Іван Якович Горбачевський — видатний український хімік, біохімік, гігієніст, епідеміолог, громадсько-політичний і освітній діяч
2.
Іван ЯковичГорбачевський видатний український
хімік, біохімік, гігієніст, епідеміолог, громадсько-
політичний і освітній діяч, академік Всеукраїнської
академії наук — народився 15 травня 1854 р. с.
Зарубинцях (нині — Збаразького району
Тернопільської області) в родині греко-католицького
священика.
Навчався у народній школі в м. Збаражі та
Тернопільській українській гімназії ім. І. Я Франка.
3.
У 1872році вступив на медичний факультет
Віденського університету. Ще студентом розпочав
наукові дослідження з медичної хімії
і в 1874 р. опублікував свою першу наукову працю
«Про вестибулярні нерви».
Під час навчання брав активну участь у громадському
житті: у 1875—1877 рр. двічі був головою
студентського товариства «Січ».
4.
У ВідніІван Горбачевський познайомився зі своїм
земляком Іваном Пулюєм. Вони стали побратимами
і однодумцями на все життя.
Згодом професори-тернопільці заснували у Празі
студентське земляцтво — Українську академічну
громаду, де читали студентам лекції, фінансово
підтримували бідних студентів.
Іван Горбачевський Іван Пулюй
5.
У 1877р. Іван з відзнакою закінчив Віденський
університет. Працював у Хімічному та Фізичному
інститутах Відня. Розпочав дослідження синтезу сечової
кислоти.
У 1882 р. вчений вперше у світі штучно синтезував
сечову кислоту та встановив джерела і шляхи її
утворення в людському й тваринному організмах.
Згодом це відкриття дало змогу розробити метод
діагностування і лікування специфічних захворювань.
6.
У 1883р. Іван Горбачевський очолив кафедру
фармакології Празького німецького Карло-
Фердинандового університету. Тут він продовжив
досліди, розпочаті у Відні. Працював над ідею
гідролізного розщеплення нуклеїнових кислот,
відокремлення сечової кислоти від ксантину
та гуаніну. Значення цих досліджень можна повною
мірою оцінити лише у наш час, коли наука впритул
наблизилась до розкриття таємниць механізму
відтворення і втілення генетичної інформації
на молекулярному рівні. Вчений одним із перших
виокремив у чистому вигляді амінокислоти
і експериментально довів, що вони є «будівельними
цеглинками» білків.
У 1888 р. відкрив фермент ксантиноксидазу
7.
У Празькомууніверситеті вчений плідно займався
педагогічною діяльністю: викладав основи медичної
хімії, багаторазово обирався деканом медичного
факультету, а в 1902—1903 рр. — ректором
університету.
Багато уваги приділяв роботі над університетськими
підручниками з медичної хімії, зокрема видав такий
підручник чеською мовою в 4-х томах (1904—1908).
Іван Горбачевський став також засновником і першим
ректором Інституту медичної хімії при Празькому
університеті, який працює донині.
8.
У 1898р. наукову діяльність ученого було відзначено
найвищою нагородою Австро-Угорщини — орденом
Залізної корони. Його призначили головою Ради
здоров’я у Чехії, а з 1906 р. — головою найвищої Ради
здоров’я Австро-Угорської монархії.
У 1899 р. Іван Горбачевського був обраний дійсним
членом (згодом — почесним членом) математично-
природничо-лікарської секції Наукового товариства
імені Шевченка; віду 1911 до 1918 р. він очолював
цю секцію.
У 1908 році став членом Палати Панів Віденського
сейму, радником цісарського двору та членом
Королівського чеського наукового товариства (згодом —
Чеської академії наук).
9.
У 1898р. наукову діяльність ученого було відзначено
найвищою нагородою Австро-Угорщини — орденом
Залізної корони. Його призначили головою Ради
здоров’я у Чехії, а з 1906 р. — головою найвищої Ради
здоров’я Австро-Угорської монархії.
У 1899 р. Іван Горбачевського був обраний дійсним
членом (згодом — почесним членом) математично-
природничо-лікарської секції Наукового товариства
імені Шевченка; віду 1911 до 1918 р. він очолював
цю секцію.
У 1908 році став членом Палати Панів Віденського
сейму, радником цісарського двору та членом
Королівського чеського наукового товариства (згодом —
Чеської академії наук).
10.
У 1900р. очолював українську делегацію на
Міжнародний лікарський конгрес у Парижі, де його
було обрано віце-президентом конгресу та
президентом хімічної секції.
З 1910 р. — почесний президент Українського
лікарського товариства, виступив також як ініціатор
і організатор першого (1926) і другого (1932)
українських наукових з’їздів у Празі.
11.
Під часПершої світової війни Іван Горбачевський
разом з Іваном Пулюєм очолював Комітет допомоги
українським біженцям з Галичини, а також
пораненим воякам-українцям і військовополоненим,
особисто займався влаштуванням українства у Празі.
У 1917 р. він увійшов до австрійського уряду,
ініціював створення першого у світовій практиці
Міністерства народного здоров’я та був призначений
його першим міністром.
12.
Серед найбільшзнакових ініціатив Івана
Горбачевського — організація Українських
університетських курсів, які згодом були
реорганізовані в Український вільний університет.
Його офіційне відкриття відбулося 17 січня 1921 р.,
а в жовтні того ж року університет було переведено
до Праги.
У 1923, 1931, 1932, 1933, 1934 рр. вчений обирався
ректором Українського вільного університету, в 1934
р. — почесним доктором права, в 1937 р. —
почесним професором.
13.
Також ученийзавідував кафедрами хімії
в Українському вільному університеті та Українському
вищому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова.
Був професором Українського технічно-господарського
інституту, Української господарської академії
у Подебрадах та головою хімічної комісії
при цій академії.
Продовжував плідно займатися наукою: опублікував
в «Українському медичному віснику» працю,
присвячену питанню розробки української хімічної
термінології (1923), підготував два томи підручника
органічної та неорганічної хімії українською мовою.
Працював як біохімік-гігієніст та епідеміолог,
займався питаннями судової медицини і токсикології.
14.
У 1924р. Іван Горбачевський за участю патріотично
налаштованих професорів організував у Празі Музей
визвольної боротьби України. Під його керівництвом
Було зібрано кошти для закупівлі будинку під музей
для розміщення там понад 700 тисяч зібраних
експонатів і документів. У 1945 р. величезну
та унікальну колекцію експонатів музею було
вивезено з Праги радянськими спецслужбами.
Професори-засновники Музею визвольної
боротьби України у Празі
15.
У 1925р. вченого обрано академіком Всеукраїнської
академії наук в галузі біохімії.
Він був головою Організаційної комісії Першого
українського наукового з’їзду в Празі 3-7 жовтня
1926 р. та Другого – 20 березня 1932 р.
У 1927-1928 рр. Горбачевський головував у
номенклатурній хімічній комісії при Українській
господарській академії (УГА) в Подебрадах, що
розробляла принципи української хімічної
термінології.
Запропонована вченим номенклатура органічних
(1924-1926 рр.) та неорганічних сполук (1939-1941
рр.) лягла в основу класифікації та номенклатури
хімічних речовин.
16.
Іван ЯковичГорбачевський – член Австрійського
Кайзерівського наукового товариства, Чехо-
Словацької Академії наук та інших наукових
організацій, почесний член Спілки українських
лікарів у Чехо-Словаччині, Товариства українських
інженерів у Празі (1932) та ін.
У 1937 р. його обрано почесним членом Наукового
Товариства імені Шевченка у Львові, почесним
професором УВУ та почесним головою Комітету
оборони Карпатської України у Празі.
17.
Помер Горбачевський24 травня 1942 р. Похований
на малому цвинтарі Святого Матея у Шарці під
Прагою.
23.
У 1992р. рішенням Кабінету Міністрів України ім'я
академіка І. Я. Горбачевського великого вченого
і патріота присвоєне Тернопільській державній
медичній академії (нині – ДВНЗ “Тернопільський
державний медичний університет імені І. Я.
Горбачевського МОЗ України”).
На фасаді адміністративного корпусу навчального
закладу встановлено меморіальну дошку.
Меморіальна дошка на фасаді
адміністративного корпусу ТДМУ
24.
У 2004р. біля морфологічного корпусу Тернопільського
державного медичного університету було встановлено
пам’ятник Івану Горбачевському (скульптор О. Маляр,
архітектор Р. Білик)
25.
Школа врідному селі Івана Горбачевського Зарубинцях
Збаразького району Тернопільської області названа його
ім'ям.
Інфекційна лікарня ім. І. Горбачевського в м. Херсоні.
Встановлено меморіальну дошку на однойменній вулиці
у м. Львові.
Меморіальна дошка на однойменній вулиці у
м. Львові
26.
Іван Горбачевський- автор 66-ти наукових публікацій з
хімії, біохімії, епідеміології, судової медицини,
токсикології та інших галузей, понад 100 наукових
праць у галузі санітарії.
У 1875 р. вперше виконав самостійну наукову працю,
присвячену вестибулярному нерву й опублікував її під
назвою “Ueber den Nervus Vestibuli” у зведеннях
Віденської академії наук.
Першим у світі (1882 р.) здійснив синтез сечової
кислоти з гліцину; одним з перших вказав, що
амінокислоти є складовими білків; встановив шляхи
утворення сечової кислоти в організмі.
27.
1885 р.Горбачевському вдалося штучно синтезувати
ще одну дуже важливу для організму азотовмісну
сполуку – креатин. Він також запропонував
волюметричний метод визначення азоту в різних
рідинах організму.
Відкрив фермент ксантиноксидазу (1889 р.),
запропонував нову методику визначення місткості
азоту в сечі та інших речовинах.
Вчений підготував два томи підручника органічної та
неорганічної хімії українською мовою, з яких перший
том (“Органічна хімія”) опубліковано у Празі 1924 р.,
що заклало основи української наукової термінології.
1898 р. – опублікована праця “Загальний метод
добування нуклеїновогоквасу з органів.”
28.
1911 р.у німецькому виданні з бактеріології опублікував
працю про пелагру під назвою “Zur Kenntnis der
Pelagra.” 1912 р. опубліковано працю в часописі чеських
лікарів “ Про отруєння спиртом – денатурованим
метиловим алкоголем,” в якій описано дію алкоголю на
організм.
Проблемі токсикології була присвячена і публікація у
цьому ж часописі 1916 р. під назвою “Про отруєння
оловом при використанні оцинкованих залізних
водопровідних труб.”
Чеською мовою написав (1904-08 рр.) 4-томний
підручник лікарської хімії.
30.
Про присвоєння іменіакадеміка І. Я.
Горбачевського Тернопільському медичному
інституту : постанова Кабінету Міністрів
України від 1 липня 1992 р. № 363 // Історія і
сучасність (1957-2007) / [ред. кол.
Л. Я. Ковальчук та ін.]. – Тернопіль :
″Укрмедкнига″, 2007. – С. 7.
31.
Волотовська, Н. ІванГорбачевський. Спроба
життєпису в прозі та віршах / Н. Волотовська. –
Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 56 с.
Ганіткевич, Я. Історія української медицини в
датах та іменах : [І. Я. Горбачевський] /
Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – 368 с.
32.
Ганіткевич, Я. Українськілікарі-вчені першої
половини ХХ століття та їхні наукові школи :
біографічні нариси та бібліографія :
[І. Я. Горбачевський] / Я. Ганіткевич. – Львів,
2002. – 544 с.
Головацький, І. Іван Горбачевський (1854-
1942) : життєписно-бібліографічний нарис /
І. Головацький. – Львів, 1995. – 127 с.
33.
Гонський, Я. БратиГорбачевські /
Я. Гонський. – Тернопіль : Укрмедкнига,
2009. – 140 с.
Гонський, Я. Іван Горбачевський у спогадах і
листуваннях / Я. Гонський. – Тернопіль :
Укрмедкнига, 2004. – 184 с.
34.
Головацький, І. Д.Горбачевський І. Я. / І. Д.
Головацький // Енциклопедія Сучасної
України. – К., 2006. – Т. 6 : Го-Гю. – С. 188.
Горбачевський Іван // Довідник з історії
України. А-Я / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста.
– 2-ге вид., доопр. і доповн. – К. : Генеза,
2002. – С. 172.
35.
Горбачевський Іван //Енциклопедія
українознавства / гол. ред. В. Кубійович. –
перевид. в Україні. – Львів, 1993. – Т. 2. – С.
411.
.
Горбачевський Іван // Пундій, П. Українські
лікарі : біобібліографічний довідник / П.
Пундій. – Львів; Чикаго, 1994. – Кн. 1 :
Естафета поколінь національного
відродження. – С. 60-62.
36.
Завальняк, М. Організаціяукраїнських лікарів
в ЧСР (1922-1938) / М. Завальняк // Матеріяли
до історії української медицини / гол. ред.
колегії Павло Джуль. – Чікаго, 1988. – Т. ІІ. –
С. 67-70.
.
Здобутки клінічної та експериментальної
медицини : матеріали підсумкової науково-
практичної конференції, присвяченої 150-
річчю з дня народження академіка
І. Я. Горбачевського, 3-4 червня 2004 року, м.
Тернопіль. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2004.
– 154 с.
37.
Його ім’я носитьуніверситет. Двадцять років з
ім’ям академіка І. Я. Горбачевського //
Майбутнє твориться сьогодні (2007-2012) /
[гол. ред. Л. Я. Ковальчук]. – Тернопіль :
″Укрмедкнига″, 2012. – С. 6-7.
.
Його ім’я носить університет. Іван Якович
Горбачевський // Історія і сучасність (1957-
2007) / [ред. кол. Л. Я. Ковальчук,
В. П. Марценюк, І. Р. Мисула та ін.]. –
Тернопіль : ″Укрмедкнига″, 2007. – С. 7-8.
38.
Мельничук, Б. ГорбачевськийІ. Я. / Б.
Мельничук // Тернопільський
енциклопедичний словник : в 3-х т. / гол. ред.
колегії Геннадій Яворський. – Тернопіль :
Збруч, 2004. – Т. 1 : А-Й. – С. 393.
.
Музика, М. Наукова діяльність Українського
Лікарського Товариства / М. Музика //
Матеріяли до історії української медицини /
гол. ред. колегії Павло Джуль. – Чікаго, 1988.
– Т. ІІ. – С. 40-51.
39.
Наріжний, С. Спілкаукраїнських лікарів у
Чехії / С. Наріжний // Матеріяли до історії
української медицини / гол. ред. колегії Павло
Джуль. – Чікаго, 1988. – Т. ІІ. – С. 62-66.
.
Українські вчені-ініціатори і піонери
створення міністерств охорони здоров’я в
найбільших імперіях континентальної
Європи. І. Я. Горбачевський, Г. Є. Рейн //
Ціборовський, О. На варті здоров’я : історія
становлення соціальної медицини і охорони
громадського здоров’я в Україні / О.
Ціборовський. – К. : Факт, 2010. – С. 211-213.
40.
Бабюк, Я.Памяти Ивана Горбачевского : [статья из
Праги] / Я. Бабюк // Биохимия. – 1962. – Т. 27, вып. 3.
– С. 572.
Березовский, С. Ян Горбачевский – один из
основателей биохимии : [статья из Польши] //
Советское здравоохранение. – 1970. – № 6. – С. 75-76.
Бубній, П. Чудовий син великого народу :
[І. Я. Горбачевський] / П. Бубній, Ю. Ковальков //
Вільне життя. – 2004. – 18 трав. – С. 3.
Буська, О. Музей в Зарубинцях відвідала гостя з
Торонто: [музей І. Я. Горбачевського] / О. Буська //
Медична академія. – 2011. – 6 серп. – С. 5.
41.
Буська, О.Музей-садибу Івана Горбачевського
відкрили в його рідному селі / О. Буська // Медична
академія. – 2009. – 16 черв. – С. 4.
Василега-Дерибас, М. Апостол правди і науки : до 150-
річчя від дня народження Івана Горбачевського / М.
Василега-Дерибас // Народне здоров’я. – 2004. – № 5.
– С. 7-8.
Віленський, Ю. Тернопільський геній :
[Горбачевський Іван Якович] / Ю. Віленський //
Мистецтво лікування. – 2009. – № 8. – С. 86.
42.
Вільшаненко, М.155 років від дня народження Івана
Горбачевського / М. Вільшаненко // Медична
академія. – 2009. – 14 трав. – С. 9.
Волоцюга, Л. 2004 рік – рік Івана Горбачевського / Л.
Волоцюга // Тернопільська газета. – 2004. – № 22. –
С. 2.
Гонський, Я. Брати Іван та Антін Горбачевські :
[Міжнародний рік академіка І. Горбачевського] / Я.
Гонський // Медична академія. – 2004. – 7 лют. – С. 7.
43.
Гонський, Я.Іван Горбачевський : ім’я, непідвладне
часові / Я. Гонський // Медична академія. – 2012. –
22 трав. – С. 12.
Гонський, Я. Іван Горбачевський у спогадах
співвітчизників та іноземців / Я. Гонський //
Медична академія. – 2004. – 6 трав. – С. 8; 24 квіт. –
С. 8; 9 квіт. – С. 8; 6 берез. – С. 7; 20 берез. – С. 6.
Гонський, Я. Родовід Горбачевських / Я. Гонський //
Медична академія. – 2004. – 22 трав. – С. 8.
Гонський, Я. Учений, міністр, парламентарій, патріот
: Міжнародний рік І. Горбачевського // Медична
академія. – 2004. – 26 лют. – С.8-9.
44.
Гонський, Я.І. Академік Іван Горбачевський : 60 років з
часу смерті та 120 років від часу синтезу сечової
кислоти / Я. І. Гонський, Ю. І. Губський // Медична
хімія. – 2002. – Т. 4,
№ 4. – С. 96-97.
Грималюк, І. Горбачевські – це славний український
рід / І. Грималюк // Вільне життя. – 2004. – 24 лип. –
С. 9.
Ковальков, Ю. До ювілею Івана Горбачевського /
Ю. Ковальков // Вільне життя. – 2004. – 15 трав. – С. 2.
45.
Ковальков, Ю.Перша ластівка до ювілею Івана
Горбачевського / Ю. Ковальков // Свобода. – 2004. – 15
трав. – С. 1.
Ковальчук, Л. Я. 155 років від дня народження Івана
Горбачевського / Л. Я. Ковальчук, Г. А. Крицька, О. І.
Яшан // Мистецтво лікування. – 2009. – № 8. – С. 87-88.
Козирський, В. "Навічно служити своїй українській
землі" : до 150-річчя від дня народження академіка
ВУАН І. Я. Горбачевського / В. Козирський,
В. Шендеровський // Вісник НАН України. – 2004. – №
6. – С. 52-56.
46.
Левицька, Л.Хто такий академік Горбачевський /
Л. Левицька // Голос України. – 2004. – 15 трав. – С. 7.
Лесів, С. Відкриття садиби-музею Івана Горбачевського /
С. Лесів // Медична академія. – 2004. – 12 черв. – С. 6.
Луганська, Т. Повернувся з чужини додому. В
пам’ятникові : [І. Я. Горбачевський] / Т. Луганська //
Медична академія. – 2004. – 12 черв. – С.1; 6.
Машлянка, Б. У медакадемії з’явився свій пам’ятник :
[пам’ятник І. Я. Горбачевському] / Б. Машлянка //
Місто. – 2004. – 9 черв. – С. 3.
47.
Подільчак, М.Видатний український вчений і
громадський діяч : 140 років від дня народження
академіка І. Горбачевського /
М. Подільчак // Лікарська справа. – 1996. – № 10-12. – С.
169-171.
Про відзначення 150-річчя від дня народження
видатного українського вченого-біохіміка, академіка
Івана Горбачевського : рішення Тернопільської обласної
ради // Свобода. – 2004. – 16 берез. – С. 2.
Савків, Л. Труди і дні Івана Горбачевського / Л. Савків //
Свобода. – 2004. – 15 трав. – С. 3.
48.
Сміян, І.Іван Горбачевський / І. Сміян, Я. Гонський //
Ваше здоров’я. – 1997. – 18 січ. – С. 10.
У травні відзначатимемо ювілей академіка Івана
Горбачевського // Вільне життя. – 2004. – № 26. – С. 1.
Український науковець із світовою славою :
[І. Я. Горбачевський] // Медична академія. – 2004. – 30
черв. – С. 10.
Хміляр, Л. Новосілля музею : [І. Я. Горбачевський] /
Л. Хміляр // Свобода. – 2009. – 3 черв. – С. 10.
Шило, В. Иван Яковлевич Горбачевский : вся жизнь во
благо народа своего / В. Шило // Фармацевт-практик. –
2004. – № 12. – С. 57-59.
49.
Український науковецьіз світовою славою :
[І. Я. Горбачевський] // Медична академія. – 2004. – 30
черв. – С. 10.
Хміляр, Л. Новосілля музею : [І. Я. Горбачевський] /
Л. Хміляр // Свобода. – 2009. – 3 черв. – С. 10.
Шило, В. Иван Яковлевич Горбачевский : вся жизнь во
благо народа своего / В. Шило // Фармацевт-практик. –
2004. – № 12. – С. 57-59.
Шот, М. Видатний українець : [Міжнародний рік
академіка І. Горбачевського] // Медична академія. –
2004. – 7 лют. – С. 6.
50.
Шот, М.Міжнародний рік академіка Горбачевського /
М. Шот // Урядовий кур’єр. – 2004. – 12 трав. – С. 13.
Шот, М. Перший європейський міністр охорони здоров’я
– українець : [І. Я. Горбачевський] / М. Шот // Урядовий
кур’єр. – 2009. – 18 черв. – С. 9.
51.
Колектив бібліотеки висловлюємо
щируподяку д.м.н., професору
Ярославу Івановичу Гонському за
люб’язно надані друковані матеріали
та світлини, які були використані у
презентації.