У новій редакції Базового компонента
дошкільної освіти зазначено, що старший
дошкільник має орієнтуватися в тому, що рідна
країна має свою територію, на якій проживають
українці, що мають свою культуру, звичаї, мову.
Метою патріотичного виховання є
формування у молодого покоління високої
патріотичної свідомості, почуття любові
до України, пошани до видатних
вітчизняних історичних діячів, готовності
до виконання громадянських і
конституційних обов'язків.
Патріотичне виховання дошкільників має
вирішувати широке коло завдань. Це не лише
виховання любові до рідного дому, сім'ї,
дитячого садка, з якої зароджується любов до
рідної країни, а й виховання шанобливого
ставлення до людини-трударя та результатів її
праці, рідної землі, захисників Вітчизни,
державної символіки, традицій держави,
загальнонародних свят.
 червона — освітня лінія «Особистість дитини»;
 жовта — освітня лінія «Дитина в соціумі»;
 зелена — освітня лінія «Дитина у природному
довкіллі»;
 синя — освітня лінія «Дитина у світі культури»;
 фіолетова — освітня лінія «Гра дитини»;
 коричнева — освітня лінія «Дитина в сенсорно-
пізнавальному просторі»;
 жовтогаряча — освітня лінія «Мовлення дитини».
Завдання 1
Завдання патріотичного виховання дошкільників
відповідно до змісту нової редакції Базового
компонента дошкільної освіти
Схема 1
Освітня лінія
“Особистість
дитини”
Освітня лінія
“Мовлення
дитини”
Освітня лінія
“Дитина в
соціумі”
Освітня лінія
“Гра
дитини”
Освітня лінія
“Дитина в
сенсорно-
пізнавальном
у просторі”
Освітня лінія
“Дитина у
світі
культури”
Освітня лінія
“Дитина у
природному
довкіллі”
Формувати
елементарні
уявлення
дитини
про себе
як носія
свідомості
та само
свідомості,
сприйняття
себе
в контексті
відносин з
іншими
Формувати
уявлення
дитини про
країну, на-
роди, нації,
суспільство
та людство.
Виховувати
готовність
сприймати
соціальний
досвід, ро-
бити добрі
вчинки
Формувати
моральні
норми
гуманної
взаємодії
з природним
довкіллям.
Виховувати
любов
до природи
рідного
краю
Залучати
до надбань
національної
культури,
формувати
ціннісне
ставлення
до українських
мистецьких
традицій та
творів
українських
митців.
Виховувати
інтерес до
українського
декоративно-
прикладного
мистецтва
Ознайомлю-
вати з
українським
и народними
іграшками
та місцями
їх
виготовлен-
ня.
Вчити
відповідаль-
но ставитися
до
обов'язків,
пов'язаних із
роллю в грі
Формувати
інтерес
до довкіл-
ля та самої
себе.
Стимулюва
-ти активне
сприймання
людей та
подій, що
відбува-
ються в
соціумі
Формувати
уявлення
дітей про
українську
мову
як державну.
Вчити вести
діалог,
використо-
вуючи
етикетну
українську
лексику
Завдання 2
Схема 2
Принципи громадянського виховання
 Природовідповідності
 Культуровідповідності
 Етнізації
 Гуманізму
 Демократизму
 Єдності сім’ї і дошкільного закладу
 Наступності і спадкоємності поколінь
 Цілісності
Завдання 3
Заняття, бесіди, розповіді.
Екскурсії вулицями рідного міста до історичних
пам'яток.
Читанння та інсценування творів художньої
літератури
Дидактичні, сюжетно-рольові ігри.
Розв'язування проблемних ситуацій.
Заняття з циклу історичні цікавинки.
Розглядання ілюстрованих матеріалів.
Відвідування музеїв.
Тематичні вечори, розваги.
Схема 3
Форми та методи організації роботи з
громадянського виховання
В період дошкільного дитинства закладаються основи
свідомості й самосвідомості, а також ті риси характеру,
які й визначатимуть особистість, цей вік має виключне
значення для патріотичного виховання. Дитина
усвідомлює суспільні цінності, починає керуватись у
своїй поведінці моральними нормами. Цей час є
найсприятливішим для формування в неї першооснов
національної самосвідомості, а саме:
розуміння своєї приналежності до нації;
 любові та поваги до національної мови, традицій,
символіки;
 основ фундаментальних рис національного
характеру.
Дошкільний вік як період становлення
особистості має свої потенційні можливості
для формування вищих моральних почуттів,
до яких і відноситься почуття патріотизму.
Формування патріотичних почуттів дітей
дошкільного віку має поєднуватися з
вихованням їх у дусі миру.
Важливим напрямом патріотичного виховання є
прилучення до народознавства — вивчення
культури, побуту, звичаїв рідного народу.
Організовуючи народознавчу роботу з
дошкільниками, вихователі повинні у комплексі
розв'язувати пізнавальні, навчальні, виховні та
мовленнєві завдання.
Виховні завдання мають на меті
прищепити дітям насамперед любов
до рідного краю, до землі своїх
предків, до рідної мови, оселі, до
батьківщини, почуття гордості за свій
народ, повагу до національної
культури, національних звичаїв та
оберегів.
Пізнавальні завдання передбачають
розширення знань дітей про Україну, її
історію, культуру, природні багатства.
На заняттях з народознавства малюк уперше
долучається до державних символів та
народних національних оберегів.
Навчальні завдання
передбачають формування
перших наукових
народознавчих та історичних
понять, у майбутньому -
основи наукового мислення,
національної свідомості,
самосвідомості та психології.
Вихователь повинен:
• розвивати пізнавальну активність дітей, прагнення
якнайглибше пізнати свій народ, свої національні
корені;
• формувати стійкий інтерес до народознавчого
матеріалу, бажання пізнати його глибше, навчити
використовувати його в побуті, у своєму дитячому
житті, запам'ятовувати вірші, прислів'я, приказки,
казки, загадки;
• прищеплювати дітям елементарні трудові навички,
пов'язані з народними ремеслами. Вчити малюків
вишивати, витинати, розписувати за українськими
мотивами писанки, іграшки, посуд виготовляти різні
вироби: іграшки, глиняний посуд, вибійки,
витинанки, аплікації тощо.
Розвивальні завдання передбачають
розвиток усіх психічних процесів у
дитини: запам'ятовування, уважності,
зосередженості, логічного мислення,
уяви. Діти повинні вміти самостійно
аналізувати, зіставляти, порівнювати
народознавчі поняття, звичаї минулого та
сучасного, відокремлювати місцеве,
регіональне від загально-традиційного
національного.
Мовленнєві завдання є супутніми на
кожному народознавчому занятті.
Наприклад, мандруючи до української
оселі прадідів, діти вперше чують слова
стріха, тин, перелаз, скриня, ослін,
долівка.
Якою має бути мова, щоб викликати позитивні почуття,
впливати на емоційну сферу дитини?
Насамперед, теплою. Через мову вихователь передає своє
ставлення, спонукає до спілкування, емоційного відгуку на
свої дії. Лагідне звертання, теплі й добрі слова, звернені не
лише до дитини, а й до дорослих у присутності малюка
сприятимуть позитивному сприйняттю думки, яку хоче
передати мовець. Тепло мови вивільняє тепло серця. І цим
теплом зігрівається спілкування. Зміст спілкування,
спрямований на моральний розвиток дитини, визначається
дорослими і можливості його безмежні
"Засвоюючи рідну мову легко й без великих
зусиль, кожне нове покоління засвоює в той
же час плоди думок і почуттів тисяч
поколінь, що передували йому . Не тільки
умовних звуків вчиться дитина, вивчаючи
рідну мову, а п'є духовне життя й силу з
рідних грудей рідного слова"
"Вважаючи мову органічним витвором народної
думки й почуття, в якому виявляються результати
духовного життя народу, ми, звичайно, зрозуміємо,
чому в мові кожного народу відбивається особливий
характер, чому мова є найкращою
характеристикою народу. Факт спадковості
національних характерів, що проявляється в мові, не
підлягає сумніву".
“Тільки той може осягнути своїм розумом і
серцем красу, велич і могутність Батьківщини,
хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова, хто
дорожить ним, як честю рідної матері, як
колискою, як добрим ім'ям своєї родини. Людина,
яка не любить мови і рідної матері, якій нічого не
промовляє рідне слово - це людина без роду й
племені".
Робота з державною
атрибутикою не буде
ефективною, якщо
вестиметься формально і не
лягатиме на підготовлений
ґрунт поваги й любові до
Батьківщини, високих
моральних якостей,
сформованих у дитини.
Дякую за увагу!

Педагогічна рада "Національно - патріотичне виховання дошкільників, засобами музичного виховання"

  • 3.
    У новій редакціїБазового компонента дошкільної освіти зазначено, що старший дошкільник має орієнтуватися в тому, що рідна країна має свою територію, на якій проживають українці, що мають свою культуру, звичаї, мову.
  • 4.
    Метою патріотичного вихованняє формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків.
  • 5.
    Патріотичне виховання дошкільниківмає вирішувати широке коло завдань. Це не лише виховання любові до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, з якої зароджується любов до рідної країни, а й виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят.
  • 6.
     червона —освітня лінія «Особистість дитини»;  жовта — освітня лінія «Дитина в соціумі»;  зелена — освітня лінія «Дитина у природному довкіллі»;  синя — освітня лінія «Дитина у світі культури»;  фіолетова — освітня лінія «Гра дитини»;  коричнева — освітня лінія «Дитина в сенсорно- пізнавальному просторі»;  жовтогаряча — освітня лінія «Мовлення дитини». Завдання 1
  • 7.
    Завдання патріотичного вихованнядошкільників відповідно до змісту нової редакції Базового компонента дошкільної освіти Схема 1 Освітня лінія “Особистість дитини” Освітня лінія “Мовлення дитини” Освітня лінія “Дитина в соціумі” Освітня лінія “Гра дитини” Освітня лінія “Дитина в сенсорно- пізнавальном у просторі” Освітня лінія “Дитина у світі культури” Освітня лінія “Дитина у природному довкіллі” Формувати елементарні уявлення дитини про себе як носія свідомості та само свідомості, сприйняття себе в контексті відносин з іншими Формувати уявлення дитини про країну, на- роди, нації, суспільство та людство. Виховувати готовність сприймати соціальний досвід, ро- бити добрі вчинки Формувати моральні норми гуманної взаємодії з природним довкіллям. Виховувати любов до природи рідного краю Залучати до надбань національної культури, формувати ціннісне ставлення до українських мистецьких традицій та творів українських митців. Виховувати інтерес до українського декоративно- прикладного мистецтва Ознайомлю- вати з українським и народними іграшками та місцями їх виготовлен- ня. Вчити відповідаль- но ставитися до обов'язків, пов'язаних із роллю в грі Формувати інтерес до довкіл- ля та самої себе. Стимулюва -ти активне сприймання людей та подій, що відбува- ються в соціумі Формувати уявлення дітей про українську мову як державну. Вчити вести діалог, використо- вуючи етикетну українську лексику
  • 8.
    Завдання 2 Схема 2 Принципигромадянського виховання  Природовідповідності  Культуровідповідності  Етнізації  Гуманізму  Демократизму  Єдності сім’ї і дошкільного закладу  Наступності і спадкоємності поколінь  Цілісності
  • 9.
    Завдання 3 Заняття, бесіди,розповіді. Екскурсії вулицями рідного міста до історичних пам'яток. Читанння та інсценування творів художньої літератури Дидактичні, сюжетно-рольові ігри. Розв'язування проблемних ситуацій. Заняття з циклу історичні цікавинки. Розглядання ілюстрованих матеріалів. Відвідування музеїв. Тематичні вечори, розваги. Схема 3 Форми та методи організації роботи з громадянського виховання
  • 10.
    В період дошкільногодитинства закладаються основи свідомості й самосвідомості, а також ті риси характеру, які й визначатимуть особистість, цей вік має виключне значення для патріотичного виховання. Дитина усвідомлює суспільні цінності, починає керуватись у своїй поведінці моральними нормами. Цей час є найсприятливішим для формування в неї першооснов національної самосвідомості, а саме: розуміння своєї приналежності до нації;  любові та поваги до національної мови, традицій, символіки;  основ фундаментальних рис національного характеру.
  • 11.
    Дошкільний вік якперіод становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму.
  • 12.
    Формування патріотичних почуттівдітей дошкільного віку має поєднуватися з вихованням їх у дусі миру.
  • 13.
    Важливим напрямом патріотичноговиховання є прилучення до народознавства — вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Організовуючи народознавчу роботу з дошкільниками, вихователі повинні у комплексі розв'язувати пізнавальні, навчальні, виховні та мовленнєві завдання.
  • 14.
    Виховні завдання маютьна меті прищепити дітям насамперед любов до рідного краю, до землі своїх предків, до рідної мови, оселі, до батьківщини, почуття гордості за свій народ, повагу до національної культури, національних звичаїв та оберегів.
  • 15.
    Пізнавальні завдання передбачають розширеннязнань дітей про Україну, її історію, культуру, природні багатства.
  • 16.
    На заняттях знародознавства малюк уперше долучається до державних символів та народних національних оберегів.
  • 18.
    Навчальні завдання передбачають формування першихнаукових народознавчих та історичних понять, у майбутньому - основи наукового мислення, національної свідомості, самосвідомості та психології.
  • 19.
    Вихователь повинен: • розвиватипізнавальну активність дітей, прагнення якнайглибше пізнати свій народ, свої національні корені; • формувати стійкий інтерес до народознавчого матеріалу, бажання пізнати його глибше, навчити використовувати його в побуті, у своєму дитячому житті, запам'ятовувати вірші, прислів'я, приказки, казки, загадки; • прищеплювати дітям елементарні трудові навички, пов'язані з народними ремеслами. Вчити малюків вишивати, витинати, розписувати за українськими мотивами писанки, іграшки, посуд виготовляти різні вироби: іграшки, глиняний посуд, вибійки, витинанки, аплікації тощо.
  • 20.
    Розвивальні завдання передбачають розвитокусіх психічних процесів у дитини: запам'ятовування, уважності, зосередженості, логічного мислення, уяви. Діти повинні вміти самостійно аналізувати, зіставляти, порівнювати народознавчі поняття, звичаї минулого та сучасного, відокремлювати місцеве, регіональне від загально-традиційного національного.
  • 21.
    Мовленнєві завдання єсупутніми на кожному народознавчому занятті. Наприклад, мандруючи до української оселі прадідів, діти вперше чують слова стріха, тин, перелаз, скриня, ослін, долівка.
  • 22.
    Якою має бутимова, щоб викликати позитивні почуття, впливати на емоційну сферу дитини? Насамперед, теплою. Через мову вихователь передає своє ставлення, спонукає до спілкування, емоційного відгуку на свої дії. Лагідне звертання, теплі й добрі слова, звернені не лише до дитини, а й до дорослих у присутності малюка сприятимуть позитивному сприйняттю думки, яку хоче передати мовець. Тепло мови вивільняє тепло серця. І цим теплом зігрівається спілкування. Зміст спілкування, спрямований на моральний розвиток дитини, визначається дорослими і можливості його безмежні
  • 23.
    "Засвоюючи рідну мовулегко й без великих зусиль, кожне нове покоління засвоює в той же час плоди думок і почуттів тисяч поколінь, що передували йому . Не тільки умовних звуків вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, а п'є духовне життя й силу з рідних грудей рідного слова"
  • 24.
    "Вважаючи мову органічнимвитвором народної думки й почуття, в якому виявляються результати духовного життя народу, ми, звичайно, зрозуміємо, чому в мові кожного народу відбивається особливий характер, чому мова є найкращою характеристикою народу. Факт спадковості національних характерів, що проявляється в мові, не підлягає сумніву".
  • 25.
    “Тільки той можеосягнути своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім'ям своєї родини. Людина, яка не любить мови і рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово - це людина без роду й племені".
  • 26.
    Робота з державною атрибутикоюне буде ефективною, якщо вестиметься формально і не лягатиме на підготовлений ґрунт поваги й любові до Батьківщини, високих моральних якостей, сформованих у дитини.
  • 27.