карбонові кислоти

2. Тема уроку:
«Карбонові кислоти.
Естери. Жири. Мило.»

3. Цілі:
• Карбонові кислоти,як похідні добування естерів,жирів та
мила.
• Реакція естеріфікації.
• Властивості естерів та значення їх в промисловості та
побуті
• Роль жирів у життєдіяльності людини
• Класифікація жирів
• Будова молекули
• Фізичні властивості
• Хімічні властивості
• Добування
• Застосування
• Мило.

4. Карбонові кислоти
Природні Синтетичні
( входять до складу ( добуті в рез. хім.
синтезу)
рослин, тварин)
Нижчі Вищі

5.  Тверді речовини
 Білого кольору
 Нерозчинні у воді
C15H31COOH пальмінова
C17H35COOH стеаринова
C17H33COOH олеїнова

7. Однією з важливих хімічних властивостей
карбонових кислот є реакція
естерифікації
Естери - сполуки із загальною формулою R-COOR ',
де R і R' - вуглеводні радикали
Естери можуть бути отримані при взаємодії
карбонових кислот зі спиртами (реакція естерифікації).

8. • Естери нижчих карбонових кислот і
нижчих одноатомних спиртів мають
приємний запах квітів, ягід і фруктів.
• Естери вищих одноосновних кислот і
вищих одноатомних спиртів - основа
природних восків.
• Наприклад, бджолиний віск містить естер
пальмітинової кислоти і міріцілового
спирту (міріцілпальмітат) CH3(CH2)14–
CO–OCH2(CH2)29CH3.

9. "Одежда украшает внешность,
а духи отражают внутренний мир..."
Жак Польж, парфюмер фирмы Шанель
Види запахів : ГІРКІ : герань, лимон, мандарин , півонія ,
бузок,флердоранж (квітка апельсина) .
ТОНКІ : акація, геліотроп, ірис, левкой , магнолія , мімоза ,
настурція , півонія, троянда.
солодкуватий : акація, мандарин, тубероза, ваніль.
ЗЕЛЕНІ : гвоздика , фіалка (листя), нарцис, гальбанум (смола )
мирра .
ТЕПЛІ : акація , запашний горошок , персик , сандал ,
тубероза , жимолость , тварини
ТЯЖКІ : гвоздика, ладан , лілія , пачулі, тубероза, ладан. ? o
ПРЯНІ : жасмин , пачулі, цикламен, кориця, гвоздика, ветивер
( коріння), ладан.
ЗАПАХ ШКІРИ , ТЮТЮНУ :отримують з безсмертника
ТВАРИНИ запахи: Сіра амбра - заліза кашалота виділяє секрет,
який дає живий, теплий

10. ЖириЖири
 Жири - естери гліцерину та вищих
одноатомных карбоновых кислот.
 Загальна назва таких з'єднань - тригліцериди.
 До складу природніх тригліцеридів входять
залишки насичених кислот (пальмітинової
CC1515HH3131COOHCOOH, стеарінової CC1717HH3535COOHCOOH) та
ненасичених (олеїнової CC1717HH3333COOHCOOH,
линолевої CC1717HH2929COOHCOOH).

11. Класифікація жирів:
Тваринні:
вершкове масло,
сало,
риб’ячий жир.
Рослинні жири :
оливковa олія ,
соняшникова,
кукурудзяна,
соєва ,
пальмова ,тощо.

12. Раціон харчуванняРаціон харчування
БілкиБілки ЖириЖири ВуглеводиВуглеводи
2а, 2б2а, 2б 11 4б, 54б, 5

13. Фізичні властивості жирів:
• Жири не розчинні у воді
• Густина їх менше 1г/см3
• Тверді- жири,рідкі- олії.
• У жирів низькі температури кипіния.

14. Хімічні властивості жирів:
• Гідроліз ( омилення з водою та лугами).
• Гідратація жирів :
CH3
CH3
CH3

15. Жири добувають:
• Витаплюванням
• Экстрагуванням
• Пресуванням
• Сепаруванням
• Гідруванням жирів в
техніці.

16. Похідні карбонових кислот

18. Тваринні жири — давня й досить цінна сировина
миловарної промисловості. Вони містять до 40 %
(насичених) жирних кислот. Штучні, тобто синтетичні,
жирні кислоти одержують з парафіну нафти шляхом
каталітичного окиснення киснем повітря. У спрощеній
формі реакцію можна описати таким рівнянням
Виробництво мила

19. У господарське мило синтетичні кислоти вводять у
кількості 35-40 %. Для виробництва мила також
застосовують нафтенові кислоти, що виділяють у процесі
очищення нафтопродуктів (бензину, гасу та ін.);
У виробництві мила давно використовують каніфоль, яку
одержують у процесі переробки живиці хвойних дерев.
Каніфоль складається із суміші смоляних кислот, що містять
у ланцюзі близько двадцяти атомів Карбону. До рецептури
господарського мила зазвичай додають 12-15 % каніфолі від
маси жирних кислот, а до рецептури туалетних мил — не
більш ніж 10 %. Уведення каніфолі у великих кількостях
робить мило м’яким і липким.

20. Процес виробництва мила складається з хімічної та
механічної стадій. На першій стадії (варіння мила)
одержують водний розчин солей Натрію (рідше — Калію)
жирних кислот або їхніх замінників (нафтенових,
смоляних). На другій стадії здійснюють механічну обробку
цих солей — охолодження, сушіння, змішування з різними
добавками, обробку й пакування.
Якщо мило виготовляють із тваринних або рослинних
жирів, то з розчину після відокремлення ядра виділяють
гліцерин, що утворюється в результаті омилення.

21. Для одержання особливо чистого і світлого мила його
очищують (шліфують): знову переводять у розчин,
кип’ятять з гарячою водою й удруге висалюють. У
результаті шліфування мило набуває більшої
однорідності, низької в’язкості й належної пластичності.
Для виготовлення туалетного мила в очищеному
ядровому милі знижують уміст води від 30 до 12 %. Потім
у нього додають парфумерні віддушки, підбілювач типу
TiО2, барвники та ін. Гарні сорти туалетного мила
містять до 50 % мила, одержаного з імпортної кокосової
або пальмової олії. Кокосова олія добре розчиняється в
холодній воді й характеризується високим
піноутворенням. Іноді туалетне мило містить до 10 %
вільних жирних кислот. Найдорожче туалетне мило цілком
виготовляють із кокосової олії.

22. Синтетичні мийні засоби
• Наразі хімічна промисловість виробляє чималу
кількість різних синтетичних мийних засобів
(пральних порошків). Найбільше практичне значення
мають сполуки, що містять насичений
вуглеводневий ланцюг з 10-15 атомів Карбону, так
чи інакше зв’язаний із сульфатною або
сульфонатною групою, наприклад:

23. • Виробництво синтетичних мийних засобів
базується на дешевій сировинній базі,
точніше — на продуктах переробки нафти й
газу. Вони зазвичай не утворюють
малорозчинних у воді солей Кальцію й Магнію.
• Отже, багато які із синтетичних мийних
засобів однаково добре миють як у м’якій,
так і у твердій воді. Деякі засоби придатні
для прання навіть у морській воді.
Синтетичні мийні засоби діють не лише в
гарячій воді, як це відбувається з
господарським милом, але й у воді з порівняно
низькими температурами, що важливо для
прання тканин зі штучних волокон.
Зрештою, концентрація синтетичних
мийних речовин навіть у м’якій воді може
бути набагато меншою, ніж концентрація
мила, одержаного з жирів. Синтетичні мийні
засоби зазвичай є досить складною
композицією, оскільки до їхнього складу
входять різні добавки: оптичні підбілювачі,
хімічні підбілювачі, ферменти,
піноутворювачі, пом’якшувачі.

24. Дослід №1 (Вода з-під крану):
• 1 стаканчик- з милом; 2- з пральним порошком(Гала);
3- засіб для миття посуду(Фейрі); 4- шампунь
• Висновок: піна утворилася у всіх стаканчиках,
найменше у першому, найбільше у третьому.

25. Дослід №2 (Кип’ячена вода):
• Змішуємо все у такій же послідовності, як і в досліді
№1
• Висновок: склад піниться краще, найбільша піна у
третьому стаканчику

26. Дослід №3 (Солона вода):
• Висновок: склад майже не вспінюється

27. Дослід №4 (Вода із содою):
• Висновок: Внаслідок змішування піни
утворилось дуже мало. Найбільше її у
зразках 3 і 4.

28. Дайте відповідь:
• 1. Функціональну группу -СООН
містять молекули . . .
1 : естерів; 2 : простих ефірів
3 : спиртів; 4 : альдегідів
5 : кетонів; 6 : карбонових
кислот
• 2. Какая из приведенных структур
соответствует молекуле жира?

29. • 3. Яка речовина утворюється при
окислюванні пропаналю?
1 : пропанол
2 : пропіловий естеро цтової кислоти
3 : пропіонова кислота
4 : метилетиловый эстер
• 4. Етилацетат можна добути при
взаємодії . . .
1 : метанол + мурашина кислота
2 : этанол + мурашина кислота
3 : метанол + оцтова кислота
4 : этанол + оцтова кислота

30. Застосування жирів

31. Рефлексія

32. Домашнє завдання:
• Прочитати §
• Виконати завдання: