Лабораторна робота ДОСЛІДЖЕННЯ УМОВ РІВНОВАГИ ТІЛА ПІД ДІЄЮ КІЛЬКОХ СИЛOleksii Voronkin
Дослідження умов рівноваги тіла під дією кількох сил : лабораторна робота, створена на базі інтерактивної симуляції PhET / укладач Олексій Сергійович Воронкін, 2022
Лабораторна робота ДОСЛІДЖЕННЯ УМОВ РІВНОВАГИ ТІЛА ПІД ДІЄЮ КІЛЬКОХ СИЛOleksii Voronkin
Дослідження умов рівноваги тіла під дією кількох сил : лабораторна робота, створена на базі інтерактивної симуляції PhET / укладач Олексій Сергійович Воронкін, 2022
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
1. Розділ IV . Вогнева підготовка
Тема 4/1. Призначення, бойові властивості,
загальна будова і принцип дії ручних гранат.
Порядок огляду і підготовка гранат до
метання.
Заходи безпеки під час поводження з ручними
гранатами.
2. Мета.
Ознайомитися з основними поняттями
про ручні осколкові гранати, їх будову,
принцип дії, правила поводження з ними.
Набути первинних навичок у процесі
роботи зі зброєю під час виконання
вогневих завдань.
3. Призначення і бойові властивості гранат
Ручна осколкова граната (лат. granatus-зернистий) – взривний боєприпас, призначений за допомогою
ручного метання для ураження живої сили у ближньому бою (під час атаки, в окопах, сховищах,
населених пунктах, лісі, горах) та бойової техніки противника осколками та вибуховою хвилею під час
вибуху. Крім бойових, є також навчальні та навчально-імітаційні гранати, які застосовують у військових
частинах з метою навчання. Бойові гранати фарбуються в зелені кольори – від світло- до темно-
зеленого, а навчально-імітаційні гранати – у чорні кольори. Крім того, вони мають у нижній частині
отвір. Бойовий запал не має забарвлення. В навчально-імітаційного запалу кільце чеки й нижня частина
притискного важеля пофарбовані в червоні кольори.
Ручні осколкові гранати комплектуються модернізованим уніфікованим запалом (УЗРГМ). Капсуль
запалу вкручується в момент кидка гранати, вибух відбувається через 3,2 – 4,2 с після кидка.
Залежно від дальності розлітання осколків гранати діляться на наступальні та оборонні.
а) Наступальні гранати: РГ-42, РГД-5, РГН.
б) Оборонні гранати: Ф-1, РГО.
Середня дальність метання ручних осколкових гранат складає 30-50 метрів, протитанкових – 15-20
метрів. Під час вибуху утворюється велика кількість осколків, що розлітаються у різні боки. Гранати РГ-
42, РГД-5 та Ф-1 безвідмовно вибухають у будь-якому середовищі: болоті, снігу, воді тощо.
Ручну гранату РГД-5 використовують під час наступу, тому що її осколки уражають живу силу
противника в радіусі до 25 метрів, Ф-1 – в обороні, оскільки її радіус ураження сягає до 200 метрів.
Середня дальність кидка гранати РГД-5 становить 40—50 метрів, тоді як гранати Ф-1 – 35-45 метрів.
Маса заряджених гранат: РГД-5 – 310 грамів, Ф-1 – 600 грамів.
4. Загальна будова і принципи дії ручних осколкових гранат
Ручна осколкова граната РГД-5
Ручна осколкова наступальна граната РГД-5 (мал.1) складається з таких частин: корпус із
трубкою для запалу, розривний заряд, запал. Корпус складається з двох частин — верхньої і
нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої оболонки (її називають ковпаком) і вкладиша
ковпака. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється трубка запалу, яка
герметизує розривний заряд у корпусі. Щоб запобігти забрудненню трубки при зберіганні, в неї
вгвинчується пластмасова пробка. При підготовці гранати до кидка замість пробки в трубку
вгвинчується запал. Нижня частина корпусу складається із зовнішньої оболонки (її називають
піддоном) і вкладиша піддона.
Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву гранати на осколки. Радіус розльоту
осколків до 25 м.
Мал. 1. Граната РГД-5
а - загальний вигляд; б - будова:1 - корпус; 2 - запал; 3 - розривний заряд;4 - ковпак; 5 - вкладиш
ковпака; 6 - трубка запалу; 7 - манжета; 8 - піддон; 9 - вкладиш піддона.
5. Ручна осколкова граната Ф-1
Ручна осколкова оборонна граната Ф-1 (мал. 2) призначена для ураження живої сили
переважно в оборонному бою. Оскільки осколки розлітаються на значну відстань, кидати її
можна тільки з укриття, БМП, бронетранспортера. Радіус розльоту осколків до 200 м.
Граната Ф-1 складається з корпусу, розривного заряду і запалу. Корпус гранати чавунний з
повздовжніми і поперечними борозенками, по яких вона звичайно і розривається на осколки.
У верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні,
транспортуванні та перенесенні гранати в корпус вгвинчується пластмасова пробка.
Мал. 2. Граната Ф-1
а - загальний вигляд; б - будова:1 — корпус: 2 — розривний заряд: 3 — запал
6. УЗРГМ - уніфікований запал ручної гранати модернізований
УЗРГМ — уніфікований запал ручної гранати модернізований (мал. 3) — призначається для
вибуху розривного заряду гранат РГД-5 і Ф-1. Він складається з ударного механізму і власне
запалу.
Ударний механізм служить для запалювання капсуля-запалювача. Він складається з трубки
ударного механізму, з'єднувальної трубки, напрямної шайби, бойової пружини, ударника,
шайби ударника, спускового важіля і запобіжної чеки з кільцем.
Власне запал призначений для вибуху розривного заряду гранати. Він складається із
втулки-уповільнювача, капсуля-запалювача, уповільнювача і капсуля-детонатора.
Запали завжди мають бути у бойовому стані. Розбирати запали і перевіряти роботу
ударного механізму категорично забороняється.
Мал. 3. Запал гранати УЗРГМ (уніфікований запал
ручної гранати модернізований)
а - загальний вигляд; б - в розрізі: 1 - трубка ударного механізму; 2 - з'єднувальна втулка; 3 -
напрямна шайба; 4 - бойова пружина; 5 - ударник; 6 - шайба ударника;7 - спусковий важіль;
8 - запобіжна чека; 9 – втулка уповільнювача; 10 - уповільнювач; 11 - капсуль-запалювач;
12 - капсуль-детонатор
7. Ручна осколкова граната РГН
Ручна граната наступальна РГН (мал. 4) призначена для ураження живої сили противника
при наступі. Граната РГН складається з верхньої і нижньої частин. До верхньої частини корпусу
за допомогою манжети прикріплюється стакан для ударно-дистанційного запалу. Розривний заряд
заповнює корпус і служить для його розриву на осколки. Радіус розльоту осколків до 25 м.
Мал. 4. Загальний вигляд та будова ручної гранати РГН
1 - нижня напівсфера; 2 - вибухова суміш; З - верхня напівсфера; 4 - стакан; 5 - пробка;
8. Ручна осколкова граната РГО
Ручна граната оборонна РГО (мал. 5) призначена для ураження живої сили противника
переважно в оборонному бою.
Граната РГО складається з таких частин; корпусу із стаканом для запалу, розривного заряду,
ударно-дистанційного запалу. Корпус складається з двох частин — верхньої і нижньої. Верхня
частина складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. До верхньої частини корпусу за
допомогою манжети прикріплюється стакан для запалу. Нижня частина корпусу також складається
із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. Розривний заряд заповнює корпус і служить для його
розриву на осколки, які уражають живу силу в радіусі до 150 м. При зберіганні гранати у стакан
вгвинчується пластмасова пробка.
Мал. 5. Загальний вигляд та будова ручної гранати РГО
1 - нижня внутрішня напівсфера; 2 - нижня зовнішня напівсфера; 3 - вибухова суміш;
4 - верхня зовнішня напівсфера; 5 - стакан; 6 - пробка; 7 — манжета; 8 - верхня внутрішня
напівсфера
9. УДЗ - ударно-дистанційний запал
Запал УДЗ (мал. 6) – призначений для підривання вибухової суміші під час удару гранати об
будь-яку перепону. У випадку відсутності перепон після вигоряння піротехнічних
уповільнювальних сумішей (27) через 3,2—4,2 с спрацьовує капсуль-детонатор Б-37 (20), а
потім капсуль-детонатор 7К1 (1).
При звільненні важеля (14) під дією пружини (17) ударник вдаряє жалом (15) в капсуль-
запалювач КВ-Н-1 (25), який викликає запалювання піротехнічних сумішей (23) і
піротехнічної уповільнювальної суміші (27). Піротехнічні суміші швидко
згоряють, і стопори (21) під дією пружин переміщаються в бік заглушки
(24), вивільняючи движок (5). Движок пересувається пружиною і подає
капсуль-запалювач КВ-Н-1 (4) під жало інерційного пристрою (8). При
падінні на землю (при зустрічі з перепоною) вантаж (13) долає опір
пружини (19), і жало (8) викликає спрацювання капсуля-запалювача
КВ-Н-1 (4), при цьому спрацьовує капсуль-детонатор Б-37 (20) і
відбувається вибух.
Мал. 6. Будова ударно-дистанційного запалу
1 - капсуль-детонатор 7К1; 2 - стакан; 3, 10, 22, 26 - втулка; 4, 25 - капсуль-запалювач КВ-Н-1; 5 -
двигун (движок); 6, 9, 17 - пружина; 7 - ковпачок пружини; 8, 15 - жало; 11 - гільза; 12 - корпус;
13 - вантаж; 14 - важіль; 16 - ударник; 18 - кільце; 19 - планка; 20 - капсуль-детонатор Б-37; 21 -
стопори; 23 - піротехнічна суміш; 24 - заглушка; 27 - піротехнічна уповільнювальна суміш.
10. Порядок огляду і підготовки гранат до метання
Гранати переносять у гранатних сумках (мал. 7). Запали тримають окремо від гранат, при
цьому кожний запал загортають у папір або клоччя.
Гранати і запали потрібно періодично оглядати. На корпусі гранати, на трубках запалу і на
самому запалі не повинно бути вм'ятин та іржі. Кінці запобіжної чеки мають бути розведені і
без тріщин на загинах. Запалами, що мають тріщини і зелений наліт, користуватися не можна.
Переносячи гранати, слід оберігати їх від поштовхів, ударів, вогню, бруду, сирості. Підмочені
та забруднені гранати і запали треба протерти и висушити під наглядом командира. Не можна
сушити гранати біля вогню.
Заряджати гранату (установлювати запал) дозволяється тільки перед її метанням.
Мал. 7. Гранатні сумки
а- з осколковими гранатами; б – з протитанковими гранатами;1 – гранати; 2 – кишеня для
запалів.
11. Забороняється: розбирати бойові гранати й усувати в них несправності; переносити їх без
сумок або за кільце запобіжної чеки; торкатися гранати, що не розірвалася після метання.
Метання гранати складається з підготовки до метання (зарядити гранату і зайняти вихідне
положення) і самого метання. На навчальних заняттях з бойовими гранатами одягають
металеву каску.
Гранату заряджають за командою «Підготувати гранати», а в бою самостійно.
Послідовність заряджання: дістати гранату із сумки лівою рукою, правою рукою зняти
металевий ковпачок або вигвинтити пробку з трубки корпусу (мал. 8, а). Тримаючи в лівій
руці гранату, правою рукою дістати з гнізда сумки і розгорнути запал (мал. 8, б). Вставити
запал у центральну трубку і загвинтити його (мал. 8, в).; Граната готова до метання.
Мал. 8. Заряджання ручної осколкової гранати
а- вигвинчування пробки; б – діставання запалу; в – загвинчування запалу.