1. Работоргівля
Підготував учень 10-А класу ШЗШ №5
Євменцев Дмитро

2.  Мета:
 Ознайомити з визначенням
работоргівля.
 Виникнення работоргівлі.
 Основні проблеми.
 Работоргівля в Україні.
 Работоргівля і сьогодення.
 Шляхи подолання.

3.  Работоргівля - продаж і покупка
людей в рабство.

4.  Найбільш масовим проявом работоргівлі в
історії був вивіз рабів з Африки. У зв'язку
з цим найбільш поширений образ
чорношкірого раба. Однак работоргівля
безпосередньо не пов'язана з расовою
приналежністю рабів.

5.  З розвитком суспільної моралі
работоргівля трансформувалась з
привілею в злочин, втратила масовий
характер, але, тим не менш, не зникла
повністю.

6.  Зародження работоргівлі відноситься до часів, не
збереглися в письмовій історії. Усні перекази,
записані багато пізніше, вже згадують про її
існування. Найдавніші джерела Єгипту і
Межиріччя свідчать, що рабство, а з ним і торгівля
рабами, складали помітну, якщо не визначальну,
частина економіки держав давнини.

7.  У стародавні часи раби-негри вивозилися в Єгипет,
Фінікію, Грецію, Рим. Пізніше араби стали
вивозити їх у Північну Африку, Аравію, Туреччину,
Персію. У XIX столітті головним центром арабської
работоргівлі стали Занзібар і Єгипет.

8.  Звідси работорговці відправлялися зі
збройними загонами вглиб Африки - в країни
по верхів'ях Нілу і Конго і в область Великих
озер, виробляли там спустошливі набіги,
засновували, місцями, укріплені станції і
доставляли рабів до прибережних пунктах
східної Африки.

9.  Работоргівля була
важливою частиною
екстенсивної
економіки
середньовічних
держав, створених
кочівниками, таких
як Арабський
халіфат, Золота
Орда, Кримське
ханство і Османська
імперія.

10.  Монголо-татари,
обратившие
величезні маси
підкореного
населення в
рабство, продавали
рабів як
мусульманським
купцям, так і
італійським
торговцям, які
володіли з середини
XIII-го століття
колоніями у
північному
Причорномор'ї з
1266, Воспоро,
Чембало, Тана, на
константинопольськ
ому ринку та ін

11.  У Західну Європу раби стали ввозитися
насамперед португальцями з Африки в середині
XV століття, а з початку XVI століття іспанці
почали доставляти їх у Вест-Індію, португальці -
до Бразилії. Протягом XVI-XVII століть торгівля
рабами становила королівський привілей,
передавалася приватним особам, здебільшого як
монополія, із зобов'язанням доставити в колонії
певну кількість рабів у визначений час.

12.  Розквіт торгівлі неграми послідував
з основою великих торгових
компаній в Голландії, Франції та
Англії отримали привілеї на вивіз
рабів з західної Африки, на просторі
від тропіка Рака до мису Доброї
Надії.

13.  У Великобританії політичний рух за скасування
работоргівлі розгорнулося в XVIII столітті. Перший
білль про заборону работоргівлі був внесений
Вільямом Уїлберфорса в Парламент в 1791 році,
але не був підтриманий більшістю голосів. У 1798
році виникло перше протівоневольнічье
товариство «Африканська Асоціація».

14.  Британський Парламент призначив комісію для
дослідження становища африканських рабів,
результатом чого став перший акт для полегшення
їхнього становища. Стимулом для широкої дискусії
про положення рабів в колоніях стала
автобіографія Олауда Еквіано, хоча, як вважають
сучасні дослідники, багато чого в його книзі
вигадано.

15. 25 березня 1807 британський Парламент
прийняв «Акт про заборону торгівлі
рабами»

16.  15 травня 1820 Конгрес США
прирівняв работоргівлю до піратства,
карається стратою, проте обшук
американських судів іноземними
громадянами не допускався.

17.  Сьогодні работоргівля існує в деяких країнах в
Азії, Африці, Східній Європі та Латинській Америці.
Наприклад, в Нігері основними посередниками у
торгівлі рабами є туареги. За даними організації
Timidria, в 2003 р. в Нігері у рабстві знаходилося
870 000 чоловік.


18.  У боротьбі із сучасною работоргівлею
беруть участь неурядові організації, як
наприклад, організація Association for
Community Development, Bonded
Liberation Front, Anti-Slavery International.

19.  Основною і першочерговою причиною
работоргівлі є нерівномірність соціально-
економічного розвитку в окремих країнах
та регіонах світу.

20.  Високий рівень безробіття та значні соціально-
економічні проблеми, що призводять до зубожіння
великої кількості населення, стають причиною
того, що більшість громадян цих країн є
потенційною групою ризику для торгівців людьми.

21.  Для України проблема торгівлі
людьми в її сучасному вимірі
постала після падіння Берлінського
муру та дезінтеграції СРСР.

22.  Зростання безробіття, особливо жіночого (понад
80%), неухильне зниження життєвого рівня
населення, поступове втягнення країни до
глобального ринку обміну товарів та послуг – усе
це створило умови для поширення цього виду
злочину і в Україні.

23.  Специфіка географічного
розташування країни, “прозорість”
українських кордонів.

24.  Україна опинилася на перехресті світових
шляхів транспортування “живого товару”
і почала використовуватися злочинними
міжнародними угрупованнями як країна-
транзит і країна-донор одночасно.

25.  На сьогоднішній день, за різними
даними, від 2 до 7 млн. українців
працюють за кордоном, в
основному нелегально.

26.  Зокрема, з України здійснюється експорт жінок на
світові ринки інтимного бізнесу - в Туреччину,
Італію, Іспанію, Німеччину, країни колишньої
Югославії, Угорщину, Чехію, Грецію, Росію,
Об’єднані Арабські Емірати, Ізраїль, Сполучені
Штати Америки та інші країни.

27.  Українці потрапляють у рабство в основному через
злидні, відсутність роботи, правове невігластво,
констатують правозахисники. Також даються
взнаки наївні уявлення про райське життя за
кордоном.

28.  За інформацією Міжнародної організації міграції,
за останні роки близько 400 тис. наших
співвітчизників виїхали в пошуках роботи за
кордон, з них понад 100 тис. українських жінок
потрапили у тенета ділків секс-індустрії країн-
реципієнтів.

29.  Водночас, упродовж 1996-1998 рр.
були також виявлені масові
випадки торгівлі жінками та дітьми
з метою сексуальної експлуатації.

30.  Під час продажу дітей та їх батьків, їх
розлучають, діти без документів
потрапляють до дитячого будинку або до
міліції, діти без документів стають
громадянами іншої країни.

31.  Останнім часом почастішали викрадення
та продаж дітей і підлітків в Уругваї.

32.  Сьогодні реально існує також експорт
дітей за кордон із країн СНД.
Активізувався він після розпаду СРСР.

33.  Дедалі частіше транснаціональні
організовані групи купують і продають
дітей, не рахуючись із державними
кордонами.

34.  Простежуються і міжнародні канали постачання
дітей: із Латинської Америки – до Європи і на
Близький Схід; із Південної Азії – до Європи і на
Близький Схід; європейський ринок;
західноафриканський ринок.

35.  За останніми даними Міжнародної
організації праці, торгівля дітьми
становить бізнес обсягом в один мільярд
доларів США на рік, жертвами якого
щороку стають 1,2 млн. дітей

36.  Діти найчастіше потрапляють у рабство до
країн Балканського півострова та до країн
центральної Європи.

37.  За ініціативою українського омбудсмана 15 червня
1999 р. було створено Національну координаційну
раду щодо запобігання торгівлі людьми при
Уповноваженому з прав людини з метою
об'єднання зусиль усіх зацікавлених сторін.

38.  Шляхи подалання:
1) Створення Нац. Координаційну раду
2) Покращення прав та рівня життя
людей
3) Об’єнання всіх зацікавлених сторін
4) Зміни чинного законодавства
5) Перш за все необхідне більш тісне
співробітництво між країнами-
учасницями для боротьби з торгівлею
людьми в регіоні ОБСЄ.

39.  Брюссельська конференція 1890 р., зібралася з метою
вироблення міжнародної системи мір до дійсного
знищенню рабовласництва і работоргівлі в Африці,
виробила наступні заходи боротьби з работоргівлею:
 пристрій укріплених станцій, прокладання залізниць і
інших доріг;
 пристрій пароплавних рейсів і телеграфних ліній;
 обмеження ввезення зброї;
 охорона караванів, узбережжя і висот;
 спорядження летючих загонів для захисту тубільців;
 сприяння місіям і науковим експедиціям;
 прийняття всіх рабів-утікачів на судна і станції
договірних держав та дарування їм свободи.

40.  ЮНЕСКО оголосив 23 серпня
Міжнародним днем пам'яті жертв
работоргівлі та її ліквідації.

41.  Висновок:
 Работоргівля виникла досить давно.
 Вона приносить тільки лихо життю людей.
 Вперше про її шкоду та лихо задумались в
сер XVIII ст..
 Работоргівля наявна і в наші часи.
 ЮНЕСКО та інші світові організації ведуть
активну діяльність що до повного
припинення работоргівлі в світі.

42.  Використані мною джерела:
1) ru.wikipedia.org
2) www.poiskdetey-ukr.com
3) ru.fallout.wikia.com
4) www.rd.ru