Стиль Класицизм і Ампір

1. Савченко Т.Т.
Стиль Класицизм

2. Савченко Т.Т.
Класифікація
• Класицизм як цілісна художня система склався у Франції в 17 ст. на хвилі зміцнення і
панування абсолютизму.
• Тому розрізняють —
• Академічний класицизм 17 ст.
• Класицизм кінця 18-першої половини 19 ст. (так званий неокласицизм).
• Але між ними десятиліттями існувано рококо, обірване у Франції могутньою хвилею
класицизму кінця 18 ст. та революційним класицизмом, котрий існував лише у Франції.
• В Європі французький класицизм співіснував з бароко, котре мало довгий період
існування в Італії, Австро-Угорщині,Іспанії, Фландрії, Речі Посполитій, Україні, в Мексиці. В
цих країнах рококо мало короткий термін існування і маловиразний відбиток в
мистецьких жанрах за винятком Італії, митці якої доклали значних зусиль як до
формування рококо, так і до його запровадження і зміцнення в мистецтві Італії та сусідніх
країн.

3. Савченко Т.Т.
Садиби в стилі класицизм
• Пам'яткою світового рівня є садиба Розумовського К. Г. в Батурині(арх. Чарльз
Камерон, Чернігівська обл., реставрована).
• Садиби в Тульчині та Вишнівцях найбільші за розмірами, та значно поступаються
мистецьким якостям садиб в Серебринцях, Микулинцях чи Батурині.
• Зразками провінційного класицизму були садиби Браницьких в Олександрії
(зруйнована,існує пейзажний парк), в місті Біла Церква, Верхівня панів Ганських
(збережена), Хомутець Муравйових-Апостол (Полтавська обл., руїна), садиба Тор
Ланге в Нападівці (Вінницька обл., руїна), Самчики (Хмельницька обл.,
збережена, музей).
• Досить цікавою була садиба в Рудому Селі, українське палладіанство (Київська
область). Але її дослідити не встигли за браком бажання та суцільний руйнівний
стан.
• Найбільш збереженими пам'ятками класицизму на Сході України є садиби
— Качанівка Тарновського та Сокиринці Галаганів (Чернігівська обл.)
• Зразком псевдоготичної гілки класицизму стала архітектура садиби Вишеньки
П.О. Рум'янцева - Задунайського (збережена, нині санаторій).

4. Савченко Т.Т.
Садиба Яготин— відома
наприкінці 18 і в першій половині
19 ст. садиба, що належала
родинам Розумовських та
Репніних-Волконських і
розташована неподалік Києва.
Поселення відоме з 16 століття.
Але набуло відомостей наприкінці
18 століття, коли останній гетьман
України, Кирило Розумовський,
придбав тут землі.
Садиба Розумовського, Яготин.
Знищено. Акварель 19 ст.
Арх. Адам Менелас за чужим проектом

5. Савченко Т.Т.
Палац К.Розумовського у Батурині-2009

6. Савченко Т.Т.
Пала́цово-па́рковий ко́мплекс
«Старомерча́нський» — пам'ятка культурної
спадщини національного значення, що знаходиться
приблизно в 30 км від Харкова, в селищі міського
типу Старий Мерчик Валківського району Харківської
області. Садиба й парк ІІ половини XVIII ст.
Палац Стецьких у Великих Межирічах (на Волині) —
кам'яний палац в стилі пізнього класицизму з
заокругленими бічними корпусами, курдонером і
залишками пейзажного парку.
Розташований у північній частині села. Побудований
у 1789 –1793 роках. Архітектор Доменіко Мерліні.

7. Савченко Т.Т.
Колиндяни. Палац 1840 Палац Грохольського.
Садиба Вороновиця, Вінницька область

8. Савченко Т.Т.
Палац княгині Анни Львової, 1783,
с. Бочечки, Сумська область,
Конотопський район
Комарно, стовп-каплиця з написом
латиною «Моя смерть, твоє життя», 13 м
заввишки.

9. Савченко Т.Т.
Палац Реїв, Микулинці.
Тернопільська область

10. Савченко Т.Т.
Сокиринці. Парковий фасад
Весела Гора.
Луганська область, руїна без даху, 2007

11. Савченко Т.Т.
Колишній домініканський костел Св. Трійці,
1807, с. Невірків, Рівненська область
Костел-усипальня в селі Антонів
(1806-1810 рр.), Київська область

12. Савченко Т.Т.
Арх. Васильєв Євген Олексійович.
Старий корпус Імператорського
університету (місто Харків), 1770-1777
рр.
Арх. Луїджі Руска. Гостиний двір (Київ)

13. Савченко Т.Т.
Ампір в Україні
• Ансамбль Круглої площі, місто Полтава.
• Колишній Ніжинський ліцей в місті Ніжин (архітектор Луїджі Руска)
• Палац графів Реїв, Микулинці.
• Монумент дюку Рішельє, Одеса, скульптор Мартос Іван Петрович.
• Монумент на честь Казарського, Севастополь.

14. Савченко Т.Т.
Монумент на честь Казарського,
(капітан-лейтенанта О.І. Казарського),
1839р., Севастополь.

15. Савченко Т.Т.
Ск. Мартос Іван Петрович.
Пам'ятник дюку Рішельє в Одесі,
1828 р.
Палац Потоцьких
(Одеський художній музей)

16. Савченко Т.Т.
Тома де Томон. Циркульний корпус
інфекційної лікарні, Одеса
Колишній будинок Чернігівської чоловічої
гімназії (нині Чернігівський обласний історичний
музей імені В. В. Тарновського)

17. Савченко Т.Т.
Пала́цово-па́рковий анса́мбль «Са́мчики» — музей-садиба у селі Самчики на схід від Старокостянтинова
(нині Старокостянтинівський район Хмельницька область).
Належить до найкращих пам'яток стилю в країні. Палац є одним з найкраще збережених, що дало змогу
облаштувати музей-садибу. У всеукраїнському конкурсі «Сім чудес України», проведеному в 2007 році,
садиба у Самчиках була одним із номінантів від Хмельницької області.

18. Савченко Т.Т.
Арх. Васильєв Євген Олексійович. Старий корпус
Імператорського університету (місто Харків), 1770-1777 рр.
Худ. Крендовський Євграф Федорович.
Кругла площа (Полтава), 1840

19. Савченко Т.Т.
Будинок Малоросійського поштамту,
Полтава (Школа мистецтв).
Одеса. Перший театр після
реконструкції в 1836. Фото 1840-х

20. Савченко Т.Т.
Архітектор Луїджі Руска.
Ніжинський ліцей
Будинок міської адміністрації Полтави, частина
відомого ансамблю Круглої площі, арх. А. Д. Захаров,
1803-1805

21. Савченко Т.Т.
Арх. Стасов, колишня
Катеринославська суконна фабрика.
Обсерваторія, 1827, Миколаїв.

22. Савченко Т.Т.
Бібліотека імені Стефаника, Львів
Диканька, Полтавська область. Триумфальна арка.
Проект — академік архітектури Луїджі Руска.

23. Савченко Т.Т.
Палац Потоцьких, Тульчин.
Фасад на парадний двір.
Палац княгині Анни Львової, 1783, с. Бочечки, Сумська
область, Конотопський район

24. Савченко Т.Т.
Центральний вхід в Арсенал Одеський археологічний музей

25. Савченко Т.Т.
Контрактовий будинок (Київ)

26. Савченко Т.Т.
Містобудівна практика
• Прискорення розвитку економіки в кінці 18 і на початку 19 ст. сприяло переплануванню і створенню нових
регулярних планів для низки міст імперії. Міста метрополії та її провінцій, маленькі і надто схожі на села , повільно
позбавлялись хаотичного, нерегулярного, ще середньовічного розпланування. До створення містобудівних
проектів залучена низка російських та іноземних архітекторів, серед яких Львов Микола Олександрович , Старов
Іван Єгорович та ін. Суспільно значущі споруди в провінційних містах проектували Луїджі Руска (Ніжинський
ліцей), Тома де Томон (Перший театр та інфекційна лікарня Циркульний корпус в Одесі), Червоний корпус
університету Св. Володимира в Києві (проект 1835 р. арх. Беретті Вікентій Іванович ), Контрактовий будинок в
Києві, арх. Василь Гесте.
• Фасади суспільних споруд зберігають палацовий характер, за цими композиційними схемами будують і палаци.
Поміркована, неемоційна, приречена до постійних повторів архітектура класицизму виконує в одних і тих же
формах палаци , казарми, склади, міські управи, гостині двори, перші біржі. Хоча це досить різні за функцією
споруди. Оригінальних проектів для будівництва в провінціях не вистачає. Тому активно використовують давні
проекти вже померлих архітекторів (проект померлого А. Захарова в Дніпропетровську, Спасо-Преображенський
собор, 1830-35 роки, невідомий, ампірна садиба «Палац Бантиша», 1837 рік, Донецька область, с. Прелесне).
• Аби прискорити будівництво в провінціях імперії, удалися до створення типових проектів для палаців, міських
управ, казарм, пошти. Типові проекти в стилі класицизм друкують і розсилають в провінції як зразки.
Малообдаровані і малоосвічені провінційні архітектори спрощують і без того спрощену архітектуру типових
проектів, що приведе до дискредитації стилю на десятиліття.

27. Савченко Т.Т.
Інтер'єри в стилі класицизм
• В архітектурі класицизму була присутня регламентація на використання форм (фронтони, портики, колір стін і
деталей). Аби прискорити будівництво і декорування, декор був стандартизований і виготовлявся окремо за
зразками. Індивідуалізація споруд досягалась за рахунок різного набору стандартних деталей чи навіть повної
відмови від декору на наріжних фасадах.
• Штучна регламентація була перенесена і на внутрішнє розпланування та декор інтер'єрів. Будівлі в провінції
зазвичай не перебільшували двох поверхів[5]
. Переважало симетричне розпланування, так, в центрі садибних
палаців розташовували одну — дві великі зали для парадних зібрань та балів[5]
. В одноповерхових спорудах частка
приміщень обов'язково мала парадне вбрання — для прийому гостей (вітальні, бальна зала, парадна їдальня).
Житлові кімнати переносили або у бічні флігелі, або на другий поверх, де не було декору і куди чужинців не
пускали. Кухні, гардероби, малі кімнати для кріпаків і слуг переносили у флігелі, в дворові споруди чи сусідні ізби.
Тобто, життя розділяли на різні частини — показове для гостей та приватне тільки для себе. Родичів або гостей
могли залишити на ночівлю, для цього облаштовували додаткові спальні для родичів чи гостей з мінімумом декору
та меблів. В спекотну пору навіть гостей укладали на прості дерев'яні підлоги. Коштовні паркети настеляли тільки в
небагатьох парадних приміщеннях або не настеляли взагалі, прикриваючи дерев'яні дошки килимами чи
домотканими доріжками.
• Поміркована естетика класицизму диктувала в інтер'єрах відмову від показової пишності і стриманість в
використанні декору. Для останнього відводили місця над дверима та на стелі, де розміщали грізайлі, а на стінах
— картини. Дешева грізайль пережила новий і значний розквіт. В небагатих родинах дешева грізайль була частим
замінником ліпленого та стандартизованого декору, рельєфів тощо. Переважають зображення рослинних чи
квіткових гірлянд, орнаментів, алегоричних зображень, давньоримської чи умовно-історичної зброї, іноді
ідилічних, фантазійних пейзажів.

28. Савченко Т.Т.
Міжкімнатні двері в колишньому
палаці Стецьких, великі Межирічі.
Ліплений декор в палаці Стецьких,
Великі Межирічі. Фото 2016 р.

29. Савченко Т.Т.
Вороновиця.
Ліплений декор стелі
Вороновиця, палац Грохольського.
Збережений декор стелі

30. Савченко Т.Т.
• Поміркована естетика класицизму в інтер'єрах з відмовою від показової пишності і стриманістю в використанні декору — абсолютно
ігнорувалась в палацах російських багатіїв, помешканнях царської родини чи вельмож, наближених до царя. Розчарований в Катерині
ІІ та її царюванні Гаврило Державін записав з гіркотою: Вона правила імперією і навіть судочинством перебільшено з міркувань
політики або з власної волі, ніж за святою правдою . Тим же цинічним було і ставлення до естетики класицизму у привілейованого
стану імперії.
• Для декорування використовували італійський мармур, різьблені і золочені меблі, бронзові торшери і скульптури, старовинну
порцеляну Китаю і уславлених західноєвропейських мануфактур Німеччини та Франції, коштовні тканини і килими. Палац міністра А.
Безбородька біля Головного поштамту був прикрашений рідкісними речами і вишуканим декором, мав низку парадних зал,
оздоблених коштовними мармуровими скульптурами, вазами Стародавньої Греції, порцеляною Китаю, Японії, Франції та картинами
західноєвропейських майстрів. В переліку картин — Андреа дель Сарто, Гвідо Рені, Корреджо, Сальватор Роза, Дмитро Левицький[7]
.
Частка парадних приміщень Ніжинського ліцею, вибудованого коштом канцлера А. Безбородька, була декорована теж картинами
західноєвропейських майстрів зі збірок канцлера — через стандартизацію підходів і до декору інтер'єрів.
• Парадні приміщення римської лазні імператриці Катерини ІІ в Царському Селі декоровані коштовною яшмою, золоченою бронзою,
мармуровою скульптурою, доповнені бібліотекою та верховим садочком на даху першого поверху. Унікальний малюнок мав і паркет
римської лазні, перенесений сюди із одного з петербурзьких палаців.
• Але формально наголошуваласть стриманість декору і обмежене його використання в порівнянні зі стилістикою бароко. Дешевизна
декору і дискредитація класицизму як стилю обумовила часті перебудови приміщень і нищення оригінального декору десятиліттями.
Після Лютневої та Жовтневої революції 1917 р. руйнуються маєтки, гинуть вартісні пам'ятки культури, великі книгозбірні і приватні
бібліотеки, мистецькі колекції, неоціненної ваги історичні архіви, гинуть люди... Висока садибна культура активно руйнується,
накопичені за століття твори мистецтва і книги перетворять на попіл або продадуть за кордон... В палацово-парковому ансамблі
Самчики (досить добре збереженому серед інших, Хмельницька область) ще після погромів 1918 р. втрачені майже всі десюдепорти,
історичні меблі, знищено коштовний паркет Круглої зали, оригінальну статую Будди одного з павільйонів тощо. Невеликі дерев'яні
садиби в провінціях знищені практично повсюдно. На злам 20-21 ст. прийшовся новий період покидання старовинних кам'яних
споруд напризволяще і нищення вже залишків їх автентичних інтер'єрів та господарських споруд.

31. Савченко Т.Т.
Сакральні споруди в стилі класицизм
Спасо-Преображенський
кафедральний собор у Сумах
Вознесенська церква (Ромни), Сумська обл.
унікальна за розплануванням та формою, 1801 р.

32. Савченко Т.Т.
Арх.М.О. Львов. Диканька. Церква
Св. Миколая, 1797 р.
Дніпропетровськ. Спасо-Преображенський собор,
1830-35 роки.

33. Савченко Т.Т.
Київ. Церква Різдва Христового, 1814 р.,
за проектом А.Меленського,
зруйнована 1935 р., відновлена 2005 р.
Костел Св. Флоріана, м. Шаргород

34. Савченко Т.Т.
Костел-усипальня в селі Антонів
(1806-1810 рр.), Київська область
м.Батурин, Воскресенська церква

35. Савченко Т.Т.
Одеса.Спасо-Преображенський
собор
Херсон. Святодухівський собор та чоловічий
монастир УПЦ МП

36. Савченко Т.Т.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
(Осинове), 1802 р., Луганська область
Церква Введення в храм Пресвятої
Богородиці (1800 р.)
село Вибранівка, Львівська область

37. Савченко Т.Т.
Юнаківка, церква Різдва Богородиці, Сумська область