херня

1. Європейське Відродження
Народження нової культури

2. Людина вимірює землю і небо…
Ні небо не уявляється для неї
надто високим, ні центр землі
надто глибоким…
Марсіліо Фічіно

3. ТЕМА . Народження нової культури.
Мистецтво Високого Відродження в Італії .
Мета : ознайомити учнів з основними принципами епохи відродження,
дати уявлення про творчість італійських майстрів того часу, художників
Північного відродження ; розвивати вміння учнів працювати самостійно ,
користуючись додатковою літературою, готувати презентації.
- продовжити роботу по формуванню загально навчальних інтелектуальних
умінь : спостереження, слухання, читання, класифікації, узагальнення
самоконтролю ;
- виховати в учнів повагу до історичних надбань минулого, дбайливе
ставлення до пам'яток історії.
Обладнання : дошка, репродукції картини художників Відродження,
ілюстративний матеріал, історичний атласи, підручник презентація.
Тип уроку : мозаїка - груповий творчий діалог

4. Причини
зародження
епохи
Відродження
Робота з
картою
Характеристика
епохи
Відродження
Схема
«Особливості
епохи
Відродження»
Робота з
підручником
Робота з
ілюстраціями
Тлумачний
словник
Загальна схема уроку - мозаїки

5. Хід уроку :
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Гра чиста дошка
1.Від яких факторів залежала тривалість життя людей у ранній Новий час?
2.Чому саме жителі міст особливо сильно страждали від епідемій інфекційних захворювань?
3.Хто впливав на розвиток моди цього часу?
Тестові завдання
1.Капіталістичне підприємство, характерною ознакою якого є поділ праці на основі ручної ремісничої
техніки.
А) Реміснича майстерня; Б)Мануфактура; В)фабрика ; Г) завод.
2.Установа, яка зберігає кошти вкладників ,надає кредити та є посередником у платежах та грошових
розрахунках клієнтів.
А)Ярмарок; Б)біржа; В) капітал; Г) Банк.
3.Суспільний лад , головними ознаками якого є приватна власність на засоби виробництва, які перебувають у руках
панівного класу, використання найманої праці та вільне підприємництво, яке сприяє розвитку ринкової економіки.
А) Рабовласництво; Б) Феодалізм ; В)Капіталізм; Г)Комунізм.
4.Форма ринку , яка характеризується вільною торгівлею товарами, цінними паперами та ін.
А)Баржа; Б)Біржа ; В)Ярмарок; Г) обмін.
5.Співвіднесіть терміни та визначення.
А)Банк 1)капіталістичне підприємство, головною ознакою якого є поділ
праці на основі ручної ремісничої техніки
Б) Біржа 2) установа ,яка зберігає кошти вкладників, надає кредити та є
посередником у платежах і грошових розрахунках клієнтів
В) Мануфактура 3)форма ринку , яка характеризується вільною Торгівлею
товарами, цінними паперами та ін.
Г)Фабрика 4)політика держави, спрямована на створення державою
сприятливих умов для своєї торгівлі
5)капіталістичне підприємство нового типу ,яке базується на
застосуванні машин,форма великого виробництва

6. План уроку
План Форми роботи
1.Виникнення та особливості → розповідь учителя з
культури Відродження елементами бесіди
→ робота з картою
→ робота з новими
термінами
2. Художники Високого → повідомлення учні
Відродження → робота з ілюстраціями
→ робота з підручником

7. Наші завдання на уроці:
Охарактеризувати
добу Відродження та
дізнатися про
видатних митців
цього часу.

8. •Яка культурна епоха змінює
добу Середньовіччя?
•Яка країна вважається
центром цієї культури?
•Хто такі гуманісти?

9. Руїни стін Риму
заслуговують поваги, і
земля, на якій стоїть місто,
священніша, ніж думають
люди.
Данте

11. 1. Виникнення та особливості культури Відродження
З кінця ХV століття в передових країнах Європи розгорнулася боротьба
проти занепадаю чого феодального ладу ; відбувався переворот і в поглядах
людей. Почалося небачене до того часу піднесення культури ;
На світанку свого панування буржуазія була особливо зацікавлена в
розвитку науки і техніки. Конкуруючи один з одним, власники підприємств
впроваджували нові механізми і пристрої.
Зростаючим містам потрібно було дедалі більше освічених людей:
бухгалтерів і юристів, інженерів і техніків, учителів і лікарів. Виконуючи
замовлення багатіїв, архітектори будували просторі будинки, а скульптори
й живописці прикрашали їх картинами і статуями. У містах виникала
інтелігенція – особлива група людей, що займалися розумовою працею.
Піднесення культури в Італії було пов’язане із зародженням нового класу –
буржуазії. Залишалося все менше віри в те, що все відбувається «з волі
божої». Відроджувалась віра в сили і здібності людини. Увагу діячів нової
культури привертав не бог, їх цікавила людина і її справи. Тому їх
називали гуманістами (від латинського слова «гуманус» - людський,
людяний) .
Письменники – гуманісти оспівували природу, захоплювались її красою.
Художники почали зображувати людей на фоні пейзажу.

12. Зміцнювався зв'язок науки і мистецтва . Живописці й скульптори
вивчали будову людського тіла, щоб точніше його відтворювати.
Вони займалися математикою, щоб додержуватися правильних
пропорцій.
Письменників цікавили тепер не вигадані «святі» , а живі люди з
їхніми радощами і стражданнями. Вони описували тогочасне
бурхливе життя, оспівували у віршах сильні почуття людини.
Художники, як і раніше, писали картини на релігійні теми, але при
цьому зображували людей у костюмах свого часу. Для зображення
Христа, мадонни і «святих» їм позували звичайні люди. Живописці
писали портрети своїх сучасників - не тільки правителів, а й простих
городян.
Гуманісти виявляли великий інтерес до культури Стародавньої
Греції та Стародавнього Риму. На відміну від церковного мистецтва
твори античної культури були життєрадісними, прославляли красу
людини.
Антична, нехристиянська культура, частково забута в попередні
століття, наче знову відроджувалась. Тому час, коли виникала нова
культура, було названо Відродження.

13. Робота з тлумачним словником
(Учні заповнюють схему «Особливості культури
Відродження»).

14. . Художники Високого
Відродження

15. Франческо Петрарка (1304 – 1374 )

16. Франческо Петрарка (1304 – 1374 )
Петрарку називають першим гуманістом епохи Відродження. Та й саме слово
«гуманіст» завдячує Петрарці своїм походженням.
Петрарка жив у складний, суперечливий час, і життя його теж було
суперечливим і складним . Він був близьким до могутнього двору римського
папи і служив у кардинала , але писав про пороки римського папи і його
прибічників . Петрарка бував при дворах імператорів і королів, але він же
гаряче вітав бунтаря - республіканця Коладі Рієнці , радив йому рішуче
розправитися з князями, називаючи їх розбійниками і варварами.
На всіх поворотах свого складного життєвого шляху Петрарка зберіг палку
любов до рідної країни.
Петрарку знають, пам’ятають і шанують насамперед як одного з
найвизначніших ліричних поетів усіх часів і народів. Цю невмирущу славу
принесли йому вірші італійською мовою, в яких розповідається про його
піднесене чисте кохання до прекрасної Лаури .
Двадцятитрьохрічний Петрарка зустрів двадцятирічну Лауру весною 1327 р.
Вона вже була заміжня. Двадцять один рік після цієї зустрічі оспівував Лауру
поет у своїх віршах - сонетах і канцонах , а коли вона померла , він ще довгі
роки оплакував її смерть.
В образі Лаури для Петрарки злилась вся краса , вся досконалість , вся
мудрість світу. У своїх віршах він розкрив багатий, складний і чудовий світ
людських почуттів.

17. Одна з найбільш відомих сонетів Петрарки:
Благословенний рік, і день, і мить,
І та пора, і час, і та година ,
І той чудовий край, і та долина ,
Де любі очі сяють , мов блакить ;
Благословенна перша та хвилина ,
Як від любові вся душа тремтить ,
І та стріла , якої не спинить ,
І рани в серці , й мука безупинна .
Благословенний голос мужній мій ,
Який ім'я я вимовляю донни ,
І смуток мій , і прагнення , й зітхання ;
Благословенні всі мої писання
На честь її , усі пісні сто дзвонні ,
І всі думки , присвячені лиш їй !

18. Леонардо да Вінчі
1452 – 1519 р. р.

19. Леонардо да Вінчі (1452 - 1519).
Леонардо да Вінчі - один з найвидатніших діячів італійського Відродження. Народився у
Флоренції. Батько – заможний городянин, мати – проста селянка.
Леонардо да Вінчі говорив – «Щастя приходить до того, хто багато працює».
Леонардо працює в багатьох містах Італії. Великий італієць був усебічно обдарованою
людиною: геніальним художником і вченим, інженером-винахідником , архітектором і скульптором,
музикантом і поетом. Живопис він вважав головним видом мистецтва і для досягнення
досконалості вивчав математику й анатомію. Він розробив учення про перспективу та будову
людського тіла, яке використовував у своїх картинах.
За свідченнями сучасників, Леонардо мав чудову статуру, був надзвичайно витончений, з
привабливим обличчям. Одягався він ошатно, носив червоний плащ, що доходив до колін, хоча
у моді був довгий одяг. До середини грудей спадала його прекрасна борода. Він був чарівний
у бесіді та привертав до себе людські серця.
Водночасно Леонардо був мінливий, непостійний, рідко доводив до кінця розпочате. Єдина
справа, яку він не залишав ніколи, - малювання. Леонардо був надзвичайно обдарованою
людиною. Він вважав живопис найважливішим із мистецтв, а музику – його сестрою. Він
постійно щось малював і записував. До нас дійшло близько семи тисяч сторінок його
записів і малюнків. Леонардо писав особливим шифром – справа наліво, отже, читати текст
треба у дзеркалі. Там є все: фізика, математика, астрономія, історія, філософія, новели, механіка.
Листи рукописів заповнені численними планами, кресленнями, малюнками; тут і ескізи підводного
човна, і зображення механізмів для плющення залізних смуг, і проекти бойової колісниці й
саморушного броньованого воза, і зображення літальних апаратів та парашута, а також
анатомічні малюнки частин людського тіла, ескізи мостів, церков, палаців конструкція
водолазного костюма , токарні й ткацькі верстати .

20. Леонардо да Вінчі у своїх наукових відкриттях і здогадках на кілька століть випередив
свій час. Наукові висновки він будував на спостереженні. «Мудрість – дочка досвіду», -
любив говорити вчений. Він спостерігав за припливами і відпливами моря, польотом
птахів, вивчав будову ока.
За допомогою науки Леонардо мріяв полегшити працю людини. Сучасники високо
цінували Леонардо да Вінчі як інженера: за його проектом було збудовано великий канал,
який постачав питну воду Мілану.
Чи не найбільше про цього генія Відродження можуть розповісти картини Леонарда,
які продовжують ховати у собі великі таємниці.
Найбільше Леонардо да Вінчі як художника цікавила людина , її почуття. Всьому світові
відома його картина «Мона Ліза» (або «Джоконда») – портрет молодої городянки. Художник
зумів передати розумне, спокійне обличчя жінки з ледь помітною усмішкою. Воно ніби на
очах змінює свій вираз : у ньому і замріяність, і потаємна насмішка, і прихований смуток.
Великий відкритий лоб, жвавий уважний погляд, волосся, що спадає на плечі, плавні лінії
фігури - все справляє враження чарівної простоти і природності.
Не менш відома фреска Леонардо «Таємна вечеря» в міланському монастирі. За допомогою
зображення руху персонажів майстер зміг передати напружену атмосферу, яка виникла під
час останньої вечері Ісуса Христа з апостолами.
Маючи незалежний, гордий характер, Леонардо да Вінчі не раз змінював своїх замовників і
покровителів. Усе життя він поневірявся і помер на чужині, у Франції

21. Мона Ліза (1503 р.)
Таємна вечеря (1494 – 1498 р. р.)

22. Мадонна Літта (1478 – 1482 р. р.)
Мадонна Бенуа (1478 – 1480 р. р.)

23. Пані з горностаєм (1483 – 1486 р. р.)
Мадонна в гроті (1488 – 1490 р. р.)

24. Рафаель Санті
(1483 – 1520 р. р.)

25. Рафаель Санті ( 1483 – 1520 )
Флорентійський художник та архітектор Рафаель Санті народився у родині живописця
Джованні Санті . Рафаель працював у Флоренції, де познайомився з творчістю Леонардо да
Вінчі, займався вивченням анатомії та наукової перспективи. У Флоренції створив багато
своїх кращих картин. Згодом його запросили до Рима. Де він зміг ближче ознайомитися з
античними пам'ятниками, брав участь в археологічних розкопках. Тут Рафаель писав
портрети, керував будівництвом собору св. Петра. Виконуючи замовлення Папи, Рафаель
здійснив розпис залів Ватикану, оспівуючи ідеали свободи і земного щастя людини,
безмежність її фізичних і духовних можливостей.
Замість простих фігур Рафаель написав величні картини.
В «Афінській школі» в центрі велично ступають Платон та Аристотель, а довкола них
розташовані інші славнозвісні філософи і вчені давнини (Архімед, Геракліт, Діоген, Сократ та
ін.). Значення цього розпису полягає в тому, що вона стала своєрідним підсумком вивчення
гуманістами античності.
Мистецтво Рафаеля, радісне й щасливе, дихає спокоєм . Збереглося багато картин Рафаеля із
зображенням мадонн. Його картини мало схожі на ікони середньовічних майстрів.
Найвизначніша картина Рафаеля – «Сікстинська мадонна» написана для монастиря св. Сікста в
одному з невеликих італійських міст. Цей геніальний твір сповнений великої любові до
людей: художник прославив у ньому людину, здатну заради щастя людей принести в жертву
найдорожче – свою дитину.
Сікстинська Мадонна молода жінка урочисто й велично йде по хмарі. В її очах світяться
душевна м'якість і доброта, сум і тривога. Вона несе сина людям, ніжно притискуючи до себе.
Обличчя немовляти Христа не по – дитячому серйозне. Св. Варвара (праворуч) і папа Сікст
(ліворуч) схилився перед мадонною.
Видатні майстри Відродження створили шедеври, якими і до цього часу захоплюється
все людство.

26. Мадонна на луці
(1505 р.)
Сікстинська Мадонна

27. Мадонна Альба (1511 р.)
Мадонна Конестабіле
(1502 – 1504 р. р.)

28. Прекрасна садівниця
(1507 р.)
Святе сімейство (1507 р.)

29. Афінська школа (1511 р.)

30. Мікеланджело
Буонарроті
1475 – 1564 р. р.

31. Мікеланджело Буонарроті (1475 – 1564)
Мікеланджело - скульптор, живописець, архітектор, військовий інженер і поет. Завдяки доброму знанню
анатомії він досягав великої точності в зображенні сили й краси людського тіла .
За спогадами очевидців, хлопчик захоплювався малюванням і присвячував цьому заняттю весь вільний час,
роблячи це потай, бо батько і вчителі лаяли його, вважаючи це заняття принизливим і не гідним
представника давнього роду.
Палкий патріот, Мікеланджело тяжко пережив лихо, що спіткало Італію на початку ХVІ століття. Він особисто
брав участь у боротьбі за свободу Флоренції, керував спорудженням військових укріплень . У статуях і
картинах художник втілив свою мрію про людину – борця, про героя, здатного на самопожертву заради
захисту батьківщини. Мікеланджело зображував людей з могутнім тілом і сильною волею, сміливих і
невгамовних.
Мистецтво Мікеланджело було визнано ще за його життя, а не по смерті, як це трапляється з іншими. Це
трапляється тільки з визначними людьми, а він саме таким і був. Всі побачили й визнали, що живопис,
скульптура та архітектура доведені були ним до такої досконалості, якої не можна віднайти у творчості
ані старих, ані новітніх майстрів.
З величезної брили мармуру скульптор витесав статую «Давид» заввишки 5,5 метра.
Сучасники прозвали цю статую «Гігантом». Мікеланджело зобразив легендарного юнака – пастуха, який вийшов
на двобій з грізним велетнем і вбив його влучним ударом каменя. «Давид» був установлений на центральній
площі Флоренції і вважався відтоді покровителем міста.
Мікеланджело взяв участь у спорудженні собору св. Петра в Римі. Цей собор кілька десятиріч будували
найвидатніші архітектори Італії. Мікеланджело розробив проект його величезного купола. Собор св. Петра –
один з найкращих зразків архітектури Відродження.
Мікеланджело знаходив велике задоволення у поезії, написаній народною мовою . Особливо любив він Данте,
якого дуже шанував та якому слідував в образі думок та сюжетах, і Петрарку , бо сам також складав
мадригали і сонети серйозного

32. Давид
( 1501 – 1504 р. р.)
П’єта (1498 р.)

33. Собор Святого Петра в Римі
(1546 – 1564 р. р.)
Мойсей (1542 р.)

34. Сікстинська капела
(1508 – 1512 р. р.)
Страшний суд (1534 – 1541 р. р.)

35. Основні ознаки доби Відродження
зростання інтересу до античної культури;
з’являється шанобливе ставлення до
людини, віра в її сили та здібності;
мистецтво набуває світського характеру;
релігійні сюжети змінюють сцени
реального життя;
засобом пізнання світу виступає досвід.

36. Ім'я Країна Роки життя Назва творів
ІІІ. Закріплення та узагальнення знань
Бесіда за запитаннями
1. Назвіть ознаки епохи Відродження.
2. Як називалися люди, що займалися розумовою працею ?
3. Які міста були центрами Італійського Відродження ?
ІV. Домашнє завдання.
1. Заповніть таблицю «Діячі культури Відродження в Європі (ХV –
перша половина ХVІ ст.)». Підручник ст. 88.