відкрита класна година «Любіть Україну всім серцем своїм і всіма своїми ділами!»

1. Розробка класної години
«Любіть Україну всім серцем своїм і всіма своїми
ділами!»
Підготувала і провела:
класний керівник 8-А класу
Сапегіна В. А.
Шостка - 2015

2. Відкрита класна година «Любіть Україну всім серцем своїм і всіма своїми
ділами!»
Мета: виховувати любов до історії, до мови, до народу, до культури української
держави; викликати інтерес до вивчення минулого нашого народу; сприяти
вихованню та розвитку патріотичних почуттів, національної гідності; виховувати
почуття гордості та бажання стати справжнім громадянином України.
Хід класної години
Вчитель. Доброго дня шановні гості, доброго дня діти! Сьогодні ми будемо з
вами говорити про найдорожче, що є у кожної людини, – це її Батьківщина. А наша
Батьківщина – це Україна.
Читець. Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, –
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори. Ліна Костенко
Перегляд соціального ролика «Де Україна?»
Ведучий 1. Україна у кожного в серці. Вона звучить словами, майорить
вишиванками на грудях, пече болючими сльозами, болить в натруджених долонях,
бринить дзвінким дитячим сміхом, лине душевною піснею…
Ведучий 2. Велика чарівна земля України. Ми любимо її неозорі степи і поля,
високі гори, задумливі ліси, тихі береги річок та озер. І куди б не пішли: чи то в ліс,
чи на луки, чи в поле – скрізь нас привітно зустрічають усмішки рідної землі – чарівні
квіти.
Чи знаєш ти найкращу в світі пісню,
Як ліс шумить і грає темний бір?
Чи знаєш ти цю тишу благовісну,
Як ліс мовчить і молиться до зір?
Чи знаєш ти прекрасну ту картину,
Як місяць-князь зійде на дерева,
Як срібний шовк обгорне всю долину
І заблищить блилянтами трава?
Чи знаєш ти ті пахощі весняні,
Як перший лист на вітрі затремтить,
Як зацвітуть фіялки на поляні
І сок беріз від сонця закипить?

3. Той шум лісів, ті пахощі весною,
І місяць-князь, і соняшне тепло
Ходитимуть до віку за тобою,
Куди б тебе життя не занесло.
Ведучий 1.Славна моя Україно, непоборна і непокорена. Ніколи ти не була
такою могутньою і прекрасною, як зараз. Ніхто ніколи не міг тебе приборкати, бо ми,
українці, оберігаємо тебе, шануємо і не дамо топтати чоботом і розривати тіло твоє.
Ні монголи, ні татари не здолали твоєї дівочої чистоти. Ти народжуєш і плекаєш
синів, які, захищаючи тебе, завжди пам’ятають істину: люби Україну, як матір. За
часи свого існування українці жили і кохали, вірили в Бога, боролися за свою волю та
незалежність.
(Звучить пісня у виконанні Москвичової Анни «Зозуля»)
Ведучий 2. Кожен куточок України – це невичерпна скарбниця культурних,
природних, історичних цінностей, варта того, щоб її відкрили.
Ведучий 1. Україна – це славетна історія: мудрі літописці, Київ священний,
дзвін козацьких шабель, гайдамацький посвист, нескінченні чумацькі шляхи, зойк
кріпака на панському дворі, революційні заграви, довгоочікувана незалежність…
Ведучий 2. Сьогодні ми зібралися з вами, щоб краще пізнати нашу
Батьківщину. Подорожуючи сторінками усного журналу переглянемо цікаві сторінки
історії України, зачаровано слухатимемо мудре українське слово і чудові пісні,
згадаємо найвидатніші постаті, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам'ять
українського народу.
Ведучий 1. Перша сторінка нашого журналу «Ще як були ми козаками…»,
яку представляє група учнів «Знавці козацької минувшини»
Перший учень. Про Українське Запорізьке козацтво, його звитяги й подвиги було
відомо не лише в Україні, а й далеко за її межами ще у далекому XVII столітті.
Запорізька Січ – укріплений осередок нереєстрового Війська Запорозького Низового
другої половини XVI – кінця XVIII століття, що був розташований за порогами
Дніпра. Збереглися відомості про сім Запорозьких Січей, що наслідували одна одній.
Другий учень. Петро Конашевич-Сагайдачний (1582 – 1622) народився у с.
Кульчиці Львівської області. Гетьман Війська Запорозького. Організатор успішних
походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та
Московського царства, меценат православних братств.
Третій учень. Богдан Михайлович Хмельницький (1595 – 1657) – гетьман
України (1648–1657). Керівник національно-визвольної війни проти Речі Посполитої.
Перший із козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьмана.
Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи впродовж свого
правління союзи з Кримським ханатом та Московським царством.
Перший учень. Кошовий отаман Іван Сірко (1605 чи 1610 – 1680) –
подільський шляхтич, козацький ватажок, кальницький полковник, напівлегендарний
славний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового.
Здобув перемогу у 65 боях. Герой багатьох українських пісень і казок. Після своєї
смерті вважався характерником.
Другий учень. Іван Степанович Мазепа (1639 – 1709) – гетьман України.
Представник шляхетного роду Мазеп-Колединських з Київщини. 1708 року

4. перейшов на бік шведів. Після поразки під Полтавою помер у місті Бендери. Зробив
великий внесок у економічно-культурний розвиток та відновлення козацької держави
Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини.
Третій учень. Орлик Пилип Степанович (1672 – 1742) – гетьман Війська
Запорозького у вигнанні (1710 – 1742), поет, публіцист. Представник шляхетського
роду Орликів (чеського походження). Один із упорядників «Договорів і постанов» –
козацького суспільного договору, який фактично є першою у світі конституцією.
Перший учень. Петро Іванович Калнишевський (1691–1803) – останній
кошовий отаман Запорозької Січі у 1762 та 1765–1775 роках. У російсько-турецькій
війні 1768-1774 р., очолював діюче Запорозьке військо, виявляючи неабиякий
організаторський хист, талант полководця і особисту хоробрість. Після розгрому Січі
провів чверть століття в нелюдських умовах: його по суті живцем замурували в
кам'яному мішку Соловецького монастиря. Прожив 112 років.
Вчитель. Звертаючись до історичного минулого української нації, ми бачимо,
що наші предки мали найкращі людські якості: патріотизм, волелюбність, повагу до
свого народу. А як ви думаєте, чи легко бути патріотом? (відповідь учнів).
Вчитель. Діти, зверніть увагу, що у вас на партах лежать прапорці. На кожному
з них написані слова відомих людей про любов до Батьківщини, патріотизм та єдність
народу. Давайте з ними ознайомимось. Учні зачитують афоризми:
1. Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя. (Сенека)
2. Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може. (Байрон)
3. Забудеш рідний край – твоє всохне коріння. (П. Тичина)
4. Патріотизм – це не любов до ідеї, а любов до вітчизни. (В. Распутін)
5. Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом. (Ч. Айтматов)
6. Вітчизна – це не хтось і десь. Я – теж Вітчизна. (І. Світличний)
7. Українському народу не потрібно співчуття – потрібні патріоти. Потрібен ти!
(І. Олійник)
8. Де немає свободи, там немає і Вітчизни. (П. Гольбах)
9. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля. (Т. Шевченко)
10.Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і
мову її солов’їну. (В. Сосюра)
Вчитель. Діти, про що говорять всі ці висловлювання? (відповіді учнів). Я з
вами згодна, що всі висловлювання про любов до рідного краю. Тож «любіть
Україну всім серцем своїм і всіма своїми ділами»!
Ведучий 2. Друга сторінка нашого журналу «Слово, моя ти єдиная
зброє…», яку представляє група учнів «Знавці літературної класики»
Перший учень. Талановиті доньки та сини України боролися за її незалежність
словом, яке також ставало зброєю.
Другий учень. Григорій Савич Сковорода (1722 – 1794). Просвітитель-
гуманіст, філософ, поет, педагог. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії.
Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років вів життя
мандрівного філософа. У філософських діалогах і трактатах біблійна проблематика
переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Сенс людського існування - подвиг
самопізнання.

5. Третій учень. Тарас Григорович Шевченко (9.03.1814 –10.03.1861) – поет,
письменник (драматург, прозаїк); художник (живописець, гравер, збереглося 835
творів). Народжений у кріпацтві, досяг вершин людської творчості. Член Кирило-
Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв (1860). Це наш
Кобзар, український Пророк, завдяки якому збережено мову, відроджено націю.
Перший учень. Леся Українка (1871 – 1913) – Лариса Петрівна Косач-Квітка.
Письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у жанрах поезії, лірики, епосу,
драми, прози, публіцистики. Також працювала у фольклористиці (220 народних
мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному
русі.
Другий учень. Іван Якович Франко (1856 – 1916). Письменник, поет,
публіцист, перекладач, вчений, громадський і політичний діяч. Доктор філософії
(1893 р.), дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка (1899 р.), почесний доктор
Харківського університету (1906 р.). Усебічно обдарований, енциклопедично
освічений, надзвичайно працьовитий. “Каменяр” української нації.
Третій учень. Василь Андрійович Симоненко (1935 – 19630. Народився у с.
Біївці, Лубенський район, Полтавська область. Поет, журналіст, шістдесятник. 1962
року разом з А. Горською та Л. Танюком виявили місця поховань розстріляних
органами НКВД. 1963 року був жорстоко побитий кагебістами у місті Смілі.
Відмовили нирки, невдовзі поет помер у головній обласній лікарні.
Перший учень. Василь Семенович Стус (1938 – 1985) – поет, перекладач,
прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників
українського культурного руху шістдесятників. За власні переконання в необхідності
української культурної автономії творчість Василя Стуса була заборонена радянською
владою, а сам поет був на 12 років позбавлений волі. Загинув у таборах. Герой
України.
Другий учень. Ліна Василівна Костенко. Народилася у 1930 році.
Письменниця-шістдесятниця, дисидентська поетеса. Лауреат Шевченківської премії
(1987), премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994). Авторка роману у віршах
«Маруся Чурай», поеми «Берестечко». 2010 року опублікувала перший прозовий
роман «Записки українського самашедшого». Почесний професор Києво-
Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.
Ведучий 1. А яка ж сучасна наша Ураїна? (перегляд відеороліка «Наша
Україна»). Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі
– на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут
корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Материнський образ України встає
з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських
озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен
зріст із карпатських верховин. Нема життя без України, бо Україна – це мати, яку не
вибирають, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це пісня, яка
вічна на цій землі.
Ведучий 2. Війна в Україні виявила справжніх героїв, здатних пожертвувати
власним життям заради інших. За час АТО стало відомо про безліч героїчних вчинків
наших з вами сучасників. Зараз наша держава переживає тяжкі часи і кожен
намагається допомогти, внести свій вклад у майбутнє. Ми пам’ятаємо наших героїв,

6. які боролися проти несправедливості, стояли на смерть за незалежність нашої
держави. «Небесна сотня» називають їх, низький їм уклін. Ми серцем і душею з
тими, хто й у ці дні боронить нашу свободу на сході України, пам’ятаємо тих, хто
віддав своє життя задля нашого щасливого майбутнього.
Звучить пісня «Білі лебеді у небесах» (демонструється відео).
Ведучий 1. Ми народилися та змужніли в незалежній Україні. Нам її
доведеться і захищати, і розбудовувати, щоб була могутньою, заможною, красивою,
щоб всі у ній жили щасливо, не шукаючи кращої долі деінде, за морями-океанами, на
чужині. І нам є з кого брати приклад, бо Герої не вмирають, перед Богом замовлять
слово за Україну.
Ведучий 2. Велич українського духу народилася не на Майдані – вона має
початок із козацьких часів, а може ще глибше її коріння, бо давні наші пращури
трипільці мусили часто лишати плуга і боронити свою землю від віроломних кочових
племен.
Ведучий 1. Ми – європейці, вільнолюбивий освічений народ, тому хочеться
всім нам нагадати слова, які стали крилатими, двох великих синів своїх народів,
геніальних поетів: «Лиш той життя й свободи вартий, хто йде щодня за них у бій»
( так сказав Ґете) і «Борітеся – поборете, вам Бог помагає…» ( так повчав Т.Г.
Шевченко). Тож шануймося, бо ми того варті. Слава Україні!
Учитель. Щасливе прийдешнє українському народові пророкували
письменники і поети. В їхніх творах – щирі побажання Україні. Дзвенять вони
багатьма мовами світу і линуть над землею, немов білі лелеки, що несуть на своїх
крилах мир і дружбу. А що, діти, побажаєте ви рідній неньці-Україні?
(Діти записують свої побажання на плакаті)
Учитель. Дорогі діти, ви – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею,
здобутками примножуйте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними
своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте
свій народ і його мелодійну мову. Шануйте себе і свою гідність, і шановані будете
іншими.
Ведучий 2. Земле моя! Україно моя! Викупана росами і материнкою, викохана
мальвами, зірницями привітними зігріта, кублами лелечими коронована і споришами,
мов килимами дорогоцінними, встелена! Музики весільні на вулицях твоїх, лепет
дитячий у колисках твоїх лозових, пісня тиха в оселях твоїх…
Читець.
Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
До суду тебе не скують ланцюги,
І руки не скрутять ворожі:
Стоять твої вірні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.
Стоять, присягають тобі на шаблях
І жити, і вмерти з тобою,
І прапори рідні в кривавих боях

7. Ніколи не вкрити ганьбою!
Звучить пісня про Україну у виконанні дівчат класу