презентація із всесвітньої історії на тему

2.  Отримання незалежності створило найважливіші
передумови для швидкого розвитку ринкових відносин у
США. Важливим явищем в економіці стало утворення
єдиного внутрішнього ринку і розвиток вільної зовнішньої
торгівлі. Не випадково кінець XVIII — початок XIX ст.
назвали «золотим віком» американської торгівлі.
Наполеонівські війни у Європі зумовили потребу в
американських товарах, вони ж розорили тисячі
європейських купців та судновласників. За цей час
тоннаж американського флоту зріс ушестеро.
 Початок промислового перевороту датується початком
XIX ст. Він мав свої особливості:
— широке використання наукових розробок, машин та
кваліфікованої робочої сили;
 — нерівномірний характер: спочатку ним були охоплені
пів нічно-східні штати, а згодом — уся країна;
 — тривалий період.
Основні риси соціально-економічного
розвитку

3.  З кінця 40-х років XIX ст. в США на власному ринку
відбув ся прорив американського машинного
виробництва, який спів пав з відкриттям у 1848 р.
багатих родовищ золота в Каліфорнії (Клондайк).
Тисячі людей пішли на Захід («золота лихоманка»), і
в північно-східних районах стала відбуватися
нестача робочих сил. Це змушувало підприємців
посилено впроваджувати машини в усі галузі
господарства. На зміну дерев'яній сосі прийшов
чавунний, а згодом (1845 р.) стальний плуг. Серп і
косу почали замінювати механічними косарками.
 Завершення промислового перевороту відбулося
на початку 50-х років. Важливим його наслідком
стало виникнення пролетаріату. Згідно з
переписом 1860 р. у промисловості було зайнято
1,3 млн. працюючих. До кінця 50-х років СІЛА за
виробництвом промислової продукції посідали 4
місце у світі.

4.  Відкриття родовищ золота та розширення
території США сприяли притоку капіталів з
Європи. За 1850-1860 pp.
капіталовкладення у промисловість
виросли вдвічі і досягли 1 млрд. до ларів,
довжина залізниць збільшилася з 14 тис.
км до 48 тис. км.
 У сільському господарстві намітилося два
шляхи розвитку: фермерське та
плантаційне. Фермерство інтенсивно
розвивалося на нових західних територіях.
Ціна на землю тут була фантастично
низькою: за 2521 долар можна було
придбати 65 га землі — небачена
ситуація в Європі. Це сприяло напливу
емігрантів з Європи.

5.  У першій половині XIX ст. плантаційна система на
Півдні зазнала суттєвих змін. З винаходом у 1793 р.
бавовноочисного верстата продуктивність праці
значно зросла. З часом бавовну витіснив тютюн.
Характерною рисою плантаційного господарства
було нераціональне використання землі. Тютюн
виснажував ґрунти за 3-4 роки. У 1809 р. набрав
чинності закон, який забороняв увіз рабів у країну.
Але плантатори звикли до дешевої праці і
контрабандно ввозили щорічно до 15 тис. осіб.
Якщо наприкінці 90-х років XVIII ст. чисельність
рабів становила 760 тис, то у 1860 р. — 4 млн. Ціни
на них зростали, а експлуатація посилювалась. У
30-ті роки XIX ст. на території США почав
поширюватися рух, учасники якого вимагали
негайного скасування рабства. їх називали
аболіціоністи. Із-за застосування рабської праці
гальмувалося впровадження техніки, машин,
передових методів ведення сільського
господарства.

6.  Перші десятиріччя існування США характеризувалися
швидким розширенням меле держави. Захоплення
територій відбувалося за двома напрямками:
промислова Північ розширялася в бік західних земель і
Канади, плантаторський Південь — у південно-
західному і південному напрямках.
 У 1809 р. за 16 млн. доларів США купили у Франції
Луїзіану. У 1818 р. до США було приєднано Флориду. З
освоєнням нових земель до 13 старих штатів почали
приєднуватись нові. У 1791 р. до союзу приєднався
Вермонт, у 1792 р. — Кентуккі, в 1796 р. — Теннессі, в
1809 р. — Огайо, 1816 р. — Індіана, 1817 р. — Міссісіпі,
1818 р. — Іллінойс, 1819 р. — Алабама, в 1821 р. —
Міссурі і Мен, в 1836 р. — Арканзас, в 1837 р. —
Мічиган.

7.  У 1846-1847 pp. США успішно воювали
проти Мексики. Вони здобули кілька
перемог: захопили столицю Мексики —
Мехіко. У 1848 р. Мексика змушена була
віддати США Техас, Нову Мексику і
Каліфорнію. У цей же час США
придбали у Великобританії Орегон. До
середини XIX ст. США збільшили свою
територію у 8 разів порівняно з 1776 р.
 Зовнішньополітичний курс
американського уряду базувався на
«доктрині Монро» (1823 p.). Згідно з
гаслом президента Монро «Америка для
американців» США претендували на весь
американський континент.

8.  До середини XIX ст. почали зростати суперечності між
двома регіонами США — Північчю та Півднем. Південь
був зацікавлений у розвитку міжнародної торгівлі —
дорого продати у Європу бавовну, продовольство;
дешево купити імпортні промислові вироби. Північ,
навпаки, була зацікавлена у згортанні торгівлі з
Європою. Це дозволило б переробляти
сільськогосподарську сировину Півдня на фабриках
Півночі, пропонувати південним штатам власну
промислову продукцію. Антагонізм між регіонами
полягав у тому, що на Півдні основою соціально-
економічного укладу було рабство, а на Півночі —
вільна праця. У 1820 р. набрав чинності закон, згідно з
яким географічним кордоном рабства було
оголошено 36є 30ґ північної широти. Але це був
паліатив, оскільки кожен регіон бажав збільшення свого
впливу. На Півночі поширювався аболіціонізм, а на
Півдні — расистські погляди, де доводилося, що негри є
нижчою расою.

9.  У цей час в США починає формуватися
двопартійна система. У 1828 р. створюється
демократична партія, соціальною базою якої були
плантатори-рабовласники, а у 1854 р. —
республіканська партія, опорою якої стала
промислова буржуазія Півночі. У 50-х роках XIX ст.
більшість ключових посад федерального апарату
перебувала в руках плантаторів: вони
контролювали Сенат, Верховний Суд,
президентську владу. До 1856 р. з 16
американських президентів 11 були південцями, та
й більшість решти п'яти теж контролювалися ними.
Таким чином, олігархія Півдня з 60 тис. плантаторів
нав'язувала свою волю 25 млн. американців. Це не
влаштовувало промислову буржуазію Півночі, яка,
враховуючи зростання своєї економічної
потужності, хотіла й відповідного зростання
владного впливу.

10.  На президентських виборах 1860 р. від демократичної партії було
висунуто кандидатом прибічника рабовласництва С. Дугласа, а від
республіканської — Авраама Лінкольна, який притримувався
протилежних поглядів — виступав за припинення поширення
рабства. Авраам Лінкольн (1809-1865 pp.) народився в сім'ї бідного
фермера в рабовласницькому штаті Кентуккі. Він працював
столяром, залізничним робітником, прикажчиком, а згодом став
адвокатом. З 1834 р. почав свою політичну діяльність, у 1847 р. — став
членом Конгресу США, у 1858 р. — брав участь у президентських
виборах, але програв. У 1860 р. його боротьба за президентську
посаду стала успішною — він зібрав голоси 180 виборців проти 123
його суперників. Але в цілому за нього голосувало 1,856,452 особи, а
за його суперників сумарно 2,815,617 осіб, тобто на 1 млн. більше,
тобто влада нового президента була доволі хиткою. Проте Південь не
хотів змиритися з втратою контролю над президентською владою. 20
грудня 1860 р. зі складу США вийшов штат Південна Кароліна, а
згодом до нього приєдналось ще 10. Шість штатів утворили Південну
Конфедерацію з центром у Річмонді на чолі з Д. Девісом. Віце-
президент Південної Конфедерації О. Стефенс заявив: «Наріж ним
каменем нашого нового уряду є та велика істина, що негр не рівний
білому, що рабство — підлеглість вищій расі — є його природним,
нормальним станом». Спроби А. Лінкольна уникну ти розколу не
мали успіху..Тепер конфлікт можна було виріши ти лише збройним
шляхом.

11.  14 квітня 1861 р. 7-тис. армія південців після триденних боїв
захопила вірний центральному уряду форт Самтер у
Південній Каролінї (74 солдати і 9 офіцерів). Ця подія стала
приводом до війни, а 15 квітня Лінкольн розпочав призов 75
тис. волонтерів у армію, а південців оголосив заколотниками.
 11 штатам-заколотникам протистояло 23 тих, що зосталися в
Союзі. Населення їх складало 20 млн., в Конфедерації — 12
млн. Північ виробляла 3/4 промислової продукції країни, тут
було зосереджено 2/3 залізниць. Слабким місцем
Конфедерації було те, що 35% її населення становили
потенційно небезпечні для неї не-гри-раби. На боці
Конфедерації було більше офіцерів та генералів-Вони
опиралися на допомогу Великої Британії, Франції, Іспанії.
 Громадянська війна у США поділяється на дві періоди.
 1) «конституційний» (1861-1862 pp.) — нерішучі дії Пів ночі, її
поразки;
 2) «революційний» (1863-1865 pp.) — перевага а Півночі, закон
про гомстеди, скасування рабства.

12.  У 1861 р. війська Півночі зазнали кількох поразок Війська
Конфедерації знаходилися у 10 км від Вашингтона.
Перші успіхи Півночі було здобуто навесні 1862 p., а
влітку її війська знову зазнали поразки і нова загроза
повисла над Вашингтоном.
 20 травня 1862 р. уряд Лінкольна провів через Конгрес
закон про гомстеди (ділянки). Тепер будь-який
громадянин США, який досяг 21 року, що захотів стати
фермером, міг узяти собі ділянку в 160 акрів (65 га) за
плату в 1,25 долара за акр і 10 до ларів за реєстрацію.
Це було демократичне вирішення аграрного питання,
соціальна база уряду Лінкольна зростала і цим
перекривалася можливість появи нових
республіканських штатів на Заході.
 У вересні 1862 р. була видана прокламація про те, що
з 1 січня 1863 р. рабство негрів у США буде ліквідоване
Оголошувався набір негрів в армію Півночі. На кінець
громадянської війни у федеральній армії служили 186
тис. негрів (12% особового складу), окрім того, ще 250
тис. у тилових частинах.

13.  Улітку 1863 р. війська Конфедерації зазнали кількох
поразок. Ініціатива перейшла до північних, війська яких
очолив генерал І. Грант. У 1864 р. армія генерала
Півночі І. Шермана здійснила свій знаменитий «марш
до моря», розчленувавши територію Конфедерації
Прибічники рабовласництва сподівалися тепер на
президентські вибори 1864 p., висунувши від
демократичної партії Мак-Клеллана. Але Лінкольн знову
переміг, здобувши 2,2 млн. голосів (55,03%).
 2 квітня 1865 р. війська Півночі захопили столицю
Конфедерації Річмонд, а 9 квітня 28-тис. армія південців
на чолі з генералом Р. Лі, програвши останню битву,
капітулювала. Але 14 квітня 1865 р. президент Лінкольн
був смертельно поранений прибічником Конфедерації
актором Бутсом. Громадянська війна стала
найкривавішою в історії країни. Північ утратила вбитими
і померлими 250 тис. осіб. Прямі військові витрати
федерального уряду становили 3 млрд. доларів,
національний борг зріс до 3,5 млрд. доларів. Війна
залишила по собі 1 млн. калік.

14.  З 1865-1877 pp. тривав період Реконструкції й отримав
назву «Реконструкція Півдня». Він передбачав
конфіскацію земель у колишніх власників — прибічників
Конфедерації і передачу їх в руки негрів та
безземельного білого населення; надання
чорношкірому населенню рівних політичних і
економічних прав; позбавлення колишніх рабовласників
політичної влади на Півдні.
 У 1867 р. було прийнято перший закон про
Реконструкцію. Усі південні штати з метою посилення за
ними контролю ділилися на 5 військових округів на чолі з
генералами, які мали всю повноту влади. Лідери
заколотників позбавлялися права голосу, що
надавалося всім лояльним громадянам чоловічої статі,
які досягли 21 року, незалежно від раси.

15.  Згодом було прийнято ще три закони. У 1870 р.
необхідною кількістю штатів була ратифікована XV
поправка — здобуті права громадян не можуть у
майбутньому заперечуватись або обмежуватись.
Рішенням Верховного Суду США у 1868 р. федерація
була оголошена нерозривним союзом, право виходу з
якого від кидалося.
 На виборах 1867 р. у південних штатах 200 тис. колишніх
білих-заколотників були позбавлені права голосу, а 700
тис. негрів отримали їх. У деяких штатах кількість негрів у
нижніх палатах досягла половини їх складу. У трьох
штатах негри зайняли пости віце-губернаторів.
 У 1865 р. для боротьби з негритянським рухом і
реалізацією расистських намірів у штаті Теннессі
створюється терористична організація Ку-клукс-клан. За
три роки в її лавах уже було 550 тис. осіб. У 1872 р. був
прийнятий закон про амністію, відповідно до якого
число заколотників, позбавлених виборчих прав,
скоротилося до 500. У 1874-1877 pp. у результаті виборів
упали уряди Реконструкції в ряді південних штатів.

16.  Під час виборчої кампанії 1876 р. Демократична
партія висунула гасло очищення Півдня від тиранії
Півночі та боротьби з корупцією. Кандидат
демократів фактично перемагав, але в деяких
штатах голосування не відбулося. Було прийнято
компромісне рішення, згідно з яким президентом
визнавали республіканця Гейса. Південь як
компенсацію отримав гарантію виведення
федеральних військ з останніх південних штатів.
Реконструкція закінчилася.
 Друга американська революція (період
Громадянської війни та Реконструкції) вирішила
головні соціально-економічні питання: скасувала
рабство, практично вирішила аграрну проблему,
зміцнивши фермерський шлях у сільському
господарстві, створила умови для зростання
економіки. Але деякі проблеми не було вирішено:
негри не отримали землі, расова дискримінація
набула нових форм.