nnvvccc

1. Палацово-парковий
ансамбль «Самчики»
Роботу виконала:
Учениця 10-А класу
Кучеренко Ірина

2. Пала́цово-па́рковий
анса́мбль «Са́мчики» —
музей-садиба у селі
Самчики на схід від
Старокостянтинова (нині
Старокостянтинівський
район Хмельницька
область). Належить до
кращих пам'яток стилю в
країні. Палац є одним з
найкраще збережених, що
дало змогу облаштувати
музей-садибу.

3. Історія
Садибу почав
облаштовувати Ян
Хоєцький на початку 18 ст.
З тих часів зберігся так
званий Старий палац 1725
р. Невиразна архітектура
старої будівлі спонукала
інших хазяів
використовувати її як
службове примішення
нового палацу. Старий
палац теж збережено до 21
століття.
Наступним власником
був полковник Петро
Чечель (1754–1843),
гайсинський староста.
Після поразки
польського повстання
1863 р. маєток Чечелей
царат конфіскував.
Власником садиби став
І.Угримов, а через 34
роки — М.Шестаков
(1856 — 1926 рр.).

4. Занепад і ренесанс
Після Лютневої революції руйнуються маєтки, гинуть значні пам'ятки культури, великі книгозбірні,
неоціненної ваги архіви, люди… Високе мистецтво маєтків перетвориться в попіл… Але доля буде
прихильна до маєтку Самчики. Дух культури маєтку, подвижництво господарів, западе в душі
поміркованих селян і вони вбережуть його. Маєток пустує до 1922 року. Інтер'єри палацу зазнають
руйнувань. Загинуть десюдепорти у всіх залах палацу, загине у вогні (1918 р.) чудова скульптура
фонтану, відіб'ють голови, руки в путті біля скульптур левів на Графських воротах, знищать герб
Чечелів «Єліта» в тимпані фронтону парадного порталу, знімуть мистецькі стулки Графських воріт, на
паливо піде найкращий паркет Круглої зали, забетонують вишукані балюстради ганків бічних фасадів
палацу… Будівлі маєтку, в тому і числі палацу, використає місцевий радгосп під житло, клуб,
бібліотеку, фельдшерсько-акушерський пункт, в літній час — під піонерський табір. Для господарських
потреб розберуть оранжерею, конюшню й каретну із мезоніном, будинок для службовців. Зазнає
втрат маєток й під час Другої світової війни, особливо палац.
По війні радгосп знову господарює в маєтку. В 1956 році на його базі засновується Хмельницька
державна сільськогосподарська дослідна станція; наукові відділи розмістяться в будівлях маєтку.
Не уник руйнувань маєток й в повоєнний час. Дослідна станція влаштує в палаці агрохімлабораторію,
хімікатами просякнуть стіни залів, пошириться грибок, котрий руйнує досьогодні дерев'яні конструкції.
У 1958 році знищується унікальний комплекс господарських споруд маєтку Хоєцьких початку XVIII ст.,
побудованих в характері оборонної споруди. Подібних споруд в Україні не збереглося. Частково
зруйновано первісну просторово-планувальну систему парку, знищено авторську композицію побудови
пейзажу біля паркового фасаду, а в 1971 р. повністю, найкрасивіший елемент парку — альтанку
(бельведер) та яр — рукотворний рельєф маєтку.
Аби зберегти маєток, його історичну, мистецьку цінність Рішенням Хмельницького облвиконкому від 15
серпня 1990 року за № 143, на базі палацово-паркового ансамблю «Самчики» створюється відділ
обласного краєзнавчого музею — «Музей-маєток Самчики». Постановою Кабінету Міністрів України №
844 від 5 серпня 1997 р. маєток Самчики оголошено Державним історико-культурним заповідником
«Самчики».
Сьогодні заповідник є об'єктом
природно-заповідного фонду України.
Парком — пам'яткою садово-паркового
мистецтва загальнодержавного
значення «Самчиківський парк» та
пам'яткою історико-культурної спадщини
України — палацово-парковим
ансамблем — маєток Самчики.

5. Панський дім (палац)
Панський дім (палац) одноповерховий, в стилі пізнього
класицизму (ампіру), побудований за проектом польського
архітектора Якуба Кубицького (або Кобицький). Будівля в
формі видовженого прямокутного блоку на 15 осіб. Парадний
фасад прикрашено шестиколонним портиком і трикутним
фронтоном. В тимпані фронтону зберіглося ампірне
ліплення двох жіночих фігур (алегорій) поряд з ліпленим
колом, в якому, ймовірно, був герб власників. Герб знищено за
часів СРСР і не відновлено.
Парковий фасад прикрасили чотириколонний портик і
сходинки в парк. Вікна портику напівциркульні, на фасадах
прямокутні, прикрашені гірляндами і сандриками.
Оздоби інтер'єрів створив італійський (швейцарський ?)
скульптор Жан Батіст Цегляно. Ліплення в інтер'єрах має
високу мистецьку вартість (в стилістиці ампіру).

6. Пейзажний парк садиби
Багата садиба без парку — ніщо. Тому пейзажний парк в садибі створив
відомий на землях України(тоді в складі Російської імперії) садівник
Діоніс Міклер (Діонісій Мак-Клер 1762–1853), засновник ботанічного саду
в місті Кременець, найстарішого серед ботанічних садів України. Парк
займає тереторію близько 18 гектарів.
Паркові будівлі в стилі класицизм доповнили і провінційним зразком
шинуазрі — Китайським павільйоном. Вибудуваний з цегли,
потинькований, прикрашений пілястрами, розфарбований в біло-жовті
кольори, павільйон теж цілком належав би класицизму, аби не високий
гнучкий дах з заокругленими кінцівками. Окрасою павільйону була
скульптура Будди.
Унікальним для України залишився і інтер'єр панської оселі в стилі
японізм (дракони, квіти і птахи, гейша з парасолькою, стилізації
ієрогліфічних написів). Потрощені за часів СРСР оздоби вдалося
відреставрувати. З 1990-х років тут музей (Державний історико-
культурний заповідник «Самчики»).
У всеукраїнському конкурсі «Сім чудес України» що провели у 2007 році
садиба Самчики була номінантом від Хмельницької області.

7. Вхід до заповідника «Самчики»
Китайський будиночок у Самчиках
Музей Прокоп'юка у Самчиках