних формул, законів і правил, а саме життя у всіх його проявах. І
навіть у такій повсякденній справі, як чаювання , можна побачити багато
цікавого.
Чай – це напій бадьорості, напій сили. Чай – це насичений аромат, що наповнює
кімнату, це неповторний смак. І саме цьому напою, що бадьорить, зігріває взимку
і тамує спрагу влітку, ми присвятимо сьогоднішній урок. Але чай не просто напій,
це також традиційний елемент спілкування, дружньої бесіди. Тож посмакуємо
разом чашку запашного чаю. Але чаю ще немає.
Потрібно воду налити у чайник. І накрити чайник кришкою.
 Як із точки зору фізики пояснити, для чого ми накриваємо чайник
кришкою, коли кип’ятимо воду?(накриваючи кришкою, ми зберігаємо у
ньому тепло, яке передає воді нагрівач, зменшуємо теплообмін з
навколишнім середовищем)
 Чому рідини завжди нагрівають знизу?(прояв конвекції)
 З яких матеріалів виготовляють чайники?(метал, пластмас, скло тощо)
 А чи можна нагріти воду у паперовій посудині?
Демонстрація. Нагрівання води у паперовій коробці
 Чому папір не загорівся?
Задача . Яку кількість теплоти одержала вода об’ємом 2л підчас нагрівання
від кімнатної температури до 1000
С?
 На поверхні води з’являються бульбашки. Про що це свідчить?

2.  Відкриваємо кришку. Що ми бачимо?
 Якби ми налили в чайник таку саму кількість кип’яченої води, але не сирої, чи
закипіла б вона швидше, якби умови нагрівання були однакові?(Сира вода
закипить швидше, тому що вона містить розчинене повітря, що під час кипіння
видаляється. Чому це так важливо ми з’ясуємо пізніше)
Вода закипіла, але це тільки окріп. Потрібно правильно заварити чай. Смак чаю
залежить від температури, за якої його заварили. Чим вища температура в момент
заварювання, тим смачніший чай.
 У якому чайнику краще заварювати чай металевому чи порцеляновому і
чому?
 Чому перед заварюванням чайник рекомендують кілька разів ополоснути
окропом?
 Рекомендується почекати п’ять хвилин, щоб чай добре заварився. Чому на
цей час заварювальний чайник краще накрити серветкою?
 Чому чай через деякий час стає рівномірно зафарбованим?
Чай готовий! Можна розливати.
 Які неприємності можуть трапитись, коли ми наливаємо гарячий чай у
склянку?
 Як цьому запобігти?
 Чому чай краще пити з чашки ніж із склянки?
 Якою ложкою краще скористатись при цьому?
 Що раніше треба налити – заварку чи окріп?(температура заварки менша,
тому безпечніше наливати заварку, а потім окріп)
 Ми кладемо в чай цукор. Чому чай стає солодким?
 Під час помішування процес відбувається швидше. Чому?
 Чай дуже гарячий. Що можна зробити, щоб остудити його
А чай смачний, і ми із задоволенням його поп´ємо.

3. Фізкульт хвилинка «Зміни внутрішню енергію свого тіла»
• Встати, потягнутись догори.
• Руки поставити на пояс, нахилити тулуб у різні сторони.
• Зігнути в ліктях руки і розігнути.
1. «Хочете чаю?» — запитав господар дому Шерлока Холмса. «Так», —
відповів гість. «От і добре, — сказав господар. — Але я люблю гарячий
чай, тому кладу в нього цукор тільки перед тим, як пити.» «Доцільніше
робити це раніше, одразу після того, як Вам налили його», — порадив
Шерлок Холмс. Чи мав він рацію?
2. Була зима. Шерлок Холмс увійшов у кімнату з вулиці. Крізь замерзлі
шибки було видно лише край Дороги. «Господарка квартири лінива», —по-
думав він. Чому він дійшов такого висновку?
3. Господарка дому, де був Холмс, підійшла до дверей і впустила кішку.
Подивившись на кішку, Холмс зауважив: «Погода надворі холодна». Як він
це визначив?
4. «Млинці смачні, коли гарячі», — сказала господарка, запрошуючи Ше-
рлока Холмса до столу. «Щоб вони довше залишалися гарячими, —
продовжувала вона, — я ставлю тарілку з млинцями на плетену із дроту
тацю». «Прошу Вас, краще — ставити їх на дерев’яну підставку», —
порадив Холмс. . На чому ґрунтується його порада?
5. Прийшовши у гості, Холмс підійшов до вікна і виглянув у нього. «Ваш будинок
кам’яний і холодний», — зауважив він. Чому він так сказав?
6. Холмс, увійшовши до квартири і розпочавши бесіду з її мешкавшпщ, через
хвилину сказав: «Шановні господарі, у Вас на кухні кипить чайник». Як він це
визначив, якщо перебував у кімнаті, з якої кухні не видно?
Чаю свіжого ковтнути,
Всі слова наші почути.

4. За столами чаю
У чашки наливайте,
Ароматного, міцного
Ще й на колір золотого.
ІІ Підсумок уроку, рефлексія.
Ось і добігло до кінця наше чаювання.
Які ваші враження від чаювання?
Отже, настав час прощатися. І я хочу побажати вам завжди з бажанням вчитися.
ІІІ. Домашнє завдання
Повторити §43 - 46

5. Ми з вами отримали сьогодні чудовий золотистий напій, адже не відразу
людина навчилася правильно заварювати чай. Відомі курйози.
Майже в кожній країні існують анекдоти про приготування чаю.
Так, англійський моряк надіслав у подарунок своїй матері фунт чаю.
Жінка, бажаючи почастувати сусідів вишуканою заморською стравою,
зварила в каструлі увесь чай відразу і, виливши гірку, на її думку, зовсім не потрібну
коричневу воду, розклала по тарілках виварене листя, приправивши його сметаною, і подала
до столу.
А хто з вас знає, який чай і як п’ють у різних країнах?
У Японії, Китаї, Монголії, Середній Азії,Індії п’ють зелений чай під назвою „кок- чай“. Чай полюбляють у
Європі. В Англії п’ють „білий чай“—із молоком, і на кожного англійця вдень припадає п’ять- із половиною
чашок чаю. Англійці першими почали нити чай із ромом. А ось у Японії досі не зник „культ" чаю .Чаювання в
Японії є цілою церемонією. Перед чаюванням гості збираються в окремій кімнаті, де вони
перебувають 20-30 хвилин, бо вважається, що потрібно відпочити від денної метушні. А потім
розпочинають чаювання. І за чашкою чаю вони можуть спокійно розмовляти 4-5 годин. Отже,
чайна церемонія — це швидше бенкет розуму, ніж шлунку.
Історичні довідки
Відома легенда, яка розповідає, де і як виник чайний кущ. Батьківщина чаю –
Китай, і чайному кущу майже п’ять тисяч років. Жив колись у Китаї мудрий
чернець Деррама. Дні і ночі він проводив у роздумах і молитвах. Одного дня
побачив він уві сні Будду й , приголомшений побаченим, дав обітницю
молитися, не склеплюючи очей, удень і вночі.
Одного разу Даррама не витримав: очі його мимо волі заплющилися. Він
непомітно заснув. Прокинувся чернець із жахом: він порушив обітницю, дану
самому богові! І провиною всьому були повіки, адже вони склепилися і
спричинили сон. І Даррама відірвав свої повіки й кинув їх на землю. Навесні
на тому місці виріс зелений кущ, листя його мали дивну властивість
відгонити сон.
Так. Батьківщина чаю — Китай. За легендою, пастухи, примітивши, як до овець, що пожували чайне листя,
повертається бадьорість,першими випробували відвар, якому судилося стати чй не головним напоєм країни.
Чай — це дерево, окультурене людиною й для зручності обробітку перетворене на кущ. Чай давно
визнано найвибагливішою з усіх рослин на землі. «Потрібно 50 разів вклонитися кущу, щоб отримати
справжній чай »го ворят ь грузини.

6. Отже, батьківщина чаю —Китай.
А як же він потрапив до нас?
Відповідь: «У нас чай з’явився більше 300 років тому. Царський посол Василь Старков, повертаю-
чись у 1638 р. із Монголії на батьківщину, привіз цареві Михайлу Федоровичу від хана, окрім інших
подарунків, і кілька пудів „чорної китайської трави“. Це був чай, який сподобався цареві і боярам: „Пиття
добре — говорили вони — і звикнеш, Дуже смачно“. Російські люди полюбили чай, і він став дуже
поширеним напоєм. З’явилися яскраво начищені самовари, веселі баби-грілки в строкатих сарафанах,
яскраві чашки, красиві скатертини».
Але істинно російський чай, що вирощується в Росії, з’явився лише 60 років
тому. Хто може розповісти, як це сталося?
Відповідь: «Наприкінці минулого століття на узбережжі Кавказу з’явився дехто Кошман Іон
Антонович, дуже бідний чоловік, який багато років пропрацював у торговця чаєм Попова. У великій бідності,
під загрозою жандармів, у високогірному аулі І. А. Кошман розвів чай, який віднині називається
Краснодарським. Нині він відомий і в Брюсселі, на дегустації російський чай під назвою Краснодарський
букет“ був визнаний рівнозначним найкращому у світі цейлонському чаю».

7. Учитель фізики
Гайдук Ніна Миколаївна