Downloaded 16 times
More Related Content
Similar to Українське народне весїлля
More from ivasenkooleksandra
Українське народне весїлля
- 1.
- 2. • Познайомитися іззвичаями й традиціями пов'язаними з весіллям; • Навчитися збирати та систематизувати матеріали; • Викликати інтерес до минулого свого народу; • Викликати бажання зберігати традиції; • Виховувати естетичний смак, вміння поводитись під час публічного виступу, інтерес до нових знань.
- 3. •Зібрати матеріали провесілля •Створити презентацію “Весільний розмай”
- 5. • Вінок плелидівчата – подруги молодої за 2-3 дні до весілля. Дівчата збиралися у молодої на дівич-вечір або “вінок”, де плели вінок з барвінку, прикрашали одяг молодої миртом. Шили ще й “коруну” – білу широку стрічку прикрашену миртом. Дівчата співали пісень, веселились. Пізно увечері приходили хлопці, співали й танцювали. Коли дівчата відходили від молодої, то вона їм дякувала: “Дякую вам дівчата, що ви мені послужили і на весілля вінок ушили”.
- 6. Весільний поїзд – головнідійові особи весільного обряду • Дружба – товариш молодого • Дружка – дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весіллі • Свашка – дівчина, яка бере участь у весіллі зі сторони молодого • Сват – хлопець зі сторони молодої
- 7. • Післанці –свати, що йшли з подарунками від молодої до молодого • Весільні – гості, що були на весіллі • Приданниці – заміжні жінки, що несли придане за молодою чи молодим • Маршивка --або староста – чоловік, що керував усім весіллям. Головним його атрибутом був капелюх прибраний ялинкою та квітами • Сваха – його дружина
- 8. Вранці молода імолодий висилали дружбів і сватів за дружками і свашками.У домі дівчат їх пригощали, дівчата чіпляли хлопцям букети. З дозволу батьків дівчата прикрашали коровай гілками й паперовими стрічками і йшли на весілля. Гості молодого йшли до молодого, а гості молодої – до неї.
- 9. • Коли гостісходилися маршивка починав весілля – всі сідали за столи, молилися, снідали. • Молода висилала післанців з подарунками – сорочка та білий букет до молодого. Післанці йшли співаючи весільних пісень, а від молодого мали принести викуп за подарунки й коруну.
- 10. • Молодий разомз музиками та своїми гостями йшов до молодої. По дорозі люди ставили “рогатки”, тобто перешкоду. Молодий мусів дати могорич за наречену. На брамі в молодої теж торгувалися за молоду з молодшим братом чи сестрою.
- 11. • Коли запросилимолодого до хати -- починають збирати молоду до церкви. Мати вносила до хати подушку, на яку, під спів весільних пісень, сідала молода. Мама накладала на голову дочки вінок з мирту й барвінку.
- 12. • Дружба читав“коруну” – віршовані куплети про молоду від її молодих літ до зустрічі з молодим, про залицяння інших хлопців, про те, що чекає молодих після весілля. Після кожного куплету грала музика.
- 13. Першим косу розплітавмолодий. Він мучився, бо в коси молодої заплітали стрічки з вузликами. За розплетену косу наречений платив гроші. Дальше косу розплітали батьки, близька родина, дружки. Для кожного співали пісень. Останнім штрихом одягання молодої було накладання мамою “коруни” – стрічки з миртом. Далі молода кланялась – просила благословення в батьків і родичів.
- 14. • Звичай благословення дужедавній. Благословення означає “висловлення блага (добра)”, побажання добра з вірою, що так і буде. Збереглося це й у весільному обряді, коли молоді просять благословення у батька- матері. Найсильніше благословення хлібом, бо хліб святий, у ньому життя.
- 15. Після благословення усівиходили в двір, батько молодої обходив наречених з хлібом, а мати кропила свяченою водою, зерном посипала. Обходили їх так три рази, а ,тоді хліб клали на стовпці біля брами, з якої виходили до церкви.
- 16. Вінчання – релігійний обряд,який походить від слів “вінок”, “віно”. Усі символи обряду Вінчання: перстені, вінці, рушники – давні і були перебрані християнством.
- 17. Весілля відбувалося вдомі того з молодят, хто йшов з дому. Молоде подружжя зустрічали батьки з хлібом- сіллю, випивали за щастя і просили до хати. Гості обідали, танцювали і збиралися до другого дому, де продовжували гуляти весілля.
- 18. Починали дарування батьки, далі всяродина. Гроші клали на тарілку. Молоді наливали вино чи горілку, дружба різав коровай і давав гостям. Весільні співали жартівливі куплети для тих, хто дарував .
- 19. Дружки брали образи,горнятка з цукром, сиром, ложками і йшли з весільними в дім, де житимуть молоді. Приданниці несли чи везли придане (постіль, одежу) співаючи. Весільні йшли танцювати і розходились по домівках. Їх місця займали приданниці. Жінок частували.
- 20. Молоду забирали до комори.Сваха починала знімати з її голови “коруну”, вінок. Кликали молодого, щоб покрив “лисину”. Він клав гроші, а його мама пов'язувала невістку хусткою.
- 21. Тоді молоду велиу хату до молодого, але 2-3 рази замість неї білим покривалом закривали когось іншого. Після цього староста питав хто що даруватиме, бо він знімає покривало. Батьки дарували корову, поле; родичі – хто миску, хто на колиску. Те що дарували, батьки писали вугіллям на бальку хати.
- 22. Весілля закінчувалося співом“многая літа” для молодих, батьків, родини, гостей, українського народу. Молилися й розходились додому. Весільним гостям додому давали традиційні коровайці, гусочки, шишки, солодке печиво.
- 23. • Весільний одягза мотивами костюмів Яворівщини складається з вишитої сорочки, спідниці, вишитих запаски та кабату, а також бавниці (головний убір, у якому є вишита основа та китиці). У чоловічому костюмі також є вишита сорочка, кабат, штани. В одязі поєднані лляні та бавовняні тканини білого та кремового кольорів, вишивка виконана червоними і чорними кольорами.
- 24. • Подібний доодягу Яворівщини й костюм Східного Поділля. Основою є вишита сорочка, запаска з крайкою, яка переходить у корсет. Обов’язковим для дівчини є головний убір. Чоловічий костюм складається з вишитої сорочки, штанів та кабату. Для цих костюмів використовували домоткане полотно та льон, переважають пастельні та білі кольори, у вишивці поєднані червоні, жовті та зелені барви.
- 25. • Весільний одяг козацькоїстаршини складався з сукні, жупана, декорованих орнаментом у бароковому стилі, вишитої сорочки. Дівчина на голові мала спеціальний убір. Весільний одяг козацької старшини виготовляли з дорогих тканин.
- 26. • Холодець • Гарячем’ясо • Голубці • Грибна або м'ясна підлива • Вареники • Печені пиріжки • Завиванці • Компот • Весілля обходилось однією пляшкою горілки й одним маленьким “келішком”. Староста наливав молодим, батькам, а потім по черзі гостям.
- 27. Увечері на весілляприходили подивитись односельчани. Дивились через вікно, а як починались танці – приєднувались. Тих людей називали “запорожцями”. Їх частували хлібом, короваями.
- 28. • Молодим неможна переходити дорогу з порожніми відрами, а лише з повними, щоб життя їх було повним добра. • Якщо під час весілля падає дощ або сніг, то молоді будуть багаті. • Якщо під час весілля зчиниться бійка, чи сварка, то й у житті молодих не буде злагоди. • Коли молоді вперше сідають за стіл й молода присяде на полу молодому, то буде в сім'ї старшувати. • Під час вінчання, хто з молодих першим переступить поріг церкви, той буде главою в родині. • Коли молоді виходять з церкви, то той хто першим заговорить буде першим миритися після сварки.
- 29. • На другийдень після весілля робили поправку – гостину для родини. Запрошували на поправини молоді до того дому, де будуть жити. Частували гостей молодята. • До другого дому сусідів і родичів просили батьки. • Починалась і закінчувалась гостина молитвою.
- 30. Перший тиждень післявесілля дочка чи син не йшли до родинного дому. Через тиждень молода пара з батьками ішли в гості до рідного дому, а потім батьки, що віддали сина чи дочку з дому йшли до них у гості.
- 31. Матеріали записано учнями8 класу від Муха Марії Василівни 1944 р.н., Рудої Євдокії Петрівни 1936 р.н. Остапів Семена Івановича 1941р.н. Зарівної Марії Володимирівни 1946р.н