SlideShare a Scribd company logo
1 of 18
Джозеф БлекМихайло Ломоносов
Олександр Бутлеров Дмитро Менделєєв
Володимир Марковніков Вільям Перкін - старший
Іван Горбачевський Микола Курнаков
Віра Богдановська-Попова
Микола Зелінський
Вільям Перкін - молодший
Маргарита Перей
Михайло Ломоносов
• Російський академік, член Петербурзької АН з 1745 р.
• Народився в с. Денисівна ( тепер с. Ломоносове
Архангельської обл.) 19. 11. 1711.
• В 1731-1735 рр. навчався в Слов'яно - греко -
латинській академії в Москві.
• В 1735 р. вступає до Петербурзького академічного
університету.
• В 1736-1739 р.р. навчався в Марбургському
університеті
• З 1745 р. - професор хімії Петербурзької АН.
• З 1748 р. працював в Хімічній лабораторії АН.
Одночасно проводив дослідження.
• З 1756 р., на заводі і в домашній лабораторії.
• Творча діяльність Ломоносова відрізняється, як виключною
широтою інтересів, так і глибиною проникнення в таємниці природи.
Його дослідження відносяться до математики, фізики, хімії, наук про
Землю, астрономії.
• Перший із російських академіків прийнявся до створення підручників
по хімії. Був поетом і художником. Написав ряд праць з економіки,
історії, фізіології.
• Помер 15 квітня 1765 року.
Науковий внесок
1. Ломоносов звернув увагу (1748 р.) на основоположне значення
закону збереження маси речовин в хімічних реакціях.
2. Висунув (1744 – 1752 рр.) кінетичну теорію теплоти, обґрунтував
необхідність (1747-1752 рр.) застосування фізики для пояснення
хімічних явищ і запропонував назви для теоретичної частини хімії
„фізична хімія”, а для практичної частини - "технічна хімія".
3. Започаткував застосування математичних і фізичних методів
вивчення хімії і першим почав читати в Петербурзькій АН
самостійний „Курс істинно фізичної хімії”. Він досить точно
визначив коефіцієнти розширення газів, під час проведення
досліджень.
4. Вивчав розчинність солей при різних температурах, вплив
електричного струму на розчинність солей.
5. Створив різноманітні пристрої:
- віскозиметр – пристрій для фільтрування під вакуумом;
- пристрій для виявлення твердості;
- газовий барометр;
- пірометр;
- котел для вивчення речовин при низькому і високому тиску.
6. Був творцем фарфору, глазурі, пігментів, скла.
Джозеф Блек
• Шотландський хімік і фізик.
• Народився в Бордо (Франція) 16 квітня 1728 року.
• В 1746—1749 навчався в університеті Глазго.
• Закінчив Единбурзький університет (1754).
• Професор університетів в Глазго (1756— 1766) та
Единбурзі (1766—1797).
• Член багатьох академій наук. Почесний член
Петербурзької АН ( з 1783).
• Помер 6 грудня 1799 року.
Науковий внесок
1. Один із основоположників аналітичної хімії.
2. Вивчав (1755) склад і властивості «їдких» і «м’яких» лугів.
3. Виділив вуглекислий газ при горінні вапняку, також він виявив,
що це дістається за допомогою кислот.
4. Ввів поняття теплоти і вперше виміряв теплоту плавлення
(1762). Ввів поняття теплоємності.
5. Сприяв підтвердженню теорії флогістону.
Олександр Бутлеров (1828—1886)
• Російський хімік, академік Петербурзької АН (1874).
• Навчався в Петербурзькому університеті. В
студентські роки виявив цікавість до вивчення хімії.
• В 1880-83 Бутлеров — президент Російського
фізико – хімічного товариства.
• Останню лекцію Бутлеров прочитав 14 березня
1885 року. Похоронений Бутлеров селі Бутлерівка,
на берегу Ками.
Науковий внесок
 Створив (1861) і обґрунтував теорію хімічної будови, згідно з якою
властивості речовин виявляються порядком зв’язків атомів в
молекулах і їх взаємним впливом.
 Першим виявив явище ізомерії.
 В 1864 році відкрив полімеризацію ізобутілену.
 Синтезував ряд органічних сполук.
Дмитро Менделєєв (27.01.1834 – 20.011907)
• Народився в родині директора гімназії.
• Російський хімік,, педагог, громадський діяч.
•В 1855 році закінчив факультеті природничих наук Головного
педагогічного інституту в Петербурзі з золотою медаллю.
• В 1856 захистив магістерську дисертацію і став читати курс
органічної хімії в Петербурзькому інституті.
• Один з ініціаторів створення Російського хімічного
товариства. В 1880 висувався в академіки, але не був
затверджений, що викликало різкий протест у суспільстві. Був
видатним економістом.
• Помер Дмитро Іванович Менделєєв в 1907 році в Петербурзі.
 В 1869 році відкрив Періодичний закон хімічних елементів і до 1871 року
написав класичну працю „Основи хімії”.
 В основу хімії Менделєєв поклав заснований ним принцип періодичної зміни
властивостей елементів, який дав можливість передбачити існування нових, ще
не відомих елементів і з точністю прогнозувати їх властивості.
 Періодичний закон став основою для створення книги „Основи хімії” (1869-
1871).
 Заклав основи теорії розчинів, винайшов вид бездимного пороху, пропагував
використання мінеральних добрив, зрошення засушливих земель.
 Великі відкриття він зробив і в фізиці, створив точну теорію терезів.
 Автор більше 500 робіт по хімії, фізиці, метеорології, та ін.
Науковий внесок
Володимир Марковніков
• Народився 13 грудня 1837 в м. Княгинін, в родині
офіцера.
• В1856 році вступив до Казанського університету на
юридичний факультет. Одночасно відвідував лекції А.М.
Бутлерова з хімії, пройшов практикум в його лабораторії.
• Після закінчення університету був лаборантом в
університетській хімічній лабораторії, потім читав лекції.
• Один з засновників теорії будови хімічних зв’язків.
• В 1865 отримав степінь магістра. Головні наукові праці
Марковнікова були присвячені розвитку теорії хімічної
будови. Виключно плідною була педагогічна діяльність
Марковнікова
• Помер Марковніков у Москві 11 лютого 1904 року.
Науковий внесок
Дав багатий експериментальний матеріал, який підтверджував теорію будови
хімічних зв’язків, над якою в той період працював Бутлеров.
Встановив ряд закономірностей в реакціях заміщення, сполучення, розкладу (
відоме правило Марковнікова)
Велике значення мають праці Марковнікова з історії науки.
Вільям Перкін - старший (12.03.1838—14.07.1907)
• Народився в Лондоні.
• Навчався в Королівському хімічному коледжі. Працював
головним чином в домашній лабораторії.
• Основні наукові роботи присвячені вивченню синтетичних
барвників.
• В 1874 році зайнявся виключно дослідницькою роботою в
своїй лабораторії.
• В 1881 зацікавився явищем обертання площини поляризації
світла в магнітному полі і посприяв тому, що вивчення цього
явища стало важливим інструментом при визначенні
молекулярної структури речовини.
• Президент Лондонського хімічного товариства ( 1883-1885).
Науковий внесок
Запатентував метод синтезу і організував виготовлення мовеїну.
Розробив спосіб добування аніліну із нітробензолу.
В 1868 році відкрив реакції кислот конденсацією ароматичних альдегідів з
ангідридами карбонових кислот. У 1877 році за допомогою цієї реакції синтезував
кумарин.
Разом з Ф. С. Кіппінгом у 1889 році отримав диметилциклогептан.
Разом з англійським хіміком Т. Е. Торпом в 1897 році синтезував камфорну кислоту.
Вільям Перкін - молодший (17.06. 1860 — 17.09. 1929).
• Англійський хімік, член Лондонського хімічного
товариства з 1890 року.
• Навчався в Королівському хімічному коледжі в
Лондоні в (1877-1880 рр.), потім Вюрцбургському
університеті (1880-1882 рр.) і в Мюнхенському
університеті (1882-1886).
• Професор Единбурзького( з 1887), Манчестерського
( з 1892 ) і Оксфордського ( з 1912 ) університетів.
• Президент Лондонського товариства (1913—1915).
Науковий внесок
Основні наукові роботи відносяться до вивчення циклічних
органічних сполук.
В 1885-1886 рр. будучи студентом синтезував вихідні речовини
циклобутану і циклопропану.
Наступні досліди присвячені головним чином вивченню будови
природних сполук: камфори, терпенів, барвників - бразиміну, гарміну,
бруцину.
Іван Горбачевський (1854-1942).
• Видатний український вчений-хімік, громадський
діяч.
• Закінчив Віденський університет.
• В 1883-1917 професор Празького університету. В
1902-03 — його ректор.
• Входив до складу Палати панів австрійського
парламенту (з 1908), член Крайової ради здоров'я
Чеського королівства та Вищої державної
санітарної ради Австрії (1906-17). В 1917-18
очолював міністерство здоров'я Австрії.
• Став одним з ініціаторів створення Українського
Вільного Університету у Відні і Празі. Був
професором УВУ, в 1923-24 і 1931-35 — ректором
цього навчального закладу.
Науковий внесок
Автор ряду праць в галузі органічної хімії.
Створив підручники з органічної та неорганічної хімії.
Проводив реакції сполучення і заміщення органічних речовин.
Микола Курнаков (1860–1941)
• Російський фізико-хімік.
• Народився 24 листопада 1860 в родині офіцера.
• Закінчив в 17 років Нижньогородську військову
гімназію, вступив до Петербурзького інституту.
• В 1893 році став професором неорганічної хімії.
• В 1918 створив інститут фізики-хімічного аналізу,
був його директором до 1934 року.
• Помер Курнаков в с. Барвіха, Московської області
19 березня 1941.
Науковий внесок
Займався вивченням властивостей комплексних зв’язків, відкрив
цілий ряд нових зв’язків платини.
Створив новий розділ в хімії – фізико–хімічний аналіз.
Створив діаграми «склад – властивість» , що допомогло при
вивченні металічних сплавів, солей, органічних речовин.
Досліди Курнакова сприяли створенню нових підприємств виплавці
алюмінію і магнію, легких сплавів, розвитку калійної промисловості і
т.д.
Віра Богдановська - Попова (17.09.1867—25.04.1890).
• Одна з перших російських жінок - хіміків.
• Народилася в Петербурзі. Закінчила Вищі жіночі
курси в Петербурзі ( 1887) і Женевський університет
(1892).
• В 1892—1895 займалася педагогічною діяльністю.
• З 1895 року працювала в своєму маєтку у В’ятській
губернії у власній хімічній лабораторії. Основні
наукові дослідження відносяться до органічного
синтезу. Приймала участь в підготовці посмертного
публікування А. М. Бутлерова «Введение к полному
изучению органической химии».
• Загинула в лабораторії при спробі синтезувати
фосфорний аналог синильної кислоти.
Науковий внесок
Вперше синтезувала (1891) дибензолкарбофенол і дослідила його
якості.
Встановила (1892), що існують катони, які здатні подібно альдегідам,
окислюватися без розриву вуглецевого зв’язку.
Автор «Начального учебника химии» (1897).
Микола Зелінський
• Відомий російський хімік.
• Народився в 1861 р.
• Закінчив Новоросійський університет. В 1889
захистив магістерську дисертацію "К вопросу
об изомерии в тиофеновом ряду", а в 1891 р.
отримав ступінь доктора хімії за роботу
"Исследование явлений стереоизомерии в
рядах предельных углеродистых соединений“
• З 1893 р. був професором Московського
університету.
Науковий внесок
Багато часу і праці присвятив дослідженню стереоізомерії і явищам
каталізу, а також вивченню хімічної природи вуглеводнів нафти.
Ним вперше був проведений синтез багатьох вуглеводнів і виявлено
їх будову.
Написав багато праць з органічної хімії.
Маргарита Перей (19.10.1909 — 13.05. 1975)
• Народилася в Вільмомбле.
• Французький радіохімік, член Паризької АН (з 1962).
Учениця М. Склодовської-Кюрі.
• Закінчила Паризький університет (1929). З 1929
працювала в Інституті радію в Парижі
• З 1949 професор Страсбурзького університету.
• З 1958 — директор відділу ядерної хімії Центру
ядерних досліджень в Страсбурзі.
• Основні наукові роботи присвячені вивченню
радіоактивних елементів.
В процесі очищення препарату актинія відкрила (1939) ізотоп нового
хімічного елемента, який спочатку назвала „актинієм К”.
Встановила, що елемент являється передбаченим Д. І. Менделєєвим
елементом (№ 87) Після Другої Світової війни висновки вченої
підтвердилися, і вона запропонувала назвати елемент № 87 францієм
(Fr) на честь своєї Батьківщини.
Науковий внесок
Кінець

More Related Content

Viewers also liked

danaher 05-3q-rel
danaher 05-3q-reldanaher 05-3q-rel
danaher 05-3q-relfinance24
 
Voenno politychni-diyi-1649-1651
Voenno politychni-diyi-1649-1651 Voenno politychni-diyi-1649-1651
Voenno politychni-diyi-1649-1651 zero1996
 
Cobblestone and Vines Design and Construction Portfolio
Cobblestone and Vines Design and Construction PortfolioCobblestone and Vines Design and Construction Portfolio
Cobblestone and Vines Design and Construction PortfolioNancy Fath
 
genworth financial media.corporate-i
genworth financial media.corporate-igenworth financial media.corporate-i
genworth financial media.corporate-ifinance24
 
danaher 03-2QREL
danaher 03-2QRELdanaher 03-2QREL
danaher 03-2QRELfinance24
 
9 ii zakon_termod
9 ii zakon_termod9 ii zakon_termod
9 ii zakon_termodzero1996
 
danaher 04-3Q-SUP
danaher 04-3Q-SUPdanaher 04-3Q-SUP
danaher 04-3Q-SUPfinance24
 
речення 17
речення 17речення 17
речення 17zero1996
 
danaher 02-2qrel
danaher 02-2qreldanaher 02-2qrel
danaher 02-2qrelfinance24
 
іван франко 12
іван франко 12іван франко 12
іван франко 12zero1996
 
козацька доба
козацька добакозацька доба
козацька добаzero1996
 
транспорт речовин
транспорт речовинтранспорт речовин
транспорт речовинzero1996
 
danaher 01-2qrel
danaher 01-2qreldanaher 01-2qrel
danaher 01-2qrelfinance24
 
текстові файли 9
текстові файли 9текстові файли 9
текстові файли 9zero1996
 
50 zakon oma_dlja_
50 zakon oma_dlja_50 zakon oma_dlja_
50 zakon oma_dlja_zero1996
 
How to Make Article Writing as Easy as ABC!
How to Make Article Writing as Easy as ABC!How to Make Article Writing as Easy as ABC!
How to Make Article Writing as Easy as ABC!anytime01
 
danaher 07_4Q_Segment
danaher 07_4Q_Segmentdanaher 07_4Q_Segment
danaher 07_4Q_Segmentfinance24
 

Viewers also liked (20)

danaher 05-3q-rel
danaher 05-3q-reldanaher 05-3q-rel
danaher 05-3q-rel
 
Voenno politychni-diyi-1649-1651
Voenno politychni-diyi-1649-1651 Voenno politychni-diyi-1649-1651
Voenno politychni-diyi-1649-1651
 
Cobblestone and Vines Design and Construction Portfolio
Cobblestone and Vines Design and Construction PortfolioCobblestone and Vines Design and Construction Portfolio
Cobblestone and Vines Design and Construction Portfolio
 
Kiosk7
Kiosk7Kiosk7
Kiosk7
 
genworth financial media.corporate-i
genworth financial media.corporate-igenworth financial media.corporate-i
genworth financial media.corporate-i
 
Wo W
Wo WWo W
Wo W
 
danaher 03-2QREL
danaher 03-2QRELdanaher 03-2QREL
danaher 03-2QREL
 
9 ii zakon_termod
9 ii zakon_termod9 ii zakon_termod
9 ii zakon_termod
 
danaher 04-3Q-SUP
danaher 04-3Q-SUPdanaher 04-3Q-SUP
danaher 04-3Q-SUP
 
речення 17
речення 17речення 17
речення 17
 
Aida Rosa Cristobal
Aida Rosa CristobalAida Rosa Cristobal
Aida Rosa Cristobal
 
danaher 02-2qrel
danaher 02-2qreldanaher 02-2qrel
danaher 02-2qrel
 
іван франко 12
іван франко 12іван франко 12
іван франко 12
 
козацька доба
козацька добакозацька доба
козацька доба
 
транспорт речовин
транспорт речовинтранспорт речовин
транспорт речовин
 
danaher 01-2qrel
danaher 01-2qreldanaher 01-2qrel
danaher 01-2qrel
 
текстові файли 9
текстові файли 9текстові файли 9
текстові файли 9
 
50 zakon oma_dlja_
50 zakon oma_dlja_50 zakon oma_dlja_
50 zakon oma_dlja_
 
How to Make Article Writing as Easy as ABC!
How to Make Article Writing as Easy as ABC!How to Make Article Writing as Easy as ABC!
How to Make Article Writing as Easy as ABC!
 
danaher 07_4Q_Segment
danaher 07_4Q_Segmentdanaher 07_4Q_Segment
danaher 07_4Q_Segment
 

Similar to видатні хіміки 18

Іван Якович Горбачевський — видатний український хімік, біохімік, гігієніст, ...
Іван Якович Горбачевський — видатний український хімік, біохімік, гігієніст, ...Іван Якович Горбачевський — видатний український хімік, біохімік, гігієніст, ...
Іван Якович Горбачевський — видатний український хімік, біохімік, гігієніст, ...Олена Проців
 
Видатні українські вчені-хіміки.pptx
Видатні українські вчені-хіміки.pptxВидатні українські вчені-хіміки.pptx
Видатні українські вчені-хіміки.pptxssuser0818bd
 
олександр михайлович бутлеров
олександр михайлович бутлероволександр михайлович бутлеров
олександр михайлович бутлеровIrysia
 
запитання від...
запитання від...запитання від...
запитання від...oksanachernish
 
Академік Л. В. Писаржевський – основоположник електронної хімії (до 145-річчя...
Академік Л. В. Писаржевський – основоположник електронної хімії (до 145-річчя...Академік Л. В. Писаржевський – основоположник електронної хімії (до 145-річчя...
Академік Л. В. Писаржевський – основоположник електронної хімії (до 145-річчя...NTB VNTU
 
теорія хімічної будови
теорія хімічної будовитеорія хімічної будови
теорія хімічної будовиMaryna Zaharova
 
Видатні вчені-природознавці України і світу
Видатні вчені-природознавці України і світуВидатні вчені-природознавці України і світу
Видатні вчені-природознавці України і світуМикола Корчак
 
Видатні вчені природознавці України і світу
Видатні вчені природознавці України і світуВидатні вчені природознавці України і світу
Видатні вчені природознавці України і світуМикола Корчак
 
презентация1
презентация1презентация1
презентация1she-nakaz
 
лекція 1
лекція 1лекція 1
лекція 1cit-cit
 
Гуго де Фріз.pptx
Гуго де Фріз.pptxГуго де Фріз.pptx
Гуго де Фріз.pptxCupCakeDoo
 
історія вивчення клітини. методи цитологічних досліджень
історія вивчення клітини. методи цитологічних дослідженьісторія вивчення клітини. методи цитологічних досліджень
історія вивчення клітини. методи цитологічних дослідженьJoey Badass
 
Полімери та їх значення Калитовська Н.Р.
Полімери та їх значення  Калитовська Н.Р.Полімери та їх значення  Калитовська Н.Р.
Полімери та їх значення Калитовська Н.Р.Kusinka
 
Універсальний геній
Універсальний генійУніверсальний геній
Універсальний генійNTB VNTU
 
вчені біологи
вчені біологивчені біологи
вчені біологиBastet133
 

Similar to видатні хіміки 18 (20)

Іван Якович Горбачевський — видатний український хімік, біохімік, гігієніст, ...
Іван Якович Горбачевський — видатний український хімік, біохімік, гігієніст, ...Іван Якович Горбачевський — видатний український хімік, біохімік, гігієніст, ...
Іван Якович Горбачевський — видатний український хімік, біохімік, гігієніст, ...
 
Видатні українські вчені-хіміки.pptx
Видатні українські вчені-хіміки.pptxВидатні українські вчені-хіміки.pptx
Видатні українські вчені-хіміки.pptx
 
pdf24_merged.pdf
pdf24_merged.pdfpdf24_merged.pdf
pdf24_merged.pdf
 
олександр михайлович бутлеров
олександр михайлович бутлероволександр михайлович бутлеров
олександр михайлович бутлеров
 
запитання від...
запитання від...запитання від...
запитання від...
 
Академік Л. В. Писаржевський – основоположник електронної хімії (до 145-річчя...
Академік Л. В. Писаржевський – основоположник електронної хімії (до 145-річчя...Академік Л. В. Писаржевський – основоположник електронної хімії (до 145-річчя...
Академік Л. В. Писаржевський – основоположник електронної хімії (до 145-річчя...
 
теорія хімічної будови
теорія хімічної будовитеорія хімічної будови
теорія хімічної будови
 
Видатні вчені-природознавці України і світу
Видатні вчені-природознавці України і світуВидатні вчені-природознавці України і світу
Видатні вчені-природознавці України і світу
 
Видатні вчені природознавці України і світу
Видатні вчені природознавці України і світуВидатні вчені природознавці України і світу
Видатні вчені природознавці України і світу
 
презентация1
презентация1презентация1
презентация1
 
лекція 1
лекція 1лекція 1
лекція 1
 
Paragraph 1
Paragraph 1Paragraph 1
Paragraph 1
 
Гуго де Фріз.pptx
Гуго де Фріз.pptxГуго де Фріз.pptx
Гуго де Фріз.pptx
 
історія вивчення клітини. методи цитологічних досліджень
історія вивчення клітини. методи цитологічних дослідженьісторія вивчення клітини. методи цитологічних досліджень
історія вивчення клітини. методи цитологічних досліджень
 
Полімери та їх значення Калитовська Н.Р.
Полімери та їх значення  Калитовська Н.Р.Полімери та їх значення  Калитовська Н.Р.
Полімери та їх значення Калитовська Н.Р.
 
Універсальний геній
Універсальний генійУніверсальний геній
Універсальний геній
 
7_gdz_hrz_y_2015.pdf
7_gdz_hrz_y_2015.pdf7_gdz_hrz_y_2015.pdf
7_gdz_hrz_y_2015.pdf
 
вчені біологи
вчені біологивчені біологи
вчені біологи
 
8
88
8
 
57 ____
57  ____57  ____
57 ____
 

видатні хіміки 18

  • 1.
  • 2. Джозеф БлекМихайло Ломоносов Олександр Бутлеров Дмитро Менделєєв
  • 3. Володимир Марковніков Вільям Перкін - старший Іван Горбачевський Микола Курнаков
  • 4. Віра Богдановська-Попова Микола Зелінський Вільям Перкін - молодший Маргарита Перей
  • 5. Михайло Ломоносов • Російський академік, член Петербурзької АН з 1745 р. • Народився в с. Денисівна ( тепер с. Ломоносове Архангельської обл.) 19. 11. 1711. • В 1731-1735 рр. навчався в Слов'яно - греко - латинській академії в Москві. • В 1735 р. вступає до Петербурзького академічного університету. • В 1736-1739 р.р. навчався в Марбургському університеті • З 1745 р. - професор хімії Петербурзької АН. • З 1748 р. працював в Хімічній лабораторії АН. Одночасно проводив дослідження. • З 1756 р., на заводі і в домашній лабораторії. • Творча діяльність Ломоносова відрізняється, як виключною широтою інтересів, так і глибиною проникнення в таємниці природи. Його дослідження відносяться до математики, фізики, хімії, наук про Землю, астрономії. • Перший із російських академіків прийнявся до створення підручників по хімії. Був поетом і художником. Написав ряд праць з економіки, історії, фізіології. • Помер 15 квітня 1765 року.
  • 6. Науковий внесок 1. Ломоносов звернув увагу (1748 р.) на основоположне значення закону збереження маси речовин в хімічних реакціях. 2. Висунув (1744 – 1752 рр.) кінетичну теорію теплоти, обґрунтував необхідність (1747-1752 рр.) застосування фізики для пояснення хімічних явищ і запропонував назви для теоретичної частини хімії „фізична хімія”, а для практичної частини - "технічна хімія". 3. Започаткував застосування математичних і фізичних методів вивчення хімії і першим почав читати в Петербурзькій АН самостійний „Курс істинно фізичної хімії”. Він досить точно визначив коефіцієнти розширення газів, під час проведення досліджень. 4. Вивчав розчинність солей при різних температурах, вплив електричного струму на розчинність солей. 5. Створив різноманітні пристрої: - віскозиметр – пристрій для фільтрування під вакуумом; - пристрій для виявлення твердості; - газовий барометр; - пірометр; - котел для вивчення речовин при низькому і високому тиску. 6. Був творцем фарфору, глазурі, пігментів, скла.
  • 7. Джозеф Блек • Шотландський хімік і фізик. • Народився в Бордо (Франція) 16 квітня 1728 року. • В 1746—1749 навчався в університеті Глазго. • Закінчив Единбурзький університет (1754). • Професор університетів в Глазго (1756— 1766) та Единбурзі (1766—1797). • Член багатьох академій наук. Почесний член Петербурзької АН ( з 1783). • Помер 6 грудня 1799 року. Науковий внесок 1. Один із основоположників аналітичної хімії. 2. Вивчав (1755) склад і властивості «їдких» і «м’яких» лугів. 3. Виділив вуглекислий газ при горінні вапняку, також він виявив, що це дістається за допомогою кислот. 4. Ввів поняття теплоти і вперше виміряв теплоту плавлення (1762). Ввів поняття теплоємності. 5. Сприяв підтвердженню теорії флогістону.
  • 8. Олександр Бутлеров (1828—1886) • Російський хімік, академік Петербурзької АН (1874). • Навчався в Петербурзькому університеті. В студентські роки виявив цікавість до вивчення хімії. • В 1880-83 Бутлеров — президент Російського фізико – хімічного товариства. • Останню лекцію Бутлеров прочитав 14 березня 1885 року. Похоронений Бутлеров селі Бутлерівка, на берегу Ками. Науковий внесок  Створив (1861) і обґрунтував теорію хімічної будови, згідно з якою властивості речовин виявляються порядком зв’язків атомів в молекулах і їх взаємним впливом.  Першим виявив явище ізомерії.  В 1864 році відкрив полімеризацію ізобутілену.  Синтезував ряд органічних сполук.
  • 9. Дмитро Менделєєв (27.01.1834 – 20.011907) • Народився в родині директора гімназії. • Російський хімік,, педагог, громадський діяч. •В 1855 році закінчив факультеті природничих наук Головного педагогічного інституту в Петербурзі з золотою медаллю. • В 1856 захистив магістерську дисертацію і став читати курс органічної хімії в Петербурзькому інституті. • Один з ініціаторів створення Російського хімічного товариства. В 1880 висувався в академіки, але не був затверджений, що викликало різкий протест у суспільстві. Був видатним економістом. • Помер Дмитро Іванович Менделєєв в 1907 році в Петербурзі.  В 1869 році відкрив Періодичний закон хімічних елементів і до 1871 року написав класичну працю „Основи хімії”.  В основу хімії Менделєєв поклав заснований ним принцип періодичної зміни властивостей елементів, який дав можливість передбачити існування нових, ще не відомих елементів і з точністю прогнозувати їх властивості.  Періодичний закон став основою для створення книги „Основи хімії” (1869- 1871).  Заклав основи теорії розчинів, винайшов вид бездимного пороху, пропагував використання мінеральних добрив, зрошення засушливих земель.  Великі відкриття він зробив і в фізиці, створив точну теорію терезів.  Автор більше 500 робіт по хімії, фізиці, метеорології, та ін. Науковий внесок
  • 10. Володимир Марковніков • Народився 13 грудня 1837 в м. Княгинін, в родині офіцера. • В1856 році вступив до Казанського університету на юридичний факультет. Одночасно відвідував лекції А.М. Бутлерова з хімії, пройшов практикум в його лабораторії. • Після закінчення університету був лаборантом в університетській хімічній лабораторії, потім читав лекції. • Один з засновників теорії будови хімічних зв’язків. • В 1865 отримав степінь магістра. Головні наукові праці Марковнікова були присвячені розвитку теорії хімічної будови. Виключно плідною була педагогічна діяльність Марковнікова • Помер Марковніков у Москві 11 лютого 1904 року. Науковий внесок Дав багатий експериментальний матеріал, який підтверджував теорію будови хімічних зв’язків, над якою в той період працював Бутлеров. Встановив ряд закономірностей в реакціях заміщення, сполучення, розкладу ( відоме правило Марковнікова) Велике значення мають праці Марковнікова з історії науки.
  • 11. Вільям Перкін - старший (12.03.1838—14.07.1907) • Народився в Лондоні. • Навчався в Королівському хімічному коледжі. Працював головним чином в домашній лабораторії. • Основні наукові роботи присвячені вивченню синтетичних барвників. • В 1874 році зайнявся виключно дослідницькою роботою в своїй лабораторії. • В 1881 зацікавився явищем обертання площини поляризації світла в магнітному полі і посприяв тому, що вивчення цього явища стало важливим інструментом при визначенні молекулярної структури речовини. • Президент Лондонського хімічного товариства ( 1883-1885). Науковий внесок Запатентував метод синтезу і організував виготовлення мовеїну. Розробив спосіб добування аніліну із нітробензолу. В 1868 році відкрив реакції кислот конденсацією ароматичних альдегідів з ангідридами карбонових кислот. У 1877 році за допомогою цієї реакції синтезував кумарин. Разом з Ф. С. Кіппінгом у 1889 році отримав диметилциклогептан. Разом з англійським хіміком Т. Е. Торпом в 1897 році синтезував камфорну кислоту.
  • 12. Вільям Перкін - молодший (17.06. 1860 — 17.09. 1929). • Англійський хімік, член Лондонського хімічного товариства з 1890 року. • Навчався в Королівському хімічному коледжі в Лондоні в (1877-1880 рр.), потім Вюрцбургському університеті (1880-1882 рр.) і в Мюнхенському університеті (1882-1886). • Професор Единбурзького( з 1887), Манчестерського ( з 1892 ) і Оксфордського ( з 1912 ) університетів. • Президент Лондонського товариства (1913—1915). Науковий внесок Основні наукові роботи відносяться до вивчення циклічних органічних сполук. В 1885-1886 рр. будучи студентом синтезував вихідні речовини циклобутану і циклопропану. Наступні досліди присвячені головним чином вивченню будови природних сполук: камфори, терпенів, барвників - бразиміну, гарміну, бруцину.
  • 13. Іван Горбачевський (1854-1942). • Видатний український вчений-хімік, громадський діяч. • Закінчив Віденський університет. • В 1883-1917 професор Празького університету. В 1902-03 — його ректор. • Входив до складу Палати панів австрійського парламенту (з 1908), член Крайової ради здоров'я Чеського королівства та Вищої державної санітарної ради Австрії (1906-17). В 1917-18 очолював міністерство здоров'я Австрії. • Став одним з ініціаторів створення Українського Вільного Університету у Відні і Празі. Був професором УВУ, в 1923-24 і 1931-35 — ректором цього навчального закладу. Науковий внесок Автор ряду праць в галузі органічної хімії. Створив підручники з органічної та неорганічної хімії. Проводив реакції сполучення і заміщення органічних речовин.
  • 14. Микола Курнаков (1860–1941) • Російський фізико-хімік. • Народився 24 листопада 1860 в родині офіцера. • Закінчив в 17 років Нижньогородську військову гімназію, вступив до Петербурзького інституту. • В 1893 році став професором неорганічної хімії. • В 1918 створив інститут фізики-хімічного аналізу, був його директором до 1934 року. • Помер Курнаков в с. Барвіха, Московської області 19 березня 1941. Науковий внесок Займався вивченням властивостей комплексних зв’язків, відкрив цілий ряд нових зв’язків платини. Створив новий розділ в хімії – фізико–хімічний аналіз. Створив діаграми «склад – властивість» , що допомогло при вивченні металічних сплавів, солей, органічних речовин. Досліди Курнакова сприяли створенню нових підприємств виплавці алюмінію і магнію, легких сплавів, розвитку калійної промисловості і т.д.
  • 15. Віра Богдановська - Попова (17.09.1867—25.04.1890). • Одна з перших російських жінок - хіміків. • Народилася в Петербурзі. Закінчила Вищі жіночі курси в Петербурзі ( 1887) і Женевський університет (1892). • В 1892—1895 займалася педагогічною діяльністю. • З 1895 року працювала в своєму маєтку у В’ятській губернії у власній хімічній лабораторії. Основні наукові дослідження відносяться до органічного синтезу. Приймала участь в підготовці посмертного публікування А. М. Бутлерова «Введение к полному изучению органической химии». • Загинула в лабораторії при спробі синтезувати фосфорний аналог синильної кислоти. Науковий внесок Вперше синтезувала (1891) дибензолкарбофенол і дослідила його якості. Встановила (1892), що існують катони, які здатні подібно альдегідам, окислюватися без розриву вуглецевого зв’язку. Автор «Начального учебника химии» (1897).
  • 16. Микола Зелінський • Відомий російський хімік. • Народився в 1861 р. • Закінчив Новоросійський університет. В 1889 захистив магістерську дисертацію "К вопросу об изомерии в тиофеновом ряду", а в 1891 р. отримав ступінь доктора хімії за роботу "Исследование явлений стереоизомерии в рядах предельных углеродистых соединений“ • З 1893 р. був професором Московського університету. Науковий внесок Багато часу і праці присвятив дослідженню стереоізомерії і явищам каталізу, а також вивченню хімічної природи вуглеводнів нафти. Ним вперше був проведений синтез багатьох вуглеводнів і виявлено їх будову. Написав багато праць з органічної хімії.
  • 17. Маргарита Перей (19.10.1909 — 13.05. 1975) • Народилася в Вільмомбле. • Французький радіохімік, член Паризької АН (з 1962). Учениця М. Склодовської-Кюрі. • Закінчила Паризький університет (1929). З 1929 працювала в Інституті радію в Парижі • З 1949 професор Страсбурзького університету. • З 1958 — директор відділу ядерної хімії Центру ядерних досліджень в Страсбурзі. • Основні наукові роботи присвячені вивченню радіоактивних елементів. В процесі очищення препарату актинія відкрила (1939) ізотоп нового хімічного елемента, який спочатку назвала „актинієм К”. Встановила, що елемент являється передбаченим Д. І. Менделєєвим елементом (№ 87) Після Другої Світової війни висновки вченої підтвердилися, і вона запропонувала назвати елемент № 87 францієм (Fr) на честь своєї Батьківщини. Науковий внесок