Традиції, що
зберігають
українців у
етнічному
середовищі.
Весільний обряд.
• Познайомитися із звичаями й традиціями
пов'язаними з весіллям;
• Навчитися збирати та систематизувати
матеріали;
• Викликати інтерес до минулого свого народу;
• Викликати бажання зберігати традиції;
• Виховувати естетичний смак, вміння
поводитись під час публічного виступу,
інтерес до нових знань.
•Зібрати матеріали про весілля
•Створити презентацію
“Весільний розмай”
• Вінок плели дівчата – подруги молодої за 2-3
дні до весілля. Дівчата збиралися у молодої
на дівич-вечір або “вінок”, де плели вінок з
барвінку, прикрашали одяг молодої миртом.
Шили ще й “коруну” – білу широку стрічку
прикрашену миртом. Дівчата співали пісень,
веселились. Пізно увечері приходили хлопці,
співали й танцювали. Коли дівчата відходили
від молодої, то вона їм дякувала: “Дякую вам
дівчата, що ви мені послужили і на весілля
вінок ушили”.
Весільний поїзд –
головні дійові особи весільного обряду
• Дружба – товариш
молодого
• Дружка – дівчина, яка
на запрошення молодої
бере участь у весіллі
• Свашка – дівчина, яка
бере участь у весіллі зі
сторони молодого
• Сват – хлопець зі
сторони молодої
• Післанці – свати, що
йшли з подарунками від
молодої до молодого
• Весільні – гості, що
були на весіллі
• Приданниці – заміжні
жінки, що несли
придане за молодою чи
молодим
• Маршивка --або
староста – чоловік, що
керував усім весіллям.
Головним його
атрибутом був капелюх
прибраний ялинкою та
квітами
• Сваха – його дружина
Вранці молода і молодий висилали
дружбів і сватів за дружками і
свашками.У домі дівчат їх пригощали,
дівчата чіпляли хлопцям букети. З
дозволу батьків дівчата прикрашали
коровай гілками й паперовими
стрічками і йшли на весілля.
Гості молодого йшли до молодого, а гості
молодої – до неї.
• Коли гості сходилися
маршивка починав весілля – всі
сідали за столи, молилися,
снідали.
• Молода висилала післанців з
подарунками – сорочка та
білий букет до молодого.
Післанці йшли співаючи
весільних пісень, а від молодого
мали принести викуп за
подарунки й коруну.
• Молодий разом з
музиками та своїми
гостями йшов до
молодої. По дорозі люди
ставили “рогатки”,
тобто перешкоду.
Молодий мусів дати
могорич за наречену. На
брамі в молодої теж
торгувалися за молоду з
молодшим братом чи
сестрою.
• Коли запросили молодого до хати --
починають збирати молоду до церкви.
Мати вносила до хати подушку, на яку,
під спів весільних пісень, сідала молода.
Мама накладала на голову дочки вінок з
мирту й барвінку.
• Дружба читав “коруну” – віршовані
куплети про молоду від її молодих
літ до зустрічі з молодим, про
залицяння інших хлопців, про те, що
чекає молодих після весілля. Після
кожного куплету грала музика.
Першим косу розплітав молодий. Він мучився,
бо в коси молодої заплітали стрічки з
вузликами. За розплетену косу наречений
платив гроші. Дальше косу розплітали батьки,
близька родина, дружки. Для кожного співали
пісень.
Останнім штрихом одягання молодої було
накладання мамою “коруни” – стрічки з
миртом.
Далі молода кланялась – просила
благословення в батьків і родичів.
• Звичай благословення
дуже давній.
Благословення означає
“висловлення блага
(добра)”, побажання
добра з вірою, що так і
буде. Збереглося це й у
весільному обряді, коли
молоді просять
благословення у батька-
матері. Найсильніше
благословення хлібом,
бо хліб святий, у ньому
життя.
Після благословення усі виходили в двір, батько
молодої обходив наречених з хлібом, а мати
кропила свяченою водою, зерном посипала.
Обходили їх так три рази, а ,тоді хліб клали на
стовпці біля брами, з якої виходили до церкви.
Вінчання – релігійний
обряд, який
походить від слів
“вінок”, “віно”. Усі
символи обряду
Вінчання: перстені,
вінці, рушники –
давні і були
перебрані
християнством.
Весілля відбувалося в домі того з
молодят, хто йшов з дому. Молоде
подружжя зустрічали батьки з хлібом-
сіллю, випивали за щастя і просили до
хати. Гості обідали, танцювали і
збиралися до другого дому, де
продовжували гуляти весілля.
Починали
дарування батьки,
далі вся родина.
Гроші клали на
тарілку. Молоді
наливали вино чи
горілку, дружба
різав коровай і
давав гостям.
Весільні співали
жартівливі
куплети для тих,
хто дарував .
Дружки брали образи, горнятка з
цукром, сиром, ложками і йшли з
весільними в дім, де житимуть
молоді.
Приданниці несли чи везли придане
(постіль, одежу) співаючи.
Весільні йшли танцювати і
розходились по домівках. Їх місця
займали приданниці.
Жінок частували.
Молоду забирали
до комори. Сваха
починала знімати
з її голови
“коруну”, вінок.
Кликали
молодого, щоб
покрив “лисину”.
Він клав гроші, а
його мама
пов'язувала
невістку хусткою.
Тоді молоду вели у хату до молодого,
але 2-3 рази замість неї білим
покривалом закривали когось іншого.
Після цього староста питав хто що
даруватиме, бо він знімає покривало.
Батьки дарували корову, поле; родичі
– хто миску, хто на колиску. Те що
дарували, батьки писали вугіллям на
бальку хати.
Весілля закінчувалося співом “многая
літа” для молодих, батьків, родини,
гостей, українського народу.
Молилися й розходились додому.
Весільним гостям додому давали
традиційні коровайці, гусочки,
шишки, солодке печиво.
• Весільний одяг за мотивами
костюмів Яворівщини
складається з вишитої
сорочки, спідниці, вишитих
запаски та кабату, а також
бавниці (головний убір, у
якому є вишита основа та
китиці). У чоловічому
костюмі також є вишита
сорочка, кабат, штани. В
одязі поєднані лляні та
бавовняні тканини білого та
кремового кольорів, вишивка
виконана червоними і
чорними кольорами.
• Подібний до одягу
Яворівщини й костюм
Східного Поділля. Основою є
вишита сорочка, запаска з
крайкою, яка переходить у
корсет. Обов’язковим для
дівчини є головний убір.
Чоловічий костюм
складається з вишитої
сорочки, штанів та кабату.
Для цих костюмів
використовували домоткане
полотно та льон,
переважають пастельні та
білі кольори, у вишивці
поєднані червоні, жовті та
зелені барви.
• Весільний одяг
козацької старшини
складався з сукні,
жупана, декорованих
орнаментом у
бароковому стилі,
вишитої сорочки.
Дівчина на голові мала
спеціальний убір.
Весільний одяг
козацької старшини
виготовляли з дорогих
тканин.
• Холодець
• Гаряче м’ясо
• Голубці
• Грибна або м'ясна
підлива
• Вареники
• Печені пиріжки
• Завиванці
• Компот
• Весілля обходилось
однією пляшкою горілки
й одним маленьким
“келішком”. Староста
наливав молодим,
батькам, а потім по
черзі гостям.
Увечері на весілля приходили
подивитись односельчани.
Дивились через вікно, а як
починались танці –
приєднувались. Тих людей
називали “запорожцями”. Їх
частували хлібом, короваями.
• Молодим не можна переходити дорогу з порожніми
відрами, а лише з повними, щоб життя їх було
повним добра.
• Якщо під час весілля падає дощ або сніг, то молоді
будуть багаті.
• Якщо під час весілля зчиниться бійка, чи сварка, то й
у житті молодих не буде злагоди.
• Коли молоді вперше сідають за стіл й молода присяде
на полу молодому, то буде в сім'ї старшувати.
• Під час вінчання, хто з молодих першим переступить
поріг церкви, той буде главою в родині.
• Коли молоді виходять з церкви, то той хто першим
заговорить буде першим миритися після сварки.
• На другий день після весілля робили
поправку – гостину для родини. Запрошували
на поправини молоді до того дому, де будуть
жити. Частували гостей молодята.
• До другого дому сусідів і родичів просили
батьки.
• Починалась і закінчувалась гостина
молитвою.
Перший тиждень після весілля
дочка чи син не йшли до
родинного дому. Через тиждень
молода пара з батьками ішли в
гості до рідного дому, а потім
батьки, що віддали сина чи
дочку з дому йшли до них у
гості.
Матеріали записано учнями 8 класу
від Муха Марії Василівни
1944 р.н.,
Рудої Євдокії Петрівни 1936 р.н.
Остапів Семена Івановича 1941р.н.
Зарівної Марії Володимирівни
1946р.н

Українське народне весїлля

  • 1.
  • 2.
    • Познайомитися іззвичаями й традиціями пов'язаними з весіллям; • Навчитися збирати та систематизувати матеріали; • Викликати інтерес до минулого свого народу; • Викликати бажання зберігати традиції; • Виховувати естетичний смак, вміння поводитись під час публічного виступу, інтерес до нових знань.
  • 3.
    •Зібрати матеріали провесілля •Створити презентацію “Весільний розмай”
  • 5.
    • Вінок плелидівчата – подруги молодої за 2-3 дні до весілля. Дівчата збиралися у молодої на дівич-вечір або “вінок”, де плели вінок з барвінку, прикрашали одяг молодої миртом. Шили ще й “коруну” – білу широку стрічку прикрашену миртом. Дівчата співали пісень, веселились. Пізно увечері приходили хлопці, співали й танцювали. Коли дівчата відходили від молодої, то вона їм дякувала: “Дякую вам дівчата, що ви мені послужили і на весілля вінок ушили”.
  • 6.
    Весільний поїзд – головнідійові особи весільного обряду • Дружба – товариш молодого • Дружка – дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весіллі • Свашка – дівчина, яка бере участь у весіллі зі сторони молодого • Сват – хлопець зі сторони молодої
  • 7.
    • Післанці –свати, що йшли з подарунками від молодої до молодого • Весільні – гості, що були на весіллі • Приданниці – заміжні жінки, що несли придане за молодою чи молодим • Маршивка --або староста – чоловік, що керував усім весіллям. Головним його атрибутом був капелюх прибраний ялинкою та квітами • Сваха – його дружина
  • 8.
    Вранці молода імолодий висилали дружбів і сватів за дружками і свашками.У домі дівчат їх пригощали, дівчата чіпляли хлопцям букети. З дозволу батьків дівчата прикрашали коровай гілками й паперовими стрічками і йшли на весілля. Гості молодого йшли до молодого, а гості молодої – до неї.
  • 9.
    • Коли гостісходилися маршивка починав весілля – всі сідали за столи, молилися, снідали. • Молода висилала післанців з подарунками – сорочка та білий букет до молодого. Післанці йшли співаючи весільних пісень, а від молодого мали принести викуп за подарунки й коруну.
  • 10.
    • Молодий разомз музиками та своїми гостями йшов до молодої. По дорозі люди ставили “рогатки”, тобто перешкоду. Молодий мусів дати могорич за наречену. На брамі в молодої теж торгувалися за молоду з молодшим братом чи сестрою.
  • 11.
    • Коли запросилимолодого до хати -- починають збирати молоду до церкви. Мати вносила до хати подушку, на яку, під спів весільних пісень, сідала молода. Мама накладала на голову дочки вінок з мирту й барвінку.
  • 12.
    • Дружба читав“коруну” – віршовані куплети про молоду від її молодих літ до зустрічі з молодим, про залицяння інших хлопців, про те, що чекає молодих після весілля. Після кожного куплету грала музика.
  • 13.
    Першим косу розплітавмолодий. Він мучився, бо в коси молодої заплітали стрічки з вузликами. За розплетену косу наречений платив гроші. Дальше косу розплітали батьки, близька родина, дружки. Для кожного співали пісень. Останнім штрихом одягання молодої було накладання мамою “коруни” – стрічки з миртом. Далі молода кланялась – просила благословення в батьків і родичів.
  • 14.
    • Звичай благословення дужедавній. Благословення означає “висловлення блага (добра)”, побажання добра з вірою, що так і буде. Збереглося це й у весільному обряді, коли молоді просять благословення у батька- матері. Найсильніше благословення хлібом, бо хліб святий, у ньому життя.
  • 15.
    Після благословення усівиходили в двір, батько молодої обходив наречених з хлібом, а мати кропила свяченою водою, зерном посипала. Обходили їх так три рази, а ,тоді хліб клали на стовпці біля брами, з якої виходили до церкви.
  • 16.
    Вінчання – релігійний обряд,який походить від слів “вінок”, “віно”. Усі символи обряду Вінчання: перстені, вінці, рушники – давні і були перебрані християнством.
  • 17.
    Весілля відбувалося вдомі того з молодят, хто йшов з дому. Молоде подружжя зустрічали батьки з хлібом- сіллю, випивали за щастя і просили до хати. Гості обідали, танцювали і збиралися до другого дому, де продовжували гуляти весілля.
  • 18.
    Починали дарування батьки, далі всяродина. Гроші клали на тарілку. Молоді наливали вино чи горілку, дружба різав коровай і давав гостям. Весільні співали жартівливі куплети для тих, хто дарував .
  • 19.
    Дружки брали образи,горнятка з цукром, сиром, ложками і йшли з весільними в дім, де житимуть молоді. Приданниці несли чи везли придане (постіль, одежу) співаючи. Весільні йшли танцювати і розходились по домівках. Їх місця займали приданниці. Жінок частували.
  • 20.
    Молоду забирали до комори.Сваха починала знімати з її голови “коруну”, вінок. Кликали молодого, щоб покрив “лисину”. Він клав гроші, а його мама пов'язувала невістку хусткою.
  • 21.
    Тоді молоду велиу хату до молодого, але 2-3 рази замість неї білим покривалом закривали когось іншого. Після цього староста питав хто що даруватиме, бо він знімає покривало. Батьки дарували корову, поле; родичі – хто миску, хто на колиску. Те що дарували, батьки писали вугіллям на бальку хати.
  • 22.
    Весілля закінчувалося співом“многая літа” для молодих, батьків, родини, гостей, українського народу. Молилися й розходились додому. Весільним гостям додому давали традиційні коровайці, гусочки, шишки, солодке печиво.
  • 23.
    • Весільний одягза мотивами костюмів Яворівщини складається з вишитої сорочки, спідниці, вишитих запаски та кабату, а також бавниці (головний убір, у якому є вишита основа та китиці). У чоловічому костюмі також є вишита сорочка, кабат, штани. В одязі поєднані лляні та бавовняні тканини білого та кремового кольорів, вишивка виконана червоними і чорними кольорами.
  • 24.
    • Подібний доодягу Яворівщини й костюм Східного Поділля. Основою є вишита сорочка, запаска з крайкою, яка переходить у корсет. Обов’язковим для дівчини є головний убір. Чоловічий костюм складається з вишитої сорочки, штанів та кабату. Для цих костюмів використовували домоткане полотно та льон, переважають пастельні та білі кольори, у вишивці поєднані червоні, жовті та зелені барви.
  • 25.
    • Весільний одяг козацькоїстаршини складався з сукні, жупана, декорованих орнаментом у бароковому стилі, вишитої сорочки. Дівчина на голові мала спеціальний убір. Весільний одяг козацької старшини виготовляли з дорогих тканин.
  • 26.
    • Холодець • Гарячем’ясо • Голубці • Грибна або м'ясна підлива • Вареники • Печені пиріжки • Завиванці • Компот • Весілля обходилось однією пляшкою горілки й одним маленьким “келішком”. Староста наливав молодим, батькам, а потім по черзі гостям.
  • 27.
    Увечері на весілляприходили подивитись односельчани. Дивились через вікно, а як починались танці – приєднувались. Тих людей називали “запорожцями”. Їх частували хлібом, короваями.
  • 28.
    • Молодим неможна переходити дорогу з порожніми відрами, а лише з повними, щоб життя їх було повним добра. • Якщо під час весілля падає дощ або сніг, то молоді будуть багаті. • Якщо під час весілля зчиниться бійка, чи сварка, то й у житті молодих не буде злагоди. • Коли молоді вперше сідають за стіл й молода присяде на полу молодому, то буде в сім'ї старшувати. • Під час вінчання, хто з молодих першим переступить поріг церкви, той буде главою в родині. • Коли молоді виходять з церкви, то той хто першим заговорить буде першим миритися після сварки.
  • 29.
    • На другийдень після весілля робили поправку – гостину для родини. Запрошували на поправини молоді до того дому, де будуть жити. Частували гостей молодята. • До другого дому сусідів і родичів просили батьки. • Починалась і закінчувалась гостина молитвою.
  • 30.
    Перший тиждень післявесілля дочка чи син не йшли до родинного дому. Через тиждень молода пара з батьками ішли в гості до рідного дому, а потім батьки, що віддали сина чи дочку з дому йшли до них у гості.
  • 31.
    Матеріали записано учнями8 класу від Муха Марії Василівни 1944 р.н., Рудої Євдокії Петрівни 1936 р.н. Остапів Семена Івановича 1941р.н. Зарівної Марії Володимирівни 1946р.н