Аналіз бюджету м. Бердянськ на предмет ефективності використання коштів. Проект виконано у рамках партнерства ІСЕД з телевізійним проектом «Новий інспектор Фреймут. Міста» на телеканалі 1+1.
Експортний профіль Херсонської області (2014-2015 роки): загальне бачення та ...USAID LEV
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється переважно центральними органами, але економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на місцевому рівні.
Суто в економічному плані масштаби, структура та динаміка експорту прямо впливають на такі показники розвитку регіону як валовий регіональний продукт, зайнятість, обсяги відрахувань до місцевих бюджетів тощо адже:
- експорт є каналом реалізації товарів та послуг (ринки збуту);
- експортне виробництво є чинником зайнятості (створення нових робочих місць та підвищення якості наявних);
- конкуренція на світових ринках вимагає постійного підвищення якості товарів та послуг та удосконалення системи управління підприємством та проактивного підходу до виробничо-комерційної діяльності;
- світові ринки постійно формують запит на розвиток нових виробництв та інновацій.
За таких умов об’єктивно виникає потреба в розробці такого інструменту політики, за допомогою якого можна було б регулярно відслідковувати тенденції експортної діяльності на рівні області з тим, щоб адекватно реагувати на проблеми, які не дозволяють повною мірою розвивати та реалізовувати експортний потенціал регіону. В якості такого інструменту Програма USAID ЛЕВ пропонує використовувати експортний профіль регіону та розробила відповідну методику його змістовного наповнення та використання.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Аналіз бюджету м. Полтава на предмет ефективності використання коштів. Проект виконано у рамках партнерства ІСЕД з телевізійним проектом «Новий інспектор Фреймут. Міста» на телеканалі 1+1.
У початковій редакції бюджету Полтави, затвердженій 25.02.2016 р., доходи визначені у обсязі 1,9 млрд грн. Станом на середину листопада уточнений обсяг очікуваних доходів складає 2,1 млрд грн (на 14% більше у порівнянні з початковим планом). Фактичне виконання доходної частини бюджету Полтави за 10 міс. вже склало 2,0 млрд грн при рівні дотаційності 42%.
За підсумками І кварталу видаткова частина бюджету не була виконана в повному обсязі. У наступні місяці відставання від плану прискорилось – за 10 міс. профінансовано 80% запланованих на цей період видатків. Недофінансованими залишаються статті «Предмети, матеріали, обладнання» (62%), «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» (60%) тощо. Видатки на заробітну плату на 10% менші від планових.
Початково розробники бюджету на освітню сферу міста запланували видатки у обсязі 423 млн грн. З них 220 млн грн – на загальноосвітні заклади, 130 млн грн – на дошкільні навчальні заклади (під час уточнення бюджету на освіту додатково передбачено ще 1,4 млн грн). 72% із загальної суми видатків спрямовується на оплату праці, тоді як частка видатків розвитку залишається вкрай незначною. Освітня субвенція з державного бюджету у річному обсязі передбачена у сумі 205,8 млн. грн., що становить майже половину всіх видатків на освіту.
На медичну сферу Полтави припадає майже 15% видатків міського бюджету (у початковій редакції). Після уточнення бюджету на медицину додатково передбачено 2,8 млн грн. 60% «медичних» видатків – це оплата праці. На придбання медикаментів і харчування заплановано всього 16 млн грн на рік. До того ж, фактичне фінансування статей «Медикаменти і перев’язувальні матеріали» та «Продукти харчування» ледве перевищує 50% планового обсягу. У порівнянні з 2015 р. фінансування медицини помітно збільшилось, проте понад 70% цих видатків фінансуються за рахунок медичної субвенції з держбюджету.
Видатки на ЖКГ початково заплановані у сумі 320 млн грн і пізніше збільшені ще на 76 млн грн. Додаткові кошти буде спрямовано на капітальний ремонт житлового фонду (+42 млн грн) і дорожню інфраструктуру (+21 млн грн).
Вагомим джерелом доходів Полтави залишається податок на доходи фізичних осіб – понад 60% власних і понад 30% загальних доходів. Уточнений річний план надходжень цього податку – 676 млн грн; фактично у січні-жовтні надійшло 630 млн грн.
Загальний обсяг видатків, які стосуються управління різними сферами життя міста, початково передбачений у сумі 50 млн грн, з них майже 30 млн грн – це оплата праці посадовців. На централізоване утримання міської ради і виконкому припадає 42% всіх управлінських видатків, а 10,6 млн грн – це заробітна плата. Хоча варто зазначити, що фактичні видатки на управління містом зростають не надто швидко (10% відповідного періоду 2015р.).
Аналіз бюджету м. Бердянськ на предмет ефективності використання коштів. Проект виконано у рамках партнерства ІСЕД з телевізійним проектом «Новий інспектор Фреймут. Міста» на телеканалі 1+1.
Експортний профіль Херсонської області (2014-2015 роки): загальне бачення та ...USAID LEV
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється переважно центральними органами, але економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на місцевому рівні.
Суто в економічному плані масштаби, структура та динаміка експорту прямо впливають на такі показники розвитку регіону як валовий регіональний продукт, зайнятість, обсяги відрахувань до місцевих бюджетів тощо адже:
- експорт є каналом реалізації товарів та послуг (ринки збуту);
- експортне виробництво є чинником зайнятості (створення нових робочих місць та підвищення якості наявних);
- конкуренція на світових ринках вимагає постійного підвищення якості товарів та послуг та удосконалення системи управління підприємством та проактивного підходу до виробничо-комерційної діяльності;
- світові ринки постійно формують запит на розвиток нових виробництв та інновацій.
За таких умов об’єктивно виникає потреба в розробці такого інструменту політики, за допомогою якого можна було б регулярно відслідковувати тенденції експортної діяльності на рівні області з тим, щоб адекватно реагувати на проблеми, які не дозволяють повною мірою розвивати та реалізовувати експортний потенціал регіону. В якості такого інструменту Програма USAID ЛЕВ пропонує використовувати експортний профіль регіону та розробила відповідну методику його змістовного наповнення та використання.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Аналіз бюджету м. Полтава на предмет ефективності використання коштів. Проект виконано у рамках партнерства ІСЕД з телевізійним проектом «Новий інспектор Фреймут. Міста» на телеканалі 1+1.
У початковій редакції бюджету Полтави, затвердженій 25.02.2016 р., доходи визначені у обсязі 1,9 млрд грн. Станом на середину листопада уточнений обсяг очікуваних доходів складає 2,1 млрд грн (на 14% більше у порівнянні з початковим планом). Фактичне виконання доходної частини бюджету Полтави за 10 міс. вже склало 2,0 млрд грн при рівні дотаційності 42%.
За підсумками І кварталу видаткова частина бюджету не була виконана в повному обсязі. У наступні місяці відставання від плану прискорилось – за 10 міс. профінансовано 80% запланованих на цей період видатків. Недофінансованими залишаються статті «Предмети, матеріали, обладнання» (62%), «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» (60%) тощо. Видатки на заробітну плату на 10% менші від планових.
Початково розробники бюджету на освітню сферу міста запланували видатки у обсязі 423 млн грн. З них 220 млн грн – на загальноосвітні заклади, 130 млн грн – на дошкільні навчальні заклади (під час уточнення бюджету на освіту додатково передбачено ще 1,4 млн грн). 72% із загальної суми видатків спрямовується на оплату праці, тоді як частка видатків розвитку залишається вкрай незначною. Освітня субвенція з державного бюджету у річному обсязі передбачена у сумі 205,8 млн. грн., що становить майже половину всіх видатків на освіту.
На медичну сферу Полтави припадає майже 15% видатків міського бюджету (у початковій редакції). Після уточнення бюджету на медицину додатково передбачено 2,8 млн грн. 60% «медичних» видатків – це оплата праці. На придбання медикаментів і харчування заплановано всього 16 млн грн на рік. До того ж, фактичне фінансування статей «Медикаменти і перев’язувальні матеріали» та «Продукти харчування» ледве перевищує 50% планового обсягу. У порівнянні з 2015 р. фінансування медицини помітно збільшилось, проте понад 70% цих видатків фінансуються за рахунок медичної субвенції з держбюджету.
Видатки на ЖКГ початково заплановані у сумі 320 млн грн і пізніше збільшені ще на 76 млн грн. Додаткові кошти буде спрямовано на капітальний ремонт житлового фонду (+42 млн грн) і дорожню інфраструктуру (+21 млн грн).
Вагомим джерелом доходів Полтави залишається податок на доходи фізичних осіб – понад 60% власних і понад 30% загальних доходів. Уточнений річний план надходжень цього податку – 676 млн грн; фактично у січні-жовтні надійшло 630 млн грн.
Загальний обсяг видатків, які стосуються управління різними сферами життя міста, початково передбачений у сумі 50 млн грн, з них майже 30 млн грн – це оплата праці посадовців. На централізоване утримання міської ради і виконкому припадає 42% всіх управлінських видатків, а 10,6 млн грн – це заробітна плата. Хоча варто зазначити, що фактичні видатки на управління містом зростають не надто швидко (10% відповідного періоду 2015р.).
Profile:
Over 20 years of proven track record in CPG. Effective Territory Management. Using strong negotiation strategy and closing skills to increase both share and penetration within an assigned territory. A deep and wide understanding on delivering solutions, B2B sales, new client acquisition.
Career Objective:
Aim to be a benchmark Territory Manager; known for delivering results by delivering solutions and building trusted relationships.
FED GOV CON - Teaming Agreements: Good, Bad & The EnforceableJSchaus & Associates
Jennifer Schaus & Associates, a Washington DC based consulting firm presents this session on US Federal Government Contracting.
TOPIC: FEDERAL Govt Contracting - Teaming Agreements: Good, Bad & The Enforceable
ASSOCIATED AUDIO FILE: https://youtu.be/eI0qtQGpmzI
EMAIL: JSchaus@JenniferSchaus.com
PHONE: 202-365-0598
LINKEDIN: https://www.Linkedin.com/in/jenniferschaus
ABOUT US: http://www.JenniferSchaus.com
SERVICES: Proposal Writing, Marketing, Sales, Biz Dev, SBA 8a Cert, GSA Schedules and more.
2012 Windpass Gold 43 101 MLS Mining Turnagain Resources Little Fort British ...John Bakus MLS Mining
Windpass Gold Deposit Little Fort Dunn Lake Deposit
Newly acquired lease cancelled new mineral cell claims by Turnagain Resources and MLS Mining
Report prepared by N.Tribe P eng for Millenmin Ventures 2012
A Aceleradora de Sonhos é um Treinamento oferecido pelo Women Makers a ponto de trabalhar com realizações pessoais e profissionais de estudantes de Graduação.
Дорожня карта розвитку МСП Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської...USAID LEV
Презентація переможців #ДорожніКартиЛев2016 з Львівщини на тематичній секції «Стратегічне планування розвитку МСП як елемент регіонального (місцевого) розвитку» в рамках Національної конференції «Аутсорсінг для місцевого економічного розвитку». 27.02.2017
Published on Mar 1, 2017
Презентація переможців #ДорожніКартиЛев2016 з Львівщини на тематичній секції «Стратегічне планування розвитку МСП як елемент регіонального (місцевого) розвитку» в рамках Національної конференції «Аутсорсінг для місцевого економічного розвитку». 27.02.2017
Published on Mar 9, 2017
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється переважно центральними органами, але економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на місцевому рівні.
Суто в економічному плані масштаби, структура та динаміка експорту прямо впливають на такі показники розвитку регіону як валовий регіональний продукт, зайнятість, обсяги відрахувань до місцевих бюджетів тощо адже:
- експорт є каналом реалізації товарів та послуг (ринки збуту);
- експортне виробництво є чинником зайнятості (створення нових робочих місць та підвищення якості наявних);
- конкуренція на світових ринках вимагає постійного підвищення якості товарів та послуг та удосконалення системи управління підприємством та проактивного підходу до виробничо-комерційної діяльності;
- світові ринки постійно формують запит на розвиток нових виробництв та інновацій.
За таких умов об’єктивно виникає потреба в розробці такого інструменту політики, за допомогою якого можна було б регулярно відслідковувати тенденції експортної діяльності на рівні області з тим, щоб адекватно реагувати на проблеми, які не дозволяють повною мірою розвивати та реалізовувати експортний потенціал регіону. В якості такого інструменту Програма USAID ЛЕВ пропонує використовувати експортний профіль регіону та розробила відповідну методику його змістовного наповнення та використання.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
ВВП – растет, инфляция - падает: Прогноз на три года и 35 страницMinfinDocs
Инфляция прогнозируется экспертами на уровне 12,2% в 2017 году (в расчете декабрь к декабрю предыдущего года), 8% - в 2018 году, 5,9% - в 2019 году, 5% - в 2020 году.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Черкаської області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Інвестиційні проекти відбудови Сходу України Gennadiy Zubko
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України підготувало для розгляду німецького банку KfW низку інвестиційних проектів для відбудови Сходу України.
ВВП України в 2018 році зросте до 3,2% — прогнозMinfinDocs
Зростання ВВП України в 2018 році очікується на рівні 3,2% за інфляції (грудень до грудня) 9,7%, в наступному році він незначно сповільниться до 3,1%, а в 2020 дещо прискориться — до 3, 3%.
Profile:
Over 20 years of proven track record in CPG. Effective Territory Management. Using strong negotiation strategy and closing skills to increase both share and penetration within an assigned territory. A deep and wide understanding on delivering solutions, B2B sales, new client acquisition.
Career Objective:
Aim to be a benchmark Territory Manager; known for delivering results by delivering solutions and building trusted relationships.
FED GOV CON - Teaming Agreements: Good, Bad & The EnforceableJSchaus & Associates
Jennifer Schaus & Associates, a Washington DC based consulting firm presents this session on US Federal Government Contracting.
TOPIC: FEDERAL Govt Contracting - Teaming Agreements: Good, Bad & The Enforceable
ASSOCIATED AUDIO FILE: https://youtu.be/eI0qtQGpmzI
EMAIL: JSchaus@JenniferSchaus.com
PHONE: 202-365-0598
LINKEDIN: https://www.Linkedin.com/in/jenniferschaus
ABOUT US: http://www.JenniferSchaus.com
SERVICES: Proposal Writing, Marketing, Sales, Biz Dev, SBA 8a Cert, GSA Schedules and more.
2012 Windpass Gold 43 101 MLS Mining Turnagain Resources Little Fort British ...John Bakus MLS Mining
Windpass Gold Deposit Little Fort Dunn Lake Deposit
Newly acquired lease cancelled new mineral cell claims by Turnagain Resources and MLS Mining
Report prepared by N.Tribe P eng for Millenmin Ventures 2012
A Aceleradora de Sonhos é um Treinamento oferecido pelo Women Makers a ponto de trabalhar com realizações pessoais e profissionais de estudantes de Graduação.
Дорожня карта розвитку МСП Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської...USAID LEV
Презентація переможців #ДорожніКартиЛев2016 з Львівщини на тематичній секції «Стратегічне планування розвитку МСП як елемент регіонального (місцевого) розвитку» в рамках Національної конференції «Аутсорсінг для місцевого економічного розвитку». 27.02.2017
Published on Mar 1, 2017
Презентація переможців #ДорожніКартиЛев2016 з Львівщини на тематичній секції «Стратегічне планування розвитку МСП як елемент регіонального (місцевого) розвитку» в рамках Національної конференції «Аутсорсінг для місцевого економічного розвитку». 27.02.2017
Published on Mar 9, 2017
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється переважно центральними органами, але економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на місцевому рівні.
Суто в економічному плані масштаби, структура та динаміка експорту прямо впливають на такі показники розвитку регіону як валовий регіональний продукт, зайнятість, обсяги відрахувань до місцевих бюджетів тощо адже:
- експорт є каналом реалізації товарів та послуг (ринки збуту);
- експортне виробництво є чинником зайнятості (створення нових робочих місць та підвищення якості наявних);
- конкуренція на світових ринках вимагає постійного підвищення якості товарів та послуг та удосконалення системи управління підприємством та проактивного підходу до виробничо-комерційної діяльності;
- світові ринки постійно формують запит на розвиток нових виробництв та інновацій.
За таких умов об’єктивно виникає потреба в розробці такого інструменту політики, за допомогою якого можна було б регулярно відслідковувати тенденції експортної діяльності на рівні області з тим, щоб адекватно реагувати на проблеми, які не дозволяють повною мірою розвивати та реалізовувати експортний потенціал регіону. В якості такого інструменту Програма USAID ЛЕВ пропонує використовувати експортний профіль регіону та розробила відповідну методику його змістовного наповнення та використання.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
ВВП – растет, инфляция - падает: Прогноз на три года и 35 страницMinfinDocs
Инфляция прогнозируется экспертами на уровне 12,2% в 2017 году (в расчете декабрь к декабрю предыдущего года), 8% - в 2018 году, 5,9% - в 2019 году, 5% - в 2020 году.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Черкаської області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Інвестиційні проекти відбудови Сходу України Gennadiy Zubko
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України підготувало для розгляду німецького банку KfW низку інвестиційних проектів для відбудови Сходу України.
ВВП України в 2018 році зросте до 3,2% — прогнозMinfinDocs
Зростання ВВП України в 2018 році очікується на рівні 3,2% за інфляції (грудень до грудня) 9,7%, в наступному році він незначно сповільниться до 3,1%, а в 2020 дещо прискориться — до 3, 3%.
Підготовка і впровадження проектів дфррЮрій Пасочник
Презентація є частиною вебінару з підготовки проектів до Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). Вебінар відбувався відбувався в рамках проекту Волинського ресурсного центру «Зміцнення демократичної культури серед молодих депутатів України» за фінансової підтримки Демократичного фонду ООН.
2. Економіка регіону
Промисловий і будівельний бум 1930-х років - Дніпровська ГАЄС. Створений
потужний металургійний комплекс та розвиток машинобудування.
Один з найбільших промислових центрів Східної Європи.
У структурі промислового виробництва найбільша питома вага чорна
металургія, електроенергетика, машинобудування, металообробка та
кольорова металургія.
Виробляється ~25% електроенергії країни - Запорізька АЄС.
Структура виробництва товарів - частка продовольчих товарів складає 56%.
Функціонує 357 промислових підприємств та 875 малих промислових
підприємств.
3. Розвиток регіону: 2000 – 2016 рр.
• Погіршенням соціально-
економічного становища регіону
• Зниженням частки регіонального
валового продукту в структурі ВВП
України
• Зниженням на 11% рівня валового
регіонального продукту у
порівнянні з середнім показником
по Україні
Дані: Державний комітет статистики України
0
20
40
60
80
100
120
140
0
0.5
1
1.5
2
2.5
3
3.5
4
4.5
5
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Валовий регіональний продукт Запорізької
області (відношення до середнього по Україні)
Частка ВРП (ліва шкала), % ВРП на 1 особу (права шкала)
Linear (Частка ВРП (ліва шкала), %)
4. Розвиток регіону: 2000 – 2016 рр.
• Зниженням частки експорту
товарів Запорізької області в
загальній структурі експорту
• Збільшення ступеня зносу
основних фондів з 43,7% до 83,5%
(2014 р.)
• Зменшення кількісті
впроваджених нових
технологічних інноваційних
процесів на промислових
підприємствах регіону
Дані: Державний комітет статистики України
0
1000
2000
3000
4000
5000
6000
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Динаміка експорту Запорізької області (%)
Частка області в структурі експорту (ліва шкала), %
Експорт товарів (права шкала)
Linear (Частка області в структурі експорту (ліва шкала), %)
5. Стратегія розвитку Запорізької області до 2020
Концепція Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2020
року затверджена розпорядженням голови обласної державної адміністрації
№324 від 11.09.2015 р.
Стратегічне бачення - історико-культурна столиця південно-східного регіону
України, екологічно безпечний, інвестиційно привабливий регіон, з
високотехнологічними індустріальним та аграрним комплексами, високим
освітньо-науковим потенціалом, з широким спектром курортно-туристичних
послуг.
Місія - спрямування об’єднаних зусиль влади, бізнесу та громади на збереження
та розвиток потенціалу, традицій і цінностей Запорізької області задля поліпшення
життя мешканців кожної громади регіону.
6. Стратегія розвитку Запорізької області до 2020
Стратегічні напрями, оперативні цілі та завдання Стратегії:
Ціль 2: Інвестиційно приваблива територія з розвинутими індустріальним комплексом
та інфраструктурою
• Стимулювання залучення інвестицій
• Розвиток малого та середнього підприємництва
• Розвиток внутрішнього туризму
Ціль 3: Регіон розвинутих сільських територій
• Збільшення доданої вартості сільськогоспо-дарської продукції
• Підтримка зайнятості сільського населення
• Розвиток інфраструктури сільських територій
Ціль 4: Регіон екологічної безпеки та збереження природних ресурсів
• Енерго-ефективність та підтримка альтерна- тивної енергетики
• Створення умов для поліпшення стану довкілля, розвиток природно-заповідної справи та
екомереж