Борис Грінченко - український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, громадсько-культурний діяч

1. КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА
Виконала
студентка 61-ї групи
факультету філології та журналістики
Яхонтова Тамара Юріївна
Грінчéнко
Борис
Дмитрович

2. Грінчéнко Борис
Дмитрович
(27 листопада (9 грудня)
1863 – 23 квітня (6 травня)
1910) – український
письменник, педагог,
лексикограф,
літературознавець,
етнограф, історик,
публіцист, громадсько-
культурний діяч.
Літературні псевдоніми:
Василь Чайченко,
Л. Яворенко, П.Вартовий,
Б. Вільховий, Гречаник.

4. Борис Грінченко в молоді роки
Навчався в реальному училищі
у Харкові.
За діяльність у народницькому
гуртку був арештований на
декілька місяців, а після пішов
працювати.
У казематі Б. Грінченко жив у
сім'ї шевця, де навчився шити
чоботи, на заощаджені копійки від
заробітку купував книжки і
займався самоосвітою.
У 1874 р. вступив до Харківської
реальної школи, де почав збирати
та записувати почуті пісні,
легенди, казки та інші фольклорні
матеріали.

5. Борис Грінченко –
народний учитель 1883 р.
(вчителював на Слобожанщині й
Катеринославщині).
-1904 – лідер Української
демократичної партії.
- 1907–1909 р. редагував
«Словарь української мови» (т.т.
1-4,).
-1906 - працівник газети
«Громадська думка» та редактор
журналу «Нова Громада».
-1906–1909 очолював київську
«Просвіту».
-У 1905 за його ініціативи була
утворена Всеукраїнська
учительська спілка (ВУУС) –
професійна українська
організація вчителів і діячів
народної освіти.

6. Борис Грінченко був
одружений з Марією
Гладиліною(1863–1928).
Вони повінчалися 10
лютого 1884 року в
приміщенні школи в селі
Нижня Сироватка (нині
Сумська область), де
Борис на той час був
завідувачем. Грінченко з
дружиною були дуже
близькі, окрім кохання їх
єднала спільність
переконань і життєвих
позицій.

7. Напередодні весілля Марія писала
своєму нареченому:
«Ми любимо один одного, у
нас тепер одна душа, але
любов до України і спільна
праця на користь їй ще
дужче з'єднають нас і
дадуть силу перемогти все.
Але ти це й сам розумієш
ще краще мене… Твоя
Маруся».

8. Грінченко з дружиною
та донькою
У подружжя була лише
одна дитина – донька
Настя, яка за
революційну
діяльність була
ув’язнена
на початку 1906 року.
Згодом в неї
розвинувся швидко
туберкульоз і
1 жовтня 1908 року
Анастасія Грінченко
померла. Невдовзі
помер немовлям і її
єдиний син. Ці смерті
дуже підірвали
здоров'я Бориса
Грінченка, він помер
невдовзі після доньки.

9. МОВОЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ
Автор фундаментальних етнографічних,
мовознавчих, літературознавчих та педагогічних
праць, історичних нарисів, перших підручників з
української мови й літератури, зокрема «Рідного
слова» - книжки для читання в школі. Укладач
чотиритомного тлумачного «Словаря
української мови».

10. ««Словар української мови», Київ 1909 р..

11. У червні 1902 р. Борис Дмитрович Грінченко впорядкував,
відредагував та значно доповнив (на 19 тисяч слів) переданий
йому лексичний матеріал. Чотири томи «Словаря української
мови» виходили в Києві впродовж 1907–1909 рр. Вони містили
близько 68 тисяч реєстрованих українських слів з перекладом їх
російською мовою і з відповідним українським ілюстративним
матеріалом.
Академік О. О.Шахматов визнав «Словарь …. лучшим малорусским
словарём сравнительно со всеми, до сих пор вышедшими».
За «Словарь …. » присуджено премію М.І.Костомарова.

15. Оцінюючи мовознавчу спадщину, як
правило, роль Б. Грінченка в історії
українського мовознавства зводиться тільки до
його участі в редагуванні чотиритомного
«Словаря української мови», який оцінено як
найвидатнішу з праць дореволюційної
української лексикографії, що є, безперечно,
найбільшим внеском ученого в українську
лінгвістику.
Однак, Борис Грінченко – автор букваря під
назвою "Українська граматика до науки
читання й писання". Письменник розповідав:
"Я сам написав усю граматику друкованими
літерами та й учив по ній читання й писання
свою дитину і чужих дітей, щоб рідною мовою
озивалася до їх наука".

16. Автор фундаментальних
етнографічних,
мовознавчих,
літературознавчих та
педагогічних праць,
історичних нарисів, перших
підручників з української
мови й літератури. Укладач
чотиритомного тлумачного
«Словаря української
мови» помер 6 травня 1910
року (на 47-му році життя) в
Оспедалетті (Італія).
Похований письменник на
Байковому кладовищі, в
Києві, біля доньки.

17. Музей Бориса Грінченка
Ювілейна монета
НБУ «Борис
Грінченко», 2013
Пам'ятник Борису Грінченку у
Києві, біля університету його імені

18. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!